Антимонопольний комітет України оприлюднив проєкт нової Методики визначення монопольного або домінуючого становища суб’єктів господарювання. Для паливного ринку, який четвертий рік працює в умовах повномасштабної війни, ключовим ризиком стає не сам факт оновлення правил, а можливість формального застосування критеріїв домінування без урахування руйнування інфраструктури, втрати АЗС, скорочення ліцензій, зміни логістики та безпекових обмежень.

Нова Методика АМКУ: антимонопольне регулювання не повинно перетворитися на додатковий тиск на паливний МСБ

Проєкт нової Методики АМКУ має наблизити українське конкурентне законодавство до європейських стандартів. Однак для паливно-енергетичного сектору, який залишається критично важливим для економіки, логістики, обороноздатності та життєдіяльності громад, цей документ потребує доопрацювання з урахуванням воєнної реальності.

Ринок змінився не через концентрацію, а через війну

Паливний ринок України за останні роки зазнав структурних змін, які не можна пояснювати лише класичними економічними чинниками. На умови конкуренції вплинули руйнування нафтобаз, обстріли автозаправних станцій, перебудова імпорту, зміна логістичних маршрутів, дефіцит персоналу та постійні безпекові ризики.

• Кількість діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним скоротилася з 6 574 на початок 2025 року до близько 5 084 станом на вересень 2025 року.
• Лише протягом 2024 року було анульовано понад 2 000 ліцензій.
• У 2025 році було анульовано ще понад 900 ліцензій.
• За оцінками ринку, загальна кількість АЗС в Україні скоротилася приблизно з 7 700 до близько 6 000 об’єктів.

Ці показники свідчать: частина концентрації на окремих локальних ринках може бути не результатом ринкової сили компаній, а наслідком фізичного зникнення конкурентів через бойові дії, окупацію, руйнування інфраструктури або вимушене припинення діяльності.

Сьогодні головним викликом для багатьох операторів є не конкуренція як така, а фізичне виживання бізнесу. Частина станцій втрачена через бойові дії, частина працює під постійною загрозою обстрілів, а значна кількість підприємств змушена інвестувати у безпеку, резервне живлення та нові логістичні маршрути. Саме тому оцінка ринкової влади повинна враховувати не лише формальні показники частки ринку, а й реальні умови функціонування бізнесу, — зазначає Тетяна Думенкова, заступниця Голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Поріг 35%: головне питання — межі ринку

Одним із найбільш дискусійних положень проєкту Методики є підхід, за яким компанія з часткою понад 35% може вважатися такою, що займає монопольне або домінуюче становище, якщо не доведе наявність суттєвої конкуренції.

Сам по собі такий підхід не є новим для антимонопольного права. Однак для паливного сектору вирішальним стає питання географічних меж ринку.

• На рівні всієї країни компанія може не мати істотної ринкової влади.
• На рівні області, району, громади або окремого транспортного коридору її частка може тимчасово перевищити 35%.
• Причиною такого перевищення може бути не економічна експансія, а припинення роботи інших операторів через бойові дії, окупацію або руйнування інфраструктури.

Саме тому без чітких критеріїв визначення географічних меж ринку виникає ризик штучного формування ознак домінування. Найбільш вразливими у такій ситуації можуть стати малі та середні регіональні оператори.

Частка ринку не завжди є показником ринкової влади. У воєнних умовах вона часто є наслідком руйнування інфраструктури, зміни логістики або фізичної відсутності конкурентів у конкретному регіоні. Саме тому підхід до визначення географічних меж ринку має бути максимально прозорим та прогнозованим, — наголошують експерти Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Колективне домінування: ризик формального підходу

Проєкт Методики також передбачає можливість визнання декількох суб’єктів господарювання такими, що займають колективне домінуюче становище, якщо їхня сукупна частка перевищує встановлені пороги.

Для паливного ринку такий підхід може мати неоднозначні наслідки, оскільки галузь залежить від факторів, які не завжди контролюються операторами:

• залежності ринку нафтопродуктів від імпортних постачань бензину А-95, дизельного палива й скрапленого газу (LPG) ;
• сезонних коливань попиту;
• державного регулювання;
• логістичних обмежень;
• безпекових ризиків;
• скорочення кількості працюючих операторів у певних регіонах.

У таких умовах незалежні оператори, які не координують свої дії та не мають спільної ринкової стратегії, можуть формально потрапити під критерії колективного домінування лише через тимчасову структуру ринку.

HHI та концентрація: математично правильно не завжди означає економічно точно

Проєкт Методики передбачає використання складніших економічних інструментів аналізу, зокрема індексу Герфіндаля-Гіршмана, оцінки концентрації ринку, динаміки ринкових часток та рівня конкуренції. Такі підходи є стандартними для країн Європейського Союзу та США.

Однак в українських умовах вони мають бути адаптовані до факторів воєнної економіки. Висока концентрація на окремому ринку може бути наслідком не антиконкурентної поведінки, а об’єктивних обставин:

• руйнування інфраструктури;
• скорочення кількості працюючих операторів;
• нестабільності імпортного постачання;
• зміни логістичних маршрутів;
• тимчасового припинення роботи частини АЗС.

Воєнна економіка змінює класичні правила конкурентного аналізу. Якщо не враховувати фактор війни, існує ризик отримати математично правильний, але економічно хибний результат. Регуляторні рішення повинні базуватися не лише на цифрах, а й на розумінні реальних причин змін, які відбуваються на ринку, — зазначають в Асоціації.

Адміністративні бар’єри можуть стати пасткою для МСБ

Паливно-енергетичний сектор уже належить до найбільш зарегульованих галузей української економіки. На бізнес впливають ліцензування, сертифікація, митні процедури, контроль обігу підакцизної продукції, екологічні вимоги та численні перевірки.

Найбільш вразливими залишаються малі та середні оператори, які не мають фінансових і кадрових ресурсів великих вертикально інтегрованих компаній. У цьому контексті виникає окремий ризик: надмірна зарегульованість, створена самою державою, може надалі використовуватися як один із критеріїв оцінки ринкової влади окремих учасників ринку.

Вертикальна інтеграція: не завжди перевага, інколи умова виживання

Для українського паливного сектору наявність власної логістики, резервних потужностей зі зберігання або стабільних каналів імпорту сьогодні часто є не конкурентною перевагою, а умовою безперебійного постачання пального.

Особливо це стосується регіонів, які регулярно зазнають атак на енергетичну та паливну інфраструктуру. Тому інвестиції в логістичну стійкість, резервне живлення, безпеку об’єктів та стабільність постачання не повинні автоматично сприйматися як ознака потенційного домінування.

Що пропонує АПЕБ

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» виступає за доопрацювання проєкту Методики з урахуванням специфіки функціонування паливно-енергетичного сектору в умовах воєнного стану.

• Чітко визначити географічні межі ринку, щоб уникнути штучного формування ознак домінування на локальних територіях.
• Враховувати вплив воєнних факторів на структуру конкуренції, кількість операторів та доступність інфраструктури.
• Окремо оцінювати логістичні обмеження, які можуть тимчасово змінювати ринкові частки.
• Не розглядати автоматично тимчасову концентрацію, спричинену війною, руйнуванням інфраструктури або припиненням діяльності окремих операторів, як доказ монопольного чи домінуючого становища.
• Захистити добросовісний малий і середній бізнес від додаткового регуляторного тиску.

Завдання конкурентної політики сьогодні полягає не лише у виявленні потенційних зловживань, а й у збереженні стійкості ринків, які забезпечують критичні потреби держави. Паливний ринок є одним із таких секторів. Нові правила повинні одночасно захищати конкуренцію та не створювати додаткових ризиків для добросовісних учасників ринку, особливо для малого та середнього бізнесу, — підкреслюють в Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Висновок

Нова Методика АМКУ може стати важливим кроком до модернізації конкурентного аналізу в Україні. Але для паливного ринку її застосування має бути не механічним, а економічно обґрунтованим. У воєнних умовах частка ринку, концентрація, логістична стійкість або вертикальна інтеграція не завжди свідчать про ринкову владу. Часто вони є наслідком втрат, руйнувань, безпекових ризиків і вимушеної адаптації бізнесу.

Ефективне антимонопольне регулювання має одночасно захищати конкуренцію та підтримувати життєздатність критично важливих ринків. Для паливного сектору це означає одне: нові правила повинні враховувати не лише формальні цифри, а й реальні умови, в яких працюють оператори під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»

Провідні політичні сили Німеччини ініціюють жорсткіші правила для нафтокомпаній, намагаючись зупинити різке зростання цін на пальне. У центрі дискусії — прозорість ціноутворення, можливі надприбутки галузі та нові повноваження антимонопольних органів. Попри спротив бізнесу, уряд готує законодавчі зміни вже найближчим часом.

Чому Німеччина хоче контролювати ціни на пальне

Політична ініціатива та причини

Основою для нових пропозицій стали результати консультацій між парламентськими фракціями CDU/CSU та SPD і представниками нафтової галузі у Берліні.

• Нафтокомпанії не змогли переконливо пояснити різке зростання цін
• Підвищення у Німеччині виявилося швидшим і глибшим, ніж в інших країнах Європи
• Регулятори фіксують погіршення ринкової динаміки та зростання занепокоєння серед політиків

Ціни на пальне в Німеччині зростали особливо різко у порівнянні з іншими європейськими країнами — Томазо Дузо, голова Комісії з монополій

Проблема асиметрії цін

Парламентарі звернули увагу на системну проблему:

• Зростання цін на нафту швидко перекладається на споживача
• Зниження цін повільно або із запізненням відображається на АЗС
• Механізм формування цін залишається непрозорим

Питання надприбутків

• Депутати припускають можливість рекордних прибутків у 2026 році
• Це виглядає суперечливо на фоні фінансового тиску на домогосподарства

Водночас галузь заперечує звинувачення:

Маржа прибутку не змінилася з початку війни з Іраном — Крістіан Кюхен, Fuels und Energie

Альтернативна оцінка

• За даними Greenpeace, компанії отримують додатково близько 21 млн євро щодня
• Це свідчить про значне фінансове навантаження на споживачів

Які зміни готує уряд

Посилення антимонопольного контролю

• Компанії можуть зобов’язати обґрунтовувати кожне підвищення цін
• Антимонопольний орган отримає ширші повноваження для втручання
• У разі різкого зростання цін може діяти принцип «перевернутого доказу» — компанії самі доводять правомірність підвищення

Нові правила для АЗС

• Модель, подібна до австрійської:
• зниження цін — у будь-який момент
• підвищення — лише один раз на день (опівдні)

Мета — зменшити цінові коливання та зробити ринок більш прозорим.

Податкова політика

• Енергетичний податок є фіксованим на літр
• Зростання ПДВ частково компенсується падінням споживання
• Загалом прогнозується зниження податкових надходжень

Держава не повинна отримувати вигоду від високих цін на пальне — Катерина Райхе, міністр економіки

Супротив ринку та ризики

Позиція нафтогазової галузі

• Нові правила створюють юридичну та планову невизначеність
• Зростають витрати на звітність і контроль
• Існує ризик порушення стабільності постачання

Ризики для малих операторів

• Незалежні АЗС мають:
• менше капіталу
• обмежені системи ціноутворення
• слабшу диверсифікацію постачання
• Нові правила можуть вдарити саме по малому бізнесу

Обмеження регулювання

• Надто жорсткі обмеження (як в Австрії — 3 підвищення на тиждень)
• можуть призвести до різкіших одноразових стрибків цін

Соціальний вимір

• Найбільше страждають:
• домогосподарства із середніми та низькими доходами
• мешканці сільських регіонів
• Автомобіль часто є безальтернативним засобом пересування

Зростання цін на пальне непропорційно б’є по громадянах — Міхаела Енгельмаєр, Sozialverband Deutschland

Висновки

• Німеччина переходить до активнішого втручання у ринок пального
• Головний акцент — прозорість ціноутворення та захист споживачів
• Конфлікт між державою та бізнесом посилюється
• Баланс між регулюванням і стабільністю постачання залишається ключовим викликом

Джерело: Terminal
За матеріалами: germanpolicy.com

Берлін запроваджує жорсткі правила для паливного ринку: підвищувати ціни на бензин і дизель дозволять лише раз на добу, а компанії змушені самі доводити відсутність зловживань. Причиною стали різкі цінові стрибки понад €2 за літр на тлі війни Ірану, що вплинула на глобальний нафтовий ринок.

Державна відповідь на ціновий шок

Обмеження для АЗС: менше маніпуляцій — більше контролю

Уряд Німеччини вирішив прямо втрутитися в механізм формування цін на автозаправних станціях (АЗС) — точках роздрібного продажу бензину та дизельного пального.

• Підвищення цін дозволено лише один раз на день — опівдні;
• Зниження вартості пального можливе у будь-який момент;
• За порушення передбачено штрафи до €100 000 (приблизно $115 400).

Таке рішення має зменшити практику частих змін цін протягом дня, яка викликала обурення споживачів і підозри щодо штучного завищення вартості.

Антимонопольна реформа: нові правила гри

Другим ключовим кроком стало посилення антимонопольного контролю — системи, що запобігає зловживанню ринковою владою великими компаніями.

• Тепер обов’язок доведення чесної поведінки покладається на постачальників пального;
• Раніше саме держава мала доводити факти зловживань;
• Компанії повинні будуть підтверджувати відповідність ринковим правилам.

Це означає суттєвий зсув балансу на користь регулятора і споживачів, що може змінити поведінку великих гравців ринку.

Причини: війна та ціни понад €2 за літр

Поштовхом до рішень стала різка ескалація цін на нафту через війну Ірану, що вплинула на глобальні енергетичні ринки.

• У березні ціни на пальне в Німеччині перевищили €2 за літр;
• Зростання виявилося швидшим, ніж у середньому по Європі;
• Це викликало тиск з боку політиків, бізнесу та споживачів.

«Примітно, що ціни на заправках у цій країні зросли сильніше, ніж у середньому по Європі. Нафтова галузь не надала переконливого пояснення цього ефекту, і саме тому ми будемо діяти» — міністерка економіки Катерина Райхе

Що далі: строки та перегляд

• Законопроєкт уже схвалений урядом;
• Очікуваний запуск — квітень 2026 року;
• Перед набуттям чинності потрібне затвердження обох палат парламенту;
• Передбачено перегляд через один рік для оцінки ефективності.

Висновки: сигнал для європейського паливного ринку

Німеччина демонструє готовність до прямого втручання у ринок пального в умовах цінових шоків. Поєднання адміністративних обмежень і посиленого антимонопольного контролю може:

• зменшити волатильність роздрібних цін;
• підвищити прозорість ринку;
• посилити відповідальність великих постачальників.

Водночас ефективність цих заходів залежатиме від їх практичного застосування та реакції ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg