Європейський Союз презентував дорожню карту повного розриву енергетичних зв’язків із росією. План передбачає поступову і скоординовану відмову від імпорту російських газу, нафти та ядерного палива до 2027 року. Документ передбачає диверсифікацію постачання, збільшення обсягів ЗПГ, контроль за російським тіньовим флотом та розвиток власного виробництва енергоресурсів і радіоізотопів.

ЄС припинить свою залежність від російських енергоносіїв, зупинивши імпорт газу й нафти та поетапно відмовившись від ядерної енергії з росії, забезпечуючи при цьому стабільне постачання енергії та цінову стабільність в усьому Союзі. Представлена Європейською комісією дорожня карта «REPowerEU» відкриває шлях до повної енергетичної незалежності ЄС.

Попри значний прогрес, досягнутий завдяки санкціям і плану «REPowerEU» після вторгнення росії в Україну, у 2024 році спостерігалося часткове відновлення імпорту російського газу. Це змусило Єврокомісію ініціювати скоординовану відповідь на збереження ризиків для енергетичної безпеки.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила:

«Війна в Україні брутально викрила ризики шантажу, економічного примусу та цінових потрясінь. Завдяки REPowerEU ми диверсифікували енергопостачання й суттєво скоротили залежність від російського викопного палива. Настав час повністю розірвати енергетичні зв’язки з ненадійним постачальником. Енергія, яка надходить до Європи, не повинна фінансувати агресивну війну проти України».

Ключові положення дорожньої карти:

• Газ:
  • нові контракти з російськими постачальниками (трубопровідний і ЗПГ) будуть заборонені,
  • чинні спотові контракти мають бути припинені до кінця 2025 року,
  • весь залишок імпорту має бути припинений до 2027 року.
• Нафта:
  • Єврокомісія запропонує заходи щодо боротьби з тіньовим флотом росії, який транспортує нафту в обхід санкцій.
• Ядерна енергетика:
  • очікується заборона нових контрактів на постачання урану та збагаченого урану з росії,
  • Європейська ініціатива «Радіоізотопна долина» має забезпечити виробництво медичних радіоізотопів у межах ЄС.

У 2025 році очікується зростання глобальних потужностей ЗПГ на 200 млрд кубометрів, що в п’ять разів перевищує обсяги поточного імпорту газу з росії до ЄС. Водночас Єврокомісія планує скоротити споживання природного газу на 40—50 млрд куб. м до 2027 року.

Дорожня карта також передбачає:

• об’єднання попиту на газ між державами-членами,
• оптимальне використання інфраструктури,
• покращення прозорості і контролю за російськими потоками енергоносіїв.

Ці заходи спираються на досягнення Плану «REPowerEU», впровадженого у травні 2022 року у відповідь на вторгнення росії в Україну. Відтоді:

• імпорт російського газу скоротився з 150 млрд куб. м (2021 р.) до 52 млрд куб. м (2024 р.),
• частка російського газу в імпорті впала з 45% до 19%,
• імпорт російського вугілля повністю заборонено,
• імпорт нафти знизився з 27% до 3%.

Держави-члени, що мають реактори типу ВВЕР, просунулись у відмові від російського ядерного палива на користь альтернативних постачальників.

Водночас дорожня карта гармонізується з іншими ініціативами ЄС:
«Компасом конкурентоспроможності», Угодою про чисту промисловість та Планом дій щодо доступної за ціною енергії.

Таким чином, Європа не лише посилює свою енергетичну безпеку, а й стимулює економіку, прискорює декарбонізацію та зміцнює свою геополітичну незалежність.

Джерело: НТЦ Псіхєя mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  ec.europa.eu

Індонезійський порт Карімун перетворився на ключовий хаб для перевалки російських нафтопродуктів, що дозволяє обходити західні санкції. Це явище викликає занепокоєння щодо ефективності санкційної політики та потребує посилення контролю за глобальними енергетичними потоками.

Після запровадження західних санкцій проти російської нафти та нафтопродуктів, спрямованих на обмеження фінансування війни в Україні, росія активно шукає альтернативні маршрути для експорту своєї енергетичної продукції. Одним із таких маршрутів став індонезійський порт Карімун, який стрімко перетворився на важливий центр перевалки російських нафтопродуктів.

За даними агентства Reuters, з початку 2025 року через Карімун було перевалено понад 500 тис. тонн мазуту, близько 217 тис. тонн дизельного пального та приблизно 500 тис. тонн гасу. Ці нафтопродукти експортуються до Малайзії, Сінгапуру та Китаю після зміни країни походження, що дозволяє уникати санкційних обмежень.

Цей механізм обходу санкцій став можливим завдяки використанню так званого «тіньового флоту» — суден, що змінюють прапори, вимикають транспондери та використовують фіктивні документи для приховування походження вантажів. Такі практики ускладнюють відстеження маршрутів поставок та підривають ефективність міжнародних санкцій.

Крім того, компанії, пов’язані з російським енергетичним сектором, зокрема 2Rivers (раніше відома як Coral Energy), активно використовують мережу офшорних структур та фіктивних компаній для організації перевалки та експорту нафтопродуктів. Ці компанії вже потрапили під санкції Великої Британії та інших країн за сприяння обходу санкцій.

Європейський Союз також посилює санкційний тиск, включаючи нові обмеження на компанії в Туреччині, В’єтнамі та Сербії, які підозрюються у сприянні обходу санкцій. Це свідчить про зростаюче усвідомлення необхідності закриття лазівок, що дозволяють росії продовжувати експорт нафти та нафтопродуктів.

З огляду на ці обставини, міжнародна спільнота повинна посилити контроль за транзитними портами, такими як Карімун, та впровадити більш жорсткі механізми відстеження походження нафтопродуктів. Тільки скоординовані дії можуть забезпечити ефективність санкцій та обмежити фінансування агресивної політики росії.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:https://www.reuters.com, ЗМІ

На початку травня 2025 року ринок скрапленого газу в Україні демонструє помірне зростання цін на біржі, зниження обсягів імпорту з Польщі та зростання постачання з Литви. Зовнішні котирування переважно знижуються, особливо на бутан. Трейдери адаптують закупівельні стратегії до нових умов і оцінюють вплив зупинки румунського заводу OMV Petrom. 

Ціни в Україні:

Середньозважена ціна на УЕБ зросла до 55 558 грн/т, приватні аукціони — до 55 080 грн/т.

Імпорт:

Польща – ▼42%, Литва – ▲20%. Обсяги торгів – найнижчі з серпня 2024.

Регіональні ціни:

Стабільність на півдні, зростання в центрі й сході через обмежену пропозицію.

Зовнішні ринки:

Зниження котирувань у Польщі, Румунії та Словаччині; профіцит у Європі.

Логістика:

Активізація імпорту через Дунай, скорочення автоімпорту з Польщі.

Фактори впливу:

Курс євро, святкове закриття кордонів, геополітика та зупинка заводу в Румунії.

Прогноз:

Можливе зниження цін на півдні через новий ресурс Sonatrach ($490/т).

Ризики:

Затоварення, валютні втрати, зміна структури пропозиції в Румунії.

Джерело: ЗМІ, НТЦ «Псіхєя» 

Замовити повний щотижневий огляд: mailto:oil@ukroil.com.ua

Американські постачальники енергетичних послуг зіштовхнулися з різким зростанням витрат через імпортні мита на труби й комплектуючі для нафтогазових проєктів. Основний тиск спричиняють обмеження на сталь та алюміній за розділом 232, а також відповідні дії з боку Китаю та Канади.

Учасники ринку вдаються до пошуку нових джерел постачання, перегляду контрактів та підвищення цін, однак навіть це не компенсує тарифне навантаження. Водночас очікується подальше зростання цін на труби в ІІ кварталі 2025 року, попри попереднє падіння в 2023–2024 рр.

У ланцюгах постачання енергетичного обладнання та послуг США спостерігається посилення тарифного тиску, що загрожує збільшенням вартості реалізації нових і поточних нафтогазових проєктів. Зокрема, мита на сталь і алюміній за розділом 232 та програма «взаємного тарифування» (reciprocal tariffs) призводять до значного зростання витрат компаній.

Фінансові звіти великих виробників енергетичного обладнання підтверджують наявність суттєвого тарифного навантаження. Один із виробників зазначає, що основні витрати пов’язані з імпортом сировини в США для підрозділу з виробництва бурового обладнання. Інші компанії повідомляють про мита на деталі для перфорації свердловин та бурових труб, де найчутливішим сегментом є труби для буріння (drill pipe).

Труби, мита і ланцюги постачання

Значну частку імпорту труб для нафтогазового сектору США становить продукція з Південної Кореї (34,8% у 2024 році), далі йдуть ЄС (передусім Австрія), Канада та Тайвань. За оцінками, ставки тарифів можуть коливатися від 25% до 50%, залежно від походження продукції та дотримання угод USMCA.

Деякі компанії відзначають, що невизначеність щодо тарифів на початку року змусила клієнтів відкласти нестрокові витрати. Інші передбачають, що нові мита спричинять короткострокове скорочення попиту. Водночас ризики торкаються не лише імпорту, а й експорту зі США, оскільки Канада та Китай запроваджують дзеркальні заходи, а з липня можливе нове підвищення мит.

Зростання цін на труби OCTG

Ціни на труби для буріння (OCTG) в США вже зросли на 6,8% у І кварталі 2025 року, а в ІІ кварталі очікується ще +7,0% через подорожчання сировини для зварених труб (ERW) і дію тарифів. Це відбувається після тривалого періоду падіння: з І кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року ціни знижувалися в середньому на 10,3% на квартал.

Проте ціна на гарячекатаний рулон (основа для виробництва труб) досягла піку, що в майбутньому може зменшити тиск на ринок і стабілізувати ситуацію.

Адаптація: що роблять компанії?

Компанії використовують різні стратегії для компенсації тарифних витрат:

• Контрактні коригування: домовленості з клієнтами щодо підвищення цін.
• Оптимізація закупівель: масові закупівлі бурових труб і перехід на внутрішні джерела постачання.
• Пошук альтернативних постачальників: спроби диверсифікувати джерела імпорту та внутрішніх виробників.

Втім, потенціал збільшення виробництва в США обмежений: із 2020 року база постачальників скоротилася, а виробники вважають за доцільніше зберігати стабільні ціни, а не нарощувати обсяги.

Попри спроби енергетичних компаній адаптуватися до нових умов, тарифна політика США створює суттєві виклики для галузі. Очікуване подальше зростання цін на труби та можливі додаткові торгові конфлікти можуть ускладнити реалізацію нових енергетичних проєктів у 2025 році. Українським імпортерам варто враховувати ці зміни при плануванні закупівель трубної продукції з американського ринку.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами: https://www.spglobal.com

8 травня 2025 року президенти росії та Китаю, володимир путін і Сі Цзіньпін, провели переговори в москві, обговорюючи ключові аспекти енергетичної співпраці, включаючи проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2». Попри демонстрацію стратегічного партнерства, сторони не досягли остаточної угоди щодо цього проєкту, що свідчить про наявність розбіжностей у підходах до енергетичної взаємодії.

8 травня 2025 року в москві відбулася зустріч президентів росії та Китаю, володимира путіна і Сі Цзіньпіна, під час якої обговорювалися питання енергетичної співпраці, зокрема проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2».

Цей проєкт передбачає транспортування 50 мільярдів кубометрів газу на рік з Ямалу через Монголію до Китаю. Однак, попри активні переговори, сторони не досягли остаточної угоди щодо його реалізації.

Китай виявляє обережність у питанні розширення енергетичної співпраці з росією, зокрема через розбіжності в ціновій політиці та обсягах постачання газу. Крім того, Китай прагне диверсифікувати свої енергетичні джерела та уникнути надмірної залежності від російських постачань.

Під час зустрічі також обговорювалися можливості участі китайських компаній у російських проєктах з виробництва зрідженого природного газу (СПГ), таких як «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ-2». Крім того, було підписано низку угод про співпрацю в галузях газохімії, металургії, деревообробки та суднобудування.

Зустріч відбулася на тлі святкування 80-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною, в рамках якої китайські війська взяли участь у параді на Червоній площі. Це символізує поглиблення стратегічного партнерства між двома країнами в умовах зростаючого тиску з боку Заходу.

Проте, попри офіційні заяви про «безмежне партнерство», реальні домовленості щодо ключових енергетичних проєктів залишаються невизначеними. Це свідчить про те, що Китай обережно підходить до співпраці з росією, враховуючи геополітичні ризики та власні стратегічні інтереси.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  Reuters

У квітні 2025 року морський експорт сирої нафти з Росії залишався на високому рівні, попри зниження постачання газойлю та дизельного пального через сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів.

Основні показники експорту сирої нафти

За даними S&P Global Commodity Insights, у квітні Росія експортувала приблизно 3,53 млн барелів сирої нафти на добу, що лише незначно менше, ніж 3,58 млн барелів у березні. Це другий за величиною місячний показник з грудня минулого року.

• Китай: Імпорт зріс до 1,12 млн барелів на добу, порівняно з 1,07 млн у березні, завдяки активним постачанням сорту ESPO через порт Козьміно.
• Індія: Залишається найбільшим імпортером російської нафти, хоча обсяги знизилися до 1,64 млн барелів на добу з 1,74 млн у березні. Це пов’язано з посиленням конкуренції з боку американських постачальників.
• Туреччина: Імпорт збільшився до 270 тис. барелів на добу з 225 тис. у березні, що свідчить про відновлення закупівель компанією Tupras.

Зниження експорту газойлю

Експорт газойлю та дизельного пального з Росії у квітні знизився до 825 тис. барелів на добу, що є найнижчим показником за останні чотири місяці. Це зниження пов’язане з початком сезону технічного обслуговування нафтопереробних заводів, внаслідок чого приблизно 800 тис. барелів на добу потужностей були виведені з експлуатації.

Серед підприємств, що проходили технічне обслуговування:

• Омський НПЗ компанії «Газпром Нафта» (428 тис. барелів на добу)
• Хабаровський НПЗ компанії «ІПК» (100 тис. барелів на добу)
• Ачинський НПЗ компанії «Роснефть» (150 тис. барелів на добу)

Зниження експорту особливо помітне у напрямку Бразилії, де російські постачання стали менш конкурентоспроможними порівняно з американськими через менші знижки.

Зростання експорту мазуту та інших нафтопродуктів

Попри зниження експорту дизельного пального, загальний експорт нафтопродуктів з Росії у квітні зріс до 2,46 млн барелів на добу з 2,35 млн у березні. Це зростання зумовлене збільшенням постачання нафти, мазуту та вакуумного газойлю, які зазвичай використовуються у вторинній переробці.

Зокрема, експорт мазуту та залишкових продуктів досяг 902 тис. барелів на добу, що є найвищим показником за останні чотири місяці.

У квітні 2025 року Росія зберегла високий рівень експорту сирої нафти, попри технічне обслуговування нафтопереробних заводів та зниження експорту газойлю. Основними імпортерами залишаються Індія, Китай та Туреччина. Зниження експорту дизельного пального компенсувалося зростанням постачання інших нафтопродуктів, таких як мазут та вакуумний газойль.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  S&P Global Commodity Insights

Ситуація в енергосистемі України: відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.

Вживаються  необхідні заходи для забезпечення сталої роботи енергосистеми після попередніх обстрілів енергетичної інфраструктури.

Триває активна підготовка обладнання до наступного опалювального сезону, а також періодів підвищеного навантаження у літній період.

Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.

СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.05 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Джерело: Міненерго України

США та Росія ведуть переговори щодо можливого відновлення експорту російського газу до Європи, попри плани ЄС повністю відмовитися від російських енергоресурсів до 2027 року. Ці обговорення можуть мати значний вплив на енергетичну безпеку та геополітичну стабільність континенту.

Відновлення російського газу в Європі: геополітичний компроміс чи стратегічна помилка?

8 травня 2025 року стало відомо про переговори між США та Росією щодо можливого відновлення постачання російського газу до Європи.

Ці обговорення відбуваються на тлі зусиль ЄС зменшити енергетичну залежність від Росії до 2027 року. Можлива участь американських компаній у цьому процесі викликає дискусії про майбутнє енергетичної безпеки Європи.

Переговори США та Росії: новий виток енергетичної дипломатії

За повідомленням Reuters, представники США та Росії провели переговори щодо можливості відновлення постачання російського газу до Європи. Ці обговорення включають потенційну участь американських інвесторів у газотранспортній інфраструктурі, зокрема в проєктах Nord Stream та українській ГТС. Також розглядається варіант, за якого американські компанії виступатимуть посередниками, купуючи російський газ і перепродуючи його європейським споживачам, що може зменшити політичний опір у ЄС.

Ці переговори відбуваються на тлі зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа досягти мирної угоди в Україні, що, на думку деяких дипломатів, може бути полегшено через відновлення ролі Росії на європейському газовому ринку.

Європейський контекст: між диверсифікацією та залежністю

Попри зусилля ЄС зменшити залежність від російського газу, деякі країни, такі як Угорщина та Словаччина, продовжують отримувати постачання через трубопровід TurkStream. Крім того, Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди мають довгострокові контракти на імпорт російського СПГ.

Європейська комісія планує заборонити нові контракти на імпорт російського газу до кінця 2025 року та припинити існуючі до кінця 2027 року. Ці заходи спрямовані на повне припинення енергетичної залежності від Росії, попри можливі політичні та економічні виклики.

Можливі наслідки та перспективи

Відновлення постачання російського газу до Європи через участь США може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, це може сприяти стабілізації енергетичного ринку та зниженню цін. З іншого — викликає занепокоєння щодо довгострокової енергетичної безпеки та політичної незалежності ЄС.

Критики зазначають, що така стратегія може підірвати зусилля ЄС щодо диверсифікації енергетичних джерел та зміцнення енергетичної автономії. Крім того, існує ризик, що повернення до імпорту російського газу може бути використане як інструмент політичного впливу.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами: Reuters, AP News, Bloomberg.(The Kyiv Independent)

Ціни на нафту демонструють незначне зростання в четвер після масштабного розпродажу, який призвів до багаторічних мінімумів. Однак невизначеність щодо тарифів і висхідна пропозиція обмежують потенціал відновлення, повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на Brent втратили 6,5% за останні чотири сесії, досягнувши в середу найнижчого рівня з грудня 2021 року. WTI за цей же період знизилася на 5,8%, оновивши мінімум із травня 2023 року.

«Різке падіння нафтових котирувань нижче ключового рівня в $70 за барель може сприяти короткостроковій корекції через технічні фактори на тлі перепроданості ринку», — зазначив аналітик IG Йеп Джун Ронг.

«Однак імпульс відновлення залишається крихким, оскільки негативна динаміка попиту та пропозиції залишається основною перешкодою для формування бичачих настроїв», — додав він.

Падіння цін було спричинене запровадженням США тарифів на канадські та мексиканські товари, зокрема на енергоресурси, а також рішенням ОПЕК+ вперше з 2022 року підвищити квоти на видобуток, починаючи з квітня.

Спад цін призупинився після того, як Вашингтон звільнив автоконцерни від 25%-го мита, що породило оптимізм на ринках щодо можливого пом’якшення політики Трампа. Також джерела повідомляють, що президент США може скасувати 10%-й тариф на імпорт канадських енергоносіїв.

«Торгівельні заходи Трампа загрожують скороченням глобального попиту на енергоносії та порушенням торгівельних потоків на світовому нафтовому ринку. Цю ситуацію ускладнює зростання запасів нафти у США», — вважає старший стратег ANZ Деніел Хайнс.

Ринкові настрої залишаються ведмежими через подвійний вплив тарифів і рішення ОПЕК+ наростити видобуток.

За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), запаси сирої нафти в країні за минулий тиждень зросли на 3,6 млн барелів, до 433,8 млн барелів, що значно перевищило очікування аналітиків Reuters, які прогнозували приріст лише на 341 тис. барелів. Водночас запаси бензину та дистилятів знизилися через активне зростання експорту.

Ситуація в енергосистемі України станом на 6 березня: енергетики відновили живлення для 39 тисяч споживачів. 

ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ

Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.

Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.

ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ

Минулої доби енергетики відновили живлення для 39 005 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Джерело: Міненерго України