Опубліковано оперативну інформація щодо роботи підприємств Групи Нафтогаз станом на 12:00 3 березня 2022 року.

Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» працює в звичному режимі. Усі діджитал сервіси доступні для клієнтів, а контакт-центр приймає дзвінки.

Напруженою залишається ситуація в зоні діяльності АТ “Донецькоблгаз”. Наші колеги зараз активно працюють над відновленням газопостачання до с.Богоявленка Мар’їнського району. При цьому через бойові дії без газу досі залишаються 5 тисяч абонентів у різних районах області.

АТ “Чорноморнафтогаз” продовжує видобувати газ на Стрілковому родовищі (Генічеський район Херсонської області) і забезпечувати газом місцеве населення. Добовий обсяг видобутку зріс і сягає 40,5 тис. куб. м на добу (для порівняння — в ці ж дні торік за добу видобували близько 35 тис куб м газу).

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» продовжує забезпечувати газом майже 12 тисяч споживачів: підприємства теплокомуненерго та ОСББ, бюджетні установи, релігійні організації, промисловість тощо. Станом на ранок 3 березня великі підприємства ТКЕ підтвердили заявки на постачання природного газу. Відсутній контакт лише із комерційним комунальним підприємством «Маріупольтепломережа». Диспетчера «Нафтогаз Трейдингу» намагаються з’ясувати ситуацію в теплопостачальній компанії.

Об’єкти мережі ПСГ АТ “ Укртрансгаз — Оператор газосховищ України” знаходяться під посиленою охороною та продовжують працювати у штатному режимі. Відбір газу відбувається у необхідних обсягах.

ТЕЦ Нового Роздолу та Новояворівська (Львівська область), які знаходяться в управлінні ТОВ “Нафтогаз Тепло”, працюють у звичному режимі.

Раніше Термінал писав, що пошкоджено газопровід в Луганській області — ОГТСУ.

Державні та приватні газовидобувні підприємства України за 2019 рік видобули 20,3 млрд кубометрів газу, що на 3,4% менше за показники 2018 року.

Про це йдеться у довідці Міністерства енергетики та захисту довкілля про роботу нафтогазового комплексу України за грудень 2019 року.

Міненергодовкілля інформує, що сумарний видобуток за 2019 рік становив 20,3 млрд кубометрів. З них 77,8% припадає на державні компанії: АТ «Укргазвидобування», АТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Виробничі показники Укрнафти та Чорноморнафтогазу не змінилися порівняно з 2018 роком. Зокрема, Укрнафта за 2019 рік видобула 1,1 млрд кубометрів газу, а Чорноморнафтогаз — 0,01 млрд кубометрів.

Водночас суттєво скоротило видобуток Укргазвидобування. Протягом 2019 року компанія видобула 14,6 млрд кубометрів газу, тоді як у 2018 році — 15,5 млрд кубометрів.

Приватні газовидобувні компанії за 2019 рік збільшили видобуток на 0,1 млрд кубометрів — до 4,5 млрд кубометрів.

«Термінал» писав, АТ «Укргазвидобування» із залученням власного флоту виконало 8 стадій гідравлічного розриву пластів (ГРП) на свердловині Ланнівського родовища. В результаті операції підтвердили запаси покладів та збільшили добовий дебіт свердловини у понад 60 разів.

Суд при постійній палаті Третейського суду в Гаазі підтвердив, що Росія винна у втраті кримських активів «Нафтогазу України», повідомив на початку березня голова компанії Андрій Коболєв. За його словами, українській стороні вдалося довести, що юрисдикція цього трибуналу щодо захисту інвестицій поширюється на Крим.

До того ж, «Нафтогаз» переконав суд, що держава Росія винна у втраті Україною активів, тобто дочірньої компанії «Чорноморнафтогаз», і має виплатити компенсацію. Голова української компанії «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова уточнює, що збиток мають визначити під час окремого розгляду.

‒ Ще 2017 року арбітраж цю справу розділив на дві частини. У першій розглядалися відповідальність Росії та юрисдикція цього суду, а в другій частині суд перейде до підрахунку збитків. Тобто нинішнє рішення говорить про те, що юрисдикція трибуналу обґрунтована, що зобов’язання Росії перед українськими інвесторами в Криму підтверджені. Так само як і те, що Росія незаконно експропріювала активи «Нафтогазу» в Криму. Далі піде підрахунок збитків. Сума може бути як більшою, так і меншою за 5 мільярдів доларів, оскільки арбітри зараз визначать графік слухань щодо збитків. Цей розгляд може тривати півтора-два роки. Експерти «Нафтогазу» зробили попередній розрахунок, але суд залучить міжнародні консалтингові компанії, які будуть безпосередньо оцінювати втрачене майно.

Світлана Нєжнова зазначає, що дві бурові установки, захоплені Росією в Чорному морі 2014 року, не внесені до бухгалтерської звітності «Чорноморнафтогазу», а свідоцтво про право власності на них було отримане у другій половині 2014 року.

‒ До того ж, станом на 1 березня з моменту анексії Росією видобуто в Криму близько 9 мільярдів кубічних метрів газу. Це також вирішуватимуть експерти, за якою ціною рахувати видобутий газ. Наскільки я розумію, він використовується для забезпечення жителів Криму. Росія продовжує його видобувати, хоча темпи падають, і всі ці збитки будуть оцінені. Є рухоме майно, є флот «Чорноморнафтогазу», а є збитки, які «Нафтогаз» несе кожен день. Зараз наша компанія, зареєстрована на материковій Україні, займається розробкою родовища «Стрілецького» в Херсонській області. Воно єдине, до якого сьогодні є доступ після окупації Криму. На мій погляд, сьогоднішня копітка робота в міжнародних судах призведе до прекрасних результатів для України.

Юрист-міжнародник, екс-представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін підкреслює, що юрисдикція Третейського суду в Гаазі поширюється на розгляд подібних справ, усупереч твердженням російського Мін’юсту.

Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі щодо припинення незаконного користування Стрілковим та Архангельським газовими родовищами.

Про це повідомляє прес-центр ГПУ.

Як зазначалося раніше, у березні 2014 року між ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ПрАТ «Пласт» укладено договір про спільну діяльність.

Відповідно до його умов сторони договору об’єднують свої зусилля з метою видобутку природного газу. Однак такий обов’язок виконано лише ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», зокрема внесено у спільну діяльність право користування газовими родовищами.

ПрАТ «Пласт» зобов’язувалося внести 71 млн грн, з яких надало лише 1 млн грн, при цьому свідомо використовувало державне майно всупереч інтересам держави та суспільства, допустивши настання протиправних наслідків у вигляді недоотримання державою близько 20 млн грн від продажу газу, видобутого під час здійснення спільної діяльності.

У зв’язку з цим заступник Генерального прокурора звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, договір про спільну діяльність визнано недійсним.

Не полишаючи спроб незаконно отримати прибуток, приватною структурою у касаційному порядку оскаржено рішення судів про задоволення позову прокурора.

Завдяки активній участі Генеральної прокуратури України 31.05.2018 Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ПрАТ «Пласт» та залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій.