<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; car sharing</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/car-sharing/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 07 May 2026 06:51:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>IEA: спільні поїздки й ощадне водіння можуть швидко послабити тиск на ринок пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/iea-spilni-po%d1%97zdki-j-oshhadne-vodinnya-mozhut-shvidko-poslabiti-tisk-na-rinok-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/iea-spilni-po%d1%97zdki-j-oshhadne-vodinnya-mozhut-shvidko-poslabiti-tisk-na-rinok-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 20:52:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[car sharing]]></category>
		<category><![CDATA[carpooling]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel efficiency]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[transport policy]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[карпулінг]]></category>
		<category><![CDATA[паливна ефективність]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[спільні поїздки]]></category>
		<category><![CDATA[транспортна політика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153794</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30255-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA: спільні поїздки й ощадне водіння можуть швидко послабити тиск на ринок пального"/><br />Для ринку пального ключове питання сьогодні полягає не лише в додатковому ресурсі, а й у тому, як швидко зменшити попит без жорстких обмежень для споживача. Саме на цю логіку робить ставку Міжнародне енергетичне агентство, IEA, у своєму плані швидких антикризових дій: більше спільних поїздок, вища заповнюваність автомобілів і прості практики ощадного водіння здатні дати відчутний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30255-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA: спільні поїздки й ощадне водіння можуть швидко послабити тиск на ринок пального"/><br /><p>Для ринку пального ключове питання сьогодні полягає не лише в додатковому ресурсі, а й у тому, як швидко зменшити попит без жорстких обмежень для споживача. Саме на цю логіку робить ставку Міжнародне енергетичне агентство, IEA, у своєму плані швидких антикризових дій: більше спільних поїздок, вища заповнюваність автомобілів і прості практики ощадного водіння здатні дати відчутний ефект уже в короткі строки. За оцінкою IEA, лише один цей блок заходів може скоротити споживання нафти приблизно на <strong>470 тис. барелів на добу</strong> у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Попит стає таким самим важливим чинником стабільності, як і постачання</h3>
<p>У дискусії про ринок пального зазвичай домінує тема фізичного ресурсу: де взяти додаткові обсяги, як утримати логістику, як пройти період цінового стресу. Але матеріал IEA важливий тим, що зміщує акцент: у кризовий момент ринок можна стабілізувати не лише через додаткове постачання, а й через розумне скорочення споживання. Для України це особливо показовий підхід, тому що йдеться не про заборони, а про набір практичних дій, які одночасно зменшують витрати домогосподарств і послаблюють тиск на паливний баланс. :contentReference[oaicite:1]{index=1}</p>
<h4>Що саме пропонує IEA</h4>
<p><em>Міжнародне енергетичне агентство</em> включило цей підхід до своєї доповіді <em>A 10-Point Plan to Cut Oil Use</em>, оприлюдненої 18 березня 2022 року. У шостому пункті плану йдеться про збільшення спільного використання автомобілів і про звички, які дають змогу знизити витрати пального без структурної перебудови транспортної системи.</p>
<ul>
<li><strong>Спільні поїздки між домогосподарствами</strong> для не міських маршрутів розглядаються як прямий інструмент скорочення попиту на нафту й одночасної економії коштів. :contentReference[oaicite:3]{index=3}</li>
<li>Урядам пропонується стимулювати таку модель через <strong>виділені смуги руху</strong>, <strong>спеціальні паркувальні місця</strong> біля вузлів громадського транспорту та <strong>зниження дорожніх зборів</strong> для автомобілів із більшою кількістю пасажирів. :contentReference[oaicite:4]{index=4}</li>
<li>Як приклади вже діючих рішень IEA наводить приміські зони таких міст, як <strong>Мадрид</strong> і <strong>Г’юстон</strong>. :contentReference[oaicite:5]{index=5}</li>
</ul>
<p>Сильна сторона цього підходу в тому, що він не потребує багаторічного інвестиційного циклу. Його суть — швидко підвищити ефективність уже наявного автопарку й уже наявних поїздок.</p>
<h4>Цифри, які пояснюють масштаб проблеми</h4>
<ul>
<li>Не міські поїздки легковими авто в розвинених економіках формують понад <strong>4 млн барелів нафти на добу</strong> попиту. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</li>
<li>Середня заповнюваність автомобіля в <strong>Японії</strong> становить <strong>1,3 людини на авто</strong>.</li>
<li>У <strong>США</strong> цей показник становить близько <strong>1,5 людини на авто</strong>.</li>
<li>У <strong>Європі</strong> — від <strong>1,4 до 1,6 людини на авто</strong>.</li>
<li>У середньому по розвинених економіках заповнюваність становить близько <strong>1,5 людини на автомобіль</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри важливі з практичного погляду. Вони показують, що резерв економії прихований не лише в ціні пального чи податках, а й у банальній недозавантаженості автомобіля. Коли машина везе півтори людини замість двох чи більше, ринок спалює зайві обсяги пального щодня. Саме тому підвищення середньої заповнюваності навіть на частині поїздок дає системний ефект. :contentReference[oaicite:11]{index=11}</p>
<h4>Чому ця ідея стала практичнішою саме зараз</h4>
<ul>
<li>IEA наголошує, що організовувати карпулінг сьогодні простіше завдяки цифровим сервісам і смартфонам.</li>
<li>Серед наведених прикладів — <strong>BlaBlaCar</strong>, <strong>Liftshare</strong>, <strong>Scoop</strong>, <strong>TripBuddy</strong>, <strong>ecov</strong> і <strong>GoKid</strong>.</li>
<li>Ринок карпулінгу в останні роки зростав більш як на <strong>10% щороку</strong>, хоча після 2020 року пандемія Covid частково розвернула цей тренд через побоювання щодо здоров’я.</li>
</ul>
<p>Тобто мова вже не про абстрактну рекомендацію, а про модель, яка має технологічну базу й перевірену поведінкову практику. Водночас IEA окремо застерігає: вищий рівень заповнюваності в окремих країнах може означати або кращу готовність до карпулінгу, або, навпаки, менший запас для додаткового зростання. Це означає, що універсального рецепта немає, а стимулювання треба підлаштовувати під конкретний ринок і транспортну культуру.</p>
<h4>Не лише спільні поїздки, а й ощадне водіння</h4>
<p>Друга частина пропозиції IEA не менш важлива для паливного ринку. Йдеться про зниження витрат пального через правильну експлуатацію автомобіля. Це менш помітний, але дуже швидкий інструмент, бо він не вимагає ні заміни автомобіля, ні великих витрат з боку держави.</p>
<ul>
<li><strong>Регулярний контроль тиску в шинах</strong> може заощадити до <strong>1,5%</strong> пального.</li>
<li><strong>Кондиціонування повітря</strong> в автомобілі зазвичай формує від <strong>4% до 10%</strong> загального споживання пального в розвинених економіках — залежно від клімату та звичок комфорту.</li>
<li>Для водіїв, які можуть собі це дозволити без втрати безпеки й комфорту, IEA пропонує тимчасово <strong>підвищити температурне налаштування кондиціонера на 3°C</strong>, щоб одразу поліпшити паливну економічність і зменшити витрати.</li>
</ul>
<p>На практиці це означає просту річ: частина економії на ринку пального лежить не лише у площині великих рішень, а й у площині повсякденних звичок. Для споживача це менший чек, для ринку — слабший попит, а для держави — додатковий запас стійкості в період цінової турбулентності.</p>
<h4>Який ефект очікує IEA</h4>
<p>Оцінка IEA доволі конкретна. Якщо в розвинених економіках підвищити середню заповнюваність автомобілів приблизно на <strong>50%</strong> у <strong>одній із десяти поїздок</strong> і паралельно застосувати базові практики економного використання пального, це дасть економію на рівні близько <strong>470</strong> <strong>тисяч барелів на добу</strong>.</p>
<p>Саме це і є головною думкою для паливного ринку: поведінкові зміни, якщо вони правильно організовані, можуть дати ефект, який уже вимірюється не літрами, а сотнями тисяч барелів на добу. Ккарпулінг, вища заповнюваність авто й базова паливна дисципліна мають значення не як побутова порада, а як елемент ринкової стійкості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30255-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA: спільні поїздки й ощадне водіння можуть швидко послабити тиск на ринок пального"/><br /><p>Для ринку пального ключове питання сьогодні полягає не лише в додатковому ресурсі, а й у тому, як швидко зменшити попит без жорстких обмежень для споживача. Саме на цю логіку робить ставку Міжнародне енергетичне агентство, IEA, у своєму плані швидких антикризових дій: більше спільних поїздок, вища заповнюваність автомобілів і прості практики ощадного водіння здатні дати відчутний ефект уже в короткі строки. За оцінкою IEA, лише один цей блок заходів може скоротити споживання нафти приблизно на <strong>470 тис. барелів на добу</strong> у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Попит стає таким самим важливим чинником стабільності, як і постачання</h3>
<p>У дискусії про ринок пального зазвичай домінує тема фізичного ресурсу: де взяти додаткові обсяги, як утримати логістику, як пройти період цінового стресу. Але матеріал IEA важливий тим, що зміщує акцент: у кризовий момент ринок можна стабілізувати не лише через додаткове постачання, а й через розумне скорочення споживання. Для України це особливо показовий підхід, тому що йдеться не про заборони, а про набір практичних дій, які одночасно зменшують витрати домогосподарств і послаблюють тиск на паливний баланс. :contentReference[oaicite:1]{index=1}</p>
<h4>Що саме пропонує IEA</h4>
<p><em>Міжнародне енергетичне агентство</em> включило цей підхід до своєї доповіді <em>A 10-Point Plan to Cut Oil Use</em>, оприлюдненої 18 березня 2022 року. У шостому пункті плану йдеться про збільшення спільного використання автомобілів і про звички, які дають змогу знизити витрати пального без структурної перебудови транспортної системи.</p>
<ul>
<li><strong>Спільні поїздки між домогосподарствами</strong> для не міських маршрутів розглядаються як прямий інструмент скорочення попиту на нафту й одночасної економії коштів. :contentReference[oaicite:3]{index=3}</li>
<li>Урядам пропонується стимулювати таку модель через <strong>виділені смуги руху</strong>, <strong>спеціальні паркувальні місця</strong> біля вузлів громадського транспорту та <strong>зниження дорожніх зборів</strong> для автомобілів із більшою кількістю пасажирів. :contentReference[oaicite:4]{index=4}</li>
<li>Як приклади вже діючих рішень IEA наводить приміські зони таких міст, як <strong>Мадрид</strong> і <strong>Г’юстон</strong>. :contentReference[oaicite:5]{index=5}</li>
</ul>
<p>Сильна сторона цього підходу в тому, що він не потребує багаторічного інвестиційного циклу. Його суть — швидко підвищити ефективність уже наявного автопарку й уже наявних поїздок.</p>
<h4>Цифри, які пояснюють масштаб проблеми</h4>
<ul>
<li>Не міські поїздки легковими авто в розвинених економіках формують понад <strong>4 млн барелів нафти на добу</strong> попиту. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</li>
<li>Середня заповнюваність автомобіля в <strong>Японії</strong> становить <strong>1,3 людини на авто</strong>.</li>
<li>У <strong>США</strong> цей показник становить близько <strong>1,5 людини на авто</strong>.</li>
<li>У <strong>Європі</strong> — від <strong>1,4 до 1,6 людини на авто</strong>.</li>
<li>У середньому по розвинених економіках заповнюваність становить близько <strong>1,5 людини на автомобіль</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри важливі з практичного погляду. Вони показують, що резерв економії прихований не лише в ціні пального чи податках, а й у банальній недозавантаженості автомобіля. Коли машина везе півтори людини замість двох чи більше, ринок спалює зайві обсяги пального щодня. Саме тому підвищення середньої заповнюваності навіть на частині поїздок дає системний ефект. :contentReference[oaicite:11]{index=11}</p>
<h4>Чому ця ідея стала практичнішою саме зараз</h4>
<ul>
<li>IEA наголошує, що організовувати карпулінг сьогодні простіше завдяки цифровим сервісам і смартфонам.</li>
<li>Серед наведених прикладів — <strong>BlaBlaCar</strong>, <strong>Liftshare</strong>, <strong>Scoop</strong>, <strong>TripBuddy</strong>, <strong>ecov</strong> і <strong>GoKid</strong>.</li>
<li>Ринок карпулінгу в останні роки зростав більш як на <strong>10% щороку</strong>, хоча після 2020 року пандемія Covid частково розвернула цей тренд через побоювання щодо здоров’я.</li>
</ul>
<p>Тобто мова вже не про абстрактну рекомендацію, а про модель, яка має технологічну базу й перевірену поведінкову практику. Водночас IEA окремо застерігає: вищий рівень заповнюваності в окремих країнах може означати або кращу готовність до карпулінгу, або, навпаки, менший запас для додаткового зростання. Це означає, що універсального рецепта немає, а стимулювання треба підлаштовувати під конкретний ринок і транспортну культуру.</p>
<h4>Не лише спільні поїздки, а й ощадне водіння</h4>
<p>Друга частина пропозиції IEA не менш важлива для паливного ринку. Йдеться про зниження витрат пального через правильну експлуатацію автомобіля. Це менш помітний, але дуже швидкий інструмент, бо він не вимагає ні заміни автомобіля, ні великих витрат з боку держави.</p>
<ul>
<li><strong>Регулярний контроль тиску в шинах</strong> може заощадити до <strong>1,5%</strong> пального.</li>
<li><strong>Кондиціонування повітря</strong> в автомобілі зазвичай формує від <strong>4% до 10%</strong> загального споживання пального в розвинених економіках — залежно від клімату та звичок комфорту.</li>
<li>Для водіїв, які можуть собі це дозволити без втрати безпеки й комфорту, IEA пропонує тимчасово <strong>підвищити температурне налаштування кондиціонера на 3°C</strong>, щоб одразу поліпшити паливну економічність і зменшити витрати.</li>
</ul>
<p>На практиці це означає просту річ: частина економії на ринку пального лежить не лише у площині великих рішень, а й у площині повсякденних звичок. Для споживача це менший чек, для ринку — слабший попит, а для держави — додатковий запас стійкості в період цінової турбулентності.</p>
<h4>Який ефект очікує IEA</h4>
<p>Оцінка IEA доволі конкретна. Якщо в розвинених економіках підвищити середню заповнюваність автомобілів приблизно на <strong>50%</strong> у <strong>одній із десяти поїздок</strong> і паралельно застосувати базові практики економного використання пального, це дасть економію на рівні близько <strong>470</strong> <strong>тисяч барелів на добу</strong>.</p>
<p>Саме це і є головною думкою для паливного ринку: поведінкові зміни, якщо вони правильно організовані, можуть дати ефект, який уже вимірюється не літрами, а сотнями тисяч барелів на добу. Ккарпулінг, вища заповнюваність авто й базова паливна дисципліна мають значення не як побутова порада, а як елемент ринкової стійкості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/iea-spilni-po%d1%97zdki-j-oshhadne-vodinnya-mozhut-shvidko-poslabiti-tisk-na-rinok-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/car-sharing/feed/ ) in 0.19921 seconds, on May 7th, 2026 at 7:20 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 7th, 2026 at 8:20 am UTC -->