Німеччина планує використати тимчасове зростання цін на пальне для масштабної перебудови антимонопольного регулювання. Запропонований пакет заходів може суттєво розширити повноваження Федерального картельного відомства, що викликає занепокоєння експертів щодо інвестиційного клімату та стабільності ринку.

Реформа ринку пального через антимонопольне втручання

Уряд Німеччини просуває так званий «пакет заходів для ринку пального» (Kraftstoffmaßnahmenpaket), який передбачає системні зміни у функціонуванні конкурентної політики.

Ключові зміни у підході до регулювання

• Скасування вимоги доведення того, що компанія безпосередньо сприяє викривленню конкуренції
• Можливість втручання лише на підставі того, що сектор визначено як такий, що має «значні та тривалі порушення»
• Для домінуючих компаній передбачено примусовий продаж активів (divestitures)
• Розширення повноважень Федерального картельного відомства (FCO) на ширший спектр економіки, а не лише енергетичний сектор

Суть нової моделі: «без вини»

• Формується так званий режим «no-fault» (без доведення провини)
• Компанії можуть підпадати під санкції навіть за повну відповідність законодавству
• Фактично регулятор переходить від ролі арбітра до архітектора ринку

«Уряд фактично надає Федеральному картельному відомству повноваження карати компанії лише за сам факт їх існування на концентрованому ринку. Це створює середовище регуляторної нестабільності» — Дірк Ауер, директор з конкурентної політики ICLE

Прискорена процедура ухвалення

• Фінальне читання законопроєкту заплановане на 26 березня 2026 року
• Набуття чинності очікується вже на початку квітня 2026 року
• Процес проходить у прискореному режимі, що обмежує час для ринкової адаптації

Потенційні наслідки для ринку нафти й нафтопродуктів

Можливі зміни кон’юнктури ринку

• Зростає ризик зменшення інвестицій у нафтопродукти через регуляторну невизначеність
• Ймовірне скорочення участі великих гравців через загрозу примусового поділу активів
• Формується середовище, де рішення про інвестиції залежатимуть не від ринку, а від регуляторних сигналів

Логістична та структурна стійкість

• Підвищення регуляторного тиску може вплинути на ефективність ланцюгів «постачання»
• Зниження інвестицій здатне обмежити модернізацію інфраструктури

Захист споживачів та ризики для економіки

• Ініціатива спрямована на стримування цін на пальне у короткостроковій перспективі
• Водночас існує ризик, що довгостроково це призведе до меншої конкуренції та вищих цін
• Регуляторна невизначеність може обмежити притік капіталу, необхідного для відновлення економіки

Вплив на ціноутворення

• Можливе адміністративне втручання у структуру ціни на пальне
• Зниження ролі ринкових механізмів у формуванні маржі
• Посилення ролі держави у визначенні цінових параметрів

Висновки

• Німеччина переходить до моделі, де держава активно формує ринок, а не лише контролює його
• Попри наміри захистити споживачів, існує ризик погіршення інвестиційного клімату
• У довгостроковій перспективі це може вплинути на стабільність постачання та рівень цін

Джерело: Terminal
За матеріалами: laweconcenter.org

Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.

Акциз 2026: номінальний вплив на ціни

За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:

• бензин А-95 — близько +1,7 грн/л;
• дизельне пальне — близько +2,3 грн/л;
• LPG (автогаз) — близько +1,5 грн/л.

Це вже третє підвищення акцизу з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:

• на LPG — майже у чотири рази;
• на дизельне пальне — на 83%;
• на бензин А-95 — на 40%.

Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю

З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:

• А-95: з 34 до 58 грн/л (+70%);
• дизельне пальне: з 32 до 58 грн/л (+81%);
• LPG: з 19 до 38 грн/л (+100%).

Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:

• середня ціна Brent знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%);
• європейські котирування бензину Євро-5 (CIF Med) зменшилися на 31%;
• котирування дизпального — на 24%;
• курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.

Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:

• дизельне пальне — близько +16% проти фактичних +70%;
• А-95 — близько +42% проти +71%;
• LPG — близько +76% проти майже +99%.

Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році

У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:

• дизельне пальне — близько 42%;
• бензин — близько 44%;
• LPG — близько 47%.

За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо враховується роздрібна маржа, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через посилення ринкової влади.

Додатковим фактором концентрації стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.

Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі

Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює соціальні ризики. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.

Що може змінити ситуацію на ринку пального

• Перезавантаження антимонопольної політики через ex ante-контроль — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.
• Зниження регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.
• Прозорість ціноутворення шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.
• Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.
• Підтримка конкуренції через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.

Висновки

Поточна модель ринку пального демонструє, що податки, слабка конкуренція та висока маржа взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: В.Омельченко