Відповідність не визначена

Відповідність не визначена

Що таке «Роттердам плюс»: точка зору експертів Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України

Автор  ГеннадІй РЯБЦЕВ, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член Громадської ради при Антимонопольному комітеті України, доктор наук
з державного управління, професор

Протягом трьох тижнів січня-лютого 29 експертів Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при Торговельно-промисловій палаті України досліджували відповідність цін на енергетичне вугілля, які було використано під час формування прогнозованих оптових цін на електричну енергію (починаючи з другого кварталу 2016 р.), середнім ринковим цінам в Україні та середньоєвропейським. Обговорення відбулося в системі PsycheaExpertus і Комітеті з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України. Попри суперечність і майже скандальність, що супроводжує так званий «Роттердам плюс», результати дослідження виявилися цілком очікуваними.

Факти – річ уперта

  1. Виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі імплементація Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії, передбачає закріплення за регулюючим органом влади, яким визначено НКРЕКП, обов’язку «встановлювати або затверджувати відповідно до прозорих критеріїв тарифи на транспортування чи розподіл або методи їх підрахунку» (стаття 37, пункт 1а).

При цьому НКРЕКП має діяти «у тісній спів­праці з іншими відповідними національними органами, включаючи органи влади, відповідальні у сфері конкуренції» (стаття 36 зазначеної Директиви).

  1. 21 вересня 2015 р. Антимонопольний комітет України надіслав до НКРЕКП обов’язкові для розгляду рекомендації, згідно з якими НКРЕКП мав, зокрема, розробити та затвердити порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію, з урахуванням у тому числі умовно-постійних затрат суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на ТЕС. Причиною появи цих рекомендацій були зафіксовані АМКУ дії, що містили ознаки порушення конкурентного законодавства і мали місце через відсутність необхідного регуляторного акта; взаємозв’язку між цінами електричної енергії та енергетичних ресурсів, у тому числі енергетичного вугілля; прогнозованості оптової ціни електричної енергії.
  2. Розроблений на виконання рекомендацій АМКУ Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (далі – Порядок) був затверджений на відкритому засіданні НКРЕКП після отримання необхідних погоджень від Міненерговугілля, АМКУ і ДРС України.
  3. Відповідно до затвердженого Порядку однією зі складових прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії є прогноз­на ціна продажу електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії виробниками, які працюють за ціновими заявками. Її визначають з урахуванням індикативної ціни вугілля.
  4. Індикативну ціну вугілля розраховують на підставі середньої ринкової ціни на європейському ринку, яку визначають за середніми індексами АРІ 2 на умовах CIF ARA за 12 місяців, що передують місяцю встановлення ціни, з урахуванням середньозваженого курсу на міжбанківському ринку, і приводять у відповідність до визначеної у прогнозній структурі палива ТЕС на відповідний період і калорійності вітчизняного вугілля (пункт 3.1 Порядку).
  5. Прив’язка індикативної (граничної) ціни вугілля в Україні до «середньої ринкової ціни на європейському ринку» відповідає пункту 1.7 статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення», згідно з яким основним напрямом державної цінової політики є забезпечення «орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку».
  6. Визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом обумовлено нестачею енергетичного вугілля антрацитової групи, що виникла внаслідок припинення його постачання з підприємств, розташованих в ОРДЛО, і необхідності імпортувати енергетичне вугілля з інших країн для забезпечення збалансованості ринку.

НКРЕКП визначила ключовими перевагами такого підходу: відмову від непрозорого, непрогнозованого, ручного режиму визначення ціни вугілля; прив’язку до загальновизнаних цінових показників; автономність від ОРДЛО при виконанні ГК ТЕС плану накопичення вугілля; можливість збалансувати діяльність шахт, які перебувають в управлінні Міненерговугілля.

  1. Вибір індексів АРІ 2 на умовах CIF ARA як бази для розрахунку індикативної ціни вугілля обумовлений тривалим періодом їх застосування (протягом 20 років), широким колом учасників енергетичних ринків в Європі, що підтверджено дослідженнями агентства Argus Media.

Вибір індексів АРІ 2 був також обумовлений нестачею в Україні достовірної офіційної статистичної інформації про обсяги, ціни та якість вугілля, що реалізується на митній території держави.

  1. Запропонований НКРЕКП підхід до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом підтримано без зауважень Міненерговугілля, АМКУ і ДРС України. Разом з цим АМКУ вважає прогресивним прив’язку порядку розрахунку граничної ціни до загальновизнаних цінових показників, оскільки до появи Порядку на ринку електричної енергії де-факто мало місце непрозоре ручне регулювання.
  2. Перехід на визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом відбувся під час розширеного відтворювання, про що свідчить зростання ВВП та інвестицій у видобуток вугілля (у 2016 р. – на 2,3 і 82% відповідно). За висновками ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», це пом’якшило ситуацію, що виникла через зростання тарифів.

Сухий залишок

  1. До 2016 р. в Україні не було методик визначення ціни енергетичного вугілля для ГК ТЕС, що базувалися б на формульному підході.
  2. Застосування формульного підходу до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля дозволило відмовитися від непрозорого, непрогнозованого, ручного режиму її встановлення, зменшило вплив на функціонування ринку електричної енергії адміністративного й корупційного чинників.
  3. Індекс АРІ 2 на вугільному хабі ARA є загальновизнаним ціновим показником для енергетичного вугілля.
  4. Прив’язка внутрішніх цін товарів до визнаних в Європі цінових показників є доцільною з огляду на необхідність дотримання основних напрямів державної цінової політики та нестачу енергетичного вугілля в Україні.
  5. Використання в індексі АРІ 2 калорійності як основного показника якості дозволяє здійснювати цінове порівняння різних марок енергетичного вугілля.
  6. Показники якості вітчизняного вугілля враховуються необхідністю приведення індикативної (граничної) ціни у відповідність до його калорійності.
  7. Використання індексу АРІ 2 на умовах CIF, що передбачає постачання фізичного товару, виключає негативний вплив спекулятивної складової, яке має місце під час торгівлі фінансовими інструментами (ф’ючерсами, опціонами, деривативами) на сировинних біржах.
  8. Усереднення індикативної (граничної) ціни вугілля за 12 місяців згладжує цінові коливання від дії випадкових чинників, завдяки чому оптовий ринок електричної енергії стає більш прогнозованим і стабільним.
  9. Оскільки згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України ціни «на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни», є вільними й «визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін», будь-яку індикативну ціну, що є не більшою, ніж максимальна, і не меншою, ніж мінімальна з-поміж довідкових цін, наявних у відкритих джерелах, можна вважати економічно обґрунтованою.
  10. Експертам, які брали участь в обговоренні, за наявної у відкритому доступі цінової інформації, невідомі інші підходи до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля на основі загальновизнаних цінових показників. Між тим, без орієнтування на такі показники формування ринку вугілля в Україні є неможливим.
  11. Прогнозовані оптові ринкові ціни електричної енергії, розраховані експертами ТПП за даними, які є у відкритих джерелах, у цілому відповідають наведеним у постановах НКРЕКП, що були предметом аналізу.

Висновки

  1. У чинному законодавстві України відсутні визначення термінів «середні ринкові ціни», «ринкові ціни», а також механізми їхнього визначення.
  2. Середні індекси АРІ 2 на умовах CIF ARA не є «середньою ринковою ціною на європейському ринку», як це зазначено в Порядку, оскільки торгівля енергетичним вугіллям в Європі ведеться не лише на умовах CIF і не лише в наведених портах, а індекс АРІ 2 не охоплює усіх торговельних операцій.
  3. Індикативна ціна енергетичного вугілля, яку визначають на підставі середніх індексів АРІ 2 на умовах CIF ARA, не є середньою ринковою ціною в Україні, оскільки, за висновками АМКУ, значна частка енергетичного вугілля реалізується в межах суб’єктів господарювання, пов’язаних між собою відносинами контролю. При цьому, на думку АМКУ, ринок вугілля в Україні, а отже, й середня ціна на ньому, відсутні (пункти 15, 16 висновків; с. 114 Звіту про результати комплексного дослідження ринків електричної енергії та енергетичного вугілля, схваленого АМКУ 01.06.2016).
  4. Довідкові ціни на вугілля, які є у відкритих джерелах як в Україні, так і за її межами, не є «середніми ринковими», оскільки вони відображають лише частину ринку. Крім того, не враховують умови контрактів з реальним товаром (порядок розрахунків, обсяги постачань, якість вугілля, партнерські відносини між контрагентами, знижки, торгівля в межах фінансових груп (відносини контролю), собівартість вугілля, вартість транспортування від шахт до ТЕС). Тому їхнє пряме порівняння з індикативною ціною енергетичного вугілля, що визначається на підставі середніх індексів АРІ 2, є некоректним.

З огляду на ці факти, експерти констатували неможливість установлення відповідності цін на енергетичне вугілля, які було використано під час формування прогнозованих оптових цін на електричну енергію (починаючи з другого кварталу 2016 р.), середнім ринковим цінам в Україні та середньоєвропейським.

Це питання вочевидь потребує подальшого обговорення. Члени Комітету запропонували продовжити його і звернутися до НКРЕКП по відсутні у відкритому доступі дані, необхідні для більш докладного аналізу.

Комітет запросив усіх експертів приєднатися до обговорення на платформі PsycheaExpertus. Реєстрація за посиланням https://psychea.com.ua у проекті «Комітет з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України».

. . . 

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Автор:

(Всего статей: 3204)

Связаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

Дискуссия

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Ваши Имя Фамилия (обязательно):

Ваш контактный телефон:

Ваш E-Mail (обязательно):

Ваше сообщение:

Исправить это! :)

Ошибка:

Как правильно: