<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; LNG</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/energetika/lng/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 21 Jul 2026 08:43:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/totalenergies-ochikuye-vishhij-pributok-zavdyaki-naftovomu-rali-ta-marzhi-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/totalenergies-ochikuye-vishhij-pributok-zavdyaki-naftovomu-rali-ta-marzhi-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 06:15:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154436</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30680-lng.png" alt="TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки"/><br />TotalEnergies повідомила, що очікує поліпшення результатів у більшості бізнес-сегментів у другому кварталі. Компанія пов’язала це з вищими цінами на енергоносії, сильнішою торгівлею нафтою та зростанням маржі переробки. Європейський downstream отримав підтримку від вищої маржі переробки, але LNG-бізнес просів через слабший попит у Європі Reuters повідомив, що TotalEnergies очікує підвищення прибутку у другому кварталі після зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30680-lng.png" alt="TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки"/><br /><p>TotalEnergies повідомила, що очікує поліпшення результатів у більшості бізнес-сегментів у другому кварталі. Компанія пов’язала це з вищими цінами на енергоносії, сильнішою торгівлею нафтою та зростанням маржі переробки.</p>
<h3>Європейський downstream отримав підтримку від вищої маржі переробки, але LNG-бізнес просів через слабший попит у Європі</h3>
<p>Reuters повідомив, що TotalEnergies очікує підвищення прибутку у другому кварталі після зростання цін на нафту і газ, спричиненого війною навколо Ірану. Винятком став LNG-сегмент, де компанія очікує різко нижчі доходи через слабшу торгівлю газом на тлі стабільного або спадного європейського ринку.</p>
<p>Компанія очікує, що видобуток вуглеводнів у другому кварталі становитиме майже 2,4 млн барелів нафтового еквівалента на добу. Прибуток upstream-напряму має зрости приблизно на 1 млрд дол. порівняно з першим кварталом завдяки відновленню видобутку в кількох країнах Близького Сходу та збільшенню виробництва в ОАЕ.</p>
<p>Середня ціна Brent у квітні-червні становила близько 97 дол./бар., що на 45% вище за 67 дол./бар. роком раніше. Водночас частину позитивного ефекту нівелювали бухгалтерські чинники, оскільки значна частина додаткового близькосхідного видобутку не могла бути експортована через порушення роботи Ормузької протоки.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів ключовою є оцінка downstream-сегмента. Reuters зазначає, що вищі маржі переробки та сильна торгівля нафтою мають забезпечити різке зростання прибутку порівняно з першим кварталом. Маржа переробки — це різниця між вартістю сирої нафти і вартістю отриманих з неї нафтопродуктів. Для дизельного ринку вона є одним із показників економіки НПЗ і може впливати на пропозицію продукту.</p>
<p>Акції TotalEnergies 16 липня знижувалися на 1,9%, до 69,28 євро, тоді як ширший європейський енергетичний ринок знизився на 0,7%. З початку року папери компанії зросли приблизно на 25%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/totalenergies-expects-higher-q2-profit-after-war-related-oil-gas-rally-2026-07-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30680-lng.png" alt="TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки"/><br /><p>TotalEnergies повідомила, що очікує поліпшення результатів у більшості бізнес-сегментів у другому кварталі. Компанія пов’язала це з вищими цінами на енергоносії, сильнішою торгівлею нафтою та зростанням маржі переробки.</p>
<h3>Європейський downstream отримав підтримку від вищої маржі переробки, але LNG-бізнес просів через слабший попит у Європі</h3>
<p>Reuters повідомив, що TotalEnergies очікує підвищення прибутку у другому кварталі після зростання цін на нафту і газ, спричиненого війною навколо Ірану. Винятком став LNG-сегмент, де компанія очікує різко нижчі доходи через слабшу торгівлю газом на тлі стабільного або спадного європейського ринку.</p>
<p>Компанія очікує, що видобуток вуглеводнів у другому кварталі становитиме майже 2,4 млн барелів нафтового еквівалента на добу. Прибуток upstream-напряму має зрости приблизно на 1 млрд дол. порівняно з першим кварталом завдяки відновленню видобутку в кількох країнах Близького Сходу та збільшенню виробництва в ОАЕ.</p>
<p>Середня ціна Brent у квітні-червні становила близько 97 дол./бар., що на 45% вище за 67 дол./бар. роком раніше. Водночас частину позитивного ефекту нівелювали бухгалтерські чинники, оскільки значна частина додаткового близькосхідного видобутку не могла бути експортована через порушення роботи Ормузької протоки.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів ключовою є оцінка downstream-сегмента. Reuters зазначає, що вищі маржі переробки та сильна торгівля нафтою мають забезпечити різке зростання прибутку порівняно з першим кварталом. Маржа переробки — це різниця між вартістю сирої нафти і вартістю отриманих з неї нафтопродуктів. Для дизельного ринку вона є одним із показників економіки НПЗ і може впливати на пропозицію продукту.</p>
<p>Акції TotalEnergies 16 липня знижувалися на 1,9%, до 69,28 євро, тоді як ширший європейський енергетичний ринок знизився на 0,7%. З початку року папери компанії зросли приблизно на 25%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/totalenergies-expects-higher-q2-profit-after-war-related-oil-gas-rally-2026-07-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/totalenergies-ochikuye-vishhij-pributok-zavdyaki-naftovomu-rali-ta-marzhi-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/01/shell-zbij-v-ormuzi-mozhe-zalishiti-svitovu-torgivlyu-lng-u-2026-roci-bez-zrostannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/01/shell-zbij-v-ormuzi-mozhe-zalishiti-svitovu-torgivlyu-lng-u-2026-roci-bez-zrostannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Jul 2026 06:59:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[газова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека Європи]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154225</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30551-lng.png" alt="Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання"/><br />Shell заявила, що перебої судноплавства через Ормузьку протоку можуть залишити світову торгівлю LNG у 2026 році на рівні попереднього року, якщо потоки нормалізуються протягом наступних трьох місяців. Компанія водночас очікує зростання попиту на LNG приблизно на 65% до 2050 року. Короткострокова стагнація торгівлі LNG пов’язана з Ормузом, але довгостроковий попит Shell оцінює майже у 700 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30551-lng.png" alt="Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання"/><br /><p>Shell заявила, що перебої судноплавства через Ормузьку протоку можуть залишити світову торгівлю LNG у 2026 році на рівні попереднього року, якщо потоки нормалізуються протягом наступних трьох місяців. Компанія водночас очікує зростання попиту на LNG приблизно на 65% до 2050 року.</p>
<h3>Короткострокова стагнація торгівлі LNG пов’язана з Ормузом, але довгостроковий попит Shell оцінює майже у 700 млн т на рік</h3>
<p>Reuters повідомило 30 червня, що, за оцінкою Shell, з початку конфлікту через перебої в Ормузькій протоці було зупинено близько п’ятої частини щомісячного глобального постачання LNG. У 2025 році світова торгівля LNG досягла 422 млн тонн, і Shell раніше очікувала її зростання у 2026 році.</p>
<p>Президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс заявив, що якщо постачання нормалізується в наступні три місяці, торгівля LNG у 2026 році може залишитися без зростання. За його словами, нові потужності зі зрідження у Північній Америці, ефективніша робота наявних заводів і повільніший імпорт в Азії допомогли частково компенсувати скорочення близькосхідського постачання.</p>
<blockquote><p>«Конфлікт створив шок для всієї системи, і перебої поширилися на всі сегменти економіки, але галузь LNG довела свою стійкість і здатність адаптуватися до мінливих ринкових умов», — сказав президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс.</p></blockquote>
<p>За даними Kpler, наведеними Reuters, імпорт LNG в Азію у першому півріччі 2026 року знизився майже на 4% у річному вимірі — до 127,70 млн тонн. Спотова ціна LNG в Азії на піку перевищувала $20 за млн БТЕ, а останнє значення становило $15,35 за млн БТЕ, що Reuters назвав близьким до чотиримісячного мінімуму.</p>
<p>Shell очікує, що до 2050 року попит на LNG зросте приблизно на 65% і майже досягне 700 млн тонн на рік. Основними чинниками компанія назвала Азію та центри обробки даних. До 2030 року Shell прогнозує введення 180 млн тонн на рік нового постачання LNG. Компанія також зазначила, що LNG залишається важливим для енергетичної безпеки Європи й балансування нестабільної генерації з відновлюваних джерел.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shell-expects-65-rise-global-lng-demand-by-2050-2026-06-30/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30551-lng.png" alt="Shell: збій в Ормузі може залишити світову торгівлю LNG у 2026 році без зростання"/><br /><p>Shell заявила, що перебої судноплавства через Ормузьку протоку можуть залишити світову торгівлю LNG у 2026 році на рівні попереднього року, якщо потоки нормалізуються протягом наступних трьох місяців. Компанія водночас очікує зростання попиту на LNG приблизно на 65% до 2050 року.</p>
<h3>Короткострокова стагнація торгівлі LNG пов’язана з Ормузом, але довгостроковий попит Shell оцінює майже у 700 млн т на рік</h3>
<p>Reuters повідомило 30 червня, що, за оцінкою Shell, з початку конфлікту через перебої в Ормузькій протоці було зупинено близько п’ятої частини щомісячного глобального постачання LNG. У 2025 році світова торгівля LNG досягла 422 млн тонн, і Shell раніше очікувала її зростання у 2026 році.</p>
<p>Президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс заявив, що якщо постачання нормалізується в наступні три місяці, торгівля LNG у 2026 році може залишитися без зростання. За його словами, нові потужності зі зрідження у Північній Америці, ефективніша робота наявних заводів і повільніший імпорт в Азії допомогли частково компенсувати скорочення близькосхідського постачання.</p>
<blockquote><p>«Конфлікт створив шок для всієї системи, і перебої поширилися на всі сегменти економіки, але галузь LNG довела свою стійкість і здатність адаптуватися до мінливих ринкових умов», — сказав президент Shell з інтегрованого газу Седерік Кремерс.</p></blockquote>
<p>За даними Kpler, наведеними Reuters, імпорт LNG в Азію у першому півріччі 2026 року знизився майже на 4% у річному вимірі — до 127,70 млн тонн. Спотова ціна LNG в Азії на піку перевищувала $20 за млн БТЕ, а останнє значення становило $15,35 за млн БТЕ, що Reuters назвав близьким до чотиримісячного мінімуму.</p>
<p>Shell очікує, що до 2050 року попит на LNG зросте приблизно на 65% і майже досягне 700 млн тонн на рік. Основними чинниками компанія назвала Азію та центри обробки даних. До 2030 року Shell прогнозує введення 180 млн тонн на рік нового постачання LNG. Компанія також зазначила, що LNG залишається важливим для енергетичної безпеки Європи й балансування нестабільної генерації з відновлюваних джерел.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shell-expects-65-rise-global-lng-demand-by-2050-2026-06-30/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/01/shell-zbij-v-ormuzi-mozhe-zalishiti-svitovu-torgivlyu-lng-u-2026-roci-bez-zrostannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 06:11:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping risk]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154199</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br />Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях. Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях.</p>
<h3>Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю</h3>
<p>За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався четвертий VLCC. Один такий танкер може перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту та після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що такий режим «going dark» означає відключення транспондерів для зниження ризику атаки під час руху через затоку.</p>
<p>Два VLCC 29 червня зайшли до протоки та пришвартувалися на терміналі в ОАЕ для завантаження сирої нафти. Також через Ормуз пройшли два танкери з нафтопродуктами та один менший паливний танкер.</p>
<p>Водночас активність залишалася нижчою за попередній тиждень. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. До конфлікту, за даними Reuters, рух становив близько 125 проходів суден на добу.</p>
<h4>Ціни реагують на відновлення експорту</h4>
<p>Reuters зазначив, що зростання експорту з Перської затоки, на яку припадає третина світового постачання нафти, тиснуло на світові ціни: Brent за попередній тиждень знизився на 10,6% третій тиждень поспіль, хоча атаки вихідними знову підняли ціни у понеділок.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока і далі відкриватиметься нерівномірно впродовж наступних тижнів і місяців, тоді сира нафта на цих рівнях виглядає обґрунтовано оціненою з ухилом до зниження», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сикамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях.</p>
<h3>Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю</h3>
<p>За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався четвертий VLCC. Один такий танкер може перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту та після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що такий режим «going dark» означає відключення транспондерів для зниження ризику атаки під час руху через затоку.</p>
<p>Два VLCC 29 червня зайшли до протоки та пришвартувалися на терміналі в ОАЕ для завантаження сирої нафти. Також через Ормуз пройшли два танкери з нафтопродуктами та один менший паливний танкер.</p>
<p>Водночас активність залишалася нижчою за попередній тиждень. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. До конфлікту, за даними Reuters, рух становив близько 125 проходів суден на добу.</p>
<h4>Ціни реагують на відновлення експорту</h4>
<p>Reuters зазначив, що зростання експорту з Перської затоки, на яку припадає третина світового постачання нафти, тиснуло на світові ціни: Brent за попередній тиждень знизився на 10,6% третій тиждень поспіль, хоча атаки вихідними знову підняли ціни у понеділок.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока і далі відкриватиметься нерівномірно впродовж наступних тижнів і місяців, тоді сира нафта на цих рівнях виглядає обґрунтовано оціненою з ухилом до зниження», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сикамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Близькосхідні виробники продовжили відвантаження нафти й LNG попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/blizkosxidni-virobniki-prodovzhili-vidvantazhennya-nafti-j-lng-popri-novi-ataki-na-sudna-v-ormuzkij-protoci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/blizkosxidni-virobniki-prodovzhili-vidvantazhennya-nafti-j-lng-popri-novi-ataki-na-sudna-v-ormuzkij-protoci/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 29 Jun 2026 10:08:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[fuel risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154181</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30522-lng.png" alt="Близькосхідні виробники продовжили відвантаження нафти й LNG попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці"/><br />29 червня Reuters повідомило, що виробники Близького Сходу продовжують навантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці й поновлення ударів між США та Іраном. Для ринку це означає збереження фізичних постачань, але з підвищеним логістичним ризиком. Постачання через Ормуз відновлюється нерівномірно, а судноплавна активність залишається нижчою за довоєнний рівень [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30522-lng.png" alt="Близькосхідні виробники продовжили відвантаження нафти й LNG попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці"/><br /><p>29 червня Reuters повідомило, що виробники Близького Сходу продовжують навантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці й поновлення ударів між США та Іраном. Для ринку це означає збереження фізичних постачань, але з підвищеним логістичним ризиком.</p>
<h3>Постачання через Ормуз відновлюється нерівномірно, а судноплавна активність залишається нижчою за довоєнний рівень</h3>
<p>За даними Reuters, енергетичне судноплавство в Ормузькій протоці сповільнилося після атак на контейнеровоз у четвер і на нафтовий танкер у суботу. Водночас у неділю представник США заявив, що Вашингтон і Тегеран домовилися зупинити останні бойові дії та поновити переговори щодо стратегічно важливого водного шляху.</p>
<p>На тлі цих ризиків у понеділок на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії було зафіксовано навантаження четвертого VLCC — великого нафтового танкера, здатного перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту й після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що така практика означає рух суден «у темному режимі» для зниження ризику атаки під час проходження через затоку.</p>
<p>За даними LSEG, один із цих супертанкерів у понеділок знову з’явився в системах відстеження після виходу з протоки та прямував до Японії. Ще два VLCC у неділю зайшли в протоку й пришвартувалися на терміналі в Об’єднаних Арабських Еміратах для навантаження сирої нафти.</p>
<h4>Рух танкерів залишається нижчим за нормальний рівень</h4>
<p>Reuters повідомило, що в понеділок через протоку пройшли два танкери з нафтопродуктами та менший паливний танкер, але загальний трафік був нижчим, ніж попереднього тижня. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. Водночас судноплавна активність залишається значно нижчою за довоєнний рівень у 125 проходів на добу.</p>
<p>Окремий чинник — відновлення іранських відвантажень. Maritime intelligence firm Windward повідомила, що в суботу Тегеран одночасно здійснював навантаження на обох експортних терміналах острова Kharg уперше майже за тиждень. За даними Kpler, іранські VLCC Dan і Hawk увійшли в протоку в суботу, а близько 8 млн барелів еміратської та катарської нафти вийшли на чотирьох VLCC у вихідні.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока продовжить нерівномірно відкриватися в найближчі тижні й місяці, то поточна ціна сирої нафти виглядає обґрунтованою з понижувальним ухилом. Однак якщо ризик полягає в тому, що один із таких спалахів у вихідні знову розпалить ширший конфлікт, тоді ціни на нафту зараз надто низькі», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сікамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30522-lng.png" alt="Близькосхідні виробники продовжили відвантаження нафти й LNG попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці"/><br /><p>29 червня Reuters повідомило, що виробники Близького Сходу продовжують навантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці й поновлення ударів між США та Іраном. Для ринку це означає збереження фізичних постачань, але з підвищеним логістичним ризиком.</p>
<h3>Постачання через Ормуз відновлюється нерівномірно, а судноплавна активність залишається нижчою за довоєнний рівень</h3>
<p>За даними Reuters, енергетичне судноплавство в Ормузькій протоці сповільнилося після атак на контейнеровоз у четвер і на нафтовий танкер у суботу. Водночас у неділю представник США заявив, що Вашингтон і Тегеран домовилися зупинити останні бойові дії та поновити переговори щодо стратегічно важливого водного шляху.</p>
<p>На тлі цих ризиків у понеділок на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії було зафіксовано навантаження четвертого VLCC — великого нафтового танкера, здатного перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту й після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що така практика означає рух суден «у темному режимі» для зниження ризику атаки під час проходження через затоку.</p>
<p>За даними LSEG, один із цих супертанкерів у понеділок знову з’явився в системах відстеження після виходу з протоки та прямував до Японії. Ще два VLCC у неділю зайшли в протоку й пришвартувалися на терміналі в Об’єднаних Арабських Еміратах для навантаження сирої нафти.</p>
<h4>Рух танкерів залишається нижчим за нормальний рівень</h4>
<p>Reuters повідомило, що в понеділок через протоку пройшли два танкери з нафтопродуктами та менший паливний танкер, але загальний трафік був нижчим, ніж попереднього тижня. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. Водночас судноплавна активність залишається значно нижчою за довоєнний рівень у 125 проходів на добу.</p>
<p>Окремий чинник — відновлення іранських відвантажень. Maritime intelligence firm Windward повідомила, що в суботу Тегеран одночасно здійснював навантаження на обох експортних терміналах острова Kharg уперше майже за тиждень. За даними Kpler, іранські VLCC Dan і Hawk увійшли в протоку в суботу, а близько 8 млн барелів еміратської та катарської нафти вийшли на чотирьох VLCC у вихідні.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока продовжить нерівномірно відкриватися в найближчі тижні й місяці, то поточна ціна сирої нафти виглядає обґрунтованою з понижувальним ухилом. Однак якщо ризик полягає в тому, що один із таких спалахів у вихідні знову розпалить ширший конфлікт, тоді ціни на нафту зараз надто низькі», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сікамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/blizkosxidni-virobniki-prodovzhili-vidvantazhennya-nafti-j-lng-popri-novi-ataki-na-sudna-v-ormuzkij-protoci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахтова турбулентність: як зростання Baltic Dry Index до 2083 пунктів і падіння ставок на танкери змінюють енергетичну логістику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Feb 2026 09:08:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[BalticDryIndex]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153610</guid>
		<description><![CDATA[Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань. Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань.</strong> Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних ринків, зокрема європейського та українського.</p>
<h3>Глобальна карта фрахту: від суховантажів до газовозів</h3>
<h4>Baltic Dry Index: відновлення після просідання</h4>
<p>За даними <a href="https://www.balticexchange.com/">Baltic Exchange</a>, <strong>Baltic Dry Index</strong> за тиждень, що завершився 13 лютого 2026 року, піднявся з 1923 до <strong>2083 пунктів</strong>. Це індикатор вартості перевезень масових вантажів — руди, вугілля, зерна.</p>
<ul>
<li><strong>Capesize (C5TC)</strong>: середня ставка зросла з $25 692 до <strong>$28 849</strong> на добу (+$3 157).</li>
<li>Трансатлантичні рейси досягали <strong>$34 344</strong>, а фрахт на далекі маршрути — <strong>$55 028</strong>.</li>
<li><strong>Panamax (P5TC)</strong>: зростання з $14 829 до <strong>$15 989</strong> за тиждень.</li>
<li>Ultramax у Мексиканській затоці перевищували <strong>$30 000</strong> на добу.</li>
</ul>
<p>Зростання суховантажних ставок свідчить про активізацію торгівлі сировиною, що є опосередкованим маркером промислового попиту.</p>
<h4>Танкерний сегмент: корекція після піків</h4>
<p>У сегменті перевезень нафти й нафтопродуктів ситуація менш однозначна.</p>
<ul>
<li><strong>VLCC (TD3C)</strong> Близький Схід – Китай: зниження на 7 пунктів до WS132,78, TCE — <strong>$117 360/доба</strong>.</li>
<li>West Africa – China (TD15): WS121,44, TCE понад <strong>$103 700</strong>.</li>
<li>US Gulf – China (TD22): зростання більш ніж на $330 000 до понад <strong>$14 млн</strong> за рейс.</li>
<li><strong>Suezmax</strong> Нігерія – UK Continent: WS157,78, TCE майже <strong>$69 900</strong>.</li>
<li><strong>Aframax</strong> East Coast Mexico – US Gulf: +73 пункти до WS390, TCE понад <strong>$128 650</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Worldscale (WS)</em> — це міжнародна система розрахунку ставок фрахту, де 100 пунктів відповідають базовій вартості перевезення.</p>
<h4>LNG: Атлантика відновлюється</h4>
<ul>
<li>BLNG2 US Gulf – Continent: +$9 700 до <strong>$21 900/доба</strong>.</li>
<li>BLNG3 US Gulf – Japan: +$9 700 до <strong>$23 700/доба</strong>.</li>
<li>6-місячний тайм-чартер: зниження до <strong>$23 900</strong>.</li>
<li>3-річний контракт: зростання до <strong>$60 000</strong>.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок в Атлантиці пояснюється скороченням доступного тоннажу та збільшенням незакритих вантажів.</p>
<h4>LPG: уповільнення активності</h4>
<ul>
<li>BLPG1 Ras Tanura – Chiba: −$4,15 до <strong>$95,17</strong>, TCE — <strong>$84 383</strong>.</li>
<li>BLPG2 Houston – Flushing: $88,63, TCE — <strong>$94 370</strong>.</li>
<li>BLPG3 Houston – Chiba: $159,08, TCE — <strong>$83 775</strong>.</li>
</ul>
<p>Зниження активності пов’язане зі зменшенням кількості угод і комфортнішою пропозицією флоту.</p>
<h3>Що це означає для енергетики</h3>
<h4>1. Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична волатильність</strong>: різкі коливання ставок (від −7 до +73 пунктів WS) означають нестабільність транспортної складової у ціні пального.</li>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong>: активність US Gulf – Європа зростає, що посилює роль трансатлантичного напряму.</li>
<li><strong>Стратегічне планування</strong>: трирічні LNG-контракти по $60 000 свідчать про очікування довгострокової напруженості.</li>
</ul>
<h4>2. Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Концентрація потоків</strong> в Атлантиці підвищує значення портів та терміналів як критичних вузлів.</li>
<li><strong>Інвестиції у флот</strong> стають відповіддю на дефіцит тоннажу.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків</strong> через альтернативні маршрути зменшує вразливість до блокад.</li>
</ul>
<h4>3. Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Фрахт може формувати <strong>значну частину кінцевої вартості</strong> пального.</li>
<li>Падіння ставок MR у Мексиканській затоці до TCE $16 200 впливає на маржу трейдерів.</li>
<li>Зростання Aframax понад $128 650 на добу може підвищувати премії в окремих регіонах.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок у трансатлантичному сегменті може означати підвищення вартості імпортного ресурсу для європейського ринку.</p>
<p><strong>Висновок.</strong> Світовий фрахтовий ринок демонструє складну багатовекторну динаміку: суховантажі зростають, частина танкерів коригується, LNG відновлюється, LPG слабшає. Для енергетичних ринків це означає нестабільну логістичну складову, яка може стати ключовим фактором формування цін у 2026 році.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedcn.com.au/news/baltic-exchange-weekly-report-13-february-2026" target="_blank">thedcn</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань.</strong> Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних ринків, зокрема європейського та українського.</p>
<h3>Глобальна карта фрахту: від суховантажів до газовозів</h3>
<h4>Baltic Dry Index: відновлення після просідання</h4>
<p>За даними <a href="https://www.balticexchange.com/">Baltic Exchange</a>, <strong>Baltic Dry Index</strong> за тиждень, що завершився 13 лютого 2026 року, піднявся з 1923 до <strong>2083 пунктів</strong>. Це індикатор вартості перевезень масових вантажів — руди, вугілля, зерна.</p>
<ul>
<li><strong>Capesize (C5TC)</strong>: середня ставка зросла з $25 692 до <strong>$28 849</strong> на добу (+$3 157).</li>
<li>Трансатлантичні рейси досягали <strong>$34 344</strong>, а фрахт на далекі маршрути — <strong>$55 028</strong>.</li>
<li><strong>Panamax (P5TC)</strong>: зростання з $14 829 до <strong>$15 989</strong> за тиждень.</li>
<li>Ultramax у Мексиканській затоці перевищували <strong>$30 000</strong> на добу.</li>
</ul>
<p>Зростання суховантажних ставок свідчить про активізацію торгівлі сировиною, що є опосередкованим маркером промислового попиту.</p>
<h4>Танкерний сегмент: корекція після піків</h4>
<p>У сегменті перевезень нафти й нафтопродуктів ситуація менш однозначна.</p>
<ul>
<li><strong>VLCC (TD3C)</strong> Близький Схід – Китай: зниження на 7 пунктів до WS132,78, TCE — <strong>$117 360/доба</strong>.</li>
<li>West Africa – China (TD15): WS121,44, TCE понад <strong>$103 700</strong>.</li>
<li>US Gulf – China (TD22): зростання більш ніж на $330 000 до понад <strong>$14 млн</strong> за рейс.</li>
<li><strong>Suezmax</strong> Нігерія – UK Continent: WS157,78, TCE майже <strong>$69 900</strong>.</li>
<li><strong>Aframax</strong> East Coast Mexico – US Gulf: +73 пункти до WS390, TCE понад <strong>$128 650</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Worldscale (WS)</em> — це міжнародна система розрахунку ставок фрахту, де 100 пунктів відповідають базовій вартості перевезення.</p>
<h4>LNG: Атлантика відновлюється</h4>
<ul>
<li>BLNG2 US Gulf – Continent: +$9 700 до <strong>$21 900/доба</strong>.</li>
<li>BLNG3 US Gulf – Japan: +$9 700 до <strong>$23 700/доба</strong>.</li>
<li>6-місячний тайм-чартер: зниження до <strong>$23 900</strong>.</li>
<li>3-річний контракт: зростання до <strong>$60 000</strong>.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок в Атлантиці пояснюється скороченням доступного тоннажу та збільшенням незакритих вантажів.</p>
<h4>LPG: уповільнення активності</h4>
<ul>
<li>BLPG1 Ras Tanura – Chiba: −$4,15 до <strong>$95,17</strong>, TCE — <strong>$84 383</strong>.</li>
<li>BLPG2 Houston – Flushing: $88,63, TCE — <strong>$94 370</strong>.</li>
<li>BLPG3 Houston – Chiba: $159,08, TCE — <strong>$83 775</strong>.</li>
</ul>
<p>Зниження активності пов’язане зі зменшенням кількості угод і комфортнішою пропозицією флоту.</p>
<h3>Що це означає для енергетики</h3>
<h4>1. Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична волатильність</strong>: різкі коливання ставок (від −7 до +73 пунктів WS) означають нестабільність транспортної складової у ціні пального.</li>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong>: активність US Gulf – Європа зростає, що посилює роль трансатлантичного напряму.</li>
<li><strong>Стратегічне планування</strong>: трирічні LNG-контракти по $60 000 свідчать про очікування довгострокової напруженості.</li>
</ul>
<h4>2. Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Концентрація потоків</strong> в Атлантиці підвищує значення портів та терміналів як критичних вузлів.</li>
<li><strong>Інвестиції у флот</strong> стають відповіддю на дефіцит тоннажу.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків</strong> через альтернативні маршрути зменшує вразливість до блокад.</li>
</ul>
<h4>3. Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Фрахт може формувати <strong>значну частину кінцевої вартості</strong> пального.</li>
<li>Падіння ставок MR у Мексиканській затоці до TCE $16 200 впливає на маржу трейдерів.</li>
<li>Зростання Aframax понад $128 650 на добу може підвищувати премії в окремих регіонах.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок у трансатлантичному сегменті може означати підвищення вартості імпортного ресурсу для європейського ринку.</p>
<p><strong>Висновок.</strong> Світовий фрахтовий ринок демонструє складну багатовекторну динаміку: суховантажі зростають, частина танкерів коригується, LNG відновлюється, LPG слабшає. Для енергетичних ринків це означає нестабільну логістичну складову, яка може стати ключовим фактором формування цін у 2026 році.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedcn.com.au/news/baltic-exchange-weekly-report-13-february-2026" target="_blank">thedcn</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/09/sirij-nosorig-energetichno%d1%97-bezpeki-yevropi-nizki-zapasi-gazu-na-tli-riziku-vijni-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/09/sirij-nosorig-energetichno%d1%97-bezpeki-yevropi-nizki-zapasi-gazu-na-tli-riziku-vijni-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Feb 2026 09:41:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[«сірий носоріг»]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas storage]]></category>
		<category><![CDATA[Gray Rhino]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East risk]]></category>
		<category><![CDATA[US-Iran tensions]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[газові сховища]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153582</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30109-Цены_рост.jpg" alt="«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану"/><br />Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався. Енергетична вразливість, яку всі бачать У геополітичному аналізі ризиків термін «Gray Rhino» («сірий носоріг») [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30109-Цены_рост.jpg" alt="«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану"/><br /><p>Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався.</p>
<h3>Енергетична вразливість, яку всі бачать</h3>
<p>У геополітичному аналізі ризиків термін <em>«Gray Rhino» («сірий носоріг»)</em> означає <strong>високоймовірну подію з масштабними наслідками</strong>, яка є очевидною, але з різних причин не отримує належної уваги з боку політиків та ринків.</p>
<p>На відміну від «чорного лебедя» — непередбачуваної події, «сірий носоріг» буквально мчить назустріч. Його видно, чути і є час зреагувати. Але реакції немає.</p>
<h4>Критично низькі запаси газу в ЄС</h4>
<p>Станом на <strong>9 лютого 2026 року</strong> середній рівень заповненості підземних газових сховищ Європейського Союзу становить близько <strong>36%</strong>.</p>
<ul>
<li>Це <strong>найнижчий показник для цієї пори року з зими 2021–2022 років</strong>.</li>
<li>Саме тоді Європа ще значною мірою залежала від трубопровідного газу з росії.</li>
<li>Низький рівень запасів означає <strong>обмежений запас міцності</strong> перед завершенням опалювального сезону та наповненням сховищ улітку.</li>
</ul>
<h4>Небезпечний збіг у часі</h4>
<p>Особливу загрозу становить те, що рекордно низькі запаси газу збігаються у часі з <strong>безпрецедентним зростанням ризику військової ескалації між США та Іраном</strong>.</p>
<p>Попри початок дипломатичних переговорів <em>6 лютого в Омані</em>, військова активність Сполучених Штатів у регіоні свідчить про підготовку до силового сценарію.</p>
<h4>Військова мобілізація США навколо Ірану</h4>
<p>За наявною інформацією, масштаб і структура американської присутності мають чітко виражений оборонно-наступальний характер:</p>
<ul>
<li><strong>Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln</strong>, перекинута з Південно-Китайського моря, діє у Північній частині Аравійського моря.</li>
<li>У зоні відповідальності CENTCOM перебуває <strong>понад десяток військових кораблів США</strong>.</li>
<li>Супутникові знімки фіксують розміщення десятків літаків:
<ul>
<li>ударної авіації;</li>
<li>розвідки, спостереження та рекогностування (ISR);</li>
<li>засобів радіоелектронної боротьби;</li>
<li>пошуково-рятувальних підрозділів.</li>
</ul>
</li>
<li>Це може свідчити про <strong>підготовку операцій у зоні захищеного повітряного простору</strong>.</li>
</ul>
<h4>Сигнал, який важко ігнорувати</h4>
<p>Найбільш показовим елементом є перекидання систем протиракетної оборони:</p>
<ul>
<li>Повідомляється про передислокацію <strong>батарей THAAD</strong> до Йорданії, Кувейту, Бахрейну, Саудівської Аравії та Катару.</li>
<li>Системи <strong>Patriot</strong> підтверджено розміщені на авіабазі Аль-Удейд у Катарі.</li>
<li>Армія США має лише <strong>вісім діючих батарей THAAD</strong>, що робить їх використання надзвичайно вибірковим.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Переміщення Patriot і THAAD є дуже дорогим. Імовірність того, що їх застосують, суттєво зростає», — Сет Джонс, Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).</p></blockquote>
<h4>Чому це критично для енергетики Європи</h4>
<p>Будь-яка масштабна ескалація навколо Ірану:</p>
<ul>
<li>підвищує ризик перебоїв у глобальних ланцюгах енергопостачання;</li>
<li>може вплинути на морську логістику та страхування;</li>
<li>посилює ціновий тиск на газ і нафту саме тоді, коли <strong>Європа має мінімальний запас маневру</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ситуація повністю відповідає логіці «сірого носорога»: <strong>загроза очевидна, наслідки потенційно масштабні, але превентивні рішення залишаються обмеженими</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/02/09/11178510/opinion-is-europe-s-energy-market-ready-for-an-iran-war/" target="_blank"> ICIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30109-Цены_рост.jpg" alt="«Сірий носоріг» енергетичної безпеки Європи: низькі запаси газу на тлі ризику війни США та Ірану"/><br /><p>Європейський Союз увійшов у лютий 2026 року з найнижчими за кілька років запасами газу. Водночас різко зросла ймовірність масштабного військового зіткнення на Близькому Сході. Поєднання цих факторів формує системний ризик для енергетичної безпеки, який є добре видимим, але тривалий час ігнорувався.</p>
<h3>Енергетична вразливість, яку всі бачать</h3>
<p>У геополітичному аналізі ризиків термін <em>«Gray Rhino» («сірий носоріг»)</em> означає <strong>високоймовірну подію з масштабними наслідками</strong>, яка є очевидною, але з різних причин не отримує належної уваги з боку політиків та ринків.</p>
<p>На відміну від «чорного лебедя» — непередбачуваної події, «сірий носоріг» буквально мчить назустріч. Його видно, чути і є час зреагувати. Але реакції немає.</p>
<h4>Критично низькі запаси газу в ЄС</h4>
<p>Станом на <strong>9 лютого 2026 року</strong> середній рівень заповненості підземних газових сховищ Європейського Союзу становить близько <strong>36%</strong>.</p>
<ul>
<li>Це <strong>найнижчий показник для цієї пори року з зими 2021–2022 років</strong>.</li>
<li>Саме тоді Європа ще значною мірою залежала від трубопровідного газу з росії.</li>
<li>Низький рівень запасів означає <strong>обмежений запас міцності</strong> перед завершенням опалювального сезону та наповненням сховищ улітку.</li>
</ul>
<h4>Небезпечний збіг у часі</h4>
<p>Особливу загрозу становить те, що рекордно низькі запаси газу збігаються у часі з <strong>безпрецедентним зростанням ризику військової ескалації між США та Іраном</strong>.</p>
<p>Попри початок дипломатичних переговорів <em>6 лютого в Омані</em>, військова активність Сполучених Штатів у регіоні свідчить про підготовку до силового сценарію.</p>
<h4>Військова мобілізація США навколо Ірану</h4>
<p>За наявною інформацією, масштаб і структура американської присутності мають чітко виражений оборонно-наступальний характер:</p>
<ul>
<li><strong>Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln</strong>, перекинута з Південно-Китайського моря, діє у Північній частині Аравійського моря.</li>
<li>У зоні відповідальності CENTCOM перебуває <strong>понад десяток військових кораблів США</strong>.</li>
<li>Супутникові знімки фіксують розміщення десятків літаків:
<ul>
<li>ударної авіації;</li>
<li>розвідки, спостереження та рекогностування (ISR);</li>
<li>засобів радіоелектронної боротьби;</li>
<li>пошуково-рятувальних підрозділів.</li>
</ul>
</li>
<li>Це може свідчити про <strong>підготовку операцій у зоні захищеного повітряного простору</strong>.</li>
</ul>
<h4>Сигнал, який важко ігнорувати</h4>
<p>Найбільш показовим елементом є перекидання систем протиракетної оборони:</p>
<ul>
<li>Повідомляється про передислокацію <strong>батарей THAAD</strong> до Йорданії, Кувейту, Бахрейну, Саудівської Аравії та Катару.</li>
<li>Системи <strong>Patriot</strong> підтверджено розміщені на авіабазі Аль-Удейд у Катарі.</li>
<li>Армія США має лише <strong>вісім діючих батарей THAAD</strong>, що робить їх використання надзвичайно вибірковим.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Переміщення Patriot і THAAD є дуже дорогим. Імовірність того, що їх застосують, суттєво зростає», — Сет Джонс, Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).</p></blockquote>
<h4>Чому це критично для енергетики Європи</h4>
<p>Будь-яка масштабна ескалація навколо Ірану:</p>
<ul>
<li>підвищує ризик перебоїв у глобальних ланцюгах енергопостачання;</li>
<li>може вплинути на морську логістику та страхування;</li>
<li>посилює ціновий тиск на газ і нафту саме тоді, коли <strong>Європа має мінімальний запас маневру</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ситуація повністю відповідає логіці «сірого носорога»: <strong>загроза очевидна, наслідки потенційно масштабні, але превентивні рішення залишаються обмеженими</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/02/09/11178510/opinion-is-europe-s-energy-market-ready-for-an-iran-war/" target="_blank"> ICIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/09/sirij-nosorig-energetichno%d1%97-bezpeki-yevropi-nizki-zapasi-gazu-na-tli-riziku-vijni-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 09:14:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Canada energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[carbon pricing]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[propane market]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеве ціноутворення]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153491</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br />Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю. Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади Податковий розворот [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 08:24:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[LNG market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia LNG]]></category>
		<category><![CDATA[ринок СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[російський LNG]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153477</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br />росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії. Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів Ціль у 100 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br /><p>росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.</p>
<h2>Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів</h2>
<ul>
<li><strong>Ціль у 100 млн тонн LNG</strong> перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.</li>
<li>Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво <strong>90–105 млн тонн LNG до 2030 року</strong> та <strong>110–130 млн тонн до 2036 року</strong>.</li>
<li>Початковий план передбачав завоювання <strong>20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках</strong> проти близько <strong>8% нині</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.</p></blockquote>
<h2>Поточні показники виробництва</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році</strong> виробництво LNG в росії зросло на <strong>5,4%</strong> — до <strong>34,7 млн тонн</strong>, що нижче очікуваних <em>35,2 млн тонн</em>.</li>
<li>Видобуток нафти та газового конденсату у <strong>2025 році</strong> прогнозується на рівні <strong>516 млн тонн</strong>, або близько <strong>10,32 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на <em>1%</em>, озвученим у жовтні.</li>
</ul>
<h2>Затримки ключових LNG-проєктів</h2>
<ul>
<li><strong>Arctic LNG 2</strong> розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.</li>
<li>Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.</li>
<li><strong>Murmansk LNG</strong>, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю <strong>20,4 млн тонн на рік</strong>, також реалізується із затримками.</li>
</ul>
<h2>Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку</h2>
<ul>
<li>Європейський Союз планує <strong>повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року</strong>.</li>
<li>На європейському ринку посилюється конкуренція з боку <strong>США</strong>, які активно нарощують експорт LNG.</li>
<li><strong>Катар</strong> зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.</li>
</ul>
<h2>Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення</h2>
<ul>
<li>Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює <strong>диверсифікацію джерел постачання</strong> для ЄС.</li>
<li>Зростає роль <strong>логістичної стійкості</strong> та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.</li>
<li>Обмежена пропозиція з боку рф підтримує <strong>цінову конкуренцію</strong> між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.</li>
<li>Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.</li>
<li>Для Європи це означає <strong>посилення енергетичної безпеки</strong> попри короткострокові цінові коливання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-delays-lng-output-target-100-million-tons-per-year-due-sanctions-2025-12-25/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br /><p>росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.</p>
<h2>Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів</h2>
<ul>
<li><strong>Ціль у 100 млн тонн LNG</strong> перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.</li>
<li>Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво <strong>90–105 млн тонн LNG до 2030 року</strong> та <strong>110–130 млн тонн до 2036 року</strong>.</li>
<li>Початковий план передбачав завоювання <strong>20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках</strong> проти близько <strong>8% нині</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.</p></blockquote>
<h2>Поточні показники виробництва</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році</strong> виробництво LNG в росії зросло на <strong>5,4%</strong> — до <strong>34,7 млн тонн</strong>, що нижче очікуваних <em>35,2 млн тонн</em>.</li>
<li>Видобуток нафти та газового конденсату у <strong>2025 році</strong> прогнозується на рівні <strong>516 млн тонн</strong>, або близько <strong>10,32 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на <em>1%</em>, озвученим у жовтні.</li>
</ul>
<h2>Затримки ключових LNG-проєктів</h2>
<ul>
<li><strong>Arctic LNG 2</strong> розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.</li>
<li>Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.</li>
<li><strong>Murmansk LNG</strong>, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю <strong>20,4 млн тонн на рік</strong>, також реалізується із затримками.</li>
</ul>
<h2>Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку</h2>
<ul>
<li>Європейський Союз планує <strong>повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року</strong>.</li>
<li>На європейському ринку посилюється конкуренція з боку <strong>США</strong>, які активно нарощують експорт LNG.</li>
<li><strong>Катар</strong> зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.</li>
</ul>
<h2>Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення</h2>
<ul>
<li>Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює <strong>диверсифікацію джерел постачання</strong> для ЄС.</li>
<li>Зростає роль <strong>логістичної стійкості</strong> та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.</li>
<li>Обмежена пропозиція з боку рф підтримує <strong>цінову конкуренцію</strong> між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.</li>
<li>Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.</li>
<li>Для Європи це означає <strong>посилення енергетичної безпеки</strong> попри короткострокові цінові коливання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-delays-lng-output-target-100-million-tons-per-year-due-sanctions-2025-12-25/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/exxon-prognozuye-stabilnij-popit-na-naftu-ta-zrostannya-gazu-chislovi-scenari%d1%97-j-naslidki-dlya-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/exxon-prognozuye-stabilnij-popit-na-naftu-ta-zrostannya-gazu-chislovi-scenari%d1%97-j-naslidki-dlya-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 29 Aug 2025 06:12:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[Exxon]]></category>
		<category><![CDATA[gas demand]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений газ]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова галузь]]></category>
		<category><![CDATA[попит на газ]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153180</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29875-Нефть.jpg" alt="Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку"/><br />Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття. Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів. Глобальний баланс енергетики до 2050 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29875-Нефть.jpg" alt="Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку"/><br /><p>Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття.</p>
<h3>Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів.</h3>
<h2>Глобальний баланс енергетики до 2050 року</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта:</strong> попит утримається вище 100 млн барелів/добу. Це означає понад <strong>950 млрд барелів</strong> сумарного споживання за 2025–2050 рр.</li>
<li><strong>Газ:</strong> зростання більш ніж на 20% до рівня <strong>4,8–5 трлн м³</strong> у 2050 р. (порівняно з ~4 трлн м³ у 2024-му).</li>
<li><strong>Нафта + газ:</strong> утримають близько 55% енергетичного міксу.</li>
<li><strong>Вугілля:</strong> поступово витісняється газом у промисловості та генерації.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> попит на нафту зберігає інерцію, а газ стає головним «перехідним паливом», що витісняє вугілля й підтримує стабільність систем з ВДЕ.</p>
<h2>Сценарій для США у 2025 році</h2>
<ul>
<li><strong>Рекорд споживання газу:</strong> очікується понад <strong>90–95 млрд куб. футів/добу</strong>.</li>
<li><strong>LNG:</strong> запуск нових терміналів на узбережжі Мексиканської затоки та розширення пропускних потужностей.</li>
<li><strong>Фактор сезону:</strong> пікове літнє споживання електроенергії підсилює попит.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> LNG-проєкти закріплюють довгострокову роль США як ключового постачальника газу на глобальний ринок.</p>
<h2>Структурні зрушення у попиті на паливо</h2>
<ul>
<li><strong>Бензин:</strong> скорочення на ~25% до 2050 року — з ~26 млн б/д до <strong>19–20 млн б/д</strong>.</li>
<li><strong>Дистиляти:</strong> дизель та авіапальне залишаються стабільними завдяки авіації та вантажним перевезенням.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> падіння бензинового сегмента скорочує завантаження НПЗ, що може створити <strong>дефіцит дизеля й авіапального</strong> та спричинити цінову премію.</p>
<h2>Регіональні акценти</h2>
<ul>
<li><strong>Азія:</strong> головний драйвер приросту попиту на газ.</li>
<li><strong>OECD:</strong> зростання частки ВДЕ у поєднанні з газовою генерацією для балансування.</li>
<li><strong>Пропозиція:</strong> Північна Америка, Близький Схід та окремі LNG-басейни формують основу видобутку.</li>
</ul>
<h2>Екологічний фактор</h2>
<ul>
<li><strong>Прогноз Exxon:</strong> ~27 млрд тонн CO₂ у 2050 р. проти ~36 млрд нині.</li>
<li><strong>Скорочення:</strong> приблизно на 25% (9 млрд тонн).</li>
<li><strong>Проблема:</strong> цього недостатньо для досягнення <strong>цілей ООН</strong>, що передбачають 12–15 млрд тонн.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> кліматичний розрив може викликати посилення регуляторного тиску на нафтово-газовий сектор.</p>
<h2>Аналітичні висновки</h2>
<ul>
<li>Попит на нафту залишається високим, створюючи довгострокову опору для ринку.</li>
<li>Зниження споживання бензину веде до ризику <strong>дефіциту дистилятів</strong>.</li>
<li>Газ формує основу для балансу систем з ВДЕ та витісняє вугілля.</li>
<li>Геополітична залежність від LNG підвищує ризики нестабільності ринку.</li>
<li>Регуляторний тиск через високі викиди стане визначальним фактором для інвесторів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Exxon-Sees-20-Gas-Demand-Growth-By-2050-US-Nearing-Records-In-2025.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29875-Нефть.jpg" alt="Exxon прогнозує стабільний попит на нафту та зростання газу: числові сценарії й наслідки для ринку"/><br /><p>Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття.</p>
<h3>Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів.</h3>
<h2>Глобальний баланс енергетики до 2050 року</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта:</strong> попит утримається вище 100 млн барелів/добу. Це означає понад <strong>950 млрд барелів</strong> сумарного споживання за 2025–2050 рр.</li>
<li><strong>Газ:</strong> зростання більш ніж на 20% до рівня <strong>4,8–5 трлн м³</strong> у 2050 р. (порівняно з ~4 трлн м³ у 2024-му).</li>
<li><strong>Нафта + газ:</strong> утримають близько 55% енергетичного міксу.</li>
<li><strong>Вугілля:</strong> поступово витісняється газом у промисловості та генерації.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> попит на нафту зберігає інерцію, а газ стає головним «перехідним паливом», що витісняє вугілля й підтримує стабільність систем з ВДЕ.</p>
<h2>Сценарій для США у 2025 році</h2>
<ul>
<li><strong>Рекорд споживання газу:</strong> очікується понад <strong>90–95 млрд куб. футів/добу</strong>.</li>
<li><strong>LNG:</strong> запуск нових терміналів на узбережжі Мексиканської затоки та розширення пропускних потужностей.</li>
<li><strong>Фактор сезону:</strong> пікове літнє споживання електроенергії підсилює попит.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> LNG-проєкти закріплюють довгострокову роль США як ключового постачальника газу на глобальний ринок.</p>
<h2>Структурні зрушення у попиті на паливо</h2>
<ul>
<li><strong>Бензин:</strong> скорочення на ~25% до 2050 року — з ~26 млн б/д до <strong>19–20 млн б/д</strong>.</li>
<li><strong>Дистиляти:</strong> дизель та авіапальне залишаються стабільними завдяки авіації та вантажним перевезенням.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> падіння бензинового сегмента скорочує завантаження НПЗ, що може створити <strong>дефіцит дизеля й авіапального</strong> та спричинити цінову премію.</p>
<h2>Регіональні акценти</h2>
<ul>
<li><strong>Азія:</strong> головний драйвер приросту попиту на газ.</li>
<li><strong>OECD:</strong> зростання частки ВДЕ у поєднанні з газовою генерацією для балансування.</li>
<li><strong>Пропозиція:</strong> Північна Америка, Близький Схід та окремі LNG-басейни формують основу видобутку.</li>
</ul>
<h2>Екологічний фактор</h2>
<ul>
<li><strong>Прогноз Exxon:</strong> ~27 млрд тонн CO₂ у 2050 р. проти ~36 млрд нині.</li>
<li><strong>Скорочення:</strong> приблизно на 25% (9 млрд тонн).</li>
<li><strong>Проблема:</strong> цього недостатньо для досягнення <strong>цілей ООН</strong>, що передбачають 12–15 млрд тонн.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> кліматичний розрив може викликати посилення регуляторного тиску на нафтово-газовий сектор.</p>
<h2>Аналітичні висновки</h2>
<ul>
<li>Попит на нафту залишається високим, створюючи довгострокову опору для ринку.</li>
<li>Зниження споживання бензину веде до ризику <strong>дефіциту дистилятів</strong>.</li>
<li>Газ формує основу для балансу систем з ВДЕ та витісняє вугілля.</li>
<li>Геополітична залежність від LNG підвищує ризики нестабільності ринку.</li>
<li>Регуляторний тиск через високі викиди стане визначальним фактором для інвесторів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Exxon-Sees-20-Gas-Demand-Growth-By-2050-US-Nearing-Records-In-2025.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/exxon-prognozuye-stabilnij-popit-na-naftu-ta-zrostannya-gazu-chislovi-scenari%d1%97-j-naslidki-dlya-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 10 Aug 2025 08:12:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[brands]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil & gas]]></category>
		<category><![CDATA[utilities]]></category>
		<category><![CDATA[valuation]]></category>
		<category><![CDATA[бренди]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[оцінка]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153057</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br />Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br /><p><strong>Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів</strong>, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).</p>
<h2>Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції</h2>
<ul>
<li><strong>Сукупна вартість Топ-100:</strong> 688,6 млрд дол.</li>
<li><strong>Нафта й газ (Топ-50):</strong> 444,1 млрд дол. <em>(+4% до 2024)</em></li>
<li><strong>Електроенергетика (Топ-50):</strong> 244,5 млрд дол. <em>(+5% до 2024)</em></li>
</ul>
<h3>Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду</h3>
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — 11-й рік поспіль на першому місці: <strong>45,4 млрд дол.</strong> (<em>−10%</em>), <strong>BSI 87,5/100</strong>, рейтинг <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>Aramco</strong> — 41,7 млрд дол., рейтинг <strong>AAA-</strong>. Стійкість попри <em>падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки</em>.</li>
<li><strong>PetroChina</strong> — 33,3 млрд дол. (<em>+17%</em>).</li>
<li><strong>Сила бренду (BSI):</strong>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> — 85/100, <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>PETRONAS</strong> — 83,7/100, <strong>AAA-</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ADNOC</strong> — 19 млрд дол. (<em>+25%</em>), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.</li>
</ul>
<h3>Управління брендом: приклад ADNOC</h3>
<ul>
<li><strong>Др. Султан Ахмед Аль Джабер</strong> (MD &amp; Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.</li>
</ul>
<h3>Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка</h3>
<ul>
<li><strong>State Grid Corporation of China</strong> — 85,6 млрд дол. (<em>+20%</em>), <strong>BSI 92,6/100</strong>, <strong>AAA+</strong>. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.</li>
<li><strong>EDF</strong> — 14,3 млрд дол. (<em>+22%</em>); <strong>Enel</strong> — 10,7 млрд дол. (<em>−4%</em>).</li>
<li><strong>Tenaga Nasional</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+35%</em>), BSI 88,9/100, <strong>AAA</strong> — другий за силою бренд.</li>
<li><strong>PLN</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+30%</em>), BSI 86,2/100, <strong>AAA</strong> — третій за силою бренд.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — <strong>Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance</strong></p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання у двох підсекторах</strong>: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.</li>
<li><strong>Shell</strong> утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.</li>
<li><strong>ADNOC</strong> демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.</li>
<li><strong>State Grid</strong> підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://brandfinance.com/press-releases/worlds-100-most-valuable-energy-brands-are-worth-688-6-billion-in-brand-value-in-2025" target="_blank">Brand Finance </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29800-Доллары.jpg" alt="Топ-100 енергетичних брендів 2025: сукупна вартість — 688,6 млрд доларів"/><br /><p><strong>Сукупна вартість 100 найцінніших енергетичних брендів світу у 2025 році досягла 688,6 млрд доларів</strong>, з яких 444,1 млрд дол. припадає на топ-50 нафтогазових брендів (+4% р/р), а 244,5 млрд дол. — на топ-50 компаній у сфері електроенергетики (+5% р/р). Лідерами серед нафтогазових брендів є Shell (45,4 млрд дол., −10%), Aramco (41,7 млрд дол.) і PetroChina (33,3 млрд дол., +17%), а серед електроенергетичних — State Grid (85,6 млрд дол., +20%).</p>
<h2>Енергетичні бренди 2025: структура вартості та позиції</h2>
<ul>
<li><strong>Сукупна вартість Топ-100:</strong> 688,6 млрд дол.</li>
<li><strong>Нафта й газ (Топ-50):</strong> 444,1 млрд дол. <em>(+4% до 2024)</em></li>
<li><strong>Електроенергетика (Топ-50):</strong> 244,5 млрд дол. <em>(+5% до 2024)</em></li>
</ul>
<h3>Нафтогазовий сектор: вартість і сила бренду</h3>
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — 11-й рік поспіль на першому місці: <strong>45,4 млрд дол.</strong> (<em>−10%</em>), <strong>BSI 87,5/100</strong>, рейтинг <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>Aramco</strong> — 41,7 млрд дол., рейтинг <strong>AAA-</strong>. Стійкість попри <em>падіння цін на нафту через профіцит пропозиції, геополітичні непевності та зміну ринкової динаміки</em>.</li>
<li><strong>PetroChina</strong> — 33,3 млрд дол. (<em>+17%</em>).</li>
<li><strong>Сила бренду (BSI):</strong>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> — 85/100, <strong>AAA</strong>.</li>
<li><strong>PETRONAS</strong> — 83,7/100, <strong>AAA-</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ADNOC</strong> — 19 млрд дол. (<em>+25%</em>), 6-те місце за вартістю, 5-те — за силою бренду; у 2017 році був поза Топ-20.</li>
</ul>
<h3>Управління брендом: приклад ADNOC</h3>
<ul>
<li><strong>Др. Султан Ахмед Аль Джабер</strong> (MD &amp; Group CEO ADNOC) зберігає позицію топ-бренд-гардіана серед енергетичних компаній за індексом BGI, що вимірює ефективність керівників у підвищенні цінності бренду та створенні довгострокових переваг. З 2016 року ADNOC трансформовано в міжнародну енергокомпанію з акцентом на впровадження ШІ та передових технологій.</li>
</ul>
<h3>Електроенергетичний сектор: лідери та динаміка</h3>
<ul>
<li><strong>State Grid Corporation of China</strong> — 85,6 млрд дол. (<em>+20%</em>), <strong>BSI 92,6/100</strong>, <strong>AAA+</strong>. Зростання зумовлене інвестиціями в інфраструктуру, розширенням у регіони з високим попитом та фокусом на чистій енергії.</li>
<li><strong>EDF</strong> — 14,3 млрд дол. (<em>+22%</em>); <strong>Enel</strong> — 10,7 млрд дол. (<em>−4%</em>).</li>
<li><strong>Tenaga Nasional</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+35%</em>), BSI 88,9/100, <strong>AAA</strong> — другий за силою бренд.</li>
<li><strong>PLN</strong> — 2,3 млрд дол. (<em>+30%</em>), BSI 86,2/100, <strong>AAA</strong> — третій за силою бренд.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Звіт про енергетичні бренди цього року підкреслює адаптивність і стійкість сектору на тлі швидких глобальних змін. У міру зростання попиту на енергію провідні бренди посилюють позиції, поєднуючи зростання з цілями чистого нуля. Інтеграція нафти й газу та електроенергетики у єдине дослідження відображає зближення енергетичних наративів, де інновації, інвестиції в чисту енергію та прозорість для стейкхолдерів є критичними для довгострокової сили бренду». — <strong>Савіо Д’Суза, старший директор Brand Finance</strong></p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання у двох підсекторах</strong>: нафтогазові бренди +4%, електроенергетика +5%.</li>
<li><strong>Shell</strong> утримує лідерство попри падіння вартості на 10% завдяки стратегії у LNG і газі.</li>
<li><strong>ADNOC</strong> демонструє швидке зростання завдяки технологіям і ефективному бренд-менеджменту.</li>
<li><strong>State Grid</strong> підтверджує, що інвестиції в інфраструктуру й чисту енергію прямо корелюють із вартістю бренду.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://brandfinance.com/press-releases/worlds-100-most-valuable-energy-brands-are-worth-688-6-billion-in-brand-value-in-2025" target="_blank">Brand Finance </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/10/top-100-energetichnix-brendiv-2025-sukupna-vartist-6886-mlrd-dolariv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/energetika/lng/feed/ ) in 0.74294 seconds, on Jul 21st, 2026 at 4:45 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 21st, 2026 at 5:45 pm UTC -->