<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ціни на енергоносії</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/cini-na-energonosi%d1%97/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Зростання цін на енергоносії прискорило інфляцію у великих економіках єврозони</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/01/zrostannya-cin-na-energonosi%d1%97-priskorilo-inflyaciyu-u-velikix-ekonomikax-yevrozoni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/01/zrostannya-cin-na-energonosi%d1%97-priskorilo-inflyaciyu-u-velikix-ekonomikax-yevrozoni/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Oct 2026 08:39:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[European Union]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155484</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31395-Доллары.jpg" alt="Зростання цін на енергоносії прискорило інфляцію у великих економіках єврозони"/><br />Reuters повідомив 30 вересня, що інфляція у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії у вересні зросла на тлі подорожчання енергоносіїв, бензину та дизелю. Для паливного ринку це означає посилення уваги до цін на моторне пальне, податкової політики та здатності урядів стримувати тиск на споживачів. Паливна інфляція знову стала макроекономічним чинником для Європи Reuters повідомив, що природний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31395-Доллары.jpg" alt="Зростання цін на енергоносії прискорило інфляцію у великих економіках єврозони"/><br /><p>Reuters повідомив 30 вересня, що інфляція у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії у вересні зросла на тлі подорожчання енергоносіїв, бензину та дизелю. Для паливного ринку це означає посилення уваги до цін на моторне пальне, податкової політики та здатності урядів стримувати тиск на споживачів.</p>
<h3>Паливна інфляція знову стала макроекономічним чинником для Європи</h3>
<p>Reuters повідомив, що природний газ, бензин і дизель у Європі різко подорожчали, а це посилило очікування нових кроків Європейського центрального банку щодо процентних ставок. За даними, наведеними агентством, гармонізована інфляція у Франції у вересні становила 3,4% у річному вимірі проти 2,6% у серпні, в Італії — 4,1% проти 3,2% у серпні. Обидва показники перевищили ціль ЄЦБ у 2%.</p>
<p>У Німеччині інфляція у вересні зросла до 3,3% у річному вимірі з 2,9% місяцем раніше. В Іспанії інфляція піднялася до 5,0% у вересні з 4,6% у серпні. Базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни на енергоносії та харчові продукти, третій місяць поспіль залишалася на рівні 2,4%.</p>
<p>Reuters зазначає, що енергетична інфляція виявилася вищою за очікування у всіх країнах, які вже опублікували дані. Показник інфляції для всієї єврозони, за опитуванням економістів Reuters, очікується на рівні 3,6% у вересні проти 3,2% попереднього місяця.</p>
<p>ЄЦБ очікував прискорення інфляції з 3,3% у третьому кварталі до 3,6% в останні три місяці року. Однак економісти, яких цитує Reuters, вважають, що фактичний пік може бути ближчим до 4% через високі енергетичні витрати. Ринки, за даними агентства, очікують ще чотири підвищення ставок протягом наступного року на додаток до двох рішень, уже ухвалених цього літа.</p>
<blockquote><p>«За дуже небагатьох ознак розв’язання напруженості на Близькому Сході та з наближенням зими корекція цін на енергоносії навряд чи відбудеться найближчим часом», — заявив Рорі Феннессі, старший економіст Oxford Economics.</p></blockquote>
<p>Для ринку LPG та інших моторних палив значення має не окремий інфляційний показник, а те, що бензин, дизель і ширший енергетичний кошик знову формують економічний тиск на споживачів і уряди. Це може підтримувати увагу до паливних податків, цінового регулювання та заходів захисту кінцевого споживача.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/europe/inflation-jumps-across-euro-zone-raising-pressure-ecb-hike-2026-09-30/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31395-Доллары.jpg" alt="Зростання цін на енергоносії прискорило інфляцію у великих економіках єврозони"/><br /><p>Reuters повідомив 30 вересня, що інфляція у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії у вересні зросла на тлі подорожчання енергоносіїв, бензину та дизелю. Для паливного ринку це означає посилення уваги до цін на моторне пальне, податкової політики та здатності урядів стримувати тиск на споживачів.</p>
<h3>Паливна інфляція знову стала макроекономічним чинником для Європи</h3>
<p>Reuters повідомив, що природний газ, бензин і дизель у Європі різко подорожчали, а це посилило очікування нових кроків Європейського центрального банку щодо процентних ставок. За даними, наведеними агентством, гармонізована інфляція у Франції у вересні становила 3,4% у річному вимірі проти 2,6% у серпні, в Італії — 4,1% проти 3,2% у серпні. Обидва показники перевищили ціль ЄЦБ у 2%.</p>
<p>У Німеччині інфляція у вересні зросла до 3,3% у річному вимірі з 2,9% місяцем раніше. В Іспанії інфляція піднялася до 5,0% у вересні з 4,6% у серпні. Базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни на енергоносії та харчові продукти, третій місяць поспіль залишалася на рівні 2,4%.</p>
<p>Reuters зазначає, що енергетична інфляція виявилася вищою за очікування у всіх країнах, які вже опублікували дані. Показник інфляції для всієї єврозони, за опитуванням економістів Reuters, очікується на рівні 3,6% у вересні проти 3,2% попереднього місяця.</p>
<p>ЄЦБ очікував прискорення інфляції з 3,3% у третьому кварталі до 3,6% в останні три місяці року. Однак економісти, яких цитує Reuters, вважають, що фактичний пік може бути ближчим до 4% через високі енергетичні витрати. Ринки, за даними агентства, очікують ще чотири підвищення ставок протягом наступного року на додаток до двох рішень, уже ухвалених цього літа.</p>
<blockquote><p>«За дуже небагатьох ознак розв’язання напруженості на Близькому Сході та з наближенням зими корекція цін на енергоносії навряд чи відбудеться найближчим часом», — заявив Рорі Феннессі, старший економіст Oxford Economics.</p></blockquote>
<p>Для ринку LPG та інших моторних палив значення має не окремий інфляційний показник, а те, що бензин, дизель і ширший енергетичний кошик знову формують економічний тиск на споживачів і уряди. Це може підтримувати увагу до паливних податків, цінового регулювання та заходів захисту кінцевого споживача.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/europe/inflation-jumps-across-euro-zone-raising-pressure-ecb-hike-2026-09-30/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/01/zrostannya-cin-na-energonosi%d1%97-priskorilo-inflyaciyu-u-velikix-ekonomikax-yevrozoni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Rabobank: удари по російських НПЗ та криза в Ормузі одночасно посилюють тиск на дизельний ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/155003/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/155003/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 06:36:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruption]]></category>
		<category><![CDATA[Russia refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[атаки на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[дизпальне]]></category>
		<category><![CDATA[перебої НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155003</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31041-Цены_рост.jpg" alt="Rabobank: удари по російських НПЗ та криза в Ормузі одночасно посилюють тиск на дизельний ринок"/><br />RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинниками подорожчання енергоносіїв у 2026 році. Brent зріс із близько $60 за барель на початку року до $88 станом на 17 серпня, а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне. На дизельний ринок одночасно діють обмеження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31041-Цены_рост.jpg" alt="Rabobank: удари по російських НПЗ та криза в Ормузі одночасно посилюють тиск на дизельний ринок"/><br /><p>RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинниками подорожчання енергоносіїв у 2026 році. Brent зріс із близько $60 за барель на початку року до $88 станом на 17 серпня, а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне.</p>
<h3>На дизельний ринок одночасно діють обмеження постачання сировини та втрати нафтопереробної й експортної інфраструктури</h3>
<p>У матеріалі RaboResearch, опублікованому 18 серпня, керівник напряму аграрних товарних ринків Carlos Mera та старша стратегиня з енергетики Florence Schmit розглянули поєднання двох джерел ризику для світового енергетичного ринку — кризи навколо Ормузької протоки та пошкоджень російської нафтопереробної й експортної інфраструктури.</p>
<p>За наведеними Rabobank даними, Brent розпочав 2026 рік приблизно на рівні $60 за барель, а станом на 17 серпня коштував близько $88 за барель. Таким чином, ринок сировини залишався значно дорожчим, ніж на початку року, та водночас характеризувався високою волатильністю.</p>
<p>RaboResearch пов’язує основну частину висхідного тиску на енергетичні ціни з війною в Ірані та подальшими перебоями в Ормузькій протоці. Окремо аналітики виділяють атаки на російські нафтопереробні заводи й експортну інфраструктуру, які, за їхньою оцінкою, сприяли різкому подорожчанню дизельного пального.</p>
<p>Таким чином, джерело розділяє два канали впливу: обмеження глобальних потоків сирої нафти через ключовий морський маршрут та скорочення доступності переробних і експортних потужностей, пов’язаних із постачанням готових нафтопродуктів. Саме їх одночасна дія визначає поточне середовище високих і нестабільних цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.rabobank.com/knowledge/p011540334-energy-shock-waves-from-hormuz-to-russia">RaboResearch</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31041-Цены_рост.jpg" alt="Rabobank: удари по російських НПЗ та криза в Ормузі одночасно посилюють тиск на дизельний ринок"/><br /><p>RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинниками подорожчання енергоносіїв у 2026 році. Brent зріс із близько $60 за барель на початку року до $88 станом на 17 серпня, а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне.</p>
<h3>На дизельний ринок одночасно діють обмеження постачання сировини та втрати нафтопереробної й експортної інфраструктури</h3>
<p>У матеріалі RaboResearch, опублікованому 18 серпня, керівник напряму аграрних товарних ринків Carlos Mera та старша стратегиня з енергетики Florence Schmit розглянули поєднання двох джерел ризику для світового енергетичного ринку — кризи навколо Ормузької протоки та пошкоджень російської нафтопереробної й експортної інфраструктури.</p>
<p>За наведеними Rabobank даними, Brent розпочав 2026 рік приблизно на рівні $60 за барель, а станом на 17 серпня коштував близько $88 за барель. Таким чином, ринок сировини залишався значно дорожчим, ніж на початку року, та водночас характеризувався високою волатильністю.</p>
<p>RaboResearch пов’язує основну частину висхідного тиску на енергетичні ціни з війною в Ірані та подальшими перебоями в Ормузькій протоці. Окремо аналітики виділяють атаки на російські нафтопереробні заводи й експортну інфраструктуру, які, за їхньою оцінкою, сприяли різкому подорожчанню дизельного пального.</p>
<p>Таким чином, джерело розділяє два канали впливу: обмеження глобальних потоків сирої нафти через ключовий морський маршрут та скорочення доступності переробних і експортних потужностей, пов’язаних із постачанням готових нафтопродуктів. Саме їх одночасна дія визначає поточне середовище високих і нестабільних цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.rabobank.com/knowledge/p011540334-energy-shock-waves-from-hormuz-to-russia">RaboResearch</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/155003/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kitaj-zbilshiv-eksport-dizpalnogo-na-88-za-misyac-pislya-poslablennya-obmezhen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kitaj-zbilshiv-eksport-dizpalnogo-na-88-za-misyac-pislya-poslablennya-obmezhen/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 06:25:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[071 16 березня та $5]]></category>
		<category><![CDATA[08 пенса]]></category>
		<category><![CDATA[12 пенса за літр проти 162]]></category>
		<category><![CDATA[13 липня — $4]]></category>
		<category><![CDATA[134]]></category>
		<category><![CDATA[15 пенса тижнем раніше. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[18 серпня 2025 року середня ціна становила $3]]></category>
		<category><![CDATA[19 пенса. Для порівняння]]></category>
		<category><![CDATA[197]]></category>
		<category><![CDATA[197 за галон. Поточний рівень також значно перевищує значення початку липня. 6 липня EIA фіксувала $4]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів на добу Країни]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів на добу характеризують саме фізичний видобуток рідких вуглеводнів і не означають автоматичного збільшення обсягів нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального доступність сирої нафти за]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів на добу. Показник не включає приріст обсягів]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[20 липня — $5]]></category>
		<category><![CDATA[20 липня — 167]]></category>
		<category><![CDATA[257]]></category>
		<category><![CDATA[27 липня — 173]]></category>
		<category><![CDATA[313. Після цього на початку серпня ціна піднялася до $5]]></category>
		<category><![CDATA[348. Весняний ціновий стрибок був ще різкішим: середня ціна зросла з $3]]></category>
		<category><![CDATA[348. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[38 пенса за літр за тиждень]]></category>
		<category><![CDATA[38 пенса за літр після серії літніх подорожчань Офіційна статистика Великої Британії]]></category>
		<category><![CDATA[38 пенса за літр. Порівняно з попереднім тижнем]]></category>
		<category><![CDATA[454 за галон U.S. Energy Information Administration 18 серпня зафіксувала середню роздрібну ціну дорожнього дизпального у США на рівні $5]]></category>
		<category><![CDATA[454 за галон станом на 17 серпня. За тиждень показник зріс на $0]]></category>
		<category><![CDATA[454 за галон. 10 серпня вона дорівнювала $5]]></category>
		<category><![CDATA[578 за галон]]></category>
		<category><![CDATA[59 пенса за літр за тиждень Department for Energy Security and Net Zero 18 серпня опублікував чергове оновлення щотижневої статистики дорожнього пального. Середня роздрібна ціна ультранизькосірчистого]]></category>
		<category><![CDATA[59 пенса за літр. Водночас воно залишалося суттєво дорожчим]]></category>
		<category><![CDATA[643 6 квітня. У червні вона поступово знизилася до $4]]></category>
		<category><![CDATA[668 за галон наприкінці місяця]]></category>
		<category><![CDATA[713 за галон. Опублікована EIA серія є офіційним щотижневим індикатором роздрібної вартості дорожнього дизпального та включає податки. Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Admini]]></category>
		<category><![CDATA[77 пенса за літр]]></category>
		<category><![CDATA[796]]></category>
		<category><![CDATA[897 за галон 2 березня до $5]]></category>
		<category><![CDATA[95 пенса за літр]]></category>
		<category><![CDATA[97 пенса]]></category>
		<category><![CDATA[97 пенса за літр. Після зростання в липні та на початку серпня британська ціна дизпального знизилася на 0]]></category>
		<category><![CDATA[Americas]]></category>
		<category><![CDATA[Bab al-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent розпочав 2026 рік приблизно на рівні $60 за барель]]></category>
		<category><![CDATA[China fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[crude production]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Freight]]></category>
		<category><![CDATA[fuel duty]]></category>
		<category><![CDATA[Fuel Finder]]></category>
		<category><![CDATA[fuel inflation]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risk]]></category>
		<category><![CDATA[GOV.UK. UK diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas та oil products]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[pump prices]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruption]]></category>
		<category><![CDATA[retail diesel]]></category>
		<category><![CDATA[retail fuel]]></category>
		<category><![CDATA[retail margins]]></category>
		<category><![CDATA[Russia refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[supply balance]]></category>
		<category><![CDATA[а 27 липня — $5]]></category>
		<category><![CDATA[а 3 серпня — $5]]></category>
		<category><![CDATA[а 3 серпня — 179]]></category>
		<category><![CDATA[а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне. На дизельний ринок одночасно діють обмеження постачання сировини та втрати нафтопереробної й експортно]]></category>
		<category><![CDATA[а ставка ПДВ — 20%. Ці значення не змінилися порівняно з попередніми тижнями]]></category>
		<category><![CDATA[а станом на 17 серпня коштував близько $88 за барель. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[а також майже повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки]]></category>
		<category><![CDATA[Америка]]></category>
		<category><![CDATA[Аргентина та Гаяна видобували сиру нафту на рекордних рівнях. Energy Intelligence очікує]]></category>
		<category><![CDATA[атаки на НПЗ Rabobank: удари по російських НПЗ та криза в Ормузі одночасно посилюють тиск на дизельний ринок RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинник]]></category>
		<category><![CDATA[баланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[близьких до весняних максимумів. Після короткого серпневого зниження американське дизпальне знову різко подорожчало За щотижневими даними EIA]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[британська Competition and Markets Authority проаналізувала вплив близькосхідного конфлікту на ціни моторного пального]]></category>
		<category><![CDATA[британський ринок дизпального]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти Відновлення видобутку ОПЕК+ у липні почало згортатися вже в серпні Видобуток нафти країнами ОПЕК+ у липні зростав другий місяць поспіль]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[виробнича активність повертається в напрямку травневих мінімумів. Серед основних причин названо жорсткіші позиції США та Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичний ризик Іран заявив]]></category>
		<category><![CDATA[де відновлення липневого видобутку в серпні почало слабшати на тлі геополітичних та логістичних обмежень. Саме тому обсяги виробництва поза ОПЕК+ стають важливою частиною глобального балансу сирої наф]]></category>
		<category><![CDATA[джерело розділяє два канали впливу: обмеження глобальних потоків сирої нафти через ключовий морський маршрут та скорочення доступності переробних і експортних потужностей]]></category>
		<category><![CDATA[дизпальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизпальне подешевшало на 0]]></category>
		<category><![CDATA[доки США не виконають зобов’язання]]></category>
		<category><![CDATA[доки США не виконають зобов’язання за домовленостями про припинення вогню]]></category>
		<category><![CDATA[досягнення домовленостей щодо ядерного питання та забезпечення безпечного судноплавства. Строк дії домовленостей сплив 17 серпня. Argus повідомляє]]></category>
		<category><![CDATA[досягнутому в травні. Основним джерелом високої пропозиції стали країни Америки. США]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизпального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пального Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[за їхньою оцінкою]]></category>
		<category><![CDATA[за його оцінкою]]></category>
		<category><![CDATA[за останній звітний тиждень ціна збільшилася на $0]]></category>
		<category><![CDATA[за повідомленням Argus]]></category>
		<category><![CDATA[зафіксованому в травні. Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів]]></category>
		<category><![CDATA[зафіксувала середню ціну ультранизькосірчистого дизпального на рівні 181]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[керівник напряму аграрних товарних ринків Carlos Mera та старша стратегиня з енергетики Florence Schmit розглянули поєднання двох джерел ризику для світового енергетичного ринку — кризи навколо Ормузь]]></category>
		<category><![CDATA[коли середній показник дорівнював 181]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[моніторинг цін Британський регулятор виявив затримки з передаванням зниження гуртових цін на дизпальне споживачам Competition and Markets Authority Великої Британії 18 серпня повідомив]]></category>
		<category><![CDATA[Мохаммад Багер Галібаф заявив]]></category>
		<category><![CDATA[не були виконані. Для фізичного ринку значення Ормузької протоки виходить за межі сирої нафти: Argus відносить повідомлення одночасно до ринків crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[ніж на початку липня: 6 липня середня ціна становила 164]]></category>
		<category><![CDATA[ніж на початку року]]></category>
		<category><![CDATA[однак вони залишалися значно вищими за рівні до конфлікту. CMA не виявила доказів того]]></category>
		<category><![CDATA[однак залишався приблизно на 13% нижчим за середній довоєнний рівень. За оцінкою Energy Intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[оновлена 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[оприлюдненому 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[опублікованому 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[охоплених кризою Energy Intelligence повідомив 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[паливна інфляція]]></category>
		<category><![CDATA[паливний акциз]]></category>
		<category><![CDATA[перебої НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[передбачені угодою про припинення вогню]]></category>
		<category><![CDATA[підписаний 18 червня]]></category>
		<category><![CDATA[підписаною у червні. Йдеться про меморандум]]></category>
		<category><![CDATA[після чого знову почала підніматися. Для порівняння]]></category>
		<category><![CDATA[пов’язаних із постачанням готових нафтопродуктів. Саме їх одночасна дія визначає поточне середовище високих і нестабільних цін. Джерело: Terminal. За матеріалами: RaboResearch.]]></category>
		<category><![CDATA[повернувшись до рівнів]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок сировини залишався значно дорожчим]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібна маржа]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібне дизпальне]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні спреди та маржі. Регулятор зазначив]]></category>
		<category><![CDATA[розрив між середніми цінами дизпального та бензину залишався значним. Офіційна таблиця також фіксує податкові параметри: ставка паливного збору для ULSD становила 52]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти Середня ціна дизпального у США зросла до $5]]></category>
		<category><![CDATA[середня американська ціна дорожнього дизельного пального 17 серпня становила $5]]></category>
		<category><![CDATA[середня ціна бензину ULSP за тиждень від 17 серпня становила 161]]></category>
		<category><![CDATA[сприяє збереженню високих марж. Окремо CMA встановила]]></category>
		<category><![CDATA[сприяли різкому подорожчанню дизельного пального. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[станом на 18 серпня політичні умови для повноцінного відновлення транзиту через протоку]]></category>
		<category><![CDATA[та водночас характеризувався високою волатильністю. RaboResearch пов’язує основну частину висхідного тиску на енергетичні ціни з війною в Ірані та подальшими перебоями в Ормузькій протоці. Окремо анал]]></category>
		<category><![CDATA[та дорівнює історичному максимуму]]></category>
		<category><![CDATA[тобто обмеження безпосередньо стосуються широкого спектра енергетичних вантажів і морської логістики. Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media. OPEC+]]></category>
		<category><![CDATA[тому тижневе зниження роздрібної ціни не було результатом зміни наведених у статистиці податкових ставок. Джерело: Terminal. За матеріалами: UK Department for Energy Security and Net Zero. US diesel p]]></category>
		<category><![CDATA[у липні виробляли приблизно 38]]></category>
		<category><![CDATA[у серпні активність знову наближається до травневих мінімумів через загострення між США та Іраном і майже повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки. Липневе відновлення пропозиції ОПЕК+ не переросло ]]></category>
		<category><![CDATA[укладеними в червні. Про це 18 серпня повідомив Argus із посиланням на спікера іранського парламенту Мохаммада Багера Галібафа. Ключовий маршрут постачання нафти й нафтопродуктів залишається заблокова]]></category>
		<category><![CDATA[це відповідає історичному максимуму]]></category>
		<category><![CDATA[ціни АЗС Дизпальне у Великій Британії подешевшало до 181]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизпальне у Великій Британії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизпальне у США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		<category><![CDATA[чи відбуваються переговори. Станом на середину серпня видання оцінювало можливість швидкого прориву як низьку. Це має значення для оцінки реальної пропозиції ОПЕК+: формальне збільшення видобутку не г]]></category>
		<category><![CDATA[швидкість передавання змін гуртових цін у роздріб та причини різниці цін між територіями. Система Fuel Finder уже охоплює близько 97% британських АЗС. Зареєстровані в ній станції забезпечують приблизн]]></category>
		<category><![CDATA[швидше зниження цін могло б посилити конкурентний тиск на інших учасників ринку. CMA планує восени детальніше перевірити цінові стратегії операторів]]></category>
		<category><![CDATA[що будь-яке зниження гуртових цін буде швидко й повністю передаватися водіям». Таку позицію висловила виконавча директорка CMA Сара Карделл. Джерело: Terminal. За матеріалами: Competition and Markets ]]></category>
		<category><![CDATA[що деякі продавці не відразу відобразили у роздрібних цінах зниження гуртової вартості дизельного пального. На думку регулятора]]></category>
		<category><![CDATA[що зниження гуртових цін у червні спричинило зменшення цін на АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[що Іран збереже Ормузьку протоку закритою]]></category>
		<category><![CDATA[що не входять до ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[що не знайшов доказів навмисної зміни цінових стратегій АЗС для отримання вигоди від близькосхідної кризи. Водночас регулятор встановив]]></category>
		<category><![CDATA[що окремі продавці не одразу передавали зниження гуртових цін на дизпальне роздрібним споживачам. CMA зберігає занепокоєння високими паливними маржами та швидкістю реакції роздрібних цін на гуртовий р]]></category>
		<category><![CDATA[що Ормузька протока залишатиметься закритою до виконання США умов червневої угоди Іран не планує відкривати Ормузьку протоку]]></category>
		<category><![CDATA[що положення меморандуму також передбачали послаблення економічного та санкційного тиску з боку США. Однак домовленості почали руйнуватися ще в середині липня через суперечки щодо контролю та адмініст]]></category>
		<category><![CDATA[що попередня оцінка видобутку рідких вуглеводнів країнами поза ОПЕК+ у липні становила 38]]></category>
		<category><![CDATA[що роздрібні оператори активно змінювали свої цінові стратегії]]></category>
		<category><![CDATA[що розпочався 17 серпня. Тижнем раніше показник становив 181]]></category>
		<category><![CDATA[що сукупний видобуток сирої нафти країнами ОПЕК+ у липні зріс другий місяць поспіль. Проте навіть після цього відновлення обсяг залишався приблизно на 13% нижчим за середні рівні до початку війни. У с]]></category>
		<category><![CDATA[що така ситуація погіршує перспективи видобутку ОПЕК+ до кінця 2026 року. Джерело: Terminal. За матеріалами: Energy Intelligence. non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[що ці виробники збережуть висхідну траєкторію до кінця 2026 року та у 2027 році. Ця динаміка контрастує з ситуацією в ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[щоб скористатися кризою. Проте регулятор залишається занепокоєним поширенням пасивного ціноутворення]]></category>
		<category><![CDATA[яке]]></category>
		<category><![CDATA[яке розпочалося в липні та додатково посилило дефіцит пропозиції. Energy Intelligence окремо підкреслює невизначеність навколо переговорного процесу: Вашингтон і Тегеран не можуть погодитися навіть що]]></category>
		<category><![CDATA[який виникає під час переробки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[який передбачав 60-денний строк для припинення війни]]></category>
		<category><![CDATA[які]]></category>
		<category><![CDATA[якщо ключові морські маршрути залишаються обмеженими. Energy Intelligence зазначає]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154996</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31035-Китай_1.jpg" alt="Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень"/><br />Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними. Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31035-Китай_1.jpg" alt="Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень"/><br /><p>Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними.</p>
<h3>Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи</h3>
<p>За даними китайської митниці, загальний експорт нафтопродуктів у липні становив 4,65 млн тонн проти 4,36 млн тонн у червні. У річному вимірі показник залишався на 12,9% нижчим, але порівняно з попереднім місяцем зріс на 6,7%. У червні експорт уже збільшився на 29% порівняно з травнем.</p>
<p>Найпомітнішою була динаміка дизельного пального. Його експорт зріс на 88% за місяць — до 810 тис. тонн, приблизно повернувшись до рівня липня попереднього року. Цей обсяг приблизно на 50% перевищив середньомісячний показник минулого року.</p>
<p>Китай різко обмежив експорт пального у березні, щоб захистити внутрішній ринок від нафтового шоку, спричиненого закриттям Ормузької протоки. У липні влада почала послаблювати ці обмеження, а в серпні схвалила обсяги експорту, достатні для перевищення довоєнних рівнів.</p>
<p>Інші види пального відновлюються нерівномірно. Китай експортував у липні 420 тис. тонн бензину — на 55,3% менше, ніж роком раніше, але на 320% більше, ніж у червні. Експорт авіаційного пального зріс на 42% за місяць, до 1,32 млн тонн, залишаючись на 33% нижчим за торішній показник.</p>
<p>Reuters зазначає, що можливість продавати більше пального за кордон, де ціни вищі, створює для китайських НПЗ додатковий стимул збільшувати виробництво, а згодом — і закупівлі сирої нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-fuel-exports-edge-back-towards-levels-before-iran-war-beijing-eases-curbs-2026-08-18/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31035-Китай_1.jpg" alt="Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень"/><br /><p>Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними.</p>
<h3>Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи</h3>
<p>За даними китайської митниці, загальний експорт нафтопродуктів у липні становив 4,65 млн тонн проти 4,36 млн тонн у червні. У річному вимірі показник залишався на 12,9% нижчим, але порівняно з попереднім місяцем зріс на 6,7%. У червні експорт уже збільшився на 29% порівняно з травнем.</p>
<p>Найпомітнішою була динаміка дизельного пального. Його експорт зріс на 88% за місяць — до 810 тис. тонн, приблизно повернувшись до рівня липня попереднього року. Цей обсяг приблизно на 50% перевищив середньомісячний показник минулого року.</p>
<p>Китай різко обмежив експорт пального у березні, щоб захистити внутрішній ринок від нафтового шоку, спричиненого закриттям Ормузької протоки. У липні влада почала послаблювати ці обмеження, а в серпні схвалила обсяги експорту, достатні для перевищення довоєнних рівнів.</p>
<p>Інші види пального відновлюються нерівномірно. Китай експортував у липні 420 тис. тонн бензину — на 55,3% менше, ніж роком раніше, але на 320% більше, ніж у червні. Експорт авіаційного пального зріс на 42% за місяць, до 1,32 млн тонн, залишаючись на 33% нижчим за торішній показник.</p>
<p>Reuters зазначає, що можливість продавати більше пального за кордон, де ціни вищі, створює для китайських НПЗ додатковий стимул збільшувати виробництво, а згодом — і закупівлі сирої нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-fuel-exports-edge-back-towards-levels-before-iran-war-beijing-eases-curbs-2026-08-18/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kitaj-zbilshiv-eksport-dizpalnogo-na-88-za-misyac-pislya-poslablennya-obmezhen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄЦБ попереджає про реальний ризик рецесії в єврозоні через енергетичний шок на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yecb-poperedzhaye-pro-realnij-rizik-recesi%d1%97-v-yevrozoni-cherez-energetichnij-shok-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yecb-poperedzhaye-pro-realnij-rizik-recesi%d1%97-v-yevrozoni-cherez-energetichnij-shok-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:56:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[euro zone]]></category>
		<category><![CDATA[fuel consumers]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[recession]]></category>
		<category><![CDATA[ЕЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[Єврозона]]></category>
		<category><![CDATA[ЄЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[рецесія]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153893</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30314-Евроцентробанк.svg" alt="ЄЦБ попереджає про реальний ризик рецесії в єврозоні через енергетичний шок на Близькому Сході"/><br />Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання. Головний сигнал для ринку 3 травня 2026 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30314-Евроцентробанк.svg" alt="ЄЦБ попереджає про реальний ризик рецесії в єврозоні через енергетичний шок на Близькому Сході"/><br /><p>Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання.</p>
<h3>Головний сигнал для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>3 травня 2026 року</strong> Янніс Стурнарас заявив, що ризик рецесії в єврозоні не є гіпотетичним.</li>
<li>Причина — <strong>конфлікт на Близькому Сході</strong>, який створює новий негативний шок для пропозиції.</li>
<li>Для нафтового й паливного ринку це означає: політична нестабільність у регіоні може швидко перейти у <strong>ціновий тиск на енергоносії</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Побоювання щодо можливості рецесії в єврозоні є реальними й обґрунтованими з огляду на нове негативне порушення з боку пропозиції, спричинене конфліктом на Близькому Сході. — Янніс Стурнарас, керівник Банку Греції та член Ради керівників ЄЦБ</p></blockquote>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> прямо впливає на інфляцію та темпи економічного зростання в єврозоні.</li>
<li>Єврозона має <strong>високу енергетичну залежність</strong>, тому зміни на ринку енергоносіїв швидко передаються економіці.</li>
<li>Для споживачів пального ризик полягає в тому, що подорожчання енергоносіїв може посилити тиск на транспортні витрати, логістику та кінцеві ціни.</li>
</ul>
<h3>Чим ситуація відрізняється від 2022 року</h3>
<ul>
<li>Стурнарас наголосив: <strong>нинішнє зростання інфляції відбувається в слабшому економічному середовищі</strong>.</li>
<li>Серед обмежень він назвав <strong>слабше зростання, жорсткіші фінансові умови та менший фіскальний простір</strong>.</li>
<li>Це робить економіки єврозони <strong>вразливішими</strong>, бо можливостей для швидкої підтримки стає менше.</li>
</ul>
<h3>Інфляція</h3>
<ul>
<li>Поки що, за словами Стурнараса, <strong>суттєвого вторинного впливу вищих цін на енергоносії на інфляцію не було</strong>.</li>
<li>Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може створити <strong>інфляційний тиск у середньостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>Невизначеність може вдарити по <strong>інвестиціях і зростанню</strong>.</li>
</ul>
<h3>Можлива реакція ЄЦБ</h3>
<ul>
<li>Якщо шок буде <strong>тимчасовим</strong> і без значних вторинних ефектів, коригування монетарної політики не знадобиться.</li>
<li>Якщо перевищення цілі ЄЦБ буде <strong>великим, але тимчасовим</strong>, може знадобитися помірне коригування.</li>
<li>Якщо інфляція суттєво й надовго відхилиться від цілі, відповідь має бути <strong>рішучою</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів знову стає одним із головних каналів економічного ризику для Європи</strong>.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході важливий для ЄЦБ не лише як геополітична подія, а як фактор, що може вплинути на ціни енергоносіїв, інфляцію, інвестиції та зростання.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик — не лише сама ціна енергоносіїв, а й те, що вона зростає в умовах слабшої економіки та обмеженішої політики підтримки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/finance/ecb-policymaker-says-euro-zone-recession-concerns-real-justified-2026-05-03/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30314-Евроцентробанк.svg" alt="ЄЦБ попереджає про реальний ризик рецесії в єврозоні через енергетичний шок на Близькому Сході"/><br /><p>Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання.</p>
<h3>Головний сигнал для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>3 травня 2026 року</strong> Янніс Стурнарас заявив, що ризик рецесії в єврозоні не є гіпотетичним.</li>
<li>Причина — <strong>конфлікт на Близькому Сході</strong>, який створює новий негативний шок для пропозиції.</li>
<li>Для нафтового й паливного ринку це означає: політична нестабільність у регіоні може швидко перейти у <strong>ціновий тиск на енергоносії</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Побоювання щодо можливості рецесії в єврозоні є реальними й обґрунтованими з огляду на нове негативне порушення з боку пропозиції, спричинене конфліктом на Близькому Сході. — Янніс Стурнарас, керівник Банку Греції та член Ради керівників ЄЦБ</p></blockquote>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> прямо впливає на інфляцію та темпи економічного зростання в єврозоні.</li>
<li>Єврозона має <strong>високу енергетичну залежність</strong>, тому зміни на ринку енергоносіїв швидко передаються економіці.</li>
<li>Для споживачів пального ризик полягає в тому, що подорожчання енергоносіїв може посилити тиск на транспортні витрати, логістику та кінцеві ціни.</li>
</ul>
<h3>Чим ситуація відрізняється від 2022 року</h3>
<ul>
<li>Стурнарас наголосив: <strong>нинішнє зростання інфляції відбувається в слабшому економічному середовищі</strong>.</li>
<li>Серед обмежень він назвав <strong>слабше зростання, жорсткіші фінансові умови та менший фіскальний простір</strong>.</li>
<li>Це робить економіки єврозони <strong>вразливішими</strong>, бо можливостей для швидкої підтримки стає менше.</li>
</ul>
<h3>Інфляція</h3>
<ul>
<li>Поки що, за словами Стурнараса, <strong>суттєвого вторинного впливу вищих цін на енергоносії на інфляцію не було</strong>.</li>
<li>Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може створити <strong>інфляційний тиск у середньостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>Невизначеність може вдарити по <strong>інвестиціях і зростанню</strong>.</li>
</ul>
<h3>Можлива реакція ЄЦБ</h3>
<ul>
<li>Якщо шок буде <strong>тимчасовим</strong> і без значних вторинних ефектів, коригування монетарної політики не знадобиться.</li>
<li>Якщо перевищення цілі ЄЦБ буде <strong>великим, але тимчасовим</strong>, може знадобитися помірне коригування.</li>
<li>Якщо інфляція суттєво й надовго відхилиться від цілі, відповідь має бути <strong>рішучою</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів знову стає одним із головних каналів економічного ризику для Європи</strong>.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході важливий для ЄЦБ не лише як геополітична подія, а як фактор, що може вплинути на ціни енергоносіїв, інфляцію, інвестиції та зростання.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик — не лише сама ціна енергоносіїв, а й те, що вона зростає в умовах слабшої економіки та обмеженішої політики підтримки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/finance/ecb-policymaker-says-euro-zone-recession-concerns-real-justified-2026-05-03/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/yecb-poperedzhaye-pro-realnij-rizik-recesi%d1%97-v-yevrozoni-cherez-energetichnij-shok-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 06:16:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia Pacific]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Азія і Тихоокеанський регіон]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153885</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br />Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до 4,7% у 2026 році та 4,8% у 2027 році, тоді як раніше очікував 5,1% в обидва роки. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску. Енергетичний шок став макроекономічним ризиком [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br /><p>Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до <strong>4,7% у 2026 році</strong> та <strong>4,8% у 2027 році</strong>, тоді як раніше очікував <strong>5,1% в обидва роки</strong>. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.</p>
<h2>Енергетичний шок став макроекономічним ризиком</h2>
<ul>
<li><strong>Конфлікт на Близькому Сході</strong> посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.</li>
<li>ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з <strong>підвищенням цін на енергію</strong>, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.</li>
<li>Найбільше вразливі економіки, які залежать від <strong>імпортного пального</strong>, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.</p></blockquote>
<h2>Нафта: ключовий канал тиску на ціни</h2>
<ul>
<li>ADB очікує, що середня ціна нафти у <strong>2026 році</strong> становитиме близько <strong>96 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень <strong>69 доларів за барель</strong> у січні та лютому.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до <strong>80 доларів за барель</strong>, але залишиться важливим чинником інфляції.</li>
</ul>
<h2>Інфляція прискорюється через енергоносії</h2>
<ul>
<li>Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до <strong>5,2% у 2026 році</strong> проти <strong>3,0% торік</strong>.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ADB очікує сповільнення інфляції до <strong>4,1%</strong>.</li>
<li>Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.</li>
</ul>
<h2>Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання</h2>
<ul>
<li>У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у <strong>травні 2026 року</strong> та залишатися ще вищими.</li>
<li>За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до <strong>4,2% у 2026 році</strong> та <strong>4,0% у 2027 році</strong>.</li>
<li>Інфляція у <strong>2026 році</strong> може досягти <strong>7,4%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для споживачів пального</h2>
<ul>
<li>ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати <strong>економію енергії</strong>, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.</li>
<li><strong>Загальні субсидії та широкі цінові обмеження</strong> можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.</li>
<li>Підтримка має бути <strong>цільовою і тимчасовою</strong>: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.</li>
</ul>
<h2>Реакція урядів і центробанків</h2>
<ul>
<li>Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.</li>
<li>Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування <strong>громадським транспортом</strong> і дні без автомобілів у містах під час державних свят.</li>
<li>Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику</strong> для економік Азії та Тихоокеанського регіону.</li>
<li>Підвищення прогнозної ціни нафти з <strong>69</strong> до <strong>96 доларів за барель</strong> у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.adb.org/news/asia-and-pacific-growth-outlook-sharply-downgraded-middle-east-conflict-disruptions-deepen" target="_blank">Asian Development Bank</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br /><p>Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до <strong>4,7% у 2026 році</strong> та <strong>4,8% у 2027 році</strong>, тоді як раніше очікував <strong>5,1% в обидва роки</strong>. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.</p>
<h2>Енергетичний шок став макроекономічним ризиком</h2>
<ul>
<li><strong>Конфлікт на Близькому Сході</strong> посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.</li>
<li>ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з <strong>підвищенням цін на енергію</strong>, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.</li>
<li>Найбільше вразливі економіки, які залежать від <strong>імпортного пального</strong>, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.</p></blockquote>
<h2>Нафта: ключовий канал тиску на ціни</h2>
<ul>
<li>ADB очікує, що середня ціна нафти у <strong>2026 році</strong> становитиме близько <strong>96 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень <strong>69 доларів за барель</strong> у січні та лютому.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до <strong>80 доларів за барель</strong>, але залишиться важливим чинником інфляції.</li>
</ul>
<h2>Інфляція прискорюється через енергоносії</h2>
<ul>
<li>Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до <strong>5,2% у 2026 році</strong> проти <strong>3,0% торік</strong>.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ADB очікує сповільнення інфляції до <strong>4,1%</strong>.</li>
<li>Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.</li>
</ul>
<h2>Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання</h2>
<ul>
<li>У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у <strong>травні 2026 року</strong> та залишатися ще вищими.</li>
<li>За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до <strong>4,2% у 2026 році</strong> та <strong>4,0% у 2027 році</strong>.</li>
<li>Інфляція у <strong>2026 році</strong> може досягти <strong>7,4%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для споживачів пального</h2>
<ul>
<li>ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати <strong>економію енергії</strong>, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.</li>
<li><strong>Загальні субсидії та широкі цінові обмеження</strong> можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.</li>
<li>Підтримка має бути <strong>цільовою і тимчасовою</strong>: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.</li>
</ul>
<h2>Реакція урядів і центробанків</h2>
<ul>
<li>Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.</li>
<li>Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування <strong>громадським транспортом</strong> і дні без автомобілів у містах під час державних свят.</li>
<li>Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику</strong> для економік Азії та Тихоокеанського регіону.</li>
<li>Підвищення прогнозної ціни нафти з <strong>69</strong> до <strong>96 доларів за барель</strong> у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.adb.org/news/asia-and-pacific-growth-outlook-sharply-downgraded-middle-east-conflict-disruptions-deepen" target="_blank">Asian Development Bank</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фінансовий тиск через енергопідтримку: Європа стежить за цінами на пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/153695/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/153695/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 12:00:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Britain]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy support]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel costs]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[Spain]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Британия]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[підтримка споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153695</guid>
		<description><![CDATA[Європейські країни опинилися перед ризиком додаткового фінансового навантаження через необхідність підтримки споживачів та бізнесу на тлі зростання цін на енергоносії. Особливо уважно за ситуацією стежать Франція та Британія, де державний борг і бюджетні дефіцити вже високі. Фінансові виклики та заходи підтримки Франція: державний борг становить майже 120% ВВП, що робить країну вразливою до додаткових витрат [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Європейські країни опинилися перед ризиком додаткового фінансового навантаження через необхідність підтримки споживачів та бізнесу на тлі зростання цін на енергоносії. Особливо уважно за ситуацією стежать Франція та Британія, де державний борг і бюджетні дефіцити вже високі.</p>
<h3>Фінансові виклики та заходи підтримки</h3>
<ul>
<li><strong>Франція:</strong> державний борг становить майже <em>120% ВВП</em>, що робить країну вразливою до додаткових витрат на підтримку населення.</li>
<li><strong>Британія:</strong> борг близько <em>100% ВВП</em>; уряд розглядає питання скасування податку на надприбутки енергетичних компаній, але строки невизначені.</li>
<li><strong>Іспанія:</strong> досліджує можливі заходи підтримки для споживачів та бізнесу, поки що без конкретних рішень.</li>
<li><strong>Італія:</strong> готова підвищити податки на компанії, що отримують надмірний прибуток від зростання цін на енергоносії.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> вирішила утриматися від зниження податків на бензин, що свідчить про обмежений вплив на споживачів.</li>
</ul>
<h4>Механізм впливу та ризики</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли менше ніж на газ, тому тимчасові пільги на нафту матимуть <strong>обмежений ефект</strong>.</li>
<li>Більш масштабні програми підтримки промисловості та загальні заходи замість адресних обійдуться дорожче, особливо для країн із слабкою фінансовою позицією.</li>
<li>Найбільший ризик – вплив росту цін на енергоносії на <strong>інфляцію та економічне зростання</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Будь-які заходи, що приймаються на фіскальному рівні, мають вартість. Якщо вони дуже тимчасові, витрати не надто значні, особливо для великих економік» – <em>Федеріко Барріга-Салазар, Fitch Ratings</em></p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/energy/fitch-says-energy-support-measures-could-challenge-france-britain-2026-03-06/">Reuters</a></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Європейські країни опинилися перед ризиком додаткового фінансового навантаження через необхідність підтримки споживачів та бізнесу на тлі зростання цін на енергоносії. Особливо уважно за ситуацією стежать Франція та Британія, де державний борг і бюджетні дефіцити вже високі.</p>
<h3>Фінансові виклики та заходи підтримки</h3>
<ul>
<li><strong>Франція:</strong> державний борг становить майже <em>120% ВВП</em>, що робить країну вразливою до додаткових витрат на підтримку населення.</li>
<li><strong>Британія:</strong> борг близько <em>100% ВВП</em>; уряд розглядає питання скасування податку на надприбутки енергетичних компаній, але строки невизначені.</li>
<li><strong>Іспанія:</strong> досліджує можливі заходи підтримки для споживачів та бізнесу, поки що без конкретних рішень.</li>
<li><strong>Італія:</strong> готова підвищити податки на компанії, що отримують надмірний прибуток від зростання цін на енергоносії.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> вирішила утриматися від зниження податків на бензин, що свідчить про обмежений вплив на споживачів.</li>
</ul>
<h4>Механізм впливу та ризики</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли менше ніж на газ, тому тимчасові пільги на нафту матимуть <strong>обмежений ефект</strong>.</li>
<li>Більш масштабні програми підтримки промисловості та загальні заходи замість адресних обійдуться дорожче, особливо для країн із слабкою фінансовою позицією.</li>
<li>Найбільший ризик – вплив росту цін на енергоносії на <strong>інфляцію та економічне зростання</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Будь-які заходи, що приймаються на фіскальному рівні, мають вартість. Якщо вони дуже тимчасові, витрати не надто значні, особливо для великих економік» – <em>Федеріко Барріга-Салазар, Fitch Ratings</em></p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/energy/fitch-says-energy-support-measures-could-challenge-france-britain-2026-03-06/">Reuters</a></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/153695/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як Європа платить за пальне під час війни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yak-yevropa-platit-za-palne-pid-chas-vijni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yak-yevropa-platit-za-palne-pid-chas-vijni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 07:58:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[European market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel costs]]></category>
		<category><![CDATA[nergy prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Ukrainian energy security]]></category>
		<category><![CDATA[вартість палива]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека України]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153545</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30085-IEA.png" alt="Як Європа платить за пальне під час війни"/><br />Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти без податків станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту. Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30085-IEA.png" alt="Як Європа платить за пальне під час війни"/><br /><p>Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти <strong>без податків</strong> станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту.</p>
<h3>Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися</h3>
<p>За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на <strong>Euro-super 95</strong> в Європі (за 1000 літрів) становить близько 690–706 євро. Проте, країни показують значну розбіжність:</p>
<ul>
<li><strong>Найвищі ціни</strong> зафіксовано у Данії (797 євро) та Нідерландах (833 євро).</li>
<li><strong>Найнижчі</strong> — у Словенії (533 євро) та Мальті (586 євро).</li>
<li>Середньозважена ціна по країнах єврозони (<em>Euro Area 20</em>) перевищує середню по всьому ЄС (<em>EUR27_2020</em>).</li>
</ul>
<p>Ситуація з <strong>дизельним паливом (Automotive gas oil)</strong> ще більш диференційована:</p>
<ul>
<li><strong>Понад 1000 євро</strong> за 1000 літрів доводиться платити у Фінляндії.</li>
<li>У той же час, на Мальті воно коштує лише <strong>553 євро</strong>.</li>
<li>Середньозважена вартість — 757 євро (ЄС) та 771 євро (зона євро).</li>
</ul>
<h3>Вплив на Україну: уроки для енергетичної стійкості</h3>
<p>Аналіз європейських даних у часи кризи дозволяє сформулювати ключові висновки для України, яка перебуває в умовах широкомасштабної війни з росією.</p>
<p><strong>Можливі зміни на ринку нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> є абсолютним імперативом. Розкид цін між країнами ЄС (наприклад, різниця у вартості дизпалива між Фінляндією та Мальтою сягає майже 450 євро) наочно демонструє залежність від логістичних маршрутів, тарифів та конкретних постачальників. Україні необхідно розбудовувати мультивекторну систему постачання.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> та <strong>стратегічні запаси</strong> стають елементами національної безпеки. Дані звіту показують, що країни з власною нафтопереробкою або стабільними альтернативними маршрутами мають більш передбачувану цінову ситуацію. Для України це означає необхідність інвестувати у власні переробні потужності, сховища та альтернативні транспортні коридори, що мають бути захищені від масованих ударів або блокади.</li>
</ul>
<p><strong>Захист критичної інфраструктури</strong></p>
<ul>
<li><strong>Військова складова</strong> захисту НПЗ, терміналів, магістральних трубопроводів та основних складів є життєво необхідною, що підтверджується практикою війни. <em>Інвестиції в інфраструктуру</em> повинні включати не лише відновлення, а й розосередження об&#8217;єктів для ускладнення їх знищення ворогом.</li>
<li><strong>Економічні механізми</strong>, такі як державне страхування ризиків або регуляторні стимули для приватних інвестицій у розподілену енергетичну інфраструктуру, можуть сприяти підвищенню загальної стійкості.</li>
</ul>
<p><strong>Зміни у ціноутворенні</strong></p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong> в умовах війни кардинально змінюється. Питома вага логістичної складової та премії за ризик значно зростає. <em>Податкова політика</em> повинна бути гнучкою, щоб, з одного боку, не обтяжувати кінцевого споживача, а з іншого — забезпечувати ресурс для відновлення зруйнованої інфраструктури.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong> на ринку, навіть в умовах війни, має підтримуватися державою для запобігання спекуляціям та формуванню справедливих цін.</li>
</ul>
<blockquote><p>Джерело даних: <a href="https://energy.ec.europa.eu/index_en" target="_blank">Європейська комісія, Weekly Oil Bulletin</a></p></blockquote>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30085-IEA.png" alt="Як Європа платить за пальне під час війни"/><br /><p>Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти <strong>без податків</strong> станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту.</p>
<h3>Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися</h3>
<p>За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на <strong>Euro-super 95</strong> в Європі (за 1000 літрів) становить близько 690–706 євро. Проте, країни показують значну розбіжність:</p>
<ul>
<li><strong>Найвищі ціни</strong> зафіксовано у Данії (797 євро) та Нідерландах (833 євро).</li>
<li><strong>Найнижчі</strong> — у Словенії (533 євро) та Мальті (586 євро).</li>
<li>Середньозважена ціна по країнах єврозони (<em>Euro Area 20</em>) перевищує середню по всьому ЄС (<em>EUR27_2020</em>).</li>
</ul>
<p>Ситуація з <strong>дизельним паливом (Automotive gas oil)</strong> ще більш диференційована:</p>
<ul>
<li><strong>Понад 1000 євро</strong> за 1000 літрів доводиться платити у Фінляндії.</li>
<li>У той же час, на Мальті воно коштує лише <strong>553 євро</strong>.</li>
<li>Середньозважена вартість — 757 євро (ЄС) та 771 євро (зона євро).</li>
</ul>
<h3>Вплив на Україну: уроки для енергетичної стійкості</h3>
<p>Аналіз європейських даних у часи кризи дозволяє сформулювати ключові висновки для України, яка перебуває в умовах широкомасштабної війни з росією.</p>
<p><strong>Можливі зміни на ринку нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> є абсолютним імперативом. Розкид цін між країнами ЄС (наприклад, різниця у вартості дизпалива між Фінляндією та Мальтою сягає майже 450 євро) наочно демонструє залежність від логістичних маршрутів, тарифів та конкретних постачальників. Україні необхідно розбудовувати мультивекторну систему постачання.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> та <strong>стратегічні запаси</strong> стають елементами національної безпеки. Дані звіту показують, що країни з власною нафтопереробкою або стабільними альтернативними маршрутами мають більш передбачувану цінову ситуацію. Для України це означає необхідність інвестувати у власні переробні потужності, сховища та альтернативні транспортні коридори, що мають бути захищені від масованих ударів або блокади.</li>
</ul>
<p><strong>Захист критичної інфраструктури</strong></p>
<ul>
<li><strong>Військова складова</strong> захисту НПЗ, терміналів, магістральних трубопроводів та основних складів є життєво необхідною, що підтверджується практикою війни. <em>Інвестиції в інфраструктуру</em> повинні включати не лише відновлення, а й розосередження об&#8217;єктів для ускладнення їх знищення ворогом.</li>
<li><strong>Економічні механізми</strong>, такі як державне страхування ризиків або регуляторні стимули для приватних інвестицій у розподілену енергетичну інфраструктуру, можуть сприяти підвищенню загальної стійкості.</li>
</ul>
<p><strong>Зміни у ціноутворенні</strong></p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong> в умовах війни кардинально змінюється. Питома вага логістичної складової та премії за ризик значно зростає. <em>Податкова політика</em> повинна бути гнучкою, щоб, з одного боку, не обтяжувати кінцевого споживача, а з іншого — забезпечувати ресурс для відновлення зруйнованої інфраструктури.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong> на ринку, навіть в умовах війни, має підтримуватися державою для запобігання спекуляціям та формуванню справедливих цін.</li>
</ul>
<blockquote><p>Джерело даних: <a href="https://energy.ec.europa.eu/index_en" target="_blank">Європейська комісія, Weekly Oil Bulletin</a></p></blockquote>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yak-yevropa-platit-za-palne-pid-chas-vijni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Електроенергія в Україні дорожча, ніж у Європі: наслідки атак на ТЕС та залежність від імпорту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/17/elektroenergiya-v-ukra%d1%97ni-dorozhcha-nizh-u-yevropi-naslidki-atak-na-tes-ta-zalezhnist-vid-importu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/17/elektroenergiya-v-ukra%d1%97ni-dorozhcha-nizh-u-yevropi-naslidki-atak-na-tes-ta-zalezhnist-vid-importu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 Apr 2025 08:29:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[EU steel industry]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[сталева промисловість ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149421</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28934-Енергетика_150_на_150.png" alt="Електроенергія в Україні дорожча, ніж у Європі: наслідки атак на ТЕС та залежність від імпорту"/><br />У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні перевищили показники Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також стали на 34% вищими, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищими, ніж у Швеції. Це пов’язано з масштабними руйнуваннями енергоінфраструктури внаслідок російських атак, що призвело до втрати близько 10 ГВт генеруючих потужностей у 2024 році. Водночас [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28934-Енергетика_150_на_150.png" alt="Електроенергія в Україні дорожча, ніж у Європі: наслідки атак на ТЕС та залежність від імпорту"/><br /><p><strong>У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні перевищили показники Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також стали на 34% вищими, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищими, ніж у Швеції. Це пов’язано з масштабними руйнуваннями енергоінфраструктури внаслідок російських атак, що призвело до втрати близько 10 ГВт генеруючих потужностей у 2024 році. Водночас Україна зрощує залежність від імпорту електроенергії, який у березні 2025 року зріс на 11% місяць-до-місяця, але скоротився на 40% у річному розрізі.</strong></p>
<p>У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні вже перевищили показники сусідніх країн, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина. Вони на 34% вищі, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищі, ніж у Швеції.</p>
<p>Цю ситуацію з енергоносіями в Україні пояснюють значними пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За даними Міненерго, лише у 2024 році втрати склали близько 10 ГВт генеруючих потужностей, із яких відновили лише половину. Це призвело до суттєвої залежності від імпортованої електроенергії. Наразі саме ціна імпортної енергії визначає внутрішні тарифи в Україні.</p>
<p>За даними Оператора ринку, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у першій декаді квітня склала <strong>4 834,17 грн/МВт·год</strong> (€104,6/МВт·год за середнім курсом євро до гривні за цей період).</p>
<p>Порівняно з першою декадою березня, обсяг торгів на РДН 1–10 квітня скоротився на 12,1%.</p>
<p>У першій половині квітня більшість великих європейських ринків зафіксували середньотижневі ціни нижче €75/МВт·год, за винятком окремих випадків. Це спричинено, зокрема, значним падінням цін на газові ф’ючерси та викиди вуглецю, а також нижчим попитом.</p>
<p>У березні 2025 року Україна імпортувала <strong>272 тис. МВт·год</strong>, що на 11% більше, ніж у попередньому місяці. Водночас у річному розрізі ці обсяги скоротилися майже на 40%. Основними джерелами імпорту в цей період були Угорщина (42%), Словаччина (19%), Польща (18%) та Румунія (16%). У першій половині квітня переважну частку імпорту забезпечила Угорщина.</p>
<p>У 2024 році імпорт електроенергії до України зріс у <strong>5,5 рази</strong> у річному порівнянні та досяг <strong>4,4 млн МВт·год</strong>. Більшість цих постачань надійшли з Угорщини (39%), Словаччини (23%), Румунії (18%) та Польщі (14%).</p>
<p>Європейські металурги вбачають у високих цінах на енергоносії один із ключових викликів, оскільки це впливає не лише на виробництво сталі, а й на весь європейський промисловий ланцюг доданої вартості.</p>
<p>За оцінками <strong>GMK Center</strong>, <strong>93% сталі ЄС</strong> виробляється в країнах, де ціни на електроенергію нижчі, ніж в Україні, що суттєво впливає на конкурентоспроможність вітчизняних компаній порівняно з металургами з інших регіонів. Особливо це відчувають виробники залізорудного концентрату, оскільки <strong>60% їхніх витрат на виробництво</strong> пов’язані з електроенергією.</p>
<p>У березні 2025 року середньомісячні спотові ціни в Європі суттєво знизилися на більшості ринків. Це сталося через падіння попиту, зростання виробництва енергії з ВДЕ, здешевлення газу та зниження цін на квоти CO₂. Проте в січні–березні 2025 року середньоквартальна ціна на електроенергію на більшості великих європейських ринків перевищувала <strong>€85/МВт·год</strong>.</p>
<blockquote><p><strong>«Конкурентоспроможність та перспективи відновлення української економіки, промисловості та металургії залежать від доступності електроенергії та її вартості. Єврокомісія та багато урядів країн ЄС вже усвідомили це та впроваджують програми підтримки. Українська промисловість не зможе забезпечити економічне відновлення без доступних і стабільних цін на електроенергію»</strong>, — зазначив <strong>Станіслав Зінченко</strong>, CEO GMK Center.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://gmk.center/en/infographic/ukraine-has-one-of-the-highest-electricity-prices-in-europe/" target="_blank">gmk.center</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28934-Енергетика_150_на_150.png" alt="Електроенергія в Україні дорожча, ніж у Європі: наслідки атак на ТЕС та залежність від імпорту"/><br /><p><strong>У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні перевищили показники Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також стали на 34% вищими, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищими, ніж у Швеції. Це пов’язано з масштабними руйнуваннями енергоінфраструктури внаслідок російських атак, що призвело до втрати близько 10 ГВт генеруючих потужностей у 2024 році. Водночас Україна зрощує залежність від імпорту електроенергії, який у березні 2025 року зріс на 11% місяць-до-місяця, але скоротився на 40% у річному розрізі.</strong></p>
<p>У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні вже перевищили показники сусідніх країн, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина. Вони на 34% вищі, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищі, ніж у Швеції.</p>
<p>Цю ситуацію з енергоносіями в Україні пояснюють значними пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За даними Міненерго, лише у 2024 році втрати склали близько 10 ГВт генеруючих потужностей, із яких відновили лише половину. Це призвело до суттєвої залежності від імпортованої електроенергії. Наразі саме ціна імпортної енергії визначає внутрішні тарифи в Україні.</p>
<p>За даними Оператора ринку, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у першій декаді квітня склала <strong>4 834,17 грн/МВт·год</strong> (€104,6/МВт·год за середнім курсом євро до гривні за цей період).</p>
<p>Порівняно з першою декадою березня, обсяг торгів на РДН 1–10 квітня скоротився на 12,1%.</p>
<p>У першій половині квітня більшість великих європейських ринків зафіксували середньотижневі ціни нижче €75/МВт·год, за винятком окремих випадків. Це спричинено, зокрема, значним падінням цін на газові ф’ючерси та викиди вуглецю, а також нижчим попитом.</p>
<p>У березні 2025 року Україна імпортувала <strong>272 тис. МВт·год</strong>, що на 11% більше, ніж у попередньому місяці. Водночас у річному розрізі ці обсяги скоротилися майже на 40%. Основними джерелами імпорту в цей період були Угорщина (42%), Словаччина (19%), Польща (18%) та Румунія (16%). У першій половині квітня переважну частку імпорту забезпечила Угорщина.</p>
<p>У 2024 році імпорт електроенергії до України зріс у <strong>5,5 рази</strong> у річному порівнянні та досяг <strong>4,4 млн МВт·год</strong>. Більшість цих постачань надійшли з Угорщини (39%), Словаччини (23%), Румунії (18%) та Польщі (14%).</p>
<p>Європейські металурги вбачають у високих цінах на енергоносії один із ключових викликів, оскільки це впливає не лише на виробництво сталі, а й на весь європейський промисловий ланцюг доданої вартості.</p>
<p>За оцінками <strong>GMK Center</strong>, <strong>93% сталі ЄС</strong> виробляється в країнах, де ціни на електроенергію нижчі, ніж в Україні, що суттєво впливає на конкурентоспроможність вітчизняних компаній порівняно з металургами з інших регіонів. Особливо це відчувають виробники залізорудного концентрату, оскільки <strong>60% їхніх витрат на виробництво</strong> пов’язані з електроенергією.</p>
<p>У березні 2025 року середньомісячні спотові ціни в Європі суттєво знизилися на більшості ринків. Це сталося через падіння попиту, зростання виробництва енергії з ВДЕ, здешевлення газу та зниження цін на квоти CO₂. Проте в січні–березні 2025 року середньоквартальна ціна на електроенергію на більшості великих європейських ринків перевищувала <strong>€85/МВт·год</strong>.</p>
<blockquote><p><strong>«Конкурентоспроможність та перспективи відновлення української економіки, промисловості та металургії залежать від доступності електроенергії та її вартості. Єврокомісія та багато урядів країн ЄС вже усвідомили це та впроваджують програми підтримки. Українська промисловість не зможе забезпечити економічне відновлення без доступних і стабільних цін на електроенергію»</strong>, — зазначив <strong>Станіслав Зінченко</strong>, CEO GMK Center.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://gmk.center/en/infographic/ukraine-has-one-of-the-highest-electricity-prices-in-europe/" target="_blank">gmk.center</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/17/elektroenergiya-v-ukra%d1%97ni-dorozhcha-nizh-u-yevropi-naslidki-atak-na-tes-ta-zalezhnist-vid-importu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціна нафти Urals обвалилася: бюджет росії під загрозою дефіциту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/08/cina-nafti-urals-obvalilasya-byudzhet-rosi%d1%97-pid-zagrozoyu-deficitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/08/cina-nafti-urals-obvalilasya-byudzhet-rosi%d1%97-pid-zagrozoyu-deficitu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Apr 2025 06:23:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude discount]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russian budget]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[бюджет Росії]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[знижки на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149388</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28907-Рубль_рф_200.png" alt="Ціна нафти Urals обвалилася: бюджет росії під загрозою дефіциту"/><br />Середня ціна російської нафти Urals у березні 2025 року знизилася до $58,99 за барель, вперше з червня 2023 року опустившись нижче бюджетного мінімуму у $60. Це створює значний ризик для виконання державного бюджету рф, з огляду на те, що закладена в розрахунках вартість — $69,7 за барель. Падіння цін, зростання знижки на Urals та зміцнення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28907-Рубль_рф_200.png" alt="Ціна нафти Urals обвалилася: бюджет росії під загрозою дефіциту"/><br /><p><strong>Середня ціна російської нафти Urals у березні 2025 року знизилася до $58,99 за барель, вперше з червня 2023 року опустившись нижче бюджетного мінімуму у $60. Це створює значний ризик для виконання державного бюджету рф, з огляду на те, що закладена в розрахунках вартість — $69,7 за барель. Падіння цін, зростання знижки на Urals та зміцнення рубля загострюють ситуацію на тлі глобального зниження цін і геополітичної напруженості.</strong></p>
<p class="" data-start="725" data-end="1149">Ціна російської нафти Urals у березні 2025 року впала до $58,99 за барель — це найнижчий показник з червня 2023 року і перше за той час зниження нижче критичного рівня у $60. Про це повідомили у Міністерстві фінансів рф. Саме $60 вважається пороговою ціною, необхідною для виконання російського бюджету без залучення резервів. Якщо ж цей рівень не досягається, уряд змушений компенсувати дефіцит коштом накопичених резервів.</p>
<p class="" data-start="1151" data-end="1447">Для порівняння, у січні середня ціна Urals становила $67,66, а в лютому — $61,69. З початку року методику розрахунку середньої вартості нафти було змінено: до обліку додали дорожчий сорт ESPO, який експортується з Далекого Сходу, що мало б, згідно з очікуваннями, збільшити бюджетні надходження.</p>
<p class="" data-start="1449" data-end="1717">Проте в березні, за оцінкою <strong data-start="1477" data-end="1488">Reuters</strong>, ціна Urals у рублевому еквіваленті виявилася майже на 25% нижчою за закладений у бюджеті рівень. На падіння вплинули одразу кілька чинників: зниження світових котирувань, розширення знижки на російську нафту та зміцнення рубля.</p>
<p class="" data-start="1719" data-end="2055">Бюджет рф на 2025 рік базується на розрахунковій ціні Urals $69,7 за барель і курсі 96,5 рубля за долар. Це означає, що ціна бареля має становити близько 6726 рублів для балансування бюджету. Водночас при актуальному курсі 85,5 руб./$ і ринковій ціні Urals у ~$51, бюджет отримує лише 4360 рублів за барель, що на 35% менше необхідного.</p>
<p class="" data-start="2057" data-end="2548">Загалом, ситуація погіршується і на тлі глобального зниження цін. Так, червневі ф&#8217;ючерси на Brent у п’ятницю опускались до $64,35 за барель — мінімуму з серпня 2021 року. За два торгових дні Brent подешевшала на 13,59%. Причинами стали оголошення США про запровадження широкомасштабних імпортних мит і контрдії з боку Китаю. Додатковим чинником стала заява ОПЕК+ про плани збільшити видобуток у травні на 411 тис. барелів на добу, попри початкові плани скромнішого зростання лише на 135 тис.</p>
<p class="" data-start="2057" data-end="2548">Джерело: <a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p class="" data-start="2057" data-end="2548">За матеріалами: <a href="https://www.dialog.ua/" target="_blank">dialog.ua</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28907-Рубль_рф_200.png" alt="Ціна нафти Urals обвалилася: бюджет росії під загрозою дефіциту"/><br /><p><strong>Середня ціна російської нафти Urals у березні 2025 року знизилася до $58,99 за барель, вперше з червня 2023 року опустившись нижче бюджетного мінімуму у $60. Це створює значний ризик для виконання державного бюджету рф, з огляду на те, що закладена в розрахунках вартість — $69,7 за барель. Падіння цін, зростання знижки на Urals та зміцнення рубля загострюють ситуацію на тлі глобального зниження цін і геополітичної напруженості.</strong></p>
<p class="" data-start="725" data-end="1149">Ціна російської нафти Urals у березні 2025 року впала до $58,99 за барель — це найнижчий показник з червня 2023 року і перше за той час зниження нижче критичного рівня у $60. Про це повідомили у Міністерстві фінансів рф. Саме $60 вважається пороговою ціною, необхідною для виконання російського бюджету без залучення резервів. Якщо ж цей рівень не досягається, уряд змушений компенсувати дефіцит коштом накопичених резервів.</p>
<p class="" data-start="1151" data-end="1447">Для порівняння, у січні середня ціна Urals становила $67,66, а в лютому — $61,69. З початку року методику розрахунку середньої вартості нафти було змінено: до обліку додали дорожчий сорт ESPO, який експортується з Далекого Сходу, що мало б, згідно з очікуваннями, збільшити бюджетні надходження.</p>
<p class="" data-start="1449" data-end="1717">Проте в березні, за оцінкою <strong data-start="1477" data-end="1488">Reuters</strong>, ціна Urals у рублевому еквіваленті виявилася майже на 25% нижчою за закладений у бюджеті рівень. На падіння вплинули одразу кілька чинників: зниження світових котирувань, розширення знижки на російську нафту та зміцнення рубля.</p>
<p class="" data-start="1719" data-end="2055">Бюджет рф на 2025 рік базується на розрахунковій ціні Urals $69,7 за барель і курсі 96,5 рубля за долар. Це означає, що ціна бареля має становити близько 6726 рублів для балансування бюджету. Водночас при актуальному курсі 85,5 руб./$ і ринковій ціні Urals у ~$51, бюджет отримує лише 4360 рублів за барель, що на 35% менше необхідного.</p>
<p class="" data-start="2057" data-end="2548">Загалом, ситуація погіршується і на тлі глобального зниження цін. Так, червневі ф&#8217;ючерси на Brent у п’ятницю опускались до $64,35 за барель — мінімуму з серпня 2021 року. За два торгових дні Brent подешевшала на 13,59%. Причинами стали оголошення США про запровадження широкомасштабних імпортних мит і контрдії з боку Китаю. Додатковим чинником стала заява ОПЕК+ про плани збільшити видобуток у травні на 411 тис. барелів на добу, попри початкові плани скромнішого зростання лише на 135 тис.</p>
<p class="" data-start="2057" data-end="2548">Джерело: <a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p class="" data-start="2057" data-end="2548">За матеріалами: <a href="https://www.dialog.ua/" target="_blank">dialog.ua</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/08/cina-nafti-urals-obvalilasya-byudzhet-rosi%d1%97-pid-zagrozoyu-deficitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Спеціальних цін на енергоносії для Луганщини не буде &#8212; Кабмін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/16/specialnix-cin-na-energonosi%d1%97-dlya-luganshhini-ne-bude-kabmin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/16/specialnix-cin-na-energonosi%d1%97-dlya-luganshhini-ne-bude-kabmin/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 Aug 2019 07:30:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[енергоносії]]></category>
		<category><![CDATA[Луганская ТЭС]]></category>
		<category><![CDATA[Луганська ТЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Луганщина]]></category>
		<category><![CDATA[поставки угля]]></category>
		<category><![CDATA[снижение цены на газ]]></category>
		<category><![CDATA[Уряд]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=129131</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18612-луганская_тес.jpg" alt="Спеціальних цін на енергоносії для Луганщини не буде &#8212; Кабмін"/><br />Уряд не запроваджуватиме спеціальних регульованих цін на енергоносії для енергогенеруючих компаній на Луганщині.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18612-луганская_тес.jpg" alt="Спеціальних цін на енергоносії для Луганщини не буде &#8212; Кабмін"/><br /><p>Уряд не запроваджуватиме спеціальних регульованих цін на енергоносії для енергогенеруючих компаній на Луганщині.<br />
<span id="more-129131"></span><br />
Про це <a href="%20https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-iniciyuvav-rishennya-pro-zabezpechennya-subyektiv-generaciyi-luganshchini-energonosiyami-bez-zastosuvannya-regulovanoyi-specialnoyi-cini ">йшлося</a> під час спеціальної урядової наради, яку ініціював Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман після обговорення ситуації на урядовому засіданні 14 серпня.<br />
&#171;Кабінет Міністрів ініціює ухвалення рішення про забезпечення суб’єктів генерації Луганщини енергоносіями без застосування регульованої спеціальної ціни та прискорення робіт з будівництва альтернативних ліній енергопостачання в регіон&#187;, &#8212; ідеться в повідомленні.</p>
<p>Зазначається, що участь у нараді взяли, зокрема, керівництво Міністерства енергетики та вугільної промисловості і представник Президента в уряді Андрій Герус.</p>
<p>&#171;Під час наради прийнято рішення про забезпечення суб’єктів генерації енергоносіями без застосування регульованої спеціальної ціни. Відповідне рішення буде ухвалено на черговому засіданні уряду. Одночасно НЕК «Укренерго» доручено прискорити реалізацію проєкту будівництва альтернативної лінії енергозабезпечення&#187;, &#8212; сказано у повідомленні.</p>
<p>&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/08/15/postachannya-gazu-luganskij-tes-za-pivcini-privede-do-zbitkiv-derzhavnogo-byudzhetu-ukra%d1%97ni/">писав</a>, на засіданні Кабінет Міністрів України вирішив зобов’язати НАК «Нафтогаз України» постачати газ на Луганську ТЕС, яка входить до холдингу ДТЕК, за ціною 2,895 тис. грн за тис. куб. м. Це майже на 40% дешевше за поточну ціну газу за ПСО. Про це повідомила пресслужба Нафтогазу.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18612-луганская_тес.jpg" alt="Спеціальних цін на енергоносії для Луганщини не буде &#8212; Кабмін"/><br /><p>Уряд не запроваджуватиме спеціальних регульованих цін на енергоносії для енергогенеруючих компаній на Луганщині.<br />
<span id="more-129131"></span><br />
Про це <a href="%20https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-iniciyuvav-rishennya-pro-zabezpechennya-subyektiv-generaciyi-luganshchini-energonosiyami-bez-zastosuvannya-regulovanoyi-specialnoyi-cini ">йшлося</a> під час спеціальної урядової наради, яку ініціював Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман після обговорення ситуації на урядовому засіданні 14 серпня.<br />
&#171;Кабінет Міністрів ініціює ухвалення рішення про забезпечення суб’єктів генерації Луганщини енергоносіями без застосування регульованої спеціальної ціни та прискорення робіт з будівництва альтернативних ліній енергопостачання в регіон&#187;, &#8212; ідеться в повідомленні.</p>
<p>Зазначається, що участь у нараді взяли, зокрема, керівництво Міністерства енергетики та вугільної промисловості і представник Президента в уряді Андрій Герус.</p>
<p>&#171;Під час наради прийнято рішення про забезпечення суб’єктів генерації енергоносіями без застосування регульованої спеціальної ціни. Відповідне рішення буде ухвалено на черговому засіданні уряду. Одночасно НЕК «Укренерго» доручено прискорити реалізацію проєкту будівництва альтернативної лінії енергозабезпечення&#187;, &#8212; сказано у повідомленні.</p>
<p>&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/08/15/postachannya-gazu-luganskij-tes-za-pivcini-privede-do-zbitkiv-derzhavnogo-byudzhetu-ukra%d1%97ni/">писав</a>, на засіданні Кабінет Міністрів України вирішив зобов’язати НАК «Нафтогаз України» постачати газ на Луганську ТЕС, яка входить до холдингу ДТЕК, за ціною 2,895 тис. грн за тис. куб. м. Це майже на 40% дешевше за поточну ціну газу за ПСО. Про це повідомила пресслужба Нафтогазу.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/16/specialnix-cin-na-energonosi%d1%97-dlya-luganshhini-ne-bude-kabmin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/cini-na-energonosi%d1%97/feed/ ) in 0.30077 seconds, on Nov 16th, 2026 at 2:08 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 16th, 2026 at 3:08 am UTC -->