Київ ініціював нову модель енергетичної співпраці з Астаною: постачання казахстанської нафти в Україну в обхід рф та спільне будівництво й реконструкція нафтопереробних заводів. На тлі атак у Чорному морі та пошкодження інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму пропозиція виглядає як стратегічний крок до диверсифікації маршрутів і зміцнення регіональної енергетичної безпеки.

Київ – Астана: нова енергетична конфігурація

Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко запропонував Казахстану:

• постачати нафту в Україну за умови транспортування в обхід рф;
• взяти участь у реконструкції та будівництві НПЗ на території України для переробки казахстанської сировини;
• розвивати спільні проєкти з розвідки й видобутку вуглеводнів разом із «КазМунайГазом»;
• поглибити співпрацю в галузі буріння глибоких свердловин.

За словами дипломата, Казахстан уже входить до трійки найбільших постачальників нафти до ЄС: у 2024 році на його частку припало 11,5% імпорту нафти Євросоюзом, і попит продовжує зростати.

«Україна також зацікавлена в казахстанській нафті, за умови, що її транспортування здійснюватиметься в обхід російської федерації», – зазначив Віктор Майко.

Маршрути без рф: які варіанти розглядаються

Серед перспективних логістичних напрямків названо:

• Актау – Баку – Тбілісі – Джейхан;
• Баку – Супса;
• Трансандріатичний трубопровід.

У портах Актау і Курик уже вживаються практичні кроки для збільшення пропускної здатності танкерів та залізничного сполучення. Це означає підготовку інфраструктури до можливого зростання експорту в обхід території рф.

Чорноморський фактор: атаки і вузькі місця

Ситуація у Чорному морі продемонструвала вразливість традиційних маршрутів.

• 13 січня 2026 року зафіксовано атаки на танкери, залучені до транспортування казахстанської нафти в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму.
• 29 листопада 2025 року об’єкти морської інфраструктури КТК поблизу Новоросійська зазнали атаки безекіпажними плавзасобами.
• Одне з трьох виносних причальних пристроїв (ВПУ)* отримав серйозні пошкодження і його було виведене з експлуатації.
• Інші ВПУ перебувало в ремонті.
• У результаті понад місяць відвантаження здійснювалося лише через один  ВПУ, що різко скоротило обсяги прокачування.
• Через КТК проходить понад 80% усього експорту казахстанської нафти.

Таким чином, залежність від одного маршруту створює системні ризики як для Казахстану, так і для європейських споживачів.

Спільна переробка: економіка і технології

Україна пропонує переробляти казахстанську нафту всередині країни – як для внутрішнього споживання, так і для експорту в ЄС. Це означає:

• збільшення доданої вартості завдяки переробці, а не простому транзиту;
• розширення присутності казахстанської нафти на європейському ринку;
• створення нових виробничих потужностей в Україні.

Українська сторона також наголошує на досвіді відновлення виснажених свердловин. За словами посла, свердловини, які вважалися вичерпаними через застарілі технології, під управлінням українських компаній дали сотні тисяч тонн нафти. Подібна модель співпраці раніше застосовувалася в Туркменістані.

Економічний потенціал співпраці

За оцінкою дипломата, якби не війна та транспортні збої, товарообіг між Україною і Казахстаном міг би досягти 10 млрд доларів.

Серед можливих напрямків розширення співпраці:

• постачання українського обладнання та техніки;
• будівництво суден для Казахстану;
• модернізація нафтопроводів у районі Каспійського моря.

«Ми прагнемо забезпечити безпечні постачання енергоносіїв через Чорне море», – підкреслив Віктор Майко.

Що це означає для регіону

Запропонована модель співпраці формує кілька стратегічних тенденцій:

• Диверсифікація маршрутів – зменшення залежності від інфраструктури рф.
• Переорієнтація логістики на каспійсько-кавказький напрямок.
• Розвиток внутрішньої переробки замість транзитної моделі.
• Посилення ролі України як переробного та технологічного партнера.

Попри військові ризики у Чорному морі, акцент дипломат робить на альтернативних маршрутах й модернізації інфраструктури, що  створює основу для нової конфігурації енергетичної безпеки в Європі та Центральній Азії.

Українськи експерти із сумнівом ставляться до ініціатив залучення казахських фахівців до відновлення нафтопереробки в Україні. Головна причина — слабкість нафтопереробної галузі у самому Казахстаті.

*ВПУ — це спеціальна морська конструкція, яка розташована на відстані від берега і використовується для завантаження або розвантаження нафти з великих танкерів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: The Times of Central Asia

Країни OPEC+ з надлишковим видобутком нафти подали оновлені графіки компенсаційних скорочень до червня 2026 року. Найбільше навантаження припадає на Казахстан, який має компенсувати системне перевищення квот, попри те що останнє падіння видобутку було спричинене атаками дронів та погодними умовами, а не виконанням угоди.

Компенсаційні скорочення в межах OPEC+

Секретаріат OPEC повідомив, що чотири країни-учасниці угоди OPEC+, які раніше перевищували свої квоти з видобутку нафти, подали оновлені плани компенсаційних скорочень обсягів видобутку на період з січня по червень 2026 року.

Хто і на скільки скорочуватиме видобуток

• Об’єднані Арабські Емірати зобов’язалися щомісяця скорочувати видобуток у межах від 10 тис. до 53 тис. барелів на добу до червня 2026 року.
• Ірак, другий за обсягами виробник нафти в OPEC після Саудівської Аравії, має компенсувати від 79 тис. до 140 тис. барелів на добу щомісяця.
• Оман скорочуватиме від 5 тис. до 8 тис. барелів на добу, що є майже непомітним показником у загальному балансі OPEC+.
• Казахстан нестиме найбільший тягар: компенсаційні скорочення коливатимуться від 503 тис. барелів на добу в січні до 669 тис. барелів на добу в червні 2026 року.

Причини надвиробництва Казахстану

Казахстан суттєво наростив видобуток нафти у 2025 році та системно перевищував свою квоту в межах OPEC+. Влада країни водночас неодноразово заявляла про відданість угоді.

• Зростання видобутку з січня 2025 року було забезпечене розширенням родовища Тенгіз, яке реалізується консорціумом на чолі з Chevron.
• Фактичні можливості швидко вписатися у компенсаційні графіки залишаються обмеженими.

«Наразі ми ще не можемо повністю вписатися в ці графіки компенсації, але Казахстан докладає всіх можливих зусиль для виконання угоди OPEC+ і залишається відданим їй», – заявив міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов у жовтні 2025 року.

Чому видобуток у Казахстані вже впав

Наприкінці 2025 року видобуток нафти в Казахстані різко скоротився, однак це не було пов’язано з виконанням умов OPEC+.

• У грудні видобуток знизився на 230 тис. барелів на добу.
• Середній рівень виробництва становив 1,522 млн барелів на добу проти 1,759 млн барелів на добу у листопаді.
• Ключові причини:
  • вимушене припинення роботи SPM-3 (Single Point Mooring) на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії після атаки дронів;
  • несприятливі зимові погодні умови в Чорному морі.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Світові ціни на нафту зросли попри очікування значного профіциту пропозиції у 2026 році. Ринок одночасно реагує на тимчасові перебої з постачанням казахстанської нафти через Чорноморський регіон та на загострення геополітичної риторики між США та ЄС. Сукупність цих факторів підтримує котирування, але формує підвищені ризики волатильності на найближчу перспективу.

Короткострокові перебої проти довгострокового профіциту

Нафтовий ринок опинився у точці перетину протилежних тенденцій: локальні збої постачання штовхають ціни вгору, тоді як структурний надлишок пропозиції обмежує потенціал зростання.

Динаміка цін

• West Texas Intermediate з постачанням у лютому подорожчала на 1,5% і закріпилася вище 60 доларів за барель.
• Більш ліквідний березневий контракт зріс на порівнянну величину, що свідчить про широку підтримку ринку.

Перебої з постачанням у Казахстані

• Найбільший виробник нафти в Казахстані тимчасово зупинив видобуток на родовищах Тенгіз і Корольов після двох пожеж на електрогенераторах.
• Родовище Тенгіз залишатиметься зупиненим ще 7–10 днів.
• Раніше Казахстан уже скоротив видобуток після ударів дронами по терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму на території рф.
• Через цей маршрут проходить близько 80% експорту казахстанської нафти, що робить його критично важливим логістичним вузлом.

Нафта торгується вище на тлі постійних побоювань щодо відвантажень через КТК, які залишаються обмеженими після нещодавніх українських атак, – зазначила Ребекка Бабін, старша трейдерка з енергетики CIBC Private Wealth Group.

Геополітична напруга та глобальні ринки

• Риторика президента США Дональда Трампа щодо можливого контролю над Гренландією спричинила різку реакцію європейських союзників.
• Європейські лідери заявили про жорстку відповідь у разі запровадження американських тарифів.
• Ескалація ризиків:
  • тиск на фондові ринки;
  • зростання цін на золото та срібло до рекордних рівнів;
  • ризик торговельної війни США – ЄС, що може сповільнити глобальне зростання.

Побоювання щодо зростання через тарифні загрози тиснуть на ринкові настрої. Нафта, як і фондові ринки, не застрахована від цього, – зазначив Джованні Стауново, аналітик з товарних ринків UBS Group AG.

Фундаментальний надлишок пропозиції

• Міжнародне енергетичне агентство прогнозує профіцит понад 3,8 млн барелів на добу у 2026 році.
• Додаткова пропозиція може з’явитися з Венесуели, де США розширюють участь у нафтовому секторі країни після захоплення президента Ніколаса Мадуро.

Перспектива значного профіциту означає, що ціни мають тенденцію до зниження, а подальша ескалація напруги між США та ЄС створює додаткові ризики падіння, – заявив Воррен Паттерсон, керівник стратегії з сировинних ринків ING Groep NV.

Регіональні та продуктові зсуви

• На Близькому Сході важкі сорти нафти дешевшають відносно легких.
• Це стимулює азійські НПЗ збільшувати закупівлі середніх і сірчистих сортів для підвищення маржі.
• Холодна погода у США сприяла зростанню цін на дизельне пальне: ф’ючерси подорожчали на 4,5% за день.

Ринок і логістика

• Події навколо КТК підтверджують вразливість транзитних маршрутів у Чорноморському регіоні.
• Це підсилює потребу у диверсифікації джерел постачання нафти й нафтопродуктів та розвитку альтернативної логістики.
• Тимчасові перебої можуть викликати короткострокові цінові сплески навіть на тлі глобального профіциту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Комбінація ризиків у Чорному морі, обмежень на маршруті Каспійського трубопровідного консорціуму та переналаштування венесуельських нафтових потоків у бік США формує для Європи нову реальність. Фізичного дефіциту може не бути, проте логістика стає дорожчою, а доступність альтернативних барелів — менш передбачуваною. Це підсилює волатильність премій, спредів і підвищує кінцеву вартість імпорту.

Логістика та диверсифікація: чому Європі стає «дорожче й складніше»

• Подвійний тиск на ринок формується через зростання логістичних витрат та перерозподіл атлантичних потоків.
• Логістична ціна бареля зростає через страхування, премії ризику, фрахт, портові витрати та обхідні маршрути.
• Перемальовування потоків означає зміну доступності альтернативних сортів для ЄС і швидкі коливання диференціалів.

Чорне море: дрони, страхування і дорожча доставка

• 8 січня 2026 року Reuters повідомив про атаку дрона на танкер у Чорному морі, після чого судно було перенаправлене до турецької стоянки.
• Попередні інциденти вже призводили до зростання страхових ставок war-risk, що автоматично закладається у фрахт і контракти з доставкою.
• Затримки та перенаправлення означають демередж — плату за простій суден, а також збої графіків постачання нафти й нафтопродуктів.

Висновок: навіть без масштабної ескалації Чорне море додає до кожної тонни та бареля компонент плати за ризик, який безпосередньо відчуває європейський імпортер.

CPC як вузьке місце: системний ефект одного термінала

• CPC є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти через Чорне море.
• За даними Reuters, у грудні експорт CPC Blend мав бути найнижчим за 14 місяців через погоду, наслідки ударів і ремонти інфраструктури.
• Upstream з посиланням на оцінки Kpler вказував, що експорт через CPC-термінал знизився приблизно на третину.

• Обмеження одного вузла миттєво транслюється у премії та диференціали на суміжних ринках.
• Менше барелів з Чорного моря означає ефект доміно для Атлантики: зростає конкуренція за заміщення з Північного моря, Західної Африки, США та Латинської Америки.
• Ринок готовий платити більше за надійні маршрути, що підвищує ціни на умовах CIF та delivered для Європи.

Висновок: CPC — це не лише казахстанський маршрут, а фактор атлантичного балансування і премії за надійність для ЄС.

Венесуела → США: як змінюються атлантичні потоки

• Reuters повідомив, що трейдер Vitol отримав попередню спеціальну ліцензію США на переговори щодо імпорту та експорту венесуельської нафти на 18 місяців.
• Обговорюється маркетинг венесуельської нафти Vitol і Trafigura, а також рамка постачання до 50 млн барелів у США.
• Financial Times фіксує, що американські компанії вимагають жорстких гарантій перед великими інвестиціями, що обмежує швидкість приросту видобутку.

• Якщо США забирають більше важких і кислих сортів, доступність альтернатив для Європи скорочується.
• Концентрація маркетингу у кількох трейдерів прискорює перепрайсинг ризиків і підвищує роль премій та умов постачання.

Висновок: венесуельський фактор впливає не лише на котирування, а на те, які барелі та на яких умовах будуть доступні в Атлантиці у найближчі місяці й квартали.

Як це впливає на спреди, премії та ринок продуктів

• Премія ризику в доставці збільшує різницю між FOB і delivered цінами.
• Диференціали сортів зростають на користь нафти з надійнішою логістикою.
• Навіть за сигналів достатньої пропозиції, таких як перехід дизельного ринку в contango, логістичний шок може швидко повернути премії та маржі.

У короткому горизонті головний ризик для Європи й України — не відсутність нафти, а дорожча та менш передбачувана доставка. У середньому горизонті перерозподіл атлантичних потоків може обмежувати доступність альтернатив саме тоді, коли логістика стає вузьким місцем.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, Financial Times, Upstream

москва розглядає можливість продовження чинної заборони на експорт бензину щонайменше до кінця лютого 2026 року. Причини — дефіцит пального на внутрішньому ринку, пошкодження нафтопереробної інфраструктури та зниження обсягів перевалки на чорноморських напрямках.

Експортні обмеження рф та наслідки для ринку

Регуляторні рішення

• Заборона на експорт бензину діє для всіх учасників ринку, включно з виробниками та трейдерами, з винятком «постачання» за міжурядовими угодами.
• Поточний термін дії — до 31 грудня 2025 року, і уряд рф розглядає продовження до кінця лютого 2026 року.
• Окремо діє часткова заборона на експорт дизельного пального — обмеження стосуються лише не-виробників до кінця 2025 року.
• За даними джерел у виданні Kommersant, ця часткова заборона на дизель може бути знята з січня 2026 року.

Причини запровадження та продовження обмежень

• Наприкінці літа 2025 року в рф виникли локальні дефіцити бензину на АЗС.
• Причина — масовані удари українських дронів по нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі.
• У серпні–вересні окремими днями завантаження НПЗ скорочувалося на 20%.
• Щонайменше 10 нафтопереробних заводів зазнали ударів, частина з них була змушена тимчасово зупинити приймання нафти.
• Водночас загальнонаціональної паніки на АЗС не зафіксовано, але популярні марки бензину були доступні не всюди.

Логістика та експортні потоки

• У листопаді 2025 року «постачання» нафтопродуктів з рф знизилися на 0,8% у порівнянні з жовтнем.
• Падіння експорту з чорноморських портів було частково компенсоване зростанням відвантажень з балтійських терміналів.
• Удари по портах Туапсе та Новоросійськ фактично паралізували експорт пального з чорноморського напрямку в листопаді.

Наслідки для ринку

• Диверсифікація джерел: обмеження з боку рф посилюють перерозподіл потоків у бік альтернативних постачальників.
• Логістична стійкість: залежність від окремих портів демонструє вразливість централізованої експортної моделі.
• Стратегічні запаси: внутрішній дефіцит у рф підтверджує, що експортні обмеження використовуються як інструмент стабілізації внутрішнього ринку.
• Сценарії ударів і блокад: зниження переробки на 20% свідчить про високу чутливість ринку до точкових атак.

Ціноутворення та конкуренція

• Скорочення експорту бензину створює додатковий тиск на регіональні ціни у Східній Європі та Чорноморському басейні.
• Обмеження з боку рф потенційно збільшують маржу альтернативних постачальників.
• Внутрішня політика рф демонструє пріоритет цінової стабільності над валютною виручкою.

Джерело: Terminal

За матеріалами першоджерела: Oilprice.com

Премія за воєнний ризик для перевезення сирої нафти з Чорного моря стрімко зростає: оцінка Platts підвищилася з 65 центів до 85 центів за барель між 31 жовтня та 4 грудня, а фрахт Suezmax для 140 000 тонн російської нафти на Західне узбережжя Індії виріс з $42,86 до $48,21 за тонну. Паралельно війна безпілотників проти тюкових танкерів Kairos, Virat та Midvolga-2 підриває впевненість страховиків. На тлі того, що Чорне море забезпечує близько 1,44 млн барелів нафти й конденсату на добу з росії та 25,9 млн тонн українського аграрного експорту від початку року, подорожчання страхування стає впливовим фактором для глобального ринку.

Зростання ризиків і наслідки для ринку

1. Ескалація воєнного ризику в Чорному морі

В основі зростання премії — конкретні події у північно-західній частині Чорного моря.

• Три атаки на танкери біля узбережжя Туреччини: з 28 листопада турецька влада повідомляє про удари по суднах, що часто заходять до російських портів.
• Цілеспрямовані удари по санкційних танкерах: Україна підтвердила застосування безпілотників проти танкерів Suezmax Kairos та Aframax Virat, які перебувають під санкціями.
• Суперечливий епізод з Midvolga-2: Київ заперечує причетність до атаки на танкер Midvolga-2, що перевозив вантаж і не перебуває під санкціями.

Ці події формують нову картину воєнного ризику в регіоні:

• Фокус атак зміщується на мобільні цілі — не лише інфраструктуру, а й танкерний флот, що обслуговує російський експорт.
• Непередбачуваність маршруту й вантажу стає вирішальною для оцінки ризику страховиками.
• Регіон набуває репутації “гарячої зони” для судноплавства, де навіть санкційний статус судна впливає на ймовірність атаки.

2. Фінансовий вимір: страхові премії та фрахтові ставки

Зміна премій за воєнний ризик (AWRP) та фрахту — ключові складові фінансової частини логістики.

• Премія AWRP для сирої нафти:
  • 85 центів/барель станом на 4 грудня проти 65 центів/барель 31 жовтня.
  • Зростання приблизно на 30,8% за трохи більше ніж місяць .
• Ставки фрахту Suezmax:
  • Маршрут: 140 000 тонн російської сирої нафти з Чорного моря на Західне узбережжя Індії.
  • $48,21 за тонну 3 грудня проти $42,86 за тонну 27 листопада.
  • Зростання майже на 12,5% за один тиждень.
• Страхування воєнних ризиків для українських портів:
  • Ставка AWRP для суден у напрямку українських портів оцінюється у 0,8–1% вартості судна.
  • Наприкінці листопада вона становила близько 0,4%, тобто премія подвоїлася — потроїлася за лічені тижні.

Для страховиків це означає:

• Переоцінку моделей ризику з урахуванням атак по “тіньовому флоту” та санкційним суднам.
• Перекладання зростання вартості страхування на фрахтові ставки — і, зрештою, на кінцеву ціну нафти та вантажів.
• Вужчий пул страховиків, готових покривати рейси до Чорного моря, що може ще більше розігрівати премії.

3. Логістичний вузол: стратегічне значення чорноморських коридорів

Наявні дані підкреслюють системну роль Чорного моря як логістичної артерії:

• Експорт російської сирої нафти й конденсату:
  • В середньому близько 1,44 млн барелів на добу з початку року з чорноморських портів.
• Український аграрний коридор:
  • 25,9 млн тонн сільськогосподарської продукції, вивезеної з України з початку року.

Виходячи лише з цих показників, можна окреслити низку наслідків:

• Будь-яке подальше зростання воєнної премії безпосередньо підвищує собівартість:
  • експорту нафти з росії,
  • аграрних постачань з України.
• Чорне море залишається критично важливим для:
  • енергетичної безпеки країн-імпортерів нафти й нафтопродуктів,
  • глобальної продовольчої безпеки через українські аграрні постачання.
• Зростання витрат на логістику створює додатковий інфляційний тиск як на енергетичні, так і на продовольчі ринки.

4. Потенційні зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів

Сценарії впливу на європейський ринок.

• Диверсифікація джерел постачання:
  • Зростання премій за ризик у Чорному морі робить альтернативні маршрути та сорти нафти відносно привабливішими для європейських покупців.
  • Це може стимулювати перерозподіл потоків між чорноморськими, середземноморськими та північноморськими маршрутами.
• Логістична стійкість та стратегічні запаси:
  • Ризики для 1,44 млн барелів/добу чорноморського експорту створюють мотив для збільшення стратегічних запасів нафти й нафтопродуктів у країнах-імпортерах.
  • Це підштовхує до перегляду сценаріїв на випадок блокади або нових масованих ударів по танкерному флоту.
• Вартість фінансування та премія за ризик:
  • Зростання AWRP на ~30,8% і фрахту Suezmax на ~12,5% сигналізує про загальне подорожчання ризикових операцій з чорноморською нафтою.
  • У контексті європейських нафтотрейдерів це може призвести до перегляду маржі, контрактних умов і хеджування.

5. Захист критичної інфраструктури: військовий та економічний вимір

Атаки на Kairos, Virat та інцидент із Midvolga-2 демонструють, що критична інфраструктура — це не лише порти й термінали, а й танкерний флот як рухома ланка енергетичного ланцюга.

• Військова складова:
  • Використання безпілотників проти танкерів показує низькопороговий, але високоефективний інструмент впливу на воєнну економіку противника.
  • Це змушує сторони конфлікту й партнерів:
    • посилювати супровід суден,
    • інвестувати в засоби виявлення та протидії безпілотникам.
• Економічна складова:
  • Зростання премій AWRP до 0,8–1% для українських портів вказує на перекладання воєнних ризиків у фінансові витрати.
  • Для судновласників і вантажовласників це означає необхідність:
    • інвестицій у модернізацію флоту (захисні системи, стандарти безпеки),
    • страхування ризиків з урахуванням нових сценаріїв атак,
    • пошуку регуляторних стимулів до розосередження інфраструктури — маршрутів, портів, складів.

6. Макроекономічний контур: ВВП, експорт, податки

• Вплив на експортні доходи:
  • Для росії: подорожчання страхування й фрахту збільшує витрати на експорт 1,44 млн барелів/добу чорноморської нафти, що може:
    • звужувати чисту експортну виручку після сплати страховиків і фрахтових компаній.
  • Для України: зростання AWRP і фрахту підвищує собівартість постачання 25,9 млн тонн агропродукції, що:
    • тисне на рентабельність експорту,
    • може вимагати додаткової підтримки експортерів (фінансової чи регуляторної).
• Податкові надходження й ВВП європейських країн:
  • Зростання вартості логістики й страхування:
    • підвищує кінцеву ціну енергоносіїв та продовольства,
    • може коригувати структуру споживання та імпорту в бік дорожчих, але безпечніших маршрутів.
  • Це, своєю чергою, може:
    • гальмувати інвестиційну активність у чутливих галузях,
    • змінювати динаміку податкових надходжень від енергетики й транспорту,
    • мати помірний стримувальний ефект на темпи зростання ВВП країн-імпортерів у разі тривалого збереження високих премій.

7. Ціноутворення на європейських нафтових хабах: структура ціни та конкуренція

Зростання премії за ризик у Чорному морі неминуче відображається у структурі ціни на європейських хабах.

• Структура ціни:
  • Сировинна складова (вартість бареля) доповнюється:
    • воєнною премією AWRP (85 ц/барель),
    • фрахтом Suezmax ($48,21/т),
    • додатковими страховими зборами й комісіями посередників.
  • Зростання кожної з цих компонентів посилює загальну маржу ризику у ціні нафти, що досягає європейських нафтопереробників.
• Маржа учасників ланцюга:
  • Судновласники й страховики:
    • частково компенсують ризики через підвищені премії й ставки фрахту.
  • Трейдери й нафтопереробники:
    • мають або перекласти витрати на кінцевого споживача, або стиснути власну маржу.
• Конкуренція між маршрутами й сортами нафти:
  • Підвищений ризик у Чорному морі логічно:
    • посилює конкуренцію між чорноморськими, середземноморськими та іншими напрямами постачання,
    • може перерозподілити потоки на користь маршрутів з нижчою воєнною премією, навіть за дещо вищої “чистої” ціни нафти.

8. Висновки: ключова точка ризику для нафти й продовольства

• Чорне море перетворюється на індикатор геополітичного ризику для одночасно двох ринків:
  • енергетичного (1,44 млн барелів/добу чорноморської нафти з росії),
  • аграрного (25,9 млн тонн української сільгосппродукції).
• Премія за ризик для сирої нафти (AWRP) та ставки фрахту демонструють різке й стисле в часі зростання:
  • 85 проти 65 центів за барель за місяць,
  • $48,21 проти $42,86 за тонну за тиждень.
• Страхування військових ризиків для українських портів подвоїлось — потроїлося (0,8–1% проти 0,4%), що:
  • перетворює воєнний ризик на прямий фінансовий чинник для всього ланцюга постачання.
• Для Європи це означає:
  • необхідність диверсифікації джерел та маршрутів постачання нафти й нафтопродуктів,
  • перегляд стратегічних запасів та сценаріїв на випадок подальшої ескалації,
  • посилення захисту критичної інфраструктури — як портової, так і флоту,
  • готовність до структурних змін у ціноутворенні на нафтових хабах та потенційного тиску на ВВП, експорт і податкові надходження.

Джерело: Terminal
За матеріалами: War Risk Premiums Shift, ЗМІ

Нічна атака російських дронів і ракет по Україні призвела до серйозних побічних наслідків: турецький LPG-танкер Orinda з 4 000 тонн зрідженого нафтового газу був уражений у порту Ізмаїл в Одеській області, що загострило ризики для енергетичної безпеки, навігації та залучення до конфлікту третіх країн, насамперед Туреччини й Румунії.

Мапа ризиків та наслідків удару по LPG-танкеру Orinda в Ізмаїлі

1. Факт інциденту: удар дрона по турецькому LPG-танкеру

За повідомленнями, унаслідок чергової масштабної нічної атаки дронами та ракетами по території України був уражений турецький LPG-танкер Orinda, що перебував у порту Ізмаїл в Одеській області.

• Танкер під турецьким прапором перевозив 4 000 тонн зрідженого нафтового газу.
• Судно було безпосередньо уражене російським дроном у районі українського порту Ізмаїл на Дунаї.
• На борту перебували 16 членів екіпажу, усіх було негайно евакуйовано, жертв немає.
• Окрім Orinda, пошкоджень зазнали й інші цивільні судна у портовій зоні.
• Пожежу на судні намагалися локалізувати пожежні та аварійні служби, що працювали на місці інциденту.

Атака стала продовженням серії ударів дронами по енергетичній і портовій інфраструктурі України, які вже неодноразово зачіпали цивільне судноплавство.

2. Масштаб загрози

Пошкодження судна із великим обсягом енергоємного вантажу створює суттєві ризики не лише для екіпажу, а й для навколишнього середовища, прибережних громад та судноплавства в регіоні.

• LPG-танкер Orinda перевозить 4 000 тонн зрідженого газу — це потенціал масштабного вибуху та пожежі у разі подальшого пошкодження корпусу або ємностей.
• За даними сервісу відстеження суден Marine Traffic, судно має довжину близько 125 метрів (близько 410 футів) та може вміщувати до 8 292 кубічних метрів (приблизно 1,8 млн галонів) пального.
• Локалізація пожежі ускладнена через характер вантажу та конфігурацію судна, що збільшує тривалість і небезпеку аварійних робіт.

Сукупність великого обсягу LPG, значних розмірів судна та портової інфраструктури поруч посилює ризики для регіону, включно із сусідніми країнами НАТО.

3. Ризики для Румунії та НАТО

Порт Ізмаїл розташований безпосередньо на кордоні з Румунією, що перетворює будь-який масштабний інцидент у зоні порту на потенційну проблему для НАТО.

• Румунія відреагувала з підвищеною тривогою, оскільки інцидент стався буквально через річку від її території.
• Було ухвалено рішення евакуювати село Плауру, розташоване на румунському березі Дунаю, через “близькість судна до румунської території та характер його вантажу”, як повідомили місцеві аварійні служби.
• Подія стала черговим нагадуванням, що конфлікт в Україні легко може зачепити територію країн-членів НАТО через удари по енергетичних і портових об’єктах.

Розташування Ізмаїла на кордоні з Румунією перетворює кожен удар по порту на тест для механізмів безпеки Альянсу.

4. Системний характер загрози для цивільного судноплавства

Інцидент із Orinda не є поодиноким, а вписується у тривалу серію атак на українські дунайські порти та цивільні судна.

• Раніше щонайменше дюжина комерційних суден вже зазнавала пошкоджень унаслідок аналогічних атак російських дронів по порту Ізмаїл.
• Пошкодження цивільних суден, зокрема з небезпечними вантажами, підривають довіру до безпеки морських маршрутів у Чорному морі й на Дунаї.
• Це створює додатковий ціновий та логістичний тиск на енергетичні ринки, оскільки судновласники й страхові компанії оцінюють нові ризики.

Серійність атак перетворює окремі епізоди на стійкий фактор нестабільності для енергетичних та аграрних коридорів регіону.

5. Реакція Туреччини: атака як удар по турецьких моряках

Удар по Orinda, що йде під турецьким прапором, викликав політичну реакцію в Туреччині та дискусії про необхідність більш жорсткої відповіді на дії росії в Чорному морі.

Депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP) у своїй публічній заяві наголосив, що атака демонструє вихід війни на новий рівень, коли під ударом опиняються турецькі моряки.

«Атака дрона, націлена на газовий танкер MT Orinda під турецьким прапором у Чорному морі, показує, що війна тепер спрямована і проти турецьких моряків. Турецькі моряки не можуть бути залишені сам на сам посеред війни! Відсутність людських жертв, безумовно, є для нас полегшенням, але уряд не може відмахнутися від цієї атаки, назвавши її “поодинокою”. Безпека наших суден та екіпажів має бути гарантована», — підкреслив депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP).

• Заява Карасу підкреслює, що Туреччина розглядає інцидент не лише як технічну аварію, а як удар по своїм громадянам та прапору.
• Лунають заклики до “рішучих дій проти росії”, що може означати політичний чи дипломатичний тиск, а також перегляд підходів до безпеки судноплавства.

Політичний вимір інциденту посилює ризики переформатування ролі Туреччини в чорноморській безпековій архітектурі.

6. Верифікація інциденту

Повідомлення про удар по Orinda та його наслідки отримали додаткове підтвердження завдяки аналізу відеоматеріалів міжнародними медіа.

• BBC заявляє, що верифікувала відео із місця події.
• За оцінкою BBC, кадри, ймовірно, були зняті з румунського села Плауру, яке розташоване безпосередньо через річку від місця інциденту.
• Те саме село нині евакуйоване через близькість судна з небезпечним вантажем до румунської території та ризик для місцевого населення.

Міжнародна медійна верифікація підсилює довіру до інформації про інцидент і робить його предметом обговорення не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

7. Удари по енергетичних і портових цілях

Інцидент з Orinda вкотре демонструє, що чим довше триває війна між росією та Україною з акцентом на енергетичну та портову інфраструктуру, тим вищими стають ризики втягування третіх країн.

• Атаки на енергетичні об’єкти й порти створюють ланцюговий ефект для міжнародної торгівлі енергоносіями.
• Пошкодження танкера з LPG у безпосередній близькості до території НАТО наближає конфлікт до межі прямого зіткнення інтересів великих гравців.
• Усвідомлення того, що будь-яке судно під прапором третьої країни може стати мішенню, змінює стратегії судновласників та державних регуляторів.

Енергетична війна на морі дедалі менше обмежується лише двома сторонами конфлікту та дедалі більше впливає на глобальні потоки палива.

8. Потенційні наслідки для політики щодо російського флоту

На тлі інциденту з Orinda знову активізується дискусія про роль Туреччини як контролера ключових морських «вузьких місць» для російського флоту.

• За повідомленнями, низка посадовців у НАТО вже тривалий час виступає за те, щоб Туреччина вжила жорсткіших заходів проти російського судноплавства до міжнародних ринків.
• Одним із ключових важелів впливу є потенційне обмеження доступу російських суден до проток Босфор та Дарданелли.
• Інцидент із турецьким LPG-танкером, який зазнав удару дрона, може бути використаний як додатковий аргумент для перегляду політики Анкари щодо російського флоту.

Якщо Туреччина під тиском внутрішньої політики та партнерів по НАТО посилить режим проходу суден, це матиме прямий вплив на маршрути постачання енергоносіїв з росії.

9. Енергетичні та безпекові висновки

Удар по Orinda висвітлює одразу кілька критичних трендів у сфері енергетичної безпеки Чорноморського регіону.

• Мілітаризація енергетичних маршрутів: енергетичні судна перетворюються на де-факто фронтові цілі, що радикально змінює ризиковий профіль морських перевезень.
• Регіональна ескалація: кожен подібний інцидент збільшує шанси втягування сусідніх країн у конфлікт, особливо коли йдеться про держави НАТО.
• Політичний тиск на Туреччину: удар по судну під турецьким прапором посилює внутрішню дискусію щодо необхідності захисту турецьких моряків і суден та може спричинити жорсткіші кроки стосовно російського судноплавства.
• Страхові та логістичні наслідки: накопичення випадків пошкодження цивільних суден може підвищувати страхові премії, змінювати маршрути та структуру флоту, задіяного в перевезенні енергоресурсів.

Сукупність цих чинників робить інцидент із Orinda важливим маркером того, як війна змінює правила гри на енергетичних ринках і в міжнародному морському праві.

10. Висновки

• Ризик інцидентів з високоефективними енергетичними вантажами (LPG, нафтопродукти) в зоні бойових дій зростає, що потребує посилення стандартів безпеки та супроводу суден.
• Країни НАТО, зокрема Румунія, змушені діяти превентивно, евакуйовуючи населення навіть без прямого удару по їхній території, якщо поруч перебувають пошкоджені судна з небезпечним вантажем.
• Туреччина опиняється в центрі трикутника “морська безпека — енергетика — геополітика”, і подібні інциденти підштовхують її до перегляду балансу між економічними вигодами та безпековими ризиками.
• Морські енергетичні коридори Чорного моря та Дунаю залишаються вразливими, а будь-яке подальше загострення може мати відчутні наслідки для європейської енергетичної безпеки.

Інцидент із Orinda ілюструє, що енергетична інфраструктура та судна з паливом стають передовою лінією гібридної війни, де кожен удар має одночасно військові, економічні та політичні наслідки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Світові ціни на нафту знову пішли донизу після відновлення експорту через російський чорноморський хаб Новоросійськ, що нівелювало понад 2% зростання котирувань за попередній тиждень і загострило увагу ринку на поєднанні надлишкової пропозиції, санкційних ризиків та ударів України по російській нафтова інфраструктурі.

Ринок нафти після відновлення роботи порту Новоросійськ

1. Зниження цін на нафту: реакція на відновлення експорту

На початку азійських торгів у понеділок відбулося помітне коригування котирувань після двох днів простою порту Новоросійськ. Відновлення відвантажень із ключового експортного вузла зняло гострий ризик скорочення пропозиції, що одразу відобразилося на цінах.

• Brent: ф’ючерси з постачанням найближчого місяця знизилися на 0,64 долара — до рівня 63,75 долара США за барель.
• WTI: котирування впали на 0,66 долара — до 59,43 долара США за барель порівняно із закриттям попередньої торгової сесії.
• Попередній тиждень обидва бенчмарки завершили з підвищенням більш як на 2%, що було безпосередньо пов’язано із зупинкою робіт у Новоросійську та сусідньому терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.
• Відновлення завантаження танкерів у Новоросійську підтверджене галузевими джерелами та даними LSEG, що сигналізує про послаблення миттєвого тиску на пропозицію.

Логіка ринку проста: як тільки ключовий вузол експорту знову починає працювати, дефіцитні очікування слабшають, а ціни коригуються вниз.

2. Порт Новоросійськ як вузлова точка ризику для ринку

Порт Новоросійськ у Чорному морі залишається одним із критично важливих центрів експорту російської нафти. Навіть короткострокова, дводенна зупинка операцій продемонструвала чутливість ринку до будь-яких збоїв у цьому хабі.

• Дводенна зупинка операцій у порту:
  • спершу спровокувала зростання котирувань більш як на 2% для Brent і WTI;
  • після відновлення відвантажень привела до швидкого відкату цін.
• Наявність поруч терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму посилює концентрацію експортних ризиків у цьому регіоні.
• Факт відновлення експорту свідчить, що операційні ризики можуть бути тимчасовими, але їхнє поєднання з геополітичними чинниками створює складний фон для трейдерів.

3. Війна проти України: удари по нафтова інфраструктурі росії

На тлі відновлення експорту з Новоросійська геополітичні ризики не зникають. Україна продовжує кампанію ударів по російській нафтова інфраструктурі, що підкреслює нестійкість логістики експорту.

• Українські сили продовжують удари по нафтова інфраструктурі росії, підтримуючи високий рівень ризиків для ринку.
• Останній зафіксований епізод: удар по Рязанському нафтопереробному заводу у суботу.
• Такі атаки:
  • підривають стабільність експорту з російської території;
  • змушують трейдерів закладати у ціни премію за воєнний ризик, навіть коли фізичне постачання відновлюється.

Попри локальне послаблення напруги після відновлення роботи порту, воєнний фактор залишається системним джерелом невизначеності для ринку.

4. Санкції та законодавчий тиск: загроза для російського експорту

До воєнних ризиків додається санкційний компонент, який стає дедалі жорсткішим. Нафтова галузь росії стикається з перспективою поглиблення санкцій Заходу та потенційного вторинного тиску на країни, що продовжують з нею співпрацювати.

• Поглиблення санкцій після 21 листопада:
  • західні обмеження проти Lukoil і Rosneft мають посилитися після 21 листопада;
  • це створює ризики для фінансування, страхування та логістики постачання російської нафти.
• Законодавчий тиск з боку США:
  • американські посадовці розглядають можливість ухвалення законодавства, яке дозволить карати будь-яку країну, що продовжує бізнес із росією у нафтовому секторі;
  • це загрожує розширенням кола адресатів санкцій — від компаній до цілих держав.
• Санкції посилюють:
  • юридичну невизначеність для трейдерів і логістичних операторів;
  • ризики перебудови маршрутів постачання та структури світового ринку нафти.

Сукупність воєнних ударів та санкцій створює довготривалий фон, у якому будь-яке відновлення експорту може виявитися лише тимчасовим полегшенням для ринку.

5. Надлишкова пропозиція: рішення OPEC+ і зростання видобутку у США

На противагу ризикам дефіциту, ринок відчуває зростаючий тиск з боку пропозиції. Це пов’язано з рішеннями OPEC+ щодо видобутку та помірним посиленням активності бурових робіт у США.

• OPEC+:
  • ринок сприймає поточні рівні видобутку як такі, що підживлюють ризики надлишкової пропозиції на тлі нестабільного попиту;
  • очікування подальшого нарощування виробництва посилюють тиск на ціни.
• США: зростання активності бурових установок:
  • кількість бурових установок у США зросла на 3 — до 417 одиниць упродовж тижня до 14 листопада;
  • дані компанії Baker Hughes свідчать про помірне пожвавлення видобувної активності у США;
  • це підтримує тренд на поступове збільшення пропозиції зі сторони американських виробників.

Поєднання рішень OPEC+ та зростання бурової активності у США формує фон, за якого будь-які короткострокові перебої в російському експорті ринок сприймає радше як тимчасовий фактор, а не як стратегічний дефіцит.

6. Суперечливі сигнали та вразливість ринку

Сукупність чинників створює для учасників ринку складний набір сигналів. З одного боку — постійна загроза інфраструктурних атак і санкцій, з іншого — відчутний ризик надлишкової пропозиції.

• Ринок одночасно стикається з:
  • військово-геополітичними ризиками (удари по нафтова інфраструктурі росії, війна проти України);
  • санкційним тиском (поглиблення обмежень щодо Lukoil і Rosneft, потенційне покарання країн-партнерів росії);
  • факторами надлишкової пропозиції (рішення OPEC+, зростання бурових установок у США до 417 одиниць).
• Відновлення експорту з Новоросійська:
  • зняло миттєвий ризик дефіциту, що спровокував падіння котирувань Brent і WTI;
  • але не усунуло базові вразливості ринку, пов’язані з війною, санкціями та структурою пропозиції.
• Учасники ринку залишаються у режимі підвищеної пильності, оскільки:
  • будь-який новий збій або санкційне рішення може швидко змінити баланс;
  • надлишкова пропозиція здатна обмежувати масштаб зростання цін навіть у разі нових перебоїв постачання.

Фактичний результат для ринку — короткострокове зниження цін на тлі відновлення експорту та довгострокова невизначеність, підживлювана війною, санкціями й політикою OPEC+.

7. Часова рамка подій та ключові числові орієнтири

Події розгортаються у стислі терміни, а ринок швидко реагує на сигнали, що надходять із Чорного моря, Вашингтона та з американських сланцевих родовищ.

• 16 листопада 2025 року — дата публікації авторського матеріалу Чарльза Кеннеді про ситуацію на ринку нафти.
• Дводенна зупинка роботи порту Новоросійськ у Чорному морі, після якої відновлені відвантаження.
• Субота — удар України по Рязанському НПЗ, що підкреслює триваючу кампанію проти нафтова інфраструктури росії.
• 14 листопада — станом на цю дату:
  • бурові установки у США — 417 одиниць;
  • тижневе збільшення — +3 установки.
• Після 21 листопада — очікуване поглиблення санкцій проти Lukoil та Rosneft.
• Brent — 63,75 долара США за барель після зниження на 0,64 долара.
• WTI — 59,43 долара США за барель після падіння на 0,66 долара.

Ці числові показники окреслюють рамку ринку, який перебуває між загрозою нових перебоїв постачання та трендом на нарощування пропозиції.

Висновки

Відновлення експорту через Новоросійськ продемонструвало, що навіть короткі зупинки ключових портів росії здатні тимчасово змінювати цінову траєкторію, проте нинішня конфігурація ринку не дозволяє цим коливанням перерости у стійкий висхідний тренд.

• Короткостроково:
  • ринок реагує зниженням цін на відновлення постачання з Новоросійська;
  • премія за ризик, закладена через дводенну зупинку та воєнні дії, частково знімається.
• Середньостроково:
  • удари України по нафтова інфраструктурі росії та санкції Заходу зберігають високий рівень невизначеності для експорту з росії;
  • OPEC+ та зростання бурової активності у США підтримують ризики надлишкової пропозиції.
• Для трейдерів та аналітиків:
  • ключовим залишається моніторинг портової інфраструктури (зокрема Новоросійськ і термінал Каспійського трубопровідного консорціуму);
  • важливими орієнтирами виступають:
    • динаміка санкцій після 21 листопада проти Lukoil та Rosneft;
    • подальші зміни кількості бурових установок у США від рівня 417 одиниць.

Ринок входить у новий тиждень із нижчими цінами на нафту, але з тим самим набором хронічних ризиків, які можуть у будь-який момент знову перевести котирування у фазу зростання.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oilprice.com

Під час офіційного візиту до Анкари президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв обговорив із Реджепом Таїпом Ердоганом розширення експорту казахстанської нафти через нафтопровід Баку–Тбілісі–Джейхан (BTC). Цей маршрут дозволяє Казахстану зменшити залежність від російської інфраструктури та зміцнити присутність на середземноморському напрямку.

Вплив на прогноз цін на нафту і нафтопродукти

1. Геоекономічна переорієнтація Казахстану

• +12% за півроку: Експорт нафти Казахстану через BTC зріс до 785 тис. тонн (приблизно 34 тис. барелів на добу) у першій половині 2025 року.
• Мета: Нарощення поставок через Туреччину зменшить залежність від чорноморських портів рф.
• Висновок: Збільшення обсягів постачання на середземноморські ринки може тиснути на котирування сорту Brent у регіоні, сприяючи зниженню премій.

2. Ризики і обмеження поточного маршруту

• Більше половини експорту: Казахстан наразі транспортує нафту через порти рф на Чорному й Балтійському морях.
• Порт Новоросійськ: Основний хаб, який обслуговує найбільші родовища, включно з об’єктами Chevron.
• Фактор санкцій: Хоча казахстанська нафта не під санкціями, залежність від російської інфраструктури створює стратегічну вразливість.
• Висновок: Ризики дестабілізації постачання через рф зберігаються — це підтримує ціновий преміум для більш «безпечної» казахстанської нафти, що йде альтернативними маршрутами.

3. Турецький інтерес і розширення енергетичного партнерства

• Туреччина: Заявила про готовність компанії Turkiye Petroleum розпочати роботу на казахстанському ринку.
• Сфери співпраці: Диверсифікація джерел енергії, будівництво електростанцій.
• Висновок: Розширення ролі Туреччини у постачанні нафти з Центральної Азії зміцнює позиції BTC як стабільного маршруту, підвищуючи його конкурентоспроможність проти портів рф.

4. Стратегічний вплив на ціни та очікування

• Короткостроковий вплив: Збільшення пропозиції нафтопродуктів через Середземне море може зменшити тиск на локальні котирування.
• Середньостроковий прогноз: Якщо обсяги BTC продовжать зростати, а ризики на маршрутах через рф не зникнуть — тренд на зростання геополітичного преміуму в регіоні Чорного моря збережеться.
• Глобальний аспект: Участь великих міжнародних гравців (зокрема Chevron) у каспійських родовищах забезпечує високий рівень уваги ринку до стабільності експорту з Казахстану.

«Ми обговорили перспективи нарощування експорту і вітаємо наміри Turkiye Petroleum працювати на казахстанському ринку» — Касим-Жомарт Токаєв

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

«`

Ціни на нафту Urals залишаються стабільними на тлі нових обмежень експорту та інцидентів на маршрутах постачання. рф готує жорсткіші заходи щодо експорту бензину, що може вплинути на ринок постачання в Чорноморському регіоні.

Стабільність Urals та відновлення експорту

• Диференціали нафти Urals до Brent залишилися незмінними в четвер.
• Порти Чорного моря рф відновили експорт нафти з Казахстану після добової перерви.
• Служба безпеки рф (ФСБ) почала надавати дозволи іноземним танкерам на захід у порти.

Інциденти на терміналах і переорієнтація маршрутів

• Компанія BP виявила органічні хлориди в частині резервуарів у турецькому терміналі Джейхан.
• Завантаження нафти триває з резервуарів, де рівень хлоридів відповідає нормам.
• Танкер з нафтою Urals перенаправили з порту Вадінар (Індія) до порту Мундра через санкції ЄС проти Nayara Energy.

Майбутнє обмеження експорту бензину з рф

• рф планує запровадити жорсткіше обмеження експорту бензину, включно з обмеженнями для виробників пального.
• Мета — стримати зростання внутрішніх цін на тлі дефіциту.
• За словами трьох джерел у галузі, рішення очікується найближчими днями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити звіт по ринку