<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; LNG</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/energetika/lng/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Фрахтова турбулентність: як зростання Baltic Dry Index до 2083 пунктів і падіння ставок на танкери змінюють енергетичну логістику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Feb 2026 09:08:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[BalticDryIndex]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153610</guid>
		<description><![CDATA[Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань. Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань.</strong> Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних ринків, зокрема європейського та українського.</p>
<h3>Глобальна карта фрахту: від суховантажів до газовозів</h3>
<h4>Baltic Dry Index: відновлення після просідання</h4>
<p>За даними <a href="https://www.balticexchange.com/">Baltic Exchange</a>, <strong>Baltic Dry Index</strong> за тиждень, що завершився 13 лютого 2026 року, піднявся з 1923 до <strong>2083 пунктів</strong>. Це індикатор вартості перевезень масових вантажів — руди, вугілля, зерна.</p>
<ul>
<li><strong>Capesize (C5TC)</strong>: середня ставка зросла з $25 692 до <strong>$28 849</strong> на добу (+$3 157).</li>
<li>Трансатлантичні рейси досягали <strong>$34 344</strong>, а фрахт на далекі маршрути — <strong>$55 028</strong>.</li>
<li><strong>Panamax (P5TC)</strong>: зростання з $14 829 до <strong>$15 989</strong> за тиждень.</li>
<li>Ultramax у Мексиканській затоці перевищували <strong>$30 000</strong> на добу.</li>
</ul>
<p>Зростання суховантажних ставок свідчить про активізацію торгівлі сировиною, що є опосередкованим маркером промислового попиту.</p>
<h4>Танкерний сегмент: корекція після піків</h4>
<p>У сегменті перевезень нафти й нафтопродуктів ситуація менш однозначна.</p>
<ul>
<li><strong>VLCC (TD3C)</strong> Близький Схід – Китай: зниження на 7 пунктів до WS132,78, TCE — <strong>$117 360/доба</strong>.</li>
<li>West Africa – China (TD15): WS121,44, TCE понад <strong>$103 700</strong>.</li>
<li>US Gulf – China (TD22): зростання більш ніж на $330 000 до понад <strong>$14 млн</strong> за рейс.</li>
<li><strong>Suezmax</strong> Нігерія – UK Continent: WS157,78, TCE майже <strong>$69 900</strong>.</li>
<li><strong>Aframax</strong> East Coast Mexico – US Gulf: +73 пункти до WS390, TCE понад <strong>$128 650</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Worldscale (WS)</em> — це міжнародна система розрахунку ставок фрахту, де 100 пунктів відповідають базовій вартості перевезення.</p>
<h4>LNG: Атлантика відновлюється</h4>
<ul>
<li>BLNG2 US Gulf – Continent: +$9 700 до <strong>$21 900/доба</strong>.</li>
<li>BLNG3 US Gulf – Japan: +$9 700 до <strong>$23 700/доба</strong>.</li>
<li>6-місячний тайм-чартер: зниження до <strong>$23 900</strong>.</li>
<li>3-річний контракт: зростання до <strong>$60 000</strong>.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок в Атлантиці пояснюється скороченням доступного тоннажу та збільшенням незакритих вантажів.</p>
<h4>LPG: уповільнення активності</h4>
<ul>
<li>BLPG1 Ras Tanura – Chiba: −$4,15 до <strong>$95,17</strong>, TCE — <strong>$84 383</strong>.</li>
<li>BLPG2 Houston – Flushing: $88,63, TCE — <strong>$94 370</strong>.</li>
<li>BLPG3 Houston – Chiba: $159,08, TCE — <strong>$83 775</strong>.</li>
</ul>
<p>Зниження активності пов’язане зі зменшенням кількості угод і комфортнішою пропозицією флоту.</p>
<h3>Що це означає для енергетики</h3>
<h4>1. Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична волатильність</strong>: різкі коливання ставок (від −7 до +73 пунктів WS) означають нестабільність транспортної складової у ціні пального.</li>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong>: активність US Gulf – Європа зростає, що посилює роль трансатлантичного напряму.</li>
<li><strong>Стратегічне планування</strong>: трирічні LNG-контракти по $60 000 свідчать про очікування довгострокової напруженості.</li>
</ul>
<h4>2. Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Концентрація потоків</strong> в Атлантиці підвищує значення портів та терміналів як критичних вузлів.</li>
<li><strong>Інвестиції у флот</strong> стають відповіддю на дефіцит тоннажу.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків</strong> через альтернативні маршрути зменшує вразливість до блокад.</li>
</ul>
<h4>3. Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Фрахт може формувати <strong>значну частину кінцевої вартості</strong> пального.</li>
<li>Падіння ставок MR у Мексиканській затоці до TCE $16 200 впливає на маржу трейдерів.</li>
<li>Зростання Aframax понад $128 650 на добу може підвищувати премії в окремих регіонах.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок у трансатлантичному сегменті може означати підвищення вартості імпортного ресурсу для європейського ринку.</p>
<p><strong>Висновок.</strong> Світовий фрахтовий ринок демонструє складну багатовекторну динаміку: суховантажі зростають, частина танкерів коригується, LNG відновлюється, LPG слабшає. Для енергетичних ринків це означає нестабільну логістичну складову, яка може стати ключовим фактором формування цін у 2026 році.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedcn.com.au/news/baltic-exchange-weekly-report-13-february-2026" target="_blank">thedcn</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань.</strong> Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних ринків, зокрема європейського та українського.</p>
<h3>Глобальна карта фрахту: від суховантажів до газовозів</h3>
<h4>Baltic Dry Index: відновлення після просідання</h4>
<p>За даними <a href="https://www.balticexchange.com/">Baltic Exchange</a>, <strong>Baltic Dry Index</strong> за тиждень, що завершився 13 лютого 2026 року, піднявся з 1923 до <strong>2083 пунктів</strong>. Це індикатор вартості перевезень масових вантажів — руди, вугілля, зерна.</p>
<ul>
<li><strong>Capesize (C5TC)</strong>: середня ставка зросла з $25 692 до <strong>$28 849</strong> на добу (+$3 157).</li>
<li>Трансатлантичні рейси досягали <strong>$34 344</strong>, а фрахт на далекі маршрути — <strong>$55 028</strong>.</li>
<li><strong>Panamax (P5TC)</strong>: зростання з $14 829 до <strong>$15 989</strong> за тиждень.</li>
<li>Ultramax у Мексиканській затоці перевищували <strong>$30 000</strong> на добу.</li>
</ul>
<p>Зростання суховантажних ставок свідчить про активізацію торгівлі сировиною, що є опосередкованим маркером промислового попиту.</p>
<h4>Танкерний сегмент: корекція після піків</h4>
<p>У сегменті перевезень нафти й нафтопродуктів ситуація менш однозначна.</p>
<ul>
<li><strong>VLCC (TD3C)</strong> Близький Схід – Китай: зниження на 7 пунктів до WS132,78, TCE — <strong>$117 360/доба</strong>.</li>
<li>West Africa – China (TD15): WS121,44, TCE понад <strong>$103 700</strong>.</li>
<li>US Gulf – China (TD22): зростання більш ніж на $330 000 до понад <strong>$14 млн</strong> за рейс.</li>
<li><strong>Suezmax</strong> Нігерія – UK Continent: WS157,78, TCE майже <strong>$69 900</strong>.</li>
<li><strong>Aframax</strong> East Coast Mexico – US Gulf: +73 пункти до WS390, TCE понад <strong>$128 650</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Worldscale (WS)</em> — це міжнародна система розрахунку ставок фрахту, де 100 пунктів відповідають базовій вартості перевезення.</p>
<h4>LNG: Атлантика відновлюється</h4>
<ul>
<li>BLNG2 US Gulf – Continent: +$9 700 до <strong>$21 900/доба</strong>.</li>
<li>BLNG3 US Gulf – Japan: +$9 700 до <strong>$23 700/доба</strong>.</li>
<li>6-місячний тайм-чартер: зниження до <strong>$23 900</strong>.</li>
<li>3-річний контракт: зростання до <strong>$60 000</strong>.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок в Атлантиці пояснюється скороченням доступного тоннажу та збільшенням незакритих вантажів.</p>
<h4>LPG: уповільнення активності</h4>
<ul>
<li>BLPG1 Ras Tanura – Chiba: −$4,15 до <strong>$95,17</strong>, TCE — <strong>$84 383</strong>.</li>
<li>BLPG2 Houston – Flushing: $88,63, TCE — <strong>$94 370</strong>.</li>
<li>BLPG3 Houston – Chiba: $159,08, TCE — <strong>$83 775</strong>.</li>
</ul>
<p>Зниження активності пов’язане зі зменшенням кількості угод і комфортнішою пропозицією флоту.</p>
<h3>Що це означає для енергетики</h3>
<h4>1. Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична волатильність</strong>: різкі коливання ставок (від −7 до +73 пунктів WS) означають нестабільність транспортної складової у ціні пального.</li>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong>: активність US Gulf – Європа зростає, що посилює роль трансатлантичного напряму.</li>
<li><strong>Стратегічне планування</strong>: трирічні LNG-контракти по $60 000 свідчать про очікування довгострокової напруженості.</li>
</ul>
<h4>2. Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Концентрація потоків</strong> в Атлантиці підвищує значення портів та терміналів як критичних вузлів.</li>
<li><strong>Інвестиції у флот</strong> стають відповіддю на дефіцит тоннажу.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків</strong> через альтернативні маршрути зменшує вразливість до блокад.</li>
</ul>
<h4>3. Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Фрахт може формувати <strong>значну частину кінцевої вартості</strong> пального.</li>
<li>Падіння ставок MR у Мексиканській затоці до TCE $16 200 впливає на маржу трейдерів.</li>
<li>Зростання Aframax понад $128 650 на добу може підвищувати премії в окремих регіонах.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок у трансатлантичному сегменті може означати підвищення вартості імпортного ресурсу для європейського ринку.</p>
<p><strong>Висновок.</strong> Світовий фрахтовий ринок демонструє складну багатовекторну динаміку: суховантажі зростають, частина танкерів коригується, LNG відновлюється, LPG слабшає. Для енергетичних ринків це означає нестабільну логістичну складову, яка може стати ключовим фактором формування цін у 2026 році.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedcn.com.au/news/baltic-exchange-weekly-report-13-february-2026" target="_blank">thedcn</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/09/sirij-nosorig-energetichno%d1%97-bezpeki-yevropi-nizki-zapasi-gazu-na-tli-riziku-vijni-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/09/sirij-nosorig-energetichno%d1%97-bezpeki-yevropi-nizki-zapasi-gazu-na-tli-riziku-vijni-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Feb 2026 09:41:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[«сірий носоріг»]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas storage]]></category>
		<category><![CDATA[Gray Rhino]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East risk]]></category>
		<category><![CDATA[US-Iran tensions]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[газові сховища]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153582</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30109-Цены_рост.jpg" alt="«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану"/><br />Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався. Енергетична вразливість, яку всі бачать У геополітичному аналізі ризиків термін «Gray Rhino» («сірий носоріг») [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30109-Цены_рост.jpg" alt="«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану"/><br /><p>Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався.</p>
<h3>Енергетична вразливість, яку всі бачать</h3>
<p>У геополітичному аналізі ризиків термін <em>«Gray Rhino» («сірий носоріг»)</em> означає <strong>високоймовірну подію з масштабними наслідками</strong>, яка є очевидною, але з різних причин не отримує належної уваги з боку політиків та ринків.</p>
<p>На відміну від «чорного лебедя» — непередбачуваної події, «сірий носоріг» буквально мчить назустріч. Його видно, чути і є час зреагувати. Але реакції немає.</p>
<h4>Критично низькі запаси газу в ЄС</h4>
<p>Станом на <strong>9 лютого 2026 року</strong> середній рівень заповненості підземних газових сховищ Європейського Союзу становить близько <strong>36%</strong>.</p>
<ul>
<li>Це <strong>найнижчий показник для цієї пори року з зими 2021–2022 років</strong>.</li>
<li>Саме тоді Європа ще значною мірою залежала від трубопровідного газу з росії.</li>
<li>Низький рівень запасів означає <strong>обмежений запас міцності</strong> перед завершенням опалювального сезону та наповненням сховищ улітку.</li>
</ul>
<h4>Небезпечний збіг у часі</h4>
<p>Особливу загрозу становить те, що рекордно низькі запаси газу збігаються у часі з <strong>безпрецедентним зростанням ризику військової ескалації між США та Іраном</strong>.</p>
<p>Попри початок дипломатичних переговорів <em>6 лютого в Омані</em>, військова активність Сполучених Штатів у регіоні свідчить про підготовку до силового сценарію.</p>
<h4>Військова мобілізація США навколо Ірану</h4>
<p>За наявною інформацією, масштаб і структура американської присутності мають чітко виражений оборонно-наступальний характер:</p>
<ul>
<li><strong>Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln</strong>, перекинута з Південно-Китайського моря, діє у Північній частині Аравійського моря.</li>
<li>У зоні відповідальності CENTCOM перебуває <strong>понад десяток військових кораблів США</strong>.</li>
<li>Супутникові знімки фіксують розміщення десятків літаків:
<ul>
<li>ударної авіації;</li>
<li>розвідки, спостереження та рекогностування (ISR);</li>
<li>засобів радіоелектронної боротьби;</li>
<li>пошуково-рятувальних підрозділів.</li>
</ul>
</li>
<li>Це може свідчити про <strong>підготовку операцій у зоні захищеного повітряного простору</strong>.</li>
</ul>
<h4>Сигнал, який важко ігнорувати</h4>
<p>Найбільш показовим елементом є перекидання систем протиракетної оборони:</p>
<ul>
<li>Повідомляється про передислокацію <strong>батарей THAAD</strong> до Йорданії, Кувейту, Бахрейну, Саудівської Аравії та Катару.</li>
<li>Системи <strong>Patriot</strong> підтверджено розміщені на авіабазі Аль-Удейд у Катарі.</li>
<li>Армія США має лише <strong>вісім діючих батарей THAAD</strong>, що робить їх використання надзвичайно вибірковим.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Переміщення Patriot і THAAD є дуже дорогим. Імовірність того, що їх застосують, суттєво зростає», — Сет Джонс, Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).</p></blockquote>
<h4>Чому це критично для енергетики Європи</h4>
<p>Будь-яка масштабна ескалація навколо Ірану:</p>
<ul>
<li>підвищує ризик перебоїв у глобальних ланцюгах енергопостачання;</li>
<li>може вплинути на морську логістику та страхування;</li>
<li>посилює ціновий тиск на газ і нафту саме тоді, коли <strong>Європа має мінімальний запас маневру</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ситуація повністю відповідає логіці «сірого носорога»: <strong>загроза очевидна, наслідки потенційно масштабні, але превентивні рішення залишаються обмеженими</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/02/09/11178510/opinion-is-europe-s-energy-market-ready-for-an-iran-war/" target="_blank"> ICIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30109-Цены_рост.jpg" alt="«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану"/><br /><p>Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався.</p>
<h3>Енергетична вразливість, яку всі бачать</h3>
<p>У геополітичному аналізі ризиків термін <em>«Gray Rhino» («сірий носоріг»)</em> означає <strong>високоймовірну подію з масштабними наслідками</strong>, яка є очевидною, але з різних причин не отримує належної уваги з боку політиків та ринків.</p>
<p>На відміну від «чорного лебедя» — непередбачуваної події, «сірий носоріг» буквально мчить назустріч. Його видно, чути і є час зреагувати. Але реакції немає.</p>
<h4>Критично низькі запаси газу в ЄС</h4>
<p>Станом на <strong>9 лютого 2026 року</strong> середній рівень заповненості підземних газових сховищ Європейського Союзу становить близько <strong>36%</strong>.</p>
<ul>
<li>Це <strong>найнижчий показник для цієї пори року з зими 2021–2022 років</strong>.</li>
<li>Саме тоді Європа ще значною мірою залежала від трубопровідного газу з росії.</li>
<li>Низький рівень запасів означає <strong>обмежений запас міцності</strong> перед завершенням опалювального сезону та наповненням сховищ улітку.</li>
</ul>
<h4>Небезпечний збіг у часі</h4>
<p>Особливу загрозу становить те, що рекордно низькі запаси газу збігаються у часі з <strong>безпрецедентним зростанням ризику військової ескалації між США та Іраном</strong>.</p>
<p>Попри початок дипломатичних переговорів <em>6 лютого в Омані</em>, військова активність Сполучених Штатів у регіоні свідчить про підготовку до силового сценарію.</p>
<h4>Військова мобілізація США навколо Ірану</h4>
<p>За наявною інформацією, масштаб і структура американської присутності мають чітко виражений оборонно-наступальний характер:</p>
<ul>
<li><strong>Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln</strong>, перекинута з Південно-Китайського моря, діє у Північній частині Аравійського моря.</li>
<li>У зоні відповідальності CENTCOM перебуває <strong>понад десяток військових кораблів США</strong>.</li>
<li>Супутникові знімки фіксують розміщення десятків літаків:
<ul>
<li>ударної авіації;</li>
<li>розвідки, спостереження та рекогностування (ISR);</li>
<li>засобів радіоелектронної боротьби;</li>
<li>пошуково-рятувальних підрозділів.</li>
</ul>
</li>
<li>Це може свідчити про <strong>підготовку операцій у зоні захищеного повітряного простору</strong>.</li>
</ul>
<h4>Сигнал, який важко ігнорувати</h4>
<p>Найбільш показовим елементом є перекидання систем протиракетної оборони:</p>
<ul>
<li>Повідомляється про передислокацію <strong>батарей THAAD</strong> до Йорданії, Кувейту, Бахрейну, Саудівської Аравії та Катару.</li>
<li>Системи <strong>Patriot</strong> підтверджено розміщені на авіабазі Аль-Удейд у Катарі.</li>
<li>Армія США має лише <strong>вісім діючих батарей THAAD</strong>, що робить їх використання надзвичайно вибірковим.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Переміщення Patriot і THAAD є дуже дорогим. Імовірність того, що їх застосують, суттєво зростає», — Сет Джонс, Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).</p></blockquote>
<h4>Чому це критично для енергетики Європи</h4>
<p>Будь-яка масштабна ескалація навколо Ірану:</p>
<ul>
<li>підвищує ризик перебоїв у глобальних ланцюгах енергопостачання;</li>
<li>може вплинути на морську логістику та страхування;</li>
<li>посилює ціновий тиск на газ і нафту саме тоді, коли <strong>Європа має мінімальний запас маневру</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ситуація повністю відповідає логіці «сірого носорога»: <strong>загроза очевидна, наслідки потенційно масштабні, але превентивні рішення залишаються обмеженими</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/02/09/11178510/opinion-is-europe-s-energy-market-ready-for-an-iran-war/" target="_blank"> ICIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/09/sirij-nosorig-energetichno%d1%97-bezpeki-yevropi-nizki-zapasi-gazu-na-tli-riziku-vijni-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 09:14:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Canada energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[carbon pricing]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[propane market]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеве ціноутворення]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153491</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br />Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю. Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади Податковий розворот [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 08:24:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[LNG market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia LNG]]></category>
		<category><![CDATA[ринок СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[російський LNG]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153477</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br />росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії. Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів Ціль у 100 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br /><p>росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.</p>
<h2>Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів</h2>
<ul>
<li><strong>Ціль у 100 млн тонн LNG</strong> перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.</li>
<li>Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво <strong>90–105 млн тонн LNG до 2030 року</strong> та <strong>110–130 млн тонн до 2036 року</strong>.</li>
<li>Початковий план передбачав завоювання <strong>20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках</strong> проти близько <strong>8% нині</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.</p></blockquote>
<h2>Поточні показники виробництва</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році</strong> виробництво LNG в росії зросло на <strong>5,4%</strong> — до <strong>34,7 млн тонн</strong>, що нижче очікуваних <em>35,2 млн тонн</em>.</li>
<li>Видобуток нафти та газового конденсату у <strong>2025 році</strong> прогнозується на рівні <strong>516 млн тонн</strong>, або близько <strong>10,32 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на <em>1%</em>, озвученим у жовтні.</li>
</ul>
<h2>Затримки ключових LNG-проєктів</h2>
<ul>
<li><strong>Arctic LNG 2</strong> розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.</li>
<li>Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.</li>
<li><strong>Murmansk LNG</strong>, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю <strong>20,4 млн тонн на рік</strong>, також реалізується із затримками.</li>
</ul>
<h2>Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку</h2>
<ul>
<li>Європейський Союз планує <strong>повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року</strong>.</li>
<li>На європейському ринку посилюється конкуренція з боку <strong>США</strong>, які активно нарощують експорт LNG.</li>
<li><strong>Катар</strong> зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.</li>
</ul>
<h2>Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення</h2>
<ul>
<li>Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює <strong>диверсифікацію джерел постачання</strong> для ЄС.</li>
<li>Зростає роль <strong>логістичної стійкості</strong> та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.</li>
<li>Обмежена пропозиція з боку рф підтримує <strong>цінову конкуренцію</strong> між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.</li>
<li>Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.</li>
<li>Для Європи це означає <strong>посилення енергетичної безпеки</strong> попри короткострокові цінові коливання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-delays-lng-output-target-100-million-tons-per-year-due-sanctions-2025-12-25/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br /><p>росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.</p>
<h2>Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів</h2>
<ul>
<li><strong>Ціль у 100 млн тонн LNG</strong> перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.</li>
<li>Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво <strong>90–105 млн тонн LNG до 2030 року</strong> та <strong>110–130 млн тонн до 2036 року</strong>.</li>
<li>Початковий план передбачав завоювання <strong>20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках</strong> проти близько <strong>8% нині</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.</p></blockquote>
<h2>Поточні показники виробництва</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році</strong> виробництво LNG в росії зросло на <strong>5,4%</strong> — до <strong>34,7 млн тонн</strong>, що нижче очікуваних <em>35,2 млн тонн</em>.</li>
<li>Видобуток нафти та газового конденсату у <strong>2025 році</strong> прогнозується на рівні <strong>516 млн тонн</strong>, або близько <strong>10,32 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на <em>1%</em>, озвученим у жовтні.</li>
</ul>
<h2>Затримки ключових LNG-проєктів</h2>
<ul>
<li><strong>Arctic LNG 2</strong> розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.</li>
<li>Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.</li>
<li><strong>Murmansk LNG</strong>, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю <strong>20,4 млн тонн на рік</strong>, також реалізується із затримками.</li>
</ul>
<h2>Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку</h2>
<ul>
<li>Європейський Союз планує <strong>повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року</strong>.</li>
<li>На європейському ринку посилюється конкуренція з боку <strong>США</strong>, які активно нарощують експорт LNG.</li>
<li><strong>Катар</strong> зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.</li>
</ul>
<h2>Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення</h2>
<ul>
<li>Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює <strong>диверсифікацію джерел постачання</strong> для ЄС.</li>
<li>Зростає роль <strong>логістичної стійкості</strong> та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.</li>
<li>Обмежена пропозиція з боку рф підтримує <strong>цінову конкуренцію</strong> між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.</li>
<li>Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.</li>
<li>Для Європи це означає <strong>посилення енергетичної безпеки</strong> попри короткострокові цінові коливання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-delays-lng-output-target-100-million-tons-per-year-due-sanctions-2025-12-25/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/exxon-prognozuye-stabilnij-popit-na-naftu-ta-zrostannya-gazu-chislovi-scenari%d1%97-j-naslidki-dlya-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/exxon-prognozuye-stabilnij-popit-na-naftu-ta-zrostannya-gazu-chislovi-scenari%d1%97-j-naslidki-dlya-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 29 Aug 2025 06:12:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[Exxon]]></category>
		<category><![CDATA[gas demand]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений газ]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова галузь]]></category>
		<category><![CDATA[попит на газ]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153180</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29875-Нефть.jpg" alt="Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку"/><br />Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття. Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів. Глобальний баланс енергетики до 2050 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29875-Нефть.jpg" alt="Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку"/><br /><p>Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття.</p>
<h3>Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів.</h3>
<h2>Глобальний баланс енергетики до 2050 року</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта:</strong> попит утримається вище 100 млн барелів/добу. Це означає понад <strong>950 млрд барелів</strong> сумарного споживання за 2025–2050 рр.</li>
<li><strong>Газ:</strong> зростання більш ніж на 20% до рівня <strong>4,8–5 трлн м³</strong> у 2050 р. (порівняно з ~4 трлн м³ у 2024-му).</li>
<li><strong>Нафта + газ:</strong> утримають близько 55% енергетичного міксу.</li>
<li><strong>Вугілля:</strong> поступово витісняється газом у промисловості та генерації.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> попит на нафту зберігає інерцію, а газ стає головним «перехідним паливом», що витісняє вугілля й підтримує стабільність систем з ВДЕ.</p>
<h2>Сценарій для США у 2025 році</h2>
<ul>
<li><strong>Рекорд споживання газу:</strong> очікується понад <strong>90–95 млрд куб. футів/добу</strong>.</li>
<li><strong>LNG:</strong> запуск нових терміналів на узбережжі Мексиканської затоки та розширення пропускних потужностей.</li>
<li><strong>Фактор сезону:</strong> пікове літнє споживання електроенергії підсилює попит.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> LNG-проєкти закріплюють довгострокову роль США як ключового постачальника газу на глобальний ринок.</p>
<h2>Структурні зрушення у попиті на паливо</h2>
<ul>
<li><strong>Бензин:</strong> скорочення на ~25% до 2050 року — з ~26 млн б/д до <strong>19–20 млн б/д</strong>.</li>
<li><strong>Дистиляти:</strong> дизель та авіапальне залишаються стабільними завдяки авіації та вантажним перевезенням.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> падіння бензинового сегмента скорочує завантаження НПЗ, що може створити <strong>дефіцит дизеля й авіапального</strong> та спричинити цінову премію.</p>
<h2>Регіональні акценти</h2>
<ul>
<li><strong>Азія:</strong> головний драйвер приросту попиту на газ.</li>
<li><strong>OECD:</strong> зростання частки ВДЕ у поєднанні з газовою генерацією для балансування.</li>
<li><strong>Пропозиція:</strong> Північна Америка, Близький Схід та окремі LNG-басейни формують основу видобутку.</li>
</ul>
<h2>Екологічний фактор</h2>
<ul>
<li><strong>Прогноз Exxon:</strong> ~27 млрд тонн CO₂ у 2050 р. проти ~36 млрд нині.</li>
<li><strong>Скорочення:</strong> приблизно на 25% (9 млрд тонн).</li>
<li><strong>Проблема:</strong> цього недостатньо для досягнення <strong>цілей ООН</strong>, що передбачають 12–15 млрд тонн.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> кліматичний розрив може викликати посилення регуляторного тиску на нафтово-газовий сектор.</p>
<h2>Аналітичні висновки</h2>
<ul>
<li>Попит на нафту залишається високим, створюючи довгострокову опору для ринку.</li>
<li>Зниження споживання бензину веде до ризику <strong>дефіциту дистилятів</strong>.</li>
<li>Газ формує основу для балансу систем з ВДЕ та витісняє вугілля.</li>
<li>Геополітична залежність від LNG підвищує ризики нестабільності ринку.</li>
<li>Регуляторний тиск через високі викиди стане визначальним фактором для інвесторів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Exxon-Sees-20-Gas-Demand-Growth-By-2050-US-Nearing-Records-In-2025.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29875-Нефть.jpg" alt="Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку"/><br /><p>Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття.</p>
<h3>Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів.</h3>
<h2>Глобальний баланс енергетики до 2050 року</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта:</strong> попит утримається вище 100 млн барелів/добу. Це означає понад <strong>950 млрд барелів</strong> сумарного споживання за 2025–2050 рр.</li>
<li><strong>Газ:</strong> зростання більш ніж на 20% до рівня <strong>4,8–5 трлн м³</strong> у 2050 р. (порівняно з ~4 трлн м³ у 2024-му).</li>
<li><strong>Нафта + газ:</strong> утримають близько 55% енергетичного міксу.</li>
<li><strong>Вугілля:</strong> поступово витісняється газом у промисловості та генерації.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> попит на нафту зберігає інерцію, а газ стає головним «перехідним паливом», що витісняє вугілля й підтримує стабільність систем з ВДЕ.</p>
<h2>Сценарій для США у 2025 році</h2>
<ul>
<li><strong>Рекорд споживання газу:</strong> очікується понад <strong>90–95 млрд куб. футів/добу</strong>.</li>
<li><strong>LNG:</strong> запуск нових терміналів на узбережжі Мексиканської затоки та розширення пропускних потужностей.</li>
<li><strong>Фактор сезону:</strong> пікове літнє споживання електроенергії підсилює попит.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> LNG-проєкти закріплюють довгострокову роль США як ключового постачальника газу на глобальний ринок.</p>
<h2>Структурні зрушення у попиті на паливо</h2>
<ul>
<li><strong>Бензин:</strong> скорочення на ~25% до 2050 року — з ~26 млн б/д до <strong>19–20 млн б/д</strong>.</li>
<li><strong>Дистиляти:</strong> дизель та авіапальне залишаються стабільними завдяки авіації та вантажним перевезенням.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> падіння бензинового сегмента скорочує завантаження НПЗ, що може створити <strong>дефіцит дизеля й авіапального</strong> та спричинити цінову премію.</p>
<h2>Регіональні акценти</h2>
<ul>
<li><strong>Азія:</strong> головний драйвер приросту попиту на газ.</li>
<li><strong>OECD:</strong> зростання частки ВДЕ у поєднанні з газовою генерацією для балансування.</li>
<li><strong>Пропозиція:</strong> Північна Америка, Близький Схід та окремі LNG-басейни формують основу видобутку.</li>
</ul>
<h2>Екологічний фактор</h2>
<ul>
<li><strong>Прогноз Exxon:</strong> ~27 млрд тонн CO₂ у 2050 р. проти ~36 млрд нині.</li>
<li><strong>Скорочення:</strong> приблизно на 25% (9 млрд тонн).</li>
<li><strong>Проблема:</strong> цього недостатньо для досягнення <strong>цілей ООН</strong>, що передбачають 12–15 млрд тонн.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> кліматичний розрив може викликати посилення регуляторного тиску на нафтово-газовий сектор.</p>
<h2>Аналітичні висновки</h2>
<ul>
<li>Попит на нафту залишається високим, створюючи довгострокову опору для ринку.</li>
<li>Зниження споживання бензину веде до ризику <strong>дефіциту дистилятів</strong>.</li>
<li>Газ формує основу для балансу систем з ВДЕ та витісняє вугілля.</li>
<li>Геополітична залежність від LNG підвищує ризики нестабільності ринку.</li>
<li>Регуляторний тиск через високі викиди стане визначальним фактором для інвесторів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Exxon-Sees-20-Gas-Demand-Growth-By-2050-US-Nearing-Records-In-2025.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/exxon-prognozuye-stabilnij-popit-na-naftu-ta-zrostannya-gazu-chislovi-scenari%d1%97-j-naslidki-dlya-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 10 Aug 2025 08:12:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[brands]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil & gas]]></category>
		<category><![CDATA[utilities]]></category>
		<category><![CDATA[valuation]]></category>
		<category><![CDATA[бренди]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[оцінка]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153057</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br />Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br /><p><strong>Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів</strong>, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).</p>
<h2>Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції</h2>
<ul>
<li><strong>Сукупна вартість Топ-100:</strong> 688,6 млрд дол.</li>
<li><strong>Нафта й газ (Топ-50):</strong> 444,1 млрд дол. <em>(+4% до 2024)</em></li>
<li><strong>Електроенергетика (Топ-50):</strong> 244,5 млрд дол. <em>(+5% до 2024)</em></li>
</ul>
<h3>Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду</h3>
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — 11-й рік поспіль на першому місці: <strong>45,4 млрд дол.</strong> (<em>−10%</em>), <strong>BSI 87,5/100</strong>, рейтинг <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>Aramco</strong> — 41,7 млрд дол., рейтинг <strong>AAA-</strong>. Стійкість попри <em>падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки</em>.</li>
<li><strong>PetroChina</strong> — 33,3 млрд дол. (<em>+17%</em>).</li>
<li><strong>Сила бренду (BSI):</strong>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> — 85/100, <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>PETRONAS</strong> — 83,7/100, <strong>AAA-</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ADNOC</strong> — 19 млрд дол. (<em>+25%</em>), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.</li>
</ul>
<h3>Управління брендом: приклад ADNOC</h3>
<ul>
<li><strong>Др. Султан Ахмед Аль Джабер</strong> (MD &amp; Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.</li>
</ul>
<h3>Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка</h3>
<ul>
<li><strong>State Grid Corporation of China</strong> — 85,6 млрд дол. (<em>+20%</em>), <strong>BSI 92,6/100</strong>, <strong>AAA+</strong>. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.</li>
<li><strong>EDF</strong> — 14,3 млрд дол. (<em>+22%</em>); <strong>Enel</strong> — 10,7 млрд дол. (<em>−4%</em>).</li>
<li><strong>Tenaga Nasional</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+35%</em>), BSI 88,9/100, <strong>AAA</strong> — другий за силою бренд.</li>
<li><strong>PLN</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+30%</em>), BSI 86,2/100, <strong>AAA</strong> — третій за силою бренд.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — <strong>Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance</strong></p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання у двох підсекторах</strong>: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.</li>
<li><strong>Shell</strong> утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.</li>
<li><strong>ADNOC</strong> демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.</li>
<li><strong>State Grid</strong> підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://brandfinance.com/press-releases/worlds-100-most-valuable-energy-brands-are-worth-688-6-billion-in-brand-value-in-2025" target="_blank">Brand Finance </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br /><p><strong>Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів</strong>, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).</p>
<h2>Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції</h2>
<ul>
<li><strong>Сукупна вартість Топ-100:</strong> 688,6 млрд дол.</li>
<li><strong>Нафта й газ (Топ-50):</strong> 444,1 млрд дол. <em>(+4% до 2024)</em></li>
<li><strong>Електроенергетика (Топ-50):</strong> 244,5 млрд дол. <em>(+5% до 2024)</em></li>
</ul>
<h3>Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду</h3>
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — 11-й рік поспіль на першому місці: <strong>45,4 млрд дол.</strong> (<em>−10%</em>), <strong>BSI 87,5/100</strong>, рейтинг <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>Aramco</strong> — 41,7 млрд дол., рейтинг <strong>AAA-</strong>. Стійкість попри <em>падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки</em>.</li>
<li><strong>PetroChina</strong> — 33,3 млрд дол. (<em>+17%</em>).</li>
<li><strong>Сила бренду (BSI):</strong>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> — 85/100, <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>PETRONAS</strong> — 83,7/100, <strong>AAA-</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ADNOC</strong> — 19 млрд дол. (<em>+25%</em>), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.</li>
</ul>
<h3>Управління брендом: приклад ADNOC</h3>
<ul>
<li><strong>Др. Султан Ахмед Аль Джабер</strong> (MD &amp; Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.</li>
</ul>
<h3>Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка</h3>
<ul>
<li><strong>State Grid Corporation of China</strong> — 85,6 млрд дол. (<em>+20%</em>), <strong>BSI 92,6/100</strong>, <strong>AAA+</strong>. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.</li>
<li><strong>EDF</strong> — 14,3 млрд дол. (<em>+22%</em>); <strong>Enel</strong> — 10,7 млрд дол. (<em>−4%</em>).</li>
<li><strong>Tenaga Nasional</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+35%</em>), BSI 88,9/100, <strong>AAA</strong> — другий за силою бренд.</li>
<li><strong>PLN</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+30%</em>), BSI 86,2/100, <strong>AAA</strong> — третій за силою бренд.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — <strong>Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance</strong></p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання у двох підсекторах</strong>: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.</li>
<li><strong>Shell</strong> утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.</li>
<li><strong>ADNOC</strong> демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.</li>
<li><strong>State Grid</strong> підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://brandfinance.com/press-releases/worlds-100-most-valuable-energy-brands-are-worth-688-6-billion-in-brand-value-in-2025" target="_blank">Brand Finance </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський імпорт LNG зміщує глобальні обсяги: Азія втрачає позиції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/yevropejskij-import-lng-zmishhuye-globalni-obsyagi-aziya-vtrachaye-pozici%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/yevropejskij-import-lng-zmishhuye-globalni-obsyagi-aziya-vtrachaye-pozici%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2025 14:09:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Північна Америка]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153007</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29769-IEA.png" alt="Європейський імпорт LNG зміщує глобальні обсяги: Азія втрачає позиції"/><br />У першій половині 2025 року світова торгівля скрапленим природним газом (LNG) зросла на 4%, попри обмеження з боку окремих постачальників. Різке збільшення імпорту в Європі спричинило перерозподіл глобальних потоків LNG — на шкоду азійським покупцям. Баланс глобального ринку LNG у 2025 році Світовий обсяг LNG-запропонування зріс на 60% у порівнянні з усім 2024 роком лише [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29769-IEA.png" alt="Європейський імпорт LNG зміщує глобальні обсяги: Азія втрачає позиції"/><br /><p>У першій половині 2025 року світова торгівля скрапленим природним газом (LNG) зросла на 4%, попри обмеження з боку окремих постачальників. Різке збільшення імпорту в Європі спричинило перерозподіл глобальних потоків LNG — на шкоду азійським покупцям.</p>
<h2>Баланс глобального ринку LNG у 2025 році</h2>
<ul>
<li><strong>Світовий обсяг LNG-запропонування зріс на 60% у порівнянні з усім 2024 роком</strong> лише за перше півріччя 2025 року.</li>
<li><em>Очікується повнорічне зростання постачання LNG на 5,5% (30 млрд м³)</em>.</li>
<li>Провідну роль відіграють <strong>Північна Америка та Близький Схід</strong> — завдяки новим проєктам та ефективнішій роботі існуючих потужностей.</li>
</ul>
<h2>Європа: головний рушій попиту</h2>
<ul>
<li><strong>Імпорт LNG в Європу зріс на 25% (майже 20 млрд м³) у першій половині 2025 року</strong>.</li>
<li><em>Очікується приріст на 26% (35 млрд м³) за підсумками всього року</em>, що контрастує зі зниженням на 18% у 2024 році.</li>
<li>Головні причини: завершення транзиту російського газу через Україну та падіння обсягів трубопровідного імпорту з Норвегії.</li>
<li><strong>Туреччина та Велика Британія забезпечили понад чверть зростання імпорту</strong>, переважно в зимовий період.</li>
</ul>
<h2>Північна Америка: джерело глобального зростання LNG</h2>
<ul>
<li>США забезпечили понад 12 млрд м³ додаткового LNG у першому півріччі, зокрема <em>майже 8 млрд м³ із Plaquemines LNG</em>.</li>
<li>Загальне зростання постачань з <strong>США, Канади та Мексики — 27% або 32 млрд м³</strong>.</li>
<li>Очікується, що в 2026 році <strong>Північна Америка забезпечить понад 70% нового обсягу LNG</strong> у світі.</li>
</ul>
<h2>Скорочення постачання з інших регіонів</h2>
<ul>
<li><strong>Алжир: мінус 23% (майже 2 млрд м³)</strong> через внутрішній попит і проблеми на upstream.</li>
<li><strong>росія: мінус 7% (1,6 млрд м³)</strong> через санкції проти малих заводів.</li>
<li>Інші зниження: <em>Норвегія — мінус 1,4 млрд м³, Єгипет — мінус 1 млрд м³, Австралія — мінус 1 млрд м³</em>.</li>
</ul>
<h2>Азія та Латинська Америка: зниження попиту</h2>
<ul>
<li><strong>Китай: імпорт LNG впав на 21% (11 млрд м³)</strong> унаслідок зниження внутрішнього попиту та зростання трубопровідного імпорту.</li>
<li>Індія, Пакистан, Сінгапур: <em>мінус 8% кожен</em>, сукупно понад 2 млрд м³.</li>
<li>Японія (+2,5%) та Тайвань (+12%) — винятки, з сукупним приростом на 2 млрд м³.</li>
<li>Загальне зниження азійського імпорту LNG: <strong>мінус 5,5% або 10 млрд м³</strong>.</li>
<li>Латинська Америка: мінус 13% (1,2 млрд м³) — завдяки гідрогенерації та зростанню газовидобутку в Аргентині.</li>
</ul>
<h2>Ризики на друге півріччя 2025 року</h2>
<ul>
<li><strong>Військові удари в Близькому Сході</strong> вже спричинили тимчасове зниження видобутку Ізраїлем у червні.</li>
<li><em>20% світового LNG транспортується через Ормузьку протоку</em> — геополітичні ризики залишаються високими.</li>
<li><strong>Можливі затримки запуску нових заводів</strong> можуть призвести до дефіциту LNG в разі невдач зі стартом потужностей.</li>
</ul>
<h2>Очікування на 2026 рік</h2>
<ul>
<li><strong>Очікуване зростання світового постачання LNG — 7% (40 млрд м³)</strong>, найбільше з 2019 року.</li>
<li>США, Канада та Мексика забезпечать <strong>понад 70% приросту</strong>.</li>
<li><em>Китай: прогнозується зростання імпорту на 25% (23 млрд м³)</em> після падіння у 2025 році.</li>
<li>Інші азійські ринки — плюс 19% (17 млрд м³).</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29769-IEA.png" alt="Європейський імпорт LNG зміщує глобальні обсяги: Азія втрачає позиції"/><br /><p>У першій половині 2025 року світова торгівля скрапленим природним газом (LNG) зросла на 4%, попри обмеження з боку окремих постачальників. Різке збільшення імпорту в Європі спричинило перерозподіл глобальних потоків LNG — на шкоду азійським покупцям.</p>
<h2>Баланс глобального ринку LNG у 2025 році</h2>
<ul>
<li><strong>Світовий обсяг LNG-запропонування зріс на 60% у порівнянні з усім 2024 роком</strong> лише за перше півріччя 2025 року.</li>
<li><em>Очікується повнорічне зростання постачання LNG на 5,5% (30 млрд м³)</em>.</li>
<li>Провідну роль відіграють <strong>Північна Америка та Близький Схід</strong> — завдяки новим проєктам та ефективнішій роботі існуючих потужностей.</li>
</ul>
<h2>Європа: головний рушій попиту</h2>
<ul>
<li><strong>Імпорт LNG в Європу зріс на 25% (майже 20 млрд м³) у першій половині 2025 року</strong>.</li>
<li><em>Очікується приріст на 26% (35 млрд м³) за підсумками всього року</em>, що контрастує зі зниженням на 18% у 2024 році.</li>
<li>Головні причини: завершення транзиту російського газу через Україну та падіння обсягів трубопровідного імпорту з Норвегії.</li>
<li><strong>Туреччина та Велика Британія забезпечили понад чверть зростання імпорту</strong>, переважно в зимовий період.</li>
</ul>
<h2>Північна Америка: джерело глобального зростання LNG</h2>
<ul>
<li>США забезпечили понад 12 млрд м³ додаткового LNG у першому півріччі, зокрема <em>майже 8 млрд м³ із Plaquemines LNG</em>.</li>
<li>Загальне зростання постачань з <strong>США, Канади та Мексики — 27% або 32 млрд м³</strong>.</li>
<li>Очікується, що в 2026 році <strong>Північна Америка забезпечить понад 70% нового обсягу LNG</strong> у світі.</li>
</ul>
<h2>Скорочення постачання з інших регіонів</h2>
<ul>
<li><strong>Алжир: мінус 23% (майже 2 млрд м³)</strong> через внутрішній попит і проблеми на upstream.</li>
<li><strong>росія: мінус 7% (1,6 млрд м³)</strong> через санкції проти малих заводів.</li>
<li>Інші зниження: <em>Норвегія — мінус 1,4 млрд м³, Єгипет — мінус 1 млрд м³, Австралія — мінус 1 млрд м³</em>.</li>
</ul>
<h2>Азія та Латинська Америка: зниження попиту</h2>
<ul>
<li><strong>Китай: імпорт LNG впав на 21% (11 млрд м³)</strong> унаслідок зниження внутрішнього попиту та зростання трубопровідного імпорту.</li>
<li>Індія, Пакистан, Сінгапур: <em>мінус 8% кожен</em>, сукупно понад 2 млрд м³.</li>
<li>Японія (+2,5%) та Тайвань (+12%) — винятки, з сукупним приростом на 2 млрд м³.</li>
<li>Загальне зниження азійського імпорту LNG: <strong>мінус 5,5% або 10 млрд м³</strong>.</li>
<li>Латинська Америка: мінус 13% (1,2 млрд м³) — завдяки гідрогенерації та зростанню газовидобутку в Аргентині.</li>
</ul>
<h2>Ризики на друге півріччя 2025 року</h2>
<ul>
<li><strong>Військові удари в Близькому Сході</strong> вже спричинили тимчасове зниження видобутку Ізраїлем у червні.</li>
<li><em>20% світового LNG транспортується через Ормузьку протоку</em> — геополітичні ризики залишаються високими.</li>
<li><strong>Можливі затримки запуску нових заводів</strong> можуть призвести до дефіциту LNG в разі невдач зі стартом потужностей.</li>
</ul>
<h2>Очікування на 2026 рік</h2>
<ul>
<li><strong>Очікуване зростання світового постачання LNG — 7% (40 млрд м³)</strong>, найбільше з 2019 року.</li>
<li>США, Канада та Мексика забезпечать <strong>понад 70% приросту</strong>.</li>
<li><em>Китай: прогнозується зростання імпорту на 25% (23 млрд м³)</em> після падіння у 2025 році.</li>
<li>Інші азійські ринки — плюс 19% (17 млрд м³).</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/yevropejskij-import-lng-zmishhuye-globalni-obsyagi-aziya-vtrachaye-pozici%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа посилює конкуренцію за LNG на тлі рекордного зростання постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/yevropa-posilyuye-konkurenciyu-za-lng-na-tli-rekordnogo-zrostannya-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/yevropa-posilyuye-konkurenciyu-za-lng-na-tli-rekordnogo-zrostannya-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2025 06:04:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[gas market]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[liquefaction]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153006</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29768-International_Energy_Agency_logo.png" alt="Європа посилює конкуренцію за LNG на тлі рекордного зростання постачання"/><br />У першій половині 2025 року світовий ринок LNG зафіксував зростання на 4%, однак цей приріст був повністю поглинутий Європою, Близьким Сходом та Африкою. На тлі цього зросла міжконтинентальна конкуренція, а Азія та Латинська Америка змушені були скоротити імпорт. Попри запуск нових проєктів зрідження, ринок залишається вразливим до шоків і демонструє ознаки напруження. Динаміка світового LNG‑ринку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29768-International_Energy_Agency_logo.png" alt="Європа посилює конкуренцію за LNG на тлі рекордного зростання постачання"/><br /><p>У першій половині 2025 року світовий ринок LNG зафіксував зростання на 4%, однак цей приріст був повністю поглинутий Європою, Близьким Сходом та Африкою. На тлі цього зросла міжконтинентальна конкуренція, а Азія та Латинська Америка змушені були скоротити імпорт. Попри запуск нових проєктів зрідження, ринок залишається вразливим до шоків і демонструє ознаки напруження.</p>
<h3>Динаміка світового LNG‑ринку у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>Приріст світового постачання LNG у першій половині 2025 року склав 4%</strong>.</li>
<li>Очікується, що за підсумками року зростання сягне <strong>5,5%</strong>, або <strong>30 млрд куб. м</strong>.</li>
<li><strong>60% приросту</strong> обсягів LNG за 2025 рік уже з’явилося на ринку в січні–червні.</li>
</ul>
<h3>Провідна роль Північної Америки у зростанні пропозиції</h3>
<ul>
<li><strong>27% приросту LNG-експорту</strong> у 2025 році забезпечили США, Канада та Мексика — це понад <strong>32 млрд куб. м</strong>.</li>
<li><strong>США</strong> додали понад <strong>12 млрд куб. м</strong> (+21%) за перше півріччя завдяки запуску <em>Plaquemines LNG</em> і покращенню на <em>Freeport LNG</em>.</li>
<li><strong>Канада</strong> вийшла на ринок 30 червня з першим вантажем із <em>LNG Canada</em> (19 млрд куб. м проєктної потужності).</li>
<li><strong>Катар</strong> збільшив експорт на <strong>5 млрд куб. м</strong> (+9%) за рахунок операційної ефективності.</li>
</ul>
<h3>Зниження експорту в інших регіонах</h3>
<ul>
<li><strong>Алжир</strong> скоротив постачання на <strong>23%</strong>, або <strong>майже 2 млрд куб. м</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> втратила <strong>1,6 млрд куб. м</strong> через зупинку малих заводів Portovaya та Vysotsk у лютому 2025 року.</li>
<li><strong>Норвегія</strong> скоротила експорт на <strong>1,4 млрд куб. м</strong> (-44%) через технічне обслуговування.</li>
<li><strong>Єгипет</strong> втратив <strong>1 млрд куб. м</strong> через припинення експорту.</li>
<li><strong>Австралія</strong> знизила експорт на <strong>понад 1 млрд куб. м</strong> через виведення з експлуатації одного заводу та циклони.</li>
</ul>
<h3>Європа — головний споживач LNG у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>25% зростання імпорту</strong> — майже <strong>20 млрд куб. м</strong> у першому півріччі.</li>
<li><strong>Європа поглинула більше, ніж весь приріст світової пропозиції</strong> у цей період.</li>
<li><strong>Туреччина та Велика Британія</strong> забезпечили понад чверть приросту в зимові місяці.</li>
<li>Ключовим фактором стало <em>завершення транзитної угоди з Україною</em> та зменшення трубопровідних постачань з Норвегії.</li>
<li><strong>Очікуване зростання імпорту до Європи у 2025 році — 26%</strong>, або <strong>35 млрд куб. м</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція інших регіонів</h3>
<ul>
<li><strong>Близький Схід і Африка</strong> збільшили імпорт на <strong>4 млрд куб. м</strong> (+80%), головно через потреби Єгипту.</li>
<li><strong>Латинська Америка</strong> зменшила імпорт на <strong>13%</strong>, або <strong>1,2 млрд куб. м</strong> — завдяки гідроелектрогенерації та видобутку в Аргентині.</li>
</ul>
<h3>Азійський попит під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Загальне скорочення імпорту в Азії — 5,5%</strong>, або <strong>10 млрд куб. м</strong> у першому півріччі.</li>
<li><strong>Китай</strong> зменшив закупівлі на <strong>21%</strong>, або <strong>11 млрд куб. м</strong> через зростання внутрішнього видобутку і трубопровідних постачань.</li>
<li><strong>Індія, Пакистан і Сінгапур</strong> скоротили імпорт на <strong>8%</strong> кожна (сукупно понад <strong>2 млрд куб. м</strong>).</li>
<li><strong>Японія й Тайвань</strong> продемонстрували зростання: <strong>+2,5%</strong> і <strong>+12%</strong> відповідно.</li>
<li>Очікуване скорочення LNG-імпорту до Азії у 2025 році — <strong>2%</strong>, або <strong>8 млрд куб. м</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Попит із боку Європи перевищує приріст світового виробництва</strong>, що формує стійкий дефіцит в інших регіонах.</li>
<li><strong>Міжконтинентальна конкуренція за LNG</strong> обмежує доступ до обсягів для країн з обмеженим бюджетом.</li>
<li><strong>Глобальний ринок залишається вразливим</strong> — навіть на фоні нових потужностей, збої в одному регіоні можуть швидко впливати на баланс у іншому.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29768-International_Energy_Agency_logo.png" alt="Європа посилює конкуренцію за LNG на тлі рекордного зростання постачання"/><br /><p>У першій половині 2025 року світовий ринок LNG зафіксував зростання на 4%, однак цей приріст був повністю поглинутий Європою, Близьким Сходом та Африкою. На тлі цього зросла міжконтинентальна конкуренція, а Азія та Латинська Америка змушені були скоротити імпорт. Попри запуск нових проєктів зрідження, ринок залишається вразливим до шоків і демонструє ознаки напруження.</p>
<h3>Динаміка світового LNG‑ринку у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>Приріст світового постачання LNG у першій половині 2025 року склав 4%</strong>.</li>
<li>Очікується, що за підсумками року зростання сягне <strong>5,5%</strong>, або <strong>30 млрд куб. м</strong>.</li>
<li><strong>60% приросту</strong> обсягів LNG за 2025 рік уже з’явилося на ринку в січні–червні.</li>
</ul>
<h3>Провідна роль Північної Америки у зростанні пропозиції</h3>
<ul>
<li><strong>27% приросту LNG-експорту</strong> у 2025 році забезпечили США, Канада та Мексика — це понад <strong>32 млрд куб. м</strong>.</li>
<li><strong>США</strong> додали понад <strong>12 млрд куб. м</strong> (+21%) за перше півріччя завдяки запуску <em>Plaquemines LNG</em> і покращенню на <em>Freeport LNG</em>.</li>
<li><strong>Канада</strong> вийшла на ринок 30 червня з першим вантажем із <em>LNG Canada</em> (19 млрд куб. м проєктної потужності).</li>
<li><strong>Катар</strong> збільшив експорт на <strong>5 млрд куб. м</strong> (+9%) за рахунок операційної ефективності.</li>
</ul>
<h3>Зниження експорту в інших регіонах</h3>
<ul>
<li><strong>Алжир</strong> скоротив постачання на <strong>23%</strong>, або <strong>майже 2 млрд куб. м</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> втратила <strong>1,6 млрд куб. м</strong> через зупинку малих заводів Portovaya та Vysotsk у лютому 2025 року.</li>
<li><strong>Норвегія</strong> скоротила експорт на <strong>1,4 млрд куб. м</strong> (-44%) через технічне обслуговування.</li>
<li><strong>Єгипет</strong> втратив <strong>1 млрд куб. м</strong> через припинення експорту.</li>
<li><strong>Австралія</strong> знизила експорт на <strong>понад 1 млрд куб. м</strong> через виведення з експлуатації одного заводу та циклони.</li>
</ul>
<h3>Європа — головний споживач LNG у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>25% зростання імпорту</strong> — майже <strong>20 млрд куб. м</strong> у першому півріччі.</li>
<li><strong>Європа поглинула більше, ніж весь приріст світової пропозиції</strong> у цей період.</li>
<li><strong>Туреччина та Велика Британія</strong> забезпечили понад чверть приросту в зимові місяці.</li>
<li>Ключовим фактором стало <em>завершення транзитної угоди з Україною</em> та зменшення трубопровідних постачань з Норвегії.</li>
<li><strong>Очікуване зростання імпорту до Європи у 2025 році — 26%</strong>, або <strong>35 млрд куб. м</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція інших регіонів</h3>
<ul>
<li><strong>Близький Схід і Африка</strong> збільшили імпорт на <strong>4 млрд куб. м</strong> (+80%), головно через потреби Єгипту.</li>
<li><strong>Латинська Америка</strong> зменшила імпорт на <strong>13%</strong>, або <strong>1,2 млрд куб. м</strong> — завдяки гідроелектрогенерації та видобутку в Аргентині.</li>
</ul>
<h3>Азійський попит під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Загальне скорочення імпорту в Азії — 5,5%</strong>, або <strong>10 млрд куб. м</strong> у першому півріччі.</li>
<li><strong>Китай</strong> зменшив закупівлі на <strong>21%</strong>, або <strong>11 млрд куб. м</strong> через зростання внутрішнього видобутку і трубопровідних постачань.</li>
<li><strong>Індія, Пакистан і Сінгапур</strong> скоротили імпорт на <strong>8%</strong> кожна (сукупно понад <strong>2 млрд куб. м</strong>).</li>
<li><strong>Японія й Тайвань</strong> продемонстрували зростання: <strong>+2,5%</strong> і <strong>+12%</strong> відповідно.</li>
<li>Очікуване скорочення LNG-імпорту до Азії у 2025 році — <strong>2%</strong>, або <strong>8 млрд куб. м</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Попит із боку Європи перевищує приріст світового виробництва</strong>, що формує стійкий дефіцит в інших регіонах.</li>
<li><strong>Міжконтинентальна конкуренція за LNG</strong> обмежує доступ до обсягів для країн з обмеженим бюджетом.</li>
<li><strong>Глобальний ринок залишається вразливим</strong> — навіть на фоні нових потужностей, збої в одному регіоні можуть швидко впливати на баланс у іншому.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/yevropa-posilyuye-konkurenciyu-za-lng-na-tli-rekordnogo-zrostannya-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий газовий ринок: напруження у 2025 та очікування зростання у 2026</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/svitovij-gazovij-rinok-napruzhennya-u-2025-ta-ochikuvannya-zrostannya-u-2026/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/svitovij-gazovij-rinok-napruzhennya-u-2025-ta-ochikuvannya-zrostannya-u-2026/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2025 15:20:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[global energy]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152994</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29757-lng.png" alt="Світовий газовий ринок: напруження у 2025 та очікування зростання у 2026"/><br />У 2025 році світовий попит на природний газ суттєво уповільнився, особливо в Азії та Євразії, попри зростання в Європі та Північній Америці. Основні причини — скорочення постачання трубопровідного газу з росії, нестабільна геополітика та високі спотові ціни на LNG. У 2026 році очікується новий імпульс попиту на тлі зростання пропозиції скрапленого газу завдяки запуску великих [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29757-lng.png" alt="Світовий газовий ринок: напруження у 2025 та очікування зростання у 2026"/><br /><p>У 2025 році світовий попит на природний газ суттєво уповільнився, особливо в Азії та Євразії, попри зростання в Європі та Північній Америці. Основні причини — скорочення постачання трубопровідного газу з росії, нестабільна геополітика та високі спотові ціни на LNG. У 2026 році очікується новий імпульс попиту на тлі зростання пропозиції скрапленого газу завдяки запуску великих проєктів у США, Канаді та Катарі.</p>
<p><strong>Світовий газовий ринок у 2025–2026 роках: уповільнення, напруження та очікуване зростання</strong></p>
<h4><strong>1. Динаміка попиту на газ у 2025 році</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Світове споживання газу</strong> зросло лише на <strong>1% р/р</strong> у першій половині 2025 року.</li>
<li><strong>Європа:</strong> +6.5% р/р — через зниження генерації з вітру й гідроенергії.</li>
<li><strong>Північна Америка:</strong> +2.5% р/р — завдяки холодному першому кварталу.</li>
<li><strong>Азія:</strong> суттєве уповільнення попиту — <em>Китай -1%</em>, <em>Індія -7%</em> у перші п’ять місяців.</li>
<li><strong>Євразія:</strong> -2% — тепла зима в росії зменшила потребу в опаленні.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Стримувальні чинники</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення постачання трубопровідного газу з росії до ЄС</strong> на 45% (–6.5 млрд м³).</li>
<li><strong>Падіння постачань із Норвегії:</strong> –4.5% (–3 млрд м³) через технічне обслуговування.</li>
<li><strong>Низькі запаси у сховищах ЄС:</strong> на кінець опалювального сезону були <strong>на 42% нижчими</strong>, ніж рік тому.</li>
<li>Інтенсивні <strong>ін’єкції до сховищ у ІІ кварталі</strong>: +36% р/р (~7 млрд м³).</li>
</ul>
<h4><strong>3. LNG: часткова компенсація дефіциту</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Глобальна пропозиція LNG зросла на 4%</strong> (12 млрд м³) у першій половині 2025 року.</li>
<li>Понад <strong>⅔ приросту</strong> забезпечено терміналом <em>Plaquemines LNG (США)</em>, запущеним наприкінці 2024 року.</li>
<li><strong>Імпорт LNG до ЄС:</strong> +25% (майже 20 млрд м³), досягнувши рекордного рівня — 92 млрд м³ за 6 місяців.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Ціни й ринкова волатильність</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Ціни в ЄС:</strong> +40% р/р на спотовому хабі.</li>
<li><strong>Ціни в Азії:</strong> +28% р/р (Platts JKM), що негативно вплинуло на попит у чутливих до цін ринках.</li>
<li><strong>Конфлікт Ізраїль–Іран:</strong> призвів до стрибка цін на газ:
<ul>
<li>TTF (ЄС): +18% до $14/MBtu (10–19 червня)</li>
<li>JKM (Азія): +16% до $14.8/MBtu</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Після перемир’я:</strong> ціни впали майже на 20%, повернувшись до довоєнного рівня.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Фізичні збої постачання через конфлікт</strong></h4>
<ul>
<li>Ізраїль припинив видобуток на <em>родовищах Левіафан і Каріш</em> з 13 по 25 червня.</li>
<li><strong>Експорт до Єгипту та Йорданії припинено</strong>, скоротилося виробництво добрив.</li>
<li>
<blockquote><p>Конфлікт Ізраїль–Іран підкреслив зв’язок між енергетичною та продовольчою безпекою.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h4><strong>6. Прогноз на 2025–2026 роки</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Прогноз зростання споживання у 2025:</strong> +1.3% (порівняно з +2.8% у 2024).</li>
<li><strong>У 2026:</strong> очікується зростання на 2%, <em>оновлення історичного максимуму споживання</em>.</li>
<li><strong>LNG у 2026:</strong> прогнозоване зростання на 7% (+40 млрд м³) — <em>найвищий приріст із 2019 року</em>.</li>
<li>Основні джерела: США, Канада, Катар (North Field East).</li>
<li><em>Російський Arctic LNG 2</em> не враховується в прогнозах через санкції.</li>
</ul>
<h4><strong>7. Регіональні прогнози на 2026</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Азія:</strong> +4% — половина світового приросту попиту, LNG-імпорт +10%.</li>
<li><strong>Євразія:</strong> +2%</li>
<li><strong>Африка й Близький Схід:</strong> +3.5%</li>
<li><strong>Північна Америка:</strong> менше ніж +1%</li>
<li><strong>Центральна й Південна Америка:</strong> <em>незначне зниження</em> через розвиток ВДЕ</li>
<li><strong>Європа:</strong> -2% через більшу частку відновлюваних джерел енергії</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29757-lng.png" alt="Світовий газовий ринок: напруження у 2025 та очікування зростання у 2026"/><br /><p>У 2025 році світовий попит на природний газ суттєво уповільнився, особливо в Азії та Євразії, попри зростання в Європі та Північній Америці. Основні причини — скорочення постачання трубопровідного газу з росії, нестабільна геополітика та високі спотові ціни на LNG. У 2026 році очікується новий імпульс попиту на тлі зростання пропозиції скрапленого газу завдяки запуску великих проєктів у США, Канаді та Катарі.</p>
<p><strong>Світовий газовий ринок у 2025–2026 роках: уповільнення, напруження та очікуване зростання</strong></p>
<h4><strong>1. Динаміка попиту на газ у 2025 році</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Світове споживання газу</strong> зросло лише на <strong>1% р/р</strong> у першій половині 2025 року.</li>
<li><strong>Європа:</strong> +6.5% р/р — через зниження генерації з вітру й гідроенергії.</li>
<li><strong>Північна Америка:</strong> +2.5% р/р — завдяки холодному першому кварталу.</li>
<li><strong>Азія:</strong> суттєве уповільнення попиту — <em>Китай -1%</em>, <em>Індія -7%</em> у перші п’ять місяців.</li>
<li><strong>Євразія:</strong> -2% — тепла зима в росії зменшила потребу в опаленні.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Стримувальні чинники</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення постачання трубопровідного газу з росії до ЄС</strong> на 45% (–6.5 млрд м³).</li>
<li><strong>Падіння постачань із Норвегії:</strong> –4.5% (–3 млрд м³) через технічне обслуговування.</li>
<li><strong>Низькі запаси у сховищах ЄС:</strong> на кінець опалювального сезону були <strong>на 42% нижчими</strong>, ніж рік тому.</li>
<li>Інтенсивні <strong>ін’єкції до сховищ у ІІ кварталі</strong>: +36% р/р (~7 млрд м³).</li>
</ul>
<h4><strong>3. LNG: часткова компенсація дефіциту</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Глобальна пропозиція LNG зросла на 4%</strong> (12 млрд м³) у першій половині 2025 року.</li>
<li>Понад <strong>⅔ приросту</strong> забезпечено терміналом <em>Plaquemines LNG (США)</em>, запущеним наприкінці 2024 року.</li>
<li><strong>Імпорт LNG до ЄС:</strong> +25% (майже 20 млрд м³), досягнувши рекордного рівня — 92 млрд м³ за 6 місяців.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Ціни й ринкова волатильність</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Ціни в ЄС:</strong> +40% р/р на спотовому хабі.</li>
<li><strong>Ціни в Азії:</strong> +28% р/р (Platts JKM), що негативно вплинуло на попит у чутливих до цін ринках.</li>
<li><strong>Конфлікт Ізраїль–Іран:</strong> призвів до стрибка цін на газ:
<ul>
<li>TTF (ЄС): +18% до $14/MBtu (10–19 червня)</li>
<li>JKM (Азія): +16% до $14.8/MBtu</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Після перемир’я:</strong> ціни впали майже на 20%, повернувшись до довоєнного рівня.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Фізичні збої постачання через конфлікт</strong></h4>
<ul>
<li>Ізраїль припинив видобуток на <em>родовищах Левіафан і Каріш</em> з 13 по 25 червня.</li>
<li><strong>Експорт до Єгипту та Йорданії припинено</strong>, скоротилося виробництво добрив.</li>
<li>
<blockquote><p>Конфлікт Ізраїль–Іран підкреслив зв’язок між енергетичною та продовольчою безпекою.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h4><strong>6. Прогноз на 2025–2026 роки</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Прогноз зростання споживання у 2025:</strong> +1.3% (порівняно з +2.8% у 2024).</li>
<li><strong>У 2026:</strong> очікується зростання на 2%, <em>оновлення історичного максимуму споживання</em>.</li>
<li><strong>LNG у 2026:</strong> прогнозоване зростання на 7% (+40 млрд м³) — <em>найвищий приріст із 2019 року</em>.</li>
<li>Основні джерела: США, Канада, Катар (North Field East).</li>
<li><em>Російський Arctic LNG 2</em> не враховується в прогнозах через санкції.</li>
</ul>
<h4><strong>7. Регіональні прогнози на 2026</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Азія:</strong> +4% — половина світового приросту попиту, LNG-імпорт +10%.</li>
<li><strong>Євразія:</strong> +2%</li>
<li><strong>Африка й Близький Схід:</strong> +3.5%</li>
<li><strong>Північна Америка:</strong> менше ніж +1%</li>
<li><strong>Центральна й Південна Америка:</strong> <em>незначне зниження</em> через розвиток ВДЕ</li>
<li><strong>Європа:</strong> -2% через більшу частку відновлюваних джерел енергії</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/svitovij-gazovij-rinok-napruzhennya-u-2025-ta-ochikuvannya-zrostannya-u-2026/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Інтенсивні темпи закачування вплинуть на газовий баланс регіонів у другому півріччі 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/intensivni-tempi-zakachuvannya-vplinut-na-gazovij-balans-regioniv-u-drugomu-pivrichchi-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/intensivni-tempi-zakachuvannya-vplinut-na-gazovij-balans-regioniv-u-drugomu-pivrichchi-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Jul 2025 15:00:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[зберігання]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152840</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29641-Метан.jpg" alt="Інтенсивні темпи закачування вплинуть на газовий баланс регіонів у другому півріччі 2025 року"/><br />Запаси газу в Європі, Україні, США та Азії демонструють відчутні коливання, що створює нові виклики для заповнення сховищ у другій половині року. Попри активну закачку у другому кварталі, запаси залишаються нижчими за цілі попередніх років, що формує потребу в посиленому накопиченні напередодні опалювального сезону. ЄС: зниження обсягів і зміни в регулюванні Кінець зими 2025 року [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29641-Метан.jpg" alt="Інтенсивні темпи закачування вплинуть на газовий баланс регіонів у другому півріччі 2025 року"/><br /><p>Запаси газу в Європі, Україні, США та Азії демонструють відчутні коливання, що створює нові виклики для заповнення сховищ у другій половині року. Попри активну закачку у другому кварталі, запаси залишаються нижчими за цілі попередніх років, що формує потребу в посиленому накопиченні напередодні опалювального сезону.</p>
<h3>ЄС: зниження обсягів і зміни в регулюванні</h3>
<ul>
<li><strong>Кінець зими 2025 року</strong> ознаменувався найнижчим рівнем запасів газу з 2022 року через зменшення трубопровідних постачань.</li>
<li>У <em>ІІ кварталі</em> обсяги закачування були на <strong>6 %</strong> вищими за п’ятирічне середнє, що знизило дефіцит до рівня 2024 року з <strong>42 %</strong> на кінець березня до <strong>24 %</strong> на кінець червня.</li>
<li>Втім, запаси залишались на <strong>13 %</strong> нижчими за середнє п’яти років станом на середину року.</li>
<li>У червні Єврокомісія та Рада погодили тимчасову політичну угоду щодо <strong>гнучкішого досягнення цілі</strong> 90 % заповнення — у період від 1 жовтня до 1 грудня (раніше — до 1 листопада).</li>
<li>Німеччина <strong>ще в березні</strong> знизила національну ціль заповнення до 80 %.</li>
<li>Для досягнення чинної цілі 90 % до 1 листопада ЄС має здійснити <strong>на 68 %</strong> більшу закачку (13 млрд м³), ніж торік за аналогічний період.</li>
</ul>
<h3>Україна: рекордно низькі рівні запасів</h3>
<ul>
<li>Після зими рівень ПСГ був на <strong>80 %</strong> нижчим, ніж у 2024 році — <strong>новий антирекорд</strong>.</li>
<li>Попри активне закачування з середини квітня, на кінець червня <strong>відставання від 2024 року становило 35 %</strong>.</li>
<li>Щоб досягти рівня минулого року до 1 листопада, потрібно <strong>збільшити закачування на 65 %</strong> порівняно з другою половиною 2024 року.</li>
</ul>
<h3>США: стабілізація після пікової зими</h3>
<ul>
<li>Сезон відбору завершився раніше — <em>на початку березня</em>, на тлі сильного внутрішнього попиту.</li>
<li>До <strong>початку травня</strong> рівень ПСГ перевищив п’ятирічне середнє, а на кінець червня відставання від 2024 року зменшилось до <strong>6 %</strong> (5 млрд м³).</li>
<li>Попри зростання експорту LNG, рівень запасів має залишитись вищим за середньосезонний.</li>
</ul>
<h3>Японія та Корея: сезонне зниження після імпортного піку</h3>
<ul>
<li>Комбіновані запаси залишались вищими за п’ятирічне середнє, але нижчими за рівень зими 2024 року.</li>
<li>Навесні попит лишався стабільним, імпорт LNG у квітні призвів до <strong>стрибка в запасах</strong>.</li>
<li>У травні запаси великих японських енергокомпаній перевищували рівні минулого року, однак у червні розпочалось традиційне сезонне зниження.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29641-Метан.jpg" alt="Інтенсивні темпи закачування вплинуть на газовий баланс регіонів у другому півріччі 2025 року"/><br /><p>Запаси газу в Європі, Україні, США та Азії демонструють відчутні коливання, що створює нові виклики для заповнення сховищ у другій половині року. Попри активну закачку у другому кварталі, запаси залишаються нижчими за цілі попередніх років, що формує потребу в посиленому накопиченні напередодні опалювального сезону.</p>
<h3>ЄС: зниження обсягів і зміни в регулюванні</h3>
<ul>
<li><strong>Кінець зими 2025 року</strong> ознаменувався найнижчим рівнем запасів газу з 2022 року через зменшення трубопровідних постачань.</li>
<li>У <em>ІІ кварталі</em> обсяги закачування були на <strong>6 %</strong> вищими за п’ятирічне середнє, що знизило дефіцит до рівня 2024 року з <strong>42 %</strong> на кінець березня до <strong>24 %</strong> на кінець червня.</li>
<li>Втім, запаси залишались на <strong>13 %</strong> нижчими за середнє п’яти років станом на середину року.</li>
<li>У червні Єврокомісія та Рада погодили тимчасову політичну угоду щодо <strong>гнучкішого досягнення цілі</strong> 90 % заповнення — у період від 1 жовтня до 1 грудня (раніше — до 1 листопада).</li>
<li>Німеччина <strong>ще в березні</strong> знизила національну ціль заповнення до 80 %.</li>
<li>Для досягнення чинної цілі 90 % до 1 листопада ЄС має здійснити <strong>на 68 %</strong> більшу закачку (13 млрд м³), ніж торік за аналогічний період.</li>
</ul>
<h3>Україна: рекордно низькі рівні запасів</h3>
<ul>
<li>Після зими рівень ПСГ був на <strong>80 %</strong> нижчим, ніж у 2024 році — <strong>новий антирекорд</strong>.</li>
<li>Попри активне закачування з середини квітня, на кінець червня <strong>відставання від 2024 року становило 35 %</strong>.</li>
<li>Щоб досягти рівня минулого року до 1 листопада, потрібно <strong>збільшити закачування на 65 %</strong> порівняно з другою половиною 2024 року.</li>
</ul>
<h3>США: стабілізація після пікової зими</h3>
<ul>
<li>Сезон відбору завершився раніше — <em>на початку березня</em>, на тлі сильного внутрішнього попиту.</li>
<li>До <strong>початку травня</strong> рівень ПСГ перевищив п’ятирічне середнє, а на кінець червня відставання від 2024 року зменшилось до <strong>6 %</strong> (5 млрд м³).</li>
<li>Попри зростання експорту LNG, рівень запасів має залишитись вищим за середньосезонний.</li>
</ul>
<h3>Японія та Корея: сезонне зниження після імпортного піку</h3>
<ul>
<li>Комбіновані запаси залишались вищими за п’ятирічне середнє, але нижчими за рівень зими 2024 року.</li>
<li>Навесні попит лишався стабільним, імпорт LNG у квітні призвів до <strong>стрибка в запасах</strong>.</li>
<li>У травні запаси великих японських енергокомпаній перевищували рівні минулого року, однак у червні розпочалось традиційне сезонне зниження.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/">IEA</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/intensivni-tempi-zakachuvannya-vplinut-na-gazovij-balans-regioniv-u-drugomu-pivrichchi-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/energetika/lng/feed/ ) in 1.19741 seconds, on May 6th, 2026 at 5:08 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 6:08 am UTC -->