<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Геннадий Рябцев</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/author/ryabtsevgl/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>WORKING TOGETHER</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/06/15/working-together-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/06/15/working-together-2/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Jun 2018 13:24:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Oilreview]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[COVER STORY]]></category>
		<category><![CDATA[G. RIABTSEV]]></category>
		<category><![CDATA[TerminaL]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=118424</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14149-Monopoly.jpg" alt="WORKING TOGETHER"/><br />Leading researcher at the National Institute for Strategic Studies]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14149-Monopoly.jpg" alt="WORKING TOGETHER"/><br /><p>Leading researcher at the National Institute for Strategic Studies</p>
<p><span id="more-118424"></span></p>
<p><strong><img class="alignleft wp-image-118425" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2018/06/Рябцев-англ..jpg" alt="Рябцев-англ." width="292" height="325" />Gennadii RIABTSEV</strong></p>
<p>Director of special projects at Scientific and Technical Center «Psychea»</p>
<p>Doctor of Science in Public Administration, Professor</p>
<p style="text-align: right;">On the ways to improve the performance of Ukraine&#8217;s Anti-Monopoly Committee</p>
<p style="text-align: right;"><em>«Where there is no competition, one sleeps better, but lives worse.»</em></p>
<p style="text-align: right;"><em>– Unknown Author</em></p>
<p>A competition policy of any state is criticized more than any other form of the government&#8217;s public interference in private affairs. Outstanding economists of the day from Friedrich Hayek to Alan Greenspan call the world of antitrust regulation «naïve,» «unrealistic» and «irrational,» while Milton Friedman generally believes that competition legislation «brings far more harm than good» and it would be better if people get rid of it. But somehow, these statements don&#8217;t fall in line with the words of English bookbinder and trade unionist Thomas Joseph Dunning: «With adequate profit, capital is very bold&#8230; [For] 300% [of the profit] there is not a crime at which it will scruple, nor a risk it will not run, even to the chance of its owner being hanged.»</p>
<p>When Ukraine becomes a state with a developed market economy, domestic economists, like Alan Greenspan, will argue that the entire system of anti-monopoly legislation is a disorderly blend of economic irrationality and ignorance, a product of naïve and, undoubtedly, unrealistic economic theories. Then the Ukrainian president will definitely sign the «Act of Economic Freedom,» which will overturn the restrictions on the activities of private companies. But all this will be possible only if none of the participants in each of the markets in the country dictates the rules for the purchase and sale of goods and services, and prices are not set by the producer, but by Alfred Marshall with his demand and supply law.</p>
<p>The current competition law in Ukraine, the high quality of which is recognized in the EU and the United States, provides the Anti-Monopoly Committee of Ukraine (AMCU) with a wide range of powers aimed at improving the efficiency of the national economy. Unlike its counterparts in the post-Soviet space, our antitrust body is empowered to stop illegal actions not only by businesses, but also by executive authorities, and to assess regulatory acts in terms of their compliance with anti-monopoly legislation. Thus, the AMCU is a powerful tool for protecting economic competition, called in the National Security Strategy of Ukraine «a key condition for a new quality of economic growth.»</p>
<p>Despite this, there are numerous cases in the goods and services markets in Ukraine of:</p>
<p>– Establishment and maintenance of overpriced (monopoly) or undervalued (predatory) prices;</p>
<p>– Removal of goods from circulation and unjustified reduction of production of goods in demand;</p>
<p>– Creation of barriers to entering markets;</p>
<p>– Distribution of false, inaccurate or distorted information, capable of causing damage or harm; and</p>
<p>– Misleading consumers about the origin, properties, quality, and volumes of goods or services, incorrect comparison of manufactured and/or offered goods and services.</p>
<p>However, the state itself often unreasonably hinders the activities of business entities by:</p>
<p>– Deliberately limiting their rights to sell certain goods;</p>
<p>– Giving instructions on the priority supply of goods to a certain circle of buyers (in particular, the population or agricultural producers);</p>
<p>– Imposing restrictions on the consumers&#8217; choice of producers (such as «Buy Ukrainian goods from Ukrainians»); and</p>
<p>– Unjustifiably narrowing access to participation in auctions and tenders, creating priority conditions for participation for individual market participants.</p>
<p>Such an intervention definitely does not contribute to the achievement of the declared objectives of competition policies.</p>
<p>Proving the facts of violations of the legislation on economic competition, the AMCU brings significant revenues to the budget. Last year alone, the economic effect achieved as a result of termination of violations by the Committee bodies (calculated according to the OECD methodology), exceeded UAH 1.5 billion.</p>
<p>However, since 2003, the state has received almost a tenth of the amount that it should have. This is partly due to the fact that the Committee&#8217;s decisions on high-profile cases are usually challenged in courts. This allows defendants pending trial to suspend both payoffs and enforcement of AMCU decisions on halting anticompetitive actions. Once seeing an opportunity to drag the investigation and/or postpone punishment, many businesses challenge any Committee&#8217;s demands (even requests for information), taking advantage of the fact that the Ukrainian courts consider appeals for years. At the same time, even a case the Committee wins does not guarantee the transfer of funds to the budget. While the Anti-Monopoly Committee appeals to the court to receive a written warrant, passes it to the State Bailiff Service and waits for its response, the fined company often has enough time to transfer all its assets to other legal entities, declaring bankruptcy. This could have been avoided if a defendant gave a court a pledge in the amount of a fine, and the AMCU orders were not suspended. It would also be great to oblige business entities to return prices of goods and services at the previous level immediately after the case is opened, as it is done in Germany.</p>
<p>A market economy has a serious drawback – it is unprotected from collusion due to its transparency. Because of this, both consumers and the state lose a lot of money. Not surprisingly, in most developed countries there is a severe punishment for violating the competition law. For example, in the U.S., dozens of top managers are annually sentenced to three to eight years in prison for signing cartel agreements and/or following them. Meanwhile, officials in Ukraine do not bear any responsibility for preventing the AMCU from conducting investigations. The maximum penalty for avoiding the fulfillment of Committee decisions and refusing to provide the required information (or providing incomplete or inaccurate information) is UAH 119 (seven non-taxable minimum incomes, according to Article 166-4 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses). At the same time, the prospect of even a minor personal punishment and publicity may be sufficient to keep an official from violating the rules. Criminal liability for an individual comes only if they were forced to take part in concerted actions by force or by causing material damage (or the threat of such damage). In practice, top managers violate the law deliberately, as they can obtain a much greater personal benefit from committing unlawful actions as compared to the negative consequences that may arise after fines have been imposed on their business entities. In addition, as Ukrainian and global experience shows, agreements on price fixing, sharing of a market or production volumes are made during informal meetings and not documented. Methods and means of investigation, which the AMCU is not entitled to employ, are necessary to stop such violations.</p>
<p>In addition, the country&#8217;s competition authority has numerous functions that similar European structures do not have. The AMCU reputation as one of the most effective bodies has played a bad joke, imposing additional obligations on it, in particular in the field of public procurements (without any substantial staff expansion or increased budget). The indirect burden on the Committee has also grown, as other Ukrainian state agencies and individual citizens also make use of that rather effective antitrust legislation by turning to the court bypassing the AMCU.</p>
<p>There is a constant demand coming from higher offices that the AMCU ensure lower prices for infrastructure products (petrol, gas, electricity, and food), although their regulation is not among its functions. Moreover, prices for the vast majority of goods and services in Ukraine are free-floating and no state body has a right to establish their fixed or interval values (Article 190 of the Commercial Code of Ukraine). The Anti-Monopoly Committee is entitled to intervene in market pricing processes only in case they detect abuse of monopoly or concerted actions of economic entities (participants in a single market, a seller and an intermediary, wholesale and retail salesmen), aimed at establishing or maintaining prices that cannot be set if there is significant competition.</p>
<p>One of the consequences of these management problems is their «fragmentation.» Significant in this respect is a much higher (than in the EU member states) number of cases investigated by the AMCU. At the same time, several of its territorial units might not only open identical cases against the same entities simultaneously, but also assess their actions differently. At the same time, AMCU ignored the general tendencies of development of the main commodity markets both at the regional and national levels.</p>
<p>Unfortunately, sometimes this «blindness» of the antitrust authority is man-made and has signs of regulatory capture, that is, a situation where the authority, which may in one way or another affect the activities of business entities, gets «adjusted» to fit their interests. As a result, such a body:</p>
<p>– Begins to adhere to commercial and other private interests prevailing in the markets, contributing to a higher profit of certain economic entities;</p>
<p>– Neglects interests of consumers and the public as a whole;</p>
<p>– Contributes to the creation of cartels, restricts competition;</p>
<p>– Protects individual market participants from competitors, in particular by selective application of sanctions or carrying out audits;</p>
<p>– Creates or increases barriers to entering regulated markets, including by complicating procedure to obtain permits or carrying out unmotivated investigations against individual economic entities.</p>
<p>One of the factors contributing to this situation is a huge gap between salaries of top managers of business entities dominant in markets and AMCU staff (the latter are the lowest among other executive bodies).</p>
<p>As an example of the Anti-Monopoly Committee turning a blind eye to the apparent violations of antitrust law, one can recall the facts of simultaneous, equal prices raises and without obvious reasons for all types of petroleum products on April 11, April 22, April 27, and May 17, 2016 at 1,625 petrol stations belonging to 18 companies, which are not formally tied by control relations. Although everything indicated that these actions corresponded to the definition of «conscious parallel behavior,» the AMCU chose not to react at all.</p>
<p>During the economic and political crises of 2008-2011 and 2014-2016, the level of competition in domestic markets for goods and services has decreased. Main features of this period were:</p>
<p>– Government interference in all market processes associated with gaining profit;</p>
<p>– Reduction of domestic production;</p>
<p>– Significant rise in prices for goods and services, primarily in infrastructure;</p>
<p>– Level of product quality ensured only by the companies&#8217; marketing policies;</p>
<p>– Low profitability of businesses, especially small and medium-sized;</p>
<p>– Aggressive marketing policies of businesses and wars for consumers;</p>
<p>– Aggravation of unfair competition, in particular through price and quality;</p>
<p>– Significant volatility of markets and inability of public authorities to monitor and predict changes;</p>
<p>– Inefficiency of the rules of the game known to businesses; and</p>
<p>– Readiness of businesses to make quick and intuitively unpredictable decisions.</p>
<p>Currently, commodity markets in Ukraine are rapidly expanding, although the global economy, on the contrary, is seeing a rapid development of the area of small, family businesses. Given these circumstances, fundamental decisions are required to change the structure of businesses, unbundling of companies operating in the regional and local markets for the processing of raw materials, transportation, storage and sale of products. Economic and administrative barriers should be eliminated or reduced to the entry of new independent players into these markets, while the development of competition there is hampered by the lack of modern capacities and logistics infrastructure, inaccessibility of bank lending, confusion, confusion, cumbersome nature and fragmentation of land and environmental legislation. It is important to guarantee non-discriminatory conditions for access to services of natural monopolies (rail and pipeline transport, electric, gas and heat networks), transshipment (whose market is almost monopolized), and storage services for products in regional and local markets, as well as direct sales from manufacturing enterprises. It is worthwhile to change the taxation system so that it not only performs a fiscal function, but also contributes to the competition development. It is necessary to increase the responsibility of authorities before market participants and of traders – before the state. Indeed, underpayment of taxes can also be regarded as a violation of antitrust laws because such companies due to such actions gain significant competitive advantages.</p>
<p>There is one more problem. It&#8217;s a closed-up nature and opacity of business entities, primarily those who did not unbundle extraction and processing, production and sales. The intermediary links remain half-criminal, although their operations play a decisive role in any product supplies. Traders know their intermediaries well and are well aware of how much they make. It is their money that goes to party coffers, on bribes and kickbacks – all those things that are being condemned but never ceased to exist.</p>
<p>One of the mechanisms for creating a real market in its western sense is the development of organized trade, including on the exchange. Then it will move to a transparent pricing system based on market quotations, formed and implemented on both organized trading platforms (electronic ones in particular), and based on direct contracts, without any instructions or rushing on the part of the state (but retaining obligatory supervision). It is worth creating internal price indicators (instead of traditionally, and thoughtlessly, copying the external ones) reflecting the real balance of demand and supply, as well as expectations for its future changes.</p>
<p>In order to prevent systemic violations of the antitrust law in the future, the government should not resort to crackdowns but set up clear, open, accessible, transparent, and competitive markets, reorienting the efforts of the Anti-Monopoly Committee toward:</p>
<p>– Econometric, not merely legal, substantiation of its actions;</p>
<p>– Effective use of quality information and analytical support;</p>
<p>– Synchronizing horizontal and vertical interaction of the AMCU&#8217;s units; and</p>
<p>– Formation of common methodological approaches to the assessment of actions of economic entities.</p>
<p>To this end, it is necessary to update market models the AMCU uses by:</p>
<p>– Determining main groups of economic entities – market participants – and control relations between them;</p>
<p>– Clarifying product boundaries of markets, in particular, taking into account consumer features of goods sold on them;</p>
<p>– Clarifying geographical boundaries of markets, taking into account the impact of both demand and offer;</p>
<p>– Defining mechanisms of interconnection between adjacent markets;</p>
<p>– Developing a pricing model in line with modern conditions; and</p>
<p>– Creating an algorithm for collecting, storing and using information on the functioning of markets and the AMCU units&#8217; operations on them;</p>
<p>– Applying more actively the methods of economic and econometric analysis in revealing violations of antitrust legislation.</p>
<p>At the same time, politicians should ensure the political, financial and functional independence of the Anti-Monopoly Committee by:</p>
<p>– Guaranteeing transparency of appointments to posts, preventing facts of moving to managerial positions in regulatory bodies representatives of economic entities or persons who are in labor or other contractual relations with public-political associations;</p>
<p>– Prohibiting any form of interference with the AMCU operations and any pressure by state authorities and local governments, their officials, business entities and their associations, political parties, public associations, trade unions, associations of citizens and their bodies, and introducing personal liability for such attempts;</p>
<p>– Excluding for a certain period the establishment by former AMCU chiefs of contractual relations with business entities and/or their appointment to managerial positions in them;</p>
<p>– Establishing a clear procedure for discussing draft decisions, including with industry associations;</p>
<p>– Ruling out coordination of the AMCU&#8217;s draft decisions with other bodies of state power;</p>
<p>– Providing for periodic audits of the AMCU by acclaimed independent companies, with external payment for their services.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>. . .</strong></p>
<p>Read the complete version of the article in the magazine TerminaL.</p>
<p>Tel.:(+38 044) 263-68-39, email: terminal.psychea@gmail.com<span id="ctrlcopy"></p>
<p></span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14149-Monopoly.jpg" alt="WORKING TOGETHER"/><br /><p>Leading researcher at the National Institute for Strategic Studies</p>
<p><span id="more-118424"></span></p>
<p><strong><img class="alignleft wp-image-118425" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2018/06/Рябцев-англ..jpg" alt="Рябцев-англ." width="292" height="325" />Gennadii RIABTSEV</strong></p>
<p>Director of special projects at Scientific and Technical Center «Psychea»</p>
<p>Doctor of Science in Public Administration, Professor</p>
<p style="text-align: right;">On the ways to improve the performance of Ukraine&#8217;s Anti-Monopoly Committee</p>
<p style="text-align: right;"><em>«Where there is no competition, one sleeps better, but lives worse.»</em></p>
<p style="text-align: right;"><em>– Unknown Author</em></p>
<p>A competition policy of any state is criticized more than any other form of the government&#8217;s public interference in private affairs. Outstanding economists of the day from Friedrich Hayek to Alan Greenspan call the world of antitrust regulation «naïve,» «unrealistic» and «irrational,» while Milton Friedman generally believes that competition legislation «brings far more harm than good» and it would be better if people get rid of it. But somehow, these statements don&#8217;t fall in line with the words of English bookbinder and trade unionist Thomas Joseph Dunning: «With adequate profit, capital is very bold&#8230; [For] 300% [of the profit] there is not a crime at which it will scruple, nor a risk it will not run, even to the chance of its owner being hanged.»</p>
<p>When Ukraine becomes a state with a developed market economy, domestic economists, like Alan Greenspan, will argue that the entire system of anti-monopoly legislation is a disorderly blend of economic irrationality and ignorance, a product of naïve and, undoubtedly, unrealistic economic theories. Then the Ukrainian president will definitely sign the «Act of Economic Freedom,» which will overturn the restrictions on the activities of private companies. But all this will be possible only if none of the participants in each of the markets in the country dictates the rules for the purchase and sale of goods and services, and prices are not set by the producer, but by Alfred Marshall with his demand and supply law.</p>
<p>The current competition law in Ukraine, the high quality of which is recognized in the EU and the United States, provides the Anti-Monopoly Committee of Ukraine (AMCU) with a wide range of powers aimed at improving the efficiency of the national economy. Unlike its counterparts in the post-Soviet space, our antitrust body is empowered to stop illegal actions not only by businesses, but also by executive authorities, and to assess regulatory acts in terms of their compliance with anti-monopoly legislation. Thus, the AMCU is a powerful tool for protecting economic competition, called in the National Security Strategy of Ukraine «a key condition for a new quality of economic growth.»</p>
<p>Despite this, there are numerous cases in the goods and services markets in Ukraine of:</p>
<p>– Establishment and maintenance of overpriced (monopoly) or undervalued (predatory) prices;</p>
<p>– Removal of goods from circulation and unjustified reduction of production of goods in demand;</p>
<p>– Creation of barriers to entering markets;</p>
<p>– Distribution of false, inaccurate or distorted information, capable of causing damage or harm; and</p>
<p>– Misleading consumers about the origin, properties, quality, and volumes of goods or services, incorrect comparison of manufactured and/or offered goods and services.</p>
<p>However, the state itself often unreasonably hinders the activities of business entities by:</p>
<p>– Deliberately limiting their rights to sell certain goods;</p>
<p>– Giving instructions on the priority supply of goods to a certain circle of buyers (in particular, the population or agricultural producers);</p>
<p>– Imposing restrictions on the consumers&#8217; choice of producers (such as «Buy Ukrainian goods from Ukrainians»); and</p>
<p>– Unjustifiably narrowing access to participation in auctions and tenders, creating priority conditions for participation for individual market participants.</p>
<p>Such an intervention definitely does not contribute to the achievement of the declared objectives of competition policies.</p>
<p>Proving the facts of violations of the legislation on economic competition, the AMCU brings significant revenues to the budget. Last year alone, the economic effect achieved as a result of termination of violations by the Committee bodies (calculated according to the OECD methodology), exceeded UAH 1.5 billion.</p>
<p>However, since 2003, the state has received almost a tenth of the amount that it should have. This is partly due to the fact that the Committee&#8217;s decisions on high-profile cases are usually challenged in courts. This allows defendants pending trial to suspend both payoffs and enforcement of AMCU decisions on halting anticompetitive actions. Once seeing an opportunity to drag the investigation and/or postpone punishment, many businesses challenge any Committee&#8217;s demands (even requests for information), taking advantage of the fact that the Ukrainian courts consider appeals for years. At the same time, even a case the Committee wins does not guarantee the transfer of funds to the budget. While the Anti-Monopoly Committee appeals to the court to receive a written warrant, passes it to the State Bailiff Service and waits for its response, the fined company often has enough time to transfer all its assets to other legal entities, declaring bankruptcy. This could have been avoided if a defendant gave a court a pledge in the amount of a fine, and the AMCU orders were not suspended. It would also be great to oblige business entities to return prices of goods and services at the previous level immediately after the case is opened, as it is done in Germany.</p>
<p>A market economy has a serious drawback – it is unprotected from collusion due to its transparency. Because of this, both consumers and the state lose a lot of money. Not surprisingly, in most developed countries there is a severe punishment for violating the competition law. For example, in the U.S., dozens of top managers are annually sentenced to three to eight years in prison for signing cartel agreements and/or following them. Meanwhile, officials in Ukraine do not bear any responsibility for preventing the AMCU from conducting investigations. The maximum penalty for avoiding the fulfillment of Committee decisions and refusing to provide the required information (or providing incomplete or inaccurate information) is UAH 119 (seven non-taxable minimum incomes, according to Article 166-4 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses). At the same time, the prospect of even a minor personal punishment and publicity may be sufficient to keep an official from violating the rules. Criminal liability for an individual comes only if they were forced to take part in concerted actions by force or by causing material damage (or the threat of such damage). In practice, top managers violate the law deliberately, as they can obtain a much greater personal benefit from committing unlawful actions as compared to the negative consequences that may arise after fines have been imposed on their business entities. In addition, as Ukrainian and global experience shows, agreements on price fixing, sharing of a market or production volumes are made during informal meetings and not documented. Methods and means of investigation, which the AMCU is not entitled to employ, are necessary to stop such violations.</p>
<p>In addition, the country&#8217;s competition authority has numerous functions that similar European structures do not have. The AMCU reputation as one of the most effective bodies has played a bad joke, imposing additional obligations on it, in particular in the field of public procurements (without any substantial staff expansion or increased budget). The indirect burden on the Committee has also grown, as other Ukrainian state agencies and individual citizens also make use of that rather effective antitrust legislation by turning to the court bypassing the AMCU.</p>
<p>There is a constant demand coming from higher offices that the AMCU ensure lower prices for infrastructure products (petrol, gas, electricity, and food), although their regulation is not among its functions. Moreover, prices for the vast majority of goods and services in Ukraine are free-floating and no state body has a right to establish their fixed or interval values (Article 190 of the Commercial Code of Ukraine). The Anti-Monopoly Committee is entitled to intervene in market pricing processes only in case they detect abuse of monopoly or concerted actions of economic entities (participants in a single market, a seller and an intermediary, wholesale and retail salesmen), aimed at establishing or maintaining prices that cannot be set if there is significant competition.</p>
<p>One of the consequences of these management problems is their «fragmentation.» Significant in this respect is a much higher (than in the EU member states) number of cases investigated by the AMCU. At the same time, several of its territorial units might not only open identical cases against the same entities simultaneously, but also assess their actions differently. At the same time, AMCU ignored the general tendencies of development of the main commodity markets both at the regional and national levels.</p>
<p>Unfortunately, sometimes this «blindness» of the antitrust authority is man-made and has signs of regulatory capture, that is, a situation where the authority, which may in one way or another affect the activities of business entities, gets «adjusted» to fit their interests. As a result, such a body:</p>
<p>– Begins to adhere to commercial and other private interests prevailing in the markets, contributing to a higher profit of certain economic entities;</p>
<p>– Neglects interests of consumers and the public as a whole;</p>
<p>– Contributes to the creation of cartels, restricts competition;</p>
<p>– Protects individual market participants from competitors, in particular by selective application of sanctions or carrying out audits;</p>
<p>– Creates or increases barriers to entering regulated markets, including by complicating procedure to obtain permits or carrying out unmotivated investigations against individual economic entities.</p>
<p>One of the factors contributing to this situation is a huge gap between salaries of top managers of business entities dominant in markets and AMCU staff (the latter are the lowest among other executive bodies).</p>
<p>As an example of the Anti-Monopoly Committee turning a blind eye to the apparent violations of antitrust law, one can recall the facts of simultaneous, equal prices raises and without obvious reasons for all types of petroleum products on April 11, April 22, April 27, and May 17, 2016 at 1,625 petrol stations belonging to 18 companies, which are not formally tied by control relations. Although everything indicated that these actions corresponded to the definition of «conscious parallel behavior,» the AMCU chose not to react at all.</p>
<p>During the economic and political crises of 2008-2011 and 2014-2016, the level of competition in domestic markets for goods and services has decreased. Main features of this period were:</p>
<p>– Government interference in all market processes associated with gaining profit;</p>
<p>– Reduction of domestic production;</p>
<p>– Significant rise in prices for goods and services, primarily in infrastructure;</p>
<p>– Level of product quality ensured only by the companies&#8217; marketing policies;</p>
<p>– Low profitability of businesses, especially small and medium-sized;</p>
<p>– Aggressive marketing policies of businesses and wars for consumers;</p>
<p>– Aggravation of unfair competition, in particular through price and quality;</p>
<p>– Significant volatility of markets and inability of public authorities to monitor and predict changes;</p>
<p>– Inefficiency of the rules of the game known to businesses; and</p>
<p>– Readiness of businesses to make quick and intuitively unpredictable decisions.</p>
<p>Currently, commodity markets in Ukraine are rapidly expanding, although the global economy, on the contrary, is seeing a rapid development of the area of small, family businesses. Given these circumstances, fundamental decisions are required to change the structure of businesses, unbundling of companies operating in the regional and local markets for the processing of raw materials, transportation, storage and sale of products. Economic and administrative barriers should be eliminated or reduced to the entry of new independent players into these markets, while the development of competition there is hampered by the lack of modern capacities and logistics infrastructure, inaccessibility of bank lending, confusion, confusion, cumbersome nature and fragmentation of land and environmental legislation. It is important to guarantee non-discriminatory conditions for access to services of natural monopolies (rail and pipeline transport, electric, gas and heat networks), transshipment (whose market is almost monopolized), and storage services for products in regional and local markets, as well as direct sales from manufacturing enterprises. It is worthwhile to change the taxation system so that it not only performs a fiscal function, but also contributes to the competition development. It is necessary to increase the responsibility of authorities before market participants and of traders – before the state. Indeed, underpayment of taxes can also be regarded as a violation of antitrust laws because such companies due to such actions gain significant competitive advantages.</p>
<p>There is one more problem. It&#8217;s a closed-up nature and opacity of business entities, primarily those who did not unbundle extraction and processing, production and sales. The intermediary links remain half-criminal, although their operations play a decisive role in any product supplies. Traders know their intermediaries well and are well aware of how much they make. It is their money that goes to party coffers, on bribes and kickbacks – all those things that are being condemned but never ceased to exist.</p>
<p>One of the mechanisms for creating a real market in its western sense is the development of organized trade, including on the exchange. Then it will move to a transparent pricing system based on market quotations, formed and implemented on both organized trading platforms (electronic ones in particular), and based on direct contracts, without any instructions or rushing on the part of the state (but retaining obligatory supervision). It is worth creating internal price indicators (instead of traditionally, and thoughtlessly, copying the external ones) reflecting the real balance of demand and supply, as well as expectations for its future changes.</p>
<p>In order to prevent systemic violations of the antitrust law in the future, the government should not resort to crackdowns but set up clear, open, accessible, transparent, and competitive markets, reorienting the efforts of the Anti-Monopoly Committee toward:</p>
<p>– Econometric, not merely legal, substantiation of its actions;</p>
<p>– Effective use of quality information and analytical support;</p>
<p>– Synchronizing horizontal and vertical interaction of the AMCU&#8217;s units; and</p>
<p>– Formation of common methodological approaches to the assessment of actions of economic entities.</p>
<p>To this end, it is necessary to update market models the AMCU uses by:</p>
<p>– Determining main groups of economic entities – market participants – and control relations between them;</p>
<p>– Clarifying product boundaries of markets, in particular, taking into account consumer features of goods sold on them;</p>
<p>– Clarifying geographical boundaries of markets, taking into account the impact of both demand and offer;</p>
<p>– Defining mechanisms of interconnection between adjacent markets;</p>
<p>– Developing a pricing model in line with modern conditions; and</p>
<p>– Creating an algorithm for collecting, storing and using information on the functioning of markets and the AMCU units&#8217; operations on them;</p>
<p>– Applying more actively the methods of economic and econometric analysis in revealing violations of antitrust legislation.</p>
<p>At the same time, politicians should ensure the political, financial and functional independence of the Anti-Monopoly Committee by:</p>
<p>– Guaranteeing transparency of appointments to posts, preventing facts of moving to managerial positions in regulatory bodies representatives of economic entities or persons who are in labor or other contractual relations with public-political associations;</p>
<p>– Prohibiting any form of interference with the AMCU operations and any pressure by state authorities and local governments, their officials, business entities and their associations, political parties, public associations, trade unions, associations of citizens and their bodies, and introducing personal liability for such attempts;</p>
<p>– Excluding for a certain period the establishment by former AMCU chiefs of contractual relations with business entities and/or their appointment to managerial positions in them;</p>
<p>– Establishing a clear procedure for discussing draft decisions, including with industry associations;</p>
<p>– Ruling out coordination of the AMCU&#8217;s draft decisions with other bodies of state power;</p>
<p>– Providing for periodic audits of the AMCU by acclaimed independent companies, with external payment for their services.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>. . .</strong></p>
<p>Read the complete version of the article in the magazine TerminaL.</p>
<p>Tel.:(+38 044) 263-68-39, email: terminal.psychea@gmail.com<span id="ctrlcopy"></p>
<p></span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/06/15/working-together-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Працюємо разом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/06/15/pracyuyemo-razom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/06/15/pracyuyemo-razom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Jun 2018 12:47:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[TerminaL]]></category>
		<category><![CDATA[АМКУ]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[конкурентна політика]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Псіхєя"]]></category>
		<category><![CDATA[Чосопис "Термінал"]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=118410</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14147-Monopoly.jpg" alt="Працюємо разом"/><br />До Вашої уваги - тема свіжого номеру часопису Terminal (№1/851) "Про шляхи вдосконалення роботи Антимонопольного комітету України".

Повний текст читайте в часописі "Термінал" №2 (848)]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14147-Monopoly.jpg" alt="Працюємо разом"/><br /><p>До Вашої уваги &#8212; тема свіжого номеру часопису Terminal (№1/851) &#171;Про шляхи вдосконалення роботи Антимонопольного комітету України&#187;.</p>
<p>Повний текст читайте в часописі &#171;Термінал&#187; №2 (848)</p>
<p><span id="more-118410"></span></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2018/06/IMG_8706.tif"><img class="alignleft wp-image-118415" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2018/06/Рябцев.jpg" alt="Рябцев" width="292" height="323" /></a></p>
<p>Автор  <strong>ГеннадІй РЯБЦЕВ</strong>, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член Громадської ради при Антимонопольному комітеті України, доктор наук з державного управління, професор</p>
<p>Конкурентну політику будь-якої держави критикують чи не частіше за всі інші форми публічного втручання влади в приватні справи. Видатні економісти сучасності – від Фрідріха Хайєка до Алана Грінспена – називають світ антимонопольного регулювання «наївним», «нереалістичним» та «ірраціональним», а Мілтон Фрідман узагалі вважає, що конкурентне законодавство «приносить набагато більше шкоди, аніж користі» і «було б краще, якби ми його позбулися». Але якось не в’яжуться ці висловлювання з відомими словами англійського публіциста Томаса Джозефа Даннінга: «Коли є достатній прибуток, капітал сміливішає&#8230; За 300% прибутку відсутній такий злочин, скоїти який він би не ризикнув навіть під страхом шибениці».</p>
<p>Коли Україна стане державою з розвиненою ринковою економікою, вітчизняні економісти, як й Алан Грінспен, стверджуватимуть, що «вся система антимонопольного законодавства&#8230; – це безладна суміш економічної ірраціональності і невігластва&#8230; продукт наївних і, без сумніву, нереалістичних економічних теорій». Тоді український Президент напевно підпише «Акт економічної свободи», яким скасує надмірні обмеження в діяльності приватних компаній. Але все це буде можливим, якщо в країні жоден з учасників кожного ринку не диктуватиме правил купівлі й продажу, а ціни на них встановлюватиме не виробник, а Альфред Маршалл з його законом попиту й пропонування.</p>
<p>Чинне в Україні конкурентне законодавство, високу якість якого визнано в ЄС і США, надає Антимонопольному комітетові України (АМКУ) широкий спектр повноважень, спрямованих на підвищення ефективності національної економіки. На відміну від своїх колег за пострадянським простором, конкурентне відомство нашої країни є повноважним припиняти незаконні дії не лише бізнесу, але й органів виконавчої влади та оцінювати нормативно-правові акти з точки зору їх відповідності антимонопольному законодавству. Таким чином, АМКУ є потужним інструментом захисту економічної конкуренції, названого у Стратегії національної безпеки України «ключовою умовою нової якості економічного зростання».</p>
<p>Попри це, на ринках товарів і послуг в Україні спостерігаються численні випадки:</p>
<ul>
<li>установлення й підтримання завищених (монопольних) або занижених (грабіжницьке ціноутворення) цін;</li>
<li>вилучення товарів з обігу і необґрунтованого скорочення виробництва товарів, що користуються попитом;</li>
<li>створення перешкод для виходу на ринки;</li>
<li>поширення неправдивих, неточних або перекручених відомостей, здатних заподіяти збитки або завдати шкоду;</li>
<li>уведення споживача в оману щодо місця виготовлення, властивостей, якості та обсягів товару чи послуг, некоректного порівняння вироблених та/чи пропонованих товарів і послуг.</li>
</ul>
<p>Проте й сама держава Україна часто необґрунтовано перешкоджає діяльності суб’єктів гос­подарювання:</p>
<ul>
<li>свідомо обмежуючи їхнє право на продаж тих чи інших товарів;</li>
<li>даючи вказівки щодо першочергового постачання товарів визначеному колу покупців (зокрема населенню чи сільськогосподарським виробникам);</li>
<li>установлюючи обмеження щодо вибору виробника споживачами (на кшталт «купуй українське в українців»);</li>
<li>необґрунтовано звужуючи доступ до участі в аукціонах і тендерах, створюючи окремим учасникам ринку переважні умови участі в них.</li>
</ul>
<p>Таке втручання, звісно, не сприяє досягненню декларованих державою цілей конкурентної політики.</p>
<p>Натепер, доводячи факти порушення законодавства про економічну конкуренцію, АМКУ забезпечує суттєві надходження до бюджету. Лише в минулому році економічний ефект, досягнутий унаслідок припинення порушень органами комітету (розрахований за методикою ОЕСР), перевищив 1,5 млрд грн.</p>
<p>Однак з 2003 р. держава отримала чи не десяту частину коштів, що їй мали б належати. Почасти це пояснюється тим, що рішення комітету щодо резонансних справ зазвичай оскаржують у судах. Це дозволяє відповідачам до завершення розгляду припиняти і виплати, і дію рішень АМКУ про припинення антиконкурентних дій. Побачивши можливість затягнути розслідування та/чи відтермінувати покарання, багато суб’єктів господарювання оскаржують будь-які вимоги комітету (навіть запити про надання інформації), користуючись тим, що українська Феміда розбирає апеляції роками. При цьому навіть виграна АМКУ справа не гарантує перерахування коштів до бюджету. Поки комітет звертається до суду за ухвалою, передає її Державній виконавчій службі та чекає її дій, оштрафована компанія нерідко встигає передати всю свою власність іншим юридичним особам, оголосивши себе банкрутом. Цього можна було б уникнути, якби відповідач надавав суду заставу в розмірі штрафу, а дія розпоряджень АМКУ не припинялася. Не зайвим було б також зобов’язати суб’єктів господарювання повертати на попередній рівень ціни на товари й послуги відразу після відкриття справи, як це практикують, наприклад, у Німеччині.</p>
<p>Ринкова економіка має серйозний недолік – через свою відкритість вона є незахищеною від змов. Тому і споживачі, і держава можуть втратити значні кошти. Не дивно, що в більшості розвинених країн за порушення конкурентного законодавства передбачено суворе покарання. До прикладу, в США на термін від трьох до восьми років щорічно засуджують десятки топ-менеджерів за підписання картельних угод та/чи слідування ним. Тоді як посадові особи в Україні не несуть жодної (навіть адміністративної) відповідальності за перешкоджання АМКУ в проведенні розслідувань. Максимальний штраф за ухиляння від виконання рішень комітету та відмову в наданні потрібної (або надання неповної чи неточної) інформації становить 119 грн (сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; стаття 166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Притому що перспектива навіть незначного особистого покарання і пов’язаного з ним розголосу може бути достатньою, щоб утримати посадовця від правопорушення. Кримінальна ж відповідальність для фізичної особи настає лише тоді, якщо її змусили взяти участь в узгоджених діях насильно або шляхом заподіяння матеріальної шкоди (чи загрози їхнього застосування). На практиці топ-менеджери порушують законодавство свідомо, оскільки можуть одержати набагато більшу особисту вигоду від вчинення протиправних дій порівняно з негативними наслідками, що можуть настати після накладення штрафів на керовані ними суб’єкти господарювання. До того ж, як свідчить і український, і світовий досвід, домовленостей про узгодження цін, розподіл ринку чи обсягів виробництва досягають під час неофіційних зустрічей і документально не фіксують. Для припинення таких порушень необхідні методи й засоби розслідування, якими АМКУ не має права користуватися.</p>
<p>До всього іншого, на конкурентне відомство країни покладені численні функції, не властиві аналогічним європейським структурам. Репутація АМКУ як одного з найбільш ефективних органів державної влади в Україні зіграла з ним злий жарт, призвівши до появи додаткових обов’язків, зокрема у сфері державних закупівель (без істотного розширення штату й збільшення бюджетного фінансування). Зросло й непряме навантаження на комітет, оскільки достатньо ефективним українським законодавством про захист економічної конкуренції користуються інші органи влади, як і громадяни, що звертаються до суду в обхід АМКУ.</p>
<p>Від АМКУ повсякчас і на вищому рівні вимагають зниження цін на інфраструктурні товари (бензин, газ, електроенергію, продукти харчування), хоч їхнє регулювання не є його функцією. Більше того, ціни на переважну більшість товарів і послуг в Україні є вільними і жодний орган державної влади не має права встановлювати їхні фіксовані чи інтервальні значення (стаття 190 Господарського кодексу України). Антимонопольний комітет має право втручатись у процеси ринкового ціноутворення лише в разі виявлення зловживання монопольним становищем чи узгоджених дій суб’єктів господарювання (учасників одного ринку, продавця й посередника, гуртового й роздрібного продавців), спрямованих на встановлення чи підтримання цін, що неможливо встановити за наявності значної конкуренції.</p>
<p>Одним із наслідків згаданих проблем управління є їхнє «дроблення». Показовим у цьому плані є набагато більша (ніж у державах-членах ЄС) кількість справ, що розглядає АМКУ. При цьому декілька його територіальних відділень здатні не лише відкрити однакові справи щодо тих самих суб’єктів гос­подарювання одночасно, але й оцінити їхні дії по-різному. Водночас поза увагою АМКУ залишилися загальні тенденції розвитку основних товарних ринків як на регіональному, так і загальнодержавному рівнях.</p>
<p>На жаль, іноді ця «сліпота» конкурентного відомства України є штучною та має ознаки «захоплення регулятора» (regulatory capture), тобто ситуації, коли орган влади, що в той чи інший спосіб може впливати на діяльність суб’єктів господарювання, підлаштовується під їхні інтереси. Як наслідок, такий орган:</p>
<ul>
<li>починає дотримуватися комерційних та інших приватних інтересів, які переважають на тому чи іншому ринку, сприяючи певному зростанню доходів окремих суб’єктів господарювання;</li>
<li>нехтує інтересами споживачів і суспільства в цілому;</li>
<li>сприяє в тому числі утворенню картелів, обмежує конкуренцію;</li>
<li>захищає окремих учасників ринку від конкурентів, зокрема шляхом вибіркового застосування санкцій чи перевірок діяльності;</li>
<li>створює чи збільшує бар’єри для входу на регульовані ринки, у тому числі шляхом ускладнення дозвільних процедур чи невмотивованого проведення розслідувань проти окремих суб’єктів господарювання.</li>
</ul>
<p>Одним із чинників, що сприяє цьому процесу, є несумірність зарплат керівників суб’єктів господарювання, що домінують на тому чи іншому ринку, і працівників АМКУ (рівень яких є мінімальним серед інших органів виконавчої влади).</p>
<p>Як приклад дивної «сліпоти» АМКУ до фактів очевидного порушення конкурентного законодавства можна навести факти одночасного, на однакову величину і без об&#8217;єктивних причин підвищення цін на всі види нафтопродуктів 11, 22, 27 квітня і 17 травня 2016 р. на 1 625 заправках, що належать 18 суб’єктам господарювання, формально не пов’язаних між собою відносинами контролю. Хоча вказані дії за всіма ознаками відповідали визначенню «свідомої паралельної поведінки», АМКУ ніяк на них не відреагував.</p>
<p>Під час економічних і політичних криз 2008-2011 і 2014-2016 рр. рівень конкуренції на вітчизняних ринках товарів і послуг знизився. Особливостями цього періоду стали:</p>
<ul>
<li>втручання влади в усі ринкові процеси, пов’язані з отриманням прибутку;</li>
<li>скорочення внутрішнього виробництва;</li>
<li>істотне подорожчання товарів і послуг, передусім інфраструктурних;</li>
<li>забезпечуваний лише маркетинговою політикою суб’єктів господарювання рівень якості продукції;</li>
<li>низька прибутковість бізнесу, насамперед малого й середнього;</li>
<li>агресивна маркетингова політика суб’єктів господарювання й «війни» за споживача;</li>
<li>загострення недобросовісної конкуренції, зокрема ціною та якістю;</li>
<li>значна волатильність ринків і нездатність органів державної влади відстежувати й прогнозувати зміни, що відбуваються на них;</li>
<li>неефективність звичних для бізнесу «правил гри»;</li>
<li>готовність суб’єктів господарювання приймати швидкі та інтуїтивно непрогнозовані рішення.</li>
</ul>
<p>Натепер товарні ринки в Україні швидко укрупнюються, хоча у світовій економіці, навпаки, відбувається швидкий розвиток сфери малого, сімейного бізнесу. З урахуванням цих обставин необхідно прийняття принципових рішень про зміну структури бізнесу, організаційне відокремлення компаній, що діють на регіональних і місцевих ринках переробки сировини, транспортування, зберігання й реалізації продукції. Слід усувати або зменшувати економічні та адміністративні бар’єри виходу на ці ринки нових незалежних гравців, тоді як розвитку конкуренції на них перешкоджає нестача сучасних потужностей і логістичної інфраструктури, недоступність банківського кредитування, заплутаність, клаптиковість і громіздкість земельного та природоохоронного законодавства. Важливо гарантувати недискримінаційні умови доступу до послуг природних монополій (залізничного й трубопровідного транспорту, електричних, газових і теплових мереж), послуг із перевалки (ринок яких майже монополізований) та зберігання продукції на регіональних і локальних ринках, а також прямих продажів із виробничих підприємств. Варто так змінити систему оподаткування, щоб вона виконувала не лише фіскальну функцію, але й сприяла розвиткові конкуренції. Необхідно підвищувати відповідальність влади перед учасниками ринку і трейдерів – перед державою. Адже несплату податків у повному обсязі теж можна розглядати як порушення антимонопольного законодавства, оскільки ці компанії завдяки такій діяльності отримують вагомі конкурентні переваги.</p>
<p>Існує ще одна проблема – закритості, непрозорості суб’єктів господарювання, насамперед тих, у кого не відокремлені ви­добу­ток і переробка, виробництво і збут. Посередницька ланка при цьому залишається напівкримінальною, хоча її діяльність відіграє чи не визначальну роль під час постачання будь-якої продукції. Трейдери прекрасно знають «посередників» і добре розуміють, скільки вони заробляють. Саме їхні кошти йдуть у партійні каси, на хабарі та «відкати», на те, що на словах засуджується, але, як і раніше, існує.</p>
<p>Одним із механізмів створення реального ринку в його «західному» розумінні є роз­виток організованої, в тому числі біржової, торгівлі. Тоді він самотужки, без вказівок і підганянь з боку держави (але за обов’язкового збереження нагляду з її боку) рухатиметься до прозорої системи ціноутворення, побудованої на ринкових котируваннях, що формуються й реалізуються як на організованих торгових майданчиках (зокрема електронних), так на підставі прямих контрактів. Варто формувати внутрішні (а не бездумно копіювати зовнішні, як ми звикли) цінові індикатори, що відображають реальний баланс попиту й пропонування, а також очікування щодо його майбутніх змін.</p>
<p>Щоб не допустити системних порушень законодавства про економічну конкуренцію в майбутньому, слід не закручувати гайки, а формувати зрозумілі, відкриті, доступні, прозорі, конкурентні ринки, переорієнтувати роботу АМКУ:</p>
<ul>
<li>на економетричне, а не лише юридичне обґрунтування власних дій;</li>
<li>дієве використання можливостей якісного інформаційно-аналітичного забезпечення;</li>
<li>налагодження горизонтальної та вертикальної взаємодії підрозділів комітету;</li>
<li>формування  в Україні єдиних методологічних підходів до оцінювання дій суб’єктів господарювання.</li>
<li>З цією метою варто актуалізувати моделі ринків, які застосовуються в АМКУ, для чого:</li>
<li>установити основні групи суб’єктів господарювання – учасників ринків і відносини контролю між ними;</li>
<li>уточнити товарні межі ринків, зокрема з урахуванням споживчих характеристик реалізованих на них товарів;</li>
<li>уточнити географічні межі ринків з урахуванням впливу на них як попиту, так і пропонування;</li>
<li>визначити механізми взаємозв’язку між суміжними ринками;</li>
<li>розробити відповідну сучасним умовам модель ціноутворення;</li>
<li>створити алгоритм збору, зберігання і використання інформації про функціонування ринків і діяльності на них органів АМКУ;</li>
<li>активніше застосовувати методи економічного, економетричного аналізу при встановленні порушень законодавства про захист економічної конкуренції.</li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><strong>. . . </strong></p>
<p>Повну версію статті читайте у часописі TerminaL.</p>
<p>З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14147-Monopoly.jpg" alt="Працюємо разом"/><br /><p>До Вашої уваги &#8212; тема свіжого номеру часопису Terminal (№1/851) &#171;Про шляхи вдосконалення роботи Антимонопольного комітету України&#187;.</p>
<p>Повний текст читайте в часописі &#171;Термінал&#187; №2 (848)</p>
<p><span id="more-118410"></span></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2018/06/IMG_8706.tif"><img class="alignleft wp-image-118415" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2018/06/Рябцев.jpg" alt="Рябцев" width="292" height="323" /></a></p>
<p>Автор  <strong>ГеннадІй РЯБЦЕВ</strong>, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член Громадської ради при Антимонопольному комітеті України, доктор наук з державного управління, професор</p>
<p>Конкурентну політику будь-якої держави критикують чи не частіше за всі інші форми публічного втручання влади в приватні справи. Видатні економісти сучасності – від Фрідріха Хайєка до Алана Грінспена – називають світ антимонопольного регулювання «наївним», «нереалістичним» та «ірраціональним», а Мілтон Фрідман узагалі вважає, що конкурентне законодавство «приносить набагато більше шкоди, аніж користі» і «було б краще, якби ми його позбулися». Але якось не в’яжуться ці висловлювання з відомими словами англійського публіциста Томаса Джозефа Даннінга: «Коли є достатній прибуток, капітал сміливішає&#8230; За 300% прибутку відсутній такий злочин, скоїти який він би не ризикнув навіть під страхом шибениці».</p>
<p>Коли Україна стане державою з розвиненою ринковою економікою, вітчизняні економісти, як й Алан Грінспен, стверджуватимуть, що «вся система антимонопольного законодавства&#8230; – це безладна суміш економічної ірраціональності і невігластва&#8230; продукт наївних і, без сумніву, нереалістичних економічних теорій». Тоді український Президент напевно підпише «Акт економічної свободи», яким скасує надмірні обмеження в діяльності приватних компаній. Але все це буде можливим, якщо в країні жоден з учасників кожного ринку не диктуватиме правил купівлі й продажу, а ціни на них встановлюватиме не виробник, а Альфред Маршалл з його законом попиту й пропонування.</p>
<p>Чинне в Україні конкурентне законодавство, високу якість якого визнано в ЄС і США, надає Антимонопольному комітетові України (АМКУ) широкий спектр повноважень, спрямованих на підвищення ефективності національної економіки. На відміну від своїх колег за пострадянським простором, конкурентне відомство нашої країни є повноважним припиняти незаконні дії не лише бізнесу, але й органів виконавчої влади та оцінювати нормативно-правові акти з точки зору їх відповідності антимонопольному законодавству. Таким чином, АМКУ є потужним інструментом захисту економічної конкуренції, названого у Стратегії національної безпеки України «ключовою умовою нової якості економічного зростання».</p>
<p>Попри це, на ринках товарів і послуг в Україні спостерігаються численні випадки:</p>
<ul>
<li>установлення й підтримання завищених (монопольних) або занижених (грабіжницьке ціноутворення) цін;</li>
<li>вилучення товарів з обігу і необґрунтованого скорочення виробництва товарів, що користуються попитом;</li>
<li>створення перешкод для виходу на ринки;</li>
<li>поширення неправдивих, неточних або перекручених відомостей, здатних заподіяти збитки або завдати шкоду;</li>
<li>уведення споживача в оману щодо місця виготовлення, властивостей, якості та обсягів товару чи послуг, некоректного порівняння вироблених та/чи пропонованих товарів і послуг.</li>
</ul>
<p>Проте й сама держава Україна часто необґрунтовано перешкоджає діяльності суб’єктів гос­подарювання:</p>
<ul>
<li>свідомо обмежуючи їхнє право на продаж тих чи інших товарів;</li>
<li>даючи вказівки щодо першочергового постачання товарів визначеному колу покупців (зокрема населенню чи сільськогосподарським виробникам);</li>
<li>установлюючи обмеження щодо вибору виробника споживачами (на кшталт «купуй українське в українців»);</li>
<li>необґрунтовано звужуючи доступ до участі в аукціонах і тендерах, створюючи окремим учасникам ринку переважні умови участі в них.</li>
</ul>
<p>Таке втручання, звісно, не сприяє досягненню декларованих державою цілей конкурентної політики.</p>
<p>Натепер, доводячи факти порушення законодавства про економічну конкуренцію, АМКУ забезпечує суттєві надходження до бюджету. Лише в минулому році економічний ефект, досягнутий унаслідок припинення порушень органами комітету (розрахований за методикою ОЕСР), перевищив 1,5 млрд грн.</p>
<p>Однак з 2003 р. держава отримала чи не десяту частину коштів, що їй мали б належати. Почасти це пояснюється тим, що рішення комітету щодо резонансних справ зазвичай оскаржують у судах. Це дозволяє відповідачам до завершення розгляду припиняти і виплати, і дію рішень АМКУ про припинення антиконкурентних дій. Побачивши можливість затягнути розслідування та/чи відтермінувати покарання, багато суб’єктів господарювання оскаржують будь-які вимоги комітету (навіть запити про надання інформації), користуючись тим, що українська Феміда розбирає апеляції роками. При цьому навіть виграна АМКУ справа не гарантує перерахування коштів до бюджету. Поки комітет звертається до суду за ухвалою, передає її Державній виконавчій службі та чекає її дій, оштрафована компанія нерідко встигає передати всю свою власність іншим юридичним особам, оголосивши себе банкрутом. Цього можна було б уникнути, якби відповідач надавав суду заставу в розмірі штрафу, а дія розпоряджень АМКУ не припинялася. Не зайвим було б також зобов’язати суб’єктів господарювання повертати на попередній рівень ціни на товари й послуги відразу після відкриття справи, як це практикують, наприклад, у Німеччині.</p>
<p>Ринкова економіка має серйозний недолік – через свою відкритість вона є незахищеною від змов. Тому і споживачі, і держава можуть втратити значні кошти. Не дивно, що в більшості розвинених країн за порушення конкурентного законодавства передбачено суворе покарання. До прикладу, в США на термін від трьох до восьми років щорічно засуджують десятки топ-менеджерів за підписання картельних угод та/чи слідування ним. Тоді як посадові особи в Україні не несуть жодної (навіть адміністративної) відповідальності за перешкоджання АМКУ в проведенні розслідувань. Максимальний штраф за ухиляння від виконання рішень комітету та відмову в наданні потрібної (або надання неповної чи неточної) інформації становить 119 грн (сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; стаття 166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Притому що перспектива навіть незначного особистого покарання і пов’язаного з ним розголосу може бути достатньою, щоб утримати посадовця від правопорушення. Кримінальна ж відповідальність для фізичної особи настає лише тоді, якщо її змусили взяти участь в узгоджених діях насильно або шляхом заподіяння матеріальної шкоди (чи загрози їхнього застосування). На практиці топ-менеджери порушують законодавство свідомо, оскільки можуть одержати набагато більшу особисту вигоду від вчинення протиправних дій порівняно з негативними наслідками, що можуть настати після накладення штрафів на керовані ними суб’єкти господарювання. До того ж, як свідчить і український, і світовий досвід, домовленостей про узгодження цін, розподіл ринку чи обсягів виробництва досягають під час неофіційних зустрічей і документально не фіксують. Для припинення таких порушень необхідні методи й засоби розслідування, якими АМКУ не має права користуватися.</p>
<p>До всього іншого, на конкурентне відомство країни покладені численні функції, не властиві аналогічним європейським структурам. Репутація АМКУ як одного з найбільш ефективних органів державної влади в Україні зіграла з ним злий жарт, призвівши до появи додаткових обов’язків, зокрема у сфері державних закупівель (без істотного розширення штату й збільшення бюджетного фінансування). Зросло й непряме навантаження на комітет, оскільки достатньо ефективним українським законодавством про захист економічної конкуренції користуються інші органи влади, як і громадяни, що звертаються до суду в обхід АМКУ.</p>
<p>Від АМКУ повсякчас і на вищому рівні вимагають зниження цін на інфраструктурні товари (бензин, газ, електроенергію, продукти харчування), хоч їхнє регулювання не є його функцією. Більше того, ціни на переважну більшість товарів і послуг в Україні є вільними і жодний орган державної влади не має права встановлювати їхні фіксовані чи інтервальні значення (стаття 190 Господарського кодексу України). Антимонопольний комітет має право втручатись у процеси ринкового ціноутворення лише в разі виявлення зловживання монопольним становищем чи узгоджених дій суб’єктів господарювання (учасників одного ринку, продавця й посередника, гуртового й роздрібного продавців), спрямованих на встановлення чи підтримання цін, що неможливо встановити за наявності значної конкуренції.</p>
<p>Одним із наслідків згаданих проблем управління є їхнє «дроблення». Показовим у цьому плані є набагато більша (ніж у державах-членах ЄС) кількість справ, що розглядає АМКУ. При цьому декілька його територіальних відділень здатні не лише відкрити однакові справи щодо тих самих суб’єктів гос­подарювання одночасно, але й оцінити їхні дії по-різному. Водночас поза увагою АМКУ залишилися загальні тенденції розвитку основних товарних ринків як на регіональному, так і загальнодержавному рівнях.</p>
<p>На жаль, іноді ця «сліпота» конкурентного відомства України є штучною та має ознаки «захоплення регулятора» (regulatory capture), тобто ситуації, коли орган влади, що в той чи інший спосіб може впливати на діяльність суб’єктів господарювання, підлаштовується під їхні інтереси. Як наслідок, такий орган:</p>
<ul>
<li>починає дотримуватися комерційних та інших приватних інтересів, які переважають на тому чи іншому ринку, сприяючи певному зростанню доходів окремих суб’єктів господарювання;</li>
<li>нехтує інтересами споживачів і суспільства в цілому;</li>
<li>сприяє в тому числі утворенню картелів, обмежує конкуренцію;</li>
<li>захищає окремих учасників ринку від конкурентів, зокрема шляхом вибіркового застосування санкцій чи перевірок діяльності;</li>
<li>створює чи збільшує бар’єри для входу на регульовані ринки, у тому числі шляхом ускладнення дозвільних процедур чи невмотивованого проведення розслідувань проти окремих суб’єктів господарювання.</li>
</ul>
<p>Одним із чинників, що сприяє цьому процесу, є несумірність зарплат керівників суб’єктів господарювання, що домінують на тому чи іншому ринку, і працівників АМКУ (рівень яких є мінімальним серед інших органів виконавчої влади).</p>
<p>Як приклад дивної «сліпоти» АМКУ до фактів очевидного порушення конкурентного законодавства можна навести факти одночасного, на однакову величину і без об&#8217;єктивних причин підвищення цін на всі види нафтопродуктів 11, 22, 27 квітня і 17 травня 2016 р. на 1 625 заправках, що належать 18 суб’єктам господарювання, формально не пов’язаних між собою відносинами контролю. Хоча вказані дії за всіма ознаками відповідали визначенню «свідомої паралельної поведінки», АМКУ ніяк на них не відреагував.</p>
<p>Під час економічних і політичних криз 2008-2011 і 2014-2016 рр. рівень конкуренції на вітчизняних ринках товарів і послуг знизився. Особливостями цього періоду стали:</p>
<ul>
<li>втручання влади в усі ринкові процеси, пов’язані з отриманням прибутку;</li>
<li>скорочення внутрішнього виробництва;</li>
<li>істотне подорожчання товарів і послуг, передусім інфраструктурних;</li>
<li>забезпечуваний лише маркетинговою політикою суб’єктів господарювання рівень якості продукції;</li>
<li>низька прибутковість бізнесу, насамперед малого й середнього;</li>
<li>агресивна маркетингова політика суб’єктів господарювання й «війни» за споживача;</li>
<li>загострення недобросовісної конкуренції, зокрема ціною та якістю;</li>
<li>значна волатильність ринків і нездатність органів державної влади відстежувати й прогнозувати зміни, що відбуваються на них;</li>
<li>неефективність звичних для бізнесу «правил гри»;</li>
<li>готовність суб’єктів господарювання приймати швидкі та інтуїтивно непрогнозовані рішення.</li>
</ul>
<p>Натепер товарні ринки в Україні швидко укрупнюються, хоча у світовій економіці, навпаки, відбувається швидкий розвиток сфери малого, сімейного бізнесу. З урахуванням цих обставин необхідно прийняття принципових рішень про зміну структури бізнесу, організаційне відокремлення компаній, що діють на регіональних і місцевих ринках переробки сировини, транспортування, зберігання й реалізації продукції. Слід усувати або зменшувати економічні та адміністративні бар’єри виходу на ці ринки нових незалежних гравців, тоді як розвитку конкуренції на них перешкоджає нестача сучасних потужностей і логістичної інфраструктури, недоступність банківського кредитування, заплутаність, клаптиковість і громіздкість земельного та природоохоронного законодавства. Важливо гарантувати недискримінаційні умови доступу до послуг природних монополій (залізничного й трубопровідного транспорту, електричних, газових і теплових мереж), послуг із перевалки (ринок яких майже монополізований) та зберігання продукції на регіональних і локальних ринках, а також прямих продажів із виробничих підприємств. Варто так змінити систему оподаткування, щоб вона виконувала не лише фіскальну функцію, але й сприяла розвиткові конкуренції. Необхідно підвищувати відповідальність влади перед учасниками ринку і трейдерів – перед державою. Адже несплату податків у повному обсязі теж можна розглядати як порушення антимонопольного законодавства, оскільки ці компанії завдяки такій діяльності отримують вагомі конкурентні переваги.</p>
<p>Існує ще одна проблема – закритості, непрозорості суб’єктів господарювання, насамперед тих, у кого не відокремлені ви­добу­ток і переробка, виробництво і збут. Посередницька ланка при цьому залишається напівкримінальною, хоча її діяльність відіграє чи не визначальну роль під час постачання будь-якої продукції. Трейдери прекрасно знають «посередників» і добре розуміють, скільки вони заробляють. Саме їхні кошти йдуть у партійні каси, на хабарі та «відкати», на те, що на словах засуджується, але, як і раніше, існує.</p>
<p>Одним із механізмів створення реального ринку в його «західному» розумінні є роз­виток організованої, в тому числі біржової, торгівлі. Тоді він самотужки, без вказівок і підганянь з боку держави (але за обов’язкового збереження нагляду з її боку) рухатиметься до прозорої системи ціноутворення, побудованої на ринкових котируваннях, що формуються й реалізуються як на організованих торгових майданчиках (зокрема електронних), так на підставі прямих контрактів. Варто формувати внутрішні (а не бездумно копіювати зовнішні, як ми звикли) цінові індикатори, що відображають реальний баланс попиту й пропонування, а також очікування щодо його майбутніх змін.</p>
<p>Щоб не допустити системних порушень законодавства про економічну конкуренцію в майбутньому, слід не закручувати гайки, а формувати зрозумілі, відкриті, доступні, прозорі, конкурентні ринки, переорієнтувати роботу АМКУ:</p>
<ul>
<li>на економетричне, а не лише юридичне обґрунтування власних дій;</li>
<li>дієве використання можливостей якісного інформаційно-аналітичного забезпечення;</li>
<li>налагодження горизонтальної та вертикальної взаємодії підрозділів комітету;</li>
<li>формування  в Україні єдиних методологічних підходів до оцінювання дій суб’єктів господарювання.</li>
<li>З цією метою варто актуалізувати моделі ринків, які застосовуються в АМКУ, для чого:</li>
<li>установити основні групи суб’єктів господарювання – учасників ринків і відносини контролю між ними;</li>
<li>уточнити товарні межі ринків, зокрема з урахуванням споживчих характеристик реалізованих на них товарів;</li>
<li>уточнити географічні межі ринків з урахуванням впливу на них як попиту, так і пропонування;</li>
<li>визначити механізми взаємозв’язку між суміжними ринками;</li>
<li>розробити відповідну сучасним умовам модель ціноутворення;</li>
<li>створити алгоритм збору, зберігання і використання інформації про функціонування ринків і діяльності на них органів АМКУ;</li>
<li>активніше застосовувати методи економічного, економетричного аналізу при встановленні порушень законодавства про захист економічної конкуренції.</li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><strong>. . . </strong></p>
<p>Повну версію статті читайте у часописі TerminaL.</p>
<p>З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/06/15/pracyuyemo-razom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>The Cream of Energy Industry</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/the-cream-of-energy-industry/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/the-cream-of-energy-industry/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 25 Apr 2017 14:01:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[climate]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[PsycheaExpertus]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=108338</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10824-wallpaper-6386211.jpg" alt="The Cream of Energy Industry"/><br />The most high profile events of 2016.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10824-wallpaper-6386211.jpg" alt="The Cream of Energy Industry"/><br /><p style="text-align: right;"><em>For the scandal to become loud, it must be prepared quietly.</em></p>
<p style="text-align: right;">(Unknown Author)</p>
<p><strong>In conflict situations, a showdown is sometimes necessary. In the atmosphere of a big scandal, which guarantees close attention of mass media and the public, many events go faster, while the prize is substantial and undeniable. A little showdown helps to resolve a small issue, while big and loud one – an issue much bigger. It is true though that most of the «events that disgrace participants and put them in an awkward position,» and «incidents that violate the established order by cursing and fighting» (this is how «scandal» is interpreted in dictionaries) are quickly forgotten, concerning only losers in the aftermath. And since there were few real winners in 2016, it is useful to recall the most high profile events of 2016, which will continue to affect Ukrainian and global energy markets in the future.</strong></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg"><img class="alignleft wp-image-108342" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg" alt="pexels-Kaique Rocha" width="188" height="125" /></a>In order not to be deemed subjective, the editorial staff of Terminal offered that the industry experts from among STC Psychea&#8217;s personnel and attracted specialists grade 69 events that could affect the country&#8217;s fuel and energy complex and its future development. The evaluation was conducted on a ten-point scale using <a href="http://psychea.com.ua/" target="_blank"><strong>the system of expert evaluation </strong><strong>PsycheaExpertus</strong>.</a></p>
<p>As it turned out, three events were given the highest scores by experts representing different industry sectors:</p>
<ul>
<li>blocking LPG imports by Ukraine&#8217;s law enforcement agencies (sector: liquefied gas, degree of influence: 8 of 10, more details in the column «Falling through»);</li>
<li>establishing a premium to the «green tariff» for the use of Ukraine-produced equipment (sector: wind power, degree of influence: 7 of 10);</li>
<li>signing of the Paris Climate Agreement (sector: solar energy, degree of influence: 7 of 10, variance of sectoral experts&#8217; estimates: 0).</li>
</ul>
<p>Such a choice evidences a trend of recent years – the shift in the interest of energy market participants toward non-traditional and renewable fuel and energy sources.</p>
<p>Nevertheless, while the opinions of analysts from different industry sectors were almost the same for the first two events <a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg"><img class="alignright wp-image-108322" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg" alt="00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s" width="196" height="110" /></a>(the variance of scores was 4.0 and 1.0, respectively), they differed significantly with regard to the Paris Climate Agreement (the variance of estimates by experts from different sectors was 21.8). This comes as no surprise, given the ambiguous attitude of a number of countries and experts to this document (more details in the column «<strong>Is it about the climate</strong>»).</p>
<p>As a consequence, in the general ranking, the climate agreement was pushed down by last year&#8217;s start of exports of American natural gas. Although the United States is still very far from achieving full energy self-sufficiency, the emergence of American hydrocarbons on the world market means the beginning of the expansionist phase of the «shale revolution,» which until now has not been recognized by individual experts, as evidenced by the considerable (12.3) variance of estimates (more in the column «<strong>Unburst bubble</strong>»).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png"><img class="alignleft wp-image-108325 " src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png" alt="36efb44" width="212" height="72" /></a>Even more misunderstandings were caused by the assessment of Ukraine&#8217;s accession to the International Renewable Energy Agency (IRENA, variance: 37.6). The suspicions of the survey participants were not groundless. It turned out that our country has submitted a membership application and will only be able to join the organization after the approval of 144 member states and the adoption of the relevant law, the draft of which has not even been submitted to the Verkhovna Rada (more in the column «<strong>Saying does not mean doing</strong>»).</p>
<p>Pretty much the same story happened with the «adoption» of the law on incentive gas production rent (sector: extraction, degree of influence: 6 of 10, variance of the sectoral experts&#8217; estimates: 0). Contrary to any logic, this bill was rejected by the Verkhovna Rada, jeopardizing the achievement of the goal, so phantom anyway, of increasing from 15 bcm to 20 bcm by 2020 the gas output by enterprises with a state share of ownership (more details in the column «<strong>No carrots this time</strong>»).</p>
<p>The facts mentioned above have confirmed the truth not too pleasant for Ukraine: over the past three years, government<img class="alignright wp-image-108328" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg" alt="http://photo.unian.net" width="189" height="126" /> officials have become accustomed to wishful thinking, confusing the products of politics with its results and shamelessly presenting as their achievements the work they must perform anyway, in accordance with their official duties (more in the column «<strong>Back at the bottom of the ladder</strong>»).</p>
<p>Still, sectoral experts continue to believe that at least one of the 120 policy documents adopted over the past twenty years will be implemented. Moreover, the draft of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 submitted to the Managing Committee was completed using this very PsycheaFuel 2.2 system. However, doubts remain (more detail in the column «<strong>Lament for the Strategy</strong>»).</p>
<p><strong><a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/" target="_blank">Read full article — The Cream of Energy Industry</a>.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10824-wallpaper-6386211.jpg" alt="The Cream of Energy Industry"/><br /><p style="text-align: right;"><em>For the scandal to become loud, it must be prepared quietly.</em></p>
<p style="text-align: right;">(Unknown Author)</p>
<p><strong>In conflict situations, a showdown is sometimes necessary. In the atmosphere of a big scandal, which guarantees close attention of mass media and the public, many events go faster, while the prize is substantial and undeniable. A little showdown helps to resolve a small issue, while big and loud one – an issue much bigger. It is true though that most of the «events that disgrace participants and put them in an awkward position,» and «incidents that violate the established order by cursing and fighting» (this is how «scandal» is interpreted in dictionaries) are quickly forgotten, concerning only losers in the aftermath. And since there were few real winners in 2016, it is useful to recall the most high profile events of 2016, which will continue to affect Ukrainian and global energy markets in the future.</strong></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg"><img class="alignleft wp-image-108342" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg" alt="pexels-Kaique Rocha" width="188" height="125" /></a>In order not to be deemed subjective, the editorial staff of Terminal offered that the industry experts from among STC Psychea&#8217;s personnel and attracted specialists grade 69 events that could affect the country&#8217;s fuel and energy complex and its future development. The evaluation was conducted on a ten-point scale using <a href="http://psychea.com.ua/" target="_blank"><strong>the system of expert evaluation </strong><strong>PsycheaExpertus</strong>.</a></p>
<p>As it turned out, three events were given the highest scores by experts representing different industry sectors:</p>
<ul>
<li>blocking LPG imports by Ukraine&#8217;s law enforcement agencies (sector: liquefied gas, degree of influence: 8 of 10, more details in the column «Falling through»);</li>
<li>establishing a premium to the «green tariff» for the use of Ukraine-produced equipment (sector: wind power, degree of influence: 7 of 10);</li>
<li>signing of the Paris Climate Agreement (sector: solar energy, degree of influence: 7 of 10, variance of sectoral experts&#8217; estimates: 0).</li>
</ul>
<p>Such a choice evidences a trend of recent years – the shift in the interest of energy market participants toward non-traditional and renewable fuel and energy sources.</p>
<p>Nevertheless, while the opinions of analysts from different industry sectors were almost the same for the first two events <a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg"><img class="alignright wp-image-108322" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg" alt="00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s" width="196" height="110" /></a>(the variance of scores was 4.0 and 1.0, respectively), they differed significantly with regard to the Paris Climate Agreement (the variance of estimates by experts from different sectors was 21.8). This comes as no surprise, given the ambiguous attitude of a number of countries and experts to this document (more details in the column «<strong>Is it about the climate</strong>»).</p>
<p>As a consequence, in the general ranking, the climate agreement was pushed down by last year&#8217;s start of exports of American natural gas. Although the United States is still very far from achieving full energy self-sufficiency, the emergence of American hydrocarbons on the world market means the beginning of the expansionist phase of the «shale revolution,» which until now has not been recognized by individual experts, as evidenced by the considerable (12.3) variance of estimates (more in the column «<strong>Unburst bubble</strong>»).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png"><img class="alignleft wp-image-108325 " src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png" alt="36efb44" width="212" height="72" /></a>Even more misunderstandings were caused by the assessment of Ukraine&#8217;s accession to the International Renewable Energy Agency (IRENA, variance: 37.6). The suspicions of the survey participants were not groundless. It turned out that our country has submitted a membership application and will only be able to join the organization after the approval of 144 member states and the adoption of the relevant law, the draft of which has not even been submitted to the Verkhovna Rada (more in the column «<strong>Saying does not mean doing</strong>»).</p>
<p>Pretty much the same story happened with the «adoption» of the law on incentive gas production rent (sector: extraction, degree of influence: 6 of 10, variance of the sectoral experts&#8217; estimates: 0). Contrary to any logic, this bill was rejected by the Verkhovna Rada, jeopardizing the achievement of the goal, so phantom anyway, of increasing from 15 bcm to 20 bcm by 2020 the gas output by enterprises with a state share of ownership (more details in the column «<strong>No carrots this time</strong>»).</p>
<p>The facts mentioned above have confirmed the truth not too pleasant for Ukraine: over the past three years, government<img class="alignright wp-image-108328" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg" alt="http://photo.unian.net" width="189" height="126" /> officials have become accustomed to wishful thinking, confusing the products of politics with its results and shamelessly presenting as their achievements the work they must perform anyway, in accordance with their official duties (more in the column «<strong>Back at the bottom of the ladder</strong>»).</p>
<p>Still, sectoral experts continue to believe that at least one of the 120 policy documents adopted over the past twenty years will be implemented. Moreover, the draft of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 submitted to the Managing Committee was completed using this very PsycheaFuel 2.2 system. However, doubts remain (more detail in the column «<strong>Lament for the Strategy</strong>»).</p>
<p><strong><a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/" target="_blank">Read full article — The Cream of Energy Industry</a>.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/the-cream-of-energy-industry/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Энергетические сливки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/energeticheskie-slivki-samye-rezonansnye-sobytiya-2016-goda/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/energeticheskie-slivki-samye-rezonansnye-sobytiya-2016-goda/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 25 Apr 2017 09:37:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[ТЭК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=108318</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10823-Julia_Schwab.jpg" alt="Энергетические сливки"/><br />Самые резонансные события 2016 года, которые ещё аукнутся в будущем энергетическим рынкам Украины и мира]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10823-Julia_Schwab.jpg" alt="Энергетические сливки"/><br /><p style="text-align: right;"><em>Чтобы скандал получился громким, его надо тихо подготовить.</em></p>
<p style="text-align: right;"><em>(NN)</em></p>
<p><strong>В конфликтных ситуациях порой не обойтись без выяснения отношений. В обстановке большого скандала, гарантирующей пристальное внимание прессы и общества, многие события протекают быстрее, а выигрыш – весом и неоспорим. Маленькое выяснение отношений помогает решить маленький вопрос, большое и громкое – вопрос побольше. Правда большинство «событий, позорящих участников и ставящих их в неловкое положение», и «происшествий, нарушающих установленный порядок руганью, дракой» (а именно так толкуют слово «скандал» словари), быстро забывается, волнуя в дальнейшем лишь проигравших. А так как выигравших в 2016 году можно было пересчитать по пальцам, полезно вспомнить самые резонансные события 2016 года, которые ещё аукнутся в будущем энергетическим рынкам Украины и мира.</strong></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/wallpaper-6386211.jpg"><img class="alignleft wp-image-108327" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/wallpaper-6386211.jpg" alt="wallpaper-6386211" width="247" height="139" /></a>Чтобы не прослыть субъективной, редакция «Терминала» предложила штатным и специально привлечённым НТЦ «Психея» отраслевым экспертам оценить 69 событий, которые могли повлиять на состояние топливно-энергетического комплекса страны и его будущее развитие. Оценка проводилась по десятибалльной шкале с использованием возможностей <a href="http://psychea.com.ua/" target="_blank"><strong>Системы экспертного оценивания </strong><strong>PsycheaExpertus</strong>.</a></p>
<p>Как оказалось, наивысшие баллы экспертов, представлявших разные отраслевые направления, получили три события:</p>
<ul>
<li>блокирование импорта сжиженного нефтяного газа правоохранительными органами Украины (сектор – сжиженный газ; степень влияния 8 из 10; подробнее – в колонке <strong>«Сорвалось»</strong>);</li>
<li>установление надбавки к «зелёному тарифу» за использование оборудования отечественного производства (сектор – ветроэнергетика; степень влияния 7 из 10);</li>
<li>подписание Парижского соглашения по климату (сектор – гелиоэнергетика; степень влияния 7 из 10; дисперсия оценок экспертов сектора – 0).</li>
</ul>
<p>Такой выбор продемонстрировал показательную для последних лет тенденцию – смещение интереса участников энергетических рынков в сторону нетрадиционных и возобновляемых источников топлива и энергии.</p>
<p>Тем не менее, если в отношении первых двух событий <img class="alignright wp-image-108322" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg" alt="00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s" width="226" height="127" />мнения аналитиков, представлявших разные отраслевые направления, почти не отличались (дисперсия оценок – 4,0 и 1,0, соответственно), то в отношении Парижского соглашения они существенно разошлись (дисперсия оценок экспертов разных секторов – 21,8). Что неудивительно, учитывая неоднозначное отношение ряда стран и специалистов к этому документу (подробнее – в колонке <strong>«В климате ли дело»</strong>).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/LNG-Tanker-Setting-Sail.jpg"><img class="alignleft wp-image-108324" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/LNG-Tanker-Setting-Sail.jpg" alt="LNG-Tanker-Setting-Sail" width="228" height="152" /></a>Как следствие, в общем рейтинге событий соглашение по климату было вытеснено началом экспорта в прошедшем году американского природного газа. И хотя до обеспечения полной энергетической самодостаточности Соединённым Штатам ещё очень далеко, появление на мировом рынке американских углеводородов означает начало экспансионистской фазы «сланцевой революции», до сих пор не признанной отдельными экспертами, о чём свидетельствует значительная дисперсия оценок (12,3; подробнее – в колонке <strong>«Нелопнувший пузырь»</strong>).</p>
<p>Ещё больше разночтений вызвала оценка «вступления» Украины в Международное агентство по возобновляемым источникам энергии (IRENA; дисперсия – 37,6). Подозрения участников опроса оказались не беспочвенны. Выяснилось, что наша страна всего<br />
лишь отправила заявку о предоставлении членства в IRENA и сможет присоединиться к этой организации только после одобрения 144 государств-членов и принятия соответствующего закона, проект которого даже не подан в Верховную Раду (подробнее – в колонке <strong>«Сказать – не значит сделать»</strong>).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg"><img class="alignright wp-image-108328" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg" alt="http://photo.unian.net" width="213" height="142" /></a>Примерно та же история приключилась и с «принятием» закона о стимулирующей ренте на добычу газа (сектор – добыча; степень влияния 6 из 10; дисперсия оценок экспертов сектора – 0). Вопреки всякой логике, данный документ был отклонён Верховной Радой, поставив под угрозу достижение и так призрачной цели наращивания к 2020 году добычи газа предприятиями с государственной долей собственности с 15 до 20 млрд куб. м (подробнее – в колонке <strong>«Лишённые пряника»</strong>).</p>
<p>Приведенные факты подтвердили не слишком приятную для Украины истину: за три последних года правительственные чиновники привыкли выдавать желаемое за действительное, путая продукты политики с её результатами и беззастенчиво причисляя к своим достижениям работу, которую должны выполнять в соответствии с возложенными на них обязанностями (подробнее – в колонке <strong>«У разбитого корыта»</strong>).</p>
<p><img class="alignleft wp-image-108330" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/Без-імені.jpg" alt="Без імені" width="91" height="91" />И всё-таки отраслевые эксперты продолжают верить, что будет выполнен хотя бы один из 120 программных документов, принятых за последние двадцать лет. Тем более что представленная Управляющему комитету редакция Энергетической стратегии Украины до 2035 года была сверстана с использованием всё той же <strong>Системы</strong> <strong>PsycheaFuel 2.2</strong>. Хотя сомнения, понятное дело, остаются (подробнее – в колонке <strong>«Плач по Стратегии»</strong>).</p>
<p><em>Подробнее о самых резонансных событиях 2016 года, которые еще аукнутся в будущем энергетическим рынкам Украины и мира, </em><em>читайте в журнале <a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/" target="_blank">TerminaL.</a></em></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10823-Julia_Schwab.jpg" alt="Энергетические сливки"/><br /><p style="text-align: right;"><em>Чтобы скандал получился громким, его надо тихо подготовить.</em></p>
<p style="text-align: right;"><em>(NN)</em></p>
<p><strong>В конфликтных ситуациях порой не обойтись без выяснения отношений. В обстановке большого скандала, гарантирующей пристальное внимание прессы и общества, многие события протекают быстрее, а выигрыш – весом и неоспорим. Маленькое выяснение отношений помогает решить маленький вопрос, большое и громкое – вопрос побольше. Правда большинство «событий, позорящих участников и ставящих их в неловкое положение», и «происшествий, нарушающих установленный порядок руганью, дракой» (а именно так толкуют слово «скандал» словари), быстро забывается, волнуя в дальнейшем лишь проигравших. А так как выигравших в 2016 году можно было пересчитать по пальцам, полезно вспомнить самые резонансные события 2016 года, которые ещё аукнутся в будущем энергетическим рынкам Украины и мира.</strong></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/wallpaper-6386211.jpg"><img class="alignleft wp-image-108327" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/wallpaper-6386211.jpg" alt="wallpaper-6386211" width="247" height="139" /></a>Чтобы не прослыть субъективной, редакция «Терминала» предложила штатным и специально привлечённым НТЦ «Психея» отраслевым экспертам оценить 69 событий, которые могли повлиять на состояние топливно-энергетического комплекса страны и его будущее развитие. Оценка проводилась по десятибалльной шкале с использованием возможностей <a href="http://psychea.com.ua/" target="_blank"><strong>Системы экспертного оценивания </strong><strong>PsycheaExpertus</strong>.</a></p>
<p>Как оказалось, наивысшие баллы экспертов, представлявших разные отраслевые направления, получили три события:</p>
<ul>
<li>блокирование импорта сжиженного нефтяного газа правоохранительными органами Украины (сектор – сжиженный газ; степень влияния 8 из 10; подробнее – в колонке <strong>«Сорвалось»</strong>);</li>
<li>установление надбавки к «зелёному тарифу» за использование оборудования отечественного производства (сектор – ветроэнергетика; степень влияния 7 из 10);</li>
<li>подписание Парижского соглашения по климату (сектор – гелиоэнергетика; степень влияния 7 из 10; дисперсия оценок экспертов сектора – 0).</li>
</ul>
<p>Такой выбор продемонстрировал показательную для последних лет тенденцию – смещение интереса участников энергетических рынков в сторону нетрадиционных и возобновляемых источников топлива и энергии.</p>
<p>Тем не менее, если в отношении первых двух событий <img class="alignright wp-image-108322" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg" alt="00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s" width="226" height="127" />мнения аналитиков, представлявших разные отраслевые направления, почти не отличались (дисперсия оценок – 4,0 и 1,0, соответственно), то в отношении Парижского соглашения они существенно разошлись (дисперсия оценок экспертов разных секторов – 21,8). Что неудивительно, учитывая неоднозначное отношение ряда стран и специалистов к этому документу (подробнее – в колонке <strong>«В климате ли дело»</strong>).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/LNG-Tanker-Setting-Sail.jpg"><img class="alignleft wp-image-108324" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/LNG-Tanker-Setting-Sail.jpg" alt="LNG-Tanker-Setting-Sail" width="228" height="152" /></a>Как следствие, в общем рейтинге событий соглашение по климату было вытеснено началом экспорта в прошедшем году американского природного газа. И хотя до обеспечения полной энергетической самодостаточности Соединённым Штатам ещё очень далеко, появление на мировом рынке американских углеводородов означает начало экспансионистской фазы «сланцевой революции», до сих пор не признанной отдельными экспертами, о чём свидетельствует значительная дисперсия оценок (12,3; подробнее – в колонке <strong>«Нелопнувший пузырь»</strong>).</p>
<p>Ещё больше разночтений вызвала оценка «вступления» Украины в Международное агентство по возобновляемым источникам энергии (IRENA; дисперсия – 37,6). Подозрения участников опроса оказались не беспочвенны. Выяснилось, что наша страна всего<br />
лишь отправила заявку о предоставлении членства в IRENA и сможет присоединиться к этой организации только после одобрения 144 государств-членов и принятия соответствующего закона, проект которого даже не подан в Верховную Раду (подробнее – в колонке <strong>«Сказать – не значит сделать»</strong>).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg"><img class="alignright wp-image-108328" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg" alt="http://photo.unian.net" width="213" height="142" /></a>Примерно та же история приключилась и с «принятием» закона о стимулирующей ренте на добычу газа (сектор – добыча; степень влияния 6 из 10; дисперсия оценок экспертов сектора – 0). Вопреки всякой логике, данный документ был отклонён Верховной Радой, поставив под угрозу достижение и так призрачной цели наращивания к 2020 году добычи газа предприятиями с государственной долей собственности с 15 до 20 млрд куб. м (подробнее – в колонке <strong>«Лишённые пряника»</strong>).</p>
<p>Приведенные факты подтвердили не слишком приятную для Украины истину: за три последних года правительственные чиновники привыкли выдавать желаемое за действительное, путая продукты политики с её результатами и беззастенчиво причисляя к своим достижениям работу, которую должны выполнять в соответствии с возложенными на них обязанностями (подробнее – в колонке <strong>«У разбитого корыта»</strong>).</p>
<p><img class="alignleft wp-image-108330" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/Без-імені.jpg" alt="Без імені" width="91" height="91" />И всё-таки отраслевые эксперты продолжают верить, что будет выполнен хотя бы один из 120 программных документов, принятых за последние двадцать лет. Тем более что представленная Управляющему комитету редакция Энергетической стратегии Украины до 2035 года была сверстана с использованием всё той же <strong>Системы</strong> <strong>PsycheaFuel 2.2</strong>. Хотя сомнения, понятное дело, остаются (подробнее – в колонке <strong>«Плач по Стратегии»</strong>).</p>
<p><em>Подробнее о самых резонансных событиях 2016 года, которые еще аукнутся в будущем энергетическим рынкам Украины и мира, </em><em>читайте в журнале <a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/" target="_blank">TerminaL.</a></em></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/energeticheskie-slivki-samye-rezonansnye-sobytiya-2016-goda/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Розничные цены на нефтепродукты могут возрасти еще до наступления Нового года</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/19/roznichnye-ceny-na-nefteprodukty-mogut-vozrasti-eshhe-do-nastupleniya-novogo-goda/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/19/roznichnye-ceny-na-nefteprodukty-mogut-vozrasti-eshhe-do-nastupleniya-novogo-goda/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2016 08:40:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз цен топлива]]></category>
		<category><![CDATA[торговля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=105482</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10490-image14526132_29053179496c834b05065a55073282a9.jpg" alt="Розничные цены на нефтепродукты могут возрасти еще до наступления Нового года"/><br />Приближение длительных праздников поставило перед украинскими трейдерами сложную задачу формирования запасов на три недели, в течение которых оптовая торговля традиционно замирает. Сделать это будет нелегко, поскольку розничная выручка невелика, цистерновые партии топлива дорожают, а рынок работает практически «с колес».]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10490-image14526132_29053179496c834b05065a55073282a9.jpg" alt="Розничные цены на нефтепродукты могут возрасти еще до наступления Нового года"/><br /><p><strong>Приближение длительных праздников поставило перед украинскими трейдерами сложную задачу формирования запасов на три недели, в течение которых оптовая торговля традиционно замирает. Сделать это будет нелегко, поскольку розничная выручка невелика, цистерновые партии топлива дорожают, а рынок работает практически «с колес». </strong><span id="more-105482"></span></p>
<p><em><strong>Так что автомобилистам впору ждать подарочка в виде новогоднего повышения стоимости нефтепродуктов на 30…70 коп., для чего существуют все экономические предпосылки. Оно может оказаться большим или меньшим в зависимости от динамики курса национальной валюты в ближайшие недели. На текущей же неделе индикативные цены на бензин А-95-Евро4 и дизельное топливо того же экологического класса будут медленно расти до 23,00 и 20,90 грн/л соответственно, начиная с заправок региональных и местных сетей. Что касается стоимости сжиженного нефтяного газа, то она должна наконец стабилизироваться.</strong></em></p>
<p><strong>На большую вероятность подорожания нефтепродуктов на украинских заправках указывают:</strong></p>
<ul>
<li>удержание котировок «черного золота» в интервале $54…55/барр. на информационных спекуляциях вокруг достигнутого 10 декабря соглашения о «сокращении добычи на 1,76 млн барр. в сутки на шесть месяцев»;</li>
<li>заметное подорожание оптовых партий нефтепродуктов (на 6…8% за две недели, в зависимости от марки), сопровождаемое сокращением количества цистерновых предложений (на 20…30%);</li>
<li>устойчивый восходящий тренд на европейских торговых площадках (+13…15% за две недели) при максимальных с начала года котировках топлива в европейских портах;</li>
<li>продолжающийся рост стоимости нефтепродуктов в сетях нижнего ценового диапазона (на 5…20 коп./л за неделю в зависимости от бренда и марки);</li>
<li>необходимость получения трейдерами до 10% дополнительной гривневой выручки для формирования предновогодних запасов и уменьшения потерь от «унификации» акциза на дизельное топливо;</li>
<li>ослабление национальной валюты на межбанковском рынке до 26,33 грн/$1 (на 28 коп. за неделю) на фоне девальвационных ожиданий из-за увеличения социальных выплат;</li>
<li>сохранение достаточно больших курсовых разрывов: между официальным НБУ и фактическим в коммерческих банках – 0,80…0,90 грн/$1; между наличным и безналичным – до 0,80 грн/$1;</li>
<li>переход белорусских поставщиков с 12 декабря на выполнение контрактов по декабрьским котировкам, которые выше ноябрьских на $35/т (5…7%);</li>
<li>быстрое сокращение индикативной наценки для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (на 9 процентных пунк­тов за 20 дней);</li>
<li>установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 24,15 и 22,30 грн/л, что выше средних по рынку 22,94 и 20,76 грн/л.</li>
</ul>
<p><strong>Ценовую стабильность на рынке поддерживают:</strong></p>
<ul>
<li>сокращение потребления нефтепродуктов (на 15…20% по сравнению со среднемесячным), ускоренное плохими погодными условиями;</li>
<li>ожидаемое к праздникам превышение предложения над спросом на доллар и евро;</li>
<li>достаточно высокая индикативная наценка для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (около 17%);</li>
<li>низкая платежеспособность отечественных автомобилистов, обусловившая существенное сокращение продаж в сетях ведущих украинских операторов (на 10…30% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года);</li>
<li>реализация «Укрнефтью» 24 ноября и 5 декабря 233 и 124 тыс. т сырья отечественной добычи по стартовым ценам 9 908 и 9 895 грн/т, что на 5% ниже, чем на аукционе 16 ноября (не было из-за отсутствия спроса), и на 10% меньше, чем на торгах 31 октября;</li>
<li>получение Кременчугским НПЗ дополнительно 25 тыс. т иранского газового конденсата по 10 250 грн/т;</li>
<li>установление индикатора А-95-Евро вида I (Евро5), поставляемого на условиях CPT, на уровне, дающем при пересчете (при наценке 10% и реальном курсе) 24,84 грн/л, что ниже среднего по топливному рынку для такого вида топлива (25,59 грн/л);</li>
<li>снижение оптовых цен на сжиженный нефтяной газ.</li>
</ul>
<p><strong>Поведение участников рынка на протяжении ближайшего месяца предопределят:</strong></p>
<ul>
<li>длительные новогодние и рождественские праздники, когда оптовая торговля топливом практически отсутствует, а торги на межбанковской бирже ведутся не каждый день;</li>
<li>«мертвый сезон», на протяжении которого спрос на бензин и дизельное топливо в рознице ниже среднемесячного на 15…30%;</li>
<li>ожидаемая с 1 января 2017 г. «унификация» акциза на дизельное топливо на уровне 125 евро/тыс. л;</li>
<li>динамика котировок нефтепродуктов на европейских площадках, рост или снижение которых на 3% (при недельном усреднении) означает появление предпосылок к изменению розничных цен на 0,30 коп./л в ближайшие две недели;</li>
<li>реальный курс национальной валюты, 1 грн ослабления которого (при двухнедельном усреднении) означает появление предпосылок к росту розничных цен на 60…70 коп./л (и наоборот);</li>
<li>сохранение неопределенности в вопросе будущих поставок российской нефти на белорусские нефтеперерабатывающие предприятия.</li>
</ul>
<p><strong><em>Статья была опубликована в №51 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 19 декабря 2016 года.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></em></strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10490-image14526132_29053179496c834b05065a55073282a9.jpg" alt="Розничные цены на нефтепродукты могут возрасти еще до наступления Нового года"/><br /><p><strong>Приближение длительных праздников поставило перед украинскими трейдерами сложную задачу формирования запасов на три недели, в течение которых оптовая торговля традиционно замирает. Сделать это будет нелегко, поскольку розничная выручка невелика, цистерновые партии топлива дорожают, а рынок работает практически «с колес». </strong><span id="more-105482"></span></p>
<p><em><strong>Так что автомобилистам впору ждать подарочка в виде новогоднего повышения стоимости нефтепродуктов на 30…70 коп., для чего существуют все экономические предпосылки. Оно может оказаться большим или меньшим в зависимости от динамики курса национальной валюты в ближайшие недели. На текущей же неделе индикативные цены на бензин А-95-Евро4 и дизельное топливо того же экологического класса будут медленно расти до 23,00 и 20,90 грн/л соответственно, начиная с заправок региональных и местных сетей. Что касается стоимости сжиженного нефтяного газа, то она должна наконец стабилизироваться.</strong></em></p>
<p><strong>На большую вероятность подорожания нефтепродуктов на украинских заправках указывают:</strong></p>
<ul>
<li>удержание котировок «черного золота» в интервале $54…55/барр. на информационных спекуляциях вокруг достигнутого 10 декабря соглашения о «сокращении добычи на 1,76 млн барр. в сутки на шесть месяцев»;</li>
<li>заметное подорожание оптовых партий нефтепродуктов (на 6…8% за две недели, в зависимости от марки), сопровождаемое сокращением количества цистерновых предложений (на 20…30%);</li>
<li>устойчивый восходящий тренд на европейских торговых площадках (+13…15% за две недели) при максимальных с начала года котировках топлива в европейских портах;</li>
<li>продолжающийся рост стоимости нефтепродуктов в сетях нижнего ценового диапазона (на 5…20 коп./л за неделю в зависимости от бренда и марки);</li>
<li>необходимость получения трейдерами до 10% дополнительной гривневой выручки для формирования предновогодних запасов и уменьшения потерь от «унификации» акциза на дизельное топливо;</li>
<li>ослабление национальной валюты на межбанковском рынке до 26,33 грн/$1 (на 28 коп. за неделю) на фоне девальвационных ожиданий из-за увеличения социальных выплат;</li>
<li>сохранение достаточно больших курсовых разрывов: между официальным НБУ и фактическим в коммерческих банках – 0,80…0,90 грн/$1; между наличным и безналичным – до 0,80 грн/$1;</li>
<li>переход белорусских поставщиков с 12 декабря на выполнение контрактов по декабрьским котировкам, которые выше ноябрьских на $35/т (5…7%);</li>
<li>быстрое сокращение индикативной наценки для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (на 9 процентных пунк­тов за 20 дней);</li>
<li>установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 24,15 и 22,30 грн/л, что выше средних по рынку 22,94 и 20,76 грн/л.</li>
</ul>
<p><strong>Ценовую стабильность на рынке поддерживают:</strong></p>
<ul>
<li>сокращение потребления нефтепродуктов (на 15…20% по сравнению со среднемесячным), ускоренное плохими погодными условиями;</li>
<li>ожидаемое к праздникам превышение предложения над спросом на доллар и евро;</li>
<li>достаточно высокая индикативная наценка для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (около 17%);</li>
<li>низкая платежеспособность отечественных автомобилистов, обусловившая существенное сокращение продаж в сетях ведущих украинских операторов (на 10…30% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года);</li>
<li>реализация «Укрнефтью» 24 ноября и 5 декабря 233 и 124 тыс. т сырья отечественной добычи по стартовым ценам 9 908 и 9 895 грн/т, что на 5% ниже, чем на аукционе 16 ноября (не было из-за отсутствия спроса), и на 10% меньше, чем на торгах 31 октября;</li>
<li>получение Кременчугским НПЗ дополнительно 25 тыс. т иранского газового конденсата по 10 250 грн/т;</li>
<li>установление индикатора А-95-Евро вида I (Евро5), поставляемого на условиях CPT, на уровне, дающем при пересчете (при наценке 10% и реальном курсе) 24,84 грн/л, что ниже среднего по топливному рынку для такого вида топлива (25,59 грн/л);</li>
<li>снижение оптовых цен на сжиженный нефтяной газ.</li>
</ul>
<p><strong>Поведение участников рынка на протяжении ближайшего месяца предопределят:</strong></p>
<ul>
<li>длительные новогодние и рождественские праздники, когда оптовая торговля топливом практически отсутствует, а торги на межбанковской бирже ведутся не каждый день;</li>
<li>«мертвый сезон», на протяжении которого спрос на бензин и дизельное топливо в рознице ниже среднемесячного на 15…30%;</li>
<li>ожидаемая с 1 января 2017 г. «унификация» акциза на дизельное топливо на уровне 125 евро/тыс. л;</li>
<li>динамика котировок нефтепродуктов на европейских площадках, рост или снижение которых на 3% (при недельном усреднении) означает появление предпосылок к изменению розничных цен на 0,30 коп./л в ближайшие две недели;</li>
<li>реальный курс национальной валюты, 1 грн ослабления которого (при двухнедельном усреднении) означает появление предпосылок к росту розничных цен на 60…70 коп./л (и наоборот);</li>
<li>сохранение неопределенности в вопросе будущих поставок российской нефти на белорусские нефтеперерабатывающие предприятия.</li>
</ul>
<p><strong><em>Статья была опубликована в №51 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 19 декабря 2016 года.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></em></strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/19/roznichnye-ceny-na-nefteprodukty-mogut-vozrasti-eshhe-do-nastupleniya-novogo-goda/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Цены на нефть: чего ожидать?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/19/ceny-na-neft-chego-ozhidat-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/19/ceny-na-neft-chego-ozhidat-2/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2016 07:32:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[котировки нефти]]></category>
		<category><![CDATA[нефтяной рынок]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз неф нефти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ФОРЕКС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=105467</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10487-cover51.jpg" alt="Цены на нефть: чего ожидать?"/><br />Объявленное сокращение добычи «черного золота» неспособно значимо изменить соотношение между спросом и предложением.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10487-cover51.jpg" alt="Цены на нефть: чего ожидать?"/><br /><p><strong>Объявленное сокращение добычи «черного золота» неспособно значимо изменить соотношение между спросом и предложением.</strong><br />
<span id="more-105467"></span></p>
<p><em><strong>На одних лишь сообщениях о достижении 10 декабря соглашения между ведущими экспортерами о сокращении добычи на 1,76 млн барр. в сутки нефтяные котировки взлетели до максимальных с июля прошлого года уровней, перевалив за $55/барр. Это позволило отдельным финансовым гуру пообещать, что в скором времени баррель «черного золота» подорожает до $80. И мало кого озаботил тот факт, что за последний год почти все экспортеры увеличили добычу сырья на большую величину, чем пообещали сократить. Впрочем, если бы не усиленная информационная обработка, проводимая финансовыми спекулянтами и поддерживающими их участниками рынка, нефтяные котировки уже в августе вернулись бы в интервал $30&#8230;35, а то и обвалились до $15&#8230;20/барр.</strong></em></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/1.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105476" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/1.jpg" alt="1" width="600" height="332" /></a></p>
<p>Если точнее, то в конце мая эксперты НТЦ «Психея» предположили, что нынешним летом следует ожидать:</p>
<ul>
<li>или кратковременного подорожания «черного золота» до цены $60…65/барр. для закрытия сделок по перепродаже ресурса, приобретенного в феврале-апреле 2016 г., с последующим обвалом нефтяных котировок до «инновационных» $10…15/барр.;</li>
<li>или плавного увеличения цен до $50…55/барр. с последующим их снижением до $30…35/барр., поддержание которых гарантирует вытеснение с рынка экспортеров, имеющих высокую себестоимость добычи и не располагающих свободными ресурсами для срочного исправления ситуации в обозримом будущем.</li>
</ul>
<p>Легко заметить, что реализация указанных сценариев затягивается, хотя для восстановления нисходящего тренда существуют все предпосылки: рекордные объемы добычи и запасы сырья при наименьшем за 18 лет спросе на фоне способствующих сокращению потребления увеличение налогов на выбросы, повышение энергетической эффективности и беспрецедентное стимулирование программ развития возобновляемой энергетики. Что же происходит?</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/2.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105477" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/2.jpg" alt="2" width="600" height="331" /></a></p>
<p>Чтобы понять нынешние события, нам следует перенестись на 80 лет назад. Тогда на международном сырьевом рынке преобладали трансфертные (внутрифирменные) соглашения в рамках вертикально-интегрированных нефтяных компаний. В 1960-х их сменили долгосрочные контракты, вытесненные впоследствии краткосрочными. После нефтяного кризиса 1970-х появились разовые сделки: сначала с немедленной поставкой (спот), далее с отложенной поставкой товара, обеспеченной его товарными запасами (форвард), затем форвардные сделки за пределами обеспеченности поставок товарными запасами. С этого времени рынок «черного золота» полностью контролировала Организация стран-экспортеров нефти (ОПЕК), доля которой в добыче достигала 55%. Не желая мириться со стабильно растущими ценами и своим зависимым положением, страны-импортеры начали последовательно ре­ализовывать меры, направленные на энергосбережение и использование альтернативных источников сырья. В свою очередь, государства, чья сравнительно дорогая нефть не позволяла конкурировать с ОПЕК ранее, превратились в серьезных оппонентов картеля, доля которого в мировой добыче сократилась до 30%. Как следствие, к началу 1980-х дефицит нефти исчез, цены упали, но в мире не осталось организации, способной в случае необходимости поддержать стабильность рынка.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Picture1.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105474" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Picture1.jpg" alt="Picture1" width="599" height="341" /></a></p>
<p>В отрасли воцарилась не­устойчивость, стимулировавшая появление новых форм торговли и увеличившая количество обменных сделок. Сократилось число регулярных контрактов, а мировые цены начали устанавливаться на основе цен разовых сделок. Если до 1970-х на их долю приходилось 5% операций, то в 1980-х – 40…50%. С ростом дестабилизационных и дезинтеграционных тенденций активно развивался свободный «спотовый» рынок, на котором продавались и покупались излишки нефти вне/сверх заключенных годовых и долгосрочных контрактов.</p>
<p>Ценовая война, спровоцированная в декабре 1985 г. Саудовской Аравией, привнесла в международную торговлю нефтью механизмы управления рисками. Появившиеся на рынке менеджеры финансового рынка принесли с собой технику биржевых операций на рынках ценных бумаг. Картельный принцип ценообразования, то есть назначение цен ограниченной группой игроков по своему усмотрению, уступил место биржевым торгам.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Untitled2.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105475" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Untitled2.jpg" alt="Untitled" width="599" height="370" /></a></p>
<p>И такой рынок в 1980-х  гг. стал индикатором реально складывающегося соотношения спроса и предложения, ориентиром для установления цен, формирующихся вследствие борьбы между двумя группами игроков с противоположными интересами:</p>
<ul>
<li>производителями и торговцами реальным товаром, заинтересованными в стабилизации цен, которые путем покупки и продажи фьючерсных и форвардных контрактов пытались застраховать свои ценовые риски, используя механизм хеджирования;</li>
<li>биржевыми спекулянтами, то есть торговцами нефтяными контрактами и их производ­ными (деривативами), делающих бизнес на колебаниях цен и поэтому заинтересованных в раскачивании рынка, усилении его нестабильности.</li>
</ul>
<p>Однако в 2000-х ситуация кардинально изменилась. Деривативы (тем более электронные), в отличие от нефти, не нужно перевозить, хранить, перерабатывать. Неудивительно, что все располагающие «лишними» деньгами спешили вложить их в «бумажные» инструменты.</p>
<p>С учетом высокой ликвидности как мирового валютно-финансового, так и рынка «бумажной» нефти и соотношения их масштабов, объемы спекулятивных капиталов, которые поступали на рынок нефти извне, постоянно росли, а их движение могло осуществляться быстро и в обоих направлениях. Это обусловило последний этап эволюции мировых нефтяных цен, которые начали определяться масштабами притока и оттока спекулятивного капитала на рынок «бумажной» нефти. Вектор противоборства, результирующей которого была спотовая цена на сырье, сместился от противостояния нефтяных хеджеров и спекулянтов к борьбе глобальных финансовых игроков за максимальную отдачу от своих инвестиций по всему спектру финансовых инструментов.</p>
<p><img class="alignnone  wp-image-105478" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/5.jpg" alt="5" width="600" height="367" /></p>
<p>В мире возникла устойчивая взаимосвязь между валютными, фондовыми и сырьевыми рынками, обусловленная:</p>
<ul>
<li>увеличением объемов сырьевых рынков в 2000-х в десятки раз при кратном сокращении их товарных сегментов. В частности, рынок нефти увеличился в восемь раз, тогда как его товарный сегмент сократился втрое. Лишь семь сделок из ста завершаются поставками реального товара. Остальная часть приходится на страхование от ценовых рисков и спекулятивные операции с «бумажной нефтью»;</li>
<li>кардинальным изменением состава и числа участников биржевых торгов. В 2000-х гг. на «бумажные» рынки сырья вышли спекулянты с большими и «длинными» деньгами, ресурсы которых кратно превосходят возможности других игроков;</li>
<li>значительным усилением психологического фактора и роли финансовых структур в установлении цен на биржевые товары (с одновременным некоторым ослаблением влияния производителей).</li>
</ul>
<p>Именно финансовым структурам, руководство которых постоянно забывает, что банковская система – лишь средство для развития реального сектора экономики (той же Индустрии 4.0), стало не хватать привычных прибылей, взлетевших на беспрецедентных спекуляциях 2007-2010 гг. Следствием этого стало появление множества отчетов JP Morgan, Citigroup, Goldman Sachs, Morgan Stanley и банков поменьше, в которых внеотраслевые (финансовые) аналитики «прогнозировали» скорый рост котировок до $80, $100, а то и $200/барр. В качестве основных аргументов использовались сокращение количества задействованных в США буровых станков и уменьшение добычи нефти в Венесуэле, Канаде и тех же Соединенных Штатах.</p>
<p>Ни финансовые аналитики, ни их «жертвенные бараны» не желают замечать, что благодаря быстрому совершенствованию технологий стоимость безубыточной добычи нефти у американских «сланцевых» компаний всего за два года упала с $60 до $30/барр. Если раньше после снижения дебита на одной скважине нужно было бурить следующую, то сегодня проводят новый гидроразрыв. Если в начале 2000-х использовались преимущественно одиночные скважины с единственным горизонтальным участком, то в настоящее время эксплуатируются кустовые конструкции с 16 и более стволами. Если раньше 3D-сейсмика считалась фантастикой, то сегодня это обычная операция, позволяющая сократить до минимума непродуктивное бурение. Если в конце 1980-х на бурение одной скважины американцам требовалось несколько месяцев, то в настоящее время – несколько недель. Если раньше гидроразрыв стоил миллионы долларов, то сегодня – на порядок меньше. Если первые скважины бурили, что называется, в чистом поле, то теперь к услугам добывающих компаний – совершенная и развитая инфраструктура, в том числе трубопроводная. Так что, в отличие от стран-членов ОПЕК или России, поставляющих на мировой рынок около 40% нефтяного сырья, сокращение или наращивание объемов добычи в США – дело не месяцев, а недель и даже дней.</p>
<p><img class="alignnone  wp-image-105479" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/6.jpg" alt="6" width="600" height="366" /></p>
<p>Следует подчеркнуть, что отчеты, сформировавшие нынешнее поведение трейдеров, готовили финансовые аналитики структур, прямо заинтересованных в росте котировок. При этом, определяя прогнозное производство, потребление и цены, они использовали не сработавшие в 2008 и 2014 гг. (то есть неправильные) математические модели. Иначе говоря, за таблицами и графиками не было видно реальных буровых, танкеров, заводов и, главное, новых технологий. Поэтому изменение за месяц соотношения предложения и спроса с +1,5 на –1,5 млн барр. в сутки не казалось авторам отчетов необычным. Не выглядело оно странным и для участников электронных торгов, рекламируемых каналом Euronews каждые 15 минут. Забавно, что их рекламный слоган звучит так: «Trade FOREX Like а Pro» – торгуй на ФОРЕКС как профессионал. Правда, специалистами такие «Pro» никогда не становятся, панически реагируя на любой информационный вброс и услужливо пополняя карманы хозяев глобального финансового казино.</p>
<p>Именно непрофессионализм участников биржевых торгов был использован «на все сто» членами ОПЕК и Россией в январе-ноябре нынешнего года. Правящие круги первых (являющихся преимущественно монархиями) начали беспокоить потери бюджетов, вызванные дешевеющим «черным золотом» (со $110 до $30/барр. в августе 2014-го – феврале 2016 г.). Вторая, не желая повторить судьбу СССР, экономика которого была подорвана обвалом цен на нефть с $32 до $10/барр. после увеличения в 1985 г. добычи нефти Саудовской Аравией с 2 до 6 (затем до 10) млн барр. в сутки, предприняла беспрецедентные усилия по раскачке нефтяных котировок.</p>
<p>Оказалось, что участники электронных торгов нефтяными деривативами и «как профессионалы ФОРЕКС» лучше всего клюют не на «обострение напряженности», а на периодически «сливающуюся» в СМИ информацию о том, что между основными игроками рынка «вот-вот» будет достигнута договоренность о сокращении добычи сырья. И никого из них не интересует, повлияет ли на поставки введение квот, будут ли их придерживаться подписанты соглашения (не отличавшиеся ранее дисциплинированностью) и не займут ли другие участники рынка (США, например) освободившуюся нишу.</p>
<p><img class="alignnone  wp-image-105480" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/7.jpg" alt="7" width="601" height="370" /></p>
<p>Многочисленные несуразности декабрьского соглашения между членами ОПЕК и независимыми экспортерами стали заметны сразу. Во-первых, восемь лет назад, желая восстановить статус-кво после финансового кризиса 2008-2009 гг., участники нефтяного картеля обязались сократить поставки сырья не на нынешние 1,2, но 4,2 млн барр. в сутки, притом что их доля на рынке была на два процентных пункта выше нынешней. Во-вторых, за два последних года Саудовская Аравия и Россия нарастили добычу «черного золота» намного больше, чем пообещали сократить. В-третьих, запасы сырья в мире так значительны (3 млрд барр. без учета стран, которые не раскрывают свои резервы, в том числе Китая), что для их исчерпания недостаточно шести месяцев сокращения добычи, о которых договорились в Вене. В-четвертых, президент российской «Транснефти» уже заявил, что сокращение добычи сырья в РФ в рамках договоренностей ОПЕК и стран вне организации не предполагает «существенного снижения» экспорта. В-пятых, Иран так и не дал ответа на вопрос, сократит ли он поставки или лишь заморозит их на нынешнем уровне (который, кстати, на треть выше, чем год назад). В-шестых, значительная часть заявленных самоограничений не входящими в нефтяной картель государствами приходится на естественное уменьшение добычи сырья.</p>
<p>Впрочем, чем больше нестыковок, тем выше прибыль биржевых спекулянтов. Достаточно сказать, что на одних лишь «рассказках» о возможных договоренностях Россия заработала с января не менее $7 млрд.</p>
<p>К чему же все это привело?</p>
<p>Если с августа 2014-го до февраля 2016 г. в мире происходило последовательное восстановление экономически обоснованных цен на нефть, благодаря чему нормированные котировки «черного золота» для реальной экономики и крупнейших банков сравнялись, то с весны массовые биржевые спекуляции возобновились. При этом на рынке стал надуваться новый «пузырь», а цена нефти для реальной экономики быстро пошла вверх, несмотря на отсутствие на то экономических оснований.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/8.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105481" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/8.jpg" alt="8" width="601" height="370" /></a></p>
<p>Таким образом выходит, что:</p>
<ul>
<li>договоренности, достигнутые экспортерами 30 ноября и 10 декабря, не приведут к существенному изменению соотношения между спросом и предложением;</li>
<li>ни один из экспортеров не заинтересован в реальном сокращении добычи, чтобы не потерять принадлежащую ему долю рынка;</li>
<li>информационная «обработка» участников биржевых торгов усилится, а амплитуда колебаний нефтяных котировок возрастет;</li>
<li>пользуясь низкой себестоимостью добычи, ведущие страны ОПЕК продолжат вытеснение с рынка игроков, неспособных вкладывать средства в развитие технологий;</li>
<li>спрос на нефть будет сокращаться, что подтверждают данные о состоянии реального сектора экономики большинства ведущих государств и намерения последних уменьшать использование ископаемого топлива, подтвержденные в 2015 г. в Париже;</li>
<li>США будут наращивать свою добычу сырья, так как заинтересованы в развитии Индустрии 4.0, которое невозможно без низких цен на энергоносители, гарантирующих меньшую себестоимость «умной» продукции.</li>
</ul>
<p>Исходя из сказанного выше, если исключить из рассмотрения возможность резкой активизации России в горячих точках, то сценарии развития событий на нефтяном рынке остаются прежними:</p>
<ul>
<li>кратковременный рост нефтяных котировок до $60…65/барр. для закрытия сделок по перепродаже приобретенного ранее ресурса с последующим обвалом нефтяных котировок до «инновационных» $10…15/барр.;</li>
<li>плавное снижение котировок с нынешних $50…55 до $30…35/барр., поддержание которых гарантирует вытеснение с рынка экспортеров, имеющих высокую себестоимость добычи и не располагающих свободными ресурсами для срочного исправления ситуации в обозримом будущем.</li>
</ul>
<p>А впрочем…</p>
<p><strong><em>Если все сложилось не так, как вы ожидали, не расстраивайтесь. Божьи планы всегда лучше наших.                     </em></strong></p>
<p><strong>Статья была опубликована в №51 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 19 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10487-cover51.jpg" alt="Цены на нефть: чего ожидать?"/><br /><p><strong>Объявленное сокращение добычи «черного золота» неспособно значимо изменить соотношение между спросом и предложением.</strong><br />
<span id="more-105467"></span></p>
<p><em><strong>На одних лишь сообщениях о достижении 10 декабря соглашения между ведущими экспортерами о сокращении добычи на 1,76 млн барр. в сутки нефтяные котировки взлетели до максимальных с июля прошлого года уровней, перевалив за $55/барр. Это позволило отдельным финансовым гуру пообещать, что в скором времени баррель «черного золота» подорожает до $80. И мало кого озаботил тот факт, что за последний год почти все экспортеры увеличили добычу сырья на большую величину, чем пообещали сократить. Впрочем, если бы не усиленная информационная обработка, проводимая финансовыми спекулянтами и поддерживающими их участниками рынка, нефтяные котировки уже в августе вернулись бы в интервал $30&#8230;35, а то и обвалились до $15&#8230;20/барр.</strong></em></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/1.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105476" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/1.jpg" alt="1" width="600" height="332" /></a></p>
<p>Если точнее, то в конце мая эксперты НТЦ «Психея» предположили, что нынешним летом следует ожидать:</p>
<ul>
<li>или кратковременного подорожания «черного золота» до цены $60…65/барр. для закрытия сделок по перепродаже ресурса, приобретенного в феврале-апреле 2016 г., с последующим обвалом нефтяных котировок до «инновационных» $10…15/барр.;</li>
<li>или плавного увеличения цен до $50…55/барр. с последующим их снижением до $30…35/барр., поддержание которых гарантирует вытеснение с рынка экспортеров, имеющих высокую себестоимость добычи и не располагающих свободными ресурсами для срочного исправления ситуации в обозримом будущем.</li>
</ul>
<p>Легко заметить, что реализация указанных сценариев затягивается, хотя для восстановления нисходящего тренда существуют все предпосылки: рекордные объемы добычи и запасы сырья при наименьшем за 18 лет спросе на фоне способствующих сокращению потребления увеличение налогов на выбросы, повышение энергетической эффективности и беспрецедентное стимулирование программ развития возобновляемой энергетики. Что же происходит?</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/2.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105477" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/2.jpg" alt="2" width="600" height="331" /></a></p>
<p>Чтобы понять нынешние события, нам следует перенестись на 80 лет назад. Тогда на международном сырьевом рынке преобладали трансфертные (внутрифирменные) соглашения в рамках вертикально-интегрированных нефтяных компаний. В 1960-х их сменили долгосрочные контракты, вытесненные впоследствии краткосрочными. После нефтяного кризиса 1970-х появились разовые сделки: сначала с немедленной поставкой (спот), далее с отложенной поставкой товара, обеспеченной его товарными запасами (форвард), затем форвардные сделки за пределами обеспеченности поставок товарными запасами. С этого времени рынок «черного золота» полностью контролировала Организация стран-экспортеров нефти (ОПЕК), доля которой в добыче достигала 55%. Не желая мириться со стабильно растущими ценами и своим зависимым положением, страны-импортеры начали последовательно ре­ализовывать меры, направленные на энергосбережение и использование альтернативных источников сырья. В свою очередь, государства, чья сравнительно дорогая нефть не позволяла конкурировать с ОПЕК ранее, превратились в серьезных оппонентов картеля, доля которого в мировой добыче сократилась до 30%. Как следствие, к началу 1980-х дефицит нефти исчез, цены упали, но в мире не осталось организации, способной в случае необходимости поддержать стабильность рынка.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Picture1.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105474" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Picture1.jpg" alt="Picture1" width="599" height="341" /></a></p>
<p>В отрасли воцарилась не­устойчивость, стимулировавшая появление новых форм торговли и увеличившая количество обменных сделок. Сократилось число регулярных контрактов, а мировые цены начали устанавливаться на основе цен разовых сделок. Если до 1970-х на их долю приходилось 5% операций, то в 1980-х – 40…50%. С ростом дестабилизационных и дезинтеграционных тенденций активно развивался свободный «спотовый» рынок, на котором продавались и покупались излишки нефти вне/сверх заключенных годовых и долгосрочных контрактов.</p>
<p>Ценовая война, спровоцированная в декабре 1985 г. Саудовской Аравией, привнесла в международную торговлю нефтью механизмы управления рисками. Появившиеся на рынке менеджеры финансового рынка принесли с собой технику биржевых операций на рынках ценных бумаг. Картельный принцип ценообразования, то есть назначение цен ограниченной группой игроков по своему усмотрению, уступил место биржевым торгам.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Untitled2.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105475" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/Untitled2.jpg" alt="Untitled" width="599" height="370" /></a></p>
<p>И такой рынок в 1980-х  гг. стал индикатором реально складывающегося соотношения спроса и предложения, ориентиром для установления цен, формирующихся вследствие борьбы между двумя группами игроков с противоположными интересами:</p>
<ul>
<li>производителями и торговцами реальным товаром, заинтересованными в стабилизации цен, которые путем покупки и продажи фьючерсных и форвардных контрактов пытались застраховать свои ценовые риски, используя механизм хеджирования;</li>
<li>биржевыми спекулянтами, то есть торговцами нефтяными контрактами и их производ­ными (деривативами), делающих бизнес на колебаниях цен и поэтому заинтересованных в раскачивании рынка, усилении его нестабильности.</li>
</ul>
<p>Однако в 2000-х ситуация кардинально изменилась. Деривативы (тем более электронные), в отличие от нефти, не нужно перевозить, хранить, перерабатывать. Неудивительно, что все располагающие «лишними» деньгами спешили вложить их в «бумажные» инструменты.</p>
<p>С учетом высокой ликвидности как мирового валютно-финансового, так и рынка «бумажной» нефти и соотношения их масштабов, объемы спекулятивных капиталов, которые поступали на рынок нефти извне, постоянно росли, а их движение могло осуществляться быстро и в обоих направлениях. Это обусловило последний этап эволюции мировых нефтяных цен, которые начали определяться масштабами притока и оттока спекулятивного капитала на рынок «бумажной» нефти. Вектор противоборства, результирующей которого была спотовая цена на сырье, сместился от противостояния нефтяных хеджеров и спекулянтов к борьбе глобальных финансовых игроков за максимальную отдачу от своих инвестиций по всему спектру финансовых инструментов.</p>
<p><img class="alignnone  wp-image-105478" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/5.jpg" alt="5" width="600" height="367" /></p>
<p>В мире возникла устойчивая взаимосвязь между валютными, фондовыми и сырьевыми рынками, обусловленная:</p>
<ul>
<li>увеличением объемов сырьевых рынков в 2000-х в десятки раз при кратном сокращении их товарных сегментов. В частности, рынок нефти увеличился в восемь раз, тогда как его товарный сегмент сократился втрое. Лишь семь сделок из ста завершаются поставками реального товара. Остальная часть приходится на страхование от ценовых рисков и спекулятивные операции с «бумажной нефтью»;</li>
<li>кардинальным изменением состава и числа участников биржевых торгов. В 2000-х гг. на «бумажные» рынки сырья вышли спекулянты с большими и «длинными» деньгами, ресурсы которых кратно превосходят возможности других игроков;</li>
<li>значительным усилением психологического фактора и роли финансовых структур в установлении цен на биржевые товары (с одновременным некоторым ослаблением влияния производителей).</li>
</ul>
<p>Именно финансовым структурам, руководство которых постоянно забывает, что банковская система – лишь средство для развития реального сектора экономики (той же Индустрии 4.0), стало не хватать привычных прибылей, взлетевших на беспрецедентных спекуляциях 2007-2010 гг. Следствием этого стало появление множества отчетов JP Morgan, Citigroup, Goldman Sachs, Morgan Stanley и банков поменьше, в которых внеотраслевые (финансовые) аналитики «прогнозировали» скорый рост котировок до $80, $100, а то и $200/барр. В качестве основных аргументов использовались сокращение количества задействованных в США буровых станков и уменьшение добычи нефти в Венесуэле, Канаде и тех же Соединенных Штатах.</p>
<p>Ни финансовые аналитики, ни их «жертвенные бараны» не желают замечать, что благодаря быстрому совершенствованию технологий стоимость безубыточной добычи нефти у американских «сланцевых» компаний всего за два года упала с $60 до $30/барр. Если раньше после снижения дебита на одной скважине нужно было бурить следующую, то сегодня проводят новый гидроразрыв. Если в начале 2000-х использовались преимущественно одиночные скважины с единственным горизонтальным участком, то в настоящее время эксплуатируются кустовые конструкции с 16 и более стволами. Если раньше 3D-сейсмика считалась фантастикой, то сегодня это обычная операция, позволяющая сократить до минимума непродуктивное бурение. Если в конце 1980-х на бурение одной скважины американцам требовалось несколько месяцев, то в настоящее время – несколько недель. Если раньше гидроразрыв стоил миллионы долларов, то сегодня – на порядок меньше. Если первые скважины бурили, что называется, в чистом поле, то теперь к услугам добывающих компаний – совершенная и развитая инфраструктура, в том числе трубопроводная. Так что, в отличие от стран-членов ОПЕК или России, поставляющих на мировой рынок около 40% нефтяного сырья, сокращение или наращивание объемов добычи в США – дело не месяцев, а недель и даже дней.</p>
<p><img class="alignnone  wp-image-105479" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/6.jpg" alt="6" width="600" height="366" /></p>
<p>Следует подчеркнуть, что отчеты, сформировавшие нынешнее поведение трейдеров, готовили финансовые аналитики структур, прямо заинтересованных в росте котировок. При этом, определяя прогнозное производство, потребление и цены, они использовали не сработавшие в 2008 и 2014 гг. (то есть неправильные) математические модели. Иначе говоря, за таблицами и графиками не было видно реальных буровых, танкеров, заводов и, главное, новых технологий. Поэтому изменение за месяц соотношения предложения и спроса с +1,5 на –1,5 млн барр. в сутки не казалось авторам отчетов необычным. Не выглядело оно странным и для участников электронных торгов, рекламируемых каналом Euronews каждые 15 минут. Забавно, что их рекламный слоган звучит так: «Trade FOREX Like а Pro» – торгуй на ФОРЕКС как профессионал. Правда, специалистами такие «Pro» никогда не становятся, панически реагируя на любой информационный вброс и услужливо пополняя карманы хозяев глобального финансового казино.</p>
<p>Именно непрофессионализм участников биржевых торгов был использован «на все сто» членами ОПЕК и Россией в январе-ноябре нынешнего года. Правящие круги первых (являющихся преимущественно монархиями) начали беспокоить потери бюджетов, вызванные дешевеющим «черным золотом» (со $110 до $30/барр. в августе 2014-го – феврале 2016 г.). Вторая, не желая повторить судьбу СССР, экономика которого была подорвана обвалом цен на нефть с $32 до $10/барр. после увеличения в 1985 г. добычи нефти Саудовской Аравией с 2 до 6 (затем до 10) млн барр. в сутки, предприняла беспрецедентные усилия по раскачке нефтяных котировок.</p>
<p>Оказалось, что участники электронных торгов нефтяными деривативами и «как профессионалы ФОРЕКС» лучше всего клюют не на «обострение напряженности», а на периодически «сливающуюся» в СМИ информацию о том, что между основными игроками рынка «вот-вот» будет достигнута договоренность о сокращении добычи сырья. И никого из них не интересует, повлияет ли на поставки введение квот, будут ли их придерживаться подписанты соглашения (не отличавшиеся ранее дисциплинированностью) и не займут ли другие участники рынка (США, например) освободившуюся нишу.</p>
<p><img class="alignnone  wp-image-105480" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/7.jpg" alt="7" width="601" height="370" /></p>
<p>Многочисленные несуразности декабрьского соглашения между членами ОПЕК и независимыми экспортерами стали заметны сразу. Во-первых, восемь лет назад, желая восстановить статус-кво после финансового кризиса 2008-2009 гг., участники нефтяного картеля обязались сократить поставки сырья не на нынешние 1,2, но 4,2 млн барр. в сутки, притом что их доля на рынке была на два процентных пункта выше нынешней. Во-вторых, за два последних года Саудовская Аравия и Россия нарастили добычу «черного золота» намного больше, чем пообещали сократить. В-третьих, запасы сырья в мире так значительны (3 млрд барр. без учета стран, которые не раскрывают свои резервы, в том числе Китая), что для их исчерпания недостаточно шести месяцев сокращения добычи, о которых договорились в Вене. В-четвертых, президент российской «Транснефти» уже заявил, что сокращение добычи сырья в РФ в рамках договоренностей ОПЕК и стран вне организации не предполагает «существенного снижения» экспорта. В-пятых, Иран так и не дал ответа на вопрос, сократит ли он поставки или лишь заморозит их на нынешнем уровне (который, кстати, на треть выше, чем год назад). В-шестых, значительная часть заявленных самоограничений не входящими в нефтяной картель государствами приходится на естественное уменьшение добычи сырья.</p>
<p>Впрочем, чем больше нестыковок, тем выше прибыль биржевых спекулянтов. Достаточно сказать, что на одних лишь «рассказках» о возможных договоренностях Россия заработала с января не менее $7 млрд.</p>
<p>К чему же все это привело?</p>
<p>Если с августа 2014-го до февраля 2016 г. в мире происходило последовательное восстановление экономически обоснованных цен на нефть, благодаря чему нормированные котировки «черного золота» для реальной экономики и крупнейших банков сравнялись, то с весны массовые биржевые спекуляции возобновились. При этом на рынке стал надуваться новый «пузырь», а цена нефти для реальной экономики быстро пошла вверх, несмотря на отсутствие на то экономических оснований.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/8.jpg"><img class="alignnone  wp-image-105481" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/12/8.jpg" alt="8" width="601" height="370" /></a></p>
<p>Таким образом выходит, что:</p>
<ul>
<li>договоренности, достигнутые экспортерами 30 ноября и 10 декабря, не приведут к существенному изменению соотношения между спросом и предложением;</li>
<li>ни один из экспортеров не заинтересован в реальном сокращении добычи, чтобы не потерять принадлежащую ему долю рынка;</li>
<li>информационная «обработка» участников биржевых торгов усилится, а амплитуда колебаний нефтяных котировок возрастет;</li>
<li>пользуясь низкой себестоимостью добычи, ведущие страны ОПЕК продолжат вытеснение с рынка игроков, неспособных вкладывать средства в развитие технологий;</li>
<li>спрос на нефть будет сокращаться, что подтверждают данные о состоянии реального сектора экономики большинства ведущих государств и намерения последних уменьшать использование ископаемого топлива, подтвержденные в 2015 г. в Париже;</li>
<li>США будут наращивать свою добычу сырья, так как заинтересованы в развитии Индустрии 4.0, которое невозможно без низких цен на энергоносители, гарантирующих меньшую себестоимость «умной» продукции.</li>
</ul>
<p>Исходя из сказанного выше, если исключить из рассмотрения возможность резкой активизации России в горячих точках, то сценарии развития событий на нефтяном рынке остаются прежними:</p>
<ul>
<li>кратковременный рост нефтяных котировок до $60…65/барр. для закрытия сделок по перепродаже приобретенного ранее ресурса с последующим обвалом нефтяных котировок до «инновационных» $10…15/барр.;</li>
<li>плавное снижение котировок с нынешних $50…55 до $30…35/барр., поддержание которых гарантирует вытеснение с рынка экспортеров, имеющих высокую себестоимость добычи и не располагающих свободными ресурсами для срочного исправления ситуации в обозримом будущем.</li>
</ul>
<p>А впрочем…</p>
<p><strong><em>Если все сложилось не так, как вы ожидали, не расстраивайтесь. Божьи планы всегда лучше наших.                     </em></strong></p>
<p><strong>Статья была опубликована в №51 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 19 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/19/ceny-na-neft-chego-ozhidat-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Украине сохраняется высокая вероятность роста розничных цен на нефтепродукты</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/12/v-ukraine-soxranyaetsya-vysokaya-veroyatnost-rosta-roznichnyx-cen-na-nefteprodukty/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/12/v-ukraine-soxranyaetsya-vysokaya-veroyatnost-rosta-roznichnyx-cen-na-nefteprodukty/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Dec 2016 08:02:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[бензины]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз цен топлива]]></category>
		<category><![CDATA[цены топлива]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=105282</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10447-240967.jpg" alt="В Украине сохраняется высокая вероятность роста розничных цен на нефтепродукты"/><br />Спекулятивные нефтяные котировки, обусловившие подорожание ввозимого в нашу страну моторного топлива на 10…12%, и неожиданное снижение официального курса национальной валюты до 26 грн/$1 сформировали экономические предпосылки для роста цен на все марки нефтепродуктов.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10447-240967.jpg" alt="В Украине сохраняется высокая вероятность роста розничных цен на нефтепродукты"/><br /><p><strong>Спекулятивные нефтяные котировки, обусловившие подорожание ввозимого в нашу страну моторного топлива на 10…12%, и неожиданное снижение официального курса национальной валюты до 26 грн/$1 сформировали экономические предпосылки для роста цен на все марки нефтепродуктов.<em><span id="more-105282"></span></em></strong></p>
<p class="vriz"><em><strong><span lang="RU">И если бы не низкая платежеспособность украинских автомобилистов, существенно сократившая объемы продаж розничных операторов, и столь же внезапное изменение политики главного финансового регулятора (25,87 грн/$1 с 12 декабря), стоимость бензина А-95-Евро4 и дизельного топлива того же экологического класса возросла бы к минувшей субботе до 23,60 и 21,40 грн/л соответственно (что на 30…70 коп. выше, чем сегодня). Пока же подорожание вновь откладывается, если не принимать во внимание коррекцию минимальных цен на дизельное топливо в регионах и продолжающийся из-за проблем с наполнением рынка рост стоимости сжиженного нефтяного газа.</span></strong></em></p>
<p class="vriz">На большую вероятность подорожания нефтепродуктов на украинских автозаправках по-прежнему указывают:</p>
<ul>
<li>поддержание нефтяных котировок ($52…54/барр.) на информационных спекуляциях вокруг ожидаемой 10 декабря встречи представителей государств-экспортеров;</li>
<li>устойчивый восходящий тренд на европейских торговых площадках (+10…12% за две последние недели);</li>
<li>заметное подорожание оптовых партий нефтепродуктов (на 3…6% за неделю, в зависимости от марки), сопровождаемое сокращением количества цистерновых предложений (на 20…30%);</li>
<li>рост стоимости дизельного топлива в сетях нижнего ценового диапазона (на 5…20 коп./л);</li>
<li>необходимость получения трейдерами до 10% дополнительной гривневой выручки для формирования предновогодних запасов и уменьшения потерь от «унификации» акциза на дизельное топливо;</li>
<li>рост девальвационных ожиданий из-за увеличения социальных выплат;</li>
<li>устойчивое превышение спроса на доллар и евро над их предложением; как следствие – ослабление национальной валюты до 26,05 грн/$1;</li>
<li>сохранение больших курсовых разрывов: между официальным НБУ и фактическим в коммерческих банках – около 1 грн/$1; между наличным и безналичным – до 1 грн/$1;</li>
<li>переход оптовиков на торговлю «зимними» марками нефтепродуктов (с премией $25…30/т);</li>
<li>ожидаемый трейдерами после 12 декабря рост стоимости белорусского ресурса (на 5…7% по сравнению с ноябрьскими контрактами);</li>
<li>незначительный разрыв между ценами на заправках группы «Приват» и ее основных конкурентов (3…8% при «традиционных» 10…12%);</li>
<li>быстрое сокращение индикативной наценки для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (на 5 процентных пунктов за десять дней);</li>
<li>усиление манипуляций с «розничным» акцизом;</li>
<li>избирательное блокирование украинскими правоохранительными органами поставок ресурса, осуществляемых 16 украинскими компаниями;</li>
<li>установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 23,66 и 21,79 грн/л, что выше средних по рынку 22,94 и 20,76 грн/л.</li>
</ul>
<p>Ценовую стабильность на рынке пока поддерживают:</p>
<ul>
<li>сокращение потребления нефтепродуктов (на 15…20% по сравнению со среднемесячным), ускоренное плохими погодными условиями;</li>
<li>некоторое снижение стоимости топлива в европейских портах после ее быстрого роста, зафиксированного в первых числах декабря;</li>
<li class="vriz">высокая индикативная наценка для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (на 5…7 процентных пункта выше, чем в аналогичные периоды пяти последних лет).</li>
</ul>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №50 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 12 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10447-240967.jpg" alt="В Украине сохраняется высокая вероятность роста розничных цен на нефтепродукты"/><br /><p><strong>Спекулятивные нефтяные котировки, обусловившие подорожание ввозимого в нашу страну моторного топлива на 10…12%, и неожиданное снижение официального курса национальной валюты до 26 грн/$1 сформировали экономические предпосылки для роста цен на все марки нефтепродуктов.<em><span id="more-105282"></span></em></strong></p>
<p class="vriz"><em><strong><span lang="RU">И если бы не низкая платежеспособность украинских автомобилистов, существенно сократившая объемы продаж розничных операторов, и столь же внезапное изменение политики главного финансового регулятора (25,87 грн/$1 с 12 декабря), стоимость бензина А-95-Евро4 и дизельного топлива того же экологического класса возросла бы к минувшей субботе до 23,60 и 21,40 грн/л соответственно (что на 30…70 коп. выше, чем сегодня). Пока же подорожание вновь откладывается, если не принимать во внимание коррекцию минимальных цен на дизельное топливо в регионах и продолжающийся из-за проблем с наполнением рынка рост стоимости сжиженного нефтяного газа.</span></strong></em></p>
<p class="vriz">На большую вероятность подорожания нефтепродуктов на украинских автозаправках по-прежнему указывают:</p>
<ul>
<li>поддержание нефтяных котировок ($52…54/барр.) на информационных спекуляциях вокруг ожидаемой 10 декабря встречи представителей государств-экспортеров;</li>
<li>устойчивый восходящий тренд на европейских торговых площадках (+10…12% за две последние недели);</li>
<li>заметное подорожание оптовых партий нефтепродуктов (на 3…6% за неделю, в зависимости от марки), сопровождаемое сокращением количества цистерновых предложений (на 20…30%);</li>
<li>рост стоимости дизельного топлива в сетях нижнего ценового диапазона (на 5…20 коп./л);</li>
<li>необходимость получения трейдерами до 10% дополнительной гривневой выручки для формирования предновогодних запасов и уменьшения потерь от «унификации» акциза на дизельное топливо;</li>
<li>рост девальвационных ожиданий из-за увеличения социальных выплат;</li>
<li>устойчивое превышение спроса на доллар и евро над их предложением; как следствие – ослабление национальной валюты до 26,05 грн/$1;</li>
<li>сохранение больших курсовых разрывов: между официальным НБУ и фактическим в коммерческих банках – около 1 грн/$1; между наличным и безналичным – до 1 грн/$1;</li>
<li>переход оптовиков на торговлю «зимними» марками нефтепродуктов (с премией $25…30/т);</li>
<li>ожидаемый трейдерами после 12 декабря рост стоимости белорусского ресурса (на 5…7% по сравнению с ноябрьскими контрактами);</li>
<li>незначительный разрыв между ценами на заправках группы «Приват» и ее основных конкурентов (3…8% при «традиционных» 10…12%);</li>
<li>быстрое сокращение индикативной наценки для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (на 5 процентных пунктов за десять дней);</li>
<li>усиление манипуляций с «розничным» акцизом;</li>
<li>избирательное блокирование украинскими правоохранительными органами поставок ресурса, осуществляемых 16 украинскими компаниями;</li>
<li>установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 23,66 и 21,79 грн/л, что выше средних по рынку 22,94 и 20,76 грн/л.</li>
</ul>
<p>Ценовую стабильность на рынке пока поддерживают:</p>
<ul>
<li>сокращение потребления нефтепродуктов (на 15…20% по сравнению со среднемесячным), ускоренное плохими погодными условиями;</li>
<li>некоторое снижение стоимости топлива в европейских портах после ее быстрого роста, зафиксированного в первых числах декабря;</li>
<li class="vriz">высокая индикативная наценка для «корзины» нефтепродуктов европейского качества (на 5…7 процентных пункта выше, чем в аналогичные периоды пяти последних лет).</li>
</ul>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №50 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 12 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/12/v-ukraine-soxranyaetsya-vysokaya-veroyatnost-rosta-roznichnyx-cen-na-nefteprodukty/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На топливном рынке страны формируется восходящий тренд</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/05/o-snizhenii-mozhno-zabyt-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/05/o-snizhenii-mozhno-zabyt-2/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 05 Dec 2016 07:33:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[бензины]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[цены топлива]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=105158</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10423-61158c141c1f28339031676f11368b18.jpg" alt="На топливном рынке страны формируется восходящий тренд"/><br />Подорожание ввозимых в нашу страну нефтепродуктов на фоне возросших валютных и фискальных рисков заложило экономические предпосылки для будущего роста оптовых, а затем и розничных цен на топливо. Но подорожание докатится до Украины не сразу.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10423-61158c141c1f28339031676f11368b18.jpg" alt="На топливном рынке страны формируется восходящий тренд"/><br /><p><strong>Подорожание ввозимых в нашу страну нефтепродуктов на фоне возросших валютных и фискальных рисков заложило экономические предпосылки для будущего роста оптовых, а затем и розничных цен на топливо. Но подорожание докатится до Украины не сразу. </strong><span id="more-105158"></span></p>
<p><em><strong>Если курс не выйдет из интервала 25,70…25,80 грн/$1, индикативные цены бензина А-95-Евро4 и дизельного топлива того же экологического класса еще способны удержаться на отметках 22,95 и 20,70 грн/л соответственно. Что же касается стоимости сжиженного нефтяного газа, то он будет медленно дорожать.</strong></em></p>
<p>На сообщениях о достижении консенсуса на 171-й встрече участников ОПЕК нефтяные котировки подскочили до максимальных с начала года уровней, перевалив за $53/барр. Несмотря на это, многочисленные нестыковки «соглашения 30/11» стали заметны сразу после итоговой пресс-конференции участников встречи в Вене. Вроде бы согласившись уменьшить объемы поставляемого на рынки сырья, члены ОПЕК так и не определились, кто, когда и на сколько сократит добычу. Неизвестны даже суммарные объемы. Одни источники говорят о 1,4 млн барр. в сутки на шесть месяцев, другие – о 1,2 млн без указания каких-либо сроков (для сравнения – в 2008 г. для стабилизации рынка картель сократил поставки на 4,2 млн барр.). Странно выглядит и «обещание» уменьшить добычу российской нефти, якобы данное Владимиром Путиным президенту Ирана. И хотя называются даже объемы (0,3 млн барр. в сутки), «начало» такого сокращения (если оно последует) возможно не ранее второго квартала 2017-го. И то если инициатива картеля принесет плоды, а Саудовская Аравия пойдет на переговоры с Москвой (от которых она отказалась 28 ноября). При этом сам Иран так и не дал ответа на вопрос, сократит ли он поставки или лишь заморозит их на нынешнем уровне.</p>
<p>К тому же, если соглашение о квотах будет подписано, оно вряд ли будет соблюдаться, поскольку члены ОПЕК не отличаются дисциплинированностью. Да и американские компании (у которых с 2014 г. стоимость безубыточной добычи упала с $60 до $30/барр.) не преминут воспользоваться возможностью откусить от «нефтяного пирога» очередной кусочек. Наконец, нынешние запасы сырья столь значительны, что для их исчерпания недостаточно шести месяцев сокращения добычи, о которых говорили в Вене.</p>
<p>Впрочем, не секрет, что, чем больше нестыковок, тем выше прибыль биржевых спекулянтов. На одних лишь «утечках» соглашений, которые «вот-вот» будут достигнуты, одна только Россия заработала с января не менее $6 млрд. А раз так, то стабилизации котировок не следует ожидать, по меньшей мере, до 10 декабря, когда якобы может состояться встреча представителей ОПЕК с нерезидентами картеля. Это означает, что об ожидавшемся снижении цен на наших заправках можно забыть.</p>
<p>Рынок будут дестабилизировать такие факторы:</p>
<ul>
<li>рост нефтяных котировок до $52…54/барр. и обусловленный этим восходящий тренд на европейских торговых площадках (+6…9% за неделю);</li>
<li>необходимость получения трейдерами до 10% дополнительной гривневой выручки, чтобы можно было успеть сформировать запасы до рождественских праздников и избежать потерь от возможной «унификации» акциза на дизельное топливо;</li>
<li>рост девальвационных ожиданий из-за увеличения социальных выплат;</li>
<li>сохранение больших курсовых разрывов: между официальным НБУ и фактическим в банках – 1,20…1,40 грн/$1; между наличным и безналичным – до 1,00 грн/$1;</li>
<li>переход оптовиков на торговлю «зимними» марками нефтепродуктов (с премией $25…30/т);</li>
<li>избирательное блокирование украинскими правоохранительными органами поставок ресурса, осуществляемых 16 украинскими компаниями;</li>
<li>установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 23,16 и 21,30 грн/л, что выше средних по рынку 22,95 и 20,69 грн/л.</li>
</ul>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №49 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 5 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10423-61158c141c1f28339031676f11368b18.jpg" alt="На топливном рынке страны формируется восходящий тренд"/><br /><p><strong>Подорожание ввозимых в нашу страну нефтепродуктов на фоне возросших валютных и фискальных рисков заложило экономические предпосылки для будущего роста оптовых, а затем и розничных цен на топливо. Но подорожание докатится до Украины не сразу. </strong><span id="more-105158"></span></p>
<p><em><strong>Если курс не выйдет из интервала 25,70…25,80 грн/$1, индикативные цены бензина А-95-Евро4 и дизельного топлива того же экологического класса еще способны удержаться на отметках 22,95 и 20,70 грн/л соответственно. Что же касается стоимости сжиженного нефтяного газа, то он будет медленно дорожать.</strong></em></p>
<p>На сообщениях о достижении консенсуса на 171-й встрече участников ОПЕК нефтяные котировки подскочили до максимальных с начала года уровней, перевалив за $53/барр. Несмотря на это, многочисленные нестыковки «соглашения 30/11» стали заметны сразу после итоговой пресс-конференции участников встречи в Вене. Вроде бы согласившись уменьшить объемы поставляемого на рынки сырья, члены ОПЕК так и не определились, кто, когда и на сколько сократит добычу. Неизвестны даже суммарные объемы. Одни источники говорят о 1,4 млн барр. в сутки на шесть месяцев, другие – о 1,2 млн без указания каких-либо сроков (для сравнения – в 2008 г. для стабилизации рынка картель сократил поставки на 4,2 млн барр.). Странно выглядит и «обещание» уменьшить добычу российской нефти, якобы данное Владимиром Путиным президенту Ирана. И хотя называются даже объемы (0,3 млн барр. в сутки), «начало» такого сокращения (если оно последует) возможно не ранее второго квартала 2017-го. И то если инициатива картеля принесет плоды, а Саудовская Аравия пойдет на переговоры с Москвой (от которых она отказалась 28 ноября). При этом сам Иран так и не дал ответа на вопрос, сократит ли он поставки или лишь заморозит их на нынешнем уровне.</p>
<p>К тому же, если соглашение о квотах будет подписано, оно вряд ли будет соблюдаться, поскольку члены ОПЕК не отличаются дисциплинированностью. Да и американские компании (у которых с 2014 г. стоимость безубыточной добычи упала с $60 до $30/барр.) не преминут воспользоваться возможностью откусить от «нефтяного пирога» очередной кусочек. Наконец, нынешние запасы сырья столь значительны, что для их исчерпания недостаточно шести месяцев сокращения добычи, о которых говорили в Вене.</p>
<p>Впрочем, не секрет, что, чем больше нестыковок, тем выше прибыль биржевых спекулянтов. На одних лишь «утечках» соглашений, которые «вот-вот» будут достигнуты, одна только Россия заработала с января не менее $6 млрд. А раз так, то стабилизации котировок не следует ожидать, по меньшей мере, до 10 декабря, когда якобы может состояться встреча представителей ОПЕК с нерезидентами картеля. Это означает, что об ожидавшемся снижении цен на наших заправках можно забыть.</p>
<p>Рынок будут дестабилизировать такие факторы:</p>
<ul>
<li>рост нефтяных котировок до $52…54/барр. и обусловленный этим восходящий тренд на европейских торговых площадках (+6…9% за неделю);</li>
<li>необходимость получения трейдерами до 10% дополнительной гривневой выручки, чтобы можно было успеть сформировать запасы до рождественских праздников и избежать потерь от возможной «унификации» акциза на дизельное топливо;</li>
<li>рост девальвационных ожиданий из-за увеличения социальных выплат;</li>
<li>сохранение больших курсовых разрывов: между официальным НБУ и фактическим в банках – 1,20…1,40 грн/$1; между наличным и безналичным – до 1,00 грн/$1;</li>
<li>переход оптовиков на торговлю «зимними» марками нефтепродуктов (с премией $25…30/т);</li>
<li>избирательное блокирование украинскими правоохранительными органами поставок ресурса, осуществляемых 16 украинскими компаниями;</li>
<li>установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 23,16 и 21,30 грн/л, что выше средних по рынку 22,95 и 20,69 грн/л.</li>
</ul>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №49 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 5 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/05/o-snizhenii-mozhno-zabyt-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Стратегия как средоточение «хотелок»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/05/strategiya-kak-sredotochenie-xotelok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/05/strategiya-kak-sredotochenie-xotelok/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 05 Dec 2016 07:27:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Г. Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[государственная политика]]></category>
		<category><![CDATA[Минэкономразвития]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[реформы]]></category>
		<category><![CDATA[стратегия развития МСП]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=105155</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10422-cover49.jpg" alt="Стратегия как средоточение «хотелок»"/><br />«Ловушки» стратегического планирования уже полны документами, определяющими государственную политику на годы вперед.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10422-cover49.jpg" alt="Стратегия как средоточение «хотелок»"/><br /><p><strong>«Ловушки» стратегического планирования уже полны документами, определяющими государственную политику на годы вперед.</strong><br />
<span id="more-105155"></span></p>
<p><em><strong>Похоже, что отечественные политики и большинство украинских грантоедов окончательно разучились нейтрализовать угрозы, устанавливать приоритеты, упорядочивать цели и задания, рационально использовать ресурсы и достигать результатов с наименьшими затратами. Их деградация настолько велика, что даже Стратегия реформирования государственного управления на 2016-2020 годы признала «недостаточную способность Кабинета Министров Украины к стратегическому планированию». Хотя в нашей стране подготовлено полторы сотни документов долгосрочного характера, ни один из них не выполнен в полном объеме. Неудивительно, что появление очередной порции «хотелок» воспринимается экспертами более чем настороженно. И подготовленный неизвестными авторами проект «Стратегии развития малого и среднего предпринимательства Украины на 2017-2020 годы» исключением не стал.</strong></em></p>
<p>Создается впечатление, что документ, названный Министерством экономического развития и торговли «стратегией», изначально был чем-то иным. И дело не в отсутствии обязательных для разработок с таким названием компонентов (о них – ниже), а в отсылках на европейские программы и получателей грантов. В общем, когда 30 ноября Кабмин одобрил решение о реализации совместного с Европейским инвестиционным банком проекта «Основной кредит для малых и средних предприятий и компаний со средним уровнем капитализации», все стало на свои места. Похоже, «Стратегия развития малого и среднего предпринимательства» являлась не более чем аналитически исследованием, подготовленным для получения зай­ма на внедрение указанного проекта в Украине. Это объясняет подмеченную независимыми экспертами схожесть документа с «рефератом» и приводимое в нем вместо конкретизации стратегических целей описание «новинок отечественного законодательства», и многочисленные ссылки на международные рейтинги, и странное деление Украины на Полесье, Подолье, Надднепрянщину и прочие воображаемые регионы.</p>
<p>Никто не спорит: документ подготовлен качественный – иначе не было бы решения Европейского инвестиционного банка о возможности получения нашей страной займа на 400 млн евро. Подробно описаны тенденции и проблемы малого и среднего бизнеса, существующие в нашей стране стратегии и программы. Проанализирована существующая политика и реализующие ее государственные институты. Есть даже SWOT-анализ сектора и анализ позиций заинтересованных сторон (стейкхолдеров), привычно опускаемые в сотнях подобных документов.</p>
<p>Только вот не следовало называть обнародованное исследование стратегией, то есть документом, в котором «на основе прогноза тенденций развития соответствующих рынков и направлений научно-технического прогресса определены долгосрочные цели и приоритеты развития отрасли экономики (сферы деятельности), меры, направленные на их достижение, и ресурсы, необходимые для таких мероприятий».</p>
<p>Во-первых, потому что временной горизонт в четыре года слишком мал для стратегии, реализация которой занимает обычно от семи до десяти лет.</p>
<p>Во-вторых, потому что в соответствии с нормативно установленной типовой структурой стратегия должна содержать следующие разделы:</p>
<ol>
<li>Характеристика состояния развития отрасли.</li>
</ol>
<p>1.1. Анализ развития отрасли за предыдущий период и определение главных проблем реализации государственной политики в отрасли.</p>
<p>1.2. Характеристика использования потенциала отрасли.</p>
<ol start="2">
<li>Стратегические цели и приоритеты развития.</li>
<li>Экономическое обоснование и оценка необходимых ресурсов для реализации стратегии. Расчет необходимой бюджетной поддержки.</li>
<li>Расчет ожидаемой эффективности и сроков выполнения стратегии.</li>
<li>Определение механизмов управления и контроля хода выполнения стратегии.</li>
<li>Комплекс законодательных и организационных мер и задач (целевых проектов) по реализации стратегии.</li>
</ol>
<p>Авторы анализируемого документа попытались выйти из ситуации, заявив, что, мол: «Стратегия развития МСП дает видение, цели и стратегические задачи и описывает условия реализации для дальнейшего развития МСП. Стратегия формирует перечень вопросов, составляющих основу для определения приоритетов будущего процесса реформирования в соответствующем Плане мер по реализации данной Стратегии». Но тогда подготовленный документ «тянет» лишь на концепцию развития сектора. И то с большими оговорками.</p>
<p>В-третьих, потому что термины «стратегические цели» и «задачи» (именно так, а не наоборот) четко определены Методическими рекомендациями по внедрению стратегического планирования в практику центральных органов исполнительной власти. В соответствии с ними, стратегические цели – это долгосрочные результаты деятельности, которые могут быть достигнуты с учетом существующих внешних условий, ресурсов и потребностей. Так что «улучшение», «упрощение», «развитие», «популяризация», «содействие», «усиление», предлагаемые авторами документа в качестве шести стратегических целей, таковыми не являются, поскольку представляют собой процессы, а не долгосрочные результаты деятельности.</p>
<p>В-четвертых, потому что, в отличие от стратегических целей, задачи являются конкретными, ограниченными во времени, измеримыми действиями по их достижению. Иначе говоря, задачи – это промежуточные достижения, необходимые для реализации стратегических целей. Команде, внедряющей стратегическое планирование, важно понимать, что совокупность задач образует стратегические цели, а совокупность целей – видение. Именно таким образом можно проверить правильность соответствующих формулировок. Увы, авторы Стратегии развития малого и среднего предпринимательства явно не знакомы с данным принципом. Во всяком случае, предлагаемые ими «цели» («доля инновационных предприятий выросла с 14,6% (2014 г.) до 20», «доля компаний-экспортеров выросла с 11,7% (2013 г.) до 14,1» и т.п.) являются, скорее, индикаторами (ключевыми показателями эффективности) выполнения неких неизвестных читателю задач. Более того, они никаким образом не соотносятся с поставленными целями и размытым видением.</p>
<p>В-пятых, потому что, формулируя цели и задачи, их следует начинать желаемым воздействием на объект. И ключевыми вопросами при этом являются:</p>
<ol>
<li>На что нацелены все эти изменения?</li>
<li>Кому они нужны?</li>
<li>Кого охватят?</li>
<li>Сколько продлятся?</li>
<li>Какими должны быть результаты?</li>
<li>Как их измерить?</li>
<li>Сколько будут стоить изменения?</li>
</ol>
<p>Ничего даже отдаленно похожего на это при определении целей и задач Стратегии развития малого и среднего предпринимательства здесь не наблюдается.</p>
<p>И, наконец, в-шестых, потому что задачи любой стратегии должны соответствовать принципам SMART, следование которым обеспечивает:</p>
<ul>
<li>легкость понимания и отображение желаемых достижений, а не способов реализации плана действий (specific);</li>
<li>возможность объективной проверки наличия изменений (measurable);</li>
<li>соответствие имеющимся ресурсам (available);</li>
<li>практичность, действительную важность для управления, ориентацию на результат (relevant);</li>
<li>отслеживание реализации с желаемой частотой в течение определенного времени (time-bound).</li>
</ul>
<p>Между тем, авторы проекта предлагают подход, в соответствии с которым разработка плана реализации стратегии (где будут сформулированы сами задачи, сроки их выполнения, необходимые ресурсы, ключевые показатели эффективности) «будет проходить под координацией Минэкономразвития в течение трех месяцев с момента утверждения правительством Стратегии развития МСП». Но, позвольте, как можно принимать стратегический документ, не зная, сколько и каких ресурсов необходимо для его осуществления?</p>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №49 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 5 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10422-cover49.jpg" alt="Стратегия как средоточение «хотелок»"/><br /><p><strong>«Ловушки» стратегического планирования уже полны документами, определяющими государственную политику на годы вперед.</strong><br />
<span id="more-105155"></span></p>
<p><em><strong>Похоже, что отечественные политики и большинство украинских грантоедов окончательно разучились нейтрализовать угрозы, устанавливать приоритеты, упорядочивать цели и задания, рационально использовать ресурсы и достигать результатов с наименьшими затратами. Их деградация настолько велика, что даже Стратегия реформирования государственного управления на 2016-2020 годы признала «недостаточную способность Кабинета Министров Украины к стратегическому планированию». Хотя в нашей стране подготовлено полторы сотни документов долгосрочного характера, ни один из них не выполнен в полном объеме. Неудивительно, что появление очередной порции «хотелок» воспринимается экспертами более чем настороженно. И подготовленный неизвестными авторами проект «Стратегии развития малого и среднего предпринимательства Украины на 2017-2020 годы» исключением не стал.</strong></em></p>
<p>Создается впечатление, что документ, названный Министерством экономического развития и торговли «стратегией», изначально был чем-то иным. И дело не в отсутствии обязательных для разработок с таким названием компонентов (о них – ниже), а в отсылках на европейские программы и получателей грантов. В общем, когда 30 ноября Кабмин одобрил решение о реализации совместного с Европейским инвестиционным банком проекта «Основной кредит для малых и средних предприятий и компаний со средним уровнем капитализации», все стало на свои места. Похоже, «Стратегия развития малого и среднего предпринимательства» являлась не более чем аналитически исследованием, подготовленным для получения зай­ма на внедрение указанного проекта в Украине. Это объясняет подмеченную независимыми экспертами схожесть документа с «рефератом» и приводимое в нем вместо конкретизации стратегических целей описание «новинок отечественного законодательства», и многочисленные ссылки на международные рейтинги, и странное деление Украины на Полесье, Подолье, Надднепрянщину и прочие воображаемые регионы.</p>
<p>Никто не спорит: документ подготовлен качественный – иначе не было бы решения Европейского инвестиционного банка о возможности получения нашей страной займа на 400 млн евро. Подробно описаны тенденции и проблемы малого и среднего бизнеса, существующие в нашей стране стратегии и программы. Проанализирована существующая политика и реализующие ее государственные институты. Есть даже SWOT-анализ сектора и анализ позиций заинтересованных сторон (стейкхолдеров), привычно опускаемые в сотнях подобных документов.</p>
<p>Только вот не следовало называть обнародованное исследование стратегией, то есть документом, в котором «на основе прогноза тенденций развития соответствующих рынков и направлений научно-технического прогресса определены долгосрочные цели и приоритеты развития отрасли экономики (сферы деятельности), меры, направленные на их достижение, и ресурсы, необходимые для таких мероприятий».</p>
<p>Во-первых, потому что временной горизонт в четыре года слишком мал для стратегии, реализация которой занимает обычно от семи до десяти лет.</p>
<p>Во-вторых, потому что в соответствии с нормативно установленной типовой структурой стратегия должна содержать следующие разделы:</p>
<ol>
<li>Характеристика состояния развития отрасли.</li>
</ol>
<p>1.1. Анализ развития отрасли за предыдущий период и определение главных проблем реализации государственной политики в отрасли.</p>
<p>1.2. Характеристика использования потенциала отрасли.</p>
<ol start="2">
<li>Стратегические цели и приоритеты развития.</li>
<li>Экономическое обоснование и оценка необходимых ресурсов для реализации стратегии. Расчет необходимой бюджетной поддержки.</li>
<li>Расчет ожидаемой эффективности и сроков выполнения стратегии.</li>
<li>Определение механизмов управления и контроля хода выполнения стратегии.</li>
<li>Комплекс законодательных и организационных мер и задач (целевых проектов) по реализации стратегии.</li>
</ol>
<p>Авторы анализируемого документа попытались выйти из ситуации, заявив, что, мол: «Стратегия развития МСП дает видение, цели и стратегические задачи и описывает условия реализации для дальнейшего развития МСП. Стратегия формирует перечень вопросов, составляющих основу для определения приоритетов будущего процесса реформирования в соответствующем Плане мер по реализации данной Стратегии». Но тогда подготовленный документ «тянет» лишь на концепцию развития сектора. И то с большими оговорками.</p>
<p>В-третьих, потому что термины «стратегические цели» и «задачи» (именно так, а не наоборот) четко определены Методическими рекомендациями по внедрению стратегического планирования в практику центральных органов исполнительной власти. В соответствии с ними, стратегические цели – это долгосрочные результаты деятельности, которые могут быть достигнуты с учетом существующих внешних условий, ресурсов и потребностей. Так что «улучшение», «упрощение», «развитие», «популяризация», «содействие», «усиление», предлагаемые авторами документа в качестве шести стратегических целей, таковыми не являются, поскольку представляют собой процессы, а не долгосрочные результаты деятельности.</p>
<p>В-четвертых, потому что, в отличие от стратегических целей, задачи являются конкретными, ограниченными во времени, измеримыми действиями по их достижению. Иначе говоря, задачи – это промежуточные достижения, необходимые для реализации стратегических целей. Команде, внедряющей стратегическое планирование, важно понимать, что совокупность задач образует стратегические цели, а совокупность целей – видение. Именно таким образом можно проверить правильность соответствующих формулировок. Увы, авторы Стратегии развития малого и среднего предпринимательства явно не знакомы с данным принципом. Во всяком случае, предлагаемые ими «цели» («доля инновационных предприятий выросла с 14,6% (2014 г.) до 20», «доля компаний-экспортеров выросла с 11,7% (2013 г.) до 14,1» и т.п.) являются, скорее, индикаторами (ключевыми показателями эффективности) выполнения неких неизвестных читателю задач. Более того, они никаким образом не соотносятся с поставленными целями и размытым видением.</p>
<p>В-пятых, потому что, формулируя цели и задачи, их следует начинать желаемым воздействием на объект. И ключевыми вопросами при этом являются:</p>
<ol>
<li>На что нацелены все эти изменения?</li>
<li>Кому они нужны?</li>
<li>Кого охватят?</li>
<li>Сколько продлятся?</li>
<li>Какими должны быть результаты?</li>
<li>Как их измерить?</li>
<li>Сколько будут стоить изменения?</li>
</ol>
<p>Ничего даже отдаленно похожего на это при определении целей и задач Стратегии развития малого и среднего предпринимательства здесь не наблюдается.</p>
<p>И, наконец, в-шестых, потому что задачи любой стратегии должны соответствовать принципам SMART, следование которым обеспечивает:</p>
<ul>
<li>легкость понимания и отображение желаемых достижений, а не способов реализации плана действий (specific);</li>
<li>возможность объективной проверки наличия изменений (measurable);</li>
<li>соответствие имеющимся ресурсам (available);</li>
<li>практичность, действительную важность для управления, ориентацию на результат (relevant);</li>
<li>отслеживание реализации с желаемой частотой в течение определенного времени (time-bound).</li>
</ul>
<p>Между тем, авторы проекта предлагают подход, в соответствии с которым разработка плана реализации стратегии (где будут сформулированы сами задачи, сроки их выполнения, необходимые ресурсы, ключевые показатели эффективности) «будет проходить под координацией Минэкономразвития в течение трех месяцев с момента утверждения правительством Стратегии развития МСП». Но, позвольте, как можно принимать стратегический документ, не зная, сколько и каких ресурсов необходимо для его осуществления?</p>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №49 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 5 декабря 2016 года.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/12/05/strategiya-kak-sredotochenie-xotelok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вместо снижения цен топлива розничные операторы расширяют программы лояльности</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/11/07/vmesto-snizheniya-cen-topliva-roznichnye-operatory-rasshiryayut-programmy-loyalnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/11/07/vmesto-snizheniya-cen-topliva-roznichnye-operatory-rasshiryayut-programmy-loyalnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 07 Nov 2016 07:36:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[бензины]]></category>
		<category><![CDATA[дизтопливо.]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[топливо]]></category>
		<category><![CDATA[цены на АЗС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=104528</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10228-kKW5wHPK.jpg" alt="Вместо снижения цен топлива розничные операторы расширяют программы лояльности"/><br />Удешевление нефтепродуктов на европейских торговых площадках сформировало экономический потенциал для снижения стоимости бензина и дизельного топлива (30…50 коп./л, в зависимости от марки). Но ведущие трейдеры пока не трогают ценники на стелах своих АЗС, а лишь увеличивают скидки для постоянных клиентов. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10228-kKW5wHPK.jpg" alt="Вместо снижения цен топлива розничные операторы расширяют программы лояльности"/><br /><p><strong>Удешевление нефтепродуктов на европейских торговых площадках сформировало экономический потенциал для снижения стоимости бензина и дизельного топлива (30…50 коп./л, в зависимости от марки). Но ведущие трейдеры пока не трогают ценники на стелах своих АЗС, а лишь увеличивают скидки для постоянных клиентов.</strong> <span id="more-104528"></span></p>
<p class="vriz"><em><strong><span lang="RU">Если курс валюты останется в интервале 25,60…25,70 грн/$1, а нефтяные котировки не пойдут вверх, индикативная цена бензина А-95-Евро4 и дизельного топлива того же экологического класса не изменится (22,91 и 20,35 грн/л соответственно). Что касается сжиженного нефтяного газа, то он вновь подорожает (в среднем до 12 грн/л).</span></strong></em></p>
<p>Биржевые спекулянты так и не смогли найти подходящую новость, чтобы удержать нефтяные котировки в интервале $50…52/барр. Лишившись «вербальных интервенций» в виде пустых обещаний участников ОПЕК «вот-вот» договориться о замораживании добычи на нынешнем уровне, цены на сырье пошли вниз, обновив минимум пяти последних недель. К пятнице они, впрочем, вернулись в интервал $45…47/барр., притом что избыток нефти на рынке продолжает расти, а спрос на бензин в Северном полушарии – сокращаться.</p>
<p>Неудивительно, что наблюдавшееся на украинских АЗС во второй половине октября подорожание бензина и дизельного топлива замедлилось. Более того, с минувшего вторника снижение оптовой стоимости нефтепродуктов при большом количестве предложений и довольно стабильной (несмотря на некоторое ослабление) гривне поставило вопрос о необходимости изменения ценников на стелах.</p>
<p>Однако последнее может произойти, лишь если в этом будет экономический смысл, ведь удешевление нефтепродуктов в условиях сезонного сокращения спроса, как правило, не приводит к увеличению продаж.</p>
<p><strong>Тем не менее отметим, что снижению розничных цен на бензин и дизельное топливо будут способствовать:</strong></p>
<ul>
<li>падение нефтяных котировок на 13% (по сравнению с серединой октября) при сохранении рекордных объемов добычи и больших запасов;</li>
<li>удешевление оптовых партий топлива (на 4…5% за 10 дней) из-за ситуативного избытка предложений;</li>
<li>увеличение индикативной наценки для «корзины» нефтепродуктов европейского качества до 17% (максимум аналогичных периодов пяти последних лет);</li>
<li>некоторое уменьшение спроса на топливо, обусловленное завершением дачного сезона и окончанием полевых работ (на 15% по сравнению с летним периодом);</li>
<li>реализация «Укрнефтью» 31 октября 123 тыс. т сырья по стартовой цене 11 030 грн/т, что на 5% ниже, чем на аукционе 20 октября, не состоявшемся из-за отсутствия спроса;</li>
<li>сохранение соотношения стоимости высокооктанового бензина и сжиженного нефтяного газа на уровне 50…52%;</li>
<li>установление индикатора А-95-Евро вида I (Евро5), поставляемого на условиях CPT, на отметке, дающей при пересчете (при наценке 10% и реальном курсе) 23,79 грн/л, что несколько ниже среднего по рынку для такого вида топлива (25,59 грн/л).</li>
</ul>
<p><strong>Сформировавшийся потенциал для снижения розничных цен на нефтепродукты мешают реализовать такие факторы:</strong></p>
<ul>
<li>финансовые и валютные риски, уже заложенные участниками рынка в нынешнюю стоимость топлива;</li>
<li>некоторое ослабление курса гривни, вызванное противостоянием крупных экспортеров и импортеров (до 25,57 грн/$1 и 28,39 грн/евро);</li>
<li>увеличение разрыва между официальным и фактическим курсом доллара в коммерческих банках (до 0,80…0,90 грн/$1);</li>
<li class="vriz">установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 24,18 и 22,20 грн/л, что значительно выше средних по рынку 22,91 и 20,35 грн/л;</li>
</ul>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №45 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 7 ноября 2016 года.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10228-kKW5wHPK.jpg" alt="Вместо снижения цен топлива розничные операторы расширяют программы лояльности"/><br /><p><strong>Удешевление нефтепродуктов на европейских торговых площадках сформировало экономический потенциал для снижения стоимости бензина и дизельного топлива (30…50 коп./л, в зависимости от марки). Но ведущие трейдеры пока не трогают ценники на стелах своих АЗС, а лишь увеличивают скидки для постоянных клиентов.</strong> <span id="more-104528"></span></p>
<p class="vriz"><em><strong><span lang="RU">Если курс валюты останется в интервале 25,60…25,70 грн/$1, а нефтяные котировки не пойдут вверх, индикативная цена бензина А-95-Евро4 и дизельного топлива того же экологического класса не изменится (22,91 и 20,35 грн/л соответственно). Что касается сжиженного нефтяного газа, то он вновь подорожает (в среднем до 12 грн/л).</span></strong></em></p>
<p>Биржевые спекулянты так и не смогли найти подходящую новость, чтобы удержать нефтяные котировки в интервале $50…52/барр. Лишившись «вербальных интервенций» в виде пустых обещаний участников ОПЕК «вот-вот» договориться о замораживании добычи на нынешнем уровне, цены на сырье пошли вниз, обновив минимум пяти последних недель. К пятнице они, впрочем, вернулись в интервал $45…47/барр., притом что избыток нефти на рынке продолжает расти, а спрос на бензин в Северном полушарии – сокращаться.</p>
<p>Неудивительно, что наблюдавшееся на украинских АЗС во второй половине октября подорожание бензина и дизельного топлива замедлилось. Более того, с минувшего вторника снижение оптовой стоимости нефтепродуктов при большом количестве предложений и довольно стабильной (несмотря на некоторое ослабление) гривне поставило вопрос о необходимости изменения ценников на стелах.</p>
<p>Однако последнее может произойти, лишь если в этом будет экономический смысл, ведь удешевление нефтепродуктов в условиях сезонного сокращения спроса, как правило, не приводит к увеличению продаж.</p>
<p><strong>Тем не менее отметим, что снижению розничных цен на бензин и дизельное топливо будут способствовать:</strong></p>
<ul>
<li>падение нефтяных котировок на 13% (по сравнению с серединой октября) при сохранении рекордных объемов добычи и больших запасов;</li>
<li>удешевление оптовых партий топлива (на 4…5% за 10 дней) из-за ситуативного избытка предложений;</li>
<li>увеличение индикативной наценки для «корзины» нефтепродуктов европейского качества до 17% (максимум аналогичных периодов пяти последних лет);</li>
<li>некоторое уменьшение спроса на топливо, обусловленное завершением дачного сезона и окончанием полевых работ (на 15% по сравнению с летним периодом);</li>
<li>реализация «Укрнефтью» 31 октября 123 тыс. т сырья по стартовой цене 11 030 грн/т, что на 5% ниже, чем на аукционе 20 октября, не состоявшемся из-за отсутствия спроса;</li>
<li>сохранение соотношения стоимости высокооктанового бензина и сжиженного нефтяного газа на уровне 50…52%;</li>
<li>установление индикатора А-95-Евро вида I (Евро5), поставляемого на условиях CPT, на отметке, дающей при пересчете (при наценке 10% и реальном курсе) 23,79 грн/л, что несколько ниже среднего по рынку для такого вида топлива (25,59 грн/л).</li>
</ul>
<p><strong>Сформировавшийся потенциал для снижения розничных цен на нефтепродукты мешают реализовать такие факторы:</strong></p>
<ul>
<li>финансовые и валютные риски, уже заложенные участниками рынка в нынешнюю стоимость топлива;</li>
<li>некоторое ослабление курса гривни, вызванное противостоянием крупных экспортеров и импортеров (до 25,57 грн/$1 и 28,39 грн/евро);</li>
<li>увеличение разрыва между официальным и фактическим курсом доллара в коммерческих банках (до 0,80…0,90 грн/$1);</li>
<li class="vriz">установление рассчитываемых по методике секретариата ЭАГ «предельных» цен А-95-Евро и ДТ Евро на уровнях 24,18 и 22,20 грн/л, что значительно выше средних по рынку 22,91 и 20,35 грн/л;</li>
</ul>
<p><strong>Полностью прочитать статью Вы сможете в №45 журнала «<a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/">Терминал</a>» от 7 ноября 2016 года.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/11/07/vmesto-snizheniya-cen-topliva-roznichnye-operatory-rasshiryayut-programmy-loyalnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/author/ryabtsevgl/feed/ ) in 0.26382 seconds, on May 10th, 2026 at 2:23 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 10th, 2026 at 3:23 pm UTC -->