Ціни зросли різко, але пальне не зникло

Упродовж 20–27 липня 2026 року середня роздрібна ціна бензину А-95 зросла на 4,38 грн/л — із 76,58 до 80,95 грн/л. Дизельне пальне подорожчало на 9,64 грн/л — із 78,40 до 88,03 грн/л.

У відсотковому вимірі А-95 додав близько 5,7%, а дизпальне — 12,3%. Це надзвичайно швидке подорожчання, однак саме по собі воно не підтверджує фізичного дефіциту. Висока ціна свідчить про зміну вартості ресурсу, ризиків і ринкової поведінки, але не доводить, що пального в країні немає.

Дискаунтери наздоганяли преміальні мережі

Різні класи АЗС реагували на ціновий шок неоднаково. Станом на 27 липня бензин А-95 у преміальному сегменті коштував у середньому 84,72 грн/л, тоді як у дискаунтерів — 80,53 грн/л. Різниця становила 4,19 грн/л.

Дизельне пальне у преміальних мережах коштувало 90,01 грн/л, у дискаунтерів — 86,60 грн/л. Цінова відстань між сегментами скоротилася до 3,41 грн/л.

Саме дискаунтери підвищували ціни швидше. За сім днів до 24 липня А-95 у преміальному сегменті подорожчав на 5,61 грн/л, а у дискаунтерів — на 6,69 грн/л. За дизпальним зростання становило відповідно 8,14 і 9,02 грн/л.

Це не означає, що дешеві мережі створювали кризу. Навпаки: вони мали нижчу початкову ціну і менший запас між роздрібною ціною та вартістю нового імпортного ресурсу. Коли зовнішня вартість дизпального різко зросла, дискаунтери швидше вичерпали можливість стримувати ціни й почали наздоганяти преміальний сегмент.

Тому твердження про зростання більш ніж на 16 грн/л в окремій мережі необхідно оцінювати разом зі стартовим рівнем ціни. Високий приріст може бути не доказом спекуляції, а наслідком того, що мережа довше за інших утримувала нижчу ціну, а потім була змушена провести різке одноразове коригування.

Імпортний паритет не підтверджує неминучого зникнення пального

Імпортний паритет показує розрахункову вартість нового ресурсу з урахуванням котирувань Platts, валютного курсу, акцизу, податку на додану вартість і логістики в розмірі 160 доларів США за тонну.

Станом на 27 липня імпортний паритет бензину А-95 становив 70,92 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна АЗС сягала 82,25 грн/л. Роздріб був вищим за паритет на 11,33 грн/л, або майже на 16%.

У преміальному сегменті різниця між роздрібною ціною А-95 та імпортним паритетом становила 13,80 грн/л, у дискаунтерів — 9,61 грн/л.

Для дизпального імпортний паритет становив 80,21 грн/л, а середня роздрібна ціна — 88,03 грн/л. Різниця дорівнювала 7,82 грн/л, або 9,75%. У преміальних мережах спред досягав 9,80 грн/л, у дискаунтерів — 6,38 грн/л.

Отже, станом на 27 липня пальне на АЗС уже продавалося помітно дорожче за розрахункову вартість нового імпорту. Ці показники прямо спростовують твердження про те, що роздрібний ринок неминуче залишиться без ресурсу, якщо ціни негайно не підняти ще вище. До 27 липня роздріб уже відновив значний ціновий запас над імпортним паритетом.

Дизельний шок був сильнішим за бензиновий

До 24 липня котирування бензину,  становили 1170,75 долара США за тонну, а дизпального — 1344,75 долара за тонну.

За сім котирувальних днів бензин подорожчав приблизно на 18,50 долара за тонну, або на 1,6%, тоді як дизпальне — на 123,50 долара за тонну, або більш ніж на 10%.

Саме це пояснює, чому дизельний сегмент пережив значно гостріший шок. Зростання його ціни мало реальну зовнішню основу: дорожчав не лише барель нафти, а передусім готовий європейський нафтопродукт, який імпортує Україна.

Водночас уже 24 липня продуктові котирування знизилися до 1145,75 долара за тонну для бензину та 1284,50 долара за тонну для дизпального. Отже, твердження про безперервне зростання всіх зовнішніх індикаторів до 27 липня не відповідає фактичній динаміці.

Brent після піку подешевшала на 11%

Нафта Brent зросла з 73,02 долара за барель 1 липня до 97,48 долара 24 липня. Підвищення становило 24,46 долара, або приблизно 33,5%.

Але вже 27 липня Brent коштувала 86,74 долара за барель. За три дні котирування впали на 10,74 долара, або приблизно на 11%. Порівняно з 20 липня Brent також подешевшала на 4,05 долара за барель.

Тому пояснювати подальше зростання українських роздрібних цін виключно подорожчанням нафти є помилкою. Між Brent і ціною на стелі АЗС перебувають котирування готових нафтопродуктів, маржа переробки, валютний курс, логістика, податки, запаси та комерційна політика мереж.

Останній тиждень нафта й продуктові котирування вже знижувалися, тоді як роздріб продовжував наздоганяти попередній зовнішній шок.

Інформаційна війна: слова також є зброєю

Росія атакує не лише АЗС, нафтобази, порти й транспортні маршрути. Вона системно атакує довіру українців до держави, економіки та здатності країни забезпечувати базові потреби населення.

Для російської пропаганди словосполучення «паливна криза в Україні» є готовим інформаційним боєприпасом. Його можна вирвати з контексту й використати як нібито визнання українськими експертами того, що економіка руйнується, постачання припинилися, а держава втратила контроль над ринком.

Надавати ворогу такі аргументи без належних доказів неприпустимо. Російським інформаційним ресурсам навіть не потрібно вигадувати повідомлення — достатньо процитувати українські заголовки про «паливну кризу», прибравши всі подальші пояснення.

Це не означає, що проблеми потрібно приховувати. Необхідно чесно повідомляти про подорожчання, пошкодження інфраструктури, складну логістику та локальні перебої. Але окремі випадки не можна видавати за загальнодержавний крах, а непідтверджені повідомлення про танкери, контракти чи припинення постачання — за встановлені факти.

В умовах війни точність формулювань — це не редакційна дрібниця, а складова енергетичної та інформаційної безпеки.

Висновок

На українському ринку пального не було доведено загальнонаціональної паливної кризи. Відбувся сильний ціновий шок, найбільш гострий у дизельному сегменті. Дискаунтери швидше за преміальні мережі підвищували ціни після вичерпання свого цінового запасу. Роздрібні ціни залишалися вищими за імпортний паритет, а Brent після пікового зростання подешевшала приблизно на 11%.

Як «Терміналу» повідомили в Асоціації паливно-енергетичного бізнесу імпортні поставки продовжуються, ресурс на ринку є, оператори змінюють маршрути та перерозподіляють пальне між регіонами. Окремі регіональні проблеми з наявністю продукту після ударів по АЗС та нафтобазах не перетворилися на загальнонаціональний дефіцит.

Це не паливна криза. Це напружений, але функціонуючий ринок воюючої країни, який забезпечує споживачів попри російські удари, високу волатильність і складну імпортну логістику.

Говорити про реальні проблеми потрібно прямо. Називати їх кризою без доказів — означає не інформувати суспільство, а допомагати російській пропаганді.

Джерело: Термінал