<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Azerbaijan</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/azerbaijan/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 07 May 2026 07:55:40 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Вірменія вперше за 30 років імпортувала бензин з Азербайджану: сигнал диверсифікації та зниження залежності від росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/22/virmeniya-vpershe-za-30-rokiv-importuvala-benzin-z-azerbajdzhanu-signal-diversifikaci%d1%97-ta-znizhennya-zalezhnosti-vid-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/22/virmeniya-vpershe-za-30-rokiv-importuvala-benzin-z-azerbajdzhanu-signal-diversifikaci%d1%97-ta-znizhennya-zalezhnosti-vid-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Dec 2025 08:56:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Armenia]]></category>
		<category><![CDATA[Azerbaijan]]></category>
		<category><![CDATA[diversification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline trade]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[South Caucasus]]></category>
		<category><![CDATA[Азербайджан]]></category>
		<category><![CDATA[Вірменія]]></category>
		<category><![CDATA[диверсификация]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Південний Кавказ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153470</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30032-Азербайджан_флаг.jpg" alt="Вірменія вперше за 30 років імпортувала бензин з Азербайджану: сигнал диверсифікації та зниження залежності від росії"/><br />До Вірменії залізницею через Грузію надійшла партія бензину з Азербайджану. Це перша відома комерційна угода між двома країнами за майже три десятиліття. Подія розглядається як крок до зменшення залежності Єревана від російських енергоносіїв та як елемент ширшого політичного й економічного зближення у регіоні. Перше постачання за три десятиліття 19 грудня до Вірменії прибули 22 залізничні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30032-Азербайджан_флаг.jpg" alt="Вірменія вперше за 30 років імпортувала бензин з Азербайджану: сигнал диверсифікації та зниження залежності від росії"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>До Вірменії залізницею через Грузію надійшла партія бензину з Азербайджану. Це перша відома комерційна угода між двома країнами за майже три десятиліття. Подія розглядається як крок до зменшення залежності Єревана від російських енергоносіїв та як елемент ширшого політичного й економічного зближення у регіоні.</p>
<h2>Перше постачання за три десятиліття</h2>
<p>19 грудня до Вірменії прибули <strong>22 залізничні вагони бензину</strong>, відправлені з Азербайджану транзитом через територію Грузії. Це стало <strong>першим комерційним енергетичним постачанням</strong> між двома країнами приблизно за 30 років, попри тривалий конфлікт та закриті кордони.</p>
<ul>
<li><strong>Дата прибуття:</strong> 19 грудня 2025 року</li>
<li><strong>Маршрут:</strong> Азербайджан – Грузія – Вірменія</li>
<li><strong>Формат:</strong> залізничне постачання бензину</li>
</ul>
<h2>Політичні умови та економічний контекст</h2>
<p>Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян наголосив, що угода має комерційний характер, але стала можливою завдяки зміні політичного клімату між країнами.</p>
<blockquote><p>«Торгівля відбувається між приватними компаніями, але саме встановлений мир між Вірменією та Азербайджаном створив політичні умови для цієї торгівлі», — Нікол Пашинян.</p></blockquote>
<p>Домовленість була досягнута у листопаді під час переговорів за участю віцепрем’єрів обох країн у межах зусиль із розширення економічної співпраці.</p>
<h2>Залежність від росії та чутливість диверсифікації</h2>
<p>За підсумками минулого року <strong>близько 65 відсотків бензину</strong> Вірменія імпортувала з росії. Така структура постачання робить питання диверсифікації <em>критично чутливим</em> для енергетичної безпеки країни.</p>
<ul>
<li><strong>Частка росії в імпорті бензину:</strong> ≈65%</li>
<li><strong>Ризик:</strong> висока концентрація одного джерела постачання</li>
<li><strong>Мета:</strong> зниження політичної та логістичної вразливості</li>
</ul>
<h2>Обмеження та середньострокові ризики</h2>
<p>У Вірменії постачання з Азербайджану сприймається як потенційно корисне, але <em>вразливе</em> рішення. Побоювання пов’язані з можливим відновленням напруженості, що може призвести до припинення постачання.</p>
<blockquote><p>«Існує страх, що у разі нового загострення Азербайджан може перекрити постачання і залишити Вірменію без ресурсу», — зазначила дослідниця Регіонального центру досліджень у Єревані Емілі Бабакян Фрейзер.</p></blockquote>
<p>Тому нинішню угоду розглядають радше як <strong>середньо- та довгострокову можливість</strong>, а не як негайну заміну російських обсягів.</p>
<h2>Транзит і регіональна логістика</h2>
<p>Раніше у 2025 році Азербайджан відновив транзит товарів до Вірменії, скасувавши обмеження, що діяли з 1997 року. З жовтня через азербайджанську територію вже пройшли <strong>дві партії зерна</strong> з Казахстану та росії.</p>
<ul>
<li><strong>Рік зняття обмежень:</strong> 2025</li>
<li><strong>Попередні транзитні вантажі:</strong> зерно з Казахстану та росії</li>
<li><strong>Значення:</strong> відновлення регіональних логістичних коридорів</li>
</ul>
<h2>Можливі наслідки для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел:</strong> поява азербайджанського напрямку знижує монопольну роль росії у постачанні бензину.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> залізничний маршрут через Грузію підвищує гнучкість постачання у кризових сценаріях.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> нові канали імпорту створюють умови для формування більш стійких резервів пального.</li>
</ul>
<h2>Захист критичної інфраструктури</h2>
<ul>
<li><strong>Військова складова:</strong> зниження напруги зменшує ризики фізичних загроз для транспортних коридорів.</li>
<li><strong>Економічна складова:</strong> відновлення транзиту стимулює інвестиції в залізничну та прикордонну інфраструктуру.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків:</strong> альтернативні маршрути зменшують залежність від одного геополітичного центру.</li>
</ul>
<h2>Вплив на ціноутворення</h2>
<ul>
<li><strong>Структура ціни:</strong> конкуренція між джерелами може знизити імпортну премію.</li>
<li><strong>Маржа:</strong> альтернативні постачання посилюють переговорну позицію імпортерів.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> зменшення домінування одного постачальника створює передумови для стабілізації цін.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.rferl.org/">RFE/RL — Armenian Service та Azerbaijani Service</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30032-Азербайджан_флаг.jpg" alt="Вірменія вперше за 30 років імпортувала бензин з Азербайджану: сигнал диверсифікації та зниження залежності від росії"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>До Вірменії залізницею через Грузію надійшла партія бензину з Азербайджану. Це перша відома комерційна угода між двома країнами за майже три десятиліття. Подія розглядається як крок до зменшення залежності Єревана від російських енергоносіїв та як елемент ширшого політичного й економічного зближення у регіоні.</p>
<h2>Перше постачання за три десятиліття</h2>
<p>19 грудня до Вірменії прибули <strong>22 залізничні вагони бензину</strong>, відправлені з Азербайджану транзитом через територію Грузії. Це стало <strong>першим комерційним енергетичним постачанням</strong> між двома країнами приблизно за 30 років, попри тривалий конфлікт та закриті кордони.</p>
<ul>
<li><strong>Дата прибуття:</strong> 19 грудня 2025 року</li>
<li><strong>Маршрут:</strong> Азербайджан – Грузія – Вірменія</li>
<li><strong>Формат:</strong> залізничне постачання бензину</li>
</ul>
<h2>Політичні умови та економічний контекст</h2>
<p>Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян наголосив, що угода має комерційний характер, але стала можливою завдяки зміні політичного клімату між країнами.</p>
<blockquote><p>«Торгівля відбувається між приватними компаніями, але саме встановлений мир між Вірменією та Азербайджаном створив політичні умови для цієї торгівлі», — Нікол Пашинян.</p></blockquote>
<p>Домовленість була досягнута у листопаді під час переговорів за участю віцепрем’єрів обох країн у межах зусиль із розширення економічної співпраці.</p>
<h2>Залежність від росії та чутливість диверсифікації</h2>
<p>За підсумками минулого року <strong>близько 65 відсотків бензину</strong> Вірменія імпортувала з росії. Така структура постачання робить питання диверсифікації <em>критично чутливим</em> для енергетичної безпеки країни.</p>
<ul>
<li><strong>Частка росії в імпорті бензину:</strong> ≈65%</li>
<li><strong>Ризик:</strong> висока концентрація одного джерела постачання</li>
<li><strong>Мета:</strong> зниження політичної та логістичної вразливості</li>
</ul>
<h2>Обмеження та середньострокові ризики</h2>
<p>У Вірменії постачання з Азербайджану сприймається як потенційно корисне, але <em>вразливе</em> рішення. Побоювання пов’язані з можливим відновленням напруженості, що може призвести до припинення постачання.</p>
<blockquote><p>«Існує страх, що у разі нового загострення Азербайджан може перекрити постачання і залишити Вірменію без ресурсу», — зазначила дослідниця Регіонального центру досліджень у Єревані Емілі Бабакян Фрейзер.</p></blockquote>
<p>Тому нинішню угоду розглядають радше як <strong>середньо- та довгострокову можливість</strong>, а не як негайну заміну російських обсягів.</p>
<h2>Транзит і регіональна логістика</h2>
<p>Раніше у 2025 році Азербайджан відновив транзит товарів до Вірменії, скасувавши обмеження, що діяли з 1997 року. З жовтня через азербайджанську територію вже пройшли <strong>дві партії зерна</strong> з Казахстану та росії.</p>
<ul>
<li><strong>Рік зняття обмежень:</strong> 2025</li>
<li><strong>Попередні транзитні вантажі:</strong> зерно з Казахстану та росії</li>
<li><strong>Значення:</strong> відновлення регіональних логістичних коридорів</li>
</ul>
<h2>Можливі наслідки для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел:</strong> поява азербайджанського напрямку знижує монопольну роль росії у постачанні бензину.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> залізничний маршрут через Грузію підвищує гнучкість постачання у кризових сценаріях.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> нові канали імпорту створюють умови для формування більш стійких резервів пального.</li>
</ul>
<h2>Захист критичної інфраструктури</h2>
<ul>
<li><strong>Військова складова:</strong> зниження напруги зменшує ризики фізичних загроз для транспортних коридорів.</li>
<li><strong>Економічна складова:</strong> відновлення транзиту стимулює інвестиції в залізничну та прикордонну інфраструктуру.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків:</strong> альтернативні маршрути зменшують залежність від одного геополітичного центру.</li>
</ul>
<h2>Вплив на ціноутворення</h2>
<ul>
<li><strong>Структура ціни:</strong> конкуренція між джерелами може знизити імпортну премію.</li>
<li><strong>Маржа:</strong> альтернативні постачання посилюють переговорну позицію імпортерів.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> зменшення домінування одного постачальника створює передумови для стабілізації цін.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.rferl.org/">RFE/RL — Armenian Service та Azerbaijani Service</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/22/virmeniya-vpershe-za-30-rokiv-importuvala-benzin-z-azerbajdzhanu-signal-diversifikaci%d1%97-ta-znizhennya-zalezhnosti-vid-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Очікуване скорочення каспійських потужностей з видобутку нафти в Казахстані та Азербайджані до 2030 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/ochikuvane-skorochennya-kaspijskix-potuzhnostej-z-vidobutku-nafti-v-kazaxstani-ta-azerbajdzhani-do-2030-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/ochikuvane-skorochennya-kaspijskix-potuzhnostej-z-vidobutku-nafti-v-kazaxstani-ta-azerbajdzhani-do-2030-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 06:45:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ACE]]></category>
		<category><![CDATA[Azerbaijan]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[Caspian]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[Азербайджан]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Каспий]]></category>
		<category><![CDATA[Кашаган]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтогаз]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Тенгіз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152307</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29319-Нефтяная_качалка.jpg" alt="Очікуване скорочення каспійських потужностей з видобутку нафти в Казахстані та Азербайджані до 2030 року"/><br />До 2030 року Казахстан і Азербайджан можуть зіштовхнутися зі зниженням потужностей видобутку нафти, попри інвестиції у великі інфраструктурні проєкти. Потужності Тенгізу та Кашагану в Казахстані, а також проєкт ACE в Азербайджані покликані частково пом’якшити спад, проте довгострокові перспективи залишаються невизначеними. Казахстан У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Казахстані скоротився на 50 тис. барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29319-Нефтяная_качалка.jpg" alt="Очікуване скорочення каспійських потужностей з видобутку нафти в Казахстані та Азербайджані до 2030 року"/><br /><p>До 2030 року Казахстан і Азербайджан можуть зіштовхнутися зі зниженням потужностей видобутку нафти, попри інвестиції у великі інфраструктурні проєкти. Потужності Тенгізу та Кашагану в Казахстані, а також проєкт ACE в Азербайджані покликані частково пом’якшити спад, проте довгострокові перспективи залишаються невизначеними.</p>
<h3>Казахстан</h3>
<p>У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Казахстані скоротився на 50 тис. барелів на добу (тб/д) у річному вимірі до 1,9 млн барелів на добу (мб/д) через технічне обслуговування на ключових родовищах Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. Проєкт Future Growth Project (FGP) на Тенгізі під керівництвом Chevron розширив потужність родовища на 260 тб/д — до 860 тб/д у січні 2025 року, що збільшило загальну потужність видобутку сирої нафти до 2,1 мб/д.</p>
<p>Після запуску проєкту з керування тиском на свердловинах Тенгіза у 2023 році та старту FGP, частка Тенгізу у загальному видобутку казахської нафти перевищила 40%. Однак, за прогнозами, до 2030 року потужність Казахстану знизиться до 1,9 мб/д — доти, доки не буде ухвалено тверде рішення щодо розширення Кашагану та інших великих родовищ.</p>
<p>У жовтні 2024 року Сенат Казахстану поглибив стратегічне партнерство з Катаром, затвердивши довгострокову співпрацю в енергетиці та сільському господарстві. Було підписано угоди між QazaqGaz та катарською компанією UCC Holdings щодо завершення будівництва заводу з переробки сірководневого газу потужністю 100 млн стандартних куб. футів на добу (MMscf/d), що підтримує фазу 2A розвитку Кашагану.</p>
<p>Завод і супутні трубопроводи мають збільшити нафтовидобувні потужності приблизно на 25 тб/д — до 440 тб/д; запуск очікується наприкінці 2026 року. Підписані також угоди щодо наступних газопереробних проєктів, пов’язаних з Кашаганом, однак у прогноз вони поки не включені як остаточні.</p>
<h3>Азербайджан</h3>
<p>У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Азербайджані знизився на 20 тб/д — до 600 тб/д. Очікується, що обсяг залишатиметься приблизно на цьому рівні, оскільки BP продовжує поступово вводити в експлуатацію нову офшорну платформу Azeri Central East (ACE) потужністю 100 тб/д.</p>
<p>Цей проєкт, а також компресорна станція на Шах-Денізі, мають зміцнити нафтовидобувний потенціал Азербайджану в короткостроковій перспективі та пом’якшити спад до очікуваного зниження до 520 тб/д у 2030 році.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29319-Нефтяная_качалка.jpg" alt="Очікуване скорочення каспійських потужностей з видобутку нафти в Казахстані та Азербайджані до 2030 року"/><br /><p>До 2030 року Казахстан і Азербайджан можуть зіштовхнутися зі зниженням потужностей видобутку нафти, попри інвестиції у великі інфраструктурні проєкти. Потужності Тенгізу та Кашагану в Казахстані, а також проєкт ACE в Азербайджані покликані частково пом’якшити спад, проте довгострокові перспективи залишаються невизначеними.</p>
<h3>Казахстан</h3>
<p>У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Казахстані скоротився на 50 тис. барелів на добу (тб/д) у річному вимірі до 1,9 млн барелів на добу (мб/д) через технічне обслуговування на ключових родовищах Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. Проєкт Future Growth Project (FGP) на Тенгізі під керівництвом Chevron розширив потужність родовища на 260 тб/д — до 860 тб/д у січні 2025 року, що збільшило загальну потужність видобутку сирої нафти до 2,1 мб/д.</p>
<p>Після запуску проєкту з керування тиском на свердловинах Тенгіза у 2023 році та старту FGP, частка Тенгізу у загальному видобутку казахської нафти перевищила 40%. Однак, за прогнозами, до 2030 року потужність Казахстану знизиться до 1,9 мб/д — доти, доки не буде ухвалено тверде рішення щодо розширення Кашагану та інших великих родовищ.</p>
<p>У жовтні 2024 року Сенат Казахстану поглибив стратегічне партнерство з Катаром, затвердивши довгострокову співпрацю в енергетиці та сільському господарстві. Було підписано угоди між QazaqGaz та катарською компанією UCC Holdings щодо завершення будівництва заводу з переробки сірководневого газу потужністю 100 млн стандартних куб. футів на добу (MMscf/d), що підтримує фазу 2A розвитку Кашагану.</p>
<p>Завод і супутні трубопроводи мають збільшити нафтовидобувні потужності приблизно на 25 тб/д — до 440 тб/д; запуск очікується наприкінці 2026 року. Підписані також угоди щодо наступних газопереробних проєктів, пов’язаних з Кашаганом, однак у прогноз вони поки не включені як остаточні.</p>
<h3>Азербайджан</h3>
<p>У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Азербайджані знизився на 20 тб/д — до 600 тб/д. Очікується, що обсяг залишатиметься приблизно на цьому рівні, оскільки BP продовжує поступово вводити в експлуатацію нову офшорну платформу Azeri Central East (ACE) потужністю 100 тб/д.</p>
<p>Цей проєкт, а також компресорна станція на Шах-Денізі, мають зміцнити нафтовидобувний потенціал Азербайджану в короткостроковій перспективі та пом’якшити спад до очікуваного зниження до 520 тб/д у 2030 році.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/ochikuvane-skorochennya-kaspijskix-potuzhnostej-z-vidobutku-nafti-v-kazaxstani-ta-azerbajdzhani-do-2030-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/azerbaijan/feed/ ) in 0.20201 seconds, on May 7th, 2026 at 7:00 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 7th, 2026 at 8:00 pm UTC -->