<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; беквордейшн</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/bekvordejshn/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Європа на порозі рекордного імпорту дизеля та авіагасу через санкційні обмеження проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Oct 2025 08:22:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel imports]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoil crack]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[беквордейшн]]></category>
		<category><![CDATA[импорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153332</guid>
		<description><![CDATA[ЄС у жовтні наближається до найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів. Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів Що відбулося 1–20 жовтня порти ЄС [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий ринок у травні: падіння кошика OPEC, волатильність ф’ючерсів і сигнали послаблення попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/svitovij-naftovij-rinok-u-travni-padinnya-koshika-opec-volatilnist-fyuchersiv-i-signali-poslablennya-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/svitovij-naftovij-rinok-u-travni-padinnya-koshika-opec-volatilnist-fyuchersiv-i-signali-poslablennya-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2025 11:06:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[futures]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[price volatility]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[беквордейшн]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ризик]]></category>
		<category><![CDATA[риск]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси]]></category>
		<category><![CDATA[цінова волатильність]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152277</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29293-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у травні: падіння кошика OPEC, волатильність ф’ючерсів і сигнали послаблення попиту"/><br />У травні 2025 року світовий ринок нафти продовжив зниження: кошик OPEC впав на 7,8%, а ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI знизилися до мінімумів із початку 2021 року. Зниження цін спричинене надлишковою пропозицією, спекулятивним тиском і слабким попитом з боку Китаю та Європи. Водночас послаблення інфляції у США та торговельне потепління між США і Китаєм [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29293-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у травні: падіння кошика OPEC, волатильність ф’ючерсів і сигнали послаблення попиту"/><br /><p>У травні 2025 року світовий ринок нафти продовжив зниження: кошик OPEC впав на 7,8%, а ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI знизилися до мінімумів із початку 2021 року. Зниження цін спричинене надлишковою пропозицією, спекулятивним тиском і слабким попитом з боку Китаю та Європи. Водночас послаблення інфляції у США та торговельне потепління між США і Китаєм стримали подальше падіння.</p>
<h2>Вартість кошика OPEC (ORB)</h2>
<p>У травні вартість ORB знизилася на <strong>5,36 дол. США</strong>, або <strong>7,8%</strong> м/м, до <strong>63,62 дол./бар.</strong>. Усі складові ORB подешевшали на фоні зниження еталонних сортів нафти. Зниження офіційних цін продажу більшості компонентів на трьох основних ринках також сприяло падінню. У річному вимірі (y-t-d), ORB знизився на <strong>11,15 дол.</strong>, або <strong>13,3%</strong>, до <strong>72,50 дол./бар.</strong>.</p>
<p>Компоненти кошика Західної та Північної Африки — <em>Bonny Light, Djeno, Es Sider, Rabi Light, Sahara Blend</em> та <em>Zafiro</em> — подешевшали в середньому на <strong>3,89 дол.</strong>, або <strong>5,8%</strong> м/м, до <strong>62,96 дол./бар.</strong>. Багаторегіональні сорти (<em>Arab Light, Basrah Medium, Iran Heavy, Kuwait Export</em>) знизилися в середньому на <strong>6,04 дол.</strong>, або <strong>8,6%</strong> м/м, до <strong>63,86 дол./бар.</strong>. Murban знизився на <strong>4,10 дол.</strong>, або <strong>6,1%</strong> м/м, до <strong>63,63 дол./бар.</strong>, а Merey — на <strong>4,99 дол.</strong>, або <strong>8,8%</strong> м/м, до <strong>51,73 дол./бар.</strong>.</p>
<h2>Ф’ючерсний ринок нафти</h2>
<p>Ціни на ф’ючерси на нафту продовжили зниження у травні на фоні підвищеної волатильності та тиску з боку глобальних макроекономічних чинників і згортання премій за геополітичні ризики. Погіршення настроїв посилили події, пов’язані з торговельною та монетарною політикою.</p>
<p>На початку травня ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI досягли найнижчих рівнів з початку 2021 року, здебільшого через спекулятивну активність (зростання коротких позицій з боку хедж-фондів). Серед місяця ціни частково відновилися завдяки покращенню фізичних фундаментальних показників, прогресу в переговорах США-Велика Британія та США-Китай, а також через слабший рівень інфляції в США у квітні.</p>
<p>Однак у другій половині травня ринок залишався нестабільним через змішані сигнали щодо торгівлі, геополітичну невизначеність у Східній Європі та на Близькому Сході, а також зростання запасів нафтопродуктів у США і слабкі показники переробки в Китаї.</p>
<p>У травні спред ICE Brent – NYMEX WTI звузився на 43¢ м/м до <strong>3,07 дол./бар.</strong> через зниження премій Brent і тиску через надлишкову пропозицію в Атлантичному басейні. Одночасно скорочення запасів у Cushing і зростання переробки в США підтримали WTI.</p>
<p>Спекулятивна активність залишалась нестабільною: в ICE Brent чисті довгі позиції зросли на 49 009 контрактів (+44,6%), а в NYMEX WTI впали на 33 450 контрактів (-21,7%).</p>
<h2>Структура ф’ючерсного ринку</h2>
<p>Усі три бенчмарки — ICE Brent, NYMEX WTI і GME Oman — у травні продемонстрували сплощення форвардної кривої. На це вплинули зниження премій за ризики, продажі ф’ючерсів і ознаки стабільної пропозиції, зокрема в Атлантичному басейні.</p>
<p>ICE Brent M1–M3 звузився на 41¢ м/м до 98¢, тоді як M1–M6 зріс на 44¢ до 2,49 дол./бар. GME Oman M1–M3 скоротився на 52¢ до 81¢. NYMEX WTI M1–M3 зменшився на 6¢ до 1,03 дол./бар.</p>
<h2>Різниця між марками сирої нафти</h2>
<p>У США та Азії премія світлої нафти над середньосульфурною зросла через сильні результати світлих сортів. В Європі диференціал зменшився через велику доступність світлої нафти. У Балтії та Чорному морі премія Urals зросла, а в США LLS випередив Mars.</p>
<p>У Азії Tapis–Dubai спред зріс на 42¢ до 2,77 дол./бар. завдяки підвищеним нафтопереробним маржам.</p>
<h2><strong>Ризики щодо постачання нафтопродуктів в Україну:</strong></h2>
<ol>
<li>
<h3><strong>Підвищена волатильність ф’ючерсів</strong></h3>
<ul>
<li>Цінові коливання на глобальному ринку ускладнюють довгострокове контрактування для українських імпортерів.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Скорочення премій для Brent і зростання спреду Brent–WTI</strong></h3>
<ul>
<li>Зменшення маржі між Brent і WTI може вплинути на імпортні котирування, які часто орієнтовані на Brent.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Слабкий попит на нафтопродукти в ЄС</strong></h3>
<ul>
<li>Зниження переробки в Європі може призвести до обмеження експортного потенціалу з боку традиційних партнерів України.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Ризики у регіонах постачання (Близький Схід, Східна Європа)</strong></h3>
<ul>
<li>Нестабільність у цих зонах — традиційних джерелах імпорту — створює додаткові логістичні та політичні загрози.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Зміна позицій трейдерів на ринку</strong></h3>
<ul>
<li>Зростання коротких позицій і зменшення довгих вказує на песимізм, який може посилити спекулятивний тиск на ціни для українських покупців.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Невизначеність щодо тарифної політики США–ЄС</strong></h3>
<ul>
<li>Рішення США щодо відтермінування тарифів лише до 9 липня зберігає невизначеність на ринку, що може вплинути на ціни логістичних послуг та премій.</li>
</ul>
</li>
</ol>
<p><strong>Джерело</strong>: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами</strong>: <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29293-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у травні: падіння кошика OPEC, волатильність ф’ючерсів і сигнали послаблення попиту"/><br /><p>У травні 2025 року світовий ринок нафти продовжив зниження: кошик OPEC впав на 7,8%, а ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI знизилися до мінімумів із початку 2021 року. Зниження цін спричинене надлишковою пропозицією, спекулятивним тиском і слабким попитом з боку Китаю та Європи. Водночас послаблення інфляції у США та торговельне потепління між США і Китаєм стримали подальше падіння.</p>
<h2>Вартість кошика OPEC (ORB)</h2>
<p>У травні вартість ORB знизилася на <strong>5,36 дол. США</strong>, або <strong>7,8%</strong> м/м, до <strong>63,62 дол./бар.</strong>. Усі складові ORB подешевшали на фоні зниження еталонних сортів нафти. Зниження офіційних цін продажу більшості компонентів на трьох основних ринках також сприяло падінню. У річному вимірі (y-t-d), ORB знизився на <strong>11,15 дол.</strong>, або <strong>13,3%</strong>, до <strong>72,50 дол./бар.</strong>.</p>
<p>Компоненти кошика Західної та Північної Африки — <em>Bonny Light, Djeno, Es Sider, Rabi Light, Sahara Blend</em> та <em>Zafiro</em> — подешевшали в середньому на <strong>3,89 дол.</strong>, або <strong>5,8%</strong> м/м, до <strong>62,96 дол./бар.</strong>. Багаторегіональні сорти (<em>Arab Light, Basrah Medium, Iran Heavy, Kuwait Export</em>) знизилися в середньому на <strong>6,04 дол.</strong>, або <strong>8,6%</strong> м/м, до <strong>63,86 дол./бар.</strong>. Murban знизився на <strong>4,10 дол.</strong>, або <strong>6,1%</strong> м/м, до <strong>63,63 дол./бар.</strong>, а Merey — на <strong>4,99 дол.</strong>, або <strong>8,8%</strong> м/м, до <strong>51,73 дол./бар.</strong>.</p>
<h2>Ф’ючерсний ринок нафти</h2>
<p>Ціни на ф’ючерси на нафту продовжили зниження у травні на фоні підвищеної волатильності та тиску з боку глобальних макроекономічних чинників і згортання премій за геополітичні ризики. Погіршення настроїв посилили події, пов’язані з торговельною та монетарною політикою.</p>
<p>На початку травня ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI досягли найнижчих рівнів з початку 2021 року, здебільшого через спекулятивну активність (зростання коротких позицій з боку хедж-фондів). Серед місяця ціни частково відновилися завдяки покращенню фізичних фундаментальних показників, прогресу в переговорах США-Велика Британія та США-Китай, а також через слабший рівень інфляції в США у квітні.</p>
<p>Однак у другій половині травня ринок залишався нестабільним через змішані сигнали щодо торгівлі, геополітичну невизначеність у Східній Європі та на Близькому Сході, а також зростання запасів нафтопродуктів у США і слабкі показники переробки в Китаї.</p>
<p>У травні спред ICE Brent – NYMEX WTI звузився на 43¢ м/м до <strong>3,07 дол./бар.</strong> через зниження премій Brent і тиску через надлишкову пропозицію в Атлантичному басейні. Одночасно скорочення запасів у Cushing і зростання переробки в США підтримали WTI.</p>
<p>Спекулятивна активність залишалась нестабільною: в ICE Brent чисті довгі позиції зросли на 49 009 контрактів (+44,6%), а в NYMEX WTI впали на 33 450 контрактів (-21,7%).</p>
<h2>Структура ф’ючерсного ринку</h2>
<p>Усі три бенчмарки — ICE Brent, NYMEX WTI і GME Oman — у травні продемонстрували сплощення форвардної кривої. На це вплинули зниження премій за ризики, продажі ф’ючерсів і ознаки стабільної пропозиції, зокрема в Атлантичному басейні.</p>
<p>ICE Brent M1–M3 звузився на 41¢ м/м до 98¢, тоді як M1–M6 зріс на 44¢ до 2,49 дол./бар. GME Oman M1–M3 скоротився на 52¢ до 81¢. NYMEX WTI M1–M3 зменшився на 6¢ до 1,03 дол./бар.</p>
<h2>Різниця між марками сирої нафти</h2>
<p>У США та Азії премія світлої нафти над середньосульфурною зросла через сильні результати світлих сортів. В Європі диференціал зменшився через велику доступність світлої нафти. У Балтії та Чорному морі премія Urals зросла, а в США LLS випередив Mars.</p>
<p>У Азії Tapis–Dubai спред зріс на 42¢ до 2,77 дол./бар. завдяки підвищеним нафтопереробним маржам.</p>
<h2><strong>Ризики щодо постачання нафтопродуктів в Україну:</strong></h2>
<ol>
<li>
<h3><strong>Підвищена волатильність ф’ючерсів</strong></h3>
<ul>
<li>Цінові коливання на глобальному ринку ускладнюють довгострокове контрактування для українських імпортерів.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Скорочення премій для Brent і зростання спреду Brent–WTI</strong></h3>
<ul>
<li>Зменшення маржі між Brent і WTI може вплинути на імпортні котирування, які часто орієнтовані на Brent.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Слабкий попит на нафтопродукти в ЄС</strong></h3>
<ul>
<li>Зниження переробки в Європі може призвести до обмеження експортного потенціалу з боку традиційних партнерів України.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Ризики у регіонах постачання (Близький Схід, Східна Європа)</strong></h3>
<ul>
<li>Нестабільність у цих зонах — традиційних джерелах імпорту — створює додаткові логістичні та політичні загрози.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Зміна позицій трейдерів на ринку</strong></h3>
<ul>
<li>Зростання коротких позицій і зменшення довгих вказує на песимізм, який може посилити спекулятивний тиск на ціни для українських покупців.</li>
</ul>
</li>
<li>
<h3><strong>Невизначеність щодо тарифної політики США–ЄС</strong></h3>
<ul>
<li>Рішення США щодо відтермінування тарифів лише до 9 липня зберігає невизначеність на ринку, що може вплинути на ціни логістичних послуг та премій.</li>
</ul>
</li>
</ol>
<p><strong>Джерело</strong>: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами</strong>: <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/svitovij-naftovij-rinok-u-travni-padinnya-koshika-opec-volatilnist-fyuchersiv-i-signali-poslablennya-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/bekvordejshn/feed/ ) in 0.22608 seconds, on Apr 19th, 2026 at 4:05 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 19th, 2026 at 5:05 am UTC -->