Сапєгін: Основні перешкоди нафтовидобутку в Україні – українське законодавство

Сапєгін: Основні перешкоди нафтовидобутку в Україні – українське законодавство

Критично високий відсоток імпорту нафтопродуктів при чинній національній, колись надпотужній, інфраструктурі нафтопереробки повинен мати своє обґрунтування.

Про те, яка ситуація з мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів в Україні та чи варто очікувати позитивних динамічних змін на українському ринку нафтопродуктів у 2018 році, у проекті «ЕнергоНЕзалежність» з автором та ведучим, аналітиком з питань енергетики Миколою Войтівом та директором науково-технічного центру «Псіхея», головою Комітету з питань економічної конкуренції при торгово-промисловій палаті України Сергієм Сапєгіним.

За словами С. Сапєгіна, згідно з енергетичною стратегією України на період до 2035 року, передбачається, що з одного джерела може здійснюватися поставка не більше 30% нафтопродуктів в Україну. Ця норма пов’язана, насамперед, з енергетичною безпекою країни. На сьогодні 80-90% нафтопродуктів ми імпортуємо – найбільше з Росії та Білорусі. Цю вимогу потрібно буде виконувати. На жаль, для дотримання цієї норми споживач платитиме вищу ціну, адже питання логістики нафти з різних джерел призведе до її здорожчання, проте це ціна енергетичної безпеки України.

В основному в Україну експортуються нафтопродукти з Російської Федерації (50%), Республіки Білорусь (20%), Литви, Румунії, Польщі, Казахстану та Туркменістану. Порівняно з іншими країнами, вартість пального в Україні досить висока. Наприклад, один літр пального в Азербайджані коштує 15,24 грн.

«Вартість пального в Англії вища всього на 59%, проте мінімальна заробітна плата – на 1380% більша, ніж в Україні», — зазначив М. Войтів.

Основні перешкоди нафтовидобутку – українське законодавство, проте на сьогодні питання зрушилося з місця, переконаний С. Сапєгін. Експерт стверджує, що вже є перші кроки зі стабілізації нафтовидобутку в Україні, але для позитивного результату потрібно чимало часу та довгих інвестицій.

Експерти стверджують, що вже сьогодні Україна може видобувати до 10-12 млн тонн нафти у рік. Навіть деякі науковці зазначали, що поклади вуглеводнів в Україні є більшими, ніж у сусіда-агресора.

«Україна посідає шосте місце за покладами нафти у Європі, які складають біля 400 млн тонн», – сказав аналітик.

«Інвестиції у нафтовидобування – це інвестиції в енергетичну безпеку України», – зауважив експерт.

«Нафтопереробний комплекс України – це спадок з Радянського Союзу, відповідно, технології дуже застарілі. Тому конкурувати з європейськими НПЗ, які вкладають у модернізацію мільярди доларів, ми не можемо. Наші НПЗ також потребують величезних коштів у модернізацію. Зокрема, в Україні малі нафтопереробні комплекси могли б дещо змінити ситуацію на ринку нафтопереробки, проте потрібна підтримка держави приватним інвесторам, які готові інвестувати у малі НПЗ», — стверджує директор НПЦ «Псіхея».

С. Сапєгін додав: «Приватні компанії, котрі видобувають нафту, на сьогодні не мають альтернативи, окрім як відправляти її на переробку на Кременчуцький НПЗ чи Шебелинський ВПГКН або на експорт. Проте малі НПЗ могли б вирішити це питання і забезпечити місцеві потреби в нафтопродуктах. Це дозволить зекономити, зокрема, на логістиці. Також малі НПЗ можуть мати краще обладнання, що значно покращить якість нафтопродуктів».

Лише за останні три роки українці, які купляють білоруський бензин, інвестували стільки коштів в економіку Білорусі, що це дало можливість їм декілька разів модернізувати власне виробництво.

З шести НПЗ в Україні працює лише Шебелинський ВПГКН та на 10% своєї потужності Кременчуцький НПЗ.

До кінця 2022 року Україна має створити державні резерви нафти та нафтопродуктів в обсязі більше 2 млн тонн. Це міжнародні зобов’язання – умови Директиви 2009/119/ЕС, про створення резерву мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Згідно з цим, 30% має складати нафта, 70% – дизпаливо. Наскільки практично виконується це зобов’язання, С. Сапєгін детально розповів у проекті «ЕнергоНЕзалежність», а також, що Україна має мати запаси як природного газу, так і вугілля.

«Якісні, в першу чергу, національні нафтопродукти повинні бути не високорентабельним товаром для не завжди соціально-відповідального бізнесу, а в першу чергу складовою – «паливом» для розвитку української економіки. І звичайно, українські нафтопродукти повинні бути доступні для українського суспільства і для потрібних змін в українському суспільстві, мають бути двигуном розвитку потрібних суспільних процесів», – резюмував автор проекту М. Войтів.

Автор:

(Всего статей: 4981)

Связаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

Дискуссия

  • Завершающий стык, соединяющий морскую и прибрежную секции газопровода «Турецкий поток», сварен в Турции.

    Об этом пишет «Прайм» со ссылкой на оператора проекта Turkstream.

    Техническая операция, которая называется надводный захлест, включала в себя подъем прибрежной и глубоководной секций с морского дна на специальную платформу над водой и их сварку в единую нитку газопровода. Общий вес, который был поднят во время работ составил около 409 тонн. После тщательной проверки сварного шва нитка газопровода была уложена на морское дно на глубину 32 метра. Данная операция была проведена на обеих нитках в российских водах в январе-феврале 2019 года и завершена у турецкого побережья в текущем году.

    «Завершающий стык, соединяющий морскую и прибрежную секции «Турецкого потока», был сварен в Турции. Он символизирует завершение всего комплекса работ по созданию газопроводной системы в Черном море», — говорится в сообщении Turkstream.

    «Терминал» писал, «Булгартрансгаз» возобновил тендер на строительство газопровода от турецкой до сербской границы. Оценка инвестиций в проект 474-км участка составляет 2,77 млрд болгарских левов, без учета НДС.

    Читать все: Анекдоты, Др. страны, Компании, энергетика

  • Нельзя помочь тому
  • Он любил курить на рабочем месте
  • – Пап, а чем революции отличаются от переворотов?
  • Сколько предсказателей ни слушай

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Ваши Имя Фамилия (обязательно):

Ваш контактный телефон:

Ваш E-Mail (обязательно):

Ваше сообщение:

Исправить это! :)

Ошибка:

Как правильно: