Агентство з охорони довкілля США запропонувало змусити більші НПЗ змішувати більше біопального протягом 2026–2027 років. Мета — компенсувати втрачений попит після звільнення 29 малих НПЗ від частини зобов’язань за Renewable Fuel Standard.

Регуляторний спір у США може впливати на попит на етанол і вартість біопаливних кредитів

Reuters повідомило, що EPA 13 жовтня запропонувала перерозподілити 100% звільнених обсягів за програмою Renewable Fuel Standard. У серпні агентство надало 29 малим НПЗ звільнення від зобов’язань щодо відновлюваного пального, оскільки ті заявляли про економічні труднощі.

Йдеться про 1,76 млрд RINs — кредитів, які використовуються для підтвердження виконання зобов’язань із домішування біопального. EPA запропонувала два варіанти: рівномірно розподілити додатковий обсяг малих звільнень за 2025 рік між 2026 і 2027 роками або повністю перенести його на 2027 рік.

Коментарі до пропозиції прийматимуться до 4 грудня 2026 року. За даними Reuters, ціни біопаливних кредитів для біодизелю та етанолу після новини дещо знизилися, про що повідомив трейдер НПЗ на конференції OPIS Biofuels у Чикаго.

EPA також зазначила, що перерозподіл звільнених зобов’язань може вимагати продовження строку виконання вимог за 2026 рік, який нині встановлено на 31 березня 2027 року. Для бензинового ринку цей механізм важливий через вплив домішування етанолу на структуру виробництва моторного пального.

«Хоча ми вважаємо більшість звільнень необґрунтованими, план EPA з перерозподілу, якщо його буде остаточно затверджено в запропонованому вигляді, допоможе компенсувати втрату попиту для виробників етанолу та фермерів», — заявив Джефф Купер, генеральний директор Renewable Fuels Association.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Іспанська Moeve завершила перше півріччя 2026 року з Clean CCS EBITDA €1,18 млрд. Капітальні витрати зросли на 20% до €605 млн, причому рекордні 69% компанія спрямувала на проєкти енергетичного переходу. Енергетичний підрозділ отримав €945 млн EBITDA завдяки високому завантаженню активів і сильним маржам переробки.

Сильна економіка переробки забезпечує Moeve фінансову базу для одночасних інвестицій у біопаливо, водень і низьковуглецеву інфраструктуру.

Biofuels International опублікувало результати Moeve 17 серпня 2026 року. Clean CCS EBITDA компанії за перше півріччя становила €1,178 млрд, а Clean CCS Net Income зріс на 41% у річному вимірі до €458 млн.

Операційний грошовий потік досяг €762 млн. Капітальні витрати збільшилися на 20% до €605 млн, із яких 69% було спрямовано на проєкти енергетичного переходу. Серед напрямів інвестицій видання називає відновлюваний водень, біопаливо та інфраструктуру сталої мобільності.

Енергетичний підрозділ Moeve забезпечив €945 млн Clean CCS EBITDA. За повідомленням компанії, результат підтримували високі коефіцієнти використання виробничих потужностей і сильні маржі переробки. Хімічний бізнес отримав €172 млн EBITDA, а upstream-напрям — €145 млн.

У першому півріччі Moeve сплатила €2,1 млрд податків в Іспанії. Чистий борг наприкінці червня становив €2,33 млрд, а показник фінансового важеля знизився до 1,2x.

Серед проєктів компанії — угода з DHL Express щодо закупівлі сталого авіаційного пального, розвиток найбільшого в Іспанії комплексу біопалива другого покоління та проєкт зеленого водню в Андалусії. Moeve також продовжила переговори щодо запропонованого об’єднання downstream-активів із Galp; укладення остаточних угод заплановане на друге півріччя 2026 року.

Генеральний директор Moeve Маартен Ветселаар пов’язав напрям інвестицій із потребою підвищувати стійкість європейської енергетичної системи:

«Тривала геополітична напруженість і руйнівні погодні явища нагадують, чому цей енергетичний перехід є таким нагальним».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Biofuels International.

Американські НПЗ отримали додатковий економічний стимул спрямовувати частину виходу дистилятів в авіапальне замість дизпального. Argus пов’язує це з рекордною вартістю виконання вимог Renewable Fuel Standard для дорожніх палив. Водночас експорт американського авіапального в липні зріс на 62% рік до року до 308 тис. барелів на добу.

Подорожчання виконання біопаливних нормативів змінює економіку виробництва окремих нафтопродуктів на американських НПЗ

За даними Argus від 7 серпня, виробництво авіаційного пального у США за тиждень до 31 липня становило 2,068 млн барелів на добу. Попри зниження від пікових рівнів кінця червня, показник залишався на 4,3% вищим, ніж роком раніше.

Додатковим стимулом стала дорожча відповідність федеральному Renewable Fuel Standard. Після затвердження Агентством з охорони довкілля США нормативів змішування біопалива на 2026 і 2027 роки ціни сертифікатів RIN та розрахункова вартість виконання Renewable Volume Obligation піднялися до рекордних рівнів.

Показник RVO досяг 7 липня 39,28 цента за американський галон проти приблизно 22 центів на початку березня. Нафтове авіапальне, на відміну від дизельного пального, не належить до продуктів, на які поширюється зобов’язання RFS. Тому НПЗ, здатні змінювати структуру виходу дистилятів, можуть віддавати перевагу авіапальному.

Паралельно зріс експорт. За даними Kpler, у липні США експортували в середньому 308 тис. барелів авіапального на добу — на 62% більше, ніж роком раніше. За тижневою статистикою EIA, останній показник сягнув 445 тис. барелів на добу, більш ніж утричі перевищивши торішній рівень. Argus також зазначає наявність відкритого арбітражу для постачання американського авіапального до Європи.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media

Китайська Sinopec нарощує присутність у низьковуглецевих сегментах: план на 2025 рік — 120 тис. т торгівлі SAF, модернізація нафтопереробних потужностей для підвищення виходу авіаційного біопального, а також розширення вуглецевих операцій у ЄС попри дорогі сировинні компоненти та збитковість епізодичного виробництва.

Sinopec — від експорту SAF до торгівлі вуглецем

1) Подія та масштаб

• Місце і дата: 14-й Китайський міжнародний конгрес з торгівлі нафтою і газом, Шанхай, 8 листопада.
• Оратор: Лі Ляньгун, старший віцепрезидент Sinopec.
• Ключовий акцент: прискорення «зеленої» трансформації через SAF і комплексний карбоновий менеджмент.

«Sinopec прискорює свою «зелену» трансформацію за рахунок розширення торгівлі стійким авіаційним паливом і комплексного управління викидами вуглецю», — Лі Ляньгун, старший віцепрезидент Sinopec.

2) SAF: ринок, виробництво, цілі

• План торгівлі SAF на 2025 рік: 120 000 т (проєкція на повний рік).
• Перший внутрішній експорт SAF: здійснено у 2024 році, що стало значущим етапом розвитку біопального експорту Китаю.
• Виробнича база: НПЗ Zhenhai Petrochemical & Refining (потужність 38 млн т/рік у нафтопереробці) — єдиний виробник SAF серед держкомпаній Китаю із потужністю 100 000 т/рік.
• Поточний режим випуску: ад-хок через значні збитки, зумовлені високою вартістю сировини.
• Вихід продукту (yield): за оцінкою трейдерів — 70%–80%.
• Інвестиційний вектор: модернізація установок Zhenhai для підвищення ефективності та збільшення виходу SAF.

3) Висновки щодо SAF

• Комерційний потенціал: нарощення торгівлі до 120 тис. т сигналізує про сталі канали збуту і попит з боку авіакомпаній, що прагнуть виконати жорсткі екологічні регуляції.
• Техніко-економічний виклик: ад-хок-виробництво при високій собівартості потребує модернізації процесів для зниження втрат; орієнтиром є вихід 70%–80%, що може бути підвищено завдяки апгрейдам.
• Стратегічна узгодженість: експорт 2024 року і план 2025 року вказують на перехід від «пілотних партій» до передумов масштабування, навіть попри дорогі фіди.

4) Диверсифікація: зелений метанол

• Новий напрям: Sinopec досліджує можливості на ринку зеленого метанолу як частину розширення низьковуглецевого портфеля торгівлі.
• Висновок: побудова мультиджерельних доходів у відновлюваному сегменті зменшує залежність від коливань маржі SAF.

5) Карбоновий менеджмент і торгівля вуглецем

• Комплексність підходу: управління викидами запроваджено по всьому торговельному ланцюгу.
• Піонерська операція 2023 року: перша в Китаї вуглецево-нейтральна нафтова транзакція з урахуванням повного життєвого циклу.
• Вихід до ЄС у 2024 році: перша угода Sinopec на ринку вуглецю ЄС, після чого компанія продовжила міжнародні карбонові операції на підтримку ядра торгівлі нафтою і газом.

«У 2023 році ми здійснили першу в Китаї повножиттєву вуглецево-нейтральну нафтову транзакцію; у 2024-му — провели першу угоду на ринку вуглецю ЄС», — Лі Ляньгун, старший віцепрезидент Sinopec.

6) Регуляторно-ринковий контекст

• Регуляторний тиск на авіацію: глобальні вимоги до декарбонізації стимулюють попит на SAF і компенсаційні механізми через торгівлю вуглецем.
• Синергія продуктів і ринків: SAF + зелений метанол + карбонові кредити формують зв’язану бізнес-модель, де маржа від торгівлі вуглецем частково нівелює вартість дорогих фідів для біопального.
• Висновок: стратегія Sinopec інтегрує виробництво, трейдинг і вуглецевий облік, підвищуючи конкурентність на тлі «зеленого» переходу.

7) Числові орієнтири для стейкхолдерів

• 120 тис. т SAF у 2025 році — таргет торгових обсягів.
• 100 тис. т/рік — встановлена потужність SAF на Zhenhai (виробництво наразі епізодичне).
• 70%–80% — типовий вихід SAF, який планують підвищувати через апгрейди.
• 38 млн т/рік — базова нафтопереробна потужність комплексу Zhenhai.
• 2023 — перша повножиттєва вуглецево-нейтральна нафтова угода в Китаї.
• 2024 — перша операція Sinopec на ринку вуглецю ЄС та перший внутрішній експорт SAF.

• Джерело: Terminal
• За матеріалами: spglobal.com

Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики «застряглих активів». Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.

Мапа майбутньої енергетики Європи

Уроки енергетичної кризи 2022 року

• Залежність від газу з росії стала стратегічною вразливістю.
• Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.
• Висновок: орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.

Чому буріння не вирішить проблему

• Родовища Північного моря перебувають у стадії занепаду; нові відкриття є невеликими, дорогими і повільними у розробці.
• Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом десятиріччя.
• Майбутні проєкти буріння додадуть лише “краплю” у баланс попиту (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).
• Висновок: буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.

Ризики продовження залежності від викопного палива

• Інвестиції у нові викопні активи закріплюють високі викиди на десятиліття.
• Існує ризик утворення “застряглих активів”, які не матимуть попиту через 10–15 років.
• Висновок: фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.

Відновлювані джерела як реальний вихід

• Вітрова та сонячна енергія — найдешевші нові джерела електроенергії у Європі навіть без субсидій.
• Ціни на акумулятори стрімко падають.
• Розвиток “розумних” мереж, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.
• Висновок: лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.

Необхідні кроки для Європи

• Інвестиції у лінії передачі та накопичувачі.
• Міждержавна інтеграція енергосистем.
• Розбудова офшорних вітрових платформ.
• Висновок: без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.

Політичний аспект

• Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.
• Енергетична безпека — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.
• Висновок: стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.

Фінальне узагальнення

• Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле.
• Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.
• Єдиний шлях — масштабна ставка на відновлювану енергетику.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Ірландія запустила першу в історії дорожню карту сталого авіаційного палива (SAF), визначивши довгострокову стратегію декарбонізації авіаційного сектору та відповідності кліматичним цілям ЄС. Документ окреслює чотири основні напрями: підтримка виробництва, забезпечення ринкової впевненості, стимулювання співпраці та збільшення використання SAF.

SAF в Ірландії: шляхи розвитку та виклики

• Попит та дефіцит постачання: авіаційний сектор Ірландії, зосереджений у Дубліні та Шенноні, повинен досягти цілей ReFuelEU Aviation: 2% SAF у 2025, 6% у 2030, 20% у 2035 і 70% у 2050.
• Прогнозований попит: до 2030 року – 88 000 т, до 2035 – 318 000 т, що перевищує дві третини світового виробництва SAF у 2023 році.
• Вартість: SAF у 2–7 разів дорожче за традиційне авіаційне пальне; синтетичні eSAF прогнозуються ще дорожчими.

Можливості виробництва SAF в Ірландії

• Короткострокові: спільне перероблення наявних НПЗ із використанням відпрацьованих масел і тваринних жирів.
• Середньострокові: передові біопалива з аграрних і лісових відходів.
• Довгострокові: синтетичні eSAF, що базуються на 37 ГВт офшорної вітрової потужності до 2050 року.
• Інвестиції: 750 млн євро у 2025 році на інфраструктуру для відновлюваної енергії, яка забезпечить масштабне виробництво eSAF.

Зобов’язання авіакомпаній та впровадження

• Aer Lingus – 10% SAF до 2030, Ryanair – 12,5%.
• Паливо складає майже третину операційних витрат, тому підтримка цін важлива для впровадження SAF.
• Дорожня карта передбачає оновлення для подолання бар’єрів імпорту та внутрішнього виробництва у відповідності до стандартів ЄС та ICAO.

«Ця дорожня карта визнає важливий внесок сталого авіаційного палива у декарбонізацію авіаційної галузі та надає основу для його впровадження в Ірландії» — міністр транспорту Дарраг Обрайн

Глобальний контекст SAF

• ЄС встановлює обов’язкові цільові показники: 2% SAF до 2025, 6% до 2030, 20% до 2035 і 70% до 2050.
• Франція – 1% SAF; Німеччина та Нідерланди підтримують розширення НПЗ і субсидії для забезпечення постачання.
• США – податкові стимули (Inflation Reduction Act) до $1,75 за галон до 2027 року, потім – новий кредит на чисте паливо, що спонукає багатомільярдні контракти між авіакомпаніями та виробниками.
• Азія: Японія – 10% SAF до 2030; Сінгапур – найбільший НПЗ SAF (1 млн т/рік); Китай тестує SAF, але обов’язкове змішування на національному рівні ще не введено.
• Технології: більшість SAF виробляється шляхом HEFA із відпрацьованих масел та тваринних жирів; майбутнє – синтетичні eSAF, alcohol-to-jet та Fischer-Tropsch палива, які дорожчі за традиційне пальне у 2–7 разів.

Висновки

• Ірландія створює структуровану дорожню карту для розвитку SAF попри високу вартість та обмежене постачання.
• Прогнозований попит до 318 000 т до 2035 року підкреслює необхідність масштабного розвитку внутрішнього виробництва та підтримки авіакомпаній.
• Державні політики і фінансова підтримка є ключовими для ринкової впевненості та довгострокового впровадження SAF у ЄС та глобально.
• Розвиток технологій, включно з eSAF та передовими біопалива, забезпечує досягнення кліматичних цілей до 2050 року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: spglobal.com

Уряд Великобританії виділив додаткові £63 мільйони ($85 мільйонів) на 17 проєктів з виробництва сталого авіаційного палива (SAF), загальні інвестиції з 2021 року перевищили £215 мільйонів. Мета — створити тисячі робочих місць та забезпечити лідерство країни у глобальному ринку «зеленої» авіації.

SAF як основа майбутнього авіації Великобританії

• £215 мільйонів — загальний обсяг інвестицій у SAF з 2021 року, включаючи останній транш £63 мільйони
• 17 проєктів — отримали фінансування у серпні 2025 року
• Третій злітний шлях у Хітроу — реалізація залежить від достатнього обсягу SAF для компенсації викидів

Міністр авіації Великобританії Майк Кейн підкреслив:

«Ми не просто підтримуємо британські інновації — ми створюємо тисячі висококваліфікованих робочих місць та позиціонуємо Великобританію на чолі глобального ринку сталого авіаційного палива»

Ключові фактори розвитку SAF у Великобританії:

• Мандат на змішування SAF — обов’язкове використання сталого палива у авіації
• Механізм гарантії доходів — стимули для інвесторів у галузі
• Технологія ethanol-to-SAF — перспективний напрям, що отримує підтримку

Водночас, глобальний ринок паливного етанолу, який є основою для SAF, досягне $166,17 мільярда до 2034 року, зі швидкістю зростання 6,39% річних. Північна Америка лідирує з часткою 54,95% у 2024 році ($49,69 мільярда):cite[4].

Важливо: Перший у світі завод з виробництва SAF з етанолу вже запрацював у США (компанія LanzaJet Freedom Pines Fuels) з потужністю 38 мільйонів літрів на рік:cite.

Джерело: Terminal
За матеріалами: energyintel.com

Синтетичні авіапалива (PtL) нині становлять менше 0,1 % світового споживання авіаційного пального. Регламент ReFuelEU Aviation вимагає збільшити SAF до 6 % у 2030 році і 34 % у 2040 році, з підціллю синтетичного пального — до 1,2 % у 2030 та 35 % у 2050. Це потребує різкого нарощування виробничих потужностей і підвищення використання відновлюваної енергії.

Інтелектуальна карта

1. Цілі ЄС до 2040 року

• Єврокомісія пропонує скоротити чисті викиди парникових газів на 90 % до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року.
• Наявні заходи забезпечують лише до 66 % скорочення викидів — цього недостатньо для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

2. Регламент ReFuelEU Aviation

• Обов’язкові частки SAF у змішаному пальному: 2 % у 2025, 6 % у 2030, 20 % у 2035, 34 % у 2040, 70 % у 2050.
• Мінімальна частка синтетичного SAF: 1,2 % у 2030, 2 % у 2032, 5 % у 2035, 35 % у 2050.

3. Поточний стан SAF

• Частка SAF у світовому ринку авіаційного пального становить менше 0,1 %.
• Навіть з урахуванням усіх анонсованих проєктів, до 2030 року SAF покриватиме лише близько 1 % потреб.

4. Масштабування синтетичного SAF

• Для виробництва необхідної кількості синтетичного SAF потрібні великі заводи з електролізом і уловлюванням CO₂.
• Shell зазначає, що сьогодні масове виробництво синтетичного SAF фактично відсутнє.

5. Логічні висновки

• Розрив між поточним рівнем SAF і регламентованими цілями — значний, особливо щодо синтетичного сегмента.
• Вирішення питання потребує масштабних інвестицій у інфраструктуру, енергетику та технології уловлювання вуглецю.
• Без активного втручання ризикується невиконання цілей ЄС щодо клімату на 2040 рік.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com

Замовити звіт по ринку

Rayonier Advanced Materials (RYAM) та GranBio об’єднують зусилля задля розробки першого у своєму роді проєкту з виробництва стійкого авіаційного пального (SAF) на базі об’єкта в штаті Джорджія, США. Проєкт має на меті декарбонізацію авіаційного сектору та є частиною глобального тренду на зменшення вуглецевого сліду в енергетиці та логістиці.

Фундаментальні чинники впливу на нафтові прогнози

• Інноваційна технологія AVAP® від GranBio дозволяє перетворювати лінгоцелюлозну біомасу на біоетанол другого покоління, який буде надалі вдосконалено до SAF.
• Інфраструктурна синергія: проєкт використовує існуючі потужності RYAM у Джесапі — сировину, логістику та енергетичну інфраструктуру.
• Фінансування на $100 млн забезпечено грантом Міністерства енергетики США, що зміцнює інвестиційну привабливість ініціативи.
• Ліцензування технологій Celer2L™ та AVAP®: у разі реалізації RYAM отримає дозвіл на використання передових технологій для виробництва цукрів і біоетанолу на власних об’єктах.
• Масштабування виробництва: GranBio планує побудувати до 1 мільярда галонів SAF-продуктивності протягом наступного десятиліття.

Очікуваний вплив на ринок нафтопродуктів

• Підвищення конкуренції на ринку авіаційного пального: SAF на базі відновлюваних ресурсів поступово впроваджується як альтернатива викопному авіапальному.
• Зменшення попиту на традиційне авіапальне: із збільшенням виробничих потужностей SAF очікується структурний тиск на ціни на традиційне авіапальне в середньостроковій перспективі.
• Формування нових ланцюгів постачання: SAF-проєкти створюють локалізовані логістичні системи з меншою залежністю від світових нафтових хабів.
• Стратегічний зсув на користь біопального: великі гравці, як RYAM, диверсифікують бізнес-моделі з фокусом на біоекономіку.

Коментарі сторін

Цей меморандум відповідає нашій стратегії — реалізовувати нову вартість наших ключових активів і виходити на ринки відновлюваної енергії, де ми маємо конкурентні переваги — De Lyle Bloomquist, президент і CEO RYAM.

Ми посилюємо співпрацю з RYAM і спільно розробляємо масштабоване рішення для виробництва SAF, здатне змінити енергетичну мапу — Луїс Олівейра, CEO GranBio.

Висновки

• SAF-проєкт RYAM і GranBio є важливим маркером майбутніх трендів у нафтовому секторі: декарбонізація, біопальне, локальні рішення на базі доступної інфраструктури.
• Фінансова підтримка уряду США через гранти на $100 млн свідчить про геополітичну важливість напрямку.
• Очікуване завершення due diligence — до кінця 2025 року, після чого буде ухвалено рішення про реалізацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: BusinessWire

Замовити звіт по ринку

2025 рік для сталого авіаційного пального (SAF) починається зі стабільного балансу. Попри регуляторний тиск і поступове розширення мандатів, очікується, що глобальний попит на SAF не перевищить пропозицію. Заплановані проєкти в Азії створюють додаткову ємність ринку, тоді як європейські обсяги формуються під впливом дворічного мандату. Цінова ситуація залишається контрольованою, але ринок не позбавлений ризиків.

Очікування для ринку SAF у 2025 році

• Регуляторні цілі в Азії
  • Сінгапур: 1% SAF для всіх вильотів із 2026 року, з підвищенням до 3–5% до 2030 року.
  • Індонезія та Південна Корея: старт обов’язкового 1% використання SAF із 2027 року.
  • Індонезія: ціль — 2,5% SAF до 2030 року.
  • Малайзія: амбітна мета — 47% SAF до 2050 року; детальний план подається кожні 3 роки до ICAO.
• Фактичне використання SAF до впровадження мандатів
  • Singapore Airlines, Emirates, Cathay Pacific вже використовують SAF-суміші в Changi Airport.
  • Японські авіалінії (ANA, JAL) застосовують співперероблений SAF, імпортований з Кореї.
  • Очікується SAF-постачання від японського виробника для DHR Express у Японії.
• Ціни та ринкова динаміка
  • У листопаді 2024 року SAF тимчасово став дешевшим за HBO (Heavy Bio-Oil) в Європі.
  • Причина — запровадження антидемпінгових мит на китайський HBO у серпні (тимчасово) та з грудня (остаточно).
  • SAF подешевшав через перехід китайських виробників від HBO до SAF, що збільшило пропозицію.
• Потужності, що заплановані на 2025 рік
  • Shandong Hiker (Китай): 500 тис. тонн/рік, запуск — I квартал 2025 року.
  • EcoCerial (Малайзія): 210 тис. тонн/рік.
  • Bangchak (Таїланд): 278 тис. тонн/рік.
• Очікування щодо попиту
  • ЄС: з 1 січня 2025 року набрав чинності мандат на 2% SAF.
  • Оцінка Argus: SAF-попит у ЄС перевищить 1,5 млн тонн у 2025 році.
  • Станом на початок року — ринок діє обережно, адже обсяг мандату розраховується в середньому за рік.
• Фактори ризику для пропозиції
  • Промислові затримки: у 2024 році Neste працював нижче номінальної потужності в 1 млн тонн/рік.
  • Ризики зі сировиною: скасовано 13% податкову знижку на експорт UCO у Китаї.
  • Індонезія обмежила експорт UCO і Palm Waste — невизначеність щодо тривалості заходів.
• Домінуючі й альтернативні технології виробництва
  • HEFA SAF: найпоширеніша технологія; перевірена, стабільна, активно використовується.
  • Alcohol-to-Jet: розвивається через проєкти Pratch (Індія), LanzaJet (США), Speedbird (Велика Британія), очікування запуску — 2027–2029 роки.
• Копродукування SAF
  • SAF через співпереробку випускають три НПЗ у Кореї: S-Oil, Hyundai Oilbank, SK Energy.
  • GS Caltex ще не повідомляв про виробництво, але експортував SAF-суміші до Японії у 2024 році.
  • Очікується дозвіл на зарахування співпереробленого SAF до мандату Кореї.
• Ціноутворення та прозорість
  • Argus Open Markets (AOM): перша глобальна платформа оцінки SAF (з липня 2024).
  • З моменту запуску — понад 10 угод із квітня 2024 року.
  • У Південно-Східній Азії SAF-оцінки базуються на netback до Європи.
  • Фрахт розраховується за ставкою для CPP clean tanker, найбільш економічного класу суден.

З огляду на наявні дані, попит на SAF у 2025 році навряд чи перевищить пропозицію — як в Азії, так і глобально. Глобальний ринок SAF входить у 2025 рік зі збалансованою структурою: нові заводи створюють надлишкову пропозицію, мандати впроваджуються поступово, а авіакомпанії — досі діють добровільно. Ціни залишаються стриманими, але ризики пов’язані з затримками запуску потужностей, сировиною та регуляторною невизначеністю — не зникають.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com

Замовити звіт по ринку