<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Біометан</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/future-energy/biometan-future-energy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Jul 2026 10:06:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-gotuye-yes-do-dovgogo-naftovogo-shoku-a-biopalivo-vixodit-u-praktichnu-antikrizovu-ploshhinu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-gotuye-yes-do-dovgogo-naftovogo-shoku-a-biopalivo-vixodit-u-praktichnu-antikrizovu-ploshhinu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 12:50:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Біометан]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[demand-side measures]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil security]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[транспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153804</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30263-Етанол_1.png" alt="Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину"/><br />Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30263-Етанол_1.png" alt="Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину"/><br /><p>Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо розширення використання біопалива як інструмент прямого зниження тиску на викопне паливо.</p>
<h3>Європейська відповідь на нафтовий ризик уже формується як практична модель для ринку пального України</h3>
<p>Ключовий зміст рішення Єврокомісії полягає в тому, що ризик для ринку вже не розглядають як короткий епізод. У Брюсселі прямо говорять про потребу готуватися до <em>потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі</em>. Саме тому країнам ЄС запропоновано діяти завчасно й синхронно: координувати рішення, відстежувати зміни в комерційних запасах, оперативно обмінюватися інформацією, не створювати штучних бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів і не демотивувати роботу європейських НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому діяти потрібно вже зараз. І діяти разом, як справжній Союз». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.</p></blockquote>
<h4>Що саме Єврокомісія вважає базовими антикризовими заходами</h4>
<ul>
<li><strong>Збереження обов’язкових нафтових запасів</strong> і готовність до дій за заздалегідь підготовленими планами реагування.</li>
<li><strong>Моніторинг комерційних запасів</strong>, швидкий обмін інформацією та постійна координація з Єврокомісією.</li>
<li><strong>Відтермінування неаварійного ремонту НПЗ</strong>, щоб не послаблювати доступність нафтопродуктів на ринку ЄС.</li>
<li><strong>Відмова від рішень, які підвищують споживання пального</strong>, обмежують вільний рух нафтопродуктів або послаблюють випуск європейської переробки.</li>
<li><strong>Добровільні заходи економії пального</strong>, передусім у транспорті, відповідно до плану IEA щодо скорочення споживання нафти.</li>
<li><strong>Розширення використання біопалива</strong> для заміщення викопних нафтопродуктів і зниження тиску на ринок.</li>
</ul>
<p>У цьому переліку особливо важливо, що біопаливо згадане не як довгострокова кліматична опція, а як інструмент кризової стабілізації ринку. Це принципово змінює акцент: у заходах йдеться не лише про декарбонізацію, а про практичне заміщення частини попиту на викопне паливо там, де це технічно можливо.</p>
<h4>Чому ЄС діє настільки жорстко</h4>
<p>IEA, тобто Міжнародне енергетичне агентство, оцінює поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні в історії глобального нафтового ринку. Через порушення руху через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить близько <strong>20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу</strong>, або приблизно <strong>20% світового споживання нафти</strong>, ринок уже отримав потужний ціновий шок. Агентство прямо вказує, що ціни на нафту піднялися вище <strong>100 дол./бар.</strong>, а по нафтопродуктах, зокрема по дизелю, реакція була ще жорсткішою.</p>
<p>У відповідь 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — <strong>400 млн барелів</strong> нафти з аварійних резервів. Це вже шосте колективне втручання IEA з 1974 року, коли агентство було створене після нафтової кризи, а самі країни-члени мають зобов’язання тримати запаси, еквівалентні щонайменше <strong>90 дням чистого імпорту нафти</strong>.</p>
<blockquote><p>«Проблеми нафтового ринку, з якими ми стикаємося, є безпрецедентними за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени IEA відповіли надзвичайними колективними діями безпрецедентного розміру». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<h4>Що означає для України сама логіка рішень ЄС та IEA</h4>
<p>Для українського ринку пального тут важливі не лише цифри запасів, а сама архітектура відповіді на кризу. ЄС і IEA одночасно працюють по трьох напрямах: <strong>підтримують пропозицію</strong> через резерви, <strong>не допускають зайвого скорочення переробки</strong> через відкладення неаварійних ремонтів і <strong>тиснуть на попит</strong> через економію пального та пошук замінників. Саме в цій третій площині біопаливо переходить із допоміжної теми у практичний інструмент ринкової стійкості.</p>
<p>Для України це означає насамперед одне: якщо Єврокомісія вже прямо називає збільшення частки біопалива способом заміщення викопних нафтопродуктів і зниження ринкового тиску, то український ринок також отримує зрозумілий орієнтир. Біопаливо в такій логіці — це не абстрактний «зелений» напрям, а один із небагатьох інструментів, який здатен хоча б частково розвантажити попит на традиційні бензин і дизель у період зовнішнього шоку. Водночас наданий матеріал не містить кількісної оцінки українських потужностей, тому мова йде саме про ринковий вектор, а не про конкретні обсяги заміщення.</p>
<h4>Чому акцент на біопаливі зараз особливо показовий</h4>
<p>IEA у своєму плані скорочення споживання нафти пояснює, що швидкі дії з боку урядів, бізнесу та домогосподарств можуть зменшити попит на нафту в розвинених економіках на <strong>2,7 млн барелів на добу</strong> вже впродовж наступних чотирьох місяців. Базова ідея агентства полягає в тому, що під час гострої кризи ринок треба стабілізувати не тільки додатковими барелями із запасів, а й швидким зниженням попиту. Єврокомісія фактично інтегрує цю логіку у власну антикризову політику і додає до неї ще один ринковий запобіжник — ширше використання біопалива.</p>
<ul>
<li><strong>Попитове реагування</strong> знижує тиск на ціни тоді, коли сама фізична пропозиція не може швидко відновитися.</li>
<li><strong>Біопаливо</strong> в цій схемі працює як інструмент часткового заміщення нафтопродуктів, а не лише як елемент кліматичної політики.</li>
<li><strong>Транспортний сектор</strong> є критичним, тому що саме на нього, за оцінкою IEA, припадає близько <strong>45%</strong> глобального попиту на нафту.</li>
</ul>
<p>Для України це особливо актуально ще й тому, що транспорт є головним споживачем моторного пального. Отже, будь-який інструмент, який знижує тиск на викопне паливо саме в транспорті, автоматично набуває макроекономічного значення: для цін, для логістики, для стійкості «постачання» і для внутрішньої ринкової рівноваги. Ця логіка прямо випливає з матеріалів Єврокомісії та IEA, навіть якщо вони не подають окремого українського балансу.</p>
<h4>Підсумок для ринку пального України</h4>
<p>Європейський сигнал зараз гранично чіткий: криза на нафтовому ринку може бути довшою, ніж очікувалося, тому класичної відповіді лише запасами вже недостатньо. Потрібні одночасно координація держав, контроль за ринком, дисципліна в роботі переробки, стримування зайвого споживання і розширення частки біопалива. Саме тому тема біопалива перестає бути периферійною: вона входить у центр антикризової політики. Для України це означає, що заміщення частини викопного палива біокомпонентами та біопаливом слід розглядати вже не як відкладену реформу, а як елемент ринкової безпеки в умовах зовнішнього нафтового шоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-calls-eu-countries-coordinate-measures-ensure-oil-security-supply-amid-middle-east-energy-2026-03-31_en">European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption</a>; <a href="https://www.iea.org/news/iea-member-countries-to-carry-out-largest-ever-oil-stock-release-amid-market-disruptions-from-middle-east-conflict">IEA — largest ever oil stock release</a>; <a href="https://www.iea.org/news/new-iea-report-highlights-options-to-ease-oil-price-pressures-on-consumers-in-response-to-middle-east-supply-disruptions">IEA — options to ease oil price pressures on consumers</a>; <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use">IEA — A 10-Point Plan to Cut Oil Use</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30263-Етанол_1.png" alt="Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину"/><br /><p>Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо розширення використання біопалива як інструмент прямого зниження тиску на викопне паливо.</p>
<h3>Європейська відповідь на нафтовий ризик уже формується як практична модель для ринку пального України</h3>
<p>Ключовий зміст рішення Єврокомісії полягає в тому, що ризик для ринку вже не розглядають як короткий епізод. У Брюсселі прямо говорять про потребу готуватися до <em>потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі</em>. Саме тому країнам ЄС запропоновано діяти завчасно й синхронно: координувати рішення, відстежувати зміни в комерційних запасах, оперативно обмінюватися інформацією, не створювати штучних бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів і не демотивувати роботу європейських НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому діяти потрібно вже зараз. І діяти разом, як справжній Союз». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.</p></blockquote>
<h4>Що саме Єврокомісія вважає базовими антикризовими заходами</h4>
<ul>
<li><strong>Збереження обов’язкових нафтових запасів</strong> і готовність до дій за заздалегідь підготовленими планами реагування.</li>
<li><strong>Моніторинг комерційних запасів</strong>, швидкий обмін інформацією та постійна координація з Єврокомісією.</li>
<li><strong>Відтермінування неаварійного ремонту НПЗ</strong>, щоб не послаблювати доступність нафтопродуктів на ринку ЄС.</li>
<li><strong>Відмова від рішень, які підвищують споживання пального</strong>, обмежують вільний рух нафтопродуктів або послаблюють випуск європейської переробки.</li>
<li><strong>Добровільні заходи економії пального</strong>, передусім у транспорті, відповідно до плану IEA щодо скорочення споживання нафти.</li>
<li><strong>Розширення використання біопалива</strong> для заміщення викопних нафтопродуктів і зниження тиску на ринок.</li>
</ul>
<p>У цьому переліку особливо важливо, що біопаливо згадане не як довгострокова кліматична опція, а як інструмент кризової стабілізації ринку. Це принципово змінює акцент: у заходах йдеться не лише про декарбонізацію, а про практичне заміщення частини попиту на викопне паливо там, де це технічно можливо.</p>
<h4>Чому ЄС діє настільки жорстко</h4>
<p>IEA, тобто Міжнародне енергетичне агентство, оцінює поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні в історії глобального нафтового ринку. Через порушення руху через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить близько <strong>20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу</strong>, або приблизно <strong>20% світового споживання нафти</strong>, ринок уже отримав потужний ціновий шок. Агентство прямо вказує, що ціни на нафту піднялися вище <strong>100 дол./бар.</strong>, а по нафтопродуктах, зокрема по дизелю, реакція була ще жорсткішою.</p>
<p>У відповідь 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — <strong>400 млн барелів</strong> нафти з аварійних резервів. Це вже шосте колективне втручання IEA з 1974 року, коли агентство було створене після нафтової кризи, а самі країни-члени мають зобов’язання тримати запаси, еквівалентні щонайменше <strong>90 дням чистого імпорту нафти</strong>.</p>
<blockquote><p>«Проблеми нафтового ринку, з якими ми стикаємося, є безпрецедентними за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени IEA відповіли надзвичайними колективними діями безпрецедентного розміру». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<h4>Що означає для України сама логіка рішень ЄС та IEA</h4>
<p>Для українського ринку пального тут важливі не лише цифри запасів, а сама архітектура відповіді на кризу. ЄС і IEA одночасно працюють по трьох напрямах: <strong>підтримують пропозицію</strong> через резерви, <strong>не допускають зайвого скорочення переробки</strong> через відкладення неаварійних ремонтів і <strong>тиснуть на попит</strong> через економію пального та пошук замінників. Саме в цій третій площині біопаливо переходить із допоміжної теми у практичний інструмент ринкової стійкості.</p>
<p>Для України це означає насамперед одне: якщо Єврокомісія вже прямо називає збільшення частки біопалива способом заміщення викопних нафтопродуктів і зниження ринкового тиску, то український ринок також отримує зрозумілий орієнтир. Біопаливо в такій логіці — це не абстрактний «зелений» напрям, а один із небагатьох інструментів, який здатен хоча б частково розвантажити попит на традиційні бензин і дизель у період зовнішнього шоку. Водночас наданий матеріал не містить кількісної оцінки українських потужностей, тому мова йде саме про ринковий вектор, а не про конкретні обсяги заміщення.</p>
<h4>Чому акцент на біопаливі зараз особливо показовий</h4>
<p>IEA у своєму плані скорочення споживання нафти пояснює, що швидкі дії з боку урядів, бізнесу та домогосподарств можуть зменшити попит на нафту в розвинених економіках на <strong>2,7 млн барелів на добу</strong> вже впродовж наступних чотирьох місяців. Базова ідея агентства полягає в тому, що під час гострої кризи ринок треба стабілізувати не тільки додатковими барелями із запасів, а й швидким зниженням попиту. Єврокомісія фактично інтегрує цю логіку у власну антикризову політику і додає до неї ще один ринковий запобіжник — ширше використання біопалива.</p>
<ul>
<li><strong>Попитове реагування</strong> знижує тиск на ціни тоді, коли сама фізична пропозиція не може швидко відновитися.</li>
<li><strong>Біопаливо</strong> в цій схемі працює як інструмент часткового заміщення нафтопродуктів, а не лише як елемент кліматичної політики.</li>
<li><strong>Транспортний сектор</strong> є критичним, тому що саме на нього, за оцінкою IEA, припадає близько <strong>45%</strong> глобального попиту на нафту.</li>
</ul>
<p>Для України це особливо актуально ще й тому, що транспорт є головним споживачем моторного пального. Отже, будь-який інструмент, який знижує тиск на викопне паливо саме в транспорті, автоматично набуває макроекономічного значення: для цін, для логістики, для стійкості «постачання» і для внутрішньої ринкової рівноваги. Ця логіка прямо випливає з матеріалів Єврокомісії та IEA, навіть якщо вони не подають окремого українського балансу.</p>
<h4>Підсумок для ринку пального України</h4>
<p>Європейський сигнал зараз гранично чіткий: криза на нафтовому ринку може бути довшою, ніж очікувалося, тому класичної відповіді лише запасами вже недостатньо. Потрібні одночасно координація держав, контроль за ринком, дисципліна в роботі переробки, стримування зайвого споживання і розширення частки біопалива. Саме тому тема біопалива перестає бути периферійною: вона входить у центр антикризової політики. Для України це означає, що заміщення частини викопного палива біокомпонентами та біопаливом слід розглядати вже не як відкладену реформу, а як елемент ринкової безпеки в умовах зовнішнього нафтового шоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-calls-eu-countries-coordinate-measures-ensure-oil-security-supply-amid-middle-east-energy-2026-03-31_en">European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption</a>; <a href="https://www.iea.org/news/iea-member-countries-to-carry-out-largest-ever-oil-stock-release-amid-market-disruptions-from-middle-east-conflict">IEA — largest ever oil stock release</a>; <a href="https://www.iea.org/news/new-iea-report-highlights-options-to-ease-oil-price-pressures-on-consumers-in-response-to-middle-east-supply-disruptions">IEA — options to ease oil price pressures on consumers</a>; <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use">IEA — A 10-Point Plan to Cut Oil Use</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-gotuye-yes-do-dovgogo-naftovogo-shoku-a-biopalivo-vixodit-u-praktichnu-antikrizovu-ploshhinu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 27 Aug 2025 05:10:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Біометан]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[energy independence]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[North Sea]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Гронинген]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична незалежність]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Північне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153166</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br />Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі. Мапа майбутньої енергетики Європи Уроки енергетичної кризи 2022 року Залежність від газу з росії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br /><p>Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.</p>
<h2>Мапа майбутньої енергетики Європи</h2>
<h3>Уроки енергетичної кризи 2022 року</h3>
<ul>
<li><strong>Залежність від газу з росії</strong> стала стратегічною вразливістю.</li>
<li>Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.</li>
<li><em>Висновок:</em> орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.</li>
</ul>
<h3>Чому буріння не вирішить проблему</h3>
<ul>
<li>Родовища Північного моря перебувають у <strong>стадії занепаду</strong>; нові відкриття є <em>невеликими, дорогими і повільними у розробці</em>.</li>
<li>Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом <strong>десятиріччя</strong>.</li>
<li>Майбутні проєкти буріння додадуть лише <strong>“краплю” у баланс попиту</strong> (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).</li>
<li><em>Висновок:</em> буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.</li>
</ul>
<h3>Ризики продовження залежності від викопного палива</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у нові викопні активи <strong>закріплюють високі викиди</strong> на десятиліття.</li>
<li>Існує ризик утворення <strong>“застряглих активів”</strong>, які не матимуть попиту через 10–15 років.</li>
<li><em>Висновок:</em> фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.</li>
</ul>
<h3>Відновлювані джерела як реальний вихід</h3>
<ul>
<li>Вітрова та сонячна енергія — <strong>найдешевші нові джерела електроенергії</strong> у Європі навіть без субсидій.</li>
<li>Ціни на <strong>акумулятори</strong> стрімко падають.</li>
<li>Розвиток <strong>“розумних” мереж</strong>, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.</li>
<li><em>Висновок:</em> лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.</li>
</ul>
<h3>Необхідні кроки для Європи</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у <strong>лінії передачі</strong> та <strong>накопичувачі</strong>.</li>
<li><strong>Міждержавна інтеграція</strong> енергосистем.</li>
<li>Розбудова <strong>офшорних вітрових платформ</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.</li>
</ul>
<h3>Політичний аспект</h3>
<ul>
<li>Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.</li>
<li><em>Енергетична безпека</em> — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.</li>
<li><em>Висновок:</em> стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.</li>
</ul>
<h3>Фінальне узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле</strong>.</li>
<li>Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.</li>
<li>Єдиний шлях — <strong>масштабна ставка на відновлювану енергетику</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Europe-Cant-Drill-Its-Way-to-Security.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br /><p>Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.</p>
<h2>Мапа майбутньої енергетики Європи</h2>
<h3>Уроки енергетичної кризи 2022 року</h3>
<ul>
<li><strong>Залежність від газу з росії</strong> стала стратегічною вразливістю.</li>
<li>Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.</li>
<li><em>Висновок:</em> орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.</li>
</ul>
<h3>Чому буріння не вирішить проблему</h3>
<ul>
<li>Родовища Північного моря перебувають у <strong>стадії занепаду</strong>; нові відкриття є <em>невеликими, дорогими і повільними у розробці</em>.</li>
<li>Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом <strong>десятиріччя</strong>.</li>
<li>Майбутні проєкти буріння додадуть лише <strong>“краплю” у баланс попиту</strong> (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).</li>
<li><em>Висновок:</em> буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.</li>
</ul>
<h3>Ризики продовження залежності від викопного палива</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у нові викопні активи <strong>закріплюють високі викиди</strong> на десятиліття.</li>
<li>Існує ризик утворення <strong>“застряглих активів”</strong>, які не матимуть попиту через 10–15 років.</li>
<li><em>Висновок:</em> фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.</li>
</ul>
<h3>Відновлювані джерела як реальний вихід</h3>
<ul>
<li>Вітрова та сонячна енергія — <strong>найдешевші нові джерела електроенергії</strong> у Європі навіть без субсидій.</li>
<li>Ціни на <strong>акумулятори</strong> стрімко падають.</li>
<li>Розвиток <strong>“розумних” мереж</strong>, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.</li>
<li><em>Висновок:</em> лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.</li>
</ul>
<h3>Необхідні кроки для Європи</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у <strong>лінії передачі</strong> та <strong>накопичувачі</strong>.</li>
<li><strong>Міждержавна інтеграція</strong> енергосистем.</li>
<li>Розбудова <strong>офшорних вітрових платформ</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.</li>
</ul>
<h3>Політичний аспект</h3>
<ul>
<li>Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.</li>
<li><em>Енергетична безпека</em> — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.</li>
<li><em>Висновок:</em> стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.</li>
</ul>
<h3>Фінальне узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле</strong>.</li>
<li>Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.</li>
<li>Єдиний шлях — <strong>масштабна ставка на відновлювану енергетику</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Europe-Cant-Drill-Its-Way-to-Security.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Біометан: скромний каталізатор декарбонізації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/24/biometan-skromnij-katalizator-dekarbonizaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/24/biometan-skromnij-katalizator-dekarbonizaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Jul 2025 06:36:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біометан]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[биометан]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152848</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29647-Биогаз.jpg" alt="Біометан: скромний каталізатор декарбонізації"/><br />Біометан набирає обертів як практичний і масштабований інструмент енергетичного переходу. Європа демонструє політичну підтримку та інтеграцію до мереж, а Північна Америка просуває його завдяки транспортним стимулам і приватним інвестиціям. Водночас, цей ресурс відіграє ключову роль у циркулярній економіці, замінюючи викопні джерела енергії та добрива. Зростання біометану: від відходів до енергії Біометан виробляється шляхом очищення біогазу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29647-Биогаз.jpg" alt="Біометан: скромний каталізатор декарбонізації"/><br /><p>Біометан набирає обертів як практичний і масштабований інструмент енергетичного переходу. Європа демонструє політичну підтримку та інтеграцію до мереж, а Північна Америка просуває його завдяки транспортним стимулам і приватним інвестиціям. Водночас, цей ресурс відіграє ключову роль у циркулярній економіці, замінюючи викопні джерела енергії та добрива.</p>
<h3>Зростання біометану: від відходів до енергії</h3>
<p>Біометан виробляється шляхом очищення біогазу з органічних відходів, аграрних решток або стічних вод. Завдяки високому вмісту метану він здатен замінити викопне паливо:</p>
<ul>
<li><strong>Може бути закачаний у газорозподільні мережі</strong></li>
<li><strong>Використовується як пальне у транспорті</strong></li>
<li><strong>Слугує сировиною для хімічної промисловості й добрив</strong></li>
</ul>
<h3>Європа: національні цілі та сільськогосподарські зв&#8217;язки</h3>
<ul>
<li><strong>Франція</strong> — понад 600 біометанових установок, ціль — 20 ТВт·год на 2030 рік, зростання підтримується тарифами та регіональним плануванням.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> — фінансові стимули через Green Gas Support Scheme, зростання інтересу до біометану в транспорті.</li>
<li><strong>Данія, Німеччина, Італія</strong> — інтеграція біометану в агрополітику та розвиток сільських регіонів.</li>
</ul>
<p>На відміну від простої домішки, біометан у деяких мережах повністю замінює викопний газ, особливо у сільській місцевості та на ізольованих територіях.</p>
<h3>Північна Америка: транспортні стимули та аграрна база</h3>
<ul>
<li>У США біометан розвивається як <em>renewable natural gas (RNG)</em> завдяки <strong>Low Carbon Fuel Standard Каліфорнії</strong>.</li>
<li>Газові компанії інвестують у біометан як частину кліматичних зобов&#8217;язань.</li>
<li>Канада впроваджує регуляції Clean Fuel та регіональні програми для масштабування.</li>
</ul>
<p><strong>Проблеми США:</strong> фрагментована політика, обмежений доступ до інфраструктури, відсутність єдиного бачення у національній стратегії. Проте потенціал залишається значним.</p>
<h3>Бонус циркулярності: добрива та уловлювання CO₂</h3>
<ul>
<li><strong>Дигестат</strong>, побічний продукт анаеробного зброджування, використовується як <em>низьковуглецеве добриво</em>.</li>
<li>Франція та Нідерланди вивчають масштабне заміщення мінеральних добрив завдяки дигестату.</li>
<li>Уловлений CO₂ застосовується у <em>газованих напоях, теплицях і виробництві е-палива</em>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, біометан очищає відходи, генерує енергію, утримує вуглець і заміщує нафтохімію — <strong>комплексна ланка біоекономіки</strong>.</p>
<h3>Що далі?</h3>
<ul>
<li><strong>Мета ЄС</strong>: 35 млрд м³ біометану до 2030 року — близько 10% теперішнього газового попиту.</li>
<li>Потрібна <strong>інфраструктурна інтеграція</strong> і <strong>доступ до мереж</strong>.</li>
<li>Необхідна <strong>перехресна політика</strong> між енергетикою, агросектором і відходами.</li>
<li><strong>Визнання карбонового ефекту</strong> як інструменту для фінансування та кліматичних кредитів.</li>
</ul>
<p>Біометан уже сьогодні виконує те, що багато технологій лише обіцяють у майбутньому. Він практичний, масштабований і тісно пов&#8217;язаний із цілями циркулярної економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29647-Биогаз.jpg" alt="Біометан: скромний каталізатор декарбонізації"/><br /><p>Біометан набирає обертів як практичний і масштабований інструмент енергетичного переходу. Європа демонструє політичну підтримку та інтеграцію до мереж, а Північна Америка просуває його завдяки транспортним стимулам і приватним інвестиціям. Водночас, цей ресурс відіграє ключову роль у циркулярній економіці, замінюючи викопні джерела енергії та добрива.</p>
<h3>Зростання біометану: від відходів до енергії</h3>
<p>Біометан виробляється шляхом очищення біогазу з органічних відходів, аграрних решток або стічних вод. Завдяки високому вмісту метану він здатен замінити викопне паливо:</p>
<ul>
<li><strong>Може бути закачаний у газорозподільні мережі</strong></li>
<li><strong>Використовується як пальне у транспорті</strong></li>
<li><strong>Слугує сировиною для хімічної промисловості й добрив</strong></li>
</ul>
<h3>Європа: національні цілі та сільськогосподарські зв&#8217;язки</h3>
<ul>
<li><strong>Франція</strong> — понад 600 біометанових установок, ціль — 20 ТВт·год на 2030 рік, зростання підтримується тарифами та регіональним плануванням.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> — фінансові стимули через Green Gas Support Scheme, зростання інтересу до біометану в транспорті.</li>
<li><strong>Данія, Німеччина, Італія</strong> — інтеграція біометану в агрополітику та розвиток сільських регіонів.</li>
</ul>
<p>На відміну від простої домішки, біометан у деяких мережах повністю замінює викопний газ, особливо у сільській місцевості та на ізольованих територіях.</p>
<h3>Північна Америка: транспортні стимули та аграрна база</h3>
<ul>
<li>У США біометан розвивається як <em>renewable natural gas (RNG)</em> завдяки <strong>Low Carbon Fuel Standard Каліфорнії</strong>.</li>
<li>Газові компанії інвестують у біометан як частину кліматичних зобов&#8217;язань.</li>
<li>Канада впроваджує регуляції Clean Fuel та регіональні програми для масштабування.</li>
</ul>
<p><strong>Проблеми США:</strong> фрагментована політика, обмежений доступ до інфраструктури, відсутність єдиного бачення у національній стратегії. Проте потенціал залишається значним.</p>
<h3>Бонус циркулярності: добрива та уловлювання CO₂</h3>
<ul>
<li><strong>Дигестат</strong>, побічний продукт анаеробного зброджування, використовується як <em>низьковуглецеве добриво</em>.</li>
<li>Франція та Нідерланди вивчають масштабне заміщення мінеральних добрив завдяки дигестату.</li>
<li>Уловлений CO₂ застосовується у <em>газованих напоях, теплицях і виробництві е-палива</em>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, біометан очищає відходи, генерує енергію, утримує вуглець і заміщує нафтохімію — <strong>комплексна ланка біоекономіки</strong>.</p>
<h3>Що далі?</h3>
<ul>
<li><strong>Мета ЄС</strong>: 35 млрд м³ біометану до 2030 року — близько 10% теперішнього газового попиту.</li>
<li>Потрібна <strong>інфраструктурна інтеграція</strong> і <strong>доступ до мереж</strong>.</li>
<li>Необхідна <strong>перехресна політика</strong> між енергетикою, агросектором і відходами.</li>
<li><strong>Визнання карбонового ефекту</strong> як інструменту для фінансування та кліматичних кредитів.</li>
</ul>
<p>Біометан уже сьогодні виконує те, що багато технологій лише обіцяють у майбутньому. Він практичний, масштабований і тісно пов&#8217;язаний із цілями циркулярної економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/24/biometan-skromnij-katalizator-dekarbonizaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/future-energy/biometan-future-energy/feed/ ) in 0.22454 seconds, on Jul 24th, 2026 at 4:22 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 24th, 2026 at 5:22 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/category/future-energy/biometan-future-energy/feed/ ) in 0.00068 seconds, on Jul 24th, 2026 at 4:40 pm UTC. -->