Іспанська Moeve завершила перше півріччя 2026 року з Clean CCS EBITDA €1,18 млрд. Капітальні витрати зросли на 20% до €605 млн, причому рекордні 69% компанія спрямувала на проєкти енергетичного переходу. Енергетичний підрозділ отримав €945 млн EBITDA завдяки високому завантаженню активів і сильним маржам переробки.

Сильна економіка переробки забезпечує Moeve фінансову базу для одночасних інвестицій у біопаливо, водень і низьковуглецеву інфраструктуру.

Biofuels International опублікувало результати Moeve 17 серпня 2026 року. Clean CCS EBITDA компанії за перше півріччя становила €1,178 млрд, а Clean CCS Net Income зріс на 41% у річному вимірі до €458 млн.

Операційний грошовий потік досяг €762 млн. Капітальні витрати збільшилися на 20% до €605 млн, із яких 69% було спрямовано на проєкти енергетичного переходу. Серед напрямів інвестицій видання називає відновлюваний водень, біопаливо та інфраструктуру сталої мобільності.

Енергетичний підрозділ Moeve забезпечив €945 млн Clean CCS EBITDA. За повідомленням компанії, результат підтримували високі коефіцієнти використання виробничих потужностей і сильні маржі переробки. Хімічний бізнес отримав €172 млн EBITDA, а upstream-напрям — €145 млн.

У першому півріччі Moeve сплатила €2,1 млрд податків в Іспанії. Чистий борг наприкінці червня становив €2,33 млрд, а показник фінансового важеля знизився до 1,2x.

Серед проєктів компанії — угода з DHL Express щодо закупівлі сталого авіаційного пального, розвиток найбільшого в Іспанії комплексу біопалива другого покоління та проєкт зеленого водню в Андалусії. Moeve також продовжила переговори щодо запропонованого об’єднання downstream-активів із Galp; укладення остаточних угод заплановане на друге півріччя 2026 року.

Генеральний директор Moeve Маартен Ветселаар пов’язав напрям інвестицій із потребою підвищувати стійкість європейської енергетичної системи:

«Тривала геополітична напруженість і руйнівні погодні явища нагадують, чому цей енергетичний перехід є таким нагальним».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Biofuels International.

Індія розглядає скорочення використання цукрової тростини для виробництва етанолу з жовтня через ризики для внутрішньої пропозиції цукру. Щоб зберегти програму 20-відсоткового змішування етанолу з бензином, уряду доведеться збільшити використання кукурудзи та рису як сировини для біокомпонента.

Можливі обмеження змінять сировинну структуру виробництва етанолу, але уряд не планує відмовлятися від 20-відсоткового стандарту змішування з бензином

Reuters повідомив 10 серпня 2026 року, що уряд Індії розглядає обмеження обсягів цукрової тростини, які можна буде спрямовувати на етанол у сезоні, що починається в жовтні. Про це агентству повідомили два урядові та два галузеві джерела.

Причиною стали слабші опади у Махараштрі та Карнатаці — найбільших регіонах виробництва цукрової тростини в Індії — і побоювання щодо майбутнього врожаю. За словами джерел, пріоритет виробництва цукру над етанолом має збільшити внутрішню пропозицію та допомогти уникнути імпорту цукру.

У поточному маркетинговому році, який завершується наприкінці вересня, заводи спрямували на виробництво етанолу еквівалент близько 3 млн тонн цукру — приблизно 10% загального виробництва. Обмеження цього ресурсу наступного сезону може повернути подібний обсяг на продовольчий ринок.

Для збереження програми, за якою бензин містить 20% етанолу, уряду потрібно буде збільшити виробництво біокомпонента з кукурудзи та рису. Reuters зазначає, що запаси цих культур достатні. За даними джерел агентства, виробникам можуть заборонити виготовляти етанол безпосередньо із соку цукрової тростини та B-heavy molasses, залишивши переважно C-heavy molasses — побічний продукт, що залишається після вилучення більшої частини цукру.

Остаточний розподіл етанолу для цукрової промисловості очікується до початку нового сезону, після чого державні паливні компанії оголосять тендери на його закупівлю.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

На території лівійського НПЗ Zawiya 10 серпня сталася пожежа в резервуарному парку. Brega Petroleum Marketing Company повідомила про займання резервуара на складі дизельного пального, тоді як National Oil Corporation окремо заявила, що у пошкодженому резервуарі перебувало близько 4,5 млн літрів бензину. НПЗ продовжив роботу.

Пожежа не призвела до зупинки найбільшого діючого НПЗ Лівії, але компанії оцінюють пошкодження паливного резервуара

Reuters оприлюднило повідомлення 10 серпня 2026 року. Державна Brega Petroleum Marketing Company, яка відповідає за постачання пального, заявила про пожежу на резервуарному об’єкті НПЗ Zawiya. Причини інциденту на момент публікації залишалися невстановленими.

Reuters наводить різні визначення продукту в повідомленнях двох державних структур. Brega назвала об’єкт резервуаром на складі дизельного пального. National Oil Corporation повідомила, що безпосередньо пошкоджений резервуар містив орієнтовно 4,5 млн літрів бензину.

Пожежні підрозділи працювали над локалізацією займання, а Brega оцінювала масштаби пошкоджень. NOC оголосила надзвичайний режим у районі об’єкта та закликала компетентні органи провести розслідування.

Двоє інженерів НПЗ повідомили Reuters, що переробне підприємство продовжувало функціонувати без зупинки. Zawiya має потужність 120 тис. барелів на добу і є найбільшим діючим НПЗ країни, оскільки Ras Lanuf наразі не працює. Завод розташований приблизно за 40 км на захід від Триполі та з’єднаний із родовищем Sharara потужністю близько 300 тис. барелів на добу.

Reuters також повідомляє, що за два дні до цього на НПЗ стався окремий інцидент із резервуаром необробленої нафтохімічної сировини; витік тоді вдалося взяти під контроль.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нафта з танкера Caroline Bezengi, який сів на мілину біля природного заповідника в Омані, утворила пляму площею близько 390 км². Судно перевозило майже 1 млн барелів російської нафти до Азії та перебуває під санкціями ЄС та інших юрисдикцій. Оман уперше офіційно повідомив про масштаб екологічних наслідків інциденту.

Інцидент із танкером Caroline Bezengi став тривалим ризиком для морського перевезення майже мільйона барелів російської нафти

Reuters оприлюднило матеріал 10 серпня 2026 року. За даними уряду Оману, площа нафтової плями біля островів Халланіят становить близько 390 км². Вона простягається на північний схід від островів і наблизилася приблизно на 7 км до узбережжя.

Caroline Bezengi перевозив майже 1 млн барелів російської нафти, призначеної для Азії. Перші проблеми із судном були зафіксовані 8 червня біля Ємену. Два джерела Reuters у сфері морської безпеки повідомили, що первинні оцінки вказували на вибух на борту. Жодна сторона не взяла на себе відповідальність за можливу атаку на судно.

Танкер має довжину 274 м і перебуває під санкціями Європейського Союзу та інших юрисдикцій. Reuters раніше на основі супутникових зображень і даних фахівців із судноплавства встановило, що наприкінці липня витік продовжував поширюватися.

Оманське Environment Authority заявило, що безпосередньої загрози для розташованих у районі об’єктів, зокрема опріснювальних установок і туристичної інфраструктури, наразі немає.

«Якщо нафту вдасться утримати у відкритому морі, наслідки будуть значно меншими, ніж у разі її потрапляння на мілководдя та узбережжя», — зазначив професор Університету Геріот-Вотт Тоні Гутьєррес.

За його словами, ліквідація розливу такого масштабу потребує застосування диспергентів, бонових загороджень та іншого обладнання для збору нафти.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Десять країн ЄС, серед них Італія та Польща, закликали переглянути нову систему ціни на CO2 для пального у транспорті та опаленні. Схему вже відклали до 2028 року, але частина урядів вимагає повернути її до обговорення під час перегляду європейського вуглецевого ринку.

Суперечка навколо ETS2 стала питанням не лише кліматичної політики, а й вартості пального для споживачів

За даними Reuters, Європейська комісія має запропонувати перегляд чинного вуглецевого ринку ЄС у п’ятницю. Основна система ETS уже змушує електростанції, заводи, авіакомпанії та судноплавні компанії платити за викиди CO2. Окремий механізм ETS2 має запровадити нову ціну на CO2 для пального, яке використовується в транспорті та опаленні.

Десять країн — Італія, Польща, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Румунія та Словаччина — у заяві до Комісії закликали використати перегляд чинної системи для повторного розгляду ETS2. Брюссель уже відклав старт механізму на один рік, до 2028-го, через занепокоєння урядів, що новий вуглецевий платіж може підвищити споживчі ціни.

Прихильники ETS2, зокрема Німеччина та Швеція, вважають нову ціну на CO2 важливим інструментом переходу до чистішого транспорту та опалення. Reuters зазначає, що доходи від механізму мають реінвестуватися в допомогу людям для переходу на чистіші рішення, щоб зменшити навантаження.

«Європейські громадяни не повинні стикатися з новими кліматичними податками за нинішніх економічних і геополітичних обставин. Тому ETS2 має бути прямо розглянута в межах перегляду та ретельно переоцінена», — йдеться в заяві десяти країн, яку цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Автор статті: Оксана Мороз, кандидат наук,  експерт з інвестиційного менеджменту, авторка понад 40 наукових та аналітичних публікацій з актуальних питань практичного значення щодо імплементації Паризької угоди, енергобезпеки та фінансування міжнародного розвитку.

Перший матеріал із серії про декарбонізацію нафтогазової промисловості, електрифікацію виробничих процесів, роль відновлюваних джерел енергії, BESS та модернізацію газотранспортної інфраструктури України.

Другим національно визначеним внеском України до Паризької угоди, який Уряд схвалив розпорядженням № 1172 від 29.10.2025, передбачено скорочення загальних викидів парникових газів до 2030 року на 65% порівняно з рівнем 1990 року.

Ця ціль виводить декарбонізацію нафтогазової промисловості з площини окремих екологічних заходів у площину державної енергетичної політики, інвестиційного планування та технологічної модернізації галузі. Для України електрифікація нафтогазових операцій має стати одним із практичних інструментів виконання міжнародних кліматичних зобов’язань, підвищення енергоефективності та зменшення залежності від зовнішніх джерел постачання вуглеводнів і світових цін на них.

Нафтогазовий сектор у кліматичній політиці

Попри те, що частка внеску нафтогазового сектору у загальний обсяг викидів України окремо не розглядалася, для попередніх оціночних міркувань можна взяти показник 15%. За висновками Міжнародного енергетичного агентства у звіті за 2024 рік “Нафтова і газова промисловість у період переходу до нульових викидів”, антропогенні викиди парникових газів від видобутку, транспортування та переробки нафти й газу становлять близько 15% світового обсягу.

Отже, нафтогазова промисловість не може залишатися другорядним напрямом кліматичної політики. Вона є одним із секторів, де скорочення викидів потребує не декларацій, а конкретних технологічних рішень: заміни обладнання, перегляду інвестиційних програм, розвитку електрифікованих процесів, інтеграції відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії.

Чому метанової складової недостатньо

У частині декарбонізації Національний план з енергетики та клімату України до 2030 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.06.2024 № 562-р, визначає чітку пріоритетність усунення нафтогазовою промисловістю витоків метану.

Цей напрям є важливим, але він не охоплює всієї проблеми. Інші види парникових газів, за світовою статистикою, становлять половину загальних викидів галузі. Тому кліматична політика щодо нафтогазової промисловості не повинна обмежуватися лише метаном. Вона має включати механізми скорочення викидів, пов’язаних із використанням викопного палива у виробничих процесах, роботі обладнання, теплових операціях, генерації електроенергії та транспортуванні вуглеводнів.

Саме тут електрифікація стає центральним елементом декарбонізації. Вона змінює не лише джерело енергії, а й технологічну основу роботи нафтогазових об’єктів.

Електрифікація як основа промислової декарбонізації

У Керівництві Європейської ради з питань енергоефективної економіки від 10.07.2025 “Електрифікація та енергоефективність: основи декарбонізації промисловості” стверджується, що центральну роль у скороченні прямих викидів парникових газів відіграє електрифікація шляхом заміни процесів на основі викопного палива електричною енергією. Водночас електрифікація підсилює заходи з енергоефективності.

Звіт Міжнародного енергетичного агентства за 2024 рік констатує, що повна електрифікація нафтогазових об’єктів призведе до значнішого підвищення ефективності, ніж заміна старого обладнання на більш енергозберігаюче, яке так само працює на викопному паливі. Навіть заміна газової турбіни відкритого циклу на комбіновану дозволяє заощадити близько 30% необхідної енергії, але не змінює паливної природи процесу.

Аналітичний звіт за 2024 рік Rystad Energy наводить показник скорочення викидів CO2 більш ніж на 80% при електрифікації нафтових і газових об’єктів видобутку.

Ці оцінки формують чіткий висновок: електрифікація є не допоміжним, а системним напрямом декарбонізації нафтогазової промисловості. Вона має бути закріплена у кліматичній та енергетичній політиці України як окремий пріоритет.

Що передбачає електрифікація нафтогазових операцій

Електрифікація нафтогазових операцій передбачає, по-перше, перехід від механічного та термічного технологічного обладнання на електричне. Прикладами є заміна турбінного компресора на електричний двигун або газового нагрівача на електричний нагрівач чи котел.

По-друге, вона передбачає інтеграцію нафтогазових об’єктів з відновлюваними джерелами енергії поряд із системами накопичення енергії Battery Energy Storage System, або BESS. Також йдеться про гібридні енергосистеми, що поєднують відновлювані джерела енергії та традиційні джерела енергії, або про підключення нафтогазових об’єктів до електромереж, що заміщуватиме використання дизельних чи газових генераторів.

Діапазон заміни основного обладнання технологічних процесів на електричне залежить від наявних джерел викидів парникових газів та можливостей їх усунення шляхом електрифікації. Необхідна потужність відновлюваних джерел енергії з BESS визначається рівнем попиту на електроенергію з боку оновленого декарбонізованого устаткування нафтогазових об’єктів.

Економічний і регуляторний сенс для України

Електрифікація нафтогазової промисловості мінімізує або виключає витрати на закупівлю дизельного палива, ціна на яке стрімко зростає і яке є дефіцитним внаслідок ескалації конфлікту на Близькому Сході. Вона також сприяє продажу додаткових обсягів зекономлених нафти та газу.

Крім того, електрифікація суттєво зменшує викиди CO2 та забруднювальних речовин NOx і SOx в атмосферне повітря або дозволяє їх уникнути. У підсумку це мінімізує витрати на екологічні податки та штрафні санкції або запобігає їм.

Електрифікація наближає функціонування підприємств до глобальних цілей сталого розвитку і, як наслідок, до вимог Таксономічного регламенту ЄС 2020/852 від 18.06.2020 щодо створення рамок для сприяння сталим інвестиціям. Проєкти електрифікації стають пріоритетом для інвестування, пільгового кредитування ЄС та закупівельних рішень.

Отже, електрифікація має значення не лише для скорочення викидів. Вона напряму пов’язана з конкурентоспроможністю підприємств, доступністю цін для споживачів, інвестиційною привабливістю галузі та її відповідністю європейським правилам сталого фінансування.

Що має бути закріплено в енергетичній політиці

Низьковуглецева електрифікація нафтогазової промисловості, яка є одним із лідерів за енергоємністю та другим у світі сектором за обсягом викидів парникових газів, має фінансово-економічні вигоди, оптимізує операційну ефективність, підвищує продуктивність і конкурентоспроможність, сприяє дотриманню міжнародних екологічних цілей, відповідає глобальним цілям сталого розвитку та є пріоритетом фінансування ЄС.

У контексті виконання міжнародних зобов’язань за Паризькою угодою, зменшення залежності від зовнішніх джерел постачання вуглеводнів та світових цін на них, підвищення конкурентоспроможності та доступності цін для споживачів до пріоритетів державної політики потрібно віднести електрифікацію нафтогазової промисловості.

При оновленні Енергетичної стратегії України, яке започатковане Міненерго разом зі Світовим банком на початку року, електрифікацію нафтогазової промисловості необхідно включити до пріоритетів із конкретизацією напрямів.

Підприємствам вітчизняного нафтогазового сектору потрібно переглянути програми декарбонізації та плани інвестиційних проєктів із модернізації, передбачивши повномасштабну електрифікацію.

До пріоритетів державної політики також необхідно віднести стимулювання імпортування та впровадження технологій електрифікації шляхом надання податкових пільг і скорочення митних зборів, а також сприяння залученню пільгових кредитів та грантових коштів міжнародних партнерів для впровадження проєктів електрифікації.

Банкам разом зі страховими компаніями вітчизняного сектору потрібно переглянути проєктні портфелі першочергового фінансування з наданням переваги проєктам електрифікації нафтогазової промисловості як комерційно привабливим.

Висновок

Електрифікація нафтогазової промисловості має бути включена до кліматичної та енергетичної політики України як один із системних напрямів декарбонізації, енергоефективності та технологічної модернізації галузі.

Україна вже має кліматичні зобов’язання, які вимагають скорочення викидів парникових газів порівняно з рівнем 1990 року. Оновлений національно визначений внесок України 2021 року встановив ціль скорочення викидів на 65% до 2030 року, а другий національно визначений внесок, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.10.2025, визначає новий горизонт — скорочення викидів у 2035 році більш ніж на 65% від рівня 1990 року.

Для нафтогазової промисловості це означає, що декарбонізація не може обмежуватися лише усуненням витоків метану. Скорочення метану залишається першочерговим напрямом, але поряд із ним потрібні рішення, які зменшують викиди від використання викопного палива у виробничих процесах, роботі обладнання, теплових операціях, генерації електроенергії, переробці та транспортуванні вуглеводнів.

Електрифікація є таким рішенням. Вона передбачає заміну механічного та термічного обладнання, що працює на викопному паливі, електричними приводами, електричними нагрівачами і котлами, а також інтеграцію нафтогазових об’єктів з електромережами, відновлюваними джерелами енергії та системами накопичення енергії BESS.

Стратегічне значення електрифікації полягає в тому, що вона одночасно скорочує викиди, підвищує енергоефективність, зменшує витрати на викопне паливо, посилює інвестиційну привабливість підприємств і наближає галузь до вимог європейської політики сталого фінансування.

Тому при оновленні Енергетичної стратегії України електрифікацію нафтогазової промисловості доцільно визначити окремим напрямом державної політики із конкретизацією пріоритетних об’єктів, технологій, джерел фінансування та механізмів стимулювання. На рівні компаній це потребує перегляду програм декарбонізації та інвестиційних планів модернізації.

Перший крок — закріплення електрифікації у стратегічних документах і державних пріоритетах. Наступний — перехід до практичного технологічного рівня: електричних приводів, нагрівачів, котлів, цифрових платформ, відновлюваних джерел енергії та BESS. Саме цим рішенням буте присвячено наступний матеріал.

Джерело: Термінал 

Argus Media 25 червня 2026 року повідомило, що парламент Великої Британії погодив сьомий вуглецевий бюджет країни. Документ має закріпити в законі скорочення викидів парникових газів на 87% до 2042 року порівняно з рівнем 1990 року.

Голосування відбулося ввечері 24 червня: за рішення проголосували 332 депутати, проти — 94. Сьомий вуглецевий бюджет охоплює період 2038–2042 років і встановлює ліміт 535 млн тонн CO2-еквіваленту, включно з часткою Великої Британії у міжнародній авіації та морських перевезеннях.

Argus зазначає, що вуглецеві бюджети у Великій Британії є юридично обов’язковими й обмежують сукупні викиди країни у п’ятирічних періодах. Для ринку нафтопродуктів це важливо як довгостроковий регуляторний сигнал для попиту на викопне пальне, транспортні палива та морську логістику.

«Це забезпечує довгострокову визначеність, якої бізнес, інвестори та громади потребують для прискорення переходу від викопного палива», — заявив голова Climate Change Committee Найджел Топпінг.

За даними Argus, Велика Британія виконала перші три вуглецеві бюджети за 2008–2022 роки, значною мірою завдяки декарбонізації електроенергетики та закриттю вугільної генерації. Країна також має юридично обов’язкову ціль досягти чистого нульового рівня викидів до 2050 року.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Reuters повідомило 22 червня, що Goldman Sachs очікує можливого зниження світового попиту на нафту через прискорене впровадження електромобілів після цінового шоку, пов’язаного з Ормузькою протокою. Банк оцінив потенційне скорочення попиту до 0,32 млн барелів на добу до кінця 2027 року.

Високі нафтові ціни після логістичного шоку можуть посилити перехід частини споживачів на електротранспорт

За даними Goldman Sachs, проникнення електромобілів у глобальних продажах легкових авто минулого місяця зросло на 3,4 відсоткового пункту — до 26,1%. Це другий найвищий показник за всю історію спостережень.

У сценарії тимчасового прискорення банк оцінює можливе зниження попиту на нафту на 0,13 млн барелів на добу до грудня 2027 року. У сценарії стійкого прискорення ефект може досягти 0,32 млн барелів на добу.

Goldman Sachs також зазначив, що проникнення електромобілів зросло на 12 із 15 найбільших ринків. Найбільший приріст зафіксовано в Китаї — на 11,4 відсоткового пункту.

Окремо банк звернув увагу на дво- та триколісний електротранспорт. У Китаї, Індії та В’єтнамі такі транспортні засоби становлять більшість продажів електромобілів і можуть заміщувати значну частину пального, яке споживає легковий автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

::contentReference[oaicite:0]{index=0}

Адміністрація президента США Дональда Трампа скасовує федеральні стандарти викидів парникових газів для легкових автомобілів і вантажівок. За розрахунками самої Агенції з охорони довкілля США (EPA), це може призвести до зростання цін на бензин до 29% до 2050 року та чистих втрат споживачів у розмірі близько $180 млрд до 2055 року.

Відкат кліматичної політики: економіка, паливо та наслідки

Що саме скасовується

Йдеться про ліквідацію федеральних стандартів щодо викидів парникових газів із вихлопних труб автомобілів і вантажівок. Парникові гази — це, зокрема, CO2 (вуглекислий газ), які сприяють зміні клімату.

Адміністрація пояснює це прагненням зменшити регуляторний тиск на автовиробників і здешевити транспортні засоби.

Прогноз EPA: бензин дорожчатиме

В оприлюдненому сценарії «Scenario A1» EPA прогнозує:

• зростання ціни на бензин на 75 центів за галон (USG) до 2050 року в постійних цінах;
• це еквівалентно підвищенню приблизно на 29%;
• чисті втрати для споживачів — близько $180 млрд до 2055 року.

USG (US gallon) — американський галон, що дорівнює 3,785 літра.

Причина — зростання попиту на паливо через повернення до менш економічних, але дешевших у виробництві автомобілів.

Баланс витрат: $1,3 трлн економії чи $1,5 трлн додаткових витрат?

Голова EPA Лі Зелдін заявив, що відкат стандартів дозволить усунути понад $1,3 трлн регуляторних витрат до 2055 року.

Водночас моделювання EPA показує, що:

• додаткові витрати на пальне та ремонти можуть сягнути майже $1,5 трлн за той самий період;
• це перевищує потенційну економію;
• жоден зі сценаріїв не враховує негативні наслідки для здоров’я від зростання забруднення повітря;
• також не враховано кліматичні збитки.

За новою політикою EPA присвоїло значення $0 усім негативним наслідкам для здоров’я при оцінці регуляторних змін.

Викиди та клімат

EPA прогнозує, що скасування стандартів призведе до:

• додаткових 8,3 млрд метричних тонн CO2-еквіваленту;
• це приблизно дорівнює 1,5 року всіх викидів парникових газів США.

Попит на нафту: вигода для виробників

Додатковий попит на пальне позитивно сприйняли нафтовидобувні компанії. До скасування стандартів базовий сценарій Управління енергетичної інформації США (EIA) передбачав:

• скорочення попиту на паливо з боку легкового транспорту до 4,9 млн барелів на добу до 2050 року;
• порівняно з 8,3 млн барелів на добу цього року.

За умов скасування стандартів цей спад може не відбутися або буде менш значним.

«За власним аналізом EPA, американські родини заплатять мільярди більше за пальне. Ба більше, багато людей зіткнуться зі зростанням витрат на охорону здоров’я через збільшення забруднення повітря», — заявила директорка кампанії Clean Transportation for All клубу Sierra Club Кетрін Гарсія.

Альтернативний сценарій: нафта по $47 за барель

EPA підготувала альтернативний варіант, у якому ціна на нафту падає до $47 за барель до 2050 року замість базових $91 за барель.

• У цьому випадку чиста економія може становити $250 млрд до 2055 року.
• Окремі сценарії враховують лише перші 2,5 року економії пального при виборі автомобіля.

Проте жоден із варіантів не враховує кліматичних або медичних наслідків.

Що це означає для енергетичного ринку

• Зростання попиту на нафту у США у середньо- та довгостроковій перспективі.
• Підвищення цін на бензин попри очікування дерегуляційної економії.
• Посилення ролі традиційних нафтопродуктів у транспортному секторі.
• Відтермінування енергетичного переходу до низьковуглецевих технологій.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com