До Вірменії залізницею через Грузію надійшла партія бензину з Азербайджану. Це перша відома комерційна угода між двома країнами за майже три десятиліття. Подія розглядається як крок до зменшення залежності Єревана від російських енергоносіїв та як елемент ширшого політичного й економічного зближення у регіоні.

Перше постачання за три десятиліття

19 грудня до Вірменії прибули 22 залізничні вагони бензину, відправлені з Азербайджану транзитом через територію Грузії. Це стало першим комерційним енергетичним постачанням між двома країнами приблизно за 30 років, попри тривалий конфлікт та закриті кордони.

• Дата прибуття: 19 грудня 2025 року
• Маршрут: Азербайджан – Грузія – Вірменія
• Формат: залізничне постачання бензину

Політичні умови та економічний контекст

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян наголосив, що угода має комерційний характер, але стала можливою завдяки зміні політичного клімату між країнами.

«Торгівля відбувається між приватними компаніями, але саме встановлений мир між Вірменією та Азербайджаном створив політичні умови для цієї торгівлі», — Нікол Пашинян.

Домовленість була досягнута у листопаді під час переговорів за участю віцепрем’єрів обох країн у межах зусиль із розширення економічної співпраці.

Залежність від росії та чутливість диверсифікації

За підсумками минулого року близько 65 відсотків бензину Вірменія імпортувала з росії. Така структура постачання робить питання диверсифікації критично чутливим для енергетичної безпеки країни.

• Частка росії в імпорті бензину: ≈65%
• Ризик: висока концентрація одного джерела постачання
• Мета: зниження політичної та логістичної вразливості

Обмеження та середньострокові ризики

У Вірменії постачання з Азербайджану сприймається як потенційно корисне, але вразливе рішення. Побоювання пов’язані з можливим відновленням напруженості, що може призвести до припинення постачання.

«Існує страх, що у разі нового загострення Азербайджан може перекрити постачання і залишити Вірменію без ресурсу», — зазначила дослідниця Регіонального центру досліджень у Єревані Емілі Бабакян Фрейзер.

Тому нинішню угоду розглядають радше як середньо- та довгострокову можливість, а не як негайну заміну російських обсягів.

Транзит і регіональна логістика

Раніше у 2025 році Азербайджан відновив транзит товарів до Вірменії, скасувавши обмеження, що діяли з 1997 року. З жовтня через азербайджанську територію вже пройшли дві партії зерна з Казахстану та росії.

• Рік зняття обмежень: 2025
• Попередні транзитні вантажі: зерно з Казахстану та росії
• Значення: відновлення регіональних логістичних коридорів

Можливі наслідки для ринку

• Диверсифікація джерел: поява азербайджанського напрямку знижує монопольну роль росії у постачанні бензину.
• Логістична стійкість: залізничний маршрут через Грузію підвищує гнучкість постачання у кризових сценаріях.
• Стратегічні запаси: нові канали імпорту створюють умови для формування більш стійких резервів пального.

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: зниження напруги зменшує ризики фізичних загроз для транспортних коридорів.
• Економічна складова: відновлення транзиту стимулює інвестиції в залізничну та прикордонну інфраструктуру.
• Розосередження ризиків: альтернативні маршрути зменшують залежність від одного геополітичного центру.

Вплив на ціноутворення

• Структура ціни: конкуренція між джерелами може знизити імпортну премію.
• Маржа: альтернативні постачання посилюють переговорну позицію імпортерів.
• Конкуренція: зменшення домінування одного постачальника створює передумови для стабілізації цін.

Джерело: Terminal

За матеріалами: RFE/RL — Armenian Service та Azerbaijani Service

До 2030 року Казахстан і Азербайджан можуть зіштовхнутися зі зниженням потужностей видобутку нафти, попри інвестиції у великі інфраструктурні проєкти. Потужності Тенгізу та Кашагану в Казахстані, а також проєкт ACE в Азербайджані покликані частково пом’якшити спад, проте довгострокові перспективи залишаються невизначеними.

Казахстан

У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Казахстані скоротився на 50 тис. барелів на добу (тб/д) у річному вимірі до 1,9 млн барелів на добу (мб/д) через технічне обслуговування на ключових родовищах Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. Проєкт Future Growth Project (FGP) на Тенгізі під керівництвом Chevron розширив потужність родовища на 260 тб/д — до 860 тб/д у січні 2025 року, що збільшило загальну потужність видобутку сирої нафти до 2,1 мб/д.

Після запуску проєкту з керування тиском на свердловинах Тенгіза у 2023 році та старту FGP, частка Тенгізу у загальному видобутку казахської нафти перевищила 40%. Однак, за прогнозами, до 2030 року потужність Казахстану знизиться до 1,9 мб/д — доти, доки не буде ухвалено тверде рішення щодо розширення Кашагану та інших великих родовищ.

У жовтні 2024 року Сенат Казахстану поглибив стратегічне партнерство з Катаром, затвердивши довгострокову співпрацю в енергетиці та сільському господарстві. Було підписано угоди між QazaqGaz та катарською компанією UCC Holdings щодо завершення будівництва заводу з переробки сірководневого газу потужністю 100 млн стандартних куб. футів на добу (MMscf/d), що підтримує фазу 2A розвитку Кашагану.

Завод і супутні трубопроводи мають збільшити нафтовидобувні потужності приблизно на 25 тб/д — до 440 тб/д; запуск очікується наприкінці 2026 року. Підписані також угоди щодо наступних газопереробних проєктів, пов’язаних з Кашаганом, однак у прогноз вони поки не включені як остаточні.

Азербайджан

У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Азербайджані знизився на 20 тб/д — до 600 тб/д. Очікується, що обсяг залишатиметься приблизно на цьому рівні, оскільки BP продовжує поступово вводити в експлуатацію нову офшорну платформу Azeri Central East (ACE) потужністю 100 тб/д.

Цей проєкт, а також компресорна станція на Шах-Денізі, мають зміцнити нафтовидобувний потенціал Азербайджану в короткостроковій перспективі та пом’якшити спад до очікуваного зниження до 520 тб/д у 2030 році.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку