За 2018–2020 роки Державний бюджет України недоотримав понад 2,6 млрд грн акцизного податку з електроенергії.

Про це свідчать результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження акцизного податку з електричної енергії до Державного бюджету України.

Загалом протягом 2018–2020 років до держбюджету надійшло акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, близько 13 млрд грн, з імпорту електричної енергії – 0,2 млрд гривень. У 2019 році ДФС (ДПС) виконала доведені Мінфіном індикативні (планові) показники надходжень акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, планові показники надходжень цього податку на 77% (недонадходження – 1,4 млрд грн), у 2020 році – на 70,1% (недонадходження – 1,2 млрд гривень).

Протягом другого півріччя 2019 року – 2020 року в Україні відбувалося реформування ринку електричної енергії, а саме: перехід від оптового ринку до нового ринку електроенергії. Це вплинуло на адміністрування та обсяги надходжень акцизного податку з електричної енергії. Зокрема, збільшилась кількість платників цього податку. Водночас після запровадження нового ринку електроенергії стрімко зменшилися обсяги надходжень акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні: у ІІІ кварталі 2019 року вони втричі меншими, ніж у ІІ кварталі вказаного року, у 2020 році порівняно з 2019 роком зменшились в 1,7 раза.

При цьому зменшення обсягів виробництва електричної енергії у 2019 і 2020 роках становило лише 3,4% і 3,3% відповідно порівняно з попереднім роком.

Разом з тим за цей час обсяги виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел, яка не підлягає оподаткуванню акцизним податком і реалізується за високим «зеленим» тарифом, зросли більше ніж у 4 рази. При цьому частка такої електроенергії в загальних обсягах виробництва зросла з 1,7% у 2018 році до 7,3% у 2020 році. За даними Міненерго, заборгованість ДП «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом станом на 1 грудня 2020 року становила 25,2 млрд гривень.

Крім того, після запровадження нового ринку електроенергії протягом II-півріччя 2019 року – I півріччя 2020 року середня ціна на електроенергію зменшилась на 13,7%. А от ціна для населення практично не змінилися.

До реформування ринку електроенергії не було врегульовано питання погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку, яка, за інформацією ДП «Енергоринок», станом на 1 липня 2019 року становила понад 30 млрд гривень.

Аудитори виявили системні проблеми на новому ринку електричної енергії, які створювали умови для маніпуляцій цінами та обсягами купівлі/продажу електричної енергії, що призводило, зокрема, до зменшення надходжень акцизного податку до держбюджету.

Крім того, на адміністрування податку негативно вплинула тривала відсутність в Податковому кодексі норм щодо оподаткування акцизом операцій з реалізації електроенергії на новому ринку. Через законодавчу неузгодженість, понад півтора роки після запровадження нового ринку електричної енергії, виробники електроенергії декларували суми нарахованого акцизу за застарілою формою декларації.

Через карантинні вимоги у 2020 році у порівнянні з 2019 роком майже втричі зменшилась кількість планових перевірок НКРЕКП, а позапланових збільшилася в 12 разів. В умовах запровадження нового ринку погіршилося дотримання суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження діяльності у сфері електроенергетики.

Рівень сплати накладених НКРЕКП штрафів щороку зменшувався з 87,5% у 2018 році до 23,9% у 2020 році. Через низький рівень сплати суб’єктами господарювання накладених НКРЕКП штрафів за результатами перевірок, їх примусове стягнення в багатьох випадках здійснювалось за позовами НКРЕКП до суду (41,4% суми застосованих штрафів). Як наслідок, недонадходження до державного бюджету становили близько 13,6 млн гривень.

Як засвідчили результати аудиту, ДПС не володіє повною та достовірною інформацією про фактичну кількість платників цього податку, тому дієвий контроль за їх діяльністю та повнотою сплати акцизного податку неможливий. За даними ДПС на податковому обліку станом на кінець 2018–2020 років перебувало таких платників в 4,2–2,7 раза більше, ніж за даними НКРЕКП було суб’єктів господарювання, які мали діючі ліцензії на виробництво електричної енергії (у тому числі з оптового постачання).

Крім того, ДФС (ДПС) належно не обліковувала недонадходження до державного бюджету від неоподаткування електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Після запровадження нового ринку різко збільшилася сума податкового боргу.  За даними ДПС станом на 1 січня 2018 року він становив 96,8 тис. грн, а на кінець 2020 року зріс майже в 390 разів і досяг 37,7 млн гривень.

Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

На початку грудня Рада національної безпеки і оборони (РНБО) доручила Уряду до 1 липня 2020 року ухвалити рішення щодо обмеження поставки нафтопродуктів, скрапленого газу та інших енергоресурсів з одного джерела на рівні, що не перевищує  30% від загального обсягу поставок. Про це йдеться в Указі Президента №874/2019 від 2 грудня ц. р., згідно з яким рішення РНБО набрало чинності.

Про це повідомила пресслужба Укртатнафти.

Диверсифікація і обмеження зовнішнього постачання енергоресурсів з одного джерела 30% є загальною світовою практикою і базовим принципом сталого забезпечення ринку в умовах залежності країни від імпорту основних енергоресурсів.

Зараз  50% від всього імпорту дизпалива і скрапленого газу займають російські нафтопродукти, а з урахуванням транзиту і схем поставок нафтової сировини Росія контролює 80% ринку дизпалива та до 75% ринку скрапленого газу України.

Уряд України для вирішення цього стратегічного завдання має законодавчі важелі, а саме — можливість ініціювати зміни до податкового законодавства або ввести відповідні торговельні обмеження.

ПАТ «Укртатнафта» акцентує увагу, що без використання цих важелів неможливо вирішити завдання щодо гарантованого забезпечення постачання енергоресурсів – тобто, питання енергобезпеки держави.

На бензин, що виробляється переважно в Україні або імпортується з Білорусі і Литви, встановлено податок, що в 4 рази перевищує податок на скраплений газ, де Україна залежить від постачання з Росії.

Попит на російський скраплений газ в останні роки виріс в 3 рази завдяки ціні. Зростання споживання російського скрапленого газу призвело до того, що в Україну він постачається за цінами значно вище світових. Тобто, те що Україна не отримує у вигляді акцизного податку, перераховується в Росію в ціні імпортованого скрапленого газу. Втрати українського бюджету становлять 5 млрд. грн. на рік.

ПАТ «Укртатнафта» переконана, що потрібно встановлення єдиної ставки акцизного податку на дизпаливо, скраплений газ і бензин на рівні 139,5 євро за 1000 літрів.

Уряд ухвалив рішення, яке дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів.

Прийнята Постанова передбачає автоматичний розподіл між бюджетами місцевого самоврядування частини (13,44%) акцизного податку з пального, яке вироблене або ввезене в Україну, повідомляє у Фейсбуці Кабмін.

«Для належного фінансування місцевих бюджетів та виконання Закону України від 07.12.2017 № 2233, Мінфін розробив проект Постанови, яка передбачає автоматичний розподіл між бюджетами місцевого самоврядування часни (13,44%) акцизного податку з пального у II півріччі 2018 року.

Це дозволяє збільшити фінансування місцевих бюджетів у II півріччі 2018 р»,- йдеться у повідомленні.

«Термінал» писав,  в 2017 році до держбюджету надійшло  46,1 млрд грн акцизного податку з пального.