Автор статті: Оксана Мороз, кандидат наук,  експерт з інвестиційного менеджменту, авторка понад 40 наукових та аналітичних публікацій з актуальних питань практичного значення щодо імплементації Паризької угоди, енергобезпеки та фінансування міжнародного розвитку.

Перший матеріал із серії про декарбонізацію нафтогазової промисловості, електрифікацію виробничих процесів, роль відновлюваних джерел енергії, BESS та модернізацію газотранспортної інфраструктури України.

Другим національно визначеним внеском України до Паризької угоди, який Уряд схвалив розпорядженням № 1172 від 29.10.2025, передбачено скорочення загальних викидів парникових газів до 2030 року на 65% порівняно з рівнем 1990 року.

Ця ціль виводить декарбонізацію нафтогазової промисловості з площини окремих екологічних заходів у площину державної енергетичної політики, інвестиційного планування та технологічної модернізації галузі. Для України електрифікація нафтогазових операцій має стати одним із практичних інструментів виконання міжнародних кліматичних зобов’язань, підвищення енергоефективності та зменшення залежності від зовнішніх джерел постачання вуглеводнів і світових цін на них.

Нафтогазовий сектор у кліматичній політиці

Попри те, що частка внеску нафтогазового сектору у загальний обсяг викидів України окремо не розглядалася, для попередніх оціночних міркувань можна взяти показник 15%. За висновками Міжнародного енергетичного агентства у звіті за 2024 рік “Нафтова і газова промисловість у період переходу до нульових викидів”, антропогенні викиди парникових газів від видобутку, транспортування та переробки нафти й газу становлять близько 15% світового обсягу.

Отже, нафтогазова промисловість не може залишатися другорядним напрямом кліматичної політики. Вона є одним із секторів, де скорочення викидів потребує не декларацій, а конкретних технологічних рішень: заміни обладнання, перегляду інвестиційних програм, розвитку електрифікованих процесів, інтеграції відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії.

Чому метанової складової недостатньо

У частині декарбонізації Національний план з енергетики та клімату України до 2030 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.06.2024 № 562-р, визначає чітку пріоритетність усунення нафтогазовою промисловістю витоків метану.

Цей напрям є важливим, але він не охоплює всієї проблеми. Інші види парникових газів, за світовою статистикою, становлять половину загальних викидів галузі. Тому кліматична політика щодо нафтогазової промисловості не повинна обмежуватися лише метаном. Вона має включати механізми скорочення викидів, пов’язаних із використанням викопного палива у виробничих процесах, роботі обладнання, теплових операціях, генерації електроенергії та транспортуванні вуглеводнів.

Саме тут електрифікація стає центральним елементом декарбонізації. Вона змінює не лише джерело енергії, а й технологічну основу роботи нафтогазових об’єктів.

Електрифікація як основа промислової декарбонізації

У Керівництві Європейської ради з питань енергоефективної економіки від 10.07.2025 “Електрифікація та енергоефективність: основи декарбонізації промисловості” стверджується, що центральну роль у скороченні прямих викидів парникових газів відіграє електрифікація шляхом заміни процесів на основі викопного палива електричною енергією. Водночас електрифікація підсилює заходи з енергоефективності.

Звіт Міжнародного енергетичного агентства за 2024 рік констатує, що повна електрифікація нафтогазових об’єктів призведе до значнішого підвищення ефективності, ніж заміна старого обладнання на більш енергозберігаюче, яке так само працює на викопному паливі. Навіть заміна газової турбіни відкритого циклу на комбіновану дозволяє заощадити близько 30% необхідної енергії, але не змінює паливної природи процесу.

Аналітичний звіт за 2024 рік Rystad Energy наводить показник скорочення викидів CO2 більш ніж на 80% при електрифікації нафтових і газових об’єктів видобутку.

Ці оцінки формують чіткий висновок: електрифікація є не допоміжним, а системним напрямом декарбонізації нафтогазової промисловості. Вона має бути закріплена у кліматичній та енергетичній політиці України як окремий пріоритет.

Що передбачає електрифікація нафтогазових операцій

Електрифікація нафтогазових операцій передбачає, по-перше, перехід від механічного та термічного технологічного обладнання на електричне. Прикладами є заміна турбінного компресора на електричний двигун або газового нагрівача на електричний нагрівач чи котел.

По-друге, вона передбачає інтеграцію нафтогазових об’єктів з відновлюваними джерелами енергії поряд із системами накопичення енергії Battery Energy Storage System, або BESS. Також йдеться про гібридні енергосистеми, що поєднують відновлювані джерела енергії та традиційні джерела енергії, або про підключення нафтогазових об’єктів до електромереж, що заміщуватиме використання дизельних чи газових генераторів.

Діапазон заміни основного обладнання технологічних процесів на електричне залежить від наявних джерел викидів парникових газів та можливостей їх усунення шляхом електрифікації. Необхідна потужність відновлюваних джерел енергії з BESS визначається рівнем попиту на електроенергію з боку оновленого декарбонізованого устаткування нафтогазових об’єктів.

Економічний і регуляторний сенс для України

Електрифікація нафтогазової промисловості мінімізує або виключає витрати на закупівлю дизельного палива, ціна на яке стрімко зростає і яке є дефіцитним внаслідок ескалації конфлікту на Близькому Сході. Вона також сприяє продажу додаткових обсягів зекономлених нафти та газу.

Крім того, електрифікація суттєво зменшує викиди CO2 та забруднювальних речовин NOx і SOx в атмосферне повітря або дозволяє їх уникнути. У підсумку це мінімізує витрати на екологічні податки та штрафні санкції або запобігає їм.

Електрифікація наближає функціонування підприємств до глобальних цілей сталого розвитку і, як наслідок, до вимог Таксономічного регламенту ЄС 2020/852 від 18.06.2020 щодо створення рамок для сприяння сталим інвестиціям. Проєкти електрифікації стають пріоритетом для інвестування, пільгового кредитування ЄС та закупівельних рішень.

Отже, електрифікація має значення не лише для скорочення викидів. Вона напряму пов’язана з конкурентоспроможністю підприємств, доступністю цін для споживачів, інвестиційною привабливістю галузі та її відповідністю європейським правилам сталого фінансування.

Що має бути закріплено в енергетичній політиці

Низьковуглецева електрифікація нафтогазової промисловості, яка є одним із лідерів за енергоємністю та другим у світі сектором за обсягом викидів парникових газів, має фінансово-економічні вигоди, оптимізує операційну ефективність, підвищує продуктивність і конкурентоспроможність, сприяє дотриманню міжнародних екологічних цілей, відповідає глобальним цілям сталого розвитку та є пріоритетом фінансування ЄС.

У контексті виконання міжнародних зобов’язань за Паризькою угодою, зменшення залежності від зовнішніх джерел постачання вуглеводнів та світових цін на них, підвищення конкурентоспроможності та доступності цін для споживачів до пріоритетів державної політики потрібно віднести електрифікацію нафтогазової промисловості.

При оновленні Енергетичної стратегії України, яке започатковане Міненерго разом зі Світовим банком на початку року, електрифікацію нафтогазової промисловості необхідно включити до пріоритетів із конкретизацією напрямів.

Підприємствам вітчизняного нафтогазового сектору потрібно переглянути програми декарбонізації та плани інвестиційних проєктів із модернізації, передбачивши повномасштабну електрифікацію.

До пріоритетів державної політики також необхідно віднести стимулювання імпортування та впровадження технологій електрифікації шляхом надання податкових пільг і скорочення митних зборів, а також сприяння залученню пільгових кредитів та грантових коштів міжнародних партнерів для впровадження проєктів електрифікації.

Банкам разом зі страховими компаніями вітчизняного сектору потрібно переглянути проєктні портфелі першочергового фінансування з наданням переваги проєктам електрифікації нафтогазової промисловості як комерційно привабливим.

Висновок

Електрифікація нафтогазової промисловості має бути включена до кліматичної та енергетичної політики України як один із системних напрямів декарбонізації, енергоефективності та технологічної модернізації галузі.

Україна вже має кліматичні зобов’язання, які вимагають скорочення викидів парникових газів порівняно з рівнем 1990 року. Оновлений національно визначений внесок України 2021 року встановив ціль скорочення викидів на 65% до 2030 року, а другий національно визначений внесок, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.10.2025, визначає новий горизонт — скорочення викидів у 2035 році більш ніж на 65% від рівня 1990 року.

Для нафтогазової промисловості це означає, що декарбонізація не може обмежуватися лише усуненням витоків метану. Скорочення метану залишається першочерговим напрямом, але поряд із ним потрібні рішення, які зменшують викиди від використання викопного палива у виробничих процесах, роботі обладнання, теплових операціях, генерації електроенергії, переробці та транспортуванні вуглеводнів.

Електрифікація є таким рішенням. Вона передбачає заміну механічного та термічного обладнання, що працює на викопному паливі, електричними приводами, електричними нагрівачами і котлами, а також інтеграцію нафтогазових об’єктів з електромережами, відновлюваними джерелами енергії та системами накопичення енергії BESS.

Стратегічне значення електрифікації полягає в тому, що вона одночасно скорочує викиди, підвищує енергоефективність, зменшує витрати на викопне паливо, посилює інвестиційну привабливість підприємств і наближає галузь до вимог європейської політики сталого фінансування.

Тому при оновленні Енергетичної стратегії України електрифікацію нафтогазової промисловості доцільно визначити окремим напрямом державної політики із конкретизацією пріоритетних об’єктів, технологій, джерел фінансування та механізмів стимулювання. На рівні компаній це потребує перегляду програм декарбонізації та інвестиційних планів модернізації.

Перший крок — закріплення електрифікації у стратегічних документах і державних пріоритетах. Наступний — перехід до практичного технологічного рівня: електричних приводів, нагрівачів, котлів, цифрових платформ, відновлюваних джерел енергії та BESS. Саме цим рішенням буте присвячено наступний матеріал.

Джерело: Термінал 

Argus Media 25 червня 2026 року повідомило, що парламент Великої Британії погодив сьомий вуглецевий бюджет країни. Документ має закріпити в законі скорочення викидів парникових газів на 87% до 2042 року порівняно з рівнем 1990 року.

Голосування відбулося ввечері 24 червня: за рішення проголосували 332 депутати, проти — 94. Сьомий вуглецевий бюджет охоплює період 2038–2042 років і встановлює ліміт 535 млн тонн CO2-еквіваленту, включно з часткою Великої Британії у міжнародній авіації та морських перевезеннях.

Argus зазначає, що вуглецеві бюджети у Великій Британії є юридично обов’язковими й обмежують сукупні викиди країни у п’ятирічних періодах. Для ринку нафтопродуктів це важливо як довгостроковий регуляторний сигнал для попиту на викопне пальне, транспортні палива та морську логістику.

«Це забезпечує довгострокову визначеність, якої бізнес, інвестори та громади потребують для прискорення переходу від викопного палива», — заявив голова Climate Change Committee Найджел Топпінг.

За даними Argus, Велика Британія виконала перші три вуглецеві бюджети за 2008–2022 роки, значною мірою завдяки декарбонізації електроенергетики та закриттю вугільної генерації. Країна також має юридично обов’язкову ціль досягти чистого нульового рівня викидів до 2050 року.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Reuters повідомило 22 червня, що Goldman Sachs очікує можливого зниження світового попиту на нафту через прискорене впровадження електромобілів після цінового шоку, пов’язаного з Ормузькою протокою. Банк оцінив потенційне скорочення попиту до 0,32 млн барелів на добу до кінця 2027 року.

Високі нафтові ціни після логістичного шоку можуть посилити перехід частини споживачів на електротранспорт

За даними Goldman Sachs, проникнення електромобілів у глобальних продажах легкових авто минулого місяця зросло на 3,4 відсоткового пункту — до 26,1%. Це другий найвищий показник за всю історію спостережень.

У сценарії тимчасового прискорення банк оцінює можливе зниження попиту на нафту на 0,13 млн барелів на добу до грудня 2027 року. У сценарії стійкого прискорення ефект може досягти 0,32 млн барелів на добу.

Goldman Sachs також зазначив, що проникнення електромобілів зросло на 12 із 15 найбільших ринків. Найбільший приріст зафіксовано в Китаї — на 11,4 відсоткового пункту.

Окремо банк звернув увагу на дво- та триколісний електротранспорт. У Китаї, Індії та В’єтнамі такі транспортні засоби становлять більшість продажів електромобілів і можуть заміщувати значну частину пального, яке споживає легковий автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

::contentReference[oaicite:0]{index=0}

Адміністрація президента США Дональда Трампа скасовує федеральні стандарти викидів парникових газів для легкових автомобілів і вантажівок. За розрахунками самої Агенції з охорони довкілля США (EPA), це може призвести до зростання цін на бензин до 29% до 2050 року та чистих втрат споживачів у розмірі близько $180 млрд до 2055 року.

Відкат кліматичної політики: економіка, паливо та наслідки

Що саме скасовується

Йдеться про ліквідацію федеральних стандартів щодо викидів парникових газів із вихлопних труб автомобілів і вантажівок. Парникові гази — це, зокрема, CO2 (вуглекислий газ), які сприяють зміні клімату.

Адміністрація пояснює це прагненням зменшити регуляторний тиск на автовиробників і здешевити транспортні засоби.

Прогноз EPA: бензин дорожчатиме

В оприлюдненому сценарії «Scenario A1» EPA прогнозує:

• зростання ціни на бензин на 75 центів за галон (USG) до 2050 року в постійних цінах;
• це еквівалентно підвищенню приблизно на 29%;
• чисті втрати для споживачів — близько $180 млрд до 2055 року.

USG (US gallon) — американський галон, що дорівнює 3,785 літра.

Причина — зростання попиту на паливо через повернення до менш економічних, але дешевших у виробництві автомобілів.

Баланс витрат: $1,3 трлн економії чи $1,5 трлн додаткових витрат?

Голова EPA Лі Зелдін заявив, що відкат стандартів дозволить усунути понад $1,3 трлн регуляторних витрат до 2055 року.

Водночас моделювання EPA показує, що:

• додаткові витрати на пальне та ремонти можуть сягнути майже $1,5 трлн за той самий період;
• це перевищує потенційну економію;
• жоден зі сценаріїв не враховує негативні наслідки для здоров’я від зростання забруднення повітря;
• також не враховано кліматичні збитки.

За новою політикою EPA присвоїло значення $0 усім негативним наслідкам для здоров’я при оцінці регуляторних змін.

Викиди та клімат

EPA прогнозує, що скасування стандартів призведе до:

• додаткових 8,3 млрд метричних тонн CO2-еквіваленту;
• це приблизно дорівнює 1,5 року всіх викидів парникових газів США.

Попит на нафту: вигода для виробників

Додатковий попит на пальне позитивно сприйняли нафтовидобувні компанії. До скасування стандартів базовий сценарій Управління енергетичної інформації США (EIA) передбачав:

• скорочення попиту на паливо з боку легкового транспорту до 4,9 млн барелів на добу до 2050 року;
• порівняно з 8,3 млн барелів на добу цього року.

За умов скасування стандартів цей спад може не відбутися або буде менш значним.

«За власним аналізом EPA, американські родини заплатять мільярди більше за пальне. Ба більше, багато людей зіткнуться зі зростанням витрат на охорону здоров’я через збільшення забруднення повітря», — заявила директорка кампанії Clean Transportation for All клубу Sierra Club Кетрін Гарсія.

Альтернативний сценарій: нафта по $47 за барель

EPA підготувала альтернативний варіант, у якому ціна на нафту падає до $47 за барель до 2050 року замість базових $91 за барель.

• У цьому випадку чиста економія може становити $250 млрд до 2055 року.
• Окремі сценарії враховують лише перші 2,5 року економії пального при виборі автомобіля.

Проте жоден із варіантів не враховує кліматичних або медичних наслідків.

Що це означає для енергетичного ринку

• Зростання попиту на нафту у США у середньо- та довгостроковій перспективі.
• Підвищення цін на бензин попри очікування дерегуляційної економії.
• Посилення ролі традиційних нафтопродуктів у транспортному секторі.
• Відтермінування енергетичного переходу до низьковуглецевих технологій.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Агентство з охорони довкілля США (EPA) скасувало посилені норми щодо викидів ртуті та інших токсичних речовин із вугільних електростанцій. Регулятор повертає галузь до стандартів 2012 року, що раніше забезпечили скорочення викидів ртуті майже на 90%.

Що означає рішення EPA для енергетики США

Федеральне Агентство з охорони довкілля США (Environmental Protection Agency, EPA) оголосило про скасування посиленого правила Mercury and Air Toxics Standards (MATS) — стандартів щодо ртуті та токсичних викидів у повітря.

Що саме змінено

• Скасовано правило 2024 року, яке посилювало контроль за викидами ртуті.
• Повернення до стандартів 2012 року.
• Майже 90% скорочення викидів ртуті уже було досягнуто завдяки нормам 2012 року.
• Очікувана економія — сотні мільйонів доларів для галузі.

Ртуть — токсичний метал, який потрапляє в атмосферу з викидів електростанцій, осідає з опадами та накопичується у харчовому ланцюгу через рибу. Вона шкодить розвитку мозку дітей і підвищує ризики серцевих нападів у дорослих.

Позиція уряду

«Сьогоднішні дії EPA виправляють помилки попередньої адміністрації та повертають галузь до ефективних стандартів MATS, які проклали шлях до енергетичного домінування США», — заявив заступник адміністратора EPA Девід Фотоуї.

У 2012 році запроваджені стандарти дозволили скоротити викиди ртуті майже на 90%. Адміністрація Джо Байдена намагалася ще більше посилити ці вимоги.

Позиція галузі

Представники вугільної індустрії стверджують, що надмірне регулювання робило роботу електростанцій занадто дорогою та стимулювало їх закриття.

«Скасування правила MATS 2024 року є важливим кроком для підтримки надійного та доступного електропостачання», — заявила генеральна директорка America’s Power Мішель Бладворт.

Ширша стратегія дерегуляції

• Оголошено про «найбільшу дерегуляцію в історії США».
• Продовжено строки виконання екологічних норм для десятків станцій.
• Скасовано висновок про загрозу кліматичних змін для здоров’я.
• Підкреслюється роль вугілля в умовах зростання попиту через центри обробки даних.

Адміністрація наголошує, що вугільні станції забезпечують стабільну генерацію під час пікових навантажень та штормів, особливо на тлі зростання попиту з боку центрів обробки даних.

Водночас екологічні організації вважають рішення кроком назад у боротьбі зі зміною клімату.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Associated Press

Дослідження Університету Каліфорнії в Ріверсайді (UC Riverside) показало, що збільшення частки етанолу в автомобільному бензині Каліфорнії з 10% до 15% не лише скорочує шкідливі викиди, а й потенційно здешевлює пальне до 20 центів за галон, створюючи новий баланс між екологічною політикою, енергетичною безпекою та підтримкою американських фермерів.

Вплив переходу на бензин E15 у Каліфорнії

• Екологічний ефект
  • Скорочення викидів чадного газу, загальних вуглеводнів та неметанових вуглеводнів.
  • Відчутне зниження викидів твердих частинок та ультрадрібних частинок, які становлять найбільші ризики для здоров’я.
  • Незначна зміна викидів оксидів азоту (NOx), ключового компонента смогу.
• Економіка та споживач
  • Потенційне зниження ціни бензину E15 до 20 центів за галон.
  • Заміщення частини дорожчого пального з сирої нафти дешевшим етанолом з вітчизняної сировини.
• Регулювання та політика
  • Дослідження UC Riverside стало однією з підстав для рішення губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома дозволити реалізацію E15.
  • Сформовано наукову базу для перегляду так званої «етанолової стінки» у штаті (поточного обмеження на рівні 10%).
• Енергетична безпека та агросектор
  • Етанол здебільшого виробляється з кукурудзи та сої, вирощених у США.
  • Очікуване зростання попиту на біопаливо від каліфорнійського ринку стимулюватиме американських фермерів.
  • Посилення енергетичної безпеки за рахунок зменшення залежності від імпортної нафти.
• Кліматичний вимір
  • Етанол має нижчий вуглецевий слід порівняно зі звичайним бензином.
  • Викиди CO₂ при його спалюванні переважно рециклюють вуглець, поглинений рослинами під час росту.
• Майбутнє транспорту
  • Вищі етанолові суміші розглядаються як частина комплексу низьковуглецевих рішень для транспорту.
  • E15 має співіснувати з електромобілями та іншими чистими технологіями.

Як перевіряли бензин E15

Ключові висновки щодо впливу етанолу на викиди в Каліфорнії отримані в межах дослідження, яке у 2023 році провела команда Центру екологічних досліджень і технологій у транспорті (College of Engineering Center for Environmental Research and Technology, CE-CERT) Університету Каліфорнії в Ріверсайді.

• Керівник дослідження — професор хімічної та екологічної інженерії Георгіос Каравалакіс.
• Випробування проводилися на флоті з 20 легкових автомобілів та легких вантажівок, які репрезентують сучасний автопарк Каліфорнії.
• Автомобілі відбиралися за:
  • обсягами продажів у штаті,
  • різними екологічними стандартами,
  • пробігом та технічними параметрами.
• Паливо для тестів формували з бензину, зібраного:
  • з трьох нафтопереробних заводів Південної Каліфорнії та
  • одного НПЗ у затоці Сан-Франциско,
  • після чого змішували в рівних пропорціях для отримання «середнього» каліфорнійського бензину.
• Тести виконувалися на шасі-диномометрі за федерально затвердженими процедурами.

Такий підхід дозволив максимально наблизити лабораторні умови до реальної експлуатації транспорту на дорогах штату.

Як E15 впливає на викиди

Дослідники порівнювали викиди стандартного бензину з 10% етанолу (E10) з бензином, у якому частка етанолу становила 15% (E15).

• Оксиди азоту (NOx)
  • Зміни викидів NOx виявилися несуттєвими, тобто збільшення частки етанолу не погіршило ситуацію з утворенням приземного озону.
• Чадний газ (CO), загальні та неметанові вуглеводні
  • За використання E15 відбулося зниження викидів CO.
  • Також зафіксовано зменшення загальних вуглеводнів і неметанових вуглеводнів.
• Тверді частинки
  • Найбільш помітний ефект — значне скорочення викидів твердих частинок.
  • Йдеться як про частинки, що формують завислі аерозолі, так і про ультрадрібні частинки, які становлять серйозну загрозу для здоров’я людини.

«Етанол забезпечує набагато чистіше згоряння пального, оскільки містить кисень. Саме тому ми спостерігаємо зменшення викидів твердих частинок та ультрадрібних частинок, тобто дуже малих частинок, які легко вдихаються і можуть проникати дуже глибоко в дихальну систему», — пояснює Георгіос Каравалакіс.

Наукова логіка тут проста: додатковий кисень у складі пального сприяє повнішому згорянню палива, зменшуючи кількість незгорілих фрагментів, що перетворюються на тверді частинки та токсичні вуглеводні.

Як дослідження може змінити правила гри

Протягом тривалого часу Каліфорнія дотримувалася так званої «етанолової стінки» — регуляторного обмеження, яке не дозволяло перевищувати 10% етанолу в бензині.

• Причиною обережності були:
  • хронічні проблеми з забрудненням повітря у Південно-Каліфорнійському повітряному басейні,
  • перевищення федеральних стандартів за смогом і твердими частинками у долині Сан-Хоакін та інших регіонах.
• Дані UC Riverside створюють наукове підґрунтя для перегляду цієї політики.

Саме результати дослідження, завершеного у 2023 році, стали одним з ключових аргументів для схвалення губернатором Гевіном Ньюсомом законодавства, яке дозволяє заправним станціям Каліфорнії реалізовувати суміш бензину з 15% етанолу під час подальших перевірок її відповідності нормам чистого повітря штату.

«Вищі етанолові суміші, як і інші низьковуглецеві та безвуглецеві біопалива, мають бути частиною загального набору рішень для сталого та чистого транспортного сектору, який співіснуватиме з іншими перевіреними чистими технологіями, такими як акумуляторні електромобілі», — наголошує Георгіос Каравалакіс.

Таким чином, дослідження не лише оцінює наслідки конкретної паливної суміші, а й вписує E15 у ширшу стратегію декарбонізації транспорту.

Фінансовий ефект: до 20 центів економії на галоні

Окреме дослідження, проведене фахівцями Університету Каліфорнії в Берклі та Військово-морської академії США, показало: перехід на бензин E15 може знизити роздрібну ціну на галон до 20 центів.

• Економіка використання палвної суміші:
  • етанол, вироблений переважно з кукурудзи та сої, вирощених у США,
  • є дешевшим за бензин, отриманий із сирої нафти,
  • збільшення частки етанолу зменшує частку дорожчого нафтового компоненту в кожному галоні пального.

Отже, споживачі отримують подвійний дивіденд: з одного боку — чистіше повітря, з іншого — потенційно нижчу ціну на паливо.

«Йдеться не лише про споживача, а й про промисловість. Ми говоримо про біопаливо, яке виробляється всередині країни американськими фермерами, і тепер їм доведеться виробляти більше, аби задовольнити потреби Каліфорнії. Така практика також сприятиме енергетичній безпеці», — підкреслює Георгіос Каравалакіс.

Підтримка американських фермерів та енергетична безпека

Оскільки етанол є відновлюваним паливом, яке здебільшого виробляється з внутрішніх аграрних ресурсів, розширення його використання має низку додаткових ефектів:

• Підтримка агросектору США
  • зростання попиту на етанол стимулює виробництво кукурудзи та целюлозної біомаси всередині країни;
  • виникають додаткові можливості для фермерів та переробної промисловості.
• Посилення енергетичної безпеки
  • заміщення частини імпортної нафти вітчизняним біопаливом зменшує вразливість до коливань світових цін на нафту;
  • створюється стабільніша та більш диверсифікована паливна база.

Кліматичні переваги етанолу

Окремий вимір — вуглецевий баланс. Етанол має нижчий вуглецевий слід порівняно з традиційним бензином, оскільки:

• зазвичай виробляється з кукурудзи або целюлозної біомаси;
• під час росту рослини поглинають CO₂ з атмосфери;
• при спалюванні етанолу в двигуні цей CO₂ повертається в атмосферу, але не додає нового викопного вуглецю;
• таким чином відбувається рециклінг вуглецю, а не його постійне накопичення в атмосфері.

Це робить E15 важливим елементом у стратегії поступового скорочення викидів парникових газів у транспорті, особливо в перехідний період, коли автопарк ще значною мірою складається з машин з двигунами внутрішнього згоряння.

Де вже працює E15

Хоча Каліфорнія досі обмежувалася 10% вмістом етанолу в бензині, на федеральному рівні ситуація інша.

• Агентство з охорони довкілля США (EPA) дозволяє використовувати E15:
  • у всіх автомобілях 2001 року випуску та новіших.
• Суміш E15 вже:
  • продається у 31 штаті США,
  • доступна на понад 3 000 автозаправних станцій.

Отже, Каліфорнія фактично наздоганяє загальнонаціональний тренд, але робить це з особливим акцентом на відповідність жорстким стандартам якості повітря.

Команда UC Riverside наголошує, що їхнє дослідження може забезпечити регуляторів необхідними даними для ширшого впровадження E15 у штаті, де до екологічних показників висувають особливо суворі вимоги.

Наукове оформлення результатів

Результати роботи опубліковані в науковому журналі Fuel у статті під назвою «Expanding the ethanol blend wall in California: Emissions comparison» («Розширення етанолової стінки в Каліфорнії: порівняння викидів»).

«Ми спостерігаємо зростання інтересу до розширення використання низьковуглецевих палив у Каліфорнії. Це дослідження показує, що такі кроки можуть принести реальні переваги з точки зору викидів — не лише в теорії, а й безпосередньо на дорозі», — резюмує Георгіос Каравалакіс.

Таким чином, результати UC Riverside виконують подвійну функцію: вони підтверджують екологічні та економічні переваги E15 і водночас надають аргументи для оновлення регуляторної бази в одному з найамбітніших з погляду кліматичної політики регіонів світу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: University of California

Латинська Америка вже сьогодні отримує близько 70% електроенергії з відновлюваних джерел, володіє критично важливими мінералами та має відносно низьку залежність від викопного палива. Водночас регіон застряг у стагнації енергетичного переходу: за даними Світового економічного форуму, за останнє десятиліття готовність до переходу майже не зросла через недофінансовану інфраструктуру, розриви в інноваціях та інвестиціях, слабкі політики й зростаючу зовнішню залежність, насамперед від Китаю, а також через вибухове зростання ринку дата-центрів, що додатково тисне на старі мережі.

Енергетичний перехід Латинської Америки між потенціалом та ризиками до 2030 року

1. Стартові умови: чому Латинська Америка — природний кандидат на роль «чистого енергетичного хабу»

За оцінками Світового економічного форуму у «Energy Transition Readiness: Latin America and the Caribbean», регіон має одні з найсприятливіших структурних умов у світі для чистого енергетичного переходу:

• Відновлювані ресурси (гідроенергетика, сонце, вітер) — результатом є те, що близько 70% електроенергії вже генерується з відновлюваних джерел.
• Критичні мінерали, необхідні для енергетичного переходу (зокрема для виробництва обладнання ВДЕ та електрифікації).
• Відносно низька залежність від викопного палива у структурі енергосистем.

Попри такий набір переваг, готовність до переходу за останні 10 років фактично застигла на місці. Інші регіони, що розвиваються, демонструють значно швидший прогрес, тоді як Латинська Америка та Карибський регіон, за висновками доповіді, «стагнують» за ключовими показниками готовності.

«Хоча регіон має одні з найсприятливіших структурних умов у світі – абундантні відновлювані ресурси, багатство критичними мінералами та відносно низьку залежність від викопного палива – прогрес у готовності до переходу не встигає за цими можливостями», — зазначається у білому папері Світового економічного форуму.

2. Інфраструктурні «вузькі місця»: старі мережі, високі втрати і обмежена інтеграція ВДЕ

Ключовий гальмівний фактор — хронічне недоінвестування в інфраструктуру, насамперед в електромережі.

• Електромережі регіону «недостатні та не відповідають» зростаючим і швидко змінюваним потребам у енергії.
• Втрати енергії при передачі та розподілі перевищують світовий середній рівень:
  • Латинська Америка: 13,5%;
  • глобальний середній показник: 10,2%.
• Старіння мереж та обмежені міждержавні інтерконектори стримують інтеграцію додаткових обсягів відновлюваної генерації.

Висновок: навіть за наявності потужного портфеля ВДЕ, без модернізації мереж регіон не зможе ані збільшити частку відновлюваної енергії, ані забезпечити надійність постачання в умовах зростаючого попиту.

«Старіючі мережі та обмежені міжз’єднання обмежують інтеграцію відновлюваних джерел», — констатує Світовий економічний форум.

3. Фінансово-інноваційний вакуум

Ще одна ланка у ланцюгу проблем — недостатні інвестиції в інновації й людський капітал.

• Усі 33 країни регіону разом забезпечили лише 4% світового капіталу енергетичного переходу у 2025 році.
• У грошовому вимірі це становить 70 млрд доларів США.
• За оцінками, до 2030 року регіону потрібно інвестувати щонайменше 150 млрд доларів США щороку, щоб досягти належного рівня готовності до переходу.

Таким чином, щорічний інвестиційний розрив сягає приблизно 80 млрд доларів США (150–70 млрд). Цей дефіцит капіталу безпосередньо

• гальмує розвиток досліджень і розробок у сфері чистої енергетики;
• обмежує формування кваліфікованої робочої сили для енергетичного переходу;
• знижує конкурентоздатність регіону на глобальному ринку технологій ВДЕ.

«Структурні виклики – від інфраструктурних вузьких місць до фрагментованих політик, обмежених інновацій та слабкого фінансування – окреслюють критичні напрямки, де цілеспрямовані реформи й інвестиції здатні розкрити повний потенціал регіону», — підкреслюється у доповіді Світового економічного форуму.

4. Зовнішні впливи: домінування Китаю в технологіях та торгівлі

Паралельно з внутрішніми структурними проблемами, регіон стикається зі зростаючою зовнішньою залежністю, насамперед від Китаю.

• Близько 90% усіх встановлених у Латинській Америці вітрових і сонячних технологій виробляються китайськими компаніями.
• Китай уклав двосторонні торговельні угоди з:
  • Чилі,
  • Коста-Рикою,
  • Еквадором,
  • Нікарагуа,
  • Перу.
• Ініціатива Belt and Road (Один пояс, один шлях) профінансувала інфраструктурні проєкти в 21 країні Латинської Америки починаючи з 2013 року.

Такі тенденції мають подвійний ефект:

• Позитив: прискорення розвитку інфраструктурних проєктів та розгортання ВДЕ завдяки доступу до капіталу й технологій.
• Ризики:
  • економічна вразливість через концентрацію постачання обладнання й фінансів у руках одного зовнішнього партнера;
  • геополітичні ризики, оскільки зростає залежність від політики і пріоритетів однієї країни.

Додатковий системний виклик — «подвійна енергетична залежність» багатьох країн регіону: вони одночасно експортують і імпортують викопне паливо, що

• підсилює їхню чутливість до цінової волатильності як на стороні експорту, так і імпорту;
• ускладнює планування довгострокової політики енергетичної безпеки.

5. Бум дата-центрів: цифрова економіка як новий споживач енергії та джерело ризиків

На тлі глобального буму штучного інтелекту Латинська Америка швидко перетворюється на вузловий регіон для будівництва дата-центрів іноземними компаніями.

• Ринок дата-центрів у Латинській Америці, за прогнозами, подвоїть свою вартість до кінця десятиліття.
• Лідери зростання:
  • Бразилія,
  • Мексика,
  • Чилі.
• Нові центри тяжіння для інвестицій:
  • Колумбія,
  • Перу,
  • Коста-Рика,
  • Панама.

Цей тренд створює асиметричну вигоду для США та їхніх союзників:

• вони можуть створювати власні ланцюги постачання, наближаючи цифрову інфраструктуру до своїх ринків;
• водночас переносять найбільш ресурсомісткі, енерговитратні чи екологічно чутливі процеси за межі своєї території, а з ними й навантаження на мережі та суспільне невдоволення, пов’язані з будівництвом і експлуатацією дата-центрів.

Для Латинської Америки це означає, що:

• навантаження на й без того ослаблені електромережі зростатиме,
• ризики аварійних відключень та масштабних перебоїв у постачанні електроенергії посилюються,
• з’являється новий вимір енергетичної безпеки, пов’язаний із безперервною роботою критичної цифрової інфраструктури.

Таким чином, цифрова трансформація без паралельного зміцнення мереж і прискорення енергетичного переходу може стати джерелом системних криз — від віялових відключень до посилення залежності від імпортованих енергоносіїв.

6. Чотири напрямки дій за версією Світового економічного форуму

Щоб уникнути сценарію «високий потенціал — низька готовність — зростаючі ризики», Світовий економічний форум пропонує комплексний підхід, заснований на чотирьох ключових стовпах дій:

• Посилення політичних рамок
  • узгодження й стабілізація політик у сфері енергетики та клімату,
  • створення передбачуваного середовища для довгострокових інвестицій.
• Поглиблення регіональної інтеграції
  • розвиток міждержавних інтерконекторів,
  • посилення координації між країнами у питаннях торгівлі енергією та інфраструктурних проєктів.
• Масштабування фінансових партнерств
  • залучення додаткових джерел капіталу для скорочення інвестиційного розриву між нинішніми 70 млрд доларів США і необхідними 150 млрд доларів США на рік до 2030 року,
  • диверсифікація фінансування, щоб зменшити надмірну залежність від одного зовнішнього партнера.
• Інвестиції в інновації та навички
  • розвиток локальних НДДКР-центрів у сфері чистої енергетики,
  • формування кваліфікованої робочої сили для проєктів ВДЕ, модернізації мереж та цифрової енергетичної інфраструктури.

Саме поєднання цих чотирьох стовпів із наявним природним і ресурсним потенціалом, за логікою Світового економічного форуму, може перетворити Латинську Америку з «регіону можливостей» на реальний глобальний центр чистої енергетики, здатний забезпечити стійку, справедливу й безпечну енергетичну систему.

У підсумку, Латинська Америка опинилася в точці, де поєднання високих можливостей і високих ризиків вимагає від урядів, бізнесу та міжнародних інституцій прискореного та скоординованого посилення чотирьох стовпів дій, окреслених Світовим економічним форумом. Без цього регіон ризикує залишитися «фактично зеленим за генерацією, але вразливим за інфраструктурою, фінансами й геополітикою» в умовах глобального зсуву до чистої енергетики та цифрової економіки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Китайська Sinopec нарощує присутність у низьковуглецевих сегментах: план на 2025 рік — 120 тис. т торгівлі SAF, модернізація нафтопереробних потужностей для підвищення виходу авіаційного біопального, а також розширення вуглецевих операцій у ЄС попри дорогі сировинні компоненти та збитковість епізодичного виробництва.

Sinopec — від експорту SAF до торгівлі вуглецем

1) Подія та масштаб

• Місце і дата: 14-й Китайський міжнародний конгрес з торгівлі нафтою і газом, Шанхай, 8 листопада.
• Оратор: Лі Ляньгун, старший віцепрезидент Sinopec.
• Ключовий акцент: прискорення «зеленої» трансформації через SAF і комплексний карбоновий менеджмент.

«Sinopec прискорює свою «зелену» трансформацію за рахунок розширення торгівлі стійким авіаційним паливом і комплексного управління викидами вуглецю», — Лі Ляньгун, старший віцепрезидент Sinopec.

2) SAF: ринок, виробництво, цілі

• План торгівлі SAF на 2025 рік: 120 000 т (проєкція на повний рік).
• Перший внутрішній експорт SAF: здійснено у 2024 році, що стало значущим етапом розвитку біопального експорту Китаю.
• Виробнича база: НПЗ Zhenhai Petrochemical & Refining (потужність 38 млн т/рік у нафтопереробці) — єдиний виробник SAF серед держкомпаній Китаю із потужністю 100 000 т/рік.
• Поточний режим випуску: ад-хок через значні збитки, зумовлені високою вартістю сировини.
• Вихід продукту (yield): за оцінкою трейдерів — 70%–80%.
• Інвестиційний вектор: модернізація установок Zhenhai для підвищення ефективності та збільшення виходу SAF.

3) Висновки щодо SAF

• Комерційний потенціал: нарощення торгівлі до 120 тис. т сигналізує про сталі канали збуту і попит з боку авіакомпаній, що прагнуть виконати жорсткі екологічні регуляції.
• Техніко-економічний виклик: ад-хок-виробництво при високій собівартості потребує модернізації процесів для зниження втрат; орієнтиром є вихід 70%–80%, що може бути підвищено завдяки апгрейдам.
• Стратегічна узгодженість: експорт 2024 року і план 2025 року вказують на перехід від «пілотних партій» до передумов масштабування, навіть попри дорогі фіди.

4) Диверсифікація: зелений метанол

• Новий напрям: Sinopec досліджує можливості на ринку зеленого метанолу як частину розширення низьковуглецевого портфеля торгівлі.
• Висновок: побудова мультиджерельних доходів у відновлюваному сегменті зменшує залежність від коливань маржі SAF.

5) Карбоновий менеджмент і торгівля вуглецем

• Комплексність підходу: управління викидами запроваджено по всьому торговельному ланцюгу.
• Піонерська операція 2023 року: перша в Китаї вуглецево-нейтральна нафтова транзакція з урахуванням повного життєвого циклу.
• Вихід до ЄС у 2024 році: перша угода Sinopec на ринку вуглецю ЄС, після чого компанія продовжила міжнародні карбонові операції на підтримку ядра торгівлі нафтою і газом.

«У 2023 році ми здійснили першу в Китаї повножиттєву вуглецево-нейтральну нафтову транзакцію; у 2024-му — провели першу угоду на ринку вуглецю ЄС», — Лі Ляньгун, старший віцепрезидент Sinopec.

6) Регуляторно-ринковий контекст

• Регуляторний тиск на авіацію: глобальні вимоги до декарбонізації стимулюють попит на SAF і компенсаційні механізми через торгівлю вуглецем.
• Синергія продуктів і ринків: SAF + зелений метанол + карбонові кредити формують зв’язану бізнес-модель, де маржа від торгівлі вуглецем частково нівелює вартість дорогих фідів для біопального.
• Висновок: стратегія Sinopec інтегрує виробництво, трейдинг і вуглецевий облік, підвищуючи конкурентність на тлі «зеленого» переходу.

7) Числові орієнтири для стейкхолдерів

• 120 тис. т SAF у 2025 році — таргет торгових обсягів.
• 100 тис. т/рік — встановлена потужність SAF на Zhenhai (виробництво наразі епізодичне).
• 70%–80% — типовий вихід SAF, який планують підвищувати через апгрейди.
• 38 млн т/рік — базова нафтопереробна потужність комплексу Zhenhai.
• 2023 — перша повножиттєва вуглецево-нейтральна нафтова угода в Китаї.
• 2024 — перша операція Sinopec на ринку вуглецю ЄС та перший внутрішній експорт SAF.

• Джерело: Terminal
• За матеріалами: spglobal.com

Міністр енергетики США Кріс Райт різко розкритикував політику досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, заявивши, що вона підриває енергетичну безпеку, загрожує торговельним угодам зі ЄС та призведе до економічних втрат для населення. Його позиція формує новий вектор у відносинах США–ЄС, що може призвести до конфлікту навколо кліматичних регуляцій і вплинути на глобальні енергетичні ринки у цьому десятилітті.

Суперечка США та ЄС навколо стратегії Net Zero

США проти кліматичних обмежень ЄС

• «Net zero 2050 — це колосальна катастрофа», — заявив Райт у коментарі Financial Times.
• Він назвав стратегію «монструозною програмою зубожіння людей» та зазначив, що її реалізація є нереальною.
• Критика пролунала напередодні його поїздки до Європи на газовий саміт та переговори з євроінституціями.
• ЄС просуває Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), відомий як «вуглецевий податок на кордоні», що накладає збори на імпорт товарів з високими викидами.
• Багато компаній зі США та інших країн вже сигналізують про ризик виходу з європейського ринку через ці обмеження.

«Вважаю, що ці регуляції суттєво загрожують реалізації торговельної угоди, яку було досягнуто», — Кріс Райт, міністр енергетики США.

Загрози для торгівлі та конкуренції

• ЄС прагне посилити контроль над імпортом енергоємної продукції, тоді як США вбачають у цьому бар’єри для експорту.
• Аналітики вже оцінюють американсько-європейську угоду з енергетичної торгівлі як нереалістичну, навіть без урахування нових податкових важелів.
• CEO ExxonMobil Даррен Вудс у ІІ кварталі 2025 року наголосив на «руйнівних штрафах» у рамках європейських правил.

Попередні заяви та позиція США

• Ще у квітні 2025 року Райт у Польщі заявив, що політика ЄС позбавляє громадян доступної та надійної енергії.

• «Кліматична тривожність вже знизила енергетичну свободу, а отже — добробут і національну безпеку Західної Європи», — Кріс Райт.

• Він наголосив: доступність енергії важливіша за сталий розвиток.
• За його словами, найбільший виклик сьогодення — платоспроможність домогосподарств, а не кліматичні ризики.

Конфлікт з IEA

• США можуть залишити Міжнародне енергетичне агентство (IEA), якщо воно не повернеться до прогнозування попиту без акценту на «зелену» енергетику.

• «Ми зробимо одне з двох: або реформуємо роботу IEA, або вийдемо з неї», — заявив Райт у липні 2025 року в інтерв’ю Bloomberg.

• Він назвав прогноз агентства щодо піку попиту на нафту у цьому десятилітті «повною нісенітницею».

Висновки

• Курс США на відмову від політики Net Zero формує протистояння з ЄС та створює невизначеність для глобальних нафтових і газових ринків.
• Реалізація європейських вуглецевих правил може зменшити конкурентність американських компаній та призвести до зміни торговельних потоків.
• Позиція США щодо IEA ставить під питання міжнародну координацію енергетичної безпеки, що посилює ризики для світових ринків.
• У довгостроковій перспективі протиріччя між США та ЄС можуть стати чинником структурних змін на нафтовому ринку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com