Сонячна генерація більше не потребує більшого початкового капіталу, ніж вугільна або газова електростанція для виробництва такого самого річного обсягу електроенергії. За даними аналізу Ember, десятиліття тому перевага викопної генерації за стартовими витратами могла сягати п’ятикратного розриву, але тепер цей аргумент майже зник.
Сонце почало конкурувати з викопною генерацією ще до купівлі першої тонни вугілля або кубометра газу
Протягом багатьох років економічний аргумент на користь сонячної енергетики мав слабке місце: вона не потребувала витрат на паливо, мала низькі операційні витрати й могла виробляти дешевшу електроенергію протягом життєвого циклу проєкту, але вимагала значних витрат на старті.
Для багатих країн із глибокими ринками капіталу це було керованою проблемою. Для економік, що розвиваються, з високими відсотковими ставками, обмеженими бюджетами та конкуренцією за інфраструктурні інвестиції саме стартова вартість часто визначала, яку генерацію будуватимуть.
За новим аналізом Ember, сонячна електростанція тепер може вимагати менших початкових інвестицій, ніж вугільна або газова станція для такого самого обсягу виробленої електроенергії. Десять років тому сонячна генерація могла потребувати до п’яти разів більше капіталу.
Викопна генерація втратила фінансову перевагу стартових витрат
Порівняння енерготехнологій часто спотворюється через номінальну потужність: 1 МВт сонячної генерації не виробляє такий самий річний обсяг електроенергії, як 1 МВт газової станції, оскільки сонце не світить безперервно. Тому Ember порівнює не встановлену потужність, а капітал, потрібний для виробництва однакової кількості електроенергії.
Саме це є економічно коректним підходом. У минулому сонячна енергетика потребувала значно більшої встановленої потужності для такого самого річного виробництва, а сонячні модулі були набагато дорожчими. Це створювало простий аргумент на користь викопного палива: побудувати дешевшу станцію зараз, а паливо купувати пізніше.
Масове виробництво зруйнувало цей аргумент. За даними IRENA, повна встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації з 2010 року знизилася на 87%. Виробництво модулів стало масштабним стандартизованим промисловим процесом, ефективність зросла, ланцюги постачання розширилися, а досвід монтажу накопичився майже на всіх великих ринках.
Профіль витрат сонячної генерації не змінився: вона все ще потребує більшості витрат на початку. Але змінилася сама сума потрібного капіталу.
Найбільший ефект може проявитися за межами багатих економік
Для країн, які імпортують викопне паливо, різниця має стратегічне значення. Газова станція може виглядати доступною в день введення в експлуатацію, але кожна вироблена мегават-година створює нову закупівлю палива. Сонячна генерація фактично наперед оплачує значну частину енергопостачання на наступні 25-30 років.
Це особливо важливо для швидкозростаючих економік, що розвиваються. Вони часто одночасно стикаються зі швидким зростанням попиту на електроенергію, високою вартістю позик і залежністю від імпортного вугілля, нафти або газу.
Раніше це створювало парадокс: сонячна енергетика давала нижчі витрати протягом життєвого циклу та більшу енергетичну незалежність, але країни, які найбільше потребували цих переваг, часто мали найвищу вартість капіталу. Проєкт без паливних витрат міг програти викопній станції, бо інвестори надавали більшої ваги сьогоднішньому фінансуванню, а не завтрашньому імпортному рахунку.
Паритет початкових витрат послаблює цю пастку. Сонячна генерація також є модульною: країні не потрібно одним рішенням фінансувати багатогігаватну станцію. Потужність можна додавати мегаватами, розширювати поетапно та розподіляти між великими проєктами, бізнесом і домогосподарствами.
Акумулятори додають витрати, але вже не руйнують економіку сонячної генерації
Річний обсяг електроенергії не є тим самим продуктом, що електроенергія на вимогу. Газова станція може виробляти вночі або під час безвітряного тижня, сонячна — ні. Тому коректне системне порівняння має враховувати акумулятори, мережі, міжсистемні з’єднання, гнучкий попит, гідроенергетику, резервну генерацію та, в окремих регіонах, довготривале зберігання.
Ці витрати реальні. Але премія за гнучкість також швидко знижується. За оцінкою IRENA, вартість акумуляторного зберігання з 2010 року впала на 93%. Остання оцінка IRENA визначає вартість керованої сонячної генерації з акумуляторами приблизно на рівні $54-82 за МВт·год у регіонах із високою інсоляцією.
Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у $70-85 за МВт·год, а нові газові потужності у світі — більш ніж у $100 за МВт·год. IRENA очікує, що вартість керованої сонячної генерації до 2030 року знизиться ще на 30%.
Це не означає, що чотиригодинна батарея може провести всю енергосистему через будь-який сезонний дефіцит. Також це не означає, що однакові економічні умови діють у Стокгольмі та Абу-Дабі. Системні витрати зростають зі збільшенням частки відновлюваної генерації, залежно від місцевого профілю попиту та потрібної тривалості гнучкості.
Викопна генерація також має системні витрати
У матеріалі наголошується, що відновлювані джерела часто змушують враховувати кожен кабель, акумулятор і резервну станцію, тоді як викопну генерацію порівнюють лише на рівні електростанції. Це не є нейтральним порівнянням.
Газові станції потребують трубопроводів, імпортних терміналів, сховищ і паливних контрактів. Вугільна генерація потребує шахт, залізниць, портів і запасів. Обидві технології залежать від цінової волатильності сировини та перебоїв у постачанні.
Є також стратегічна різниця між інфраструктурою та паливом. Акумулятор, лінія електропередачі або сонячна панель можуть надавати послуги роками. Імпортований газ зникає в момент спалювання, після чого його потрібно купувати знову.
Дискусія про сонячну енергетику змінилася
Сонячна генерація не розв’язала всіх системних проблем: енергоперехід і надалі потребує мереж, гнучкості та кращого фінансування. Водночас викопна генерація втратила один із останніх простих економічних аргументів.
«Викопна енергетика втратила один зі своїх останніх простих економічних захистів: її вже не обов’язково дешевше будувати сьогодні й платити за завтра», — йдеться у матеріалі.
Майбутня енергосистема не буде лише сонячною генерацією з одним величезним акумулятором. Вона складатиметься з портфеля: дешевої сонячної та вітрової генерації, акумуляторів для добового перенесення енергії, сильніших мереж, гнучкого споживання, гідроенергетики та інших керованих низьковуглецевих джерел, де вони доступні, а також обмеженого теплового резерву на випадок дефіцитів.
Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com
