Китай домінує у світовому споживанні вугілля

Споживання вугілля наведено у млн тонн нафтового еквівалента вугілля. Перше місце з великим відривом посідає Китай — 3 147,0 млн тонн. Індія перебуває на другій позиції з 787,2 млн тонн, США — на третій із 297,9 млн тонн.

До першої п’ятнадцятки найбільших споживачів вугілля входять:

• Китай — 3 147,0 млн тонн;
• Індія — 787,2 млн тонн;
• США — 297,9 млн тонн;
• Індонезія — 175,9 млн тонн;
• Японія — 148,7 млн тонн;
• Південна Африка — 124,4 млн тонн;
• росія — 121,4 млн тонн;
• Південна Корея — 97,4 млн тонн;
• В’єтнам — 87,7 млн тонн;
• Туреччина — 61,0 млн тонн;
• Казахстан — 53,6 млн тонн;
• Німеччина — 51,0 млн тонн;
• Австралія — 49,8 млн тонн;
• Польща — 45,8 млн тонн;
• Тайвань — 43,7 млн тонн.

США залишаються найбільшим споживачем нафти

Споживання нафти наведено у млн барелів на добу. США посідають перше місце з показником 19,4 млн барелів на добу. Китай споживає 17,4 млн барелів на добу, Індія — 5,6 млн барелів на добу.

Рейтинг найбільших споживачів нафти має такий вигляд:

• США — 19,4 млн барелів на добу;
• Китай — 17,4 млн барелів на добу;
• Індія — 5,6 млн барелів на добу;
• Саудівська Аравія — 3,9 млн барелів на добу;
• росія — 3,6 млн барелів на добу;
• Японія — 3,3 млн барелів на добу;
• Південна Корея — 2,8 млн барелів на добу;
• Бразилія — 2,6 млн барелів на добу;
• Канада — 2,4 млн барелів на добу;
• Німеччина — 2,0 млн барелів на добу;
• Іран — 2,0 млн барелів на добу;
• Мексика — 1,8 млн барелів на добу;
• Індонезія — 1,7 млн барелів на добу;
• Сінгапур — 1,5 млн барелів на добу;
• Франція — 1,4 млн барелів на добу.

США також очолюють рейтинг споживання природного газу

Споживання природного газу подано у трлн куб. футів на рік. США посідають перше місце з показником 32,3 трлн куб. футів. росія перебуває на другому місці з 17,0 трлн куб. футів, Китай — на третьому з 15,6 трлн куб. футів.

До першої п’ятнадцятки входять:

• США — 32,3 трлн куб. футів на рік;
• росія — 17,0 трлн куб. футів на рік;
• Китай — 15,6 трлн куб. футів на рік;
• Іран — 9,1 трлн куб. футів на рік;
• Саудівська Аравія — 4,7 трлн куб. футів на рік;
• Канада — 4,7 трлн куб. футів на рік;
• Мексика — 3,5 трлн куб. футів на рік;
• Японія — 3,2 трлн куб. футів на рік;
• Німеччина — 2,8 трлн куб. футів на рік;
• ОАЕ — 2,5 трлн куб. футів на рік;
• Індія — 2,4 трлн куб. футів на рік;
• Південна Корея — 2,2 трлн куб. футів на рік;
• Єгипет — 2,2 трлн куб. футів на рік;
• Велика Британія — 2,2 трлн куб. футів на рік;
• Італія — 2,1 трлн куб. футів на рік.

Структура споживання різниться залежно від виду палива

Інфографіка показує різну географію попиту на викопне паливо. Китай має найбільше споживання вугілля — 3 147,0 млн тонн нафтового еквівалента, але за нафтою поступається США: 17,4 млн проти 19,4 млн барелів на добу. За природним газом розрив ще більший: 15,6 трлн куб. футів у Китаї проти 32,3 трлн куб. футів у США.

Індія посідає друге місце за вугіллям із 787,2 млн тонн і третє за нафтою з 5,6 млн барелів на добу, але лише 11-те за природним газом — 2,4 трлн куб. футів на рік.

росія, навпаки, посідає друге місце у світі за споживанням природного газу — 17,0 трлн куб. футів на рік, п’яте за нафтою — 3,6 млн барелів на добу та сьоме за вугіллям — 121,4 млн тонн.

Дані наведені за повний 2025 рік. Для перерахунку вугілля використано співвідношення: 1 ЕДж = 34,12 млн тонн вугільного еквівалента.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Statistical Review of World Energy 2026.

Європейська комісія запропонувала перенести з 2027 на 2028 рік застосування вимог ЄС щодо контролю й звітності за викидами метану для іноземних постачальників нафти та газу. Брюссель прямо пояснив відтермінування необхідністю не створювати додаткового тиску на безпеку постачання викопного палива в умовах нинішньої геополітичної ситуації.

ЄС пом’якшує регуляторний графік через ризики для імпорту енергоресурсів

Чинний графік передбачав набрання вимогами чинності 1 січня 2027 року. За пропозицією Єврокомісії їх запровадження переноситься на 2028 рік, а імпортери матимуть до 31 травня 2029 року, щоб підтвердити відповідність імпорту нафти, газу та вугілля за попередній рік європейським вимогам до моніторингу й звітності щодо метану.

Єврокомісія пояснила рішення необхідністю зменшити ризик додаткового тиску на постачання імпортного викопного палива. Reuters зазначає, що політичний тиск щодо перегляду правил посилився після порушень глобального енергопостачання через війну з Іраном.

США, які є найбільшим постачальником скрапленого природного газу до Європи, ще в червні попереджали, що нові правила можуть перешкоджати постачанню пального. Франція також виступила за перенесення, вказуючи на юридичні ризики для європейських імпортерів.

Пропозицію ще мають погодити держави ЄС та Європейський парламент. Чехія та Італія, за даними Reuters, виступають за довше — трирічне — відтермінування.

«Це однорічне відтермінування положень, пов’язаних з імпортом, має допомогти уникнути додаткового тиску на безпеку постачання імпортного викопного палива в нинішньому геополітичному контексті», — заявила Європейська комісія.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Норвезький оператор газопроводів Gassco заявив, що експортна система країни готова до високого попиту Європи взимку. Reuters повідомив, що 1 жовтня почався новий газовий рік і піковий сезон постачання до Європи, де рівні сховищ нижчі за довгострокове середнє.

Газова інфраструктура Норвегії входить у зимовий сезон після завершення планового ремонту

Норвезька система експорту природного газу добре підготовлена до високого попиту з боку Європи протягом майбутньої зими, заявив 1 жовтня оператор газопроводів і переробних потужностей Gassco.

Після вторгнення росії в Україну у 2022 році Норвегія стала найбільшим постачальником природного газу до Європи. За даними Reuters, вона забезпечує близько 30% попиту Європейського Союзу та Великої Британії завдяки родовищам, які експлуатують Equinor та інші компанії.

1 жовтня позначає початок нового року на газовому ринку та старт пікового сезону постачання до Європи. Reuters зазначає, що європейські рівні зберігання газу перебувають значно нижче довгострокового середнього.

Gassco нещодавно завершила масштабні ремонти, які скорочували постачання у вересні відповідно до планів технічного обслуговування на рік. Європейські ціни на газ у 2026 році більш ніж подвоїлися — приблизно до 73 євро за мегават-годину — після того, як війна США та Ізраїлю проти Ірану суттєво обмежила постачання скрапленого природного газу.

У 2025 році Gassco поставила 114,9 млрд кубометрів газу через трубопровідну мережу довжиною 8 800 км. Постачання у 2026 році наразі становить 86,2 млрд кубометрів, що на 2,1 млрд кубометрів більше, ніж роком раніше.

Reuters також нагадує, що минулого тижня єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив: ЄС стикається з кризою цін на енергоносії цієї зими, і закликав країни-члени продовжувати наповнювати сховища та скорочувати попит.

«Коли ми входимо в зимовий сезон із завершеним технічним обслуговуванням і добре функціонуючою транспортною системою, норвезький континентальний шельф добре підготовлений до задоволення попиту Європи», — заявив директор із системних операцій Gassco Альфред Скоор Гансен.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Брюссель закликає робити підтримку короткостроковою, цільовою і тимчасовою

Reuters повідомило 1 жовтня, що Європейська комісія підготувала записку для обговорення міністрами фінансів єврозони 8 жовтня. У ній зазначено, що з початку конфлікту на Близькому Сході 25 держав-членів ЄС запровадили фіскальні заходи для пом’якшення впливу високих енергетичних цін на домогосподарства або компанії.

Бюджетна вартість цих заходів у 2026 році оцінена у €17,9 млрд, або 0,1% ВВП ЄС-27. Комісія вказала, що понад дві третини підтримки припадає на нецільові цінові заходи. Такий підхід, за оцінкою Комісії, не відповідає потребі робити короткострокові заходи адресними для найбільш вразливих груп, мінімізувати фіскальні витрати та узгоджувати підтримку з декарбонізацією енергетичної системи.

У записці також ідеться, що економічне зростання єврозони цього року може бути дещо вищим за травневий прогноз 0,9%, але наступного року, за оцінкою Комісії, воно, ймовірно, буде нижчим за попередній прогноз 1,2%. Інфляція цього року, за очікуванням, залишиться близькою до прогнозу 3,0%, а у 2027 році може бути вищою за раніше очікувані 2,3%.

«Якщо уряди хочуть допомогти споживачам і бізнесу, вони мають робити це через короткострокові заходи, які добре спроєктовані, цільові й тимчасові», — зазначила Європейська комісія у документі, який цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив уряди ЄС про цінову кризу, пов’язану з ризиками постачання. Фізичного дефіциту в Євросоюзі поки немає, однак високі ціни, складнощі із закачуванням газу та залежність від імпорту посилюють ринкову вразливість.

ЄС розглядає обмеження попиту як інструмент стримування цін і захисту запасів

У листі до міністрів енергетики держав ЄС, про який Reuters повідомило 25 вересня, Дан Йоргенсен запропонував розглянути додаткові заходи зі збереження запасів і зниження попиту на газ та електроенергію.

Серед можливих кроків названо обмеження температури в громадських будівлях, заборону зовнішнього опалення та вимкнення непотрібного громадського освітлення. Такі заходи мають зменшити споживання енергоресурсів і полегшити формування запасів.

За даними Gas Infrastructure Europe, газові сховища ЄС були заповнені приблизно на 70% — на 12 відсоткових пунктів менше, ніж у відповідний період 2025 року. Європейські країни залишаються значною мірою залежними від імпорту нафти й газу, а зовнішні постачальники забезпечують близько 80% потреб ЄС у газі.

Окремим ризиком залишається Ормузька протока, через яку у звичайних умовах проходить близько 20% світових потоків нафти та скрапленого природного газу.

«Ми зіткнулися із ціновою кризою, пов’язаною з кризою постачання», — написав єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.

У листі зазначено, що фізичного дефіциту енергоресурсів у ЄС поки не виникло. Водночас високі ціни та труднощі із заповненням сховищ створюють підстави для превентивного скорочення споживання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Splash247 8 вересня 2026 року повідомило, що дефіцит води в Панамському каналі змінює маршрути суден і планування портів. Для газового флоту ризик особливо помітний: оператори VLGC уже використовують перевалки, довгі обхідні маршрути або сплачують високі премії за транзит.

Обмеження Панамського каналу впливають на LPG і нафтопродукти, які рухаються із США на захід у напрямку Азії

Splash247 повідомило, що нова адміністраторка Панамського каналу Ілья Еспіно де Маротта працюватиме в умовах погіршення водного балансу та перебудови енергетичних маршрутів. За даними видання, Центр кліматичних прогнозів США оцінює ймовірність дуже сильного Ель-Ніньйо протягом осені та зими в Північній півкулі на рівні понад 90%. Панама вже оголосила надзвичайний стан через погодне явище.

Канал минулого тижня скоротив добову пропускну здатність до 34 суден і має зменшити її до 32 суден із 15 вересня. За нормальних умов без обмежень через канал проходить близько 40 суден на добу. Адміністрація каналу попередила, що якщо дощі у вересні–листопаді будуть недостатніми, на початку наступного року можливе нове скорочення пропускної здатності.

Splash247 зазначило, що на відміну від посухи 2023–2024 років нинішній водний дефіцит збігається з перебудовою енергетичної торгівлі через війну на Близькому Сході. Через порушення потоків через Ормуз більші обсяги американського LPG і нафтопродуктів прямують на захід через Панаму до Азії.

За даними брокера BRS, танкери дедвейтом понад 34 тис. т очікують близько трьох днів із боку Тихого океану та 4,2 дня з боку Атлантики. Це майже вдвічі довше, ніж раніше цього року. Для середньотоннажних продуктових танкерів MR2 ризик також зріс, оскільки через канал проходить близько 10 таких суден на добу на тлі рекордного експорту нафтопродуктів зі США.

Для газового судноплавства проблема ще гостріша. Splash247 навело оцінку SEB, за якою оператори надвеликих газовозів уже застосовують імпровізовані перевалки вантажів і місячні обхідні маршрути навколо Південної Америки або мису Доброї Надії, щоб не платити високі премії за бронювання або не стояти в чергах. Видання також повідомило, що SK Gas заплатила рекордні $5,3 млн за транзит LPG-танкера G. Spirit 1 вересня; попередній рекорд у $4,6 млн був встановлений кількома тижнями раніше.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Splash247.

Значне скорочення запасів у першому півріччі зробило нафтові й газові ринки вразливішими до нових порушень постачання. Волатильність змусила Glencore тимчасово скасувати внутрішній ліміт ризику в $200 млн, а прибуток торговельного підрозділу більш ніж подвоївся.

Ринковий ризик Glencore у першому півріччі досягав $456 млн через різкі коливання цін і торговельних потоків

Glencore заявила, що після суттєвого скорочення запасів енергетичні ринки гостріше реагують на будь-які порушення постачання. У період із березня до травня компанія тимчасово відмовилася від стандартного ліміту value-at-risk у $200 млн.

Value-at-risk, або VaR, — це оцінка потенційних збитків від відкритих ринкових позицій упродовж визначеного періоду за заданого рівня статистичної ймовірності.

У першому півріччі показник VaR Glencore досяг максимуму $456 млн і в середньому становив $165 млн. За аналогічний період 2025 року середнє значення дорівнювало $72 млн.

Компанія очікує, що впродовж частини другого півріччя волатильність залишатиметься вищою за історичні норми, хоча й буде нижчою, ніж у січні—червні.

Скоригований показник EBITDA торговельного бізнесу Glencore, який охоплює операції з енергоресурсами та іншими сировинними товарами, зріс до $3,64 млрд із $1,7 млрд роком раніше. Компанія пояснила збільшення насамперед результатами торгівлі нафтою та газом.

Загальний прибуток Glencore за перше півріччя становив $4,4 млрд після збитку $655 млн за аналогічний період 2025 року. EBITDA промислового бізнесу зросла на 72% — до $6,5 млрд.

Glencore очікує, що ринкова волатильність залишатиметься «вищою за історичні норми», хоча й не досягатиме рівнів першого півріччя.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Загроза пошкодження видобувних і переробних потужностей посилила ризики для нафтового балансу Перської затоки

Reuters 6 серпня 2026 року повідомило про дипломатичну кампанію Ірану, спрямовану на те, щоб держави Перської затоки переконали президента США Дональда Трампа припинити удари та повернутися до переговорів.

За даними агентства, попередження стосувалося нафтових родовищ, нафтопереробних заводів, електростанцій, систем водопостачання, транспортних мереж та інших стратегічних активів найближчих арабських партнерів Вашингтона.

Контакти активізувалися після заяви Трампа від 28 липня про можливість ударів по енергетичній мережі та інфраструктурі Ірану. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі проводив переговори з представниками Саудівської Аравії, Туреччини, Катару та Пакистану.

Джерела Reuters охарактеризували погрози інфраструктурі як спробу посилити економічний тиск на регіональні держави без негайного переходу до повномасштабної війни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року. Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість.

Алжир зміцнює позиції одного з ключових постачальників природного газу для Німеччини

Що передбачає новий контракт

Нову угоду Sonatrach та VNG підписали 17 липня 2026 року під час офіційного візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Німеччини. Про підписання повідомило державне агентство Algérie Presse Service (APS).

• Збільшення постачання природного газу до Німеччини розпочнеться з 1 січня 2027 року.
• Сторони не оприлюднили додаткові обсяги газу, тривалість контракту та його фінансову вартість.
• Контракт стосується трубопровідних постачань, які доповнять вже започатковані поставки скрапленого природного газу (СПГ).

Як формувалося партнерство

Співпраця між Sonatrach і VNG активно розвивається з 2024 року.

• У лютому 2024 року VNG стала першою німецькою компанією, яка почала закуповувати алжирський газ трубопроводом.
• Газ надходить через магістральний газопровід Transmed, який з’єднує алжирське родовище Hassi R’Mel з Італією через Туніс та Сицилійську протоку.
• Надалі ресурс транспортується мережею італійського оператора Snam, після чого прямує газопроводами TAG (Trans Austria Gasleitung) або Transitgas до німецьких газових мереж, зокрема Gascade та ONTRAS.

Transmed має номінальну пропускну здатність 33,5 млрд кубометрів газу на рік.

Перші постачання СПГ відкрили ще один маршрут

За два тижні до укладення нового контракту, 2 липня 2026 року, Sonatrach здійснила перше в історії постачання скрапленого природного газу (СПГ) до Німеччини.

• СПГ — це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами.
• Новий трубопровідний контракт фактично відкриває другий канал постачання алжирського газу на німецький ринок.

Чому це важливо для Німеччини

Німеччина залишається найбільшим споживачем природного газу в Європі.

• За перші чотири місяці 2026 року країна імпортувала трубопроводами близько 11,5 млрд кубометрів газу.
• Це становить приблизно чверть усіх європейських трубопровідних поставок природного газу.
• VNG до 2022 року була одним із найбільших покупців російського газу, однак після припинення його постачання компанія почала активно диверсифікувати джерела закупівель.

Співпраця виходить за межі природного газу

Sonatrach і VNG одночасно розвивають проєкти у сфері виробництва та транспортування «зеленого» водню.

• Компанії беруть участь у проєкті Algeria to Europe Hydrogen Alliance (ALTEH2A).
• Також вони працюють у межах ініціативи SoutH2 Corridor, яка передбачає виробництво водню в Алжирі та його експорт до європейських країн.

«Ця угода стала результатом тривалого шляху довіри та співпраці між Sonatrach і VNG», — заявив міністр вуглеводнів Алжиру Мохамед Аркаб. За його словами, контракт підтверджує статус Алжиру як надійного постачальника енергоресурсів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Algérie Presse Service (APS

Президент України 17 липня оголосив про призначення Сергія Федоренка новим головою «Нафтогазу» після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра. Зміна керівництва відбувається під час підготовки до зими та повторних ударів росії по газовидобувних об’єктах. Новий керівник має забезпечити безперервність накопичення ресурсу, відновлення пошкоджених потужностей і постачання газу.

Кадрова зміна не повинна перервати зимову підготовку

Сергій Федоренко, який працював комерційним директором «Нафтогазу», очолив компанію 17 липня. Він замінив Сергія Корецького, призначеного прем’єр-міністром України. Тривалість контракту нового керівника під час оголошення не уточнювалася.

Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності зберегти темп підготовки до опалювального сезону в умовах атак на енергетичну інфраструктуру. Газовидобувні об’єкти компанії, зокрема в Харківській області, неодноразово зазнавали ударів.

Операційний захист газопостачання охоплює не лише фізичну охорону об’єктів. До нього належать резервування обладнання, ремонт пошкоджених установок, збереження видобутку, накопичення газу в підземних сховищах, імпортний ресурс і фінансування закупівель.

Корецький переходить від управління компанією до координації енергосистеми

Новий уряд на чолі із Сергієм Корецьким отримав завдання підготувати країну до зимової кампанії російських ударів по електроенергетичних і газових об’єктах. Його досвід у «Укрнафті», «Укртатнафті» та «Нафтогазі» пов’язує урядову координацію з практичним управлінням паливною інфраструктурою.

За період керівництва Корецького «Нафтогаз» відновив запаси газу до понад 13 млрд куб. м і залучив майже $1 млрд. Ці показники характеризують створений ресурсний буфер, але не гарантують проходження зими за повторних масштабних пошкоджень видобутку, сховищ, компресорних станцій або електромереж.

Кадрові рішення визначили розподіл відповідальності: уряд має координувати захист усієї енергосистеми, а нове керівництво «Нафтогазу» — підтримувати безперервність газового сектору. Водночас окремого нового плану фізичного захисту, бюджету або переліку інженерних заходів під час призначення не оприлюднили.

Запаси залишаються лише одним елементом стійкості

За базовим сценарієм на початок опалювального сезону 2026/27 Україна планувала накопичити 14,6 млрд куб. м газу. З урахуванням воєнних ризиків мінімальним орієнтиром залишався рівень 13,2 млрд куб. м. Поточний газовий баланс України показує поступове зростання запасів, але зимова стійкість залежить також від збереження інфраструктури відбору й транспортування.

Газовий сектор не може розглядатися окремо від електроенергетики: компресорні станції, видобувні установки та системи управління потребують стабільного живлення. Стан генерації й ремонт пошкоджених потужностей відображає баланс електроенергетики України.

Джерела: Reuters: призначення керівника «Нафтогазу», Associated Press: завдання нового уряду та підготовка енергосистеми.