<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Чорне море</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/chorne-more/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 05 Aug 2026 09:30:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 17:09:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC terminal]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[drone attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil production]]></category>
		<category><![CDATA[атаки дронів]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[термінал CPC]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154635</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br />Видобуток нафти в Казахстані впав із 2,16 млн до 1 млн барелів на добу після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії. Атаки дронів зупинили термінал на тиждень За наведеними даними, у червні Казахстан видобував 2,16 млн барелів на добу. Після закриття CPC показник скоротився до 1 млн барелів на добу. Причиною стало те, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br /><p>Видобуток нафти в Казахстані впав із <strong>2,16 млн</strong> до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії.</p>
<h3>Атаки дронів зупинили термінал на тиждень</h3>
<p>За наведеними даними, у червні Казахстан видобував <strong>2,16 млн барелів на добу</strong>. Після закриття CPC показник скоротився до <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Причиною стало те, що атаки дронів змусили призупинити роботу терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії на <strong>тиждень</strong>. CPC — це експортний маршрут, через який транспортується нафта.</p>
<p>Відновлення завантажень CPC цього тижня може спричинити швидке відновлення видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br /><p>Видобуток нафти в Казахстані впав із <strong>2,16 млн</strong> до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії.</p>
<h3>Атаки дронів зупинили термінал на тиждень</h3>
<p>За наведеними даними, у червні Казахстан видобував <strong>2,16 млн барелів на добу</strong>. Після закриття CPC показник скоротився до <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Причиною стало те, що атаки дронів змусили призупинити роботу терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії на <strong>тиждень</strong>. CPC — це експортний маршрут, через який транспортується нафта.</p>
<p>Відновлення завантажень CPC цього тижня може спричинити швидке відновлення видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Три одночасні логістичні кризи загрожують приблизно чверті світового постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/tri-odnochasni-logistichni-krizi-zagrozhuyut-priblizno-chverti-svitovogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/tri-odnochasni-logistichni-krizi-zagrozhuyut-priblizno-chverti-svitovogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 08:51:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[shipping chokepoints]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські протоки]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154548</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30757-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Три одночасні логістичні кризи загрожують приблизно чверті світового постачання нафти"/><br />Світовий енергетичний ринок одночасно зіткнувся з ризиками в Перській затоці, Червоному та Чорному морях. За оцінкою The Wall Street Journal, порушення роботи цих маршрутів загрожує потокам, еквівалентним приблизно чверті світового постачання нафти. Ринок входить у нову хвилю перебоїв із найнижчими запасами нафти за багато років Перший напрям ризику пов’язаний з ефективним блокуванням Ормузької протоки, через [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30757-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Три одночасні логістичні кризи загрожують приблизно чверті світового постачання нафти"/><br /><p>Світовий енергетичний ринок одночасно зіткнувся з ризиками в Перській затоці, Червоному та Чорному морях. За оцінкою The Wall Street Journal, порушення роботи цих маршрутів загрожує потокам, еквівалентним приблизно чверті світового постачання нафти.</p>
<h3>Ринок входить у нову хвилю перебоїв із найнижчими запасами нафти за багато років</h3>
<p>Перший напрям ризику пов’язаний з ефективним блокуванням Ормузької протоки, через яку до війни проходила значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Другий — із Баб-ель-Мандебською протокою, яка стала основним маршрутом саудівської нафти після обмеження судноплавства в Ормузі.</p>
<p>До війни через Червоне море проходило приблизно 12% світових морських потоків нафти. Після атак на два саудівські танкери ризики для цього маршруту різко зросли.</p>
<p>Третім напрямом стало Чорне море, де атаки та пошкодження портової інфраструктури порушили експорт нафти й роботу частини російських НПЗ. Одночасне обмеження трьох напрямів скорочує можливості швидко перенаправляти вантажі між регіонами.</p>
<p>Ситуацію ускладнює низький рівень комерційних і стратегічних запасів. Резерви вже використовувалися для компенсації попередніх перебоїв, тому ринок має менший запас міцності для поглинання нових втрат.</p>
<p>Подовження маршрутів збільшує тривалість рейсів, потребу в танкерах, витрати на фрахт та страхування. Для ринку нафтопродуктів наслідки посилюються через обмежені резервні можливості НПЗ і низькі запаси дизельного та реактивного пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.wsj.com/business/energy-oil/global-economy-is-suddenly-fighting-an-energy-stranglehold-on-three-fronts-93f28d2b">The Wall Street Journal</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30757-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Три одночасні логістичні кризи загрожують приблизно чверті світового постачання нафти"/><br /><p>Світовий енергетичний ринок одночасно зіткнувся з ризиками в Перській затоці, Червоному та Чорному морях. За оцінкою The Wall Street Journal, порушення роботи цих маршрутів загрожує потокам, еквівалентним приблизно чверті світового постачання нафти.</p>
<h3>Ринок входить у нову хвилю перебоїв із найнижчими запасами нафти за багато років</h3>
<p>Перший напрям ризику пов’язаний з ефективним блокуванням Ормузької протоки, через яку до війни проходила значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Другий — із Баб-ель-Мандебською протокою, яка стала основним маршрутом саудівської нафти після обмеження судноплавства в Ормузі.</p>
<p>До війни через Червоне море проходило приблизно 12% світових морських потоків нафти. Після атак на два саудівські танкери ризики для цього маршруту різко зросли.</p>
<p>Третім напрямом стало Чорне море, де атаки та пошкодження портової інфраструктури порушили експорт нафти й роботу частини російських НПЗ. Одночасне обмеження трьох напрямів скорочує можливості швидко перенаправляти вантажі між регіонами.</p>
<p>Ситуацію ускладнює низький рівень комерційних і стратегічних запасів. Резерви вже використовувалися для компенсації попередніх перебоїв, тому ринок має менший запас міцності для поглинання нових втрат.</p>
<p>Подовження маршрутів збільшує тривалість рейсів, потребу в танкерах, витрати на фрахт та страхування. Для ринку нафтопродуктів наслідки посилюються через обмежені резервні можливості НПЗ і низькі запаси дизельного та реактивного пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.wsj.com/business/energy-oil/global-economy-is-suddenly-fighting-an-energy-stranglehold-on-three-fronts-93f28d2b">The Wall Street Journal</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/tri-odnochasni-logistichni-krizi-zagrozhuyut-priblizno-chverti-svitovogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту зросли до шеститижневого максимуму через погрози Трампа Ірану та ризики в Чорному морі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/cini-na-naftu-zrosli-do-shestitizhnevogo-maksimumu-cherez-pogrozi-trampa-iranu-ta-riziki-v-chornomu-mori/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/cini-na-naftu-zrosli-do-shestitizhnevogo-maksimumu-cherez-pogrozi-trampa-iranu-ta-riziki-v-chornomu-mori/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 19:34:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risk]]></category>
		<category><![CDATA[Iran conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[конфлікт навколо Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154512</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30735-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ціни на нафту зросли до шеститижневого максимуму через погрози Трампа Ірану та ризики в Чорному морі"/><br />Нафтові котирування 22 липня зросли четвертий день поспіль після заяв президента США Дональда Трампа, який знизив імовірність найближчих переговорів з Іраном і водночас пригрозив новими ударами. Ризики для світового постачання розширилися за межі Близького Сходу, поширившись на Чорне море, де посилюються атаки на нафтову інфраструктуру. Ескалація погроз щодо Ірану та нові атаки в Чорному морі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30735-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ціни на нафту зросли до шеститижневого максимуму через погрози Трампа Ірану та ризики в Чорному морі"/><br /><p>Нафтові котирування 22 липня зросли четвертий день поспіль після заяв президента США Дональда Трампа, який знизив імовірність найближчих переговорів з Іраном і водночас пригрозив новими ударами. Ризики для світового постачання розширилися за межі Близького Сходу, поширившись на Чорне море, де посилюються атаки на нафтову інфраструктуру.</p>
<h3>Ескалація погроз щодо Ірану та нові атаки в Чорному морі одночасно тиснуть на нафтовий ринок, штовхаючи котирування до максимумів за кілька тижнів</h3>
<p>Brent піднявся до приблизно 92 доларів за барель, продовживши зростання четвертий день поспіль, тоді як WTI перевищив позначку 85 доларів. За даними ринкових джерел, Трамп знизив імовірність найближчих переговорів із Тегераном, погрожуючи ширшими ударами, і пообіцяв відповісти, якщо підтримувані Іраном хусити порушать судноплавство в Червоному морі. Він також повторив погрозу найближчим часом завдати удару по об&#8217;єкту &#171;Пікаксе-Маунтін&#187; — підозрюваному іранському ядерному об&#8217;єкту.</p>
<p>Паралельно військові США здійснили вже одинадцяту поспіль добу ударів по Ірану, метою яких названо обмеження здатності Тегерана загрожувати судноплавству через Ормузьку протоку, яка залишається відкритою. Занепокоєння постачанням поширилося і за межі Близького Сходу — після повторних атак на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії, який є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти.</p>
<p>На тлі цих подій нафта марки Crude Oil зросла на 2,98% до 86,85 долара за барель, а Brent — на 3,43%, до 94,13 долара за барель, продемонструвавши найвищі рівні за останні шість тижнів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-21/latest-oil-market-news-and-analysis-for-july-22" target="_blank">Bloomberg</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30735-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ціни на нафту зросли до шеститижневого максимуму через погрози Трампа Ірану та ризики в Чорному морі"/><br /><p>Нафтові котирування 22 липня зросли четвертий день поспіль після заяв президента США Дональда Трампа, який знизив імовірність найближчих переговорів з Іраном і водночас пригрозив новими ударами. Ризики для світового постачання розширилися за межі Близького Сходу, поширившись на Чорне море, де посилюються атаки на нафтову інфраструктуру.</p>
<h3>Ескалація погроз щодо Ірану та нові атаки в Чорному морі одночасно тиснуть на нафтовий ринок, штовхаючи котирування до максимумів за кілька тижнів</h3>
<p>Brent піднявся до приблизно 92 доларів за барель, продовживши зростання четвертий день поспіль, тоді як WTI перевищив позначку 85 доларів. За даними ринкових джерел, Трамп знизив імовірність найближчих переговорів із Тегераном, погрожуючи ширшими ударами, і пообіцяв відповісти, якщо підтримувані Іраном хусити порушать судноплавство в Червоному морі. Він також повторив погрозу найближчим часом завдати удару по об&#8217;єкту &#171;Пікаксе-Маунтін&#187; — підозрюваному іранському ядерному об&#8217;єкту.</p>
<p>Паралельно військові США здійснили вже одинадцяту поспіль добу ударів по Ірану, метою яких названо обмеження здатності Тегерана загрожувати судноплавству через Ормузьку протоку, яка залишається відкритою. Занепокоєння постачанням поширилося і за межі Близького Сходу — після повторних атак на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії, який є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти.</p>
<p>На тлі цих подій нафта марки Crude Oil зросла на 2,98% до 86,85 долара за барель, а Brent — на 3,43%, до 94,13 долара за барель, продемонструвавши найвищі рівні за останні шість тижнів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-21/latest-oil-market-news-and-analysis-for-july-22" target="_blank">Bloomberg</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/cini-na-naftu-zrosli-do-shestitizhnevogo-maksimumu-cherez-pogrozi-trampa-iranu-ta-riziki-v-chornomu-mori/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 08:43:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC]]></category>
		<category><![CDATA[CPC Blend]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Каспійський трубопровідний консорціум]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий термінал]]></category>
		<category><![CDATA[Новоросійськ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154495</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br />Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти. Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br /><p>Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти.</p>
<h3>Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного маршруту — морському відвантаженні</h3>
<p>Танкер Nelsa був атакований після завантаження біля одного з двох виносних причальних пристроїв CPC. Удар припав на правий борт, після чого на палубі та під нею виникла пожежа. Екіпаж і аварійні служби її ліквідували. Більшість із 22 членів міжнародного екіпажу евакуювали буксирами консорціуму, судно залишилося на плаву. CPC повідомив, що розливу нафти не сталося.</p>
<p>Ключове обмеження стосується не роботи самого магістрального трубопроводу, а завершальної ланки експорту — завантаження танкерів у Чорному морі. CPC має довжину близько 1510 км і з&#8217;єднує каспійські родовища Казахстану з терміналом поблизу Новоросійська. Після надходження трубопроводом нафта має бути перевантажена на морські судна, тому навіть за збереження прокачування тимчасова недоступність морського відвантаження здатна накопичувати ресурс у системі та згодом вимагати скорочення потоку.</p>
<p>Відвантаження вже припиняли після атак на два танкери в неділю, після чого їх ненадовго відновили. Нова атака на Nelsa знову зупинила операції. При цьому CPC повідомляв, що виносні причали SPM-1 і SPM-3 унаслідок попередніх атак не були пошкоджені.</p>
<p>Масштаб маршруту робить навіть тимчасову зупинку важливою для фізичного нафтового балансу. У червні поставки через CPC становили 1,699 млн барелів на добу, що на 7% менше, ніж у травні. Консорціум забезпечує близько 80% експорту нафти Казахстану. За попередніми даними Reuters, CPC Blend традиційно спрямовується переважно європейським і частково азійським НПЗ, тому повторні збої у Чорному морі безпосередньо підвищують ризик для доступності каспійської сировини на європейському ринку.</p>
<p>Альтернативні маршрути для Казахстану існують, однак вони не забезпечують простого повного заміщення CPC. «Термінал» раніше аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%D1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/">вразливість казахстанського експорту через атаки на інфраструктуру CPC</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/">вплив зупинок і відновлення відвантажень у районі Новоросійська на нафтовий ринок</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/cpc-suspends-oil-loadings-following-attack-tanker-after-brief-resumption-2026-07-20/">Reuters: зупинка відвантажень CPC після атаки на Nelsa</a>; <a href="https://www.reuters.com/business/energy/black-sea-cpc-crude-offers-drop-amid-drone-strikes-2026-01-16/">Reuters: значення CPC Blend для європейських НПЗ</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br /><p>Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти.</p>
<h3>Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного маршруту — морському відвантаженні</h3>
<p>Танкер Nelsa був атакований після завантаження біля одного з двох виносних причальних пристроїв CPC. Удар припав на правий борт, після чого на палубі та під нею виникла пожежа. Екіпаж і аварійні служби її ліквідували. Більшість із 22 членів міжнародного екіпажу евакуювали буксирами консорціуму, судно залишилося на плаву. CPC повідомив, що розливу нафти не сталося.</p>
<p>Ключове обмеження стосується не роботи самого магістрального трубопроводу, а завершальної ланки експорту — завантаження танкерів у Чорному морі. CPC має довжину близько 1510 км і з&#8217;єднує каспійські родовища Казахстану з терміналом поблизу Новоросійська. Після надходження трубопроводом нафта має бути перевантажена на морські судна, тому навіть за збереження прокачування тимчасова недоступність морського відвантаження здатна накопичувати ресурс у системі та згодом вимагати скорочення потоку.</p>
<p>Відвантаження вже припиняли після атак на два танкери в неділю, після чого їх ненадовго відновили. Нова атака на Nelsa знову зупинила операції. При цьому CPC повідомляв, що виносні причали SPM-1 і SPM-3 унаслідок попередніх атак не були пошкоджені.</p>
<p>Масштаб маршруту робить навіть тимчасову зупинку важливою для фізичного нафтового балансу. У червні поставки через CPC становили 1,699 млн барелів на добу, що на 7% менше, ніж у травні. Консорціум забезпечує близько 80% експорту нафти Казахстану. За попередніми даними Reuters, CPC Blend традиційно спрямовується переважно європейським і частково азійським НПЗ, тому повторні збої у Чорному морі безпосередньо підвищують ризик для доступності каспійської сировини на європейському ринку.</p>
<p>Альтернативні маршрути для Казахстану існують, однак вони не забезпечують простого повного заміщення CPC. «Термінал» раніше аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%D1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/">вразливість казахстанського експорту через атаки на інфраструктуру CPC</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/">вплив зупинок і відновлення відвантажень у районі Новоросійська на нафтовий ринок</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/cpc-suspends-oil-loadings-following-attack-tanker-after-brief-resumption-2026-07-20/">Reuters: зупинка відвантажень CPC після атаки на Nelsa</a>; <a href="https://www.reuters.com/business/energy/black-sea-cpc-crude-offers-drop-amid-drone-strikes-2026-01-16/">Reuters: значення CPC Blend для європейських НПЗ</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/udari-po-tankerax-i-portax-pidvishhili-rizik-zupinennya-palivno%d1%97-logistiki-chornogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/udari-po-tankerax-i-portax-pidvishhili-rizik-zupinennya-palivno%d1%97-logistiki-chornogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 05:55:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[port infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[газовий танкер]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека | Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Одеса]]></category>
		<category><![CDATA[портова інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154443</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30686-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря"/><br />Українські військові повідомили про ураження щонайменше 11 російських суден, серед яких п’ять нафтових танкерів і один газовий танкер. росія заявила про удари по суднах та інфраструктурі портів Одеси й Південного. Reuters не зміг незалежно підтвердити заяви сторін, але судноплавство в Азовському морі залишалося обмеженим. :contentReference[oaicite:6]{index=6} Паливні судна стали безпосередніми цілями бойових дій 16 липня бойові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30686-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря"/><br /><p>Українські військові повідомили про ураження щонайменше 11 російських суден, серед яких п’ять нафтових танкерів і один газовий танкер. росія заявила про удари по суднах та інфраструктурі портів Одеси й Південного. Reuters не зміг незалежно підтвердити заяви сторін, але судноплавство в Азовському морі залишалося обмеженим. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</p>
<h3>Паливні судна стали безпосередніми цілями бойових дій</h3>
<p>16 липня бойові дії в Чорному й Азовському морях охопили судна, що використовуються для перевезення нафти та газу. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив про ураження п’яти нафтових танкерів, газового танкера, трьох суховантажів і двох буксирів.</p>
<p>За його словами, загальна кількість суден, атакованих українськими силами з початку липня, досягла 147. Reuters окремо наголосив, що не мав змоги незалежно перевірити бойові заяви жодної зі сторін.</p>
<p>російське міністерство оборони повідомило про ураження українського військового судна і швидкісного катера, які прямували до портів Одеської області. Воно також заявило про удари по портовій інфраструктурі Одеси та Південного. :contentReference[oaicite:7]{index=7}</p>
<h3>Захист одного об’єкта не гарантує стійкості всього маршруту</h3>
<p>Морська паливна інфраструктура складається не лише з термінала або сховища. Її робота залежить від безпеки танкерів, буксирів, підхідних каналів, портових причалів, навігаційного обладнання та шляхів виходу в море.</p>
<p>Навіть за відсутності підтвердженого пошкодження самого термінала підвищення ризику для суден може змусити операторів обмежити рух, змінити маршрути або збільшити страхові премії. У такому разі об’єкт фізично залишається працездатним, але його фактична пропускна здатність знижується.</p>
<p>Судноплавство в Азовському морі 16 липня залишалося обмеженим. Два з трьох українських глибоководних чорноморських портів працювали у звичайному режимі, тоді як Чорноморськ суттєво скоротив приймання вантажів.</p>
<h3>Критичним стає захист усієї логістичної мережі</h3>
<p>Подія підтверджує, що в умовах війни неможливо відокремити захист портової інфраструктури від захисту комерційного судноплавства. Для безперервності постачання важливі одночасно фізична оборона терміналів, контроль акваторії, резервні причали, дублювання маршрутів і можливість швидкого перенаправлення вантажів.</p>
<p>Зростання кількості інцидентів у Чорному та Азовському морях підвищує ризик не лише прямого пошкодження паливних активів, а й операційного зупинення маршрутів без руйнування основного обладнання.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/russia-says-it-hits-military-targets-kyiv-ukrainian-ports-2026-07-16/">Reuters</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30686-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Удари по танкерах і портах підвищили ризик зупинення паливної логістики Чорного моря"/><br /><p>Українські військові повідомили про ураження щонайменше 11 російських суден, серед яких п’ять нафтових танкерів і один газовий танкер. росія заявила про удари по суднах та інфраструктурі портів Одеси й Південного. Reuters не зміг незалежно підтвердити заяви сторін, але судноплавство в Азовському морі залишалося обмеженим. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</p>
<h3>Паливні судна стали безпосередніми цілями бойових дій</h3>
<p>16 липня бойові дії в Чорному й Азовському морях охопили судна, що використовуються для перевезення нафти та газу. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив про ураження п’яти нафтових танкерів, газового танкера, трьох суховантажів і двох буксирів.</p>
<p>За його словами, загальна кількість суден, атакованих українськими силами з початку липня, досягла 147. Reuters окремо наголосив, що не мав змоги незалежно перевірити бойові заяви жодної зі сторін.</p>
<p>російське міністерство оборони повідомило про ураження українського військового судна і швидкісного катера, які прямували до портів Одеської області. Воно також заявило про удари по портовій інфраструктурі Одеси та Південного. :contentReference[oaicite:7]{index=7}</p>
<h3>Захист одного об’єкта не гарантує стійкості всього маршруту</h3>
<p>Морська паливна інфраструктура складається не лише з термінала або сховища. Її робота залежить від безпеки танкерів, буксирів, підхідних каналів, портових причалів, навігаційного обладнання та шляхів виходу в море.</p>
<p>Навіть за відсутності підтвердженого пошкодження самого термінала підвищення ризику для суден може змусити операторів обмежити рух, змінити маршрути або збільшити страхові премії. У такому разі об’єкт фізично залишається працездатним, але його фактична пропускна здатність знижується.</p>
<p>Судноплавство в Азовському морі 16 липня залишалося обмеженим. Два з трьох українських глибоководних чорноморських портів працювали у звичайному режимі, тоді як Чорноморськ суттєво скоротив приймання вантажів.</p>
<h3>Критичним стає захист усієї логістичної мережі</h3>
<p>Подія підтверджує, що в умовах війни неможливо відокремити захист портової інфраструктури від захисту комерційного судноплавства. Для безперервності постачання важливі одночасно фізична оборона терміналів, контроль акваторії, резервні причали, дублювання маршрутів і можливість швидкого перенаправлення вантажів.</p>
<p>Зростання кількості інцидентів у Чорному та Азовському морях підвищує ризик не лише прямого пошкодження паливних активів, а й операційного зупинення маршрутів без руйнування основного обладнання.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/russia-says-it-hits-military-targets-kyiv-ukrainian-ports-2026-07-16/">Reuters</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/udari-po-tankerax-i-portax-pidvishhili-rizik-zupinennya-palivno%d1%97-logistiki-chornogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 11:07:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea logistics]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[refinery construction]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153595</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br />Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною: постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки. Київ – Астана: нова енергетична конфігурація Посол [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br /><p><strong>Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною:</strong> постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<h3>Київ – Астана: нова енергетична конфігурація</h3>
<p>Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:</p>
<ul>
<li><strong>постачати нафту в Україну</strong> за умови транспортування <em>в обхід рф</em>;</li>
<li><strong>взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ</strong> на території України для переробки казахстанської сировини;</li>
<li>розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;</li>
<li>поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.</li>
</ul>
<p>За словами дипломата, Казахстан уже входить до <strong>трійки найбільших постачальників нафти до ЄС</strong>: у 2024 році на його частку припало <strong>11,5% імпорту нафти Євросоюзом</strong>, і попит продовжує зростати.</p>
<blockquote><p>«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Маршрути без рф: які варіанти розглядаються</h4>
<p>Серед перспективних логістичних напрямків названо:</p>
<ul>
<li>Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;</li>
<li>Баку – Супса;</li>
<li>Трансандріатичний трубопровід.</li>
</ul>
<p>У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для <strong>збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення</strong>. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.</p>
<h4>Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця</h4>
<p>Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.</p>
<ul>
<li>13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.</li>
<li>Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.</li>
<li>Інші ВПУ перебувало в ремонті.</li>
<li>У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через <strong>один  ВПУ</strong>, що різко скоротило обсяги прокачування.</li>
<li>Через КТК проходить <strong>понад 80% усього експорту казахстанської нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.</p>
<h4>Спільна переробка: економіка і технології</h4>
<p>Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:</p>
<ul>
<li>збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;</li>
<li>розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;</li>
<li>створення нових виробничих потужностей в Україні.</li>
</ul>
<p>Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали <strong>сотні тисяч тонн нафти</strong>. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.</p>
<h4>Економічний потенціал співпраці</h4>
<p>За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти <strong>10 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Серед можливих напрямків розширення співпраці:</p>
<ul>
<li>постачання українського обладнання та техніки;</li>
<li>будівництво суден для Казахстану;</li>
<li>модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Що це означає для регіону</h4>
<p>Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong> – зменшення залежності від інфраструктури рф.</li>
<li><strong>Переорієнтація логістики</strong> на каспійсько-кавказький напрямок.</li>
<li><strong>Розвиток внутрішньої переробки</strong> замість транзитної моделі.</li>
<li><strong>Посилення ролі України</strong> як переробного та технологічного партнера.</li>
</ul>
<p>Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.</p>
<p><strong>Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина &#8212; слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.</strong></p>
<p>*ВПУ &#8212; це спеціальна морська конструкція, яка розташована <strong data-start="117" data-end="143">на відстані від берега</strong> і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://kz.kursiv.media/2026-02-11/zhnb-ukraina-predlozhila-kazahstanu-postavlyat-neft-i-stroit-npz-v-etoi-strane/" target="_blank">The Times of Central Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30118-Казахстан.png" alt="Україна пропонує Казахстану нафту і нові НПЗ: ставка на обхід рф та перезапуск переробки"/><br /><p><strong>Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною:</strong> постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<h3>Київ – Астана: нова енергетична конфігурація</h3>
<p>Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:</p>
<ul>
<li><strong>постачати нафту в Україну</strong> за умови транспортування <em>в обхід рф</em>;</li>
<li><strong>взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ</strong> на території України для переробки казахстанської сировини;</li>
<li>розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;</li>
<li>поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.</li>
</ul>
<p>За словами дипломата, Казахстан уже входить до <strong>трійки найбільших постачальників нафти до ЄС</strong>: у 2024 році на його частку припало <strong>11,5% імпорту нафти Євросоюзом</strong>, і попит продовжує зростати.</p>
<blockquote><p>«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Маршрути без рф: які варіанти розглядаються</h4>
<p>Серед перспективних логістичних напрямків названо:</p>
<ul>
<li>Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;</li>
<li>Баку – Супса;</li>
<li>Трансандріатичний трубопровід.</li>
</ul>
<p>У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для <strong>збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення</strong>. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.</p>
<h4>Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця</h4>
<p>Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.</p>
<ul>
<li>13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.</li>
<li>Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.</li>
<li>Інші ВПУ перебувало в ремонті.</li>
<li>У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через <strong>один  ВПУ</strong>, що різко скоротило обсяги прокачування.</li>
<li>Через КТК проходить <strong>понад 80% усього експорту казахстанської нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.</p>
<h4>Спільна переробка: економіка і технології</h4>
<p>Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:</p>
<ul>
<li>збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;</li>
<li>розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;</li>
<li>створення нових виробничих потужностей в Україні.</li>
</ul>
<p>Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали <strong>сотні тисяч тонн нафти</strong>. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.</p>
<h4>Економічний потенціал співпраці</h4>
<p>За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти <strong>10 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Серед можливих напрямків розширення співпраці:</p>
<ul>
<li>постачання українського обладнання та техніки;</li>
<li>будівництво суден для Казахстану;</li>
<li>модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.</p></blockquote>
<h4>Що це означає для регіону</h4>
<p>Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong> – зменшення залежності від інфраструктури рф.</li>
<li><strong>Переорієнтація логістики</strong> на каспійсько-кавказький напрямок.</li>
<li><strong>Розвиток внутрішньої переробки</strong> замість транзитної моделі.</li>
<li><strong>Посилення ролі України</strong> як переробного та технологічного партнера.</li>
</ul>
<p>Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.</p>
<p><strong>Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина &#8212; слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.</strong></p>
<p>*ВПУ &#8212; це спеціальна морська конструкція, яка розташована <strong data-start="117" data-end="143">на відстані від берега</strong> і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://kz.kursiv.media/2026-02-11/zhnb-ukraina-predlozhila-kazahstanu-postavlyat-neft-i-stroit-npz-v-etoi-strane/" target="_blank">The Times of Central Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%d1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ посилює компенсаційні скорочення: Казахстану доведеться урізати понад 0,6 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/opec-posilyuye-kompensacijni-skorochennya-kazaxstanu-dovedetsya-urizati-ponad-06-mln-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/opec-posilyuye-kompensacijni-skorochennya-kazaxstanu-dovedetsya-urizati-ponad-06-mln-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Feb 2026 10:48:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production cuts]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[квоти OPEC+]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153568</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30099-Нефть.jpg" alt="OPEC+ посилює компенсаційні скорочення: Казахстану доведеться урізати понад 0,6 млн барелів на добу"/><br />Країни OPEC+ з надлишковим видобутком нафти подали оновлені графіки компенсаційних скорочень до червня 2026 року. Найбільше навантаження припадає на Казахстан, який має компенсувати системне перевищення квот, попри те що останнє падіння видобутку було спричинене атаками дронів та погодними умовами, а не виконанням угоди. Компенсаційні скорочення в межах OPEC+ Секретаріат OPEC повідомив, що чотири країни-учасниці угоди [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30099-Нефть.jpg" alt="OPEC+ посилює компенсаційні скорочення: Казахстану доведеться урізати понад 0,6 млн барелів на добу"/><br /><p>Країни OPEC+ з надлишковим видобутком нафти подали оновлені графіки компенсаційних скорочень до червня 2026 року. Найбільше навантаження припадає на Казахстан, який має компенсувати системне перевищення квот, попри те що останнє падіння видобутку було спричинене атаками дронів та погодними умовами, а не виконанням угоди.</p>
<h3>Компенсаційні скорочення в межах OPEC+</h3>
<p>Секретаріат OPEC повідомив, що чотири країни-учасниці угоди OPEC+, які раніше перевищували свої квоти з видобутку нафти, подали оновлені плани компенсаційних скорочень обсягів видобутку на період з січня по червень 2026 року.</p>
<h4>Хто і на скільки скорочуватиме видобуток</h4>
<ul>
<li><strong>Об’єднані Арабські Емірати</strong> зобов’язалися щомісяця скорочувати видобуток у межах від <strong>10 тис. до 53 тис. барелів на добу</strong> до червня 2026 року.</li>
<li><strong>Ірак</strong>, другий за обсягами виробник нафти в OPEC після Саудівської Аравії, має компенсувати від <strong>79 тис. до 140 тис. барелів на добу</strong> щомісяця.</li>
<li><strong>Оман</strong> скорочуватиме від <strong>5 тис. до 8 тис. барелів на добу</strong>, що є <em>майже непомітним</em> показником у загальному балансі OPEC+.</li>
<li><strong>Казахстан</strong> нестиме <strong>найбільший тягар</strong>: компенсаційні скорочення коливатимуться від <strong>503 тис. барелів на добу в січні</strong> до <strong>669 тис. барелів на добу в червні 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h4>Причини надвиробництва Казахстану</h4>
<p>Казахстан суттєво наростив видобуток нафти у 2025 році та системно перевищував свою квоту в межах OPEC+. Влада країни водночас неодноразово заявляла про відданість угоді.</p>
<ul>
<li>Зростання видобутку з січня 2025 року було забезпечене <strong>розширенням родовища Тенгіз</strong>, яке реалізується консорціумом на чолі з Chevron.</li>
<li>Фактичні можливості швидко вписатися у компенсаційні графіки залишаються обмеженими.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наразі ми ще не можемо повністю вписатися в ці графіки компенсації, але Казахстан докладає всіх можливих зусиль для виконання угоди OPEC+ і залишається відданим їй», – заявив міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов у жовтні 2025 року.</p></blockquote>
<h4>Чому видобуток у Казахстані вже впав</h4>
<p>Наприкінці 2025 року видобуток нафти в Казахстані різко скоротився, однак це <strong>не було пов’язано</strong> з виконанням умов OPEC+.</p>
<ul>
<li>У грудні видобуток знизився на <strong>230 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середній рівень виробництва становив <strong>1,522 млн барелів на добу</strong> проти <strong>1,759 млн барелів на добу</strong> у листопаді.</li>
<li>Ключові причини:
<ul>
<li><strong>вимушене припинення роботи SPM-3</strong> (Single Point Mooring) на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії після <strong>атаки дронів</strong>;</li>
<li><strong>несприятливі зимові погодні умови</strong> в Чорному морі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/OPEC-Overproducers-Update-Compensation-Cuts.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30099-Нефть.jpg" alt="OPEC+ посилює компенсаційні скорочення: Казахстану доведеться урізати понад 0,6 млн барелів на добу"/><br /><p>Країни OPEC+ з надлишковим видобутком нафти подали оновлені графіки компенсаційних скорочень до червня 2026 року. Найбільше навантаження припадає на Казахстан, який має компенсувати системне перевищення квот, попри те що останнє падіння видобутку було спричинене атаками дронів та погодними умовами, а не виконанням угоди.</p>
<h3>Компенсаційні скорочення в межах OPEC+</h3>
<p>Секретаріат OPEC повідомив, що чотири країни-учасниці угоди OPEC+, які раніше перевищували свої квоти з видобутку нафти, подали оновлені плани компенсаційних скорочень обсягів видобутку на період з січня по червень 2026 року.</p>
<h4>Хто і на скільки скорочуватиме видобуток</h4>
<ul>
<li><strong>Об’єднані Арабські Емірати</strong> зобов’язалися щомісяця скорочувати видобуток у межах від <strong>10 тис. до 53 тис. барелів на добу</strong> до червня 2026 року.</li>
<li><strong>Ірак</strong>, другий за обсягами виробник нафти в OPEC після Саудівської Аравії, має компенсувати від <strong>79 тис. до 140 тис. барелів на добу</strong> щомісяця.</li>
<li><strong>Оман</strong> скорочуватиме від <strong>5 тис. до 8 тис. барелів на добу</strong>, що є <em>майже непомітним</em> показником у загальному балансі OPEC+.</li>
<li><strong>Казахстан</strong> нестиме <strong>найбільший тягар</strong>: компенсаційні скорочення коливатимуться від <strong>503 тис. барелів на добу в січні</strong> до <strong>669 тис. барелів на добу в червні 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h4>Причини надвиробництва Казахстану</h4>
<p>Казахстан суттєво наростив видобуток нафти у 2025 році та системно перевищував свою квоту в межах OPEC+. Влада країни водночас неодноразово заявляла про відданість угоді.</p>
<ul>
<li>Зростання видобутку з січня 2025 року було забезпечене <strong>розширенням родовища Тенгіз</strong>, яке реалізується консорціумом на чолі з Chevron.</li>
<li>Фактичні можливості швидко вписатися у компенсаційні графіки залишаються обмеженими.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наразі ми ще не можемо повністю вписатися в ці графіки компенсації, але Казахстан докладає всіх можливих зусиль для виконання угоди OPEC+ і залишається відданим їй», – заявив міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов у жовтні 2025 року.</p></blockquote>
<h4>Чому видобуток у Казахстані вже впав</h4>
<p>Наприкінці 2025 року видобуток нафти в Казахстані різко скоротився, однак це <strong>не було пов’язано</strong> з виконанням умов OPEC+.</p>
<ul>
<li>У грудні видобуток знизився на <strong>230 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середній рівень виробництва становив <strong>1,522 млн барелів на добу</strong> проти <strong>1,759 млн барелів на добу</strong> у листопаді.</li>
<li>Ключові причини:
<ul>
<li><strong>вимушене припинення роботи SPM-3</strong> (Single Point Mooring) на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії після <strong>атаки дронів</strong>;</li>
<li><strong>несприятливі зимові погодні умови</strong> в Чорному морі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/OPEC-Overproducers-Update-Compensation-Cuts.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/opec-posilyuye-kompensacijni-skorochennya-kazaxstanu-dovedetsya-urizati-ponad-06-mln-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту зростають на тлі перебоїв постачання з Казахстану та геополітичної напруги навколо Гренландії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/21/cini-na-naftu-zrostayut-na-tli-perebo%d1%97v-postachannya-z-kazaxstanu-ta-geopolitichno%d1%97-naprugi-navkolo-grenlandi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/21/cini-na-naftu-zrostayut-na-tli-perebo%d1%97v-postachannya-z-kazaxstanu-ta-geopolitichno%d1%97-naprugi-navkolo-grenlandi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Jan 2026 06:27:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153537</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30080-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зростають на тлі перебоїв постачання з Казахстану та геополітичної напруги навколо Гренландії"/><br />Світові ціни на нафту зросли попри очікування значного профіциту пропозиції у 2026 році. Ринок одночасно реагує на тимчасові перебої з постачанням казахстанської нафти через Чорноморський регіон та на загострення геополітичної риторики між США та ЄС. Сукупність цих факторів підтримує котирування, але формує підвищені ризики волатильності на найближчу перспективу. Короткострокові перебої проти довгострокового профіциту Нафтовий ринок [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30080-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зростають на тлі перебоїв постачання з Казахстану та геополітичної напруги навколо Гренландії"/><br /><p>Світові ціни на нафту зросли попри очікування значного профіциту пропозиції у 2026 році. Ринок одночасно реагує на тимчасові перебої з постачанням казахстанської нафти через Чорноморський регіон та на загострення геополітичної риторики між США та ЄС. Сукупність цих факторів підтримує котирування, але формує підвищені ризики волатильності на найближчу перспективу.</p>
<h2>Короткострокові перебої проти довгострокового профіциту</h2>
<p>Нафтовий ринок опинився у точці перетину протилежних тенденцій: локальні збої постачання штовхають ціни вгору, тоді як структурний надлишок пропозиції обмежує потенціал зростання.</p>
<h3>Динаміка цін</h3>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> з постачанням у лютому подорожчала на <strong>1,5%</strong> і закріпилася вище <strong>60 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Більш ліквідний березневий контракт зріс на <strong>порівнянну величину</strong>, що свідчить про широку підтримку ринку.</li>
</ul>
<h3>Перебої з постачанням у Казахстані</h3>
<ul>
<li>Найбільший виробник нафти в Казахстані <strong>тимчасово зупинив видобуток</strong> на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> після <em>двох пожеж на електрогенераторах</em>.</li>
<li>Родовище Тенгіз залишатиметься зупиненим ще <strong>7–10 днів</strong>.</li>
<li>Раніше Казахстан уже <strong>скоротив видобуток</strong> після ударів дронами по терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму на території рф.</li>
<li>Через цей маршрут проходить близько <strong>80%</strong> експорту казахстанської нафти, що робить його <em>критично важливим логістичним вузлом</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нафта торгується вище на тлі постійних побоювань щодо відвантажень через КТК, які залишаються обмеженими після нещодавніх українських атак, – зазначила Ребекка Бабін, старша трейдерка з енергетики CIBC Private Wealth Group.</p></blockquote>
<h3>Геополітична напруга та глобальні ринки</h3>
<ul>
<li>Риторика президента США Дональда Трампа щодо <strong>можливого контролю над Гренландією</strong> спричинила різку реакцію європейських союзників.</li>
<li>Європейські лідери заявили про <strong>жорстку відповідь</strong> у разі запровадження американських тарифів.</li>
<li>Ескалація ризиків:
<ul>
<li>тиск на фондові ринки;</li>
<li>зростання цін на золото та срібло до рекордних рівнів;</li>
<li>ризик торговельної війни США – ЄС, що може <em>сповільнити глобальне зростання</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Побоювання щодо зростання через тарифні загрози тиснуть на ринкові настрої. Нафта, як і фондові ринки, не застрахована від цього, – зазначив Джованні Стауново, аналітик з товарних ринків UBS Group AG.</p></blockquote>
<h3>Фундаментальний надлишок пропозиції</h3>
<ul>
<li>Міжнародне енергетичне агентство прогнозує <strong>профіцит понад 3,8 млн барелів на добу</strong> у 2026 році.</li>
<li>Додаткова пропозиція може з’явитися з <strong>Венесуели</strong>, де США розширюють участь у нафтовому секторі країни після захоплення президента Ніколаса Мадуро.</li>
</ul>
<blockquote><p>Перспектива значного профіциту означає, що ціни мають тенденцію до зниження, а подальша ескалація напруги між США та ЄС створює додаткові ризики падіння, – заявив Воррен Паттерсон, керівник стратегії з сировинних ринків ING Groep NV.</p></blockquote>
<h3>Регіональні та продуктові зсуви</h3>
<ul>
<li>На Близькому Сході <strong>важкі сорти нафти дешевшають</strong> відносно легких.</li>
<li>Це стимулює азійські НПЗ збільшувати закупівлі <em>середніх і сірчистих сортів</em> для підвищення маржі.</li>
<li>Холодна погода у США сприяла зростанню цін на дизельне пальне: ф’ючерси подорожчали на <strong>4,5%</strong> за день.</li>
</ul>
<h3>Ринок і логістика</h3>
<ul>
<li>Події навколо КТК підтверджують <strong>вразливість транзитних маршрутів</strong> у Чорноморському регіоні.</li>
<li>Це підсилює потребу у <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> нафти й нафтопродуктів та розвитку альтернативної логістики.</li>
<li>Тимчасові перебої можуть викликати <em>короткострокові цінові сплески</em> навіть на тлі глобального профіциту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-19/latest-oil-market-news-and-analysis-for-jan-20" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30080-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зростають на тлі перебоїв постачання з Казахстану та геополітичної напруги навколо Гренландії"/><br /><p>Світові ціни на нафту зросли попри очікування значного профіциту пропозиції у 2026 році. Ринок одночасно реагує на тимчасові перебої з постачанням казахстанської нафти через Чорноморський регіон та на загострення геополітичної риторики між США та ЄС. Сукупність цих факторів підтримує котирування, але формує підвищені ризики волатильності на найближчу перспективу.</p>
<h2>Короткострокові перебої проти довгострокового профіциту</h2>
<p>Нафтовий ринок опинився у точці перетину протилежних тенденцій: локальні збої постачання штовхають ціни вгору, тоді як структурний надлишок пропозиції обмежує потенціал зростання.</p>
<h3>Динаміка цін</h3>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> з постачанням у лютому подорожчала на <strong>1,5%</strong> і закріпилася вище <strong>60 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Більш ліквідний березневий контракт зріс на <strong>порівнянну величину</strong>, що свідчить про широку підтримку ринку.</li>
</ul>
<h3>Перебої з постачанням у Казахстані</h3>
<ul>
<li>Найбільший виробник нафти в Казахстані <strong>тимчасово зупинив видобуток</strong> на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> після <em>двох пожеж на електрогенераторах</em>.</li>
<li>Родовище Тенгіз залишатиметься зупиненим ще <strong>7–10 днів</strong>.</li>
<li>Раніше Казахстан уже <strong>скоротив видобуток</strong> після ударів дронами по терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму на території рф.</li>
<li>Через цей маршрут проходить близько <strong>80%</strong> експорту казахстанської нафти, що робить його <em>критично важливим логістичним вузлом</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нафта торгується вище на тлі постійних побоювань щодо відвантажень через КТК, які залишаються обмеженими після нещодавніх українських атак, – зазначила Ребекка Бабін, старша трейдерка з енергетики CIBC Private Wealth Group.</p></blockquote>
<h3>Геополітична напруга та глобальні ринки</h3>
<ul>
<li>Риторика президента США Дональда Трампа щодо <strong>можливого контролю над Гренландією</strong> спричинила різку реакцію європейських союзників.</li>
<li>Європейські лідери заявили про <strong>жорстку відповідь</strong> у разі запровадження американських тарифів.</li>
<li>Ескалація ризиків:
<ul>
<li>тиск на фондові ринки;</li>
<li>зростання цін на золото та срібло до рекордних рівнів;</li>
<li>ризик торговельної війни США – ЄС, що може <em>сповільнити глобальне зростання</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Побоювання щодо зростання через тарифні загрози тиснуть на ринкові настрої. Нафта, як і фондові ринки, не застрахована від цього, – зазначив Джованні Стауново, аналітик з товарних ринків UBS Group AG.</p></blockquote>
<h3>Фундаментальний надлишок пропозиції</h3>
<ul>
<li>Міжнародне енергетичне агентство прогнозує <strong>профіцит понад 3,8 млн барелів на добу</strong> у 2026 році.</li>
<li>Додаткова пропозиція може з’явитися з <strong>Венесуели</strong>, де США розширюють участь у нафтовому секторі країни після захоплення президента Ніколаса Мадуро.</li>
</ul>
<blockquote><p>Перспектива значного профіциту означає, що ціни мають тенденцію до зниження, а подальша ескалація напруги між США та ЄС створює додаткові ризики падіння, – заявив Воррен Паттерсон, керівник стратегії з сировинних ринків ING Groep NV.</p></blockquote>
<h3>Регіональні та продуктові зсуви</h3>
<ul>
<li>На Близькому Сході <strong>важкі сорти нафти дешевшають</strong> відносно легких.</li>
<li>Це стимулює азійські НПЗ збільшувати закупівлі <em>середніх і сірчистих сортів</em> для підвищення маржі.</li>
<li>Холодна погода у США сприяла зростанню цін на дизельне пальне: ф’ючерси подорожчали на <strong>4,5%</strong> за день.</li>
</ul>
<h3>Ринок і логістика</h3>
<ul>
<li>Події навколо КТК підтверджують <strong>вразливість транзитних маршрутів</strong> у Чорноморському регіоні.</li>
<li>Це підсилює потребу у <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> нафти й нафтопродуктів та розвитку альтернативної логістики.</li>
<li>Тимчасові перебої можуть викликати <em>короткострокові цінові сплески</em> навіть на тлі глобального профіциту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-19/latest-oil-market-news-and-analysis-for-jan-20" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/21/cini-na-naftu-zrostayut-na-tli-perebo%d1%97v-postachannya-z-kazaxstanu-ta-geopolitichno%d1%97-naprugi-navkolo-grenlandi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/09/yevropejske-naftopostachannya-pid-tiskom-yak-logistichni-riziki-ta-pererozpodil-potokiv-pidvishhuyut-cinu-nadijnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/09/yevropejske-naftopostachannya-pid-tiskom-yak-logistichni-riziki-ta-pererozpodil-potokiv-pidvishhuyut-cinu-nadijnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 Jan 2026 06:42:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Atlantic flows енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC]]></category>
		<category><![CDATA[energy logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Атлантичні потоки]]></category>
		<category><![CDATA[венесуельська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153509</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30056-Нефть.jpg" alt="Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»"/><br />Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту. Логістика та диверсифікація: чому Європі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30056-Нефть.jpg" alt="Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»"/><br /><p>Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту.</p>
<h3>Логістика та диверсифікація: чому Європі стає «дорожче й складніше»</h3>
<ul>
<li><strong>Подвійний тиск на ринок</strong> формується через зростання логістичних витрат та перерозподіл атлантичних потоків.</li>
<li><em>Логістична ціна</em> бареля зростає через страхування, премії ризику, фрахт, портові витрати та обхідні маршрути.</li>
<li><strong>Перемальовування потоків</strong> означає зміну доступності альтернативних сортів для ЄС і швидкі коливання диференціалів.</li>
</ul>
<h3>Чорне море: дрони, страхування і дорожча доставка</h3>
<ul>
<li>8 січня 2026 року Reuters повідомив про <strong>атаку дрона на танкер у Чорному морі</strong>, після чого судно було перенаправлене до турецької стоянки.</li>
<li>Попередні інциденти вже призводили до <strong>зростання страхових ставок war-risk</strong>, що автоматично закладається у фрахт і контракти з доставкою.</li>
<li>Затримки та перенаправлення означають <em>демередж</em> — плату за простій суден, а також збої графіків постачання нафти й нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть без масштабної ескалації Чорне море додає до кожної тонни та бареля компонент плати за ризик, який безпосередньо відчуває європейський імпортер.</p>
<h3>CPC як вузьке місце: системний ефект одного термінала</h3>
<ul>
<li><strong>CPC</strong> є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти через Чорне море.</li>
<li>За даними Reuters, у грудні експорт <strong>CPC Blend</strong> мав бути найнижчим за 14 місяців через погоду, наслідки ударів і ремонти інфраструктури.</li>
<li>Upstream з посиланням на оцінки Kpler вказував, що <strong>експорт через CPC-термінал знизився приблизно на третину</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li>Обмеження одного вузла миттєво транслюється у <strong>премії та диференціали</strong> на суміжних ринках.</li>
<li>Менше барелів з Чорного моря означає <em>ефект доміно</em> для Атлантики: зростає конкуренція за заміщення з Північного моря, Західної Африки, США та Латинської Америки.</li>
<li>Ринок готовий платити більше за <strong>надійні маршрути</strong>, що підвищує ціни на умовах CIF та delivered для Європи.</li>
</ul>
<p>Висновок: CPC — це не лише казахстанський маршрут, а фактор атлантичного балансування і премії за надійність для ЄС.</p>
<h3>Венесуела → США: як змінюються атлантичні потоки</h3>
<ul>
<li>Reuters повідомив, що трейдер <strong>Vitol</strong> отримав попередню спеціальну ліцензію США на переговори щодо імпорту та експорту венесуельської нафти <strong>на 18 місяців</strong>.</li>
<li>Обговорюється маркетинг венесуельської нафти Vitol і Trafigura, а також рамка постачання <strong>до 50 млн барелів</strong> у США.</li>
<li>Financial Times фіксує, що американські компанії вимагають <em>жорстких гарантій</em> перед великими інвестиціями, що обмежує швидкість приросту видобутку.</li>
</ul>
<ul>
<li>Якщо США забирають більше важких і кислих сортів, <strong>доступність альтернатив для Європи скорочується</strong>.</li>
<li>Концентрація маркетингу у кількох трейдерів прискорює <em>перепрайсинг ризиків</em> і підвищує роль премій та умов постачання.</li>
</ul>
<p>Висновок: венесуельський фактор впливає не лише на котирування, а на те, які барелі та на яких умовах будуть доступні в Атлантиці у найближчі місяці й квартали.</p>
<h3>Як це впливає на спреди, премії та ринок продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Премія ризику в доставці</strong> збільшує різницю між FOB і delivered цінами.</li>
<li><strong>Диференціали сортів</strong> зростають на користь нафти з надійнішою логістикою.</li>
<li>Навіть за сигналів достатньої пропозиції, таких як <em>перехід дизельного ринку в contango</em>, логістичний шок може швидко повернути премії та маржі.</li>
</ul>
<h3>У короткому горизонті головний ризик для Європи й України — не відсутність нафти, а дорожча та менш передбачувана доставка. У середньому горизонті перерозподіл атлантичних потоків може обмежувати доступність альтернатив саме тоді, коли логістика стає вузьким місцем.</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.ft.com">Financial Times</a>, <a href="https://www.upstreamonline.com">Upstream</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30056-Нефть.jpg" alt="Європейське нафтопостачання під тиском: як логістичні ризики та перерозподіл потоків підвищують ціну «надійності»"/><br /><p>Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту.</p>
<h3>Логістика та диверсифікація: чому Європі стає «дорожче й складніше»</h3>
<ul>
<li><strong>Подвійний тиск на ринок</strong> формується через зростання логістичних витрат та перерозподіл атлантичних потоків.</li>
<li><em>Логістична ціна</em> бареля зростає через страхування, премії ризику, фрахт, портові витрати та обхідні маршрути.</li>
<li><strong>Перемальовування потоків</strong> означає зміну доступності альтернативних сортів для ЄС і швидкі коливання диференціалів.</li>
</ul>
<h3>Чорне море: дрони, страхування і дорожча доставка</h3>
<ul>
<li>8 січня 2026 року Reuters повідомив про <strong>атаку дрона на танкер у Чорному морі</strong>, після чого судно було перенаправлене до турецької стоянки.</li>
<li>Попередні інциденти вже призводили до <strong>зростання страхових ставок war-risk</strong>, що автоматично закладається у фрахт і контракти з доставкою.</li>
<li>Затримки та перенаправлення означають <em>демередж</em> — плату за простій суден, а також збої графіків постачання нафти й нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть без масштабної ескалації Чорне море додає до кожної тонни та бареля компонент плати за ризик, який безпосередньо відчуває європейський імпортер.</p>
<h3>CPC як вузьке місце: системний ефект одного термінала</h3>
<ul>
<li><strong>CPC</strong> є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти через Чорне море.</li>
<li>За даними Reuters, у грудні експорт <strong>CPC Blend</strong> мав бути найнижчим за 14 місяців через погоду, наслідки ударів і ремонти інфраструктури.</li>
<li>Upstream з посиланням на оцінки Kpler вказував, що <strong>експорт через CPC-термінал знизився приблизно на третину</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li>Обмеження одного вузла миттєво транслюється у <strong>премії та диференціали</strong> на суміжних ринках.</li>
<li>Менше барелів з Чорного моря означає <em>ефект доміно</em> для Атлантики: зростає конкуренція за заміщення з Північного моря, Західної Африки, США та Латинської Америки.</li>
<li>Ринок готовий платити більше за <strong>надійні маршрути</strong>, що підвищує ціни на умовах CIF та delivered для Європи.</li>
</ul>
<p>Висновок: CPC — це не лише казахстанський маршрут, а фактор атлантичного балансування і премії за надійність для ЄС.</p>
<h3>Венесуела → США: як змінюються атлантичні потоки</h3>
<ul>
<li>Reuters повідомив, що трейдер <strong>Vitol</strong> отримав попередню спеціальну ліцензію США на переговори щодо імпорту та експорту венесуельської нафти <strong>на 18 місяців</strong>.</li>
<li>Обговорюється маркетинг венесуельської нафти Vitol і Trafigura, а також рамка постачання <strong>до 50 млн барелів</strong> у США.</li>
<li>Financial Times фіксує, що американські компанії вимагають <em>жорстких гарантій</em> перед великими інвестиціями, що обмежує швидкість приросту видобутку.</li>
</ul>
<ul>
<li>Якщо США забирають більше важких і кислих сортів, <strong>доступність альтернатив для Європи скорочується</strong>.</li>
<li>Концентрація маркетингу у кількох трейдерів прискорює <em>перепрайсинг ризиків</em> і підвищує роль премій та умов постачання.</li>
</ul>
<p>Висновок: венесуельський фактор впливає не лише на котирування, а на те, які барелі та на яких умовах будуть доступні в Атлантиці у найближчі місяці й квартали.</p>
<h3>Як це впливає на спреди, премії та ринок продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Премія ризику в доставці</strong> збільшує різницю між FOB і delivered цінами.</li>
<li><strong>Диференціали сортів</strong> зростають на користь нафти з надійнішою логістикою.</li>
<li>Навіть за сигналів достатньої пропозиції, таких як <em>перехід дизельного ринку в contango</em>, логістичний шок може швидко повернути премії та маржі.</li>
</ul>
<h3>У короткому горизонті головний ризик для Європи й України — не відсутність нафти, а дорожча та менш передбачувана доставка. У середньому горизонті перерозподіл атлантичних потоків може обмежувати доступність альтернатив саме тоді, коли логістика стає вузьким місцем.</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.ft.com">Financial Times</a>, <a href="https://www.upstreamonline.com">Upstream</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/09/yevropejske-naftopostachannya-pid-tiskom-yak-logistichni-riziki-ta-pererozpodil-potokiv-pidvishhuyut-cinu-nadijnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія зважує продовження заборони на експорт бензину до кінця лютого 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/16/rosiya-zvazhuye-prodovzhennya-zaboroni-na-eksport-benzinu-do-kincya-lyutogo-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/16/rosiya-zvazhuye-prodovzhennya-zaboroni-na-eksport-benzinu-do-kincya-lyutogo-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Dec 2025 06:40:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[експорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153445</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30019-бензовоз.png" alt="росія зважує продовження заборони на експорт бензину до кінця лютого 2026 року"/><br />москва розглядає можливість продовження чинної заборони на експорт бензину щонайменше до кінця лютого 2026 року. Причини — дефіцит пального на внутрішньому ринку, пошкодження нафтопереробної інфраструктури та зниження обсягів перевалки на чорноморських напрямках. Експортні обмеження рф та наслідки для ринку Регуляторні рішення Заборона на експорт бензину діє для всіх учасників ринку, включно з виробниками та трейдерами, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30019-бензовоз.png" alt="росія зважує продовження заборони на експорт бензину до кінця лютого 2026 року"/><br /><p><strong>москва</strong> розглядає можливість продовження чинної заборони на експорт бензину щонайменше до кінця лютого 2026 року. Причини — дефіцит пального на внутрішньому ринку, пошкодження нафтопереробної інфраструктури та зниження обсягів перевалки на чорноморських напрямках.</p>
<h2>Експортні обмеження рф та наслідки для ринку</h2>
<h3>Регуляторні рішення</h3>
<ul>
<li><strong>Заборона на експорт бензину</strong> діє для всіх учасників ринку, включно з виробниками та трейдерами, з винятком «постачання» за міжурядовими угодами.</li>
<li>Поточний термін дії — до <strong>31 грудня 2025 року</strong>, і уряд рф розглядає продовження до <strong>кінця лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Окремо діє <em>часткова</em> заборона на експорт дизельного пального — обмеження стосуються лише <strong>не-виробників</strong> до кінця 2025 року.</li>
<li>За даними джерел у виданні Kommersant, ця часткова заборона на дизель може бути <strong>знята з січня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Причини запровадження та продовження обмежень</h3>
<ul>
<li>Наприкінці літа 2025 року в рф виникли <strong>локальні дефіцити бензину</strong> на АЗС.</li>
<li>Причина — <strong>масовані удари українських дронів</strong> по нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі.</li>
<li>У серпні–вересні окремими днями <strong>завантаження НПЗ скорочувалося на 20%</strong>.</li>
<li>Щонайменше <strong>10 нафтопереробних заводів</strong> зазнали ударів, частина з них була змушена <strong>тимчасово зупинити приймання нафти</strong>.</li>
<li>Водночас загальнонаціональної паніки на АЗС не зафіксовано, але <em>популярні марки бензину</em> були доступні не всюди.</li>
</ul>
<h3>Логістика та експортні потоки</h3>
<ul>
<li>У листопаді 2025 року «постачання» нафтопродуктів з рф <strong>знизилися на 0,8%</strong> у порівнянні з жовтнем.</li>
<li>Падіння експорту з <strong>чорноморських портів</strong> було частково компенсоване <strong>зростанням відвантажень з балтійських терміналів</strong>.</li>
<li>Удари по портах <strong>Туапсе та Новоросійськ</strong> фактично <strong>паралізували експорт пального</strong> з чорноморського напрямку в листопаді.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: обмеження з боку рф посилюють перерозподіл потоків у бік альтернативних постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: залежність від окремих портів демонструє вразливість централізованої експортної моделі.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси</strong>: внутрішній дефіцит у рф підтверджує, що експортні обмеження використовуються як інструмент стабілізації внутрішнього ринку.</li>
<li><strong>Сценарії ударів і блокад</strong>: зниження переробки на 20% свідчить про високу чутливість ринку до точкових атак.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення та конкуренція</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту бензину створює <strong>додатковий тиск на регіональні ціни</strong> у Східній Європі та Чорноморському басейні.</li>
<li>Обмеження з боку рф потенційно <strong>збільшують маржу альтернативних постачальників</strong>.</li>
<li>Внутрішня політика рф демонструє пріоритет <em>цінової стабільності</em> над валютною виручкою.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russia-Weighs-Extending-Gasoline-Export-Ban.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30019-бензовоз.png" alt="росія зважує продовження заборони на експорт бензину до кінця лютого 2026 року"/><br /><p><strong>москва</strong> розглядає можливість продовження чинної заборони на експорт бензину щонайменше до кінця лютого 2026 року. Причини — дефіцит пального на внутрішньому ринку, пошкодження нафтопереробної інфраструктури та зниження обсягів перевалки на чорноморських напрямках.</p>
<h2>Експортні обмеження рф та наслідки для ринку</h2>
<h3>Регуляторні рішення</h3>
<ul>
<li><strong>Заборона на експорт бензину</strong> діє для всіх учасників ринку, включно з виробниками та трейдерами, з винятком «постачання» за міжурядовими угодами.</li>
<li>Поточний термін дії — до <strong>31 грудня 2025 року</strong>, і уряд рф розглядає продовження до <strong>кінця лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Окремо діє <em>часткова</em> заборона на експорт дизельного пального — обмеження стосуються лише <strong>не-виробників</strong> до кінця 2025 року.</li>
<li>За даними джерел у виданні Kommersant, ця часткова заборона на дизель може бути <strong>знята з січня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Причини запровадження та продовження обмежень</h3>
<ul>
<li>Наприкінці літа 2025 року в рф виникли <strong>локальні дефіцити бензину</strong> на АЗС.</li>
<li>Причина — <strong>масовані удари українських дронів</strong> по нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі.</li>
<li>У серпні–вересні окремими днями <strong>завантаження НПЗ скорочувалося на 20%</strong>.</li>
<li>Щонайменше <strong>10 нафтопереробних заводів</strong> зазнали ударів, частина з них була змушена <strong>тимчасово зупинити приймання нафти</strong>.</li>
<li>Водночас загальнонаціональної паніки на АЗС не зафіксовано, але <em>популярні марки бензину</em> були доступні не всюди.</li>
</ul>
<h3>Логістика та експортні потоки</h3>
<ul>
<li>У листопаді 2025 року «постачання» нафтопродуктів з рф <strong>знизилися на 0,8%</strong> у порівнянні з жовтнем.</li>
<li>Падіння експорту з <strong>чорноморських портів</strong> було частково компенсоване <strong>зростанням відвантажень з балтійських терміналів</strong>.</li>
<li>Удари по портах <strong>Туапсе та Новоросійськ</strong> фактично <strong>паралізували експорт пального</strong> з чорноморського напрямку в листопаді.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: обмеження з боку рф посилюють перерозподіл потоків у бік альтернативних постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: залежність від окремих портів демонструє вразливість централізованої експортної моделі.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси</strong>: внутрішній дефіцит у рф підтверджує, що експортні обмеження використовуються як інструмент стабілізації внутрішнього ринку.</li>
<li><strong>Сценарії ударів і блокад</strong>: зниження переробки на 20% свідчить про високу чутливість ринку до точкових атак.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення та конкуренція</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту бензину створює <strong>додатковий тиск на регіональні ціни</strong> у Східній Європі та Чорноморському басейні.</li>
<li>Обмеження з боку рф потенційно <strong>збільшують маржу альтернативних постачальників</strong>.</li>
<li>Внутрішня політика рф демонструє пріоритет <em>цінової стабільності</em> над валютною виручкою.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russia-Weighs-Extending-Gasoline-Export-Ban.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/16/rosiya-zvazhuye-prodovzhennya-zaboroni-na-eksport-benzinu-do-kincya-lyutogo-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/chorne-more/feed/ ) in 0.31766 seconds, on Aug 6th, 2026 at 3:31 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 6th, 2026 at 4:31 am UTC -->