Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели.

Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent

Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.

Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.

Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але в матеріалі це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.

США не дали узгодженого пояснення структури домовленості

За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.

Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.

Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.

«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.

У матеріалі зазначено, що ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.

Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності

North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.

У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію.

Автор матеріалу наголошує: це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.

Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій

Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.

Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.

Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.

Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.

Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити

Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.

Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.

Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.

Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.

Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік

Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. У матеріалі зазначено, що цього року Brent уже перевищує $90.

За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.

Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.

За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.

Ринок чекає не заяв, а доказів виконання

Матеріал не заперечує реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com, Michael Kern, 31 серпня 2026 року; Al Jazeera, PBS, Wall Street Journal, Fortune, Houston Chronicle, Rystad Energy, NPR, Trading Economics.