Коментуючи «Терміналу» стан справ із опаленням в окремих регіонах, директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев зауважив, що затримка зі стартом опалювального сезону у кількох містах ставить під загрозу комфорт і безпеку мешканців, особливо зважаючи на очікуване похолодання найближчими днями.
Що є головною причиною невчасного початку опалювального сезону в низці регіонів?
Криза неплатежів, і як наслідок, накопичення боргів, причому таких, які підприємства сплатити не можуть. Окрім безпосередньої заборгованості там ще додаються штрафи, пеня тощо. Це так звані «токсичні борги», які навряд чи хтось і колись зможе сплатити. А далі йде довгий ланцюжок до безпосередньої причини. Ланцюжок, на мій погляд є таким. Ці борги утворилися внаслідок того, що споживачі не сплачували за товари і послуги. Причиною цього стали завищені тарифи, особливо для підприємств, які перебувають у державній, комунальній власності та об’єкти бюджетної сфери. Це не населення, не домогосподарства не сплачують за житлово- комунальні послуги. Це якраз найдисциплінованіші платники. Не платить за житлово-комунальні послуги в середньому не більше 5% населення. Боржники – це школи, лікарні, дитячі садки, навчальні заклади, наукові установи. Тобто ті, які не мають власних доходів і фінансування яких з бюджетів не дозволяє їм платити за ЖКП в повному обсязі. Причиною цього стану справ стало те, що ціни і тарифи нараховуються виключно з огляду на економічну обґрунтованість цих тарифів. При цьому не береться до уваги, що ринковими ціни стають лише після того, як з’являється згода між постачальником та споживачем (покупцем). У нас же згоди ніхто не питав.
Чому такі ціни і тарифи утворилися?
Вони утворилися через затратний принцип їхнього формування. Це означає, що у компанії постачальників просто додають усі свої затрати, втрати, в тому числі непродуктивні втрати, додають маржу (мінімальну, або і не мінімальну), і визначають цю ціну, як ринкову. Але це лише економічно обґрунтована ціна, ринковою вона може стати лише після отримання згоди із покупцем.
Чому виникла така ситуація?
Вона виникла внаслідок того, що національні регулятори не стали на захист споживачів на зароджуваних ринках. Вони виражали інтереси насамперед енергетичних монополістів. В свою чергу, чому така ситуація виникла. Тому що під час розгляду, затвердження, ухвалення та реалізації нової законодавчої бази не бралися до уваги інтереси споживачів. Тобто в законах про «Ринок газу», про «Ринок електричної енергії», про житлово-комунальні послуги та інше, усі повноваження і права, увесь захист було зосереджено лише на одній частині учасників ринку — тобто на постачальниках. Тоді як споживачі не отримали навіть служби енергетичного омбудсмена. Прикладом такого нехтування інтересами споживачів є той факт, що зараз, якщо споживач не сплачує за житлово-комунальні послуги чи за газ, як товар, то його можуть залишити навіть без власності. За рішенням суду, у нього можуть відібрати власність, якщо у нього немає коштів, щоб оплатити житлово-комунальні борги. Тоді як, якщо послуга не надається в повному обсязі, чи не надається якісна послуга, то найбільше, як може постраждати постачальник, його за судовим рішенням можуть змусити повернути кошти споживачеві і все. Більше ніякої відповідальності постачальник не несе, і це є наслідком ухвалення усіх законів і відповідних підзаконних актів.
Хто може врегулювати цю ситуацію. Лише Кабінет міністрів?
Тут потрібно зрозуміти, що означає врегулювати ситуацію. Подати тепло, чи опалення. Надати послуги з опалення Кабінет Міністрів не в змозі. Це справа виключно органів місцевого самоврядування, що саме на них було покладено всі повноваження із забезпечення населення житлово-комунальними послугами. В кожному конкретному випадку потрібно дивитися, що стало безпосередньою причиною. Тобто що це за борги, як вони утворилися, хто саме не заплатив і з яких причин. Зрозуміло, що потрібно порушувати справи, подавати позови судові проти тих, хто допустив таку ситуацію. Але потрібно дивитися, хто безпосередньо є винним у цій ситуації.
Що потрібно робити, щоб подібні ситуації не повторювалися далі?
Кабінету міністрів слід задіяти ті плани, які у нього є на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, тобто ті надзвичайні плани заходів в енергетиці, які були розроблені ще в 2015 році. Якщо будуть обґрунтовані запити, то запроваджувати такі надзвичайні заходи в окремих регіонах. Власне, це може робити і будь який орган місцевого самоврядування, наскільки мені відомо. Оскільки вони мали також розробити відповідні плани реагування.Але чи були вони розроблені. Чи всі просто цю готовність до опалювального сезону означили виключно на рівні декларацій і листів. Це ж всі розповіли. Із органів місцевого самоврядування потрібно спитати. Але тут проблема є ще одна. Відповідальність за безперебійне надання послуг – вона настільки останнім часом розмита, що важко визначити : хто ж саме винен і що потрібно робити.
Читайте в «Терміналі», станом на сьогодні 1146 теплопостачальних підприємств купують газ на пільгових умовах у НАК «Нафтогаз України».
