Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Публічна заява Павла Кириленко, Голови АМКУ,  з трибуни ВР УКраїни про те, що станом на 8 квітня 2026 року Антимонопольний комітет України ще не побачив остаточних доказів змови на ринку пального, не може вважатися завершеним висновком по суті.

Із самого тексту випливає інше: розслідування триває, а наявні ринкові індикатори — мінімальний лаг до зовнішніх котирувань, майже тотожні ціни в провідних мережах, — не доводять картель автоматично, але вказують на серйозні скринінгові ознаки, які потребують значно глибшої перевірки.

Ринок нафти й нафтопродуктів потребує не заспокійливих сигналів, а повноцінного аналізу мікроданих

Уся логіка виступу зводиться до одного ключового висновку: промова Павла Кириленка у Верховній Раді України побудована як публічний захист проміжної позиції, а не як нейтральне викладення результатів розслідування. Формально в ній є коректна процесуальна частина. АМКУ, тобто Антимонопольний комітет України, справді повідомляв, що 9 березня 2026 року розпочав розгляд справи щодо підвищення цін на пальне, а 8 квітня 2026 року заявив, що на наявному на той момент масиві даних остаточних доказів змови не вбачає. Але в самому ж тексті наголошено: розслідування триває. Отже, йдеться не про виправдувальний фінал, а лише про поточну стадію процедури.

«Станом на сьогодні доказів змови не зафіксовано» — із публічного виступу Павла Кириленка у Верховній Раді України

Проблема полягає в тому, що така формула в публічному просторі звучить значно сильніше, ніж дозволяє її реальний юридичний зміст. Коли проміжний процесуальний стан подають як майже завершений висновок, це створює враження, що картельна версія вже фактично спростована. І саме це — головна слабкість публічної аргументації.

Чому проміжна відсутність доказів ще не є спростуванням змови

• Поточна відсутність остаточних доказів означає лише те, що на цьому етапі АМКУ не завершив доказування, а не те, що координації не було.
• У виступі прямо підкреслено: розслідування ще не завершене, тому публічний сигнал про те, що «змови нема», є передчасним.
• За українським правом схожа поведінка конкурентів може бути кваліфікована як антиконкурентні узгоджені дії, якщо аналіз ринку не підтверджує наявність об’єктивних причин для такої поведінки.
• Закон охоплює не лише пряме встановлення цін, а й схожі дії або бездіяльність за відсутності об’єктивного виправдання.

Інакше кажучи, сам по собі паралельний рух цін ще не є доказом порушення, але й не є підставою для автоматичного заспокоєння. Він переводить розслідування на інший рівень, де потрібні мікродані, форензіка і перевірка внутрішньої логіки ціноутворення.

Які індикатори вже виглядають ризиковими

Є три особливо чутливі індикатори. Саме вони роблять ситуацію на ринку нафтопродуктів не просто емоційною, а аналітично підозрілою.

• Мінімальний лаг до зовнішніх котирувань. Це означає, що внутрішні ціни реагують на зовнішній ринок майже без затримки.
• Майже тотожні роздрібні ціни у провідних мережах, де різниця вимірюється буквально копійками.
• Висока кореляція цін, близька до 1. У прикладному аналізі це означає майже повний збіг напрямку й темпу зміни цін у різних операторів.

Саме тут у виступі з’являється важливе посилання на OECD — Організацію економічного співробітництва та розвитку. OECD прямо застерігає, що паралельні рухи цін, цінові цикли та явище rocket and feather pricing є типовими маркерами проблеми, але самі по собі не становлять повного доказу. Під цим терміном мається на увазі ситуація, коли ціни на пальне швидко зростають слідом за оптовим або зовнішнім ринком, але знижуються повільніше. Для паливного сектору це один із найважливіших тестів на якість конкуренції.

Тобто наведені індикатори не доводять картель автоматично, але вони вже достатні, щоб вважати ринок ризиковим з точки зору координації. Із цього випливає потреба не в риторичних поясненнях, а в повноцінному аналізі закупівельних контрактів, часових рядів оптових і роздрібних цін, залишків у резервуарах, транспортних витрат, алгоритмів ціноутворення, рекомендованих цін від постачальників, а також внутрішніх і міжфірмових комунікацій.

Чому аргументи про відсутність монополії та вільне ціноутворення не спрацьовують

• Теза про те, що частки учасників нібито виключають монополізацію, не розв’язує головного питання.
• Для картельних або інших антиконкурентних узгоджених дій за статтею 6 Закону не потрібно доводити ні класичну монополію, ні одноосібне домінування.
• Українське право окремо оперує також категорією колективного домінування, коли визначальний ринковий вплив може виникати не в одного, а в кількох гравців.
• Твердження про вільне ціноутворення є формально правильним, але не має виправдувальної сили. Саме на ринках із вільним ціноутворенням антимонопольне право і перевіряє, чи не відбувається координація при встановленні цін.

Отже, коли аргументація зміщується від питання координації до питання монополії, це виглядає як відволікання від суті. Для ринку нафтопродуктів це критично, бо координація може виникати не лише там, де є один домінант, а й там, де кілька великих операторів рухаються надто синхронно в прозорому середовищі.

Чому «об’єктивні фактори» не закривають справу

У промові майже вся публічна дискусія зводиться до переліку об’єктивних факторів: імпорт із Європейського Союзу, однакові трейдери, валютний курс, логістика, митні платежі. Дійсно, ці чинники можуть пояснювати частину паралелізму. Але не весь паралелізм і не будь-яку його форму.

• Однакові витратні фактори можуть пояснювати загальний напрямок цінового руху, але не обов’язково пояснюють надмірну синхронність.
• Висока прозорість паливного ринку, про яку застерігає OECD, може не лише відображати ринок, а й полегшувати мовчазну координацію.
• Посилання на те, що самі оператори кажуть про падіння продажів і рентабельності, є лише позицією сторін, які перевіряються, а не нейтральним доказом.

У цьому питанні доречно навести порівняння з британською практикою. Британський CMA, тобто Управління з конкуренції та ринків, у своєму моніторингу паливного ринку прямо зазначав, що зростання операційних витрат не пояснює історично високі маржі, а конкуренція на ринку лишається слабкою. Звідси головний висновок: одного лише посилання на витратний тиск недостатньо, коли ринок демонструє підозріло узгоджену поведінку.

Європейська практика 2026 року була значно жорсткішою, ніж це подано в промові

Найслабшим місцем промови є спроба послатися на європейський досвід так, ніби в країнах ЄС антимонопольні органи в умовах кризи майже не втручалися. Цьому є протилежні приклади.

• У Британії CMA 12 березня 2026 року прискорив збір даних щодо бензину й дизеля та прямо заявив, що перевірятиме швидкість передавання оптових змін у роздрібні ціни й наявність rocket and feather pricing.
• Окремо 11 березня 2026 року британський регулятор розпочав перевірку скарг на heating oil, тобто на ринок пічного або опалювального пального.
• У Німеччині Bundeskartellamt повідомляв, що станом на 19 березня 2026 року зростання оптових цін на дизель було приблизно на 25 євроцентів за літр вищим за зростання цін на нафту.
• Ще в березні 2025 року у Німеччині було розпочато провадження за §32f GWB щодо суттєвого й тривалого порушення конкуренції на паливному ринку, а законодавчий пакет від 26 березня 2026 року ці інструменти додатково посилив.
• В Італії у березні 2026 року запровадили спеціальний Decreto carburanti, який зобов’язав компанії щоденно публікувати і передавати рекомендовані ціни до AGCM та органу цінового моніторингу.
• У Чехії антимонопольний орган офіційно заявляє, що довгостроково моніторить ринок пального і регулярно отримує звернення щодо однакових цін у певних локаціях.
• Європейська комісія в березні 2026 року підтверджувала, що в ЄС немає негайного дефіциту постачання, запаси нафти високі, а координація ведеться через Oil Coordination Group, тобто Групу координації нафтового ринку.

Ця фактура змінює акценти. Європа не діяла за принципом «це просто криза, тому все пояснюється автоматично». Навпаки, регулятори одночасно контролювали безпеку постачання, маржі, асиметрію передавання цін і поведінку самих учасників ринку. Тому апеляція до європейського досвіду в промові виглядає вибірковою.

Що це означає для українського ринку нафти й нафтопродуктів

• Ринок перебуває в ситуації, коли паралельна поведінка цін вже не може пояснюватися лише загальними словами про кризу, курс чи логістику.
• Наявність мінімального лагу до зовнішніх котирувань, цінової тотожності до копійок і високої кореляції формує достатній масив ознак для поглибленого скринінгу.
• Відсутність прямих доказів на ранній стадії не означає, що версія узгодженої поведінки знята.
• Політичні посилання на втручання Президента чи уряду можуть мати суспільне значення, але не мають самостійної доказової сили для відповіді на питання, чи була координація цінової поведінки.

Для паливного ринку це означає просту, але принципову річ: суспільство чує не те, чи завершено розслідування, а те, який сигнал подає регулятор. І коли такий сигнал лунає у формулі «доказів змови не зафіксовано», а поруч відсутнє пояснення, що йдеться лише про проміжну стадію, ринок отримує радше заспокійливий політичний меседж, ніж виважену конкурентну оцінку.

Підсумок

Із виступу Голови відомства випливає, що АМКУ юридично не спростовує картельну версію. Вона лише фіксує, що на ранньому етапі розслідування Комітет ще не мав достатніх доказів для остаточного висновку. Але аргументи, якими це супроводжується, — відсутність монополії, вільне ціноутворення, однакові витратні фактори і заяви самих операторів — не є достатніми для зняття підозр. Навпаки, з огляду на цінові індикатори ринок нафтопродуктів України потребує не публічної презумпції спокою, а повноцінного доведення або спростування версії узгодженої поведінки на базі мікроданих, часових рядів і форензічного аналізу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: виступу Павла Кириленка у Верховній Раді України

Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.

Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність

Боротьба зі спекулятивним зростанням цін

Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.

• Створення спеціального механізму для контролю за цінами під час кризових періодів
• Розширення повноважень регуляторів, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)
• Можливість введення тимчасових обмежень для запобігання ціновим зловживанням

Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.

Прискорення розвитку атомної енергетики

Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.

• До кінця 2027 року планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС
• Скорочення бюрократичних бар’єрів та прискорення запуску нових потужностей
• Державні гарантії для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок
• Зменшення залежності від газу, ціни на який залишаються волатильними

Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.

Зниження вартості життя: паливо та продукти

Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:

• Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів вже протягом 17 місяців
• Обмеження тарифів на енергію до кінця червня, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити 117 фунтів
• Додаткова підтримка вразливих груп — до 150 фунтів
• Виділення 53 млн фунтів на компенсацію витрат на мазут для опалення
• Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder для пошуку дешевшого пального

Окремо розглядається можливість точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію, що може зменшити ціни на продукти харчування.

Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз

Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:

• У попередніх програмах підтримки домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів допомоги
• Це становило 11% загальних витрат на підтримку енергетичних рахунків
• Надмірні державні витрати призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок

Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії

Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз

Контроль за паливним ринком

• CMA посилює моніторинг цін на бензин і дизель
• Проводиться дослідження ринку мазуту для опалення
• У разі порушень будуть застосовані санкції відповідно до законодавства

Джерело: Terminal
За матеріалами: gov.uk

Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько 20 млн барелів нафти на добу, або майже п’ята частина світового споживання. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.

Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального

Чому Ормузька протока має настільки велике значення

• Ормузька протока — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.
• За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно 20–25 кілометрів, а в нормальних умовах через неї проходить близько 60 танкерів на добу.
• Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько 20% світової нафти. Якщо світ споживає 103–104 млн барелів на добу, то втрата до 18–20 млн барелів є критичною для глобальної економіки.
• Окремо підкреслюється значення постачання зрідженого природного газу, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.

«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.

Чи є альтернатива Ормузькій протоці

• Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, немає.
• Частковою альтернативою названо нафтопровід East-West Pipeline у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.
• Озвучена потужність цього маршруту — до 7 млн барелів на добу, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.
• Далі ресурс можна спрямовувати через Суецький канал, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.
• Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали до 100 млрд доларів, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.

Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит

• На думку експерта, США не можуть швидко замістити навіть пів мільйона барелів на добу, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.
• Саудівська Аравія названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати 3–4 млн барелів на добу, але й вона залежить від логістики регіону.
• Венесуела, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.
• Гаяна, Бразилія, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.
• Норвегія, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько 200–300 тис. барелів на добу.
• Щодо росії, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно 9,5–10 млн барелів на добу, а більшість родовищ є виснаженими.

Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору

• Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько 5% операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько 95% — це деривативи, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.
• Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й спекулятивний чинник: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.
• У розмові прозвучала орієнтирна ціна 105 доларів за барель з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.
• Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у долар як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.

Що це означає для України вже зараз

• За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на 3–4 грн за літр.
• Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.
• Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють два чинники:
  • зовнішній — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;
  • внутрішній — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.
• Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно 21–27 діб.

«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.

Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку

• У розмові прямо згадується розслідування Антимонопольного комітету щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.
• Експерт називає український ринок недосконалим і говорить про ознаки олігополії — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.
• Як аргумент наводиться висока кореляція зміни цін між основними мережами — на рівні 0,9 і більше, тобто майже синхронне підвищення й зниження.
• Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.

Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною

• У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: Греція, Румунія, Литва, Польща, а також, імовірно, Болгарія і частково Угорщина.
• Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз.
• Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.

Який вихід для України бачить експерт

• Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про відновлення та розвиток власної переробки.
• Окремий акцент зроблено на міні-НПЗ — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.
• У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути тимчасове пом’якшення екологічних стандартів пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.
• Аргумент простий: це дозволило б зберігати додану вартість в Україні, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.

Що прозвучало про український видобуток нафти

• За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько 5 млн тонн нафти, а нині — близько 1,5 млн тонн.
• В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до 40–50% внутрішніх потреб.
• Серед ключових регіонів видобутку названо Полтавську, Сумську, Чернігівську області та Дніпровсько-Донецьку западину.
• Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.

Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни

• Диверсифікація джерел постачання залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.
• Логістична стійкість набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.
• Захист критичної інфраструктури прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.
• Регуляторні рішення під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.
• Ціноутворення на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: «Говорить Київ. Економіка»

Берлін запроваджує жорсткі правила для паливного ринку: підвищувати ціни на бензин і дизель дозволять лише раз на добу, а компанії змушені самі доводити відсутність зловживань. Причиною стали різкі цінові стрибки понад €2 за літр на тлі війни Ірану, що вплинула на глобальний нафтовий ринок.

Державна відповідь на ціновий шок

Обмеження для АЗС: менше маніпуляцій — більше контролю

Уряд Німеччини вирішив прямо втрутитися в механізм формування цін на автозаправних станціях (АЗС) — точках роздрібного продажу бензину та дизельного пального.

• Підвищення цін дозволено лише один раз на день — опівдні;
• Зниження вартості пального можливе у будь-який момент;
• За порушення передбачено штрафи до €100 000 (приблизно $115 400).

Таке рішення має зменшити практику частих змін цін протягом дня, яка викликала обурення споживачів і підозри щодо штучного завищення вартості.

Антимонопольна реформа: нові правила гри

Другим ключовим кроком стало посилення антимонопольного контролю — системи, що запобігає зловживанню ринковою владою великими компаніями.

• Тепер обов’язок доведення чесної поведінки покладається на постачальників пального;
• Раніше саме держава мала доводити факти зловживань;
• Компанії повинні будуть підтверджувати відповідність ринковим правилам.

Це означає суттєвий зсув балансу на користь регулятора і споживачів, що може змінити поведінку великих гравців ринку.

Причини: війна та ціни понад €2 за літр

Поштовхом до рішень стала різка ескалація цін на нафту через війну Ірану, що вплинула на глобальні енергетичні ринки.

• У березні ціни на пальне в Німеччині перевищили €2 за літр;
• Зростання виявилося швидшим, ніж у середньому по Європі;
• Це викликало тиск з боку політиків, бізнесу та споживачів.

«Примітно, що ціни на заправках у цій країні зросли сильніше, ніж у середньому по Європі. Нафтова галузь не надала переконливого пояснення цього ефекту, і саме тому ми будемо діяти» — міністерка економіки Катерина Райхе

Що далі: строки та перегляд

• Законопроєкт уже схвалений урядом;
• Очікуваний запуск — квітень 2026 року;
• Перед набуттям чинності потрібне затвердження обох палат парламенту;
• Передбачено перегляд через один рік для оцінки ефективності.

Висновки: сигнал для європейського паливного ринку

Німеччина демонструє готовність до прямого втручання у ринок пального в умовах цінових шоків. Поєднання адміністративних обмежень і посиленого антимонопольного контролю може:

• зменшити волатильність роздрібних цін;
• підвищити прозорість ринку;
• посилити відповідальність великих постачальників.

Водночас ефективність цих заходів залежатиме від їх практичного застосування та реакції ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Зростання цін на дизель і бензин у Німеччині стало результатом одночасного впливу глобальних та внутрішніх факторів. Європейський ринок нафтопродуктів залишається особливо чутливим до перебоїв у міжнародній торгівлі паливом.

• Напруженість у районі Ормузької протоки — ключового маршруту світових постачань нафти — підвищує ризики для перевезення сировини та нафтопродуктів.
• Навіть без фактичного припинення транзиту зростають витрати на страхування танкерів, логістику та тривалість маршрутів.
• Європа структурно залежить від імпорту дизеля, тому будь-яке порушення постачання швидко підвищує оптові ціни.
• Ці зміни оперативно передаються на роздрібний ринок, і ціни на АЗС реагують протягом кількох днів.

У результаті дизельне пальне та бензин E10 — суміш бензину з 10% біоетанолу — одночасно перевищили позначку €2,00 за літр.

Додаткові фактори зростання цін

Роздрібна ціна пального формується з кількох компонентів, які разом визначають кінцеву вартість для споживача.

• Податки та кліматичні збори CO₂, які є важливою частиною ціни в ЄС.
• Біопаливні квоти, що зобов’язують додавати біокомпоненти до бензину.
• Оптові котирування нафтопродуктів, які залежать від світових цін на нафту.
• Сезонні ремонти нафтопереробних заводів, що тимчасово скорочують виробництво.

Коли оптові котирування зростають, автозаправні станції швидко підвищують ціни. Водночас швидкість їх зниження після здешевлення нафти часто стає предметом критики з боку регуляторів.

Антимонопольне розслідування Bundeskartellamt

5 березня Міністерство економіки Німеччини доручило федеральному антимонопольному органу Bundeskartellamt перевірити ситуацію на ринку пального.

• Регулятор аналізує дані про ціни на рівні окремих автозаправних станцій.
• Перевіряється, чи відповідають ціни реальним витратам і чи немає узгодженої поведінки між операторами АЗС.
• У разі виявлення порушень можливі штрафи або нові правила прозорості ціноутворення.

Одним із можливих результатів розслідування може стати вимога швидше передавати зниження оптових цін до роздрібного рівня. У такому випадку маржа операторів АЗС може зменшитися, а споживачі отримають нижчі ціни.

Економічні наслідки для транспорту та бізнесу

Зростання вартості дизельного пального особливо відчутне для секторів економіки з високими транспортними витратами.

• Логістика та вантажні перевезення — дизель є основним видом пального для вантажівок.
• Авіаперевезення — дорожче пальне підвищує витрати на операційну діяльність.
• Рітейл та електронна комерція — можливе зростання тарифів на доставку.
• Хімічна промисловість — підвищуються витрати на транспортування сировини.

Для компаній це означає необхідність перегляду контрактів із паливними надбавками, а також використання інструментів хеджування енергетичних ризиків.

Глобальний контекст: роль Ормузької протоки

Ормузька протока — один із ключових вузлів світової енергетичної логістики. Через неї проходить значна частина експорту нафти з країн Перської затоки.

• Будь-яка напруженість у регіоні миттєво підвищує так звану “ризикову премію” у цінах на нафту.
• Зростають страхові ставки для танкерів.
• Постачальники змушені використовувати довші маршрути транспортування.

Навіть без фактичної блокади цього маршруту ці фактори можуть значно підвищувати кінцеву вартість нафтопродуктів у Європі.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Energy News

Національний регулятор ринку продовжує масштабні перевірки цін на пальне. Упродовж п’яти днів контролюючий орган провів понад 700 інспекцій на автозаправних станціях, відстежуючи ціни на бензин і дизель у режимі реального часу. Основну увагу приділяють віддаленим регіонам та островам, де обмежена конкуренція може спричиняти завищення вартості пального.

П’ять днів безперервного контролю паливного ринку

Незалежний орган контролю ринку та захисту прав споживачів Греції продовжує інтенсивні перевірки сектору моторного пального. Йдеться про системний нагляд за цінами на бензин та дизельне пальне на автозаправних станціях по всій країні.

• Понад 700 перевірок проведено з моменту початку кампанії контролю.
• Моніторинг триває п’ятий день поспіль.
• Ціни на пальне відстежуються у режимі реального часу.
• Інспекції почалися у суботу після обіду і охоплюють усю мережу автозаправних станцій.

Регулятор пояснює, що метою перевірок є виявлення випадків маніпуляцій із цінами або порушень правил конкуренції на ринку моторного пального.

Цифровий моніторинг цін

Контроль здійснюється із використанням спеціальної онлайн-платформи, яка акумулює дані про ціни на АЗС у масштабі країни.

• Для моніторингу застосовується система FuelPrices.gr.
• Платформа дозволяє відстежувати ціни на бензин і дизель у реальному часі.
• Дані надходять від усіх автозаправних станцій.
• Інформація використовується для порівняння цін та виявлення відхилень.

Такий підхід дозволяє контролюючим органам оперативно реагувати на можливі зловживання, особливо в регіонах із меншою кількістю операторів ринку.

Порушення та штрафи

За результатами інспекцій контролери вже виявили низку випадків порушення правил ціноутворення.

• У випадках підтверджених порушень накладено фінансові санкції.
• Найбільше відхилень у цінах зафіксовано у віддалених районах і на островах.
• Причиною називають обмежену конкуренцію між АЗС.

Економічна логіка таких відхилень полягає в тому, що у різних регіонах різна кількість постачальників пального, а отже знижується конкурентний тиск на роздрібні ціни.

Що означає контроль для паливного ринку

Інтенсивні перевірки демонструють спробу держави посилити прозорість ціноутворення на ринку моторного пального.

• Регулятор відстежує цінові коливання бензину та дизелю.
• Контроль спрямований на запобігання змовам і завищенню цін.
• Дані цифрових платформ допомагають оперативно знаходити аномалії у вартості пального.

У практиці європейських країн подібні перевірки часто проводять під час періодів підвищеної волатильності енергетичних ринків, коли ризик спекуляцій або різких стрибків цін є особливо високим.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Intime News

Федеральна антимонопольна служба рф (ФАС) ініціювала офіційну справу проти дочірньої компанії «Газпрому» через суттєве скорочення продажів бензину на головній енергетичній біржі країни — на тлі підвищення цін на пальне та ймовірних обмежень експорту.

Звинувачення у маніпуляціях на ринку

• ФАС звинувачує «Газпром нефть» у зменшенні продажів бензину Аі-92 на 74% і Аі-95 на 50% на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі з 20 травня по 27 червня.
• Ці дії, на думку регулятора, порушують законодавство про конкуренцію та можуть дестабілізувати ринок у пік попиту.
• 17 червня ФАС направила офіційне попередження «Газпрому» з вимогою пояснити падіння обсягів продажів із заводів у Сургуті та Астрахані.

Контекст та політичний тиск

• Розслідування ФАС збігається з різким зростанням цін на бензин у рф, що викликає занепокоєння перед початком жнив та піком літніх перевезень.
• Влада розглядає можливість запровадження нових обмежень на експорт пального, щоб забезпечити внутрішній попит.
• Цінова модель на біржі передбачає постійну участь основних виробників, включаючи «Газпром», для підтримання прозорості та стабільності постачання.

Сигнал державним компаніям

• Регуляторні дії спрямовані на утримання соціальної стабільності, попри інтереси експортно орієнтованих енергетичних компаній.
• Аналітики вважають, що справа має також політичне забарвлення — вона має заспокоїти споживачів і дати сигнал впливовим бенефіціарам галузі.

“Падіння продажів у період підвищеного попиту може порушувати антимонопольне законодавство та створювати ризики для стабільності ринку”, — йдеться у заяві ФАС.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку