Попри глобальну невизначеність у сфері політики та попиту, яка стримує інвестиції в чисті промислові технології, Європа зберігає провідну позицію в декарбонізації сталеливарної галузі. Світова активність у цьому секторі знижується, однак ЄС демонструє стабільне зростання вкладень, адаптуючи нові регуляторні та фінансові механізми підтримки.

Світовий спад у низьковуглецевому сталевому виробництві

• У 2026 році очікується зниження введення нових потужностей з виробництва «зеленої» сталі на понад 60% порівняно з попереднім роком — лише $9 млрд інвестицій проти рекордних обсягів минулих років.
• Особливо скорочуються проєкти електродугових печей (EAF) та установок прямого відновлення заліза з готовністю до використання водню.
• Усі основні типи проєктів постраждали, демонструючи злам позитивної тенденції з 2018 року, коли було оголошено про інвестиції понад $160 млрд.

Падіння в Азії та роль Китаю

• Китай згорнув затвердження нових замін сталевих потужностей, що стало ключовим фактором спаду в Азії.
• Дві третини світового обсягу «зеленої» сталі припадає саме на EAF — скорочення тут має масштабні наслідки.
• Політика стримування експансії, зокрема через міжнародний тиск на експорт китайської сталі, стала основою рішень уряду КНР.

Економічна доцільність під питанням

• Технології «нульових викидів» сталі вимагають утричі–вчетверо більших капіталовкладень, ніж традиційні виробничі лінії.
• Фінансова привабливість проєктів знижується на тлі нестабільного прибутку в галузі: ArcelorMittal і POSCO зменшили середній річний показник EBITDA на понад 30% у 2021–2024 роках.
• У США компанія SSAB відмовилася від участі у програмі на $500 млн з декарбонізації сталі через невизначеність майбутнього держфінансування.

Європа тримає лідерство

• 70% нових інвестицій у водневу металургію у 2024 році припало на Європу.
• Загалом вкладено майже $15 млрд у чисті технології, з них 80% — у декарбонізацію сталі.
• Незважаючи на високу вартість, ЄС продовжує активну підтримку галузі через податкові інструменти, цільові плани та угоди компенсації ризиків (CCfD).

Регуляторні заходи ЄС

• Поступова відміна безкоштовних викидних квот до 2026 року — один із ключових елементів стимулювання переходу на чисті технології.
• Програма Steel and Metals Action Plan спрямована на зниження енергетичних витрат, розширення водневих потужностей та доступ до брухту.
• Оновлення Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) передбачає:
  • посилення захисту від імпорту з країн із надлишковими потужностями,
  • запобігання обходу регуляцій,
  • нові завдання щодо кругової економіки.
• Передбачено понад €100 млрд підтримки для декарбонізації промисловості.

Кругова економіка та інші сегменти

• Інвестиції у переробку матеріалів знизились у 2024 році.
• Половину витрат займає переробка пластику, третину — паперу, алюміній — трохи понад 10%.
• Водночас, проєкти з виробництва «зеленого» аміаку зберегли темпи — близько $3 млрд інвестицій.
• У біопластику — спад майже на третину, до $1 млрд.

«ЄС залишається головною рушійною силою декарбонізації промисловості, зокрема в сталеливарному секторі, на тлі глобального спадання інвестиційної активності»

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• IEA: Clean Energy Investment in Industrial Sectors
• Європейський зелений курс

Додаткові джерела інформації:

• SSAB: Sustainable Operations
• Європейська комісія: Industrial Deal & CBAM