Науково-технічний центр «Псіхєя» готує до випуску черговий номер часопису «TerminaL», вихід якого запланований на січень 2019 року.

Номер присвячений наявним загрозам енергетичній безпеці України: подоланню залежності від Росії у постачанні енергетичних ресурсів і технологій; створенню умов для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів; підвищенню стійкості енергетичної галузі до негативних зовнішніх впливів.
Особлива увага в номері приділятиметься створенню мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Запрошуємо експертів галузі та операторів ринку до співпраці!

Контактні номери

+380 (44) 223-5003,
+380 (50) 310-7731,
+380 (67) 401-3151
e-mail: oil@ukroil.com.ua

Про систему PsycheaEXPERTUS: історію її виникнення, функціональні можливості та перспективи створення відкритого Суспільства читачам часопису «TerminaL» розповідає  директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Проект PsycheaEXPERTUS — підсумок 22 ­річної роботи центру «Псіхєя» на енергетичних ринках України. Зараз її використовує на практиці Торгово­промислова палата України для опрацювання пропозицій до Порядку денного бізнесу для влади від компаній, асоціацій та об’єднань.

 – Розкажіть, як виникла системаPsycheaEXPERTUS?

Це – досить цікава історія. Свого часу мені пощастило працювати у складі наукової проблемно­дослідної лабораторії, співробітники якої займалися розпізнаванням образів для військових потреб, створювали системи обробки даних та досліджували методи оптимізації управління складними системами. Очолював цю роботу доктор технічних наук, професор Юрій Барабаш.Саме тоді мене зацікавили методи підтримки при йняття рішень на основі аналізу великих обсягів інформації. До речі, назва нашого центру – «Псіхєя» – пов’язана не з міфологією (як багато хто вважає), а з одним із таких методів – псі­перетворення, який був розроблений грузинським математиком Вахтангом Чічинадзе. Усі згадані інструменти закладено в основу системи РsycheaEXPERTUS. Однак лише ними ми не обмежилися, адже платформа Psychea об’єднала й інші системи (наприклад, PsycheaFUEL – для аналізу паливного ринку або PsycheaEVENTUS – для аналізу медійного середовища) та постійно розвивається завдяки реалізації нових ідей. Водночас як сама платформа, так і система PsycheaEXPERTUS є не лише теоретичною розробкою. Зараз її використовує на практиці Торгово­промислова палата України для опрацювання пропозицій до Порядку денного бізнесу для влади від компаній, асоціацій та об’єднань. Усі пропозиції є повністю відкритими. Кожний бажаючий може взяти участь в їхньому обговоренні або висловити власні думки на сайті Торгово ­промислової палати (за посиланням https://www.ucci.org.ua/advocacy/poriadokdennii-biznesu-do-vladi).

– Який досвід використання системиPsycheaEXPERTUS?

Проект PsycheaEXPERTUS є підсумком 22 ­річної роботи центру «Псіхєя» на енергетичних ринках України. Його апробація довела високу ефективність запропонованої організації роботи експертів над складними проблемами. Систему було успішно використано підчас підготовки проекту Енергетичної стратегії України та схвалено урядом 18 серпня 2017 р. Ця робота мала своє продовження, коли постало завдання порівняти сценарії розвитку національної енергетики, оцінюючи досяжність поставлених цілей та визначити цільові показники реалізації стратегії для відповідного плану дій.

Корисним виявився й досвід адаптації данської енергетичної моделі STREAM до умов України. Для виконання цієї роботи були залучені кращі українські експерти в галузі енергетики. Саме використання PsycheaEXPERTUS дозволило вчасной успішно виконати розрахунки сценарних прогнозів постачання та споживання енергії з урахуванням множини економічних і екологічних параметрів базової статистики та прогнозних показників. Одержані результати отримали високу оцінку замовника – Посольства Королівства Данії в Україні.

У цілому, протягом року в системі реалізовано понад півсотні проектів, зокрема «Проформування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів», «Вторинне законодавство до Закону України «Про ринок електричної енергії», «Норми природних втрат нафтопродуктів».

У системі PsycheaEXPERTUS виконується й попереднє обговорення всіх нагальних питань, що виникають під час роботи очолюваного мною Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при Торгово ­промисловій палаті України. Завдяки цьому на очні засідання виносяться лише конкретні й попередньо узгоджені членами комітету висновки й пропозиції. Це дозволяє краще організувати роботу й суттєво заощаджує час.

Цікавим виявився й освітній проект, реалізований для студентів Києво­Могилянської академії, які навчаються за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Упродовж лише одного заняття студенти пройшли шлях від формулювання актуальних суспільних проблем та їхнього обговорення до визначення альтернативних варіантів вирішення, їхнього оцінювання та вибору найкращого з­поміж запропонованих. У мене залишилися дуже приємні враження від роботи студентів, які найближчим часом прийдуть до органів влади.

Усі проекти збережено в системі PsycheaEXPERTUS. Бажаючі, зареєструвавшись, можуть ознайомитися з результатами відкритих експертних обговорень.

– Центр «Псіхєя» користується заслуженим авторитетом на рівні державних органів, у діловому та експертному середовищі. Як це вдається?

В основу роботи нашої компанії покладені сучасні методи обробки та аналізу інформації, системний підхід і високий професійний рівень співробітників. Члени нашої команди мають наукові ступені і вчені звання. Такий професійний підхід забезпечив багаторічну плідну співпрацю з комітетами Верховної Ради, Радою національної безпеки.

…

Повну версію  читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «Псіхєя»

Директор з інформаційної підтримки та взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна ділиться з читачами часопису «TerminaL» думками, чому ж найбільша галузь електроенергетики – ядерна енергетика знову опинилася в центрі уваги народних депутатів.

За ініціативою Комітету ВР з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки 12 липня
поточного року пройшли комітетські слухання на тему: «Ядерна енергетика України: сьогоднішні виклики і ризики для її майбутнього розвитку».

Пропонуємо до вашої уваги фрагмент матерілу О.Кошарної.

Починаючи з 2014 р. частка електроенергії, виробленої АЕС, стабільно перевищує 50% у структурі оптового ринку електроенергії. У критичні місяці 2017 р., після блокади ОРДЛО і припинення постачання вугілля з окупованої території, в окремі дні вона зростала до рекордних 68%. Інтенсивна робота АЕС дозволила економити вугілля антрацитової групи і дати час на реконструкцію та переведення антрацитових теплових енергоблоків на вугілля газової групи. Саме завдяки стійкій і безпечній роботі АЕС в Україні не було масових віялових відключень електроенергії, а Об’єднана енергетична система України працювала стабільно. Факти ці очевидні для більшості фахівців галузі,в тому числі системному операторові «Об’єднаної енергосисте-
ми України» (ОЕС) в особі «Укренерго», який публічно відзначав провідну роль ядерної генерації останніми роками.

Проте, незважаючи на зростаюче виробництво електроенергії на АЕС, НАЕК «Енергоатом» не може реалізовувати свої значущі інвестиційні програми. Причина полягає в низькому тарифі та свідомій політиці колишнього складу НКРЕКП утримувати тариф на можливо низькому рівні, урізуючи усі абсолютно складові статті тарифу аж до експлуатаційних. Така політика екс-глави НКРЕКП Д. Вовка неодноразово піддавалася критиціу ЗМІ.

На абсурдність аргументів підневільних чиновників профільного департаменту НКРЕКП при відмові враховувати в тарифі засоби у відповідності з уже офіційно схваленими Миненерговугілля програмами НАЕК висловився в різкій формі і президент «Енергоатома» Ю. Недашковський. Фінансове благополуччя і майбутнє державної ядерної енергетики було принесене в жертву приватному вертикально-інтегрованому бізнесу, пов’язаному з експлуатацією теплових електростанцій, і непрямій підтримці електростанцій на поновлюваних джерелах енергії.

Окрема тема – розрахунки ДП «Енергоринок» за вже відпущену в ринок електроенергію АЕС. За станом на 01.07.2018 р. заборгованість перед «Енергоатомом» складає 12, 139 млрд грн, і лише з початку 2018 р. – вже 1,286 млрд грн. При цьому ДП «Енергоринок», беручи кредити у банках, справно платило аванси для приватної компанії ДТЕК на купівлю вугілля під прикриттям «успішного проходження осінньо-зимо-
вого періоду», і розраховувалося з кредитів також з боргами у першу чергу перед тепловою генерацією.

У результаті приватна теплова генерація увійде до нової моделі ринку без боргів перед нею за відпущену електроенергію.

А державній компанії «Енергоатом» у відповідності з поданим урядом України Законопроектом No8253 від 10.04.2018 «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної
енергії», довго не мудруючи, пропонується борги «Енергоатому» не повертати. Точно за принципом: «Кому винен, усім прощаю». І це ще не все!

…

Повну версію  читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «Псіхєя»

Радник Президента з фінансово-економічних питань у Торгово-промисловій палаті України  Дмитро  Вишневський розповідає читачам часопису «TerminaL» про ініціативу створення Порядку денного бізнесу до влади, впровадження якого сприятиме переходу від набору відомчих політик до народження сфокусованої ефективної державної політики та зміцнення держави.

За часи незалежності в Україні було прийнято лише на національному рівні понад 100 різноманітних стратегічних документів. Протягом 2017 р. з’явилась 21 нова стратегія, серед яких «Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року» та «Експортна стратегія України («дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017–2021 роки», в розробці яких брали участь експерти Торгово-промислової палати України. Незважаючи на корисність цих документів та залученість до їх розробки представників бізнесу і громадськості, вони позбавлені єдиного фокусу та відображають бачення майбутнього країни від влади до бізнесу.

За останні 25 років бізнес­ спільнота в Україні робила декілька спроб запропонувати суспільству своє бачення державної політики щодо покращення бізнес­клімату. Проте ці проекти не змогли забезпечити необхідних якісних змін, державна політика у сфері розвитку бізнесу залишилась фрагментарною, без загально визначеного фокусу, та в значній мірі була зорієнтована на досягнення кращих позицій у міжнародних рейтингах.

З урахуванням чинного стану Торгово­ промислова палата України відродила ідею та ініціювала створення Порядку денного бізнесу до влади, впровадження якого сприятиме переходу від набору відомчих політик до народження сфокусованої ефективної державної політики та зміцнення держави.

Формування Порядку денного бізнесу до влади розглядається не як одноразовий акт, а постійно діючий процес, який передбачає низку етапів:

1. Розробка.

Головним завданням є залучення якомога більшої кількості активних представників бізнес­ спільноти для обговорення наявних проблем, виявлення їх причин та формування рекомендацій шляхом усунення недоліків.

2. Презентація.

Заплановано презентацію Порядку денного органам державної влади, підготовку рекомендацій щодо його впровадження, максимальне поширення та просування в інформаційному просторі.

3. Моніторинг упровадження.

Рекомендації, які міститиме Порядок денний, повинні стати для влади своєрідним керівництвом до дії. Заключний етап є одночасно підґрунтям для актуалізації Порядку денного в подальшому.

Головним принципом узгодження всіх матеріалів є загальний консенсус. Порядок денний бізнесу до влади передусім спрямований на консолідацію несуперечливих положень. З урахуванням досвіду, накопиченого протягом цього року, буде продовжено формування Порядку денного бізнесу до влади й у подальші роки.

Звичайно, Торгово­промислова палата України не починає процес розробки Порядку денного з чистого аркуша, а пропонує чітку логіку його формування не лише за формою, а також за змістом, який стосується певних сфер (бізнесу, праці, ЗЕД).

Логіка його формування полягає у створенні умов для одночасного та взаємно корисного розвитку бізнесу, а також накопичення людського капіталу з подальшим просуванням створених товарів і послуг на зовнішні ринки.

…

Повну версію  читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «Псіхєя»

Про особливості роботи профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, проблеми та способи їх вирішення читачами часопису «TerminaL» розповів голова професійної спілки Валерій Матов.

– Сьогодні одна з профспілок, що реально діють, – це профспілка працівників атомної енергетики і промисловості. Як Вам вдається так побудувати роботу, щоб почути і голос первинних осередків, і не загубитися в різноманітності їхніх голосів?

– Відповідь проста. З моменту створення, а саме з 1992 р., коли фактично створювалася профспілка працівників атомної енергетики і промисловості, ми в основу поклали принцип двох ланок. Ми маємо центральний апарат і первинні організації. Проміжні профспілкові інстанції нам не потрібні, тому ми дуже оперативно реагуємо на будь­яку інформацію знизу. За такої структурної побудови ми зуміли ще й сконцентрувати профспілкові кошти – членські внески, а це 1% від заробітної плати.

-Головна турбота профспілки – це люди. Турбота про соціальну інфраструктуру, про те, як і в яких умовах працюють люди… адже це стоїть на першому місці?

-Природно, саме про це ми намагаємось розповісти нашим державним мужам. Адже «атомка» – це донор економіки. А зараз, на жаль, галузь опинилася в дуже складній ситуації. Ми втрачаємо можливості розвиватися і вкладати нові засоби та технологічні можливості у підвищення безпеки. Що стосується інфраструктури, то треба говорити відверто. У нас не просто створювалися і будувалися міста, де базовим підприємством була АЕС. Біля станції будували об’єкти культури і спорту, медичні і освітні установи. Навіщо? Це структури, які гарантують певний рівень безпеки експлуатації об’єкту підвищеного ризику. Бо коли працівник станції приходить на зміну знаючи, що він не має проблем з тим, аби влаштувати дитину до дитсадка чи відправити до школи, отримати якісне медичне обслуговування – це і є частина безпеки. А це найголовніше.

– Тоді хочу уточнити у Вас, як Ви ставитеся до Законопроекту No3131?

– Його виносили на розгляд до Верховної Ради 29 разів. Законопроект прийняли в першому читанні, але до відпустки депутатів на літні канікули в другому читанні не прий­няли. Сподіваємося, його розглядатимуть восени. Проект закону дуже простий. У тарифі були передбачені гроші на капітальне будівництво, за рахунок якого підприємство, тобто атомні станції, виконували програму «Житло». У цілому натепер побудовано 275 квартир. Це сумарно по всіх майданчиках в Енергодарі, Нетішині, Южноукраїнську, Вараші. Два з половиною роки будинки стоять. Охороняються, освітлюються, опалюються, але не заселяються. Чому? З однієї простої причини. Державне підприємство без рішення не може передати це житло. Притому передати не безкоштовно, а під позики, під кредити. На десять років. Ми таким чином прив’язуємо людину до місця роботи. Проста, законна річ. Ось прийшла молода людина після вишу до нас. Його ще десять років треба готувати. А ми таким чином зацікавили його, і як фахівець він росте. Законопроект дозволяє державному підприємству на законних підставах передавати це житло працівникові за гроші. Людина працює, живе у квартирі, заводить сім’ю, потихеньку гроші виплачує, а ми маємо можливість за ці кошти будувати інше житло. Все просто. Ми вирішуємо і цю соціально значущу проблему.

– Сьогодні атомники не мають проблем зі своєчасною виплатою зарплат, вірно? У вас все дуже чітко працює. Питання в іншому. Як стимулювати зростання зарплат? На Вашу думку, який повинен бути тариф для атомників?

– Подивімося трішки на перспективу – і не на два ­три роки, як пропонує уряд, а на десять. Адже у нас лише один блок може будуватися п’ять­сім років. Останні розрахунки – це 71,5 коп. кВт/год. Тим більше що ми зараз переживаємо момент переходу на альтернативне паливо.

 …

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі «TerminaL».

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «ПСІХЄЯ»

Про роботу в НКРЕКП, нові тарифи та підвищення зарплат працівникам енергетичної галузі журналісту НТЦ «Псіхєя» розповів Дмитро Коваленко, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Повна версія інтерв’ю в часописі «TerminaL».

– Вітаємо Вас із призначенням на посаду члена комісії. У чому полягатимуть Ваші функції? На чому Ви плануєте зосередити першочергову увагу?

– Дякую за привітання. Моя робота надзвичайно цікава і для мене не нова. Моє основне завдання на посаді полягатиме у сприянні розвитку та реформуванні сфери енергетики, ринку електричної енергії та його координації. Все суспільство нині стоїть на порозі реформування ринку електричної енергії відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії». Ні для кого не є секретом, що зараз відбувається пік реформування. Тому роботи дуже й дуже багато. Розробляються нормативні документи, їх коригують, обговорюють. Національна комісія з регулювання енергетики затвердила кодекси і правила, необхідні для впровадження Закону України «Про ринок електричної енергії». Зокрема, НКРЕКП затвердила Кодекси системи передач, систем розподілу і комерційного обліку електричної енергії та проекти Правил ринку, ринків «на добу вперед» і внутрішньодобових, роздрібного ринку електричної енергії.

– Чи відчуваєте Ви тиск з боку інших органів влади чи учасників ринку? Чи намагається хтось із них втручатися в діяльність НКРЕКП?

– Особисто я бачу тільки допомогу, дружню підтримку майже усіх учасників процесу реформування. Багато уваги і допомоги НКРЕКП відчуває з боку профільних міністерств. Ми ведемо з ними консультації, перемовини. Хочу наголосити, що в наш непростий час, я маю на увазі – економічно непростий, коли потрібні реформи в різних галузях, а особливо на ринку електричної енергії, всі дотичні до цього процесу учасники намагаються зробити якомога більше і краще. Щоб цей ринок відбувся. Зрозуміло, що питань багато, однак лише в дружній і професійній дискусії можна віднайти істину. І тут головне вміння – аналізувати ситуацію, слухати один одного. Прямого тиску, вказівок з гори, втручання в роботу НКРЕКП – немає, і, гадаю, не буде. НКРЕКП – незалежна структура.

– Діяльність НКРЕКП попереднього складу викликала багато нарікань. У чому причина такого ставлення? Як відновити довіру до дій комісії?

– Не думаю, що довіра була втрачена і що були якісь недоліки, які потрібно терміново виправляти. Так, певні непорозуміння були, але кроки і дії, які були зроблені – всі правильні. Йде процес розвитку. Робота комісії відкрита, можна у реальному часі наживо стежити за засіданнями, на сайті розміщені вже ухвалені документи. Меседжі до суспільства робляться. Все це, на мою думку, правильно і нормально. Головним у спілкуванні й відкритості є не лише звітування про роботу, а й вміння донести до споживача інформацію про стан ринку, про необхідність реформ, треба почути іншу сторону. Працюючи останні кілька місяців на посаді члена НКРЕКП, я відчуваю, що суспільство ставиться з довірою до роботи комісії. Можливо, це якийсь карт-бланш на певний період, аванс довіри.

– Наскільки ефективною є тарифна політика в електроенергетичній галузі? Що й коли в ній варто змінити? Якими будуть результати?

– Тарифна політика, як на мене, має багатогранні складові. Тут не можна говорити про тарифну політику до окремо взятих компаній, загальну політику, ціни на оптовому ринку електричної енергії тощо. Зараз на ринку електричної енергії відбуваються великі, можна сказати, глобальні зміни. НКРЕКП ще за таких умов, мабуть, не працювала. Можливо, можна провести певну паралель із 90-ми роками минулого століття, коли вся економіка ставала на інші рейки. Тоді було багато нарікань, багато незрозумілого. Але ми пройшли великий шлях випробувань і зробили великий перший крок вперед. Тепер комісія має на меті зробити вперед наступний крок. НКРЕКП змінить методологію нарахувань тарифів, адже новий ринок – це формування нової ідеології оптового ринку електричної енергії.

…

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі «TerminaL».

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «ПСІХЄЯ»

Про підготовку кадрів у сфері використання ядерної енергії, проблеми будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України та інші питання галузевих стандартів читачам часопису «TerminaL» розповіла заступниця директора Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерговугілля Світлана Кульчицька.

– ЕСУ-2035 розглядає атомну енергетику як одне з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії. Як в умовах недофінансування  галузі забезпечити стале функціонування об’єктів ядерної енергетики та виконання в повному обсязі міжнародних зобов’язань держави та українського законодавства щодо безпечної експлуатації ядерних установок?

– Сьогодні ядерно-енергетична галузь України, як відомо, забезпечує виробництво близько 55% електроенергії в загальному енергобалансі країни, при цьому збереження частки атомної енергії в енергобалансі держави – це цілеспрямована державна політика, яка дозволила заощадити близько 5 млрд грн минулого року та стримати зростання тарифів для населення та промисловості.

Енергетична стратегія є базовим документом державної енергетичної політики, що визначає завдання і цілі розбудови енергетичного сектору на період до 2035 р. Документ передбачає збереження наявної частки ядерної генерації у загальному виробництві електроенергії та реалізацію низки пріоритетних ініціатив та проектів, серед яких : підвищення безпеки енергоблоків АЕС та подовження терміну їх експлуатації; диверсифікація джерел постачання ядерного палива;спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива;розбудова інфраструктури та будівництво нових енергоблоків АЕС; розширення власної ресурсної бази урану, розвиток вітчизняних складових ядерно-паливного циклу; дослідження можливостей щодо створення в Україні потужностей з фабрикації ядерного палива.

Звичайно, в умовах значного недофінансування галузі забезпечити її сталийрозвиток та функціонування дуже складно. Натепер заборгованість держпідприємства «Енергоринок» перед «Енергоатомом», з урахуванням відпущеної в попередні періоди електроенергії, становить 11,596 млрд грн. Крім того, однією з основних проблем,що гальмують стале функціонування ядерної галузі, є хронічне недофінансування тарифу на відпуск електричної та виробництво теплової енергії атомними електростанціями ДП «НАЕК Енергоатом». Воно є для НКРЕКП зручним важелем стримування зростання оптової ціни на електроенергію через те, що, по-перше, забезпечує більше половини відпуску електричної енергії до оптового ринку електроенергії (ОРЕ), і,по-друге, працює за фіксованим тарифом.

На тлі стрімкого збільшення тарифів приватних генеруючих компаній ТЕС, які працюють за ціновими заявками («конкурентними тарифами»), ціна на електроенергію АЕС у 3,3 рази нижча, ніж у ТЕС (за січень-квітень 2018 р. відповідно 54,03 коп./ кВт.год. та 179,68 коп./кВт.год).Тобто в енергетиці так звані «конкурентні ціни» в три з половиною рази вищі за ціни, визначені згідно з витратною методологією.

Така система не відповідає ціновим пропорціям АЕС і ТЕС країн з розвинутою ядерною енергетикою, в яких таке співвідношення сьогодні не перевищує 30%.

У квітні в «Енергоатомі» відбулися відкриті обговорення проекту скоригованого тарифу ДП «НАЕК Енергоатом», в ході яких мери міст-супутників АЕС підтримали необхідність збільшення тарифу до 71,5 коп./кВт.год, у тому числі за такими основними напрямами, як заробітна плата (дефіцит складає 2,5 млрд грн), інвестиційні проекти (загальний дефіцит – 5,3 млрд грн), у тому числі на Комплексну зведену програму підвищення безпеки, реалізація заходів якої є  важливою умовою подовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС; свіже ядерне паливо та інші.

Питання необхідності встановлення НКРЕКП реального тарифу, який покриває основні потреби оператора ядерних установок сьогодні порушується на всіх рівнях – у комітетах Верховної Ради, міністерстві, на засіданнях громадських рад тощо.

Питання гарантування безпеки є пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності. Підвищення та дотримання досягнутого рівня безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій має найвищий пріоритет у діяльності експлуатуючої організації.

У галузі діє поняття – «культура безпеки», яке вперше з’явилося у 1986 р. у процесі аналізу причин і наслідків Чорнобильської аварії, проведеного Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Було визнано, що саме відсутність культури безпеки стала однією з причин трагедії.

 – Система підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії – одна з  основних складових безпечної експлуатації ядерних установок. Що змінюється  в системі? Як зупинити відтік висококваліфікованих кадрів за кордон?

– Система підготовки кадрів в атомній енергетиці змінюється лише в бік удосконалення, відповідно до нових підходів у галузі. Одним з основних та найцінніших ресурсів НАЕК «Енергоатом» є кваліфікований персонал. Саме працівники компанії гарантують її сталий розвиток та ефективність. Відповідно до чинного законодавства держава сприяє забезпеченню достатньої кількості кваліфікованих кадрів з відповідним рівнем освіти для підтримки ядерних установок на необхідному рівні безпеки та функціонування. У свою чергу, «Енергоатом» відповідає за безпечну експлуатацію установок та встановлює кваліфікаційні вимоги до персоналу, формує кадровий склад відповідної чисельності та кваліфікації, який дозволяє досягати поставлених цілей та гарантувати дотримання вимог і стандартів безпеки, ефективно використовувати та розвивати персонал.

– У 2017 р. зовнішні обмеження сумарної наявної потужності атомних електростанцій з боку Міненерговугілля України та ДП НЕК «Укренерго» призвели до недовиробництва електроенергії АЕС. Що треба зробити для завантаження енергоблоків АЕС у базовому режимі з максимальним використанням їхньої наявної потужності?

– Велика потужність енергоблоків АЕС, а отже, і їх інерційність, зумовлює відповідні вимоги до обладнання АЕС і режимів експлуатації енергоблоків. Проектне призначення енергоблоків АЕС – працювати настаціонарній потужності, близькій до номінальної. Енергоблоки АЕС можуть тривалий час працювати і не на повній потужності, але при цьому значно зменшується ефективність їх експлуатації через значне зростання питомих витрат на кіловат*годину виробленої електроенергії. Специфіка роботи електроенергетичної галузі полягає в тому, що у будь-який момент вся вироблена електроенергія повинна бути спожита. Необхідно постійно підтримувати баланс або відповідність між обсягом виробництва і споживання електроенергії і при цьому забезпечувати її якість. Відсутність балансу призводить до зміни якісних характеристик електроенергії.

– Розслідування порушень у роботі АЕС іноді відбувається двома комісіями – комісією ДП «НАЕК Енергоатом» і комісією Міненерговугілля України, що призводить до появи різних звітних матеріалів, а також до подвійного обліку однієї і тієї ж події. Наскільки виправдано дублювання розслідувань однієї і тієї ж події (порушення) двома комісіями –ДП «НАЕК Енергоатом» і Міненерговугілля ?

– Розслідування однієї і тієї ж події (порушення) двома комісіями – ДП «НАЕК Енергоатом» і Міненерговугілля – дійсно є невиправданою дією, оскільки призводить до появи різних звітів і актів про розслідування однієї і тієї ж події, визначення різних причин, призначення різних коригувальних заходів з різними термінами їх виконання, до подвійного обліку однієї і тієї ж події (як порушення в роботі АЕС згідно з положенням НП 306.2.100-2004 та як відмова I-ї або II-ї категорії згідно з СОУ-Н МПЕ40.1.08.551:2009). Тобто сьогодні в Україні діють два документи, які встановлюють різний порядок розслідування подій на АЕС: це інструкція Міненерговугілля (СОУ-Н МПЕ 40.1.08.551:2009) і положення Держатомрегулювання (НП 306.2.100-2004), які обидва зареєстровані у Мін’юсті, але які між собою зовсім не узгоджені.

…

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі «TerminaL».

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

 НТЦ «ПСІХЄЯ»

«Атомна генерація – це фундамент української енергетики. Необхідно зробити все, щоб вона залишалась професійною, стабільною та безпечною. Для цього нам потрібно прогнозувати та аналізувати на декілька кроків вперед», — переконаний  в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, депутат Верховної Ради 7-го та 8-го скликання Олександр Домбровський.

Пропонуємо до уваги читачів часопису «TerminaL» фрагмент розмови із Олександром Домбровським.

– Загальна ситуація в енергетиці України є доволі складною. Чому саме виклики атомної підгалузі набувають широкого резонансу, адже ми декларуємо перехід на відновлювану енергетику?

– В українській енергетиці дійсно накопичилося чимало проблем. Значною мірою це стосується основних фондів у тепловій генерації, де екологічні норми та ступінь зносу генеруючих потужностей вже перевищи ли граничний рівень, а зношеність систем передачі та розподілення енергії призводять до значних виробничих втрат.

Останні десятиліття ставлення до української енергетики, на жаль, було занадто споживацьким. Використовувався весь той потенціал, який залишився нам ще з часів УРСР, створений попередніми поколіннями енергетиків. До слова, велика гідроенергетика вже налічує майже 80 років історії.

Виклики ж ядерної енергетики України напряму пов’язані з енергетичною безпекою нашої держави. Я б не називав атомну енергетику «підгалуззю». Скоріше, це фундамент української енергетики. Без нього ми б точно не могли розраховувати на той рівень енергетичної безпеки, який маємо нині, а також не змогли б дозволити собі розвиток ВДЕ.

– Атомна енергетика як основа енергобалансу країни – це вимушене рішення для України? Адже багато хто поспішає відмовитися від «мирного атому».

– Ми повинні розуміти, що атомна енергетика виконує надзвичайно важливу місію. З одного боку, вона дозволяє отримати достатньо дешеву енергію. З іншого – це відносно чиста електрична енергія, яка не забруднює довкілля шкідливим СО2 атомна енергетика залишилася стабільною і зберегла такі тенденції.

Між тим, що стосується кадрової політики, то, на жаль, нині ми перебуваємо в глибокій кризі. Те, що треба гарантувати безпеку такої галузі, як енергетична, не викликає сумнівів. Але що відбувається? Ми опинились в обставинах, коли ризикуємо втратити кращі кадри – вони можуть поїхати з України. А скільки коштує виховати, навчити одного інженера, який працює, умовно кажучи, за 10 тис. грн? Мільйони! І не гривень, а доларів та євро! Зарплата працівників атомної енер- гетики повинна забезпечувати гідні соціальні стандарти для них та їхніх сімей.

– Ефективність української енергетики багато в чому залежить від дій органів влади. Ми чуємо нарікання на погану роботу Верховної Ради України, адже низку проектів законів просто не розглядають. З чим це пов’язано, як Ви вважаєте?

– Від роботи державних інституцій зале жить дуже багато. Насамперед це стосується Верховної Ради. Парламент просто зобов’язаний суттєво підвищити ефективність своєї роботи.

Коли півсотні енергетичних законопроектів, які пройшли комітет, які є високопрофесійними, «висять» в українському парламенті впродовж декількох років, оскільки до них «не доходять руки», – це ненормально. Суспільство та енергетична спільнота вимагає, щоб ці закони були прийняті. Адже частина з них є суто технічними, і ВР мала б ухвалити їх ще два, три, чотири роки тому. І якщо візьмемо будь­який інший напрям, іншу галузь, там такі ж самі зауваження. Для десятків законопроектів, які пройшли комі- тети, парламенту просто бракує часу.

Водночас ми пишаємось роботою нашого комітету. Переконаний, що ніхто в «Енергоатомі», НКРЕКП, Держатомрегулюванні не скаже, що я особисто чи профільний комітет не реагували на проблеми, що виникали.

– Тарифи затверджує НКРЕКП. Одне з найбільш болючих питань атомної галузі – низький тариф на електроенергію. Як Ви вважаєте, вирішить незалежний регулятор це питання, адже склад комісії змінився?

– Ми виконали величезний обсяг роботи, який стосується законодавчого забезпечення незалежної роботи нашого енергетичного регулятора, пройшовши дуже непростий шлях. Досягли результату, в який мало хто вірив. Нині є п’ять із семи незалежних, високопрофесійних, конкурентних членів НКРЕКП.

– Як Ви гадаєте, міжнародна спільнота виявляє зацікавленість у приєднанні України до енергосистеми Європи? На Вашу думку, чи готовий іноземний капітал інвестувати в українську атомну енергетику?

– Нещодавно ми з Юрієм Олександровичем Недашковським та з керівництвом «Укренерго» Всеволодом Ковальчуком відкривали Дні української енергетики в Європейському Парламенті. І Юрій Олександрович робив презентацію, яку було сприйнято дуже позитивно. Звичайно, є питання, які потрібно вивчати, але в цілому Європа готова і хоче інтегруватися, хоче підставити плече, принаймні нашій електроенергетичній галузі.

Два місяці тому ми спільно з командою «Енергоатома» були в Пекіні, де зустрічалися з представниками найбільших банків. І ІCBС – банк зі світовим рейтингом No1 і ак- тивами понад $4 трлн виявив готовність інвестувати в українську енергетику. І не лише в атомну.

– Як Ви зазначили, питання тарифоутво рення в енергетиці є найбільш складними. Спочатку був «Роттердам +», тепер – вимоги атомників. Чи братиме участь комітет у вирішенні цього питання?

– Не хочу говорити: давайте піднімати тарифи. Тарифи – дуже серйозний елемент соціальної політики. І «Енергоатом», окрім генерації, дуже серйозний соціальний ста- білізатор, що дає можливість утримати вар- тість енергетичних ресурсів у більш­менш прийнятних межах.

Я б запропонував провести двосторонні переговори між регулятором та «Енерго­ атомом», щоб всі зрозуміли, що біле – то біле, а чорне – то чорне. Нам все ж потрібно знайти золоту середину для динамічного розвитку української енергетики.

…

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі «TerminaL».

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Інтерв’ю НТЦ «ПСІХЄЯ»

]]>

«Атомна генерація – це фундамент української енергетики. Необхідно зробити все, щоб вона залишалась професійною, стабільною та безпечною. Для цього нам потрібно прогнозувати та аналізувати на декілька кроків вперед», — переконаний  в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, депутат Верховної Ради 7-го та 8-го скликання Олександр Домбровський.

Пропонуємо до уваги читачів часопису «TerminaL» фрагмент розмови із Олександром Домбровським.

– Загальна ситуація в енергетиці України є доволі складною. Чому саме виклики атомної підгалузі набувають широкого резонансу, адже ми декларуємо перехід на відновлювану енергетику?

– В українській енергетиці дійсно накопичилося чимало проблем. Значною мірою це стосується основних фондів у тепловій генерації, де екологічні норми та ступінь зносу генеруючих потужностей вже перевищи ли граничний рівень, а зношеність систем передачі та розподілення енергії призводять до значних виробничих втрат.

Останні десятиліття ставлення до української енергетики, на жаль, було занадто споживацьким. Використовувався весь той потенціал, який залишився нам ще з часів УРСР, створений попередніми поколіннями енергетиків. До слова, велика гідроенергетика вже налічує майже 80 років історії.

Виклики ж ядерної енергетики України напряму пов’язані з енергетичною безпекою нашої держави. Я б не називав атомну енергетику «підгалуззю». Скоріше, це фундамент української енергетики. Без нього ми б точно не могли розраховувати на той рівень енергетичної безпеки, який маємо нині, а також не змогли б дозволити собі розвиток ВДЕ.

– Атомна енергетика як основа енергобалансу країни – це вимушене рішення для України? Адже багато хто поспішає відмовитися від «мирного атому».

– Ми повинні розуміти, що атомна енергетика виконує надзвичайно важливу місію. З одного боку, вона дозволяє отримати достатньо дешеву енергію. З іншого – це відносно чиста електрична енергія, яка не забруднює довкілля шкідливим СО2 атомна енергетика залишилася стабільною і зберегла такі тенденції.

Між тим, що стосується кадрової політики, то, на жаль, нині ми перебуваємо в глибокій кризі. Те, що треба гарантувати безпеку такої галузі, як енергетична, не викликає сумнівів. Але що відбувається? Ми опинились в обставинах, коли ризикуємо втратити кращі кадри – вони можуть поїхати з України. А скільки коштує виховати, навчити одного інженера, який працює, умовно кажучи, за 10 тис. грн? Мільйони! І не гривень, а доларів та євро! Зарплата працівників атомної енер- гетики повинна забезпечувати гідні соціальні стандарти для них та їхніх сімей.

– Ефективність української енергетики багато в чому залежить від дій органів влади. Ми чуємо нарікання на погану роботу Верховної Ради України, адже низку проектів законів просто не розглядають. З чим це пов’язано, як Ви вважаєте?

– Від роботи державних інституцій зале жить дуже багато. Насамперед це стосується Верховної Ради. Парламент просто зобов’язаний суттєво підвищити ефективність своєї роботи.

Коли півсотні енергетичних законопроектів, які пройшли комітет, які є високопрофесійними, «висять» в українському парламенті впродовж декількох років, оскільки до них «не доходять руки», – це ненормально. Суспільство та енергетична спільнота вимагає, щоб ці закони були прийняті. Адже частина з них є суто технічними, і ВР мала б ухвалити їх ще два, три, чотири роки тому. І якщо візьмемо будь­який інший напрям, іншу галузь, там такі ж самі зауваження. Для десятків законопроектів, які пройшли комі- тети, парламенту просто бракує часу.

Водночас ми пишаємось роботою нашого комітету. Переконаний, що ніхто в «Енергоатомі», НКРЕКП, Держатомрегулюванні не скаже, що я особисто чи профільний комітет не реагували на проблеми, що виникали.

– Тарифи затверджує НКРЕКП. Одне з найбільш болючих питань атомної галузі – низький тариф на електроенергію. Як Ви вважаєте, вирішить незалежний регулятор це питання, адже склад комісії змінився?

– Ми виконали величезний обсяг роботи, який стосується законодавчого забезпечення незалежної роботи нашого енергетичного регулятора, пройшовши дуже непростий шлях. Досягли результату, в який мало хто вірив. Нині є п’ять із семи незалежних, високопрофесійних, конкурентних членів НКРЕКП.

– Як Ви гадаєте, міжнародна спільнота виявляє зацікавленість у приєднанні України до енергосистеми Європи? На Вашу думку, чи готовий іноземний капітал інвестувати в українську атомну енергетику?

– Нещодавно ми з Юрієм Олександровичем Недашковським та з керівництвом «Укренерго» Всеволодом Ковальчуком відкривали Дні української енергетики в Європейському Парламенті. І Юрій Олександрович робив презентацію, яку було сприйнято дуже позитивно. Звичайно, є питання, які потрібно вивчати, але в цілому Європа готова і хоче інтегруватися, хоче підставити плече, принаймні нашій електроенергетичній галузі.

Два місяці тому ми спільно з командою «Енергоатома» були в Пекіні, де зустрічалися з представниками найбільших банків. І ІCBС – банк зі світовим рейтингом No1 і ак- тивами понад $4 трлн виявив готовність інвестувати в українську енергетику. І не лише в атомну.

– Як Ви зазначили, питання тарифоутво рення в енергетиці є найбільш складними. Спочатку був «Роттердам +», тепер – вимоги атомників. Чи братиме участь комітет у вирішенні цього питання?

– Не хочу говорити: давайте піднімати тарифи. Тарифи – дуже серйозний елемент соціальної політики. І «Енергоатом», окрім генерації, дуже серйозний соціальний ста- білізатор, що дає можливість утримати вар- тість енергетичних ресурсів у більш­менш прийнятних межах.

Я б запропонував провести двосторонні переговори між регулятором та «Енерго­ атомом», щоб всі зрозуміли, що біле – то біле, а чорне – то чорне. Нам все ж потрібно знайти золоту середину для динамічного розвитку української енергетики.

…

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі «TerminaL».

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Інтерв’ю НТЦ «ПСІХЄЯ»

]]> https://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/klyuchova-nasha-problema-usya-teplova-generaciya-bula-pobudovana-v-radyanski-chasi-o-dombrovskij/feed/ 0 https://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/golovne-zavdannya-dlya-atomno%d1%97-energetiki-zupiniti-vidtik-visokoprofesijnix-kadriv-nedashkovskij/ https://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/golovne-zavdannya-dlya-atomno%d1%97-energetiki-zupiniti-vidtik-visokoprofesijnix-kadriv-nedashkovskij/#comments Mon, 24 Sep 2018 11:20:53 +0000 http://oilreview.kiev.ua/?p=120824
Президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський ділиться із читачами часопису «TerminaL» своїм баченням поточного стану розвитку галузі , а токож розповідає про ситуацію, що склалась в атомній енергетиці.]]>

Президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський  ділиться із читачами часопису «TerminaL» своїм баченням поточного стану розвитку галузі, а токож розповідає про ситуацію, що склалась в атомній енергетиці.

За матеріалами інформаційного управління Апарату Верховної Ради України та НАЕК «Енергоатом».

Аби вирішити проблему атомної енергетики та дати реальний поштовх до її розвитку, необхідно врегулювати лише одне­ єдине питання – справедливе тарифоутворення для атомної генерації. Це було і залишається найболючішим: вирішення комплексу соціальних питань, підвищення зарплати, протидія відтоку професійних кадрів, фінансове гарантування безпечної експлуатації атомних блоків. Нинішня ситуація з недофінансуванням ядерної галузі вже вийшла за межі суто галузевих енергетичних проблем – вона стає проблемою загальнодержавного масштабу.

Підтвердженням цього стало проведення у Верховній Раді окремих комітетських слухань «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок та ефективногофункціонування галузі.

Під час слухань президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський доповів про ситуацію, що наразі склалась в атомній галузі, про цілком очевидні ключові проблеми і виклики, без подолання яких неможливо буде досягти цілей, які були поставлені перед НАЕК «Енергоатом» на виконання Енергетичної стратегії України­2035.

Розпочавши ключову доповідь, президент НАЕК «Енергоатом» Ю. Недашковський наголосив, що сьогодні одним з головних завдань атомної галузі та компанії НАЕК «Енергоатом» є подовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС. Технічно їх можливо подовжити щонайменше на 20 років. У коштах – це більш ніж у 20 разів дешевше, ніж будувати нові потужності. Безумовно, за таких умов цілком логічно зберегти існуючий парк реакторних установок заради того, щоб отримати необхідний ресурс часу для підготовки до нового ядерного будівництва.

Компанія вже отримала ліцензії Держ­атомрегулювання на подовження термінів експлуатації 8 (з 15) енергоблоків. 16 липня 2018 р. під час відкритого засідання колегії Держатомрегулювання голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков урочисто вручив НАЕК «Енергоатом» ліцензію на подовження експлуатації ядерної установки енергоблоку No3 Рівненської АЕС до 11 грудня 2037 р.

Компанія впевнено продовжує виконання цих робіт, адже подовження термінів експлуатації енергоблоків дозволить, як це передбачено Стратегією, забезпечити «прийняття рішення та плану дій щодо заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року».

Однак у компанії констатують, що виконання цих робіт відбувається в умовах тотального дефіциту тарифних коштів. Цей факт підтверджує голова Держатомрегулювання, висловлюючи занепокоєння щодо ситуації, яка склалась з тарифом на відпуск електроенергії АЕС у контексті гарантування безпечної експлуатації атомних енергоблоків. Адже якщо «Енергоатом» через брак коштів у тарифі не виконає у повному обсязі роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків, Держатомрегулювання не матиме права надавати дозвіл на їх експлуатацію. Крім того, паралельно, у рамках виконання завдань Стратегії, у відповідності з трьома галузевими програмами за напрямами збільшення номінальної потужності енергоблоків і підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності, НАЕК «Енергоатом» здійснює заходи щодо покращення ефективності роботи АЕС. Якщо компанії вдасться сумарно за обома напрямками досягти 20% збільшення показників, ефект для Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) буде еквівалентний підключенню до мережі додаткових 2 760 МВт атомної генерації і додаткового щорічного виробництва електроенергії від 6,9 до 14,8 млрд кВт/год.

Це дозволить у перспективі – у 2019 р., коли запрацює новий ринок електроенергії, повністю компенсувати роботу енергоблоку No2 Хмельницької АЕС на експорт, оскільки одне з ключових завдань Стратегії – це створення можливостей для експорту та імпорту електричної енергії з країнами ЄС на ринкових засадах

…

Повну версію  читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «Псіхєя»

Перший заступник міністра енергетики і вугільної промисловості (до 25 квітня 2018 р.) Галина Карп ділиться із Читачем Часопису TerminaL своїм баченням поточного стану реформування галузі.

– Українська енергетика реформується. У минулому році була прийнята Енергетична стратегія до 2035 року. Які ще події 2017 р. Ви вважаєте важливими як у позитивному, так і негативному сенсі?

– Безперечно, прийняття Енергетичної стратегії України на період до 2035 р. є ключовою подією минулого року. Водночас не менш важливим є здійснення одного з найважливіших кроків з реформування та лібералізації ринку електричної енергії – прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії». У результаті розпочато процес впровадження нової моделі ринку електричної енергії України та об’єднання енергосистем України і Європи. Реа­лізація цих процесів дозволить створити умови для конкуренції на ринку електроенергії, залучити інвестиції в галузь та реалізувати права споживачів на отримання найбільш привабливих умов постачання електроенергії.

Серед досягнень 2017 р. – продовження реформування ринку природного газу шляхом реалізації Закону України «Про ринок природного газу», зокрема в частині відокремлення функцій оператора від функцій видобувників та постачальників природного газу; започаткування реалізації проектів «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» та будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, пілотних проектів з метою заміщення дефіцитного антрацитового вугілля.

– Що Ви вважаєте основним досягненням під час роботи в міністерстві?

– Спільним досягненням є формування нормативно-правової бази відповідно до вимог Третього енергетичного пакету ЄС та здійснення кроків щодо формування ринкових відносин в енергетичному секторі. Базове законодавство прийняте – це Закон про ринок природного газу, Закон про ринок електричної енергії та Закон про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Прийнято низку галузевих концепцій та програм. Важливим здобутком є також зміц­нення ресурсної бази та збалансування енергетичної системи України. Нам вдалося накопичити необхідну кількість газу та вугілля до опалювального сезону і забезпечити споживачів електроенергією та теплом. Ще одним важливим кроком, про який я вже згадувала, є початок будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, що дасть можливість нам не лише відмовитися від послуг РФ щодо зберігання відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, а й суттєво зміцнити енергетичну безпеку та заощадити близько $200 млн щорічно на його зберіганні. Також протягом року здійснено чимало заходів щодо диверсифікації постачання енергоресурсів, що сприяє підвищенню рівня захищеності та енергетичної і національної безпеки України.

Про досягнення свідчать і цифри за 2017 р. у порівнянні з 2016-м:

• обсяг виробництва електроенергії зріс майже на 700 млн кВт.год, або на 0,5%;
• видобуток природного газу зріс більш ніж на 800 млн куб. м, або на 4%;
• обсяг транзиту газу збільшився більш ніж на 11 млрд куб. м, або на 13%;
• експорт електроенергії зріс більш ніж на 1,2 млрд кВт.год, або на 34%;
• обсяг закачування газу в підземні сховища став більше майже на 2,8 млрд куб. м, або на 43%.

Головне – не зменшувати темпу і рухатися вперед.

– Які, на Вашу думку, основні проблеми української енергетики? Назвіть їх, будь ласка.

– Першою варто назвати залежність української економіки від імпорту енергоносіїв. Для нас ключовим завданням є досягнення енергонезалежності країни, що в свою чергу є запорукою національної безпеки. Важливість цього завдання чудово ілюструє остання газова криза, що мала місце на початку березня цього року внаслідок дій «Газпрому». Цілком реальним є досягнення у 2020 р. енергонезалежності за рахунок зростання власного видобутку природного газу. У 2017 р. видобуток природного газу в Україні відчутно зріс.

Другою важливою проблемою є енергоефективність. Українська економіка лишається дуже енергоємною. На виробниц­тво одиниці товарної продукції в Україні витрачається у 2,5-3 рази більше енергії, ніж у більшості країн. Дуже великими є втрати енергії в комунальному господарстві через низьку енергетичну ефективність будівель. Великими є витрати енергії на виробництвах. Зокрема у виробництві і транспортуванні електричної та теплової енергії. У напрямі енергоефективності в Україні робиться немало, і це дає певні результати. Але проблема є масштабною та комплексною. Її вирішення вимагає часу та інвестицій.

– За якими показниками слід оцінювати ефективність і результативність роботи міністерства?

– Показників результативності може бути багато: це і розроблення та імплементація нового законодавства, і стабільність роботи паливно-енергетичного комплексу України, і створення сприятливого інвестиційного клімату, і впровадження сучасних стандартів державного управління, і забезпечення прозорості та відкритості у роботі Міненерговугілля, і запобігання корупційним ризикам. За всіма напрямами Міненерговугілля забезпечує системну роботу.

– Чи змінилась і як саме робота міністерства після появи в ньому нових Директоратів? Чого ще не вистачає?

– Сьогодні дещо зарано говорити про суттєві зміни в роботі нашого міністерства внаслідок появи нових Директоратів. Директорати ще не сформовані до штатної чисельності персоналу. Конкурси з набору фахівців досі тривають. Ймовірно, цей процес буде завершено протягом ще одного-двох місяців. Але фахівці вже виконують покладений на них обсяг завдань у сфері галузевої політики.

 . . .

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Інтерв’ю  НТЦ «Псіхєя»