<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Balkans</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/balkans/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Jul 2026 17:05:51 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 05:29:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Balkans]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shandong]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Washington]]></category>
		<category><![CDATA[Балкани]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br />Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі. Вплив санкцій США на китайські [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/balkans/feed/ ) in 0.19352 seconds, on Jul 18th, 2026 at 1:58 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 18th, 2026 at 2:58 pm UTC -->