<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; антимонопольна політика</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/antimonopolna-politika/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Німеччина готує радикальну реформу контролю за цінами на пальне: ризики для інвестицій та ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/31/nimechchina-gotuye-radikalnu-reformu-kontrolyu-za-cinami-na-palne-riziki-dlya-investicij-ta-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/31/nimechchina-gotuye-radikalnu-reformu-kontrolyu-za-cinami-na-palne-riziki-dlya-investicij-ta-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 31 Mar 2026 06:03:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust policy]]></category>
		<category><![CDATA[competition law]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренційне право]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[ринок енергії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153778</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30244-Германия.png" alt="Німеччина готує радикальну реформу контролю за цінами на пальне: ризики для інвестицій та ринку"/><br />Німеччина планує використати тимчасове зростання цін на пальне для масштабної перебудови антимонопольного регулювання. Запропонований пакет заходів може суттєво розширити повноваження Федерального картельного відомства, що викликає занепокоєння експертів щодо інвестиційного клімату та стабільності ринку. Реформа ринку пального через антимонопольне втручання Уряд Німеччини просуває так званий «пакет заходів для ринку пального» (Kraftstoffmaßnahmenpaket), який передбачає системні зміни у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30244-Германия.png" alt="Німеччина готує радикальну реформу контролю за цінами на пальне: ризики для інвестицій та ринку"/><br /><p>Німеччина планує використати тимчасове зростання цін на пальне для масштабної перебудови антимонопольного регулювання. Запропонований пакет заходів може суттєво розширити повноваження Федерального картельного відомства, що викликає занепокоєння експертів щодо інвестиційного клімату та стабільності ринку.</p>
<h3>Реформа ринку пального через антимонопольне втручання</h3>
<p>Уряд Німеччини просуває так званий <em>«пакет заходів для ринку пального» (Kraftstoffmaßnahmenpaket)</em>, який передбачає системні зміни у функціонуванні конкурентної політики.</p>
<h4>Ключові зміни у підході до регулювання</h4>
<ul>
<li>Скасування вимоги доведення того, що компанія <strong>безпосередньо сприяє викривленню конкуренції</strong></li>
<li>Можливість втручання лише на підставі того, що сектор визначено як такий, що має <strong>«значні та тривалі порушення»</strong></li>
<li>Для домінуючих компаній передбачено <strong>примусовий продаж активів (divestitures)</strong></li>
<li>Розширення повноважень Федерального картельного відомства (FCO) на <strong>ширший спектр економіки, а не лише енергетичний сектор</strong></li>
</ul>
<h4>Суть нової моделі: «без вини»</h4>
<ul>
<li>Формується так званий режим <strong>«no-fault» (без доведення провини)</strong></li>
<li>Компанії можуть підпадати під санкції навіть за <strong>повну відповідність законодавству</strong></li>
<li>Фактично регулятор переходить від ролі <strong>арбітра до архітектора ринку</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>«Уряд фактично надає Федеральному картельному відомству повноваження карати компанії лише за сам факт їх існування на концентрованому ринку. Це створює середовище регуляторної нестабільності» — Дірк Ауер, директор з конкурентної політики ICLE</p></blockquote>
<h4>Прискорена процедура ухвалення</h4>
<ul>
<li>Фінальне читання законопроєкту заплановане на <strong>26 березня 2026 року</strong></li>
<li>Набуття чинності очікується вже на <strong>початку квітня 2026 року</strong></li>
<li>Процес проходить у <strong>прискореному режимі</strong>, що обмежує час для ринкової адаптації</li>
</ul>
<h3>Потенційні наслідки для ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<h4>Можливі зміни кон’юнктури ринку</h4>
<ul>
<li>Зростає ризик <strong>зменшення інвестицій у нафтопродукти</strong> через регуляторну невизначеність</li>
<li>Ймовірне скорочення участі великих гравців через загрозу <strong>примусового поділу активів</strong></li>
<li>Формується середовище, де рішення про інвестиції залежатимуть не від ринку, а від <strong>регуляторних сигналів</strong></li>
</ul>
<h4>Логістична та структурна стійкість</h4>
<ul>
<li>Підвищення регуляторного тиску може вплинути на <strong>ефективність ланцюгів «постачання»</strong></li>
<li>Зниження інвестицій здатне обмежити модернізацію інфраструктури</li>
</ul>
<h3>Захист споживачів та ризики для економіки</h3>
<ul>
<li>Ініціатива спрямована на <strong>стримування цін на пальне</strong> у короткостроковій перспективі</li>
<li>Водночас існує ризик, що довгостроково це призведе до <strong>меншої конкуренції та вищих цін</strong></li>
<li>Регуляторна невизначеність може обмежити <strong>притік капіталу</strong>, необхідного для відновлення економіки</li>
</ul>
<h3>Вплив на ціноутворення</h3>
<ul>
<li>Можливе адміністративне втручання у <strong>структуру ціни на пальне</strong></li>
<li>Зниження ролі ринкових механізмів у формуванні маржі</li>
<li>Посилення ролі держави у визначенні <strong>цінових параметрів</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Німеччина переходить до моделі, де держава активно формує ринок, а не лише контролює його</li>
<li>Попри наміри захистити споживачів, існує ризик <strong>погіршення інвестиційного клімату</strong></li>
<li>У довгостроковій перспективі це може вплинути на <strong>стабільність постачання та рівень цін</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://laweconcenter.org/germanys-fuel-price-plan-could-empower-no-fault-antitrust-regime-icle-scholar-warns/" target="_blank">laweconcenter.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30244-Германия.png" alt="Німеччина готує радикальну реформу контролю за цінами на пальне: ризики для інвестицій та ринку"/><br /><p>Німеччина планує використати тимчасове зростання цін на пальне для масштабної перебудови антимонопольного регулювання. Запропонований пакет заходів може суттєво розширити повноваження Федерального картельного відомства, що викликає занепокоєння експертів щодо інвестиційного клімату та стабільності ринку.</p>
<h3>Реформа ринку пального через антимонопольне втручання</h3>
<p>Уряд Німеччини просуває так званий <em>«пакет заходів для ринку пального» (Kraftstoffmaßnahmenpaket)</em>, який передбачає системні зміни у функціонуванні конкурентної політики.</p>
<h4>Ключові зміни у підході до регулювання</h4>
<ul>
<li>Скасування вимоги доведення того, що компанія <strong>безпосередньо сприяє викривленню конкуренції</strong></li>
<li>Можливість втручання лише на підставі того, що сектор визначено як такий, що має <strong>«значні та тривалі порушення»</strong></li>
<li>Для домінуючих компаній передбачено <strong>примусовий продаж активів (divestitures)</strong></li>
<li>Розширення повноважень Федерального картельного відомства (FCO) на <strong>ширший спектр економіки, а не лише енергетичний сектор</strong></li>
</ul>
<h4>Суть нової моделі: «без вини»</h4>
<ul>
<li>Формується так званий режим <strong>«no-fault» (без доведення провини)</strong></li>
<li>Компанії можуть підпадати під санкції навіть за <strong>повну відповідність законодавству</strong></li>
<li>Фактично регулятор переходить від ролі <strong>арбітра до архітектора ринку</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>«Уряд фактично надає Федеральному картельному відомству повноваження карати компанії лише за сам факт їх існування на концентрованому ринку. Це створює середовище регуляторної нестабільності» — Дірк Ауер, директор з конкурентної політики ICLE</p></blockquote>
<h4>Прискорена процедура ухвалення</h4>
<ul>
<li>Фінальне читання законопроєкту заплановане на <strong>26 березня 2026 року</strong></li>
<li>Набуття чинності очікується вже на <strong>початку квітня 2026 року</strong></li>
<li>Процес проходить у <strong>прискореному режимі</strong>, що обмежує час для ринкової адаптації</li>
</ul>
<h3>Потенційні наслідки для ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<h4>Можливі зміни кон’юнктури ринку</h4>
<ul>
<li>Зростає ризик <strong>зменшення інвестицій у нафтопродукти</strong> через регуляторну невизначеність</li>
<li>Ймовірне скорочення участі великих гравців через загрозу <strong>примусового поділу активів</strong></li>
<li>Формується середовище, де рішення про інвестиції залежатимуть не від ринку, а від <strong>регуляторних сигналів</strong></li>
</ul>
<h4>Логістична та структурна стійкість</h4>
<ul>
<li>Підвищення регуляторного тиску може вплинути на <strong>ефективність ланцюгів «постачання»</strong></li>
<li>Зниження інвестицій здатне обмежити модернізацію інфраструктури</li>
</ul>
<h3>Захист споживачів та ризики для економіки</h3>
<ul>
<li>Ініціатива спрямована на <strong>стримування цін на пальне</strong> у короткостроковій перспективі</li>
<li>Водночас існує ризик, що довгостроково це призведе до <strong>меншої конкуренції та вищих цін</strong></li>
<li>Регуляторна невизначеність може обмежити <strong>притік капіталу</strong>, необхідного для відновлення економіки</li>
</ul>
<h3>Вплив на ціноутворення</h3>
<ul>
<li>Можливе адміністративне втручання у <strong>структуру ціни на пальне</strong></li>
<li>Зниження ролі ринкових механізмів у формуванні маржі</li>
<li>Посилення ролі держави у визначенні <strong>цінових параметрів</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Німеччина переходить до моделі, де держава активно формує ринок, а не лише контролює його</li>
<li>Попри наміри захистити споживачів, існує ризик <strong>погіршення інвестиційного клімату</strong></li>
<li>У довгостроковій перспективі це може вплинути на <strong>стабільність постачання та рівень цін</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://laweconcenter.org/germanys-fuel-price-plan-could-empower-no-fault-antitrust-regime-icle-scholar-warns/" target="_blank">laweconcenter.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/31/nimechchina-gotuye-radikalnu-reformu-kontrolyu-za-cinami-na-palne-riziki-dlya-investicij-ta-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 07:07:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[anti-profiteering]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[cost of living]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[боротьба зі спекуляцією]]></category>
		<category><![CDATA[вартість життя]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153757</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br />Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку. Антикризова стратегія: контроль за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Підвищення акцизу на пальне з 2026 року: чому ціни в Україні зростають швидше за економічні чинники</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/30/pidvishhennya-akcizu-na-palne-z-2026-roku-chomu-cini-v-ukra%d1%97ni-zrostayut-shvidshe-za-ekonomichni-chinniki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/30/pidvishhennya-akcizu-na-palne-z-2026-roku-chomu-cini-v-ukra%d1%97ni-zrostayut-shvidshe-za-ekonomichni-chinniki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Dec 2025 07:11:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust policy]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[excise tax]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine energy]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[акциз на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок України]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153487</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30042-Гривня.jpg" alt="Підвищення акцизу на пальне з 2026 року: чому ціни в Україні зростають швидше за економічні чинники"/><br />Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30042-Гривня.jpg" alt="Підвищення акцизу на пальне з 2026 року: чому ціни в Україні зростають швидше за економічні чинники"/><br /><p>Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.</p>
<h3>Акциз 2026: номінальний вплив на ціни</h3>
<p>За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:</p>
<ul>
<li><strong>бензин А-95</strong> — близько <strong>+1,7 грн/л</strong>;</li>
<li><strong>дизельне пальне</strong> — близько <strong>+2,3 грн/л</strong>;</li>
<li><strong>LPG (автогаз)</strong> — близько <strong>+1,5 грн/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Це вже <strong>третє підвищення акцизу з 2024 року</strong>. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:</p>
<ul>
<li>на <strong>LPG</strong> — майже <strong>у чотири рази</strong>;</li>
<li>на <strong>дизельне пальне</strong> — на <strong>83%</strong>;</li>
<li>на <strong>бензин А-95</strong> — на <strong>40%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю</h3>
<p>З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:</p>
<ul>
<li><strong>А-95</strong>: з <strong>34</strong> до <strong>58 грн/л</strong> (<strong>+70%</strong>);</li>
<li><strong>дизельне пальне</strong>: з <strong>32</strong> до <strong>58 грн/л</strong> (<strong>+81%</strong>);</li>
<li><strong>LPG</strong>: з <strong>19</strong> до <strong>38 грн/л</strong> (<strong>+100%</strong>).</li>
</ul>
<p>Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:</p>
<ul>
<li>середня ціна <em>Brent</em> знизилася з <strong>97</strong> до <strong>61 дол./барель</strong> (<strong>–37%</strong>);</li>
<li>європейські котирування бензину Євро-5 (<em>CIF Med</em>) зменшилися на <strong>31%</strong>;</li>
<li>котирування дизпального — на <strong>24%</strong>;</li>
<li>курс долара до гривні зріс на <strong>41%</strong>, євро — на <strong>48%</strong>.</li>
</ul>
<p>Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:</p>
<ul>
<li><strong>дизельне пальне</strong> — близько <strong>+16%</strong> проти фактичних <strong>+70%</strong>;</li>
<li><strong>А-95</strong> — близько <strong>+42%</strong> проти <strong>+71%</strong>;</li>
<li><strong>LPG</strong> — близько <strong>+76%</strong> проти майже <strong>+99%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році</h3>
<p>У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:</p>
<ul>
<li><strong>дизельне пальне</strong> — близько <strong>42%</strong>;</li>
<li><strong>бензин</strong> — близько <strong>44%</strong>;</li>
<li><strong>LPG</strong> — близько <strong>47%</strong>.</li>
</ul>
<p>За ціни <strong>63 грн/л</strong> на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже <strong>28 грн/л</strong> податків. Окремо враховується <strong>роздрібна маржа</strong>, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому <strong>10–12 грн/л</strong> і була завищена щонайменше на <strong>5 грн/л</strong> через посилення ринкової влади.</p>
<p>Додатковим фактором концентрації стали <em>авансові платежі</em>, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.</p>
<h3>Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі</h3>
<p>Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює <strong>соціальні ризики</strong>. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.</p>
<h3>Що може змінити ситуацію на ринку пального</h3>
<ul>
<li><strong>Перезавантаження антимонопольної політики</strong> через <em>ex ante-контроль</em> — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.</li>
<li><strong>Зниження регуляторних бар’єрів</strong> для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.</li>
<li><strong>Прозорість ціноутворення</strong> шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.</li>
<li><strong>Корекція податкової політики</strong> з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.</li>
<li><strong>Підтримка конкуренції</strong> через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Поточна модель ринку пального демонструє, що <strong>податки, слабка конкуренція та висока маржа</strong> взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/share/p/17aREBGVZX/" target="_blank">В.Омельченко</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30042-Гривня.jpg" alt="Підвищення акцизу на пальне з 2026 року: чому ціни в Україні зростають швидше за економічні чинники"/><br /><p>Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.</p>
<h3>Акциз 2026: номінальний вплив на ціни</h3>
<p>За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:</p>
<ul>
<li><strong>бензин А-95</strong> — близько <strong>+1,7 грн/л</strong>;</li>
<li><strong>дизельне пальне</strong> — близько <strong>+2,3 грн/л</strong>;</li>
<li><strong>LPG (автогаз)</strong> — близько <strong>+1,5 грн/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Це вже <strong>третє підвищення акцизу з 2024 року</strong>. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:</p>
<ul>
<li>на <strong>LPG</strong> — майже <strong>у чотири рази</strong>;</li>
<li>на <strong>дизельне пальне</strong> — на <strong>83%</strong>;</li>
<li>на <strong>бензин А-95</strong> — на <strong>40%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю</h3>
<p>З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:</p>
<ul>
<li><strong>А-95</strong>: з <strong>34</strong> до <strong>58 грн/л</strong> (<strong>+70%</strong>);</li>
<li><strong>дизельне пальне</strong>: з <strong>32</strong> до <strong>58 грн/л</strong> (<strong>+81%</strong>);</li>
<li><strong>LPG</strong>: з <strong>19</strong> до <strong>38 грн/л</strong> (<strong>+100%</strong>).</li>
</ul>
<p>Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:</p>
<ul>
<li>середня ціна <em>Brent</em> знизилася з <strong>97</strong> до <strong>61 дол./барель</strong> (<strong>–37%</strong>);</li>
<li>європейські котирування бензину Євро-5 (<em>CIF Med</em>) зменшилися на <strong>31%</strong>;</li>
<li>котирування дизпального — на <strong>24%</strong>;</li>
<li>курс долара до гривні зріс на <strong>41%</strong>, євро — на <strong>48%</strong>.</li>
</ul>
<p>Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:</p>
<ul>
<li><strong>дизельне пальне</strong> — близько <strong>+16%</strong> проти фактичних <strong>+70%</strong>;</li>
<li><strong>А-95</strong> — близько <strong>+42%</strong> проти <strong>+71%</strong>;</li>
<li><strong>LPG</strong> — близько <strong>+76%</strong> проти майже <strong>+99%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році</h3>
<p>У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:</p>
<ul>
<li><strong>дизельне пальне</strong> — близько <strong>42%</strong>;</li>
<li><strong>бензин</strong> — близько <strong>44%</strong>;</li>
<li><strong>LPG</strong> — близько <strong>47%</strong>.</li>
</ul>
<p>За ціни <strong>63 грн/л</strong> на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже <strong>28 грн/л</strong> податків. Окремо враховується <strong>роздрібна маржа</strong>, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому <strong>10–12 грн/л</strong> і була завищена щонайменше на <strong>5 грн/л</strong> через посилення ринкової влади.</p>
<p>Додатковим фактором концентрації стали <em>авансові платежі</em>, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.</p>
<h3>Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі</h3>
<p>Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює <strong>соціальні ризики</strong>. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.</p>
<h3>Що може змінити ситуацію на ринку пального</h3>
<ul>
<li><strong>Перезавантаження антимонопольної політики</strong> через <em>ex ante-контроль</em> — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.</li>
<li><strong>Зниження регуляторних бар’єрів</strong> для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.</li>
<li><strong>Прозорість ціноутворення</strong> шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.</li>
<li><strong>Корекція податкової політики</strong> з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.</li>
<li><strong>Підтримка конкуренції</strong> через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Поточна модель ринку пального демонструє, що <strong>податки, слабка конкуренція та висока маржа</strong> взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/share/p/17aREBGVZX/" target="_blank">В.Омельченко</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/30/pidvishhennya-akcizu-na-palne-z-2026-roku-chomu-cini-v-ukra%d1%97ni-zrostayut-shvidshe-za-ekonomichni-chinniki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/antimonopolna-politika/feed/ ) in 0.22089 seconds, on May 15th, 2026 at 10:18 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 15th, 2026 at 11:18 am UTC -->