Сапєгін: Основні перешкоди нафтовидобутку в Україні – українське законодавство

Сапєгін: Основні перешкоди нафтовидобутку в Україні – українське законодавство

Критично високий відсоток імпорту нафтопродуктів при чинній національній, колись надпотужній, інфраструктурі нафтопереробки повинен мати своє обґрунтування.

Про те, яка ситуація з мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів в Україні та чи варто очікувати позитивних динамічних змін на українському ринку нафтопродуктів у 2018 році, у проекті «ЕнергоНЕзалежність» з автором та ведучим, аналітиком з питань енергетики Миколою Войтівом та директором науково-технічного центру «Псіхея», головою Комітету з питань економічної конкуренції при торгово-промисловій палаті України Сергієм Сапєгіним.

За словами С. Сапєгіна, згідно з енергетичною стратегією України на період до 2035 року, передбачається, що з одного джерела може здійснюватися поставка не більше 30% нафтопродуктів в Україну. Ця норма пов’язана, насамперед, з енергетичною безпекою країни. На сьогодні 80-90% нафтопродуктів ми імпортуємо – найбільше з Росії та Білорусі. Цю вимогу потрібно буде виконувати. На жаль, для дотримання цієї норми споживач платитиме вищу ціну, адже питання логістики нафти з різних джерел призведе до її здорожчання, проте це ціна енергетичної безпеки України.

В основному в Україну експортуються нафтопродукти з Російської Федерації (50%), Республіки Білорусь (20%), Литви, Румунії, Польщі, Казахстану та Туркменістану. Порівняно з іншими країнами, вартість пального в Україні досить висока. Наприклад, один літр пального в Азербайджані коштує 15,24 грн.

«Вартість пального в Англії вища всього на 59%, проте мінімальна заробітна плата – на 1380% більша, ніж в Україні», — зазначив М. Войтів.

Основні перешкоди нафтовидобутку – українське законодавство, проте на сьогодні питання зрушилося з місця, переконаний С. Сапєгін. Експерт стверджує, що вже є перші кроки зі стабілізації нафтовидобутку в Україні, але для позитивного результату потрібно чимало часу та довгих інвестицій.

Експерти стверджують, що вже сьогодні Україна може видобувати до 10-12 млн тонн нафти у рік. Навіть деякі науковці зазначали, що поклади вуглеводнів в Україні є більшими, ніж у сусіда-агресора.

«Україна посідає шосте місце за покладами нафти у Європі, які складають біля 400 млн тонн», – сказав аналітик.

«Інвестиції у нафтовидобування – це інвестиції в енергетичну безпеку України», – зауважив експерт.

«Нафтопереробний комплекс України – це спадок з Радянського Союзу, відповідно, технології дуже застарілі. Тому конкурувати з європейськими НПЗ, які вкладають у модернізацію мільярди доларів, ми не можемо. Наші НПЗ також потребують величезних коштів у модернізацію. Зокрема, в Україні малі нафтопереробні комплекси могли б дещо змінити ситуацію на ринку нафтопереробки, проте потрібна підтримка держави приватним інвесторам, які готові інвестувати у малі НПЗ», — стверджує директор НПЦ «Псіхея».

С. Сапєгін додав: «Приватні компанії, котрі видобувають нафту, на сьогодні не мають альтернативи, окрім як відправляти її на переробку на Кременчуцький НПЗ чи Шебелинський ВПГКН або на експорт. Проте малі НПЗ могли б вирішити це питання і забезпечити місцеві потреби в нафтопродуктах. Це дозволить зекономити, зокрема, на логістиці. Також малі НПЗ можуть мати краще обладнання, що значно покращить якість нафтопродуктів».

Лише за останні три роки українці, які купляють білоруський бензин, інвестували стільки коштів в економіку Білорусі, що це дало можливість їм декілька разів модернізувати власне виробництво.

З шести НПЗ в Україні працює лише Шебелинський ВПГКН та на 10% своєї потужності Кременчуцький НПЗ.

До кінця 2022 року Україна має створити державні резерви нафти та нафтопродуктів в обсязі більше 2 млн тонн. Це міжнародні зобов’язання – умови Директиви 2009/119/ЕС, про створення резерву мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Згідно з цим, 30% має складати нафта, 70% – дизпаливо. Наскільки практично виконується це зобов’язання, С. Сапєгін детально розповів у проекті «ЕнергоНЕзалежність», а також, що Україна має мати запаси як природного газу, так і вугілля.

«Якісні, в першу чергу, національні нафтопродукти повинні бути не високорентабельним товаром для не завжди соціально-відповідального бізнесу, а в першу чергу складовою – «паливом» для розвитку української економіки. І звичайно, українські нафтопродукти повинні бути доступні для українського суспільства і для потрібних змін в українському суспільстві, мають бути двигуном розвитку потрібних суспільних процесів», – резюмував автор проекту М. Войтів.

Автор:

(Всего статей: 3462)

Связаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

Дискуссия

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Ваши Имя Фамилия (обязательно):

Ваш контактный телефон:

Ваш E-Mail (обязательно):

Ваше сообщение:

Исправить это! :)

Ошибка:

Как правильно: