Світовий рахунок за імпорт нафти, пального та скрапленого природного газу за шість місяців із березня до серпня зріс на оцінені $330 млрд. Найбільшу частку додаткових витрат сформувала сира нафта, а найбільший фінансовий удар серед регіонів отримав Європейський Союз.

CREA оцінив додаткові витрати імпортерів після перебоїв у Перській затоці

За даними фінського кліматичного аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air, війна між США, Ізраїлем та Іраном збільшила світовий рахунок за імпорт нафти й газу на суму до $330 млрд за шість місяців між березнем і серпнем.

Оцінка CREA порівнює фактичні платежі за імпорт нафти, пального та LNG — скрапленого природного газу — з тим, що аналітики прогнозували для цього періоду до початку війни. Перебої у Перській затоці в матеріалі названо найбільшими з часів війни в Перській затоці 1990 року.

Сира нафта дала майже половину приросту витрат

Найбільша частина додаткового імпортного рахунку припала на сиру нафту — $164,1 млрд із загальної суми. Другу позицію зайняли дизель і газойль із $73,8 млрд додаткових витрат. Бензин додав $35,7 млрд, скраплений природний газ — $38 млрд, а реактивне пальне — $20 млрд.

Європейський Союз за шість місяців між березнем і серпнем заплатив за імпорт енергоносіїв на $78 млрд більше, ніж очікували аналітики. У матеріалі це пояснюється високою залежністю ЄС від імпортної нафти й газу, зокрема американської сирої нафти та LNG, санкціями проти російських вуглеводнів і відсутністю значного власного видобутку нафти або газу.

Наступним за масштабом додаткових витрат був Китай, який за шість місяців до серпня заплатив на $35 млрд більше. Китай названо найбільшим у світі імпортером сирої нафти та LNG. Водночас після зростання цін країна різко скоротила імпорт і використовувала великі запаси, які на початок року оцінювалися у 1-1,4 млрд барелів.

Індія отримала третій за силою фінансовий удар і заплатила на $22 млрд більше за енергетичний імпорт за розглянутий період. У матеріалі це пов’язано з високою залежністю країни від імпорту нафти й газу, зокрема нафти з Близького Сходу, що зробило її вразливою до перебоїв після закриття Іраном Ормузької протоки.

Вищі ціни вже скоротили попит на пальне

CREA зазначив, що війна та зростання цін обмежили попит на паливні товари. Розрахунки додаткового імпортного рахунку відображають те, що країни та регіони фактично купили, а не ті обсяги, які вони могли б придбати без війни наприкінці лютого.

Тиск на імпортерів може зберігатися. За шість місяців до серпня середня ціна LNG в Азії була приблизно на 75% вищою за довоєнні очікування аналітиків. У Європі ціна скрапленого газу була на 60% вищою за довоєнні очікування. У матеріалі зазначено, що ціни можуть залишатися на поточних рівнях або піднятися ще вище, оскільки ЄС стикається з потенційним дефіцитом газу без початку закупівель на зиму, а азійським країнам також потрібно накопичувати запаси до холодних місяців.

Пошкоджені НПЗ утримують ринок пального напруженим

Ціни на нафту залишаються значно вищими за довоєнні рівні, але найсильніше подорожчали палива. У матеріалі зазначено, що вони можуть залишатися набагато дорожчими, ніж були до березня.

Міжнародне енергетичне агентство раніше цього року оцінювало, що до п’ятої частини нафтопереробних потужностей на Близькому Сході, загалом близько 9,6 млн барелів на добу, було виведено з роботи через бойові дії. Разом із пошкодженнями НПЗ у росії від українських ударів безпілотниками це різко обмежило світові потужності перероблення, а отже й виробництво пального.

«Паливний дефіцит, ймовірно, переживе війну, коли б вона не завершилася, означаючи вищі енергетичні рахунки для імпортерів на довший період», — йдеться у матеріалі.

Низьковуглецеві джерела зекономили імпортерам $36 млрд

За оцінкою CREA, вітрова й сонячна енергетика разом з іншими низьковуглецевими джерелами зекономили імпортерам загалом $36 млрд за шість місяців із березня до серпня. У матеріалі зазначено, що це менше за додатковий імпортний рахунок, але краще, ніж повна відсутність економії.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com