Офіс контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадив санкції проти сербської компанії NIS, що належить російській Gazprom Neft, після восьми відтермінувань. Це рішення може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Сербії та конкурентне середовище на балканському ринку нафти.

Енергетичний вузол Балкан: геополітика та економіка санкцій

• Дата запровадження санкцій: жовтень 2025 року після восьми відстрочок.
• Причина: російська власність і «вторинний ризик» фінансування війни росії проти України.
• Ключовий суб’єкт: NIS — єдиний нафтопереробник Сербії, що забезпечує понад 80% пального країни.
• Основний власник: російська Gazprom Neft володіє 44,9% акцій, держава Сербія — 29,9%, решта — дрібні акціонери.

Ланцюг впливу санкцій OFAC на енергетичний ринок Балкан

• Санкції США → зупинка спеціальної ліцензії NIS → операційні труднощі у переробці нафти
• Газпром → втрата контролю через перенесення акцій → спроби уникнути санкцій
• Сербія → залежність від російського газу → вимушений баланс між Заходом і росією
• Хорватія → пропозиція викупу NIS → потенційне посилення впливу на регіональний ринок
• Ринок пального → можливе зростання цін і дефіцит пального у Сербії та сусідніх країнах

Операційні виклики NIS

• Компанія підтвердила, що спеціальну ліцензію від Міністерства фінансів США не було подовжено після восьми відстрочок.
• Попри це, NIS заявила про достатні запаси сирої нафти та безперебійне постачання пального.
• Фінансовий сектор Сербії отримав розпорядження припинити всі операції з NIS, щоб уникнути статусу банку, який співпрацює із санкційним суб’єктом.

«Ми більше не маємо про що говорити з американцями. США нав’язали свою волю, а Європа її підтримає», — заявив президент Сербії Александр Вучич.

Реакція сусідів: економічна можливість для Хорватії

• Хорватський міністр економіки Анте Сушняр 9 жовтня заявив, що країна готова придбати NIS, якщо Сербія розглядатиме продаж як вихід із кризи.
• Хорватська компанія Jadranski Naftovod має 40-річну історію співпраці з NIS і зацікавлена у спільних енергетичних рішеннях.

«Це полегшить становище як для нас, так і для Сербії», — Анте Сушняр, міністр економіки Хорватії.

Регіональні наслідки: розширення санкційного ефекту

• Постачання нафти до Сербії та експорт пального можуть скоротитися, що призведе до зростання цін на бензин у регіоні.
• Вплив відчують також Боснія і Герцеговина, Румунія, Болгарія та Хорватія, де діють підрозділи NIS.
• Порушення ланцюгів постачання може переформатувати ринок нафти на Балканах — з ослабленням російського впливу та посиленням ролі ЄС.

Висновок

• Короткостроковий ефект: дестабілізація внутрішнього енергоринку Сербії, зростання цін, обмеження фінансування російських енергетичних компаній.
• Середньостроковий ефект: можливість реструктуризації енергетичного сектору Сербії та залучення західних інвесторів.
• Довгостроковий ефект: зміна балансу сил на Балканах — послаблення енергетичного впливу росії, потенційне наближення Сербії до стандартів ЄС.

Санкції США проти NIS стали каталізатором зміни енергетичної архітектури регіону, вивівши на поверхню суперечність між залежністю Сербії від російських енергоносіїв та її стратегічним прагненням до європейської інтеграції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.

Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани

Санкційний удар Вашингтона

• Дата оголошення: 9 жовтня 2025 року.
• Кількість підсанкційних: близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.
• Основна мета: перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.
• Ключовий фігурант: Shandong Jincheng Petrochemical Group — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.
• Також під санкціями: Rizhao Shihua Crude Oil Terminal у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери Kongm, Big Mag та Voy.

«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Розширення санкційного фронту

• Це вже четвертий раунд санкцій США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.
• Попередні раунди торкалися понад 115 компаній, осіб і суден, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.
• Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.

Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку

• США не продовжили санкційне послаблення для сербського НПЗ NIS, пов’язаного з «Газпром нефть».
• НПЗ забезпечує близько 80% пального Сербії.
• Через це постачання через хорватський трубопровід JANAF опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до 15 жовтня.
• Хорватський оператор JANAF попередив про можливі втрати близько €18 млн доходів.
• Президент Сербії зазначив, що резерви пального вистачать лише до листопада.

Вплив на конкуренцію та ринок нафти

• Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.
• Китайські «чайники» можуть тимчасово зберігати закупівлі, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.
• Рішення США щодо Балкан створює дефіцит пального у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.
• Сумарний ефект двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.

Геополітичний сигнал

• Санкції збігаються в часі з крихким перемир’ям у Газі і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.
• Вашингтон демонструє, що санкційна політика не послабиться навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.
• Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.

Висновки

• Дії США спрямовані на економічну ізоляцію Ірану через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.
• Паралельно — послаблення енергетичних важелів москви у регіонах, які залежать від її постачань.
• Для Китаю це означає підвищення вартості ризику у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.
• Для Європи — тимчасовий дефіцит нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.
• Для глобального ринку — зростання волатильності та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com