Рубрика | Анонсы, Украина

Енергетична безпека: новий погляд

Енергетична безпека: новий погляд

Кажуть, єдине місце, де можна відчути себе у безпеці, – це у в’язниці (якщо знехтувати ризиком бути випущеним на волю). Тому писати про гарантування безпеки під
час війни – це все одно що сипати сіль на незагоєну рану. Але чи не тому ми втрапили в цю халепу, що за чверть століття не використали жодної з розробок у цій сфері?

riabtsev 1

 

 

Згадаймо успішно поховані плани зі створення ситуаційних центрів при Президентові чи уряді, запровадження превентивної політики, стратегічного планування чи сценарного прогнозування. Між тим, потреба в оцінці рівня безпеки, зокрема енергетичної, існувала завжди, хоч останню й важко виокремити з національної. Як її складова, енергетична безпека об’єднує низку пов’язаних між собою аспектів, які важко звести в єдиній системі. Але не зробивши це, годі держави.

Відомі два підходи до визначення енергетичної безпеки в масштабі країни. Відповідно до першого з них визначають захищеність системи енергозабезпечення від дії зовнішніх і внутрішніх чинників, її здатність нейтралізувати джерела загроз і мінімізувати збитки. У цьому разі загрози безпеці можуть виникати внаслідок непродуманих дій уряду, несприятливого розвитку економіки в цілому та енергетики зокрема. Згідно з іншим (більш привабливим) підходом аналізують вплив дестабілізуючих чинників енергетичного характеру на соціально-економічну систему держави, її керівництво й суспільство в цілому. При цьому загрози безпеці виникають через несприятливий розвиток системи енергозабезпечення. Захищеність України залежатиме тоді від її здатності відновлювати нормальний стан і низки чинників, здатних його порушити.

Отже, можна буде виокремити підсистеми збурень і параметрів об’єкта. Їхнє співвідношення визначить енергетичну безпеку як стан, за якого будуть гарантовані:

  • достатнє, надійне й технічно безпечне енергозабезпечення;
  • неможливість учинення тиску на осіб, які ухвалюють рішення в енергетичній сфері;
  • прийнятний рівень впливу на довкілля під час виробництва й використання енергії;
  • відсутність соціальної напруженості.

При цьому можна запропонувати такі визначення трьох ключових понять у сфері гарантування безпеки, виникнення яких обумовлено невизначеністю зовнішнього
середовища:

  • небезпека – об’єктивно існуюча реальність (події, процеси, явища), що здатна порушити нормальний стан об’єкта (суб’єкт господарювання, галузь, економіка, держава в цілому) і спричинити негативні наслідки (втрати);
  • загроза – сформований (стихійно чи внаслідок дій, зокрема зловмисних) результат небезпеки у вигляді фіксованого чинника (впливу) потенційно негативної дії (прогнозованої, але неконтрольованої);
  • ризик – об’єктивно-суб’єктивна категорія, пов’язана з певною мірою невизначеності результату тієї чи іншої дії (ухваленого рішення), спрямованої на нейтралізацію загрози (зменшення негативного впливу, втрат чи навпаки – появи вигід, одержаних завдяки реалізації можливостей, щовиникли, – «виправданий ризик»).

Щоб визначити рівень безпеки, варто відобразити всі можливі впливи, здатні порушити нормальний стан об’єкта. Як базові для оцінки можна вибрати:

  • індикатори енергозабезпечення: виробничі (достатність і надійність постачань; запаси палива; резервні потужності); технологічні (обсяг інновацій; частка
    підприємств, які впроваджують інновації; рівень енергоефективності; зношення основних фондів; кількість аварій); фінансові (інвестиції в основні фонди, економічна обґрунтованість цін і тарифів; заборгованості);
  • політико-економічні індикатори: зовнішньої залежності (частка загального й монопольного імпорту в енергоспоживанні; рівень взаємозалежності постачальників
    і споживачів); внутрішньої залежності ступінь державного втручання; рівень конкуренції в постачанні палива та енергії і конкурентність їхніх видів);
  • еколого-економічні індикатори: екологічного збитку (обсяги викидів і стоків; збиток, нанесений підприємствами ПЕК); інвестицій у природоохоронні заходи (об-
    сяг «зелених» інвестицій та їхня результативність);
  • соціально-економічні індикатори: добробуту (якість послуг, що надаються; відносна вартість палива та енергії, темпи її змінення; частка палива та енергії у вартості товарів і послуг; рівень забруднення довкілля); умов праці (рівень соціальної відповідальності в ПЕК; рівень безробіття; сума заборгованості перед працівниками; рівень травматизму; кількість страйків).

«Немає нічого більш небезпечного, ніж ілюзія безпеки». (Федір Столяров)

Автор ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя», доктор наук з державного управління, професор.

Повну версію статті читайте в TerminaL #3 (849)

З приводу оформлення передплати або придбання примірника Часопису TerminaL звертайтесь:

Тел./Tel.: (+38 044) 234-68-39, (+38 067) 401-31-51, email: dsv@ukroil.com.ua

Автор:

(Всего статей: 1949)

Связаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

Дискуссия

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Ваши Имя Фамилия (обязательно):

Ваш контактный телефон:

Ваш E-Mail (обязательно):

Ваше сообщение:

Исправить это! :)

Ошибка:

Как правильно: