Перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового постачання нафти, уже виштовхує вгору ціни на бензин, дизель і авіапальне, а слідом — витрати транспорту, харчової промисловості й агросектору. Навіть швидке відновлення судноплавства не гарантує швидкого повернення до норми: ринок уже ввійшов у фазу затяжного дефіциту, жорсткішої конкуренції за ресурс і дорожчої логістики.

Нафтовий ринок дедалі менше реагує на короткі сигнали й дедалі більше — на ризик затяжного збою постачання

Ключова зміна полягає в тому, що енергетичний ринок перестає сприймати кризу як короткостроковий епізод. Якщо раніше головним індикатором були біржові коливання, то зараз визначальним стає сам факт порушення фізичного руху сировини й нафтопродуктів. Саме тому навіть потенційне відкриття протоки не означатиме швидкого зниження напруги: ланцюги постачання вже розбалансовані, а дефіцитні барелі вже перерозподіляються між регіонами.

Що саме штовхає ринок угору

• Близько 20% світового постачання нафти залежить від маршруту через Ормузьку протоку.
• Після фактичного перекриття протоки 2 березня ціни пішли вгору прискореними темпами.
• На початку тижня Brent піднімалася до $108,6 за барель.
• За останній місяць Brent зросла на 24,4%.
• Зростання нафтових котирувань уже трансформувалося у дорожчання бензину й дизеля на роздрібному ринку.

Brent — це один із головних світових еталонів ціни на нафту. Саме через нього ринок оцінює, наскільки дорожчатимуть сировина, пально-мастильні матеріали, логістика й кінцева ціна для споживача. Коли Brent за місяць додає майже чверть вартості, це майже неминуче перекидається на весь ланцюг — від нафтобази до каси на АЗС.

Європа входить у пряму конкуренцію за ресурс

Попри те, що Європа отримує менше нафти з країн Перської затоки, це не означає захищеності. Глобальний дефіцит автоматично втягуватиме європейських покупців у конкуренцію з азійськими імпортерами, які сильніше залежать від близькосхідного ресурсу. Насамперед ідеться про Японію й Південну Корею. За такої конфігурації дорожчає не лише сама нафта, а й доступ до неї: премію починає визначати не географія, а готовність платити більше за швидше постачання.

• Аналітики очікують, що конкуренція з боку азійських покупців і надалі підштовхуватиме ціни для Європи вгору.
• Це означає посилення тиску на імпортозалежні економіки, навіть якщо вони фізично не залежать від Ормузької протоки так само сильно, як Азія.
• У кризовий період на перший план виходить не лише ціна ресурсу, а й гарантованість його постачання.

Ресурсне забезпечення стає головним питанням ринку

У кризових умовах ринок нафти й нафтопродуктів працює не за логікою комфорту, а за логікою доступності ресурсу. Саме тому дедалі частіше йдеться не про оптимальне постачання, а про антикризове ресурсне забезпечення. Міжнародне енергетичне агентство вже представило 10-пунктний план дій, який, за оцінкою агентства, уряди, бізнес і споживачі можуть запровадити швидко. Європейський Союз зі свого боку закликав держави-члени заохочувати громадян частіше працювати з дому й менше користуватися автомобілями, щоб скоротити попит.

• 10-пунктний план МЕА показує, що криза вже вийшла за межі суто біржового питання й перейшла у площину керування попитом.
• Заклики ЄС менше їздити й частіше працювати дистанційно свідчать, що ощадне споживання вже розглядається як інструмент стабілізації ринку.
• У Південній Кореї громадян закликали берегти «кожну краплю пального».
• Пакистан запровадив обов’язковий чотириденний робочий тиждень, а в Таїланді людям рекомендували зменшити використання кондиціонерів.

«Бережіть кожну краплю пального», — такий заклик до громадян пролунала від президента Південної Кореї Лі Чже Мьона у відповідь на посилення енергетичної напруги.

Ці сигнали важливі тим, що показують: у період кризи уряди переходять від пасивного спостереження до управління попитом. І це, по суті, перший практичний рубіж енергетичної ощадності: коли дешевше зменшити споживання, ніж намагатися перекупити дефіцитний ресурс на перегрітому ринку.

Авіапальне стає окремою зоною ризику

Одним із найшвидших каналів поширення кризи стало авіапальне. Моніторинг IATA, Міжнародної асоціації повітряного транспорту, показав, що барель авіапального коштує вже $195 — це на 103% більше, ніж $96 за вісім днів до початку війни. Для Європи ця динаміка особливо чутлива, тому що континент імпортує з країн Перської затоки приблизно 20–30% сукупного попиту на авіапальне.

• Останні танкери, які вийшли з регіону до початку війни, вже прибувають до місця призначення.
• Авіакомпанії попереджають про ризик нестачі пального для виконання регулярних рейсів.
• Ryanair допустила скасування 10% своїх рейсів цього літа.
• Skybus уже оголосила про припинення рейсів між Ньюкі та лондонським Гатвіком з 2 квітня.

Це означає, що енергетична криза швидко перетворюється на кризу мобільності. Літній туристичний сезон у такій конфігурації ризикує стати дорожчим, коротшим і менш передбачуваним, ніж очікував ринок ще кілька тижнів тому.

Проблема вже перейшла на рівень продовольства

Найнебезпечніше в нинішньому шоку те, що він не зупиняється на паливній колонці. Зростання цін на пальне й перебої в постачанні вже починають розкручувати інфляцію в харчовому секторі. Федерація харчової промисловості й напоїв Великої Британії підвищила прогноз продовольчої інфляції: замість очікуваних раніше 3,2% тепер ідеться про 9–10% до кінця року. Окрема галузева оцінка попереджає, що ціни на харчі можуть зрости з 3% до 9%.

• Харчова промисловість є однією з найбільш енергоємних і водночас залежних від імпорту.
• Через конфлікт уже призупиняються й скасовуються відвантаження британських товарів на близькосхідні ринки.
• Вартість червоного дизеля, який використовують у сільському господарстві та техніці, зросла на 80% за трохи більше ніж місяць від початку конфлікту.

Червоний дизель — це спеціальне дизельне пальне для окремих видів техніки, зокрема сільськогосподарської. Коли воно дорожчає на 80%, це означає прямий тиск на собівартість польових робіт, транспортування врожаю й виробництва продовольства. Інакше кажучи, нафтовий шок дуже швидко перетворюється на продовольчий.

Шок добрив посилює ризики для врожаю

Окрім нафти, критичним вузлом стають добрива. Країни Перської затоки забезпечують 49% світової торгівлі карбамідом, тобто сечовиною — азотним добривом, яке широко застосовується у вирощуванні пшениці та інших культур. Від початку війни ціна карбаміду зросла більш як на 40%, причому подорожчання припало саме на сезон весняної посівної в Північній півкулі.

• Карбамід є базовим компонентом живлення для низки культур, тому його дефіцит швидко впливає на врожайність.
• Якщо фермери не зможуть закупити добрива в потрібному обсязі, це означатиме ризик падіння врожайності.
• Наслідки такого подорожчання майже неминуче перекочують у кінцеві споживчі ціни.

Саме тому нинішню кризу вже не можна зводити лише до теми нафти. Вона одночасно вражає паливо, перевезення, добрива, посівну кампанію й продовольчий кошик. Для ринку нафтопродуктів це означає ще й довший період високої нервозності: коли дорожчає все, попит не зникає, а просто стає болючішим для економіки.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Світ входить у затяжний період дорожчого ресурсу, а не в короткий спекулятивний сплеск.
• Головний дефіцит формується не лише у видобутку, а в маршрутах постачання й швидкості переорієнтації потоків.
• Для нафтопродуктів це означає подорожчання бензину, дизеля й авіапального одночасно.
• Найуразливішими виявляються галузі з високою паливною залежністю: авіація, транспорт, агросектор, харчова промисловість.
• У період кризи зростає роль ощадного споживання, тимчасових обмежень попиту й швидких антикризових рішень із ресурсного забезпечення.

Ринок уже показує, що ціна нафти більше не є суто фінансовим індикатором. Вона знову стала мірилом фізичної доступності енергії, а це завжди означає жорсткіші наслідки для економіки. Якщо конфлікт затягнеться до початку літа, шок відчує не лише транспорт або АЗС, а практично весь споживчий кошик. Саме тому нинішня хвиля турбулентності виглядає не короткою кризою настроїв, а системним стресом для глобального ринку нафти й нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Кабінет Міністрів України на засіданні 20 травня ухвалив дві постанови з переліку заходів, необхідних для стабілізації ситуації в енергетичному секторі, затверджених Антикризовим енергетичним штабом.

Про це написала пресслужба Мінекоенерго.

Уряд частково змінив Положення про покладення спецобов’язків на учасників ринку електроенергії, а також Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами.

Зокрема, зменшено обов’язкову частку продажу електроенергії  НАЕК «Енергоатом» в рамках механізму ПСО та виведено це підприємство на ринок двосторонніх договорів. Вивільнену електроенергію НАЕК «Енергоатом» зможе продавати на ринку двосторонніх договорів на спеціальних аукціонах кінцевим великим непобутовим споживачам, без можливості її перепродажу.

Також знято цінові обмеження на продаж електроенергії ДП «Гарантований покупець» та надано право підприємству продавати електроенергію за двосторонніми договорами.

Ухвалені зміни дозволять покращити фінансову ситуацію ДП «Гарантований покупець», ДП НАЕК «Енергоатом» та інших учасників ринку,  знизити адміністративний вплив на ринкове ціноутворення.

В.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець представила план Антикризових заходів в енергетиці. Вона зауважила, що сьогодні українська енергетична система розбалансована.

Про це вона сказала під час засідання уряду.

«Перший крок, який було зроблено – це реальний енергетичний баланс. Це дозволяє забезпечити стабільну роботу для всіх видів генерації. Цільові завдання, які стоять на порядку даному вже зараз – забезпечити збут вугілля та повернути 25 тисяч шахтарів на роботу вже в цьому місяці. Друге – це забезпечити стабільну ціну на електричну енергію для електроємних споживачів»,  – повідомила Ольга Буславець.

План урядового Антикризового енергетичного штабу при КМУ має також вирішити проблему накопичення боргів перед «Енергоатомом», які були сформовані в попередні роки.

«Термінал» писав, Буславець: Середню вартість електроенергії «Енергоатома» треба підвищити на 58%.