<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Газовий конденсат</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/gazovij-kondensat-neft/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/zbilshennya-naftovidobutku-ta-mali-npz-u-parlamenti-okreslili-shlyax-do-energostijkosti-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/zbilshennya-naftovidobutku-ta-mali-npz-u-parlamenti-okreslili-shlyax-do-energostijkosti-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Mar 2026 11:44:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153726</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30205-Верховна_Рада_України.png" alt="Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України"/><br />Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки. Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30205-Верховна_Рада_України.png" alt="Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України"/><br /><p>Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки.</p>
<h3>Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального</h3>
<p>Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, що безпосередньо впливає на ціни та стабільність забезпечення.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 90% пального</strong> Україна імпортує — це бензин, дизель та інші паливно-мастильні матеріали</li>
<li>Внутрішній ринок <em>чутливо реагує на глобальні події</em>, зокрема на ситуацію на Близькому Сході</li>
<li><strong>Можливості впливу на ціни обмежені</strong>, оскільки вони формуються під впливом зовнішніх факторів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Сьогодні ми імпортуємо близько 90% пального і, відповідно, реагуємо на всі світові тенденції, що спровоковані подіями на Близькому Сході» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h4>Тимчасові інструменти стабілізації</h4>
<p>Уряд уже застосовує короткострокові механізми підтримки споживачів, однак вони не вирішують системних проблем.</p>
<ul>
<li><strong>Національний кешбек</strong> — механізм повернення частини податків водіям</li>
<li>Програма діятиме <strong>до 1 травня</strong></li>
<li>Має <em>обмежений вплив</em>, оскільки не змінює структуру ринку</li>
</ul>
<h3>Стратегічний курс: власний видобуток і переробка</h3>
<p>Ключовим довгостроковим рішенням визначено розвиток внутрішнього нафтового сектору — від видобутку до переробки.</p>
<h4>Збільшення нафтовидобутку</h4>
<ul>
<li>Державна компанія <strong>«Укрнафта»</strong> має наростити обсяги видобутку</li>
<li>Це дозволить <em>зменшити залежність від імпорту</em> та підвищити контроль над ресурсною базою</li>
</ul>
<h4>Будівництво малих нафтопереробних заводів (НПЗ)</h4>
<ul>
<li>Пропонується створення <strong>мережі невеликих НПЗ</strong>, розосереджених по країні</li>
<li>Такий підхід забезпечить:
<ul>
<li><strong>гнучкість виробництва</strong></li>
<li><strong>зниження ризиків втрати потужностей</strong></li>
<li><strong>стійкість до зовнішніх і внутрішніх загроз</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Орієнтація на <em>світові практики децентралізованої переробки</em></li>
</ul>
<blockquote><p>«Коли це вдасться втілити, то ми будемо енергостійкими не лише у виробництві електричної енергії чи теплопостачання, але й у видобутку нафти, її переробці на бензин та дизель» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h3>Очікуваний ефект для енергетичної безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження імпортозалежності</strong> у сегменті пального</li>
<li><strong>Підвищення стабільності цін</strong> завдяки внутрішнім ресурсам</li>
<li><strong>Формування повного ланцюга</strong>: видобуток → переробка → споживання</li>
<li><strong>Посилення енергостійкості</strong> не лише в електроенергетиці, а й у нафтопродуктах</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Український ринок пального перебуває під значним впливом зовнішніх факторів через критичну імпортозалежність. Тимчасові інструменти підтримки, такі як кешбек, можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск. Водночас стратегічний розвиток власного нафтовидобутку та створення мережі малих НПЗ формують основу для довгострокової енергетичної стійкості країни.</p>
<p><strong>Ключовий акцент</strong> — перехід від реактивної моделі (залежність від імпорту) до проактивної (власне виробництво і переробка), що дозволить Україні краще контролювати як фізичні обсяги пального, так і його цінові параметри.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rada.gov.ua/news/news_fr/271307.html" target="_blank">Прес-служба Апарату Верховної Ради України</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30205-Верховна_Рада_України.png" alt="Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України"/><br /><p>Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки.</p>
<h3>Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального</h3>
<p>Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, що безпосередньо впливає на ціни та стабільність забезпечення.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 90% пального</strong> Україна імпортує — це бензин, дизель та інші паливно-мастильні матеріали</li>
<li>Внутрішній ринок <em>чутливо реагує на глобальні події</em>, зокрема на ситуацію на Близькому Сході</li>
<li><strong>Можливості впливу на ціни обмежені</strong>, оскільки вони формуються під впливом зовнішніх факторів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Сьогодні ми імпортуємо близько 90% пального і, відповідно, реагуємо на всі світові тенденції, що спровоковані подіями на Близькому Сході» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h4>Тимчасові інструменти стабілізації</h4>
<p>Уряд уже застосовує короткострокові механізми підтримки споживачів, однак вони не вирішують системних проблем.</p>
<ul>
<li><strong>Національний кешбек</strong> — механізм повернення частини податків водіям</li>
<li>Програма діятиме <strong>до 1 травня</strong></li>
<li>Має <em>обмежений вплив</em>, оскільки не змінює структуру ринку</li>
</ul>
<h3>Стратегічний курс: власний видобуток і переробка</h3>
<p>Ключовим довгостроковим рішенням визначено розвиток внутрішнього нафтового сектору — від видобутку до переробки.</p>
<h4>Збільшення нафтовидобутку</h4>
<ul>
<li>Державна компанія <strong>«Укрнафта»</strong> має наростити обсяги видобутку</li>
<li>Це дозволить <em>зменшити залежність від імпорту</em> та підвищити контроль над ресурсною базою</li>
</ul>
<h4>Будівництво малих нафтопереробних заводів (НПЗ)</h4>
<ul>
<li>Пропонується створення <strong>мережі невеликих НПЗ</strong>, розосереджених по країні</li>
<li>Такий підхід забезпечить:
<ul>
<li><strong>гнучкість виробництва</strong></li>
<li><strong>зниження ризиків втрати потужностей</strong></li>
<li><strong>стійкість до зовнішніх і внутрішніх загроз</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Орієнтація на <em>світові практики децентралізованої переробки</em></li>
</ul>
<blockquote><p>«Коли це вдасться втілити, то ми будемо енергостійкими не лише у виробництві електричної енергії чи теплопостачання, але й у видобутку нафти, її переробці на бензин та дизель» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h3>Очікуваний ефект для енергетичної безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження імпортозалежності</strong> у сегменті пального</li>
<li><strong>Підвищення стабільності цін</strong> завдяки внутрішнім ресурсам</li>
<li><strong>Формування повного ланцюга</strong>: видобуток → переробка → споживання</li>
<li><strong>Посилення енергостійкості</strong> не лише в електроенергетиці, а й у нафтопродуктах</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Український ринок пального перебуває під значним впливом зовнішніх факторів через критичну імпортозалежність. Тимчасові інструменти підтримки, такі як кешбек, можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск. Водночас стратегічний розвиток власного нафтовидобутку та створення мережі малих НПЗ формують основу для довгострокової енергетичної стійкості країни.</p>
<p><strong>Ключовий акцент</strong> — перехід від реактивної моделі (залежність від імпорту) до проактивної (власне виробництво і переробка), що дозволить Україні краще контролювати як фізичні обсяги пального, так і його цінові параметри.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rada.gov.ua/news/news_fr/271307.html" target="_blank">Прес-служба Апарату Верховної Ради України</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/zbilshennya-naftovidobutku-ta-mali-npz-u-parlamenti-okreslili-shlyax-do-energostijkosti-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/06/platts-viklyuchaye-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-nafti-z-yevropejskix-kotiruvan-yak-zminitsya-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/06/platts-viklyuchaye-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-nafti-z-yevropejskix-kotiruvan-yak-zminitsya-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 06 Dec 2025 16:01:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Мастила]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[benchmark pricing]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[Russia crude]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[антиросійські санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оригін нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[цінові агенції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153429</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30010-Санкции.jpg" alt="Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок"/><br />Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30010-Санкции.jpg" alt="Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок"/><br /><p>Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження сировини, що трансформує структуру ринку, ускладнює використання «сірого» імпорту та посилює роль прозорих ланцюгів постачання.</p>
<h2>Вплив рішення Platts на європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Регуляторне підґрунтя: 18-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>В основі змін лежить Регламент Ради ЄС 2025/1494 від 18 липня 2025 року, який формалізує 18-й пакет антиросійських санкцій. Для Platts саме цей документ став юридичною відправною точкою перегляду методології оцінки.</p>
<ul>
<li><strong>Юридична база</strong>
<ul>
<li>Регламент 2025/1494 встановлює заборони щодо <strong>нафтопродуктів з митним кодом ТН ЗЕД 2710</strong>, якщо вони вироблені з <strong>російської сирої нафти з кодом ТН ЗЕД 2709 00</strong>.</li>
<li><em>Формально</em> санкції охоплюють не всі можливі види товарів, а лише чітко визначені категорії за кодами ТН ЗЕД.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Рішення Platts жорсткіше за мінімальні вимоги регламенту</strong>
<ul>
<li>Після опитування клієнтів агентство <strong>добровільно розширює</strong> рамки: з оцінок виключаються <strong>усі</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти, <strong>незалежно від кодів ТН ЗЕД</strong>.</li>
<li>Такий підхід означає перехід від вузько юридичного тлумачення до <strong>ринкової «деглобалізації» російських нафтопродуктів </strong>у європейських бенчмарках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Часові рубежі для ринку</h3>
<p>Platts розділяє зміни за типами постачань, задаючи два орієнтири для учасників ринку.</p>
<ul>
<li><strong>З 15 грудня 2025 року</strong>
<ul>
<li>У <strong>CIF та FOB-оцінках вантажів</strong> (cargo) в Європі <strong>не враховуються</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти.</li>
<li>Фактично з цього дня <strong>будь-який продукт, пов’язаний із російською сирою нафтою, «випадає» з європейських цінових індикаторів для вантажних партій</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>З 2 січня 2026 року</strong>
<ul>
<li>Аналогічний підхід застосовується до <strong>танкерних і баржевих</strong> постачань: у європейських оцінках не враховуються нафтопродукти, <strong>вироблені з російської нафти і перевезені танкерами чи баржами</strong>.</li>
<li>Таким чином, із початку 2026 року <strong>повний ланцюг морської логістики нафтопродуктів з російської нафти опиняється поза європейськими бенчмарками</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Як Platts змінює структуру кошика європейських цін</h3>
<p>Рішення агентства перетворює спосіб формування європейських цінових індикаторів на нафтопродукти, зміщуючи акцент з «характеристик продукту» на «походження сировини».</p>
<ul>
<li><strong>Від продуктового до походженевого підходу</strong>
<ul>
<li>Раніше основним було <strong>відповідність продукту специфікаціям</strong>, незалежно від того, з якої нафти він вироблений.</li>
<li>Тепер у європейських оцінках Platts <strong>критично важливим стає доведене неросійське походження сирої нафти</strong>, з якої вироблено продукт.</li>
<li><em>Наслідок</em>: навіть формально «дозволені» схеми з переробкою російської нафти в третіх країнах втрачають цінову видимість у Європі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Звуження кошика пропозиції в бенчмарках</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти <strong>зменшує кількість фізичних обсягів</strong>, що можуть бути враховані в оцінках CIF/FOB.</li>
<li>На європейському ринку формується <strong>окремий ціновий всесвіт «чистих від російської нафти» продуктів</strong>, тоді як продукти з російським слідом фактично відсуваються на периферію.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Документальне підтвердження неросійського походження нафти</h3>
<p>Щоб нафтопродукт був допущений до європейських оцінок Platts, постачальники мають надати комплексний пакет доказів. Це не просто формальність — а інструмент глибокого контролю за ланцюгами постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий пакет документів для постачальників</strong>
<ul>
<li><strong>Довідка НПЗ-постачальника</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує, що <strong>за останні 60 днів</strong> на виробничі лінії заводу <strong>не надходила й не перероблялась російська нафта</strong>.</li>
<li><em>Логіка</em>: період у 60 днів зменшує ризик домішування російської нафти в технологічному циклі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані відстеження суден</strong>:
<ul>
<li>Дозволяють встановити <strong>дату відвантаження останньої партії російської нафти</strong> на НПЗ-виробник.</li>
<li>Це пов’язує <strong>логістичний ланцюг</strong> з виробничим, створюючи наскрізну прозорість.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вантажна коносаментна накладна</strong>:
<ul>
<li>Фіксує маршрут і параметри постачання нафтопродукту.</li>
<li>Служить <strong>юридичним доказом</strong> умов транспортування.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сертифікат про походження товару</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує країну походження нафти/нафтопродукту.</li>
<li><em>Без такого сертифіката</em> доступ до європейських оцінок стає практично неможливим.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка» для складних ланцюгів постачання</strong>
<ul>
<li>Якщо кілька НПЗ <strong>закуповують сировину через один морський порт або нафтотермінал</strong>, покупці можуть висувати додаткові вимоги.</li>
<li>У таких випадках потрібна <strong>«посилена перевірка»</strong> походження нафти з третіх країн, зокрема:
<ul>
<li>детальніші логістичні дані;</li>
<li>розширений пакет підтверджень для кожного НПЗ;</li>
<li><em>мінімізація ризику «перемішування» потоків російської і неросійської нафти</em> у спільній інфраструктурі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо можливих змін на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>На основі оголошених Platts змін та вимог до доказової бази можна виокремити кілька структурних тенденцій для європейського ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти зі всіх європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>послаблює економічну привабливість російської сировини</strong> для постачальників, орієнтованих на європейські хаби;</li>
<li>створює додатковий стимул для <strong>нарощування постачань неросійської нафти</strong> та продуктів із неї.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Очікувано</em>, нафтопереробні заводи, які прагнуть зберегти доступ до бенчмарків Platts, будуть:
<ul>
<li>переглядати структуру закупівель;</li>
<li>будувати довші, але політично безпечніші ланцюги постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістична стійкість і простежуваність</strong>
<ul>
<li>Жорсткі вимоги до <strong>відстеження суден</strong> і <strong>документування маршрутів</strong> роблять ринок:
<ul>
<li>менш чутливим до схем маскування походження нафти;</li>
<li>більш стійким до маніпуляцій із перевантаженнями в портах і терміналах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка»</strong> для спільних портів:
<ul>
<li>змушує операторів інфраструктури <strong>удосконалювати системи обліку</strong> і розділення потоків;</li>
<li>знижує ризик того, що російська нафта «розчиниться» в змішаних партіях і потрапить до європейського ринку під виглядом третіх країн.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарії на випадок потрясінь</strong>
<ul>
<li>Оскільки значна частина потенційної пропозиції (російські продукти) <strong>втрачає доступ до європейських бенчмарків</strong>, країнам ЄС і компаніям-постачальникам доведеться:
<ul>
<li>більше покладатися на <strong>стратегії запасів із прозорим походженням</strong> нафти;</li>
<li>планувати сценарії, де <strong>логістичні вузли</strong> (порти, термінали, НПЗ) повинні витримувати не лише фізичні ризики, а й <strong>санкційний комплаєнс*</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Логічно очікувати</em>, що:
<ul>
<li>оператори сховищ і терміналів посилюватимуть <strong>внутрішні процедури перевірок</strong> для уникнення блокування доступу до європейських цінових індикаторів;</li>
<li>сценарне планування буде враховувати не лише фізичні загрози постачанню, а й <strong>регуляторні ризики щодо походження сировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо змін у ціноутворенні на європейських хабах</h3>
<p>Логіка виключення російських нафтопродуктів із котирувань дозволяє сформувати кілька принципових висновків про структуру ціни та конкуренцію.</p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни та ринкова маржа</strong>
<ul>
<li>Витіснення продуктів із російської нафти з європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>звужує базу пропозиції</strong> у бенчмарках;</li>
<li>може підсилити роль постачань із вищими витратами на логістику й комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Ринкова логіка</em> підказує, що:
<ul>
<li>частина додаткових витрат на документальну перевірку та логістику <strong>перекладатиметься у маржу й кінцеву ціну</strong> нафтопродуктів, що допущені до котирувань;</li>
<li>нафто- і трейдингові компанії з більш прозорими ланцюгами постачання можуть <strong>отримати цінову премію</strong> за надійність і комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Податкова політика та конкуренція</strong>
<ul>
<li>Сам факт прив’язки бенчмарків до <strong>походження сировини</strong>, а не лише до якості продукту:
<ul>
<li>створює простір для <strong>подальших регуляторних рішень</strong> у європейських країнах, у тому числі податкового характеру;</li>
<li>дозволяє урядам <em>чіткіше відрізняти</em> продукти з прозорих і ризикованих ланцюгів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Конкуренція між постачальниками:
<ul>
<li>переміщується з площини «найнижчої ціни за будь-яке походження» до площини <strong>«конкуренції за довіру та доказовість неросійського походження»</strong>;</li>
<li>компанії, що не можуть підтвердити такий статус, <strong>втрачатимуть доступ до ключових європейських котирувань</strong>, навіть якщо фактично продовжать торгувати на периферійних або нішевих ринках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Підсумкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Platts, спираючись на 18-й пакет санкцій ЄС, але виходячи за його формальні рамки, фактично створює окремий «чистий» від російської нафти сегмент європейського ринку нафтопродуктів.</strong></li>
<li><strong>Жорсткі вимоги до документального підтвердження походження сировини перетворюють прозорість ланцюгів постачання на ключову конкурентну перевагу.</strong></li>
<li><strong>Європейські бенчмарки цін дедалі менше відображатимуть продукти з російською сировиною, що посилює диверсифікацію джерел постачання й змінює структуру конкуренції на ринку.</strong></li>
<li><strong>Логістична інфраструктура (порти, термінали, НПЗ) має адаптуватися до режиму «посиленої перевірки», де ризики санкційного порушення стають такими ж критичними, як і традиційні операційні ризики.</strong></li>
</ul>
<p><em>* «Санкційний комплаєнс» — це дотримання правил, обмежень та юридичних вимог, встановлених санкційним законодавством. Система заходів, яка забезпечує, щоб компанія <strong data-start="181" data-end="206">не порушувала санкції</strong>, запроваджені державами чи міжнародними організаціями.</em></p>
<h3 data-start="263" data-end="282"><em>У контексті нафтогазового ринку</em></h3>
<p data-start="554" data-end="611"><em>Для енергетичних компаній «санкційний комплаєнс» означає:</em></p>
<ul data-start="612" data-end="900">
<li data-start="612" data-end="680">
<p data-start="614" data-end="680"><em>забезпечення повної прозорості походження нафти та нафтопродуктів;</em></p>
</li>
<li data-start="681" data-end="794">
<p data-start="683" data-end="794"><em>перевірку документів і логістичного ланцюга, щоб уникнути роботи з товарами, що походять з підсанкційних країн;</em></p>
</li>
<li data-start="795" data-end="900">
<p data-start="797" data-end="900"><em>впровадження процедур, які гарантують, що постачання не порушують санкцій ЄС, США чи інших регуляторів.</em></p>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/120525-platts-guidelines-on-eu-import-ban-of-oil-products-derived-from-russian-crude-for-european-assessments">Platts</a></p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30010-Санкции.jpg" alt="Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок"/><br /><p>Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження сировини, що трансформує структуру ринку, ускладнює використання «сірого» імпорту та посилює роль прозорих ланцюгів постачання.</p>
<h2>Вплив рішення Platts на європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Регуляторне підґрунтя: 18-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>В основі змін лежить Регламент Ради ЄС 2025/1494 від 18 липня 2025 року, який формалізує 18-й пакет антиросійських санкцій. Для Platts саме цей документ став юридичною відправною точкою перегляду методології оцінки.</p>
<ul>
<li><strong>Юридична база</strong>
<ul>
<li>Регламент 2025/1494 встановлює заборони щодо <strong>нафтопродуктів з митним кодом ТН ЗЕД 2710</strong>, якщо вони вироблені з <strong>російської сирої нафти з кодом ТН ЗЕД 2709 00</strong>.</li>
<li><em>Формально</em> санкції охоплюють не всі можливі види товарів, а лише чітко визначені категорії за кодами ТН ЗЕД.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Рішення Platts жорсткіше за мінімальні вимоги регламенту</strong>
<ul>
<li>Після опитування клієнтів агентство <strong>добровільно розширює</strong> рамки: з оцінок виключаються <strong>усі</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти, <strong>незалежно від кодів ТН ЗЕД</strong>.</li>
<li>Такий підхід означає перехід від вузько юридичного тлумачення до <strong>ринкової «деглобалізації» російських нафтопродуктів </strong>у європейських бенчмарках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Часові рубежі для ринку</h3>
<p>Platts розділяє зміни за типами постачань, задаючи два орієнтири для учасників ринку.</p>
<ul>
<li><strong>З 15 грудня 2025 року</strong>
<ul>
<li>У <strong>CIF та FOB-оцінках вантажів</strong> (cargo) в Європі <strong>не враховуються</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти.</li>
<li>Фактично з цього дня <strong>будь-який продукт, пов’язаний із російською сирою нафтою, «випадає» з європейських цінових індикаторів для вантажних партій</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>З 2 січня 2026 року</strong>
<ul>
<li>Аналогічний підхід застосовується до <strong>танкерних і баржевих</strong> постачань: у європейських оцінках не враховуються нафтопродукти, <strong>вироблені з російської нафти і перевезені танкерами чи баржами</strong>.</li>
<li>Таким чином, із початку 2026 року <strong>повний ланцюг морської логістики нафтопродуктів з російської нафти опиняється поза європейськими бенчмарками</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Як Platts змінює структуру кошика європейських цін</h3>
<p>Рішення агентства перетворює спосіб формування європейських цінових індикаторів на нафтопродукти, зміщуючи акцент з «характеристик продукту» на «походження сировини».</p>
<ul>
<li><strong>Від продуктового до походженевого підходу</strong>
<ul>
<li>Раніше основним було <strong>відповідність продукту специфікаціям</strong>, незалежно від того, з якої нафти він вироблений.</li>
<li>Тепер у європейських оцінках Platts <strong>критично важливим стає доведене неросійське походження сирої нафти</strong>, з якої вироблено продукт.</li>
<li><em>Наслідок</em>: навіть формально «дозволені» схеми з переробкою російської нафти в третіх країнах втрачають цінову видимість у Європі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Звуження кошика пропозиції в бенчмарках</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти <strong>зменшує кількість фізичних обсягів</strong>, що можуть бути враховані в оцінках CIF/FOB.</li>
<li>На європейському ринку формується <strong>окремий ціновий всесвіт «чистих від російської нафти» продуктів</strong>, тоді як продукти з російським слідом фактично відсуваються на периферію.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Документальне підтвердження неросійського походження нафти</h3>
<p>Щоб нафтопродукт був допущений до європейських оцінок Platts, постачальники мають надати комплексний пакет доказів. Це не просто формальність — а інструмент глибокого контролю за ланцюгами постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий пакет документів для постачальників</strong>
<ul>
<li><strong>Довідка НПЗ-постачальника</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує, що <strong>за останні 60 днів</strong> на виробничі лінії заводу <strong>не надходила й не перероблялась російська нафта</strong>.</li>
<li><em>Логіка</em>: період у 60 днів зменшує ризик домішування російської нафти в технологічному циклі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані відстеження суден</strong>:
<ul>
<li>Дозволяють встановити <strong>дату відвантаження останньої партії російської нафти</strong> на НПЗ-виробник.</li>
<li>Це пов’язує <strong>логістичний ланцюг</strong> з виробничим, створюючи наскрізну прозорість.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вантажна коносаментна накладна</strong>:
<ul>
<li>Фіксує маршрут і параметри постачання нафтопродукту.</li>
<li>Служить <strong>юридичним доказом</strong> умов транспортування.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сертифікат про походження товару</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує країну походження нафти/нафтопродукту.</li>
<li><em>Без такого сертифіката</em> доступ до європейських оцінок стає практично неможливим.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка» для складних ланцюгів постачання</strong>
<ul>
<li>Якщо кілька НПЗ <strong>закуповують сировину через один морський порт або нафтотермінал</strong>, покупці можуть висувати додаткові вимоги.</li>
<li>У таких випадках потрібна <strong>«посилена перевірка»</strong> походження нафти з третіх країн, зокрема:
<ul>
<li>детальніші логістичні дані;</li>
<li>розширений пакет підтверджень для кожного НПЗ;</li>
<li><em>мінімізація ризику «перемішування» потоків російської і неросійської нафти</em> у спільній інфраструктурі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо можливих змін на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>На основі оголошених Platts змін та вимог до доказової бази можна виокремити кілька структурних тенденцій для європейського ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти зі всіх європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>послаблює економічну привабливість російської сировини</strong> для постачальників, орієнтованих на європейські хаби;</li>
<li>створює додатковий стимул для <strong>нарощування постачань неросійської нафти</strong> та продуктів із неї.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Очікувано</em>, нафтопереробні заводи, які прагнуть зберегти доступ до бенчмарків Platts, будуть:
<ul>
<li>переглядати структуру закупівель;</li>
<li>будувати довші, але політично безпечніші ланцюги постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістична стійкість і простежуваність</strong>
<ul>
<li>Жорсткі вимоги до <strong>відстеження суден</strong> і <strong>документування маршрутів</strong> роблять ринок:
<ul>
<li>менш чутливим до схем маскування походження нафти;</li>
<li>більш стійким до маніпуляцій із перевантаженнями в портах і терміналах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка»</strong> для спільних портів:
<ul>
<li>змушує операторів інфраструктури <strong>удосконалювати системи обліку</strong> і розділення потоків;</li>
<li>знижує ризик того, що російська нафта «розчиниться» в змішаних партіях і потрапить до європейського ринку під виглядом третіх країн.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарії на випадок потрясінь</strong>
<ul>
<li>Оскільки значна частина потенційної пропозиції (російські продукти) <strong>втрачає доступ до європейських бенчмарків</strong>, країнам ЄС і компаніям-постачальникам доведеться:
<ul>
<li>більше покладатися на <strong>стратегії запасів із прозорим походженням</strong> нафти;</li>
<li>планувати сценарії, де <strong>логістичні вузли</strong> (порти, термінали, НПЗ) повинні витримувати не лише фізичні ризики, а й <strong>санкційний комплаєнс*</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Логічно очікувати</em>, що:
<ul>
<li>оператори сховищ і терміналів посилюватимуть <strong>внутрішні процедури перевірок</strong> для уникнення блокування доступу до європейських цінових індикаторів;</li>
<li>сценарне планування буде враховувати не лише фізичні загрози постачанню, а й <strong>регуляторні ризики щодо походження сировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо змін у ціноутворенні на європейських хабах</h3>
<p>Логіка виключення російських нафтопродуктів із котирувань дозволяє сформувати кілька принципових висновків про структуру ціни та конкуренцію.</p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни та ринкова маржа</strong>
<ul>
<li>Витіснення продуктів із російської нафти з європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>звужує базу пропозиції</strong> у бенчмарках;</li>
<li>може підсилити роль постачань із вищими витратами на логістику й комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Ринкова логіка</em> підказує, що:
<ul>
<li>частина додаткових витрат на документальну перевірку та логістику <strong>перекладатиметься у маржу й кінцеву ціну</strong> нафтопродуктів, що допущені до котирувань;</li>
<li>нафто- і трейдингові компанії з більш прозорими ланцюгами постачання можуть <strong>отримати цінову премію</strong> за надійність і комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Податкова політика та конкуренція</strong>
<ul>
<li>Сам факт прив’язки бенчмарків до <strong>походження сировини</strong>, а не лише до якості продукту:
<ul>
<li>створює простір для <strong>подальших регуляторних рішень</strong> у європейських країнах, у тому числі податкового характеру;</li>
<li>дозволяє урядам <em>чіткіше відрізняти</em> продукти з прозорих і ризикованих ланцюгів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Конкуренція між постачальниками:
<ul>
<li>переміщується з площини «найнижчої ціни за будь-яке походження» до площини <strong>«конкуренції за довіру та доказовість неросійського походження»</strong>;</li>
<li>компанії, що не можуть підтвердити такий статус, <strong>втрачатимуть доступ до ключових європейських котирувань</strong>, навіть якщо фактично продовжать торгувати на периферійних або нішевих ринках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Підсумкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Platts, спираючись на 18-й пакет санкцій ЄС, але виходячи за його формальні рамки, фактично створює окремий «чистий» від російської нафти сегмент європейського ринку нафтопродуктів.</strong></li>
<li><strong>Жорсткі вимоги до документального підтвердження походження сировини перетворюють прозорість ланцюгів постачання на ключову конкурентну перевагу.</strong></li>
<li><strong>Європейські бенчмарки цін дедалі менше відображатимуть продукти з російською сировиною, що посилює диверсифікацію джерел постачання й змінює структуру конкуренції на ринку.</strong></li>
<li><strong>Логістична інфраструктура (порти, термінали, НПЗ) має адаптуватися до режиму «посиленої перевірки», де ризики санкційного порушення стають такими ж критичними, як і традиційні операційні ризики.</strong></li>
</ul>
<p><em>* «Санкційний комплаєнс» — це дотримання правил, обмежень та юридичних вимог, встановлених санкційним законодавством. Система заходів, яка забезпечує, щоб компанія <strong data-start="181" data-end="206">не порушувала санкції</strong>, запроваджені державами чи міжнародними організаціями.</em></p>
<h3 data-start="263" data-end="282"><em>У контексті нафтогазового ринку</em></h3>
<p data-start="554" data-end="611"><em>Для енергетичних компаній «санкційний комплаєнс» означає:</em></p>
<ul data-start="612" data-end="900">
<li data-start="612" data-end="680">
<p data-start="614" data-end="680"><em>забезпечення повної прозорості походження нафти та нафтопродуктів;</em></p>
</li>
<li data-start="681" data-end="794">
<p data-start="683" data-end="794"><em>перевірку документів і логістичного ланцюга, щоб уникнути роботи з товарами, що походять з підсанкційних країн;</em></p>
</li>
<li data-start="795" data-end="900">
<p data-start="797" data-end="900"><em>впровадження процедур, які гарантують, що постачання не порушують санкцій ЄС, США чи інших регуляторів.</em></p>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/120525-platts-guidelines-on-eu-import-ban-of-oil-products-derived-from-russian-crude-for-european-assessments">Platts</a></p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/06/platts-viklyuchaye-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-nafti-z-yevropejskix-kotiruvan-yak-zminitsya-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 06:54:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[ESPO]]></category>
		<category><![CDATA[EU oil price cap]]></category>
		<category><![CDATA[EU-UK coordination]]></category>
		<category><![CDATA[price ceiling]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[динамічний механізм]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[єс стеля цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[цінова межа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153200</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br />ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — $47,6/бар. замість $60/бар. Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати постачання нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чи буде нафтовий шок: Brent втратить $70? Серпневий крах, таємні угоди OPEC+ та несподівані рятівники ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/chi-bude-naftovij-shok-brent-vtratit-70-serpnevij-krax-tayemni-ugodi-opec-ta-nespodivani-ryativniki-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/chi-bude-naftovij-shok-brent-vtratit-70-serpnevij-krax-tayemni-ugodi-opec-ta-nespodivani-ryativniki-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2025 06:52:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152987</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29750-Цена_падение.png" alt="Чи буде нафтовий шок: Brent втратить $70? Серпневий крах, таємні угоди OPEC+ та несподівані рятівники ринку"/><br />Ціна нафти обвалюється – вже $68! Але це лише початок. Goldman Sachs попереджає: до кінця року – $64, а далі гірше. Чому світ втрачає віру в «чорне золото»? Що приховують аналітики? Китай тихо купує нафтохімію (+22.8%), але зменшує закупівлі – хто грає на біржі? OPEC+ нібито збільшує видобуток, але інсайдери шепчуть: восени – різке скорочення. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29750-Цена_падение.png" alt="Чи буде нафтовий шок: Brent втратить $70? Серпневий крах, таємні угоди OPEC+ та несподівані рятівники ринку"/><br /><div class="news-announcement">
<h2><strong>Ціна нафти обвалюється – вже $68!</strong> Але це лише початок. Goldman Sachs попереджає: до кінця року – $64, а далі гірше. Чому світ втрачає віру в «чорне золото»?</h2>
<h3>Що приховують аналітики?</h3>
<ul>
<li><strong>Китай тихо купує нафтохімію (+22.8%)</strong>, але зменшує закупівлі – хто грає на біржі?</li>
<li><strong>OPEC+ нібито збільшує видобуток</strong>, але інсайдери шепчуть: восени – різке скорочення. Чи чекає нас дефіцит?</li>
<li><strong>Індія кинула російську Urals</strong> – чи надовго й яка буде відповідь Кремля? Чому це загрожує світовій рецесії?</li>
</ul>
<h3>Головне:</h3>
<ul>
<li><strong>Песимістичний сценарій</strong> – до $66 вже у вересні.</li>
<li><strong>Але є ризики</strong> – якщо Китай і OPEC+ втрутяться, ціна може стрибнути до $75.</li>
</ul>
<p class="read-more"><a href="https://t.me/fuelrisk_ua/193" target="_blank">Що буде далі? Вся правда – у ексклюзивному дослідженні в Telegram</a></p>
<div class="tags"></div>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29750-Цена_падение.png" alt="Чи буде нафтовий шок: Brent втратить $70? Серпневий крах, таємні угоди OPEC+ та несподівані рятівники ринку"/><br /><div class="news-announcement">
<h2><strong>Ціна нафти обвалюється – вже $68!</strong> Але це лише початок. Goldman Sachs попереджає: до кінця року – $64, а далі гірше. Чому світ втрачає віру в «чорне золото»?</h2>
<h3>Що приховують аналітики?</h3>
<ul>
<li><strong>Китай тихо купує нафтохімію (+22.8%)</strong>, але зменшує закупівлі – хто грає на біржі?</li>
<li><strong>OPEC+ нібито збільшує видобуток</strong>, але інсайдери шепчуть: восени – різке скорочення. Чи чекає нас дефіцит?</li>
<li><strong>Індія кинула російську Urals</strong> – чи надовго й яка буде відповідь Кремля? Чому це загрожує світовій рецесії?</li>
</ul>
<h3>Головне:</h3>
<ul>
<li><strong>Песимістичний сценарій</strong> – до $66 вже у вересні.</li>
<li><strong>Але є ризики</strong> – якщо Китай і OPEC+ втрутяться, ціна може стрибнути до $75.</li>
</ul>
<p class="read-more"><a href="https://t.me/fuelrisk_ua/193" target="_blank">Що буде далі? Вся правда – у ексклюзивному дослідженні в Telegram</a></p>
<div class="tags"></div>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/chi-bude-naftovij-shok-brent-vtratit-70-serpnevij-krax-tayemni-ugodi-opec-ta-nespodivani-ryativniki-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійські НПЗ призупинили закупівлі після нових мит Трампа на тлі звинувачень у торгівлі з росією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/31/indijski-npz-prizupinili-zakupivli-pislya-novix-mit-trampa-na-tli-zvinuvachen-u-torgivli-z-rosiyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/31/indijski-npz-prizupinili-zakupivli-pislya-novix-mit-trampa-na-tli-zvinuvachen-u-torgivli-z-rosiyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 31 Jul 2025 05:58:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Сокол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152919</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29703-Индия.jpg" alt="Індійські НПЗ призупинили закупівлі після нових мит Трампа на тлі звинувачень у торгівлі з росією"/><br />Оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження 25% мита на індійський експорт і погроза санкціями за закупівлі російської нафти змусили індійські державні нафтопереробні компанії переглянути свої контракти. Йдеться про поставки сорту Urals та Sokol, організовані через посередників в ОАЕ та Сінгапурі. Ситуація створює суттєву невизначеність для ринку нафти, змінюючи баланс між санкційними обмеженнями, логістикою та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29703-Индия.jpg" alt="Індійські НПЗ призупинили закупівлі після нових мит Трампа на тлі звинувачень у торгівлі з росією"/><br /><p>Оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження 25% мита на індійський експорт і погроза санкціями за закупівлі російської нафти змусили індійські державні нафтопереробні компанії переглянути свої контракти. Йдеться про поставки сорту Urals та Sokol, організовані через посередників в ОАЕ та Сінгапурі. Ситуація створює суттєву невизначеність для ринку нафти, змінюючи баланс між санкційними обмеженнями, логістикою та ціновими очікуваннями.</p>
<h3><strong>Фундаментальні чинники</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Політичні ризики:</strong>
<ul>
<li>Запровадження <strong>25% мита на індійський експорт до США з 1 серпня</strong> створює тиск на Індію як споживача російської нафти.</li>
<li><em>Погроза додатковими санкціями</em> щодо індійських закупівель Urals і Sokol знижує передбачуваність глобального ланцюга постачання.</li>
<li><strong>Посилення контролю США</strong> за дотриманням санкцій — увага зміщується з цінового порогу G7 ($60/барель) на логістику й власність постачальників.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Юридична та контрактна невизначеність:</strong>
<ul>
<li>Команди з комплаєнсу індійських НПЗ <em>переглядають відвантаження липня-серпня</em> на тлі зростання ризику вторинних санкцій.</li>
<li>У фокусі — <em>контракти з використанням недоларових розрахунків</em> та через посередників у Fujairah і Khor Fakkan.</li>
<li><strong>Затримка тендерів на серпень</strong> через юридичні перевірки може призвести до зменшення попиту на російську нафту та перенаправлення потоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна підходів до контролю ланцюгів постачання:</strong>
<ul>
<li><em>Європейські дії проти індійського НПЗ з російським слідом</em> посилили вимоги до прозорості щодо походження нафти.</li>
<li>Підвищена увага до <strong>особи трейдера</strong> і <strong>маршруту транспортування</strong> — ризик втрати статусу «санкційно безпечного» зростає навіть за дотримання цінових обмежень.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Глобальні наслідки для цін і логістики:</strong>
<ul>
<li>Ризик <strong>тимчасового скорочення імпорту російської нафти в Азію</strong> може підтримати ціни на Brent і WTI у короткостроковій перспективі.</li>
<li><em>$750 млрд угода США–ЄС щодо енергетичної співпраці</em> поки що стикається з логістичними обмеженнями та викликами довіри, що утримує ринок у напрузі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Несподіване мито Трампа та погроза санкціями на російську нафту спричинили занепокоєння в індійських компаніях, які досі вважали, що недоларові розрахунки та ціни нижче $60 захищають їх від обмежень. Геополітична напруженість, що зростає, і перегляд юридичних рамок щодо торгівлі російською нафтою можуть у серпні-вересні спричинити сплески цін. Особливу увагу слід приділяти ринку Азії, через який проходить більша частина тіньових потоків Urals і Sokol.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiners-Pause-Procurement-After-Trump-Targets-Russian-Crude-Flows.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29703-Индия.jpg" alt="Індійські НПЗ призупинили закупівлі після нових мит Трампа на тлі звинувачень у торгівлі з росією"/><br /><p>Оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження 25% мита на індійський експорт і погроза санкціями за закупівлі російської нафти змусили індійські державні нафтопереробні компанії переглянути свої контракти. Йдеться про поставки сорту Urals та Sokol, організовані через посередників в ОАЕ та Сінгапурі. Ситуація створює суттєву невизначеність для ринку нафти, змінюючи баланс між санкційними обмеженнями, логістикою та ціновими очікуваннями.</p>
<h3><strong>Фундаментальні чинники</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Політичні ризики:</strong>
<ul>
<li>Запровадження <strong>25% мита на індійський експорт до США з 1 серпня</strong> створює тиск на Індію як споживача російської нафти.</li>
<li><em>Погроза додатковими санкціями</em> щодо індійських закупівель Urals і Sokol знижує передбачуваність глобального ланцюга постачання.</li>
<li><strong>Посилення контролю США</strong> за дотриманням санкцій — увага зміщується з цінового порогу G7 ($60/барель) на логістику й власність постачальників.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Юридична та контрактна невизначеність:</strong>
<ul>
<li>Команди з комплаєнсу індійських НПЗ <em>переглядають відвантаження липня-серпня</em> на тлі зростання ризику вторинних санкцій.</li>
<li>У фокусі — <em>контракти з використанням недоларових розрахунків</em> та через посередників у Fujairah і Khor Fakkan.</li>
<li><strong>Затримка тендерів на серпень</strong> через юридичні перевірки може призвести до зменшення попиту на російську нафту та перенаправлення потоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміна підходів до контролю ланцюгів постачання:</strong>
<ul>
<li><em>Європейські дії проти індійського НПЗ з російським слідом</em> посилили вимоги до прозорості щодо походження нафти.</li>
<li>Підвищена увага до <strong>особи трейдера</strong> і <strong>маршруту транспортування</strong> — ризик втрати статусу «санкційно безпечного» зростає навіть за дотримання цінових обмежень.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Глобальні наслідки для цін і логістики:</strong>
<ul>
<li>Ризик <strong>тимчасового скорочення імпорту російської нафти в Азію</strong> може підтримати ціни на Brent і WTI у короткостроковій перспективі.</li>
<li><em>$750 млрд угода США–ЄС щодо енергетичної співпраці</em> поки що стикається з логістичними обмеженнями та викликами довіри, що утримує ринок у напрузі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Несподіване мито Трампа та погроза санкціями на російську нафту спричинили занепокоєння в індійських компаніях, які досі вважали, що недоларові розрахунки та ціни нижче $60 захищають їх від обмежень. Геополітична напруженість, що зростає, і перегляд юридичних рамок щодо торгівлі російською нафтою можуть у серпні-вересні спричинити сплески цін. Особливу увагу слід приділяти ринку Азії, через який проходить більша частина тіньових потоків Urals і Sokol.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiners-Pause-Procurement-After-Trump-Targets-Russian-Crude-Flows.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/31/indijski-npz-prizupinili-zakupivli-pislya-novix-mit-trampa-na-tli-zvinuvachen-u-torgivli-z-rosiyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий ринок нафти залишається напруженим попри збільшення видобутку OPEC+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/14/svitovij-rinok-nafti-zalishayetsya-napruzhenim-popri-zbilshennya-vidobutku-opec/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/14/svitovij-rinok-nafti-zalishayetsya-napruzhenim-popri-zbilshennya-vidobutku-opec/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Jul 2025 06:53:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152738</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29581-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий ринок нафти залишається напруженим попри збільшення видобутку OPEC+"/><br />Попри оголошене OPEC+ істотне підвищення видобутку, ціни на нафту продовжили зростати, що засвідчує жорсткі умови ринку. Аналітики відзначають обмежені глобальні запаси, особливо дизельного пального та на хабі Кушинг у США, зберігаючи ризики дефіциту у короткостроковій перспективі. Ціни на нафту не впали після оголошення OPEC+ Ціни на нафту зросли після заяви OPEC+ про збільшення видобутку більш [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29581-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий ринок нафти залишається напруженим попри збільшення видобутку OPEC+"/><br /><p>Попри оголошене OPEC+ істотне підвищення видобутку, ціни на нафту продовжили зростати, що засвідчує жорсткі умови ринку. Аналітики відзначають обмежені глобальні запаси, особливо дизельного пального та на хабі Кушинг у США, зберігаючи ризики дефіциту у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Ціни на нафту не впали після оголошення OPEC+</h3>
<p>Ціни на нафту зросли після заяви OPEC+ про збільшення видобутку більш ніж на пів мільйона барелів на добу. Brent торгувався близько $68 за барель на початку тижня, піднімався вище $70, а потім закріпився з помірним приростом. Аналітики очікували зниження, але ринок продемонстрував протилежну реакцію, що відображає розрив між сприйняттям і фізичними реаліями.</p>
<blockquote><p>«Навіть з огляду на підвищення видобутку протягом кількох місяців ми не спостерігаємо значного накопичення запасів, що свідчить про необхідність цих барелів», — сказав міністр енергетики ОАЕ Сухаїль аль Мазруей під час семінару OPEC у Відні (цитата за Bloomberg).</p></blockquote>
<h3>Запаси залишаються на низькому рівні</h3>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), запаси нафти у країнах OECD на 97 мільйонів барелів менші за рівень минулого року. Загальний світовий рівень запасів знижується, а у США запаси на хабі Кушинг на найнижчому рівні за 11 років. Американські запаси дизелю на 23% нижчі за п’ятирічний середній показник для цього періоду.</p>
<h3>Ризики дефіциту дизельного пального</h3>
<p>Попит на пальне у Північній півкулі перебуває на сезонному піку, зберігається ризик дефіциту дизелю. Wall Street Journal зазначає, що причина — не високі ціни на нафту, а низькі маржі переробки, що спонукало НПЗ скоротити обсяги виробництва наприкінці 2024 року.</p>
<ul>
<li><strong>Аналіз Sparta Commodities</strong>: цьогоріч запаси дизелю були недостатні через скорочення виробництва і зрослий попит після холодної зими.</li>
<li><strong>BOK Financial</strong>: відновлення запасів можливе лише за вищих цін.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори та прогнози аналітиків</h3>
<p>Напруженість на Близькому Сході також підтримувала ціни раніше цього року: кожне загострення призводило до зростання цін, навіть без прямих ударів по нафтовій інфраструктурі. Якби ринок був перенасичений, такого ефекту не спостерігалося б.</p>
<p>Попри нинішню обмеженість пропозиції, аналітики очікують надлишок у четвертому кварталі. ING прогнозує ще одне збільшення видобутку у вересні, після чого OPEC+ зробить паузу. Це, на їхню думку, створить великий профіцит на ринку й посилить тиск на ціни.</p>
<h3>Перегляд прогнозів попиту</h3>
<p>OPEC знизив прогноз попиту на 2026 рік з 108 до 106.3 мільйона барелів на добу через уповільнення зростання споживання у Китаї — чинник, який всі аналітики вважають ключовим для подальшого пом’якшення попиту.</p>
<blockquote><p>«Якщо подивитися просто зараз, ринок досить напружений», — зазначив Боб Макнеллі з Rapidan Energy Group у коментарі Bloomberg, додавши, що баланс попиту і пропозиції почне змінюватися після завершення сезону пікового попиту.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Tight-Oil-Market-Shrugs-Off-Supply-Surge.html" target="_blank">Oilprice.com</a>, <a href="https://www.bloomberg.com/" target="_blank">Bloomberg</a>, <a href="https://www.wsj.com/" target="_blank">The Wall Street Journal</a>, <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29581-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий ринок нафти залишається напруженим попри збільшення видобутку OPEC+"/><br /><p>Попри оголошене OPEC+ істотне підвищення видобутку, ціни на нафту продовжили зростати, що засвідчує жорсткі умови ринку. Аналітики відзначають обмежені глобальні запаси, особливо дизельного пального та на хабі Кушинг у США, зберігаючи ризики дефіциту у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Ціни на нафту не впали після оголошення OPEC+</h3>
<p>Ціни на нафту зросли після заяви OPEC+ про збільшення видобутку більш ніж на пів мільйона барелів на добу. Brent торгувався близько $68 за барель на початку тижня, піднімався вище $70, а потім закріпився з помірним приростом. Аналітики очікували зниження, але ринок продемонстрував протилежну реакцію, що відображає розрив між сприйняттям і фізичними реаліями.</p>
<blockquote><p>«Навіть з огляду на підвищення видобутку протягом кількох місяців ми не спостерігаємо значного накопичення запасів, що свідчить про необхідність цих барелів», — сказав міністр енергетики ОАЕ Сухаїль аль Мазруей під час семінару OPEC у Відні (цитата за Bloomberg).</p></blockquote>
<h3>Запаси залишаються на низькому рівні</h3>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), запаси нафти у країнах OECD на 97 мільйонів барелів менші за рівень минулого року. Загальний світовий рівень запасів знижується, а у США запаси на хабі Кушинг на найнижчому рівні за 11 років. Американські запаси дизелю на 23% нижчі за п’ятирічний середній показник для цього періоду.</p>
<h3>Ризики дефіциту дизельного пального</h3>
<p>Попит на пальне у Північній півкулі перебуває на сезонному піку, зберігається ризик дефіциту дизелю. Wall Street Journal зазначає, що причина — не високі ціни на нафту, а низькі маржі переробки, що спонукало НПЗ скоротити обсяги виробництва наприкінці 2024 року.</p>
<ul>
<li><strong>Аналіз Sparta Commodities</strong>: цьогоріч запаси дизелю були недостатні через скорочення виробництва і зрослий попит після холодної зими.</li>
<li><strong>BOK Financial</strong>: відновлення запасів можливе лише за вищих цін.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори та прогнози аналітиків</h3>
<p>Напруженість на Близькому Сході також підтримувала ціни раніше цього року: кожне загострення призводило до зростання цін, навіть без прямих ударів по нафтовій інфраструктурі. Якби ринок був перенасичений, такого ефекту не спостерігалося б.</p>
<p>Попри нинішню обмеженість пропозиції, аналітики очікують надлишок у четвертому кварталі. ING прогнозує ще одне збільшення видобутку у вересні, після чого OPEC+ зробить паузу. Це, на їхню думку, створить великий профіцит на ринку й посилить тиск на ціни.</p>
<h3>Перегляд прогнозів попиту</h3>
<p>OPEC знизив прогноз попиту на 2026 рік з 108 до 106.3 мільйона барелів на добу через уповільнення зростання споживання у Китаї — чинник, який всі аналітики вважають ключовим для подальшого пом’якшення попиту.</p>
<blockquote><p>«Якщо подивитися просто зараз, ринок досить напружений», — зазначив Боб Макнеллі з Rapidan Energy Group у коментарі Bloomberg, додавши, що баланс попиту і пропозиції почне змінюватися після завершення сезону пікового попиту.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Tight-Oil-Market-Shrugs-Off-Supply-Surge.html" target="_blank">Oilprice.com</a>, <a href="https://www.bloomberg.com/" target="_blank">Bloomberg</a>, <a href="https://www.wsj.com/" target="_blank">The Wall Street Journal</a>, <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/14/svitovij-rinok-nafti-zalishayetsya-napruzhenim-popri-zbilshennya-vidobutku-opec/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Огляд логістики дизпалива станом на 13 липня 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/14/oglyad-logistiki-dizpaliva-stanom-na-13-lipnya-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/14/oglyad-logistiki-dizpaliva-stanom-na-13-lipnya-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Jul 2025 06:19:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152736</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29580-Бензовоз_300.png" alt="Огляд логістики дизпалива станом на 13 липня 2025 року"/><br />ВРАЗЛИВІСТЬ ІМПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ НАПРЯМКІВ ПОСТАЧАННЯ ДИЗПАЛИВА 13 липня 2025 року Зростання перевалки в Польщі на 32% У червні обсяги перевалки дизпального та газойлю у польських портах зросли на 32% — до 444 тис. т Зростання відбулося завдяки відновленню постачань із регіону ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) і збільшенню надходжень із США та Скандинавії Основні країни-джерела постачання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29580-Бензовоз_300.png" alt="Огляд логістики дизпалива станом на 13 липня 2025 року"/><br /><div class="article-content">
<h2>ВРАЗЛИВІСТЬ ІМПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ НАПРЯМКІВ ПОСТАЧАННЯ ДИЗПАЛИВА</h2>
<p class="article-date">13 липня 2025 року</p>
<h3>Зростання перевалки в Польщі на 32%</h3>
<ul>
<li>У червні обсяги перевалки дизпального та газойлю у польських портах зросли на 32% — до 444 тис. т</li>
<li>Зростання відбулося завдяки відновленню постачань із регіону ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) і збільшенню надходжень із США та Скандинавії</li>
</ul>
<h3>Основні країни-джерела постачання у червні:</h3>
<ul>
<li>Швеція: 100 тис. т (3 судна з термінала Preemraff у Люсечилі)</li>
<li>Данія: 72 тис. т (2 танкери) — значне зростання з 15 тис. т у травні</li>
<li>Норвегія: невелика партія 8 тис. т з порту Монгстад</li>
<li>Фінляндія: 55 тис. т з термінала НПЗ Neste у Порвоо</li>
<li>Регiон ARA: 67 тис. т (Нідерланди — 52 тис. т, Бельгія — 15 тис. т)</li>
<li>США: 78 тис. т (порти Грамерсі й Корпус-Крісті)</li>
<li>Індія: 43 тис. т (Свіноуйсьце) після тримісячної паузи</li>
<li>Німеччина: 16 тис. т з Гамбурга (завод Holborn)</li>
</ul>
<h3>Залежність від портів</h3>
<ul>
<li>Найбільші обсяги у червні — Гдиня: 242 тис. т</li>
<li>На термінали Щецина і Свіноуйсьце — 202 тис. т</li>
<li>Нафтопорт у Гданську у червні не приймав дизельних вантажів</li>
</ul>
<h3>Довгострокова динаміка</h3>
<ul>
<li>У І півріччі 2025 — падіння перевалки дизпального та газойлю у польських портах на 25%, до 2,1 млн т</li>
<li>Найбільші джерела у січні-червні:
<ul>
<li>США: 494 тис. т</li>
<li>Швеція: 417 тис. т</li>
<li>Фінляндія: 363 тис. т</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Можливі вузькі місця інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Зростання обсягів на фоні відновлення імпорту з ARA та США збільшує навантаження на польські порти</li>
<li>Обмежена місткість терміналів у Гдині, Щецині, Свіноуйсьце вимагає координації графіків</li>
<li>Гданськ у червні не приймав вантажів — ризик перевантаження інших портів</li>
<li>Залежність від залізничної і автомобільної логістики для транзиту в Україну</li>
</ul>
<h3>Важливість диверсифікації напрямків</h3>
<ul>
<li>Ризики заторів і конкуренції за портові потужності зростають через загальноєвропейський дефіцит дизеля</li>
<li>Необхідно розглядати альтернативні маршрути — через Балтику, Румунію, Чорне море</li>
<li>Моніторинг контрактних обсягів із США, Скандинавії, ARA для забезпечення безперервності постачань</li>
</ul>
<p>Україна критично залежить від логістики через польські порти. Зростання обсягів на 32% у червні показує відновлення постачань, але конкуренція за ресурси та обмежені інфраструктурні потужності залишаються ключовими ризиками для безпеки імпорту дизпального.</p>
<h2>Знайомтеся першими з оглядом у Телеграм каналі:</h2>
<h3>Телеграм &#8212; t.me/fuelrisk_ua</h3>
<div class="cta">
<h3>Інтернет &#8212; <a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">https://t.me/fuelrisk_ua</a></h3>
</div>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29580-Бензовоз_300.png" alt="Огляд логістики дизпалива станом на 13 липня 2025 року"/><br /><div class="article-content">
<h2>ВРАЗЛИВІСТЬ ІМПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ НАПРЯМКІВ ПОСТАЧАННЯ ДИЗПАЛИВА</h2>
<p class="article-date">13 липня 2025 року</p>
<h3>Зростання перевалки в Польщі на 32%</h3>
<ul>
<li>У червні обсяги перевалки дизпального та газойлю у польських портах зросли на 32% — до 444 тис. т</li>
<li>Зростання відбулося завдяки відновленню постачань із регіону ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) і збільшенню надходжень із США та Скандинавії</li>
</ul>
<h3>Основні країни-джерела постачання у червні:</h3>
<ul>
<li>Швеція: 100 тис. т (3 судна з термінала Preemraff у Люсечилі)</li>
<li>Данія: 72 тис. т (2 танкери) — значне зростання з 15 тис. т у травні</li>
<li>Норвегія: невелика партія 8 тис. т з порту Монгстад</li>
<li>Фінляндія: 55 тис. т з термінала НПЗ Neste у Порвоо</li>
<li>Регiон ARA: 67 тис. т (Нідерланди — 52 тис. т, Бельгія — 15 тис. т)</li>
<li>США: 78 тис. т (порти Грамерсі й Корпус-Крісті)</li>
<li>Індія: 43 тис. т (Свіноуйсьце) після тримісячної паузи</li>
<li>Німеччина: 16 тис. т з Гамбурга (завод Holborn)</li>
</ul>
<h3>Залежність від портів</h3>
<ul>
<li>Найбільші обсяги у червні — Гдиня: 242 тис. т</li>
<li>На термінали Щецина і Свіноуйсьце — 202 тис. т</li>
<li>Нафтопорт у Гданську у червні не приймав дизельних вантажів</li>
</ul>
<h3>Довгострокова динаміка</h3>
<ul>
<li>У І півріччі 2025 — падіння перевалки дизпального та газойлю у польських портах на 25%, до 2,1 млн т</li>
<li>Найбільші джерела у січні-червні:
<ul>
<li>США: 494 тис. т</li>
<li>Швеція: 417 тис. т</li>
<li>Фінляндія: 363 тис. т</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Можливі вузькі місця інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Зростання обсягів на фоні відновлення імпорту з ARA та США збільшує навантаження на польські порти</li>
<li>Обмежена місткість терміналів у Гдині, Щецині, Свіноуйсьце вимагає координації графіків</li>
<li>Гданськ у червні не приймав вантажів — ризик перевантаження інших портів</li>
<li>Залежність від залізничної і автомобільної логістики для транзиту в Україну</li>
</ul>
<h3>Важливість диверсифікації напрямків</h3>
<ul>
<li>Ризики заторів і конкуренції за портові потужності зростають через загальноєвропейський дефіцит дизеля</li>
<li>Необхідно розглядати альтернативні маршрути — через Балтику, Румунію, Чорне море</li>
<li>Моніторинг контрактних обсягів із США, Скандинавії, ARA для забезпечення безперервності постачань</li>
</ul>
<p>Україна критично залежить від логістики через польські порти. Зростання обсягів на 32% у червні показує відновлення постачань, але конкуренція за ресурси та обмежені інфраструктурні потужності залишаються ключовими ризиками для безпеки імпорту дизпального.</p>
<h2>Знайомтеся першими з оглядом у Телеграм каналі:</h2>
<h3>Телеграм &#8212; t.me/fuelrisk_ua</h3>
<div class="cta">
<h3>Інтернет &#8212; <a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">https://t.me/fuelrisk_ua</a></h3>
</div>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/14/oglyad-logistiki-dizpaliva-stanom-na-13-lipnya-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Глобальні зрушення на ринку енергоресурсів: LNG, нафта, постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/globalni-zrushennya-na-rinku-energoresursiv-lng-nafta-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/globalni-zrushennya-na-rinku-energoresursiv-lng-nafta-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Jul 2025 12:52:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Єгипет]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152730</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29575-lng.png" alt="Глобальні зрушення на ринку енергоресурсів: LNG, нафта, постачання"/><br />На світовому ринку енергоресурсів у період з 10 по 13 липня спостерігалися кілька важливих рухів: від переговорів Саудівської Аравії щодо зрідженого газу зі США до скорочення диференціалів Mars через забруднення металами й рекордних замовлень китайських НПЗ на саудівську нафту попри зростання цін. Також Єгипет зіткнувся з логістичними викликами через затримку терміналів для прийому LNG. Саудівська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29575-lng.png" alt="Глобальні зрушення на ринку енергоресурсів: LNG, нафта, постачання"/><br /><p>На світовому ринку енергоресурсів у період з 10 по 13 липня спостерігалися кілька важливих рухів: від переговорів Саудівської Аравії щодо зрідженого газу зі США до скорочення диференціалів Mars через забруднення металами й рекордних замовлень китайських НПЗ на саудівську нафту попри зростання цін. Також Єгипет зіткнувся з логістичними викликами через затримку терміналів для прийому LNG.</p>
<h3>Саудівська Аравія активізує переговори щодо LNG у США</h3>
<p>Saudi Aramco веде переговори з американським Commonwealth LNG для забезпечення 2 млн тонн LNG на рік з майбутнього терміналу в Камероні, Луїзіана. Водночас компанія оцінює можливість участі в проєктах Delfin LNG та Lake Charles LNG.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяг потенційних постачань:</strong> 2 млн тонн на рік</li>
<li><em>Мета:</em> диверсифікація джерел імпорту газу</li>
<li><strong>Додатковий інтерес:</strong> Delfin LNG, Lake Charles LNG</li>
</ul>
<h3>Зниження цін на Mars через забруднення цинком</h3>
<p>Диференціали американського сорту Mars (найбільшого середніх сірчаних сортів нафти в Мексиканській затоці США) впали до знижки $0.10/барель до WTI через повідомлення про забруднення цинком, що ускладнює переробку на НПЗ.</p>
<ul>
<li><strong>Причина:</strong> наявність корозійного металу в сировині</li>
<li><em>Наслідок:</em> зниження привабливості для нафтопереробників</li>
</ul>
<h3>Китай збільшує закупівлі саудівської нафти попри зростання цін</h3>
<p>Китайські НПЗ номінували 51 млн барелів саудівської нафти на серпень, що стало найбільшим місячним запитом з квітня 2023 року, попри підвищення формульної ціни більш ніж на $1/барель.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяг серпневих постачань:</strong> 51 млн барелів</li>
<li><em>Ціновий фон:</em> підвищення формульної ціни Saudi Aramco</li>
</ul>
<h3>Єгипет стикається з проблемами через затримку запуску FSRU</h3>
<p>Кілька постачальників LNG відклали липневі партії для Єгипту через затримки з введенням у дію двох нових плавучих терміналів (FSRU) уздовж єгипетського узбережжя. Energos Power та Energos Eskimo отримали охолоджувальні партії лише цього тижня.</p>
<ul>
<li><strong>Причина затримок:</strong> технічні роботи на FSRU</li>
<li><em>Вплив:</em> перенесення графіків постачання</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<p><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Geopolitical-Risk-and-Tariff-Delays-Push-Oil-Prices-Higher.html" target="_blank">oilprice.com</a><br />
<a href="https://www.spglobal.com" target="_blank">S&amp;P Global &#8212; Saudi Eyes More US LNG Deals</a>,<br />
<a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters &#8212; Mars Prices Shrink on Metal Contamination</a>,<br />
<a href="https://www.argusmedia.com" target="_blank">Argus &#8212; China Doubles Down on Saudi Oil</a>,</p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></p>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29575-lng.png" alt="Глобальні зрушення на ринку енергоресурсів: LNG, нафта, постачання"/><br /><p>На світовому ринку енергоресурсів у період з 10 по 13 липня спостерігалися кілька важливих рухів: від переговорів Саудівської Аравії щодо зрідженого газу зі США до скорочення диференціалів Mars через забруднення металами й рекордних замовлень китайських НПЗ на саудівську нафту попри зростання цін. Також Єгипет зіткнувся з логістичними викликами через затримку терміналів для прийому LNG.</p>
<h3>Саудівська Аравія активізує переговори щодо LNG у США</h3>
<p>Saudi Aramco веде переговори з американським Commonwealth LNG для забезпечення 2 млн тонн LNG на рік з майбутнього терміналу в Камероні, Луїзіана. Водночас компанія оцінює можливість участі в проєктах Delfin LNG та Lake Charles LNG.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяг потенційних постачань:</strong> 2 млн тонн на рік</li>
<li><em>Мета:</em> диверсифікація джерел імпорту газу</li>
<li><strong>Додатковий інтерес:</strong> Delfin LNG, Lake Charles LNG</li>
</ul>
<h3>Зниження цін на Mars через забруднення цинком</h3>
<p>Диференціали американського сорту Mars (найбільшого середніх сірчаних сортів нафти в Мексиканській затоці США) впали до знижки $0.10/барель до WTI через повідомлення про забруднення цинком, що ускладнює переробку на НПЗ.</p>
<ul>
<li><strong>Причина:</strong> наявність корозійного металу в сировині</li>
<li><em>Наслідок:</em> зниження привабливості для нафтопереробників</li>
</ul>
<h3>Китай збільшує закупівлі саудівської нафти попри зростання цін</h3>
<p>Китайські НПЗ номінували 51 млн барелів саудівської нафти на серпень, що стало найбільшим місячним запитом з квітня 2023 року, попри підвищення формульної ціни більш ніж на $1/барель.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяг серпневих постачань:</strong> 51 млн барелів</li>
<li><em>Ціновий фон:</em> підвищення формульної ціни Saudi Aramco</li>
</ul>
<h3>Єгипет стикається з проблемами через затримку запуску FSRU</h3>
<p>Кілька постачальників LNG відклали липневі партії для Єгипту через затримки з введенням у дію двох нових плавучих терміналів (FSRU) уздовж єгипетського узбережжя. Energos Power та Energos Eskimo отримали охолоджувальні партії лише цього тижня.</p>
<ul>
<li><strong>Причина затримок:</strong> технічні роботи на FSRU</li>
<li><em>Вплив:</em> перенесення графіків постачання</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<p><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Geopolitical-Risk-and-Tariff-Delays-Push-Oil-Prices-Higher.html" target="_blank">oilprice.com</a><br />
<a href="https://www.spglobal.com" target="_blank">S&amp;P Global &#8212; Saudi Eyes More US LNG Deals</a>,<br />
<a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters &#8212; Mars Prices Shrink on Metal Contamination</a>,<br />
<a href="https://www.argusmedia.com" target="_blank">Argus &#8212; China Doubles Down on Saudi Oil</a>,</p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></p>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/globalni-zrushennya-na-rinku-energoresursiv-lng-nafta-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трамп анонсував велику заяву щодо росії на понеділок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/tramp-anonsuvav-veliku-zayavu-shhodo-rosi%d1%97-na-ponedilok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/tramp-anonsuvav-veliku-zayavu-shhodo-rosi%d1%97-na-ponedilok/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Jul 2025 10:02:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[US]]></category>
		<category><![CDATA[War]]></category>
		<category><![CDATA[Weapons]]></category>
		<category><![CDATA[Zelenskyy]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[Зброя]]></category>
		<category><![CDATA[Зеленський]]></category>
		<category><![CDATA[НАТО]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152731</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29576-Трамп.jpg" alt="Трамп анонсував велику заяву щодо росії на понеділок"/><br />Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення. Заяви Трампа про постачання зброї і санкції 10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29576-Трамп.jpg" alt="Трамп анонсував велику заяву щодо росії на понеділок"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення.</p>
<h3>Заяви Трампа про постачання зброї і санкції</h3>
<p>10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до НАТО, яке повністю фінансує це постачання:</p>
<blockquote><p>«Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО платить за цю зброю на 100 %. Зброя, яка виходить, надходить до НАТО, а потім НАТО передає її Україні», — сказав Трамп в інтерв’ю NBC.</p></blockquote>
<p>Це прозвучало через тиждень після оголошення Пентагоном про тимчасове призупинення частини поставок через побоювання щодо скорочення власних запасів США. 8 липня Трамп фактично змінив підхід і пообіцяв відновити постачання оборонної зброї на тлі активізації наступу росії.</p>
<p>Президент США також висловив незадоволення діями президента росії путіна та повідомив про розгляд нових санкцій проти москви:</p>
<ul>
<li>Серед них — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій і тарифів проти країн, що підтримують воєнні зусилля росії.</li>
<li>Окремий акцент на обмеженнях для банківської системи росії.</li>
</ul>
<p>Трамп підкреслив:</p>
<blockquote><p>«Думаю, у понеділок у мене буде велика заява щодо росії».</p></blockquote>
<h3>Наслідки атаки дронами на Харківщині</h3>
<p>На тлі заяв Трампа Україна зазнала нової атаки дронами: щонайменше одна людина загинула, ще 14 отримали поранення внаслідок удару по Харківській області. Пошкоджено зокрема й пологовий будинок у Харкові, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.</p>
<p>російська сторона традиційно не коментувала ці удари, натомість звинуватила Україну в атаці на Тульську область, де також загинула одна людина. Телеграм-канали припускали можливу спробу удару по заводу дронів «Кронштадт».</p>
<h3>Зеленський про відновлення і союзників</h3>
<p>Президент України Володимир Зеленський 9 липня виступив у Римі на конференції з відновлення України, закликавши союзників активніше використовувати заморожені російські активи для фінансування відбудови:</p>
<blockquote><p>«Важливо, щоб Польща продовжувала залишатися ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні», — наголосив Зеленський, подякувавши прем’єру Польщі Дональду Туску за участь у конференції та долучення до Європейського Флагманського Фонду для відбудови України.</p></blockquote>
<h3>Американська дипломатія та санкційний тиск</h3>
<p>10 липня держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі з головою МЗС росії Сергієм Лавровим у Малайзії підкреслив необхідність більшої гнучкості москви у переговорах:</p>
<blockquote><p>«Нам потрібна дорожня карта для завершення цього конфлікту. Це була відверта розмова», — сказав Рубіо після зустрічі в Куала-Лумпурі на полях заходу АСЕАН.</p></blockquote>
<p>Він пояснив, що адміністрація Трампа веде діалог із Сенатом щодо нового пакету санкцій. Рубіо спростував повідомлення про повне припинення американської військової допомоги Україні:</p>
<ul>
<li>Більшість допомоги ніколи не зупинялась.</li>
<li>Вказав на гостру потребу України в системах Patriot, наявних у Європі, та закликав партнерів надати їх.</li>
<li>Наголосив на серйозних втратах росії — близько 100 000 солдатів загиблими з січня, попри менші, але теж значні втрати України.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Geopolitics/International/Trump-to-Announce-Major-Russia-Statement-Monday.html" target="_blank">oilprice.com</a> <a href="https://www.rferl.org" target="_blank">RFE/RL</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29576-Трамп.jpg" alt="Трамп анонсував велику заяву щодо росії на понеділок"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення.</p>
<h3>Заяви Трампа про постачання зброї і санкції</h3>
<p>10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до НАТО, яке повністю фінансує це постачання:</p>
<blockquote><p>«Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО платить за цю зброю на 100 %. Зброя, яка виходить, надходить до НАТО, а потім НАТО передає її Україні», — сказав Трамп в інтерв’ю NBC.</p></blockquote>
<p>Це прозвучало через тиждень після оголошення Пентагоном про тимчасове призупинення частини поставок через побоювання щодо скорочення власних запасів США. 8 липня Трамп фактично змінив підхід і пообіцяв відновити постачання оборонної зброї на тлі активізації наступу росії.</p>
<p>Президент США також висловив незадоволення діями президента росії путіна та повідомив про розгляд нових санкцій проти москви:</p>
<ul>
<li>Серед них — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій і тарифів проти країн, що підтримують воєнні зусилля росії.</li>
<li>Окремий акцент на обмеженнях для банківської системи росії.</li>
</ul>
<p>Трамп підкреслив:</p>
<blockquote><p>«Думаю, у понеділок у мене буде велика заява щодо росії».</p></blockquote>
<h3>Наслідки атаки дронами на Харківщині</h3>
<p>На тлі заяв Трампа Україна зазнала нової атаки дронами: щонайменше одна людина загинула, ще 14 отримали поранення внаслідок удару по Харківській області. Пошкоджено зокрема й пологовий будинок у Харкові, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.</p>
<p>російська сторона традиційно не коментувала ці удари, натомість звинуватила Україну в атаці на Тульську область, де також загинула одна людина. Телеграм-канали припускали можливу спробу удару по заводу дронів «Кронштадт».</p>
<h3>Зеленський про відновлення і союзників</h3>
<p>Президент України Володимир Зеленський 9 липня виступив у Римі на конференції з відновлення України, закликавши союзників активніше використовувати заморожені російські активи для фінансування відбудови:</p>
<blockquote><p>«Важливо, щоб Польща продовжувала залишатися ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні», — наголосив Зеленський, подякувавши прем’єру Польщі Дональду Туску за участь у конференції та долучення до Європейського Флагманського Фонду для відбудови України.</p></blockquote>
<h3>Американська дипломатія та санкційний тиск</h3>
<p>10 липня держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі з головою МЗС росії Сергієм Лавровим у Малайзії підкреслив необхідність більшої гнучкості москви у переговорах:</p>
<blockquote><p>«Нам потрібна дорожня карта для завершення цього конфлікту. Це була відверта розмова», — сказав Рубіо після зустрічі в Куала-Лумпурі на полях заходу АСЕАН.</p></blockquote>
<p>Він пояснив, що адміністрація Трампа веде діалог із Сенатом щодо нового пакету санкцій. Рубіо спростував повідомлення про повне припинення американської військової допомоги Україні:</p>
<ul>
<li>Більшість допомоги ніколи не зупинялась.</li>
<li>Вказав на гостру потребу України в системах Patriot, наявних у Європі, та закликав партнерів надати їх.</li>
<li>Наголосив на серйозних втратах росії — близько 100 000 солдатів загиблими з січня, попри менші, але теж значні втрати України.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Geopolitics/International/Trump-to-Announce-Major-Russia-Statement-Monday.html" target="_blank">oilprice.com</a> <a href="https://www.rferl.org" target="_blank">RFE/RL</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/tramp-anonsuvav-veliku-zayavu-shhodo-rosi%d1%97-na-ponedilok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скорочення нафтовидобутку та споживання дистилятів у США: оновлений прогноз EIA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/skorochennya-naftovidobutku-ta-spozhivannya-distilyativ-u-ssha-onovlenij-prognoz-eia/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/skorochennya-naftovidobutku-ta-spozhivannya-distilyativ-u-ssha-onovlenij-prognoz-eia/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Jul 2025 06:04:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Сполучені Штати]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152671</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29534-Нефть_США.jpg" alt="Скорочення нафтовидобутку та споживання дистилятів у США: оновлений прогноз EIA"/><br />Попри очікування з початку року, у США прогнозують зниження видобутку сирої нафти та споживання дистилятного пального до кінця 2026 року. Основна причина — падіння цін на нафту та уповільнення економічного зростання. Перспективи нафтовидобутку у США У липневому Short-Term Energy Outlook Управління енергетичної інформації США (EIA) прогнозує, що видобуток сирої нафти в країні знизиться з майже [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29534-Нефть_США.jpg" alt="Скорочення нафтовидобутку та споживання дистилятів у США: оновлений прогноз EIA"/><br /><p>Попри очікування з початку року, у США прогнозують зниження видобутку сирої нафти та споживання дистилятного пального до кінця 2026 року. Основна причина — падіння цін на нафту та уповільнення економічного зростання.</p>
<h3>Перспективи нафтовидобутку у США</h3>
<p>У липневому Short-Term Energy Outlook Управління енергетичної інформації США (EIA) прогнозує, що видобуток сирої нафти в країні знизиться з майже 13,5 млн барелів на добу у квітні 2025 року до 13,3 млн барелів на добу до кінця 2026 року.</p>
<p>Це падіння пов’язують із очікуваним зниженням спотової ціни на нафту WTI, яка до кінця 2026 року може опуститися до 53 доларів за барель — приблизно на 22% нижче рівня червня 2025 року. Зниження цін стимулює скорочення буріння і введення нових свердловин.</p>
<ul>
<li>У першій половині 2025 року у штатах континентальної частини США завершено 5 164 свердловини — найменше за перше півріччя з 2021 року.</li>
<li>У 2024 році вищий видобуток нафти з кожної свердловини компенсував низькі темпи буріння, однак цьогоріч приріст продуктивності є млявим.</li>
<li>Щоб зрівнятись з рівнем 2024 року, у другому півріччі 2025 року потрібно завершити понад 5 400 свердловин, що виглядає малоймовірним за поточних цінових тенденцій.</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong>, зниження кількості бурових установок і темпів буріння очікується і надалі.</p>
<h3>Динаміка споживання дистилятного пального у США</h3>
<p>Прогноз EIA також свідчить про зниження споживання дистилятного пального у США в другому півріччі 2025 року на 30 000 барелів на добу порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це суттєва зміна порівняно з попереднім прогнозом на січень, коли передбачали зростання на 80 000 барелів на добу.</p>
<p>Причини скорочення споживання дистилятів:</p>
<ul>
<li>Уповільнення промислової активності у США.</li>
<li>Загальна економічна невизначеність, що впливає на транспорт і логістику.</li>
</ul>
<p>Останні дані Бюро економічного аналізу США засвідчили, що реальний ВВП країни в 1 кварталі 2025 року знизився на 0,5% у річному вимірі, тоді як у другому кварталі очікується скромне зростання на 1,1%. Це нижче за прогнози на початку року.</p>
<blockquote><p>«Скорочення споживання дистилятів цього року відображає уповільнення промислової активності, підкріплене загальною економічною невизначеністю», — йдеться в липневому STEO EIA.</p></blockquote>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29534-Нефть_США.jpg" alt="Скорочення нафтовидобутку та споживання дистилятів у США: оновлений прогноз EIA"/><br /><p>Попри очікування з початку року, у США прогнозують зниження видобутку сирої нафти та споживання дистилятного пального до кінця 2026 року. Основна причина — падіння цін на нафту та уповільнення економічного зростання.</p>
<h3>Перспективи нафтовидобутку у США</h3>
<p>У липневому Short-Term Energy Outlook Управління енергетичної інформації США (EIA) прогнозує, що видобуток сирої нафти в країні знизиться з майже 13,5 млн барелів на добу у квітні 2025 року до 13,3 млн барелів на добу до кінця 2026 року.</p>
<p>Це падіння пов’язують із очікуваним зниженням спотової ціни на нафту WTI, яка до кінця 2026 року може опуститися до 53 доларів за барель — приблизно на 22% нижче рівня червня 2025 року. Зниження цін стимулює скорочення буріння і введення нових свердловин.</p>
<ul>
<li>У першій половині 2025 року у штатах континентальної частини США завершено 5 164 свердловини — найменше за перше півріччя з 2021 року.</li>
<li>У 2024 році вищий видобуток нафти з кожної свердловини компенсував низькі темпи буріння, однак цьогоріч приріст продуктивності є млявим.</li>
<li>Щоб зрівнятись з рівнем 2024 року, у другому півріччі 2025 року потрібно завершити понад 5 400 свердловин, що виглядає малоймовірним за поточних цінових тенденцій.</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong>, зниження кількості бурових установок і темпів буріння очікується і надалі.</p>
<h3>Динаміка споживання дистилятного пального у США</h3>
<p>Прогноз EIA також свідчить про зниження споживання дистилятного пального у США в другому півріччі 2025 року на 30 000 барелів на добу порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це суттєва зміна порівняно з попереднім прогнозом на січень, коли передбачали зростання на 80 000 барелів на добу.</p>
<p>Причини скорочення споживання дистилятів:</p>
<ul>
<li>Уповільнення промислової активності у США.</li>
<li>Загальна економічна невизначеність, що впливає на транспорт і логістику.</li>
</ul>
<p>Останні дані Бюро економічного аналізу США засвідчили, що реальний ВВП країни в 1 кварталі 2025 року знизився на 0,5% у річному вимірі, тоді як у другому кварталі очікується скромне зростання на 1,1%. Це нижче за прогнози на початку року.</p>
<blockquote><p>«Скорочення споживання дистилятів цього року відображає уповільнення промислової активності, підкріплене загальною економічною невизначеністю», — йдеться в липневому STEO EIA.</p></blockquote>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/skorochennya-naftovidobutku-ta-spozhivannya-distilyativ-u-ssha-onovlenij-prognoz-eia/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/neft/gazovij-kondensat-neft/feed/ ) in 0.33766 seconds, on May 18th, 2026 at 2:49 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 18th, 2026 at 3:49 am UTC -->