Рубрика | Официоз, Украина

Для якісної Дорожньої карти необхідні якісні інструменти

Для якісної Дорожньої карти необхідні якісні інструменти

Про питання електроенергетики в Енергетичній стратегії до 2035 року ми говоримо з Ольгою Буславець, директором Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Повний текст читайте в часописі «Термінал» №2 (848)

Які інструменти необхідні для підготовки плану реалізації Енергетичної стратегії?

В Енергетичній стратегії окреслено стратегічні орієнтири розвитку енергетичного комплексу до 2035 року. Для визначення конкретних механізмів реалізації цих орієнтирів необхідно розробити якісну модель довгострокового прогнозування енергетичного балансу України. Такий інструмент дозволить визначити оптимальні заходи, необхідні для досягнення поставлених цілей.

Що можна сказати про сьогоднішній стан справ із моделюванням в Україні?

На жаль, роботі з моделювання для отримання прогнозних показників енергетики в останні роки не приділялося достатньої уваги. Цю ситуацію треба докорінним образом і в короткі терміни виправити.

Саме тому мною, як головою Українсько-Данського енергетичного центру (УДЕЦ),  намічені плани на другу фазу його роботи. Ця фаза здійснюється в рамках проекту міжнародної технічної допомоги, відповідно до Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського енергетичного центру. Увагу сфокусовано на розробленні дієвих інструментів, що дозволить обирати оптимальні шляхи реалізації Енергетичної стратегії, а також здійснювати моніторинг її виконання.

За якими саме напрямами буде працювати очолюваний Вами центр?

До реалізації Проекту УДЕЦ залучено Держенергоефективності, Мінприроди, Держстат, Мінекономрозвитку (головним бенефіціаром є Міненерговугілля). Згідно з проведеними мною перемовинами із представниками Данського енергетичного агентства та МЗС Данії щодо підготовки другого етапу (2018-2021 рр.) реалізації Проекту УДЕЦ, було досягнуто домовленостей щодо включення в Угоду шести компонентів:

-  моделювання довгострокового та короткострокового прогнозного національного енергетичного балансу;

- розроблення системи моніторингу виконання  нової Енергетичної стратегії та підтримка її реалізації;

- розроблення інструментів інтеграції ВДЕ, розрахунок необхідної частки смарт-генерації для України та визначення оптимальної потужності для встановлення акумуляторних батарей, розроблення системи короткострокового прогнозування вироблення електроенергії з  альтернативних джерел;

- розроблення інструменту «єдине вікно» для надання підтримки інвесторам із реалізації проектів з енергоефективності та ВДЕ;

- підтримка імплементації Національного плану дій з енергоефективності до 2020 р. та розробка нового плану дій з енергоефективності до 2035 р.

Це плани на найближче майбутнє. А за якими напрямами працював і працює очолюваний Вами УДЕЦ сьогодні? Коли саме було підписано Угоду про співробітництво?

Угоду між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського енергетичного центру було підписано в грудні 2014 р. Спільна робота України та Данії в рамках проекту розпочалась з весни 2015-го.

Який саме досвід Данії важливий для України в рамках співпраці?

Вважаю, що Україні важливо залучати досвід Данії, яка успішно пройшла шлях зменшення залежності від традиційних видів палива та стала однією з провідних країн ЄС у використанні «зеленої» енергії.

Декілька десятиліть тому Урядом Данії було прийнято амбітне рішення про зменшення залежності від викопних енергоресурсів та стимулювання розвитку відновлювальних джерел енергії.  Наразі Україна йде тим же шляхом, скорочуючи імпорт та загальне споживання викопних енергоресурсів без руйнівного впливу на її економіку. Якщо в Данії виклики для економіки були пов’язані з різким збільшенням світових цін на нафту, то Україна повинна зменшити ризики від гібридної агресії, в першу чергу пов’язану з залежністю від імпорту енергоносіїв.

Які питання в себе включає двостороння співпраця між країнами?

Двостороння співпраця та діяльність Українсько-Данського енергетичного центру передусім включає питання прогнозування енергетичного балансу, розробку сценаріїв розвитку енергетичної системи, проведення моніторингу у сфері енергоефективності, розвитку ВДЕ в секторі опалення, розробки інструментів для збалансування  джерел відновлюваної енергії в регіональних мережах та моніторинг викидів парникових газів.

Крім того, досвід Данії щодо енергоефективності, диверсифікації енергоресурсів та використання відновлюваних джерел енергії як стратегічних  заходів в енергетичному секторі є цінним та важливим для України, особливо в контексті виконання Україною поставлених  в Енергетичній стратегії цілей.

Які основні труднощі Ви вбачаєте в Енергетичній стратегії в сегменті теплової енергії?

Варто сказати, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачається затвердження окремого Порядку для підтримки теплоелектроцентралей, який зараз опрацьовується Департаментом. Суть підтримки: держава надає теплоелектоцентралям компенсацію на проведення реконструкції, а теплоелектоцентралі після цього підвищують ефективність та конкурентоспроможність своєї діяльності в умовах нового ринку електричної енергії. Разом з цим, реалізація такої підтримки повинна супроводжуватися створенням локальних ринків теплової енергії для забезпечення конкуренції на цих ринках між виробниками теплової енергії.

Чи існує сьогодні ринок теплової енергії?

В Україні ринку теплової енергії як такого немає. Існує модель централізованого теплопостачання, де весь цикл «виробництво — транспортування — постачання» теплової енергії здійснюють підприємства комунальної форми власності. Централізоване теплопостачання є повністю регульованим видом діяльності, а підприємства в цьому секторі — монополісти. Така ситуація призвела до того, що більшість підприємств в галузі теплової енергії, включаючи теплоелектроцентралі, через відсутність необхідних інвестиційних коштів мають застарілі та зношені основні фонди, які потребують суттєвої модернізації. Через це я переконана, що назріла необхідність проведення кардинальних реформ у системі теплозабезпечення в частині не тільки технологічного оновлення, а й створення ринкових умов у теплопостачанні. Йдеться про те, що створення ринку теплової енергії в першу чергу стимулюватиме конкуренцію між виробниками теплової енергії, що дасть позитивний ефект у вигляді підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості теплової енергії, оновлення обладнання та підвищення якості послуг.

На Вашу думку, чи пов’язана така ситуація в системі теплопостачання з відсутністю перспективних планів розвитку того чи іншого регіону?

Дуже доречне запитання, адже ситуація у теплоенергетичній галузі залишається критичною ще й тому, що схеми перспективного розвитку  теплопостачання населених пунктів розробляються часто за відсутності генеральних планів розвитку населених пунктів, що не дозволяє забезпечити в майбутньому оптимальне функціонування системи теплопостачання. Важко визначити, що буде, наприклад, з тією чи іншою ТЕЦ у перспективі наступних 10 років, якщо населений пункт не має чіткого генерального плану. У нашій країні взагалі проблема полягає в тому, що на місцях роботу ведуть залежно від особистої активності губернатора. Роботу потрібно виводити на новий рівень, максимально залучати місцеві органи до  підготовки державних програм та нормативних актів щодо енергетичної та теплової інфраструктури. Ми говоримо про такий глобальний документ, як енергетична стратегія держави, а вона насправді має складатися з маленьких стратегій регіонів. Всі мають йти за загальним вектором. Процеси повинні йти з самого низу.

Які кроки ми маємо здійснити, щоб зрушити з місця цю глобальну тему?

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» найближчим часом буде створено Координаційний центр як тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України, метою якого буде узгодження дій органів виконавчої влади, установ, організацій та суб’єктів господарювання діяльності з питань запровадження нового ринку електричної енергії.

Хочу відзначити, що до складу Координаційного центру буде входити представник Мінрегіону, який у свою чергу може залучати до роботи місцеві органи влади, аби паралельно з питаннями реформування ринку електричної енергії робити напрацювання з реформування ринку теплової енергії та створення в подальшому необхідного законодавчого підґрунтя для створення локальних ринків теплової енергії.

Враховуючи, що державна політика у сфері теплопостачання є одним із важливих елементів загальної економічної політики держави та тісно пов’язана з паливно-енергетичним комплексом, завдання реформування галузі повинно вирішуватися комплексно, скоординовано з реформуванням енергетичного ринку.

Я братиму активну участь у роботі Координаційного центру і ставитиму питання не лише реформування енергетичного сектору, але й теплоенергетичної галузі. Першочерговим завданням Координаційного центру я бачу узгодження з Мінрегіонбудом подальшого алгоритму роботи над створенням локальних ринків теплової енергії. Ми маємо скласти чітку Дорожню карту проведення реформи сектору теплопостачання як перший крок — та розпочати цю реформу.

Переконана, що нам буде в нагоді буде також досвід подібного реформування сектору теплопостачання наших сусідів з ЄС, де вже існують конкурентні ринки теплової енергії, прозорі механізми ціноутворення та приєднання виробників до теплових мереж. У цьому процесі для нас звичайно дуже важливим буде також діалог з місцевою владою, щоб розуміти реальні потреби регіонів і ухвалити на основі цього стратегічні рішення для розвитку теплопостачання на місцях.

Загалом реформи як в енергетичній, так і в теплоенергетичній галузі мають створити умови для їх модернізації та готовності працювати в конкурентному ринковому середовищі.

Підсумовуючи, хочеться зазначити, що нова Енергетична стратегія України є дуже очікуваним документом не лише для енергетиків, але й для всієї економіки держави. Формуючи вектор розвитку енергетичного сектору України, ми даємо чіткі та правильні сигнали для залучення нових інвестицій та сучасних технологій в об’єкти енергетичної інфраструктури нашої держави.

Ми очікуємо на затвердження Енергетичної стратегії Урядом найближчим часом та готові до напрацювань щодо Дорожньої карти і заходів, необхідних для ефективного впровадження цієї стратегії в Україні.

222Buslavets-1

Довідка «Термінал»: Буславець Ольга Анатоліївна, народилась в місті Макіївка Донецької області. У 1997 році закінчила енергетичний факультет Донецького державного технічного університету м. Донецьк. Розпочала свою діяльність з 2000 року в енергопостачальній компанії. В Міністерстві почала працювати  з 2005 року з головного спеціаліста. З 2015 року очолює Департамент електроенергетичного комплексу Міненерговугілля. Одружена, має сина. Хобі: подорожування та прогулянки на велосипеді.

Автор:

(Всего статей: 14299)

РедакцияСвязаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

  • You need to upgrade your Flash Player
  • You need to upgrade your Flash Player
  • You need to upgrade your Flash Player
  • You need to upgrade your Flash Player
  • You need to upgrade your Flash Player

Дискуссия

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Ваши Имя Фамилия (обязательно):

Ваш контактный телефон:

Ваш E-Mail (обязательно):

Ваше сообщение:

Исправить это! :)

Ошибка:

Как правильно: