Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв’ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків.

КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану

Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану до порту Новоросійськ на Чорному морі, залишається основним каналом експорту, забезпечуючи близько 80% обсягів. У 2024 році через КТК було експортовано 55,4 млн тонн нафти. Попри пошкодження інфраструктури внаслідок атак безпілотників у лютому 2025 року, транспортування відновлено, і планується збільшення потужностей до 81,5 млн тонн на рік.

• Ремонт інфраструктури: Після атак на насосну станцію Кропоткінська проведено відновлювальні роботи, що дозволило відновити транспортування нафти через КТК.
• Збільшення експорту: З початку 2025 року експорт нафти через КТК зріс на 1,4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
• Інвестиції в соціальні проєкти: КТК інвестує в соціальні ініціативи в Казахстані, зокрема в будівництво шкіл та медичних закладів.

Альтернативні маршрути: перспективи та виклики

Казахстан активно досліджує альтернативні маршрути експорту нафти, зокрема через Азербайджан та Каспійське море. Планується збільшення обсягів транспортування через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан до 20 млн тонн на рік.

• Інфраструктурні обмеження: Відсутність достатньої кількості танкерів та необхідність модернізації портів Курик і Саржа обмежують можливості альтернативних маршрутів.
• Китайський фактор: Китай, інвестуючи в нафтогазовий сектор Казахстану, може претендувати на частину експортних квот, що створює додаткові виклики для казахстанської сторони.

Експерти ринку відзначають, що Казахстан буде прив’язаний до рф по транспортуванню нафти через КТК постійно. Чому? 1) Про трубопровід Атирау-Курик тільки розмови ще з 2018 р., окрім акціонерів NCOC ніхто не збудує трубопровід, але NCOC вийшли з проєктів Каламкас море і Хазар, тому закрили тему трубопроводу на Курик. 2) Не відбувається углиблення портів Курик і Саржа (10 000 т вантажать тільки 8000 т). 3) Танкерів немає. На Китай більше 10 млн т/р не пропомпують. Свої НПЗ — обсяги переробки до 18 млн т. Тому залишається казахам тільки КТК і гра за правилами рф.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Kazinform, The Astana Times, Caspian News