<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; CCUS</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ccus/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 20 Apr 2026 07:02:26 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 09:14:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Canada energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[carbon pricing]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[propane market]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеве ціноутворення]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[нафта і газ]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153491</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br />Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю. Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади Податковий розворот [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30045-Канада_флаг.png" alt="Енергетичний курс Марка Карні: як податкова реформа та інфраструктурні рішення змінюють ринок нафти, газу й пропану Канади"/><br /><p>Новий енергетичний курс уряду Канади під керівництвом прем’єр-міністра Марка Карні поєднує кліматичні цілі з економічним прагматизмом. Скасування споживчого вуглецевого податку, прискорення інфраструктурних проєктів та фінансова підтримка енергетичного сектору створюють нові умови для розвитку нафти, газу та пропану, водночас змінюючи баланс між декарбонізацією та конкурентоспроможністю.</p>
<h2>Баланс між кліматом та економікою: нова енергетична модель Канади</h2>
<h3>Податковий розворот і його наслідки для споживачів</h3>
<ul>
<li><strong>1 квітня 2025 року</strong> уряд Канади скасував федеральну споживчу ціну на вуглець <em>(fuel charge)</em> для бензину, дизеля, природного газу та пропану.</li>
<li>Для домогосподарств у сільській місцевості, фермерів, малого бізнесу та логістичних компаній це означало <strong>негайне зниження платіжок</strong>.</li>
<li>Пропан, який широко використовується поза газифікованими територіями, отримав <strong>пряму фінансову перевагу</strong> порівняно з іншими видами пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми не відмовляємося від кліматичних цілей. Ми переналаштовуємо інструменти, щоб підтримати канадські родини та бізнес у складний економічний момент», — Марк Карні</p></blockquote>
<p>Подальше законодавче закріплення цього рішення через <strong>остаточне скасування відповідних норм Закону про ціноутворення забруднення парниковими газами</strong> створило передбачуване регуляторне середовище для інвесторів і дистриб’юторів.</p>
<h3>Інфраструктура та СПГ: непрямий імпульс для пропану</h3>
<ul>
<li>Запуск <strong>Major Projects Office</strong> скоротив строки погодження великих енергетичних проєктів.</li>
<li>Серед пріоритетів — <strong>LNG Canada Phase 2</strong>, який має <strong>подвоїти експортні потужності СПГ</strong> з Кітімата (Британська Колумбія).</li>
<li>Зростання видобутку природного газу означає <strong>більше газових рідин (NGL)</strong>, включно з пропаном, для внутрішнього ринку та експорту.</li>
</ul>
<p>Хоча пропан не є СПГ, він є побічним продуктом газопереробки, тому розширення газової інфраструктури прямо впливає на його доступність і цінову стабільність.</p>
<h3>Технологічний підхід до скорочення викидів</h3>
<ul>
<li>Проєкт <strong>Pathways Plus CCUS</strong> спрямований на зниження викидів у нафтових пісках без скорочення видобутку.</li>
<li>Акцент зроблено на <em>технологіях, а не заборонах</em>: уловлювання вуглецю, підвищення ефективності, скорочення витоків метану.</li>
<li>Пропан, як паливо з <strong>нижчим вуглецевим слідом</strong>, отримує довший перехідний період у структурі енергобалансу.</li>
</ul>
<h3>Фінансова стійкість і торгова безпека</h3>
<ul>
<li>Створено <strong>Strategic Response Fund</strong> обсягом <strong>5 млрд доларів</strong> для підтримки компаній у разі торговельних чи логістичних шоків.</li>
<li>Розширено <strong>Large Enterprise Tariff Loan Facility</strong> для забезпечення ліквідності енергетичних виробників.</li>
<li>Запроваджено політику <strong>Buy Canadian</strong>, яка стимулює внутрішнє виробництво резервуарів, обладнання зберігання та транспортування пропану.</li>
</ul>
<h3>Єдиний ринок і регуляторне спрощення</h3>
<ul>
<li><strong>Закон One Canadian Economy (Bill C-5)</strong> зменшує міжпровінційні бар’єри та спрощує мобільність робочої сили.</li>
<li>Політика <em>«один проєкт — одна експертиза»</em> скорочує дублювання екологічних оцінок.</li>
<li>Це особливо важливо для <strong>невеликих енергетичних об’єктів</strong>: сховищ, залізничних терміналів, перевантажувальних баз.</li>
</ul>
<h3>Обмеження та конкуренція альтернативних палив</h3>
<ul>
<li>Уряд зберігає рамки <strong>обмеження викидів нафтогазового сектору</strong>, але без примусових скорочень видобутку.</li>
<li>Водночас виділено <strong>370 млн доларів</strong> на розвиток біопалив, зокрема відновлюваного дизеля та біодизеля.</li>
<li>Це сигналізує про <em>диверсифікацію паливного кошика</em>, що в перспективі впливатиме на конкуренцію.</li>
</ul>
<h3>Висновки для України в умовах повномасштабної війни росії проти України</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок і постачання</strong>: канадський досвід демонструє важливість диверсифікації джерел нафти й нафтопродуктів, розвитку альтернативних маршрутів та збільшення стратегічних запасів на випадок блокад чи масованих ударів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: прискорені процедури для енергетичних проєктів і державні фонди підтримки можуть бути моделлю для інвестицій, страхування ризиків та розосередження об’єктів в Україні.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: тимчасовий перегляд податкового навантаження на пальне може пом’якшувати цінові шоки, зберігаючи доступність пального для населення й бізнесу в умовах війни.</li>
</ul>
<p>Енергетична політика Марка Карні показує, що навіть за декларованих кліматичних цілей держава може діяти прагматично, посилюючи економічну та енергетичну стійкість. Для країн, що перебувають під безпековим тиском, цей підхід набуває особливої ваги.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.lpgasmagazine.com/canadian-prime-ministers-energy-agenda-could-benefit-oil-gas-propane/">LPGas Magazine</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/153491/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 08:42:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[BECCS]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[carbon capture]]></category>
		<category><![CDATA[carbon removal]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[DAC]]></category>
		<category><![CDATA[East Coast Cluster]]></category>
		<category><![CDATA[Stockholm Exergi]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[будівництво CO2-сховищ]]></category>
		<category><![CDATA[Великобритания]]></category>
		<category><![CDATA[Дания]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Кения]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[проєкти CCS]]></category>
		<category><![CDATA[чисті технології]]></category>
		<category><![CDATA[Швеция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152057</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br />CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS) у 2024 році перевищили 4 млрд доларів США, що на 35% більше, ніж у 2023 році. На сьогодні у світі функціонує понад 50 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br /><p>CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики</p>
<h3>Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування</h3>
<ul>
<li><strong>Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS)</strong> у 2024 році перевищили <strong>4 млрд доларів США</strong>, що на 35% більше, ніж у 2023 році.</li>
<li>На сьогодні у світі функціонує понад <strong>50 млн тонн CO₂</strong> річної потужності з уловлювання.</li>
<li><em>Перший у світі завод на природному газі з CCS</em> отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».</li>
<li>У Китаї запущено <strong>перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу</strong>.</li>
<li>Австралія ввела в експлуатацію <strong>перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія поширення та розширення проєктів</h3>
<ul>
<li>BP оголосила FID щодо переоснащення <strong>заводу з виробництва LNG в Індонезії</strong> для CCS із бюджетом <strong>$7 млрд</strong>.</li>
<li><em>Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC)</em> розпочав будівництво в Кенії.</li>
</ul>
<h3>Державна підтримка та фінансування</h3>
<ul>
<li><strong>Велика Британія</strong> зобов’язалася надати <strong>$28 млрд</strong> протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.</li>
<li><strong>Данія</strong> надала <strong>$1,2 млрд щорічних операційних субсидій</strong> на створення хабу BECCS та <strong>$24 млн</strong> на ще три об’єкти.</li>
<li><strong>Швеція</strong> підтримала проєкт <strong>Stockholm Exergi</strong> (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі <strong>$1,8 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод</h3>
<ul>
<li>Кооперація <strong>BP, Equinor та TotalEnergies</strong> у межах «Northern Endurance Partnership» залучила <strong>понад $10 млрд кредитного фінансування</strong> для CO₂-транспортування та зберігання — це <em>перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування</em>.</li>
<li>У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже <strong>6 млн тонн видалення CO₂</strong> для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.</li>
</ul>
<h3>Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року</h3>
<ul>
<li>У 2025 році очікується ухвалення FID для <strong>найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії</strong> та <strong>найбільшого DAC-заводу у США</strong>.</li>
<li>Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, <strong>світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік</strong>, а <strong>потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік</strong> до 2030 року.</li>
<li>Це вимагатиме <strong>зростання інвестицій у 10 разів</strong> у період до 2027 року від поточного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA</a>.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong><br />
<a href="https://www.bp.com/">BP Official Site</a>,<br />
<a href="https://www.gov.uk/">UK Government — Net Zero Strategy</a>,<br />
<a href="https://www.stockholmexergi.se/">Stockholm Exergi</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br /><p>CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики</p>
<h3>Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування</h3>
<ul>
<li><strong>Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS)</strong> у 2024 році перевищили <strong>4 млрд доларів США</strong>, що на 35% більше, ніж у 2023 році.</li>
<li>На сьогодні у світі функціонує понад <strong>50 млн тонн CO₂</strong> річної потужності з уловлювання.</li>
<li><em>Перший у світі завод на природному газі з CCS</em> отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».</li>
<li>У Китаї запущено <strong>перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу</strong>.</li>
<li>Австралія ввела в експлуатацію <strong>перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія поширення та розширення проєктів</h3>
<ul>
<li>BP оголосила FID щодо переоснащення <strong>заводу з виробництва LNG в Індонезії</strong> для CCS із бюджетом <strong>$7 млрд</strong>.</li>
<li><em>Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC)</em> розпочав будівництво в Кенії.</li>
</ul>
<h3>Державна підтримка та фінансування</h3>
<ul>
<li><strong>Велика Британія</strong> зобов’язалася надати <strong>$28 млрд</strong> протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.</li>
<li><strong>Данія</strong> надала <strong>$1,2 млрд щорічних операційних субсидій</strong> на створення хабу BECCS та <strong>$24 млн</strong> на ще три об’єкти.</li>
<li><strong>Швеція</strong> підтримала проєкт <strong>Stockholm Exergi</strong> (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі <strong>$1,8 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод</h3>
<ul>
<li>Кооперація <strong>BP, Equinor та TotalEnergies</strong> у межах «Northern Endurance Partnership» залучила <strong>понад $10 млрд кредитного фінансування</strong> для CO₂-транспортування та зберігання — це <em>перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування</em>.</li>
<li>У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже <strong>6 млн тонн видалення CO₂</strong> для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.</li>
</ul>
<h3>Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року</h3>
<ul>
<li>У 2025 році очікується ухвалення FID для <strong>найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії</strong> та <strong>найбільшого DAC-заводу у США</strong>.</li>
<li>Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, <strong>світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік</strong>, а <strong>потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік</strong> до 2030 року.</li>
<li>Це вимагатиме <strong>зростання інвестицій у 10 разів</strong> у період до 2027 року від поточного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA</a>.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong><br />
<a href="https://www.bp.com/">BP Official Site</a>,<br />
<a href="https://www.gov.uk/">UK Government — Net Zero Strategy</a>,<br />
<a href="https://www.stockholmexergi.se/">Stockholm Exergi</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Уперше з 2020 року очікується зниження інвестицій у викопне паливо: енергетичний перехід набирає темпу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/upershe-z-2020-roku-ochikuyetsya-znizhennya-investicij-u-vikopne-palivo-energetichnij-perexid-nabiraye-tempu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/upershe-z-2020-roku-ochikuyetsya-znizhennya-investicij-u-vikopne-palivo-energetichnij-perexid-nabiraye-tempu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Jun 2025 05:01:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[low-carbon fuels]]></category>
		<category><![CDATA[oil investment]]></category>
		<category><![CDATA[refinery closures]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[вуглеводні]]></category>
		<category><![CDATA[інвестиції в нафту]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152050</guid>
		<description><![CDATA[У 2025 році інвестиції у традиційну нафтову та газову галузь почнуть знижуватись, поступаючись місцем проєктам із низькими викидами. Такий розворот свідчить про поглиблення глобального енергетичного переходу, що має стратегічне значення й для українського паливного ринку. Глобальний інвестиційний тренд: менше нафти, більше альтернатив Світові інвестиції у сектор постачання викопного палива у 2025 році очікуються на рівні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У 2025 році інвестиції у традиційну нафтову та газову галузь почнуть знижуватись, поступаючись місцем проєктам із низькими викидами. Такий розворот свідчить про поглиблення глобального енергетичного переходу, що має стратегічне значення й для українського паливного ринку.</p>
<h3>Глобальний інвестиційний тренд: менше нафти, більше альтернатив</h3>
<p>Світові інвестиції у сектор постачання викопного палива у 2025 році очікуються на рівні **1 трлн доларів США**, що на **2% менше** за показники 2024 року. Це перше скорочення з 2020 року, що пов’язане з:</p>
<ul>
<li>різким падінням цін на нафту</li>
<li>зростанням витрат через тарифи та інфляцію</li>
<li>ризиками перенасичення ринку</li>
</ul>
<p><strong>Інвестиції в нафтову галузь</strong> (upstream) мають зменшитися на **близько 4%** – до рівня **менше ніж 570 млрд дол.**, а інвестиції в розвідку та видобуток нафти – орієнтовно на **6%**, переважно через зниження прибутковості у США.</p>
<h3>Тиск витрат і зміни на ринку переробки</h3>
<ul>
<li><strong>Виробничі витрати зростають</strong> – на 3% для традиційних виробників, що знижує активність за наявних бюджетів.</li>
<li><strong>Маржа сервісних компаній скорочується</strong>, що може вдарити по якості та швидкості реалізації бурових і інфраструктурних робіт.</li>
<li><strong>Інвестиції в нафтопереробку</strong> у 2025 році досягнуть історичного мінімуму – близько 1 млн барелів на добу нових потужностей компенсуються аналогічними закриттями, тобто **загальний обсяг не зміниться**.</li>
<li>Понад **90% таких інвестицій припадає на країни, що розвиваються**, у порівнянні з 66% у 2015 році.</li>
</ul>
<h3>Ставка на альтернативу: біопаливо, водень і CCUS</h3>
<ul>
<li>У 2025 році інвестиції у **біопаливо, біогази та низьковуглецевий водень** зростуть на **30%** – майже до **25 млрд дол.**, після зростання на 20% у 2024 році.</li>
<li>Рушіями залишаються **політики підтримки** – квоти, мандати, податкові стимули (особливо в США, Бразилії та ЄС).</li>
<li>Попри скасування або затримки деяких проєктів, **інвестиції в &#171;зелені&#187; водневі проєкти** сягнуть **8 млрд дол.** (+70% за рік).</li>
</ul>
<h3>Зниження кліматичних амбіцій на тлі підвищених витрат</h3>
<p>У 2024 році нафтові й газові компанії інвестували лише **22 млрд дол.** у низьковуглецеві технології – на **25% менше**, ніж у 2023-му. У 2025 році очікується подальше падіння на **10%**, попри активність нових гравців: **великих незалежних і національних компаній**.</p>
<h3>CCUS: багато планів, мало фінансування</h3>
<ul>
<li>У 2024 році у вловлювання та зберігання CO₂ (CCUS) інвестовано **4 млрд дол.**, діє понад **50 млн тонн** щорічної потужності.</li>
<li>Для реалізації всіх затверджених проєктів до 2030 року потужність має зрости у **10 разів** – до **430 млн тонн**, а інвестиції відповідно мають зрости у рази.</li>
</ul>
<blockquote><p>Існує стійкий інвестиційний портфель проєктів CCUS, що вже мають затверджене фінансування, але потребують масштабного збільшення інвестицій у найближчі три роки.</p></blockquote>
<h3>Висновок для України</h3>
<p>Глобальне зниження інвестицій у видобуток і переробку викопного палива відкриває нові вікна можливостей для України у сфері:</p>
<ul>
<li><strong>розвитку біопалива</strong> (особливо з урахуванням агропотенціалу країни)</li>
<li><strong>інтеграції у європейські водневі ініціативи</strong></li>
<li><strong>участі в проєктах із вловлювання вуглецю</strong> на базі ТЕС та нафтопереробних підприємств</li>
</ul>
<p>Водночас зменшення інвестицій у нафтопереробку означає ризики для регіональних ринків пального, зокрема щодо **стабільності постачання дизельного пального та бензину**. Україні варто стратегічно переосмислити довгострокові пріоритети у формуванні енергетичного балансу.</p>
<p>&#8212;</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<p>* <a href="https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2025">IEA World Energy Investment 2025</a><br />
Додаткові джерела інформації:<br />
* <a href="https://www.iea.org/topics/investment">IEA Investment Topics</a><br />
* <a href="https://www.irena.org/Statistics/View-Data-by-Topic/Finance-and-Investment/Investment">IRENA Global Renewables Investment Data</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У 2025 році інвестиції у традиційну нафтову та газову галузь почнуть знижуватись, поступаючись місцем проєктам із низькими викидами. Такий розворот свідчить про поглиблення глобального енергетичного переходу, що має стратегічне значення й для українського паливного ринку.</p>
<h3>Глобальний інвестиційний тренд: менше нафти, більше альтернатив</h3>
<p>Світові інвестиції у сектор постачання викопного палива у 2025 році очікуються на рівні **1 трлн доларів США**, що на **2% менше** за показники 2024 року. Це перше скорочення з 2020 року, що пов’язане з:</p>
<ul>
<li>різким падінням цін на нафту</li>
<li>зростанням витрат через тарифи та інфляцію</li>
<li>ризиками перенасичення ринку</li>
</ul>
<p><strong>Інвестиції в нафтову галузь</strong> (upstream) мають зменшитися на **близько 4%** – до рівня **менше ніж 570 млрд дол.**, а інвестиції в розвідку та видобуток нафти – орієнтовно на **6%**, переважно через зниження прибутковості у США.</p>
<h3>Тиск витрат і зміни на ринку переробки</h3>
<ul>
<li><strong>Виробничі витрати зростають</strong> – на 3% для традиційних виробників, що знижує активність за наявних бюджетів.</li>
<li><strong>Маржа сервісних компаній скорочується</strong>, що може вдарити по якості та швидкості реалізації бурових і інфраструктурних робіт.</li>
<li><strong>Інвестиції в нафтопереробку</strong> у 2025 році досягнуть історичного мінімуму – близько 1 млн барелів на добу нових потужностей компенсуються аналогічними закриттями, тобто **загальний обсяг не зміниться**.</li>
<li>Понад **90% таких інвестицій припадає на країни, що розвиваються**, у порівнянні з 66% у 2015 році.</li>
</ul>
<h3>Ставка на альтернативу: біопаливо, водень і CCUS</h3>
<ul>
<li>У 2025 році інвестиції у **біопаливо, біогази та низьковуглецевий водень** зростуть на **30%** – майже до **25 млрд дол.**, після зростання на 20% у 2024 році.</li>
<li>Рушіями залишаються **політики підтримки** – квоти, мандати, податкові стимули (особливо в США, Бразилії та ЄС).</li>
<li>Попри скасування або затримки деяких проєктів, **інвестиції в &#171;зелені&#187; водневі проєкти** сягнуть **8 млрд дол.** (+70% за рік).</li>
</ul>
<h3>Зниження кліматичних амбіцій на тлі підвищених витрат</h3>
<p>У 2024 році нафтові й газові компанії інвестували лише **22 млрд дол.** у низьковуглецеві технології – на **25% менше**, ніж у 2023-му. У 2025 році очікується подальше падіння на **10%**, попри активність нових гравців: **великих незалежних і національних компаній**.</p>
<h3>CCUS: багато планів, мало фінансування</h3>
<ul>
<li>У 2024 році у вловлювання та зберігання CO₂ (CCUS) інвестовано **4 млрд дол.**, діє понад **50 млн тонн** щорічної потужності.</li>
<li>Для реалізації всіх затверджених проєктів до 2030 року потужність має зрости у **10 разів** – до **430 млн тонн**, а інвестиції відповідно мають зрости у рази.</li>
</ul>
<blockquote><p>Існує стійкий інвестиційний портфель проєктів CCUS, що вже мають затверджене фінансування, але потребують масштабного збільшення інвестицій у найближчі три роки.</p></blockquote>
<h3>Висновок для України</h3>
<p>Глобальне зниження інвестицій у видобуток і переробку викопного палива відкриває нові вікна можливостей для України у сфері:</p>
<ul>
<li><strong>розвитку біопалива</strong> (особливо з урахуванням агропотенціалу країни)</li>
<li><strong>інтеграції у європейські водневі ініціативи</strong></li>
<li><strong>участі в проєктах із вловлювання вуглецю</strong> на базі ТЕС та нафтопереробних підприємств</li>
</ul>
<p>Водночас зменшення інвестицій у нафтопереробку означає ризики для регіональних ринків пального, зокрема щодо **стабільності постачання дизельного пального та бензину**. Україні варто стратегічно переосмислити довгострокові пріоритети у формуванні енергетичного балансу.</p>
<p>&#8212;</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<p>* <a href="https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2025">IEA World Energy Investment 2025</a><br />
Додаткові джерела інформації:<br />
* <a href="https://www.iea.org/topics/investment">IEA Investment Topics</a><br />
* <a href="https://www.irena.org/Statistics/View-Data-by-Topic/Finance-and-Investment/Investment">IRENA Global Renewables Investment Data</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/upershe-z-2020-roku-ochikuyetsya-znizhennya-investicij-u-vikopne-palivo-energetichnij-perexid-nabiraye-tempu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ccus/feed/ ) in 0.91709 seconds, on Apr 21st, 2026 at 5:09 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 21st, 2026 at 6:09 am UTC -->