<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ціни на паливо</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/cini-na-palivo/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 25 May 2026 09:10:10 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 07:07:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[anti-profiteering]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[cost of living]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[боротьба зі спекуляцією]]></category>
		<category><![CDATA[вартість життя]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153757</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br />Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку. Антикризова стратегія: контроль за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Румунія вводить обмеження на ціни та експорт пального через війну в Ірані</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/24/rumuniya-vvodit-obmezhennya-na-cini-ta-eksport-palnogo-cherez-vijnu-v-irani/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/24/rumuniya-vvodit-obmezhennya-na-cini-ta-eksport-palnogo-cherez-vijnu-v-irani/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Mar 2026 06:56:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[export restrictions]]></category>
		<category><![CDATA[fuel markup cap]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war impact]]></category>
		<category><![CDATA[Romania]]></category>
		<category><![CDATA[state aid]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[вплив війни в Ірані]]></category>
		<category><![CDATA[гранична націнка]]></category>
		<category><![CDATA[державна допомога]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження експорту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[Румунія]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні запаси]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153753</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30225-Румыния_флаг.jpg" alt="Румунія вводить обмеження на ціни та експорт пального через війну в Ірані"/><br />Уряд Румунії готується запровадити екстрені заходи на паливному ринку: обмеження націнок, контроль експорту та державну підтримку перевізників. Причиною стало загострення ситуації на глобальному енергетичному ринку через війну в Ірані, що вже впливає на ціни та доступність пального в Європі. Екстрене втручання держави в ринок пального Причини та рішення уряду Румунський уряд оголосив про підготовку надзвичайного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30225-Румыния_флаг.jpg" alt="Румунія вводить обмеження на ціни та експорт пального через війну в Ірані"/><br /><p>Уряд Румунії готується запровадити екстрені заходи на паливному ринку: обмеження націнок, контроль експорту та державну підтримку перевізників. Причиною стало загострення ситуації на глобальному енергетичному ринку через війну в Ірані, що вже впливає на ціни та доступність пального в Європі.</p>
<h3>Екстрене втручання держави в ринок пального</h3>
<h4>Причини та рішення уряду</h4>
<p>Румунський уряд оголосив про підготовку <strong>надзвичайного декрету</strong>, який має стабілізувати ситуацію на паливному ринку на тлі зовнішніх шоків.</p>
<ul>
<li><strong>Оголошення кризової ситуації</strong> на ринку пального</li>
<li><strong>Обмеження торговельної націнки</strong> на паливо</li>
<li><strong>Термін дії заходів — 6 місяців</strong> із можливістю продовження ще на 3 місяці</li>
<li><strong>Головний фактор</strong> — економічні наслідки війни в Ірані для глобального ринку енергоносіїв</li>
</ul>
<h4>Контроль експорту та внутрішній баланс</h4>
<p>Одним із ключових інструментів стане контроль за вивезенням пального за межі країни.</p>
<ul>
<li>Експорт дозволятиметься <strong>лише за погодженням міністерств енергетики та економіки</strong></li>
<li>Мета — <strong>забезпечення внутрішнього ринку ресурсами</strong> в умовах потенційного дефіциту</li>
<li>Очікується зниження тиску на внутрішні ціни</li>
</ul>
<h4>Зниження частки біопального</h4>
<p>Уряд також планує змінити структуру пального для кінцевого споживача.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення частки біопального у бензині</strong></li>
<li>Очікуваний ефект — <strong>зниження кінцевої вартості пального</strong></li>
<li><em>Біопальне зазвичай дорожче у виробництві, що впливає на роздрібну ціну</em></li>
</ul>
<h4>Стратегічні запаси та готовність до кризи</h4>
<p>Румунія вже оцінює свою енергетичну безпеку на випадок подальшого загострення ситуації.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси пального — на 45 днів внутрішнього споживання</strong></li>
<li>Це створює <strong>короткостроковий буфер стабільності</strong></li>
<li><em>Однак потребує додаткових заходів у разі тривалої кризи</em></li>
</ul>
<h4>Фінансова підтримка бізнесу</h4>
<p>Для пом’якшення впливу високих цін уряд запускає програму допомоги.</p>
<ul>
<li><strong>652 млн леїв (≈147,23 млн дол.) державної допомоги</strong></li>
<li>Підтримка діятиме <strong>до кінця року</strong></li>
<li><strong>Близько 6200 компаній</strong> отримають компенсації</li>
<li>Основні отримувачі — <strong>перевізники вантажів і пасажирів</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/romanias-government-cap-fuel-markup-limit-exports-six-months-2026-03-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30225-Румыния_флаг.jpg" alt="Румунія вводить обмеження на ціни та експорт пального через війну в Ірані"/><br /><p>Уряд Румунії готується запровадити екстрені заходи на паливному ринку: обмеження націнок, контроль експорту та державну підтримку перевізників. Причиною стало загострення ситуації на глобальному енергетичному ринку через війну в Ірані, що вже впливає на ціни та доступність пального в Європі.</p>
<h3>Екстрене втручання держави в ринок пального</h3>
<h4>Причини та рішення уряду</h4>
<p>Румунський уряд оголосив про підготовку <strong>надзвичайного декрету</strong>, який має стабілізувати ситуацію на паливному ринку на тлі зовнішніх шоків.</p>
<ul>
<li><strong>Оголошення кризової ситуації</strong> на ринку пального</li>
<li><strong>Обмеження торговельної націнки</strong> на паливо</li>
<li><strong>Термін дії заходів — 6 місяців</strong> із можливістю продовження ще на 3 місяці</li>
<li><strong>Головний фактор</strong> — економічні наслідки війни в Ірані для глобального ринку енергоносіїв</li>
</ul>
<h4>Контроль експорту та внутрішній баланс</h4>
<p>Одним із ключових інструментів стане контроль за вивезенням пального за межі країни.</p>
<ul>
<li>Експорт дозволятиметься <strong>лише за погодженням міністерств енергетики та економіки</strong></li>
<li>Мета — <strong>забезпечення внутрішнього ринку ресурсами</strong> в умовах потенційного дефіциту</li>
<li>Очікується зниження тиску на внутрішні ціни</li>
</ul>
<h4>Зниження частки біопального</h4>
<p>Уряд також планує змінити структуру пального для кінцевого споживача.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення частки біопального у бензині</strong></li>
<li>Очікуваний ефект — <strong>зниження кінцевої вартості пального</strong></li>
<li><em>Біопальне зазвичай дорожче у виробництві, що впливає на роздрібну ціну</em></li>
</ul>
<h4>Стратегічні запаси та готовність до кризи</h4>
<p>Румунія вже оцінює свою енергетичну безпеку на випадок подальшого загострення ситуації.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси пального — на 45 днів внутрішнього споживання</strong></li>
<li>Це створює <strong>короткостроковий буфер стабільності</strong></li>
<li><em>Однак потребує додаткових заходів у разі тривалої кризи</em></li>
</ul>
<h4>Фінансова підтримка бізнесу</h4>
<p>Для пом’якшення впливу високих цін уряд запускає програму допомоги.</p>
<ul>
<li><strong>652 млн леїв (≈147,23 млн дол.) державної допомоги</strong></li>
<li>Підтримка діятиме <strong>до кінця року</strong></li>
<li><strong>Близько 6200 компаній</strong> отримають компенсації</li>
<li>Основні отримувачі — <strong>перевізники вантажів і пасажирів</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/romanias-government-cap-fuel-markup-limit-exports-six-months-2026-03-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/24/rumuniya-vvodit-obmezhennya-na-cini-ta-eksport-palnogo-cherez-vijnu-v-irani/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/153752/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/153752/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 10:46:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ASEAN fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil price surge]]></category>
		<category><![CDATA[Thailand energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика Таїланду]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153752</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30224-Таиланд.gif" alt="Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії"/><br />Попри різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом на Близькому Сході, влада Таїланду заявляє про контроль над внутрішніми цінами на паливо. Завдяки державним інструментам регулювання дизель у країні залишається дешевшим, ніж у сусідній Малайзії, навіть на тлі загального подорожчання в регіоні АСЕАН. Як Таїланд стримує ціни на паливо на тлі глобальної кризи Глобальний фактор: [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30224-Таиланд.gif" alt="Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії"/><br /><p>Попри різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом на Близькому Сході, влада Таїланду заявляє про контроль над внутрішніми цінами на паливо. Завдяки державним інструментам регулювання дизель у країні залишається дешевшим, ніж у сусідній Малайзії, навіть на тлі загального подорожчання в регіоні АСЕАН.</p>
<h3>Як Таїланд стримує ціни на паливо на тлі глобальної кризи</h3>
<h4>Глобальний фактор: різке зростання вартості нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Еталонна нафта Dubai crude</strong> 20 березня досягла <strong>158 доларів за барель</strong></li>
<li>Це означає <strong>зростання на 122%</strong> порівняно з докризовим рівнем</li>
<li><em>Причина — загострення конфлікту на Близькому Сході</em></li>
<li>Зростання цін створює <strong>тиск на енергетичні витрати Таїланду</strong></li>
</ul>
<h4>Внутрішня політика: роль паливного фонду</h4>
<ul>
<li>Уряд застосовує <strong>Oil Fuel Fund</strong> — спеціальний державний фонд стабілізації</li>
<li>Мета — <strong>обмежити вплив світових цін на кінцевих споживачів</strong></li>
<li>Фонд дозволяє <strong>субсидіювати ціни</strong> та уникати різких стрибків</li>
<li><em>Це інструмент перерозподілу витрат у часі</em></li>
</ul>
<blockquote><p>Внутрішні ціни на дизель і бензин залишаються під контролем попри зростання світових котирувань — заявив заступник директора Управління енергетичної політики та планування Ватчарін Бунріт</p></blockquote>
<h4>Поточні ціни на паливо в Таїланді</h4>
<ul>
<li><strong>Дизель:</strong> 31,14 бат за літр</li>
<li><strong>Газохол E10</strong> (суміш бензину з біоетанолом): 33,50 бат за літр</li>
<li>Ці рівні вважаються <strong>контрольованими</strong> попри зовнішній тиск</li>
</ul>
<h4>Порівняння з іншими країнами АСЕАН</h4>
<ul>
<li>У регіоні спостерігається <strong>загальне зростання цін на паливо</strong></li>
<li><strong>Малайзія:</strong> дизель — близько 38–39 бат за літр</li>
<li>Також подорожчання фіксується у <strong>В’єтнамі та Сінгапурі</strong></li>
<li><strong>Таїланд має нижчі ціни</strong>, ніж частина сусідів</li>
</ul>
<h4>Структурні заходи: зниження імпортної залежності</h4>
<ul>
<li>Уряд активно просуває <strong>біопаливо</strong></li>
<li>Зокрема, <strong>біодизель</strong> як альтернатива традиційним нафтопродуктам</li>
<li>Мета — <strong>зменшити залежність від імпорту нафти</strong></li>
<li><em>Це елемент довгострокової енергетичної безпеки</em></li>
</ul>
<h4>Подальші дії уряду</h4>
<ul>
<li>Продовження політики <strong>контролю цін</strong></li>
<li>Балансування між <strong>доступністю палива</strong> та <strong>стійкістю паливного фонду</strong></li>
<li>Заклики до населення щодо <strong>економії енергії</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.khaosodenglish.com/news/2026/03/23/energy-ministry-says-thai-diesel-cheaper-than-malaysia/">Khaosod English</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30224-Таиланд.gif" alt="Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії"/><br /><p>Попри різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом на Близькому Сході, влада Таїланду заявляє про контроль над внутрішніми цінами на паливо. Завдяки державним інструментам регулювання дизель у країні залишається дешевшим, ніж у сусідній Малайзії, навіть на тлі загального подорожчання в регіоні АСЕАН.</p>
<h3>Як Таїланд стримує ціни на паливо на тлі глобальної кризи</h3>
<h4>Глобальний фактор: різке зростання вартості нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Еталонна нафта Dubai crude</strong> 20 березня досягла <strong>158 доларів за барель</strong></li>
<li>Це означає <strong>зростання на 122%</strong> порівняно з докризовим рівнем</li>
<li><em>Причина — загострення конфлікту на Близькому Сході</em></li>
<li>Зростання цін створює <strong>тиск на енергетичні витрати Таїланду</strong></li>
</ul>
<h4>Внутрішня політика: роль паливного фонду</h4>
<ul>
<li>Уряд застосовує <strong>Oil Fuel Fund</strong> — спеціальний державний фонд стабілізації</li>
<li>Мета — <strong>обмежити вплив світових цін на кінцевих споживачів</strong></li>
<li>Фонд дозволяє <strong>субсидіювати ціни</strong> та уникати різких стрибків</li>
<li><em>Це інструмент перерозподілу витрат у часі</em></li>
</ul>
<blockquote><p>Внутрішні ціни на дизель і бензин залишаються під контролем попри зростання світових котирувань — заявив заступник директора Управління енергетичної політики та планування Ватчарін Бунріт</p></blockquote>
<h4>Поточні ціни на паливо в Таїланді</h4>
<ul>
<li><strong>Дизель:</strong> 31,14 бат за літр</li>
<li><strong>Газохол E10</strong> (суміш бензину з біоетанолом): 33,50 бат за літр</li>
<li>Ці рівні вважаються <strong>контрольованими</strong> попри зовнішній тиск</li>
</ul>
<h4>Порівняння з іншими країнами АСЕАН</h4>
<ul>
<li>У регіоні спостерігається <strong>загальне зростання цін на паливо</strong></li>
<li><strong>Малайзія:</strong> дизель — близько 38–39 бат за літр</li>
<li>Також подорожчання фіксується у <strong>В’єтнамі та Сінгапурі</strong></li>
<li><strong>Таїланд має нижчі ціни</strong>, ніж частина сусідів</li>
</ul>
<h4>Структурні заходи: зниження імпортної залежності</h4>
<ul>
<li>Уряд активно просуває <strong>біопаливо</strong></li>
<li>Зокрема, <strong>біодизель</strong> як альтернатива традиційним нафтопродуктам</li>
<li>Мета — <strong>зменшити залежність від імпорту нафти</strong></li>
<li><em>Це елемент довгострокової енергетичної безпеки</em></li>
</ul>
<h4>Подальші дії уряду</h4>
<ul>
<li>Продовження політики <strong>контролю цін</strong></li>
<li>Балансування між <strong>доступністю палива</strong> та <strong>стійкістю паливного фонду</strong></li>
<li>Заклики до населення щодо <strong>економії енергії</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.khaosodenglish.com/news/2026/03/23/energy-ministry-says-thai-diesel-cheaper-than-malaysia/">Khaosod English</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/153752/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ реагує на енергетичний шок: як уряди стримують ціни на паливо на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/153745/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/153745/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 16:25:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[global response]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[глобальна політика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153745</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30217-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світ реагує на енергетичний шок: як уряди стримують ціни на паливо на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану"/><br />Глобальне зростання цін на енергоносії, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, змусило уряди різних країн терміново впроваджувати заходи для захисту населення. Від обмеження експорту до масштабних субсидій — держави намагаються стабілізувати внутрішні ринки та уникнути дефіциту пального. Глобальна карта рішень: як країни реагують на енергетичну кризу Світова енергетична система зазнає серйозного тиску через геополітичну [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30217-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світ реагує на енергетичний шок: як уряди стримують ціни на паливо на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану"/><br /><p><strong>Глобальне зростання цін на енергоносії</strong>, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, змусило уряди різних країн терміново впроваджувати заходи для захисту населення. Від обмеження експорту до масштабних субсидій — держави намагаються стабілізувати внутрішні ринки та уникнути дефіциту пального.</p>
<h3>Глобальна карта рішень: як країни реагують на енергетичну кризу</h3>
<p>Світова енергетична система зазнає серйозного тиску через геополітичну напруженість у регіоні Перської затоки, що є ключовим маршрутом постачання нафти та газу. Зокрема, зниження трафіку в Ормузькій протоці вже впливає на логістику енергоресурсів.</p>
<h4>Азія: контроль експорту та підтримка населення</h4>
<ul>
<li><strong>Індія</strong>:
<ul>
<li>Може <strong>переглянути експорт пального</strong>, щоб забезпечити внутрішній ринок</li>
<li>Експорт дозволяється лише за наявності <strong>надлишкових обсягів</strong></li>
<li>Вжито надзвичайні заходи для <strong>максимізації виробництва LPG</strong> (*скраплений нафтовий газ*)</li>
<li>Обмежено постачання LPG для промисловості, щоб забезпечити <strong>333 млн домогосподарств</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Китай</strong>:
<ul>
<li>Запровадив <strong>заборону на експорт нафтопродуктів</strong></li>
<li>Розконсервовує запаси добрив перед посівною</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Південна Корея</strong>:
<ul>
<li>Збільшує завантаження АЕС до <strong>80%</strong></li>
<li>Послаблює обмеження для вугільної генерації</li>
<li>Розглядає <strong>енергетичні ваучери</strong> для вразливих домогосподарств</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Японія</strong>:
<ul>
<li>Звернулась до Австралії з проханням <strong>збільшити постачання LNG</strong> (*скраплений природний газ*)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Таїланд</strong>:
<ul>
<li>Планує <strong>обмежити ціну дизелю на рівні 33 бат/л</strong> (≈ $1,02)</li>
<li>Обговорює закупівлю нафти у рф</li>
<li>Заморожує ціни на окремі товари та підтримує фермерів</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Філіппіни</strong>:
<ul>
<li>Вперше за 5 років імпортують нафту з рф</li>
<li>Стримують тарифи на електроенергію на тлі зростання цін на LNG</li>
<li>Нарощують вугільну генерацію</li>
</ul>
</li>
<li><strong>В’єтнам</strong>:
<ul>
<li>Прискорює перехід на <strong>бензин з етанолом</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Індонезія</strong>:
<ul>
<li>Планує збільшити <strong>видобуток вугілля</strong></li>
<li>Розглядає податок на надприбутки від експорту</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Бангладеш</strong>:
<ul>
<li>Шукає <strong>мільярди доларів зовнішнього фінансування</strong> для імпорту пального та LNG</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Європа: гнучкість регулювання та податкові інструменти</h4>
<ul>
<li><strong>ЄС</strong>:
<ul>
<li>Рекомендує <strong>гнучкіше застосовувати правила імпорту газу</strong></li>
<li>Мета — уникнути затримок постачання LNG</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сербія</strong>:
<ul>
<li>Знизить акцизи на нафту на <strong>60%</strong></li>
<li>Продовжила <strong>заборону експорту</strong> нафти та пального</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Італія</strong>:
<ul>
<li>Розглядає <strong>зниження акцизів</strong></li>
<li>Може підвищити податки для компаній, що отримують надприбутки</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Інші регіони: субсидії та стабілізація постачання</h4>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong>:
<ul>
<li>Вивільняє запаси бензину та дизелю для підтримки <strong>сільських і промислових ланцюгів</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Малайзія</strong>:
<ul>
<li>Збільшує субсидії на пальне до <strong>2 млрд ринггітів ($510 млн)</strong> проти 700 млн раніше</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Бразилія</strong>:
<ul>
<li>Скасувала федеральні податки на дизель</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Єгипет</strong>:
<ul>
<li>Обмежив ціну на несубсидований хліб</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ефіопія</strong>:
<ul>
<li>Збільшила субсидії на пальне</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Камбоджа</strong>:
<ul>
<li>Нарощує імпорт із Сінгапуру та Малайзії через перебої з В’єтнаму та Китаю</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Висновки: глобальні тренди енергетичної політики</h4>
<ul>
<li><strong>Пріоритет внутрішнього ринку</strong>:
<ul>
<li>Країни масово обмежують експорт для запобігання дефіциту</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зростання ролі держави</strong>:
<ul>
<li>Субсидії, контроль цін і податкові пільги стають ключовими інструментами</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong>:
<ul>
<li>Пошук нових постачальників і альтернативних джерел енергії</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення до вугілля та атомної енергетики</strong>:
<ul>
<li>Країни тимчасово відходять від декарбонізації задля енергетичної безпеки</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фінансовий тиск на бюджети</strong>:
<ul>
<li>Зростання витрат на субсидії та імпорт енергоносіїв</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30217-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світ реагує на енергетичний шок: як уряди стримують ціни на паливо на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану"/><br /><p><strong>Глобальне зростання цін на енергоносії</strong>, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, змусило уряди різних країн терміново впроваджувати заходи для захисту населення. Від обмеження експорту до масштабних субсидій — держави намагаються стабілізувати внутрішні ринки та уникнути дефіциту пального.</p>
<h3>Глобальна карта рішень: як країни реагують на енергетичну кризу</h3>
<p>Світова енергетична система зазнає серйозного тиску через геополітичну напруженість у регіоні Перської затоки, що є ключовим маршрутом постачання нафти та газу. Зокрема, зниження трафіку в Ормузькій протоці вже впливає на логістику енергоресурсів.</p>
<h4>Азія: контроль експорту та підтримка населення</h4>
<ul>
<li><strong>Індія</strong>:
<ul>
<li>Може <strong>переглянути експорт пального</strong>, щоб забезпечити внутрішній ринок</li>
<li>Експорт дозволяється лише за наявності <strong>надлишкових обсягів</strong></li>
<li>Вжито надзвичайні заходи для <strong>максимізації виробництва LPG</strong> (*скраплений нафтовий газ*)</li>
<li>Обмежено постачання LPG для промисловості, щоб забезпечити <strong>333 млн домогосподарств</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Китай</strong>:
<ul>
<li>Запровадив <strong>заборону на експорт нафтопродуктів</strong></li>
<li>Розконсервовує запаси добрив перед посівною</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Південна Корея</strong>:
<ul>
<li>Збільшує завантаження АЕС до <strong>80%</strong></li>
<li>Послаблює обмеження для вугільної генерації</li>
<li>Розглядає <strong>енергетичні ваучери</strong> для вразливих домогосподарств</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Японія</strong>:
<ul>
<li>Звернулась до Австралії з проханням <strong>збільшити постачання LNG</strong> (*скраплений природний газ*)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Таїланд</strong>:
<ul>
<li>Планує <strong>обмежити ціну дизелю на рівні 33 бат/л</strong> (≈ $1,02)</li>
<li>Обговорює закупівлю нафти у рф</li>
<li>Заморожує ціни на окремі товари та підтримує фермерів</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Філіппіни</strong>:
<ul>
<li>Вперше за 5 років імпортують нафту з рф</li>
<li>Стримують тарифи на електроенергію на тлі зростання цін на LNG</li>
<li>Нарощують вугільну генерацію</li>
</ul>
</li>
<li><strong>В’єтнам</strong>:
<ul>
<li>Прискорює перехід на <strong>бензин з етанолом</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Індонезія</strong>:
<ul>
<li>Планує збільшити <strong>видобуток вугілля</strong></li>
<li>Розглядає податок на надприбутки від експорту</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Бангладеш</strong>:
<ul>
<li>Шукає <strong>мільярди доларів зовнішнього фінансування</strong> для імпорту пального та LNG</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Європа: гнучкість регулювання та податкові інструменти</h4>
<ul>
<li><strong>ЄС</strong>:
<ul>
<li>Рекомендує <strong>гнучкіше застосовувати правила імпорту газу</strong></li>
<li>Мета — уникнути затримок постачання LNG</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сербія</strong>:
<ul>
<li>Знизить акцизи на нафту на <strong>60%</strong></li>
<li>Продовжила <strong>заборону експорту</strong> нафти та пального</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Італія</strong>:
<ul>
<li>Розглядає <strong>зниження акцизів</strong></li>
<li>Може підвищити податки для компаній, що отримують надприбутки</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Інші регіони: субсидії та стабілізація постачання</h4>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong>:
<ul>
<li>Вивільняє запаси бензину та дизелю для підтримки <strong>сільських і промислових ланцюгів</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Малайзія</strong>:
<ul>
<li>Збільшує субсидії на пальне до <strong>2 млрд ринггітів ($510 млн)</strong> проти 700 млн раніше</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Бразилія</strong>:
<ul>
<li>Скасувала федеральні податки на дизель</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Єгипет</strong>:
<ul>
<li>Обмежив ціну на несубсидований хліб</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ефіопія</strong>:
<ul>
<li>Збільшила субсидії на пальне</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Камбоджа</strong>:
<ul>
<li>Нарощує імпорт із Сінгапуру та Малайзії через перебої з В’єтнаму та Китаю</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Висновки: глобальні тренди енергетичної політики</h4>
<ul>
<li><strong>Пріоритет внутрішнього ринку</strong>:
<ul>
<li>Країни масово обмежують експорт для запобігання дефіциту</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зростання ролі держави</strong>:
<ul>
<li>Субсидії, контроль цін і податкові пільги стають ключовими інструментами</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong>:
<ul>
<li>Пошук нових постачальників і альтернативних джерел енергії</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення до вугілля та атомної енергетики</strong>:
<ul>
<li>Країни тимчасово відходять від декарбонізації задля енергетичної безпеки</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фінансовий тиск на бюджети</strong>:
<ul>
<li>Зростання витрат на субсидії та імпорт енергоносіїв</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/153745/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іран готується до підвищення цін на бензин: ризики для внутрішньої стабільності та нафтового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/iran-gotuyetsya-do-pidvishhennya-cin-na-benzin-riziki-dlya-vnutrishno%d1%97-stabilnosti-ta-naftovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/iran-gotuyetsya-do-pidvishhennya-cin-na-benzin-riziki-dlya-vnutrishno%d1%97-stabilnosti-ta-naftovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2025 10:54:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[протести]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153173</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29871-Иран.jpg" alt="Іран готується до підвищення цін на бензин: ризики для внутрішньої стабільності та нафтового ринку"/><br />Іранська влада оголосила про намір підняти ціни на бензин, що може спричинити внутрішні протести та мати наслідки для світового нафтового ринку. Рішення аргументують неможливістю далі утримувати масштабні державні субсидії, водночас підвищення може підштовхнути інфляцію й обмежити доступ до пального для середнього та бідного класу. У зовнішньополітичному вимірі загрози нових конфліктів можуть суттєво вплинути на світовий [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29871-Иран.jpg" alt="Іран готується до підвищення цін на бензин: ризики для внутрішньої стабільності та нафтового ринку"/><br /><p>Іранська влада оголосила про намір підняти ціни на бензин, що може спричинити внутрішні протести та мати наслідки для світового нафтового ринку. Рішення аргументують неможливістю далі утримувати масштабні державні субсидії, водночас підвищення може підштовхнути інфляцію й обмежити доступ до пального для середнього та бідного класу.</p>
<h3>У зовнішньополітичному вимірі загрози нових конфліктів можуть <strong>суттєво вплинути на світовий нафтовий ринок</strong>, підвищивши ціну бареля, але також посилити економічну ізоляцію самої країни</h3>
<h2>Мапа ризиків і наслідків</h2>
<h3>Внутрішні фактори</h3>
<ul>
<li><strong>Підвищення цін на бензин</strong> стосується переважно бензину без домішок, який використовують нові та дорогі авто.</li>
<li>Голова адміністрації президента Масуда Пезешкіана, Мохсен Хаджімірзаї, заявив:<br />
<blockquote><p>«Ми вирішили імпортувати бензин без домішок за $3,5 млрд. Його не можна продавати дешево. Власники нових розкішних авто повинні платити міжнародні ціни» (Інформаційне агентство іранських студентів).</p></blockquote>
</li>
<li>Запровадження змін відкладалося, щоб врахувати <em>ризики для груп, чиє життя залежить від пального</em> — зокрема таксистів.</li>
<li>Існує загроза повторення подій <strong>листопада 2019 року</strong>, коли після підвищення ціни на бензин у понад 110 містах Ірану спалахнули протести, що призвели до сотень жертв.</li>
</ul>
<h3>Економічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Економісти зазначають, що <strong>підвищення цін на один вид пального</strong> зазвичай тягне за собою зростання вартості інших видів палива.</li>
<li>Це також <strong>збільшує ціни на товари та послуги</strong>, створюючи додатковий інфляційний тиск.</li>
<li>Попередні ініціативи президента передбачали скорочення бензинових квот для малозабезпечених сімей і обмеження пільг для заможних.</li>
<li>Система <em>квотованого дешевого бензину</em> з доплатами за перевищення норм може зберегтись.</li>
</ul>
<h3>Міжнародні ризики</h3>
<ul>
<li>Голова парламенту Мохаммад Багер Калібаф заявив:<br />
<blockquote><p>«У наступній можливій війні наша стриманість закінчиться. Будуть додані нові географічні райони та цілі… Війна може поширитися на економічну й політичну сфери» (з виступу в парламенті).</p></blockquote>
</li>
<li>Аналітики вважають, що це може означати <strong>атаки на судноплавні маршрути Перської затоки</strong> та удари по сусідніх країнах — за аналогією до війни 1980-х.</li>
<li>Подібні дії потенційно <strong>спричинять стрибок світових цін на нафту</strong>, але водночас обмежать власну зовнішню торгівлю Ірану, що посилить економічну кризу.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Підвищення цін на бензин в Ірані — <strong>економічно вимушений крок</strong>, адже субсидії більше не можуть покривати витрати.</li>
<li>Проте цей крок <strong>загрожує внутрішньою дестабілізацією</strong>, враховуючи досвід 2019 року.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iranintl.com/en/202508262099" target="_blank">iranintl.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29871-Иран.jpg" alt="Іран готується до підвищення цін на бензин: ризики для внутрішньої стабільності та нафтового ринку"/><br /><p>Іранська влада оголосила про намір підняти ціни на бензин, що може спричинити внутрішні протести та мати наслідки для світового нафтового ринку. Рішення аргументують неможливістю далі утримувати масштабні державні субсидії, водночас підвищення може підштовхнути інфляцію й обмежити доступ до пального для середнього та бідного класу.</p>
<h3>У зовнішньополітичному вимірі загрози нових конфліктів можуть <strong>суттєво вплинути на світовий нафтовий ринок</strong>, підвищивши ціну бареля, але також посилити економічну ізоляцію самої країни</h3>
<h2>Мапа ризиків і наслідків</h2>
<h3>Внутрішні фактори</h3>
<ul>
<li><strong>Підвищення цін на бензин</strong> стосується переважно бензину без домішок, який використовують нові та дорогі авто.</li>
<li>Голова адміністрації президента Масуда Пезешкіана, Мохсен Хаджімірзаї, заявив:<br />
<blockquote><p>«Ми вирішили імпортувати бензин без домішок за $3,5 млрд. Його не можна продавати дешево. Власники нових розкішних авто повинні платити міжнародні ціни» (Інформаційне агентство іранських студентів).</p></blockquote>
</li>
<li>Запровадження змін відкладалося, щоб врахувати <em>ризики для груп, чиє життя залежить від пального</em> — зокрема таксистів.</li>
<li>Існує загроза повторення подій <strong>листопада 2019 року</strong>, коли після підвищення ціни на бензин у понад 110 містах Ірану спалахнули протести, що призвели до сотень жертв.</li>
</ul>
<h3>Економічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Економісти зазначають, що <strong>підвищення цін на один вид пального</strong> зазвичай тягне за собою зростання вартості інших видів палива.</li>
<li>Це також <strong>збільшує ціни на товари та послуги</strong>, створюючи додатковий інфляційний тиск.</li>
<li>Попередні ініціативи президента передбачали скорочення бензинових квот для малозабезпечених сімей і обмеження пільг для заможних.</li>
<li>Система <em>квотованого дешевого бензину</em> з доплатами за перевищення норм може зберегтись.</li>
</ul>
<h3>Міжнародні ризики</h3>
<ul>
<li>Голова парламенту Мохаммад Багер Калібаф заявив:<br />
<blockquote><p>«У наступній можливій війні наша стриманість закінчиться. Будуть додані нові географічні райони та цілі… Війна може поширитися на економічну й політичну сфери» (з виступу в парламенті).</p></blockquote>
</li>
<li>Аналітики вважають, що це може означати <strong>атаки на судноплавні маршрути Перської затоки</strong> та удари по сусідніх країнах — за аналогією до війни 1980-х.</li>
<li>Подібні дії потенційно <strong>спричинять стрибок світових цін на нафту</strong>, але водночас обмежать власну зовнішню торгівлю Ірану, що посилить економічну кризу.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Підвищення цін на бензин в Ірані — <strong>економічно вимушений крок</strong>, адже субсидії більше не можуть покривати витрати.</li>
<li>Проте цей крок <strong>загрожує внутрішньою дестабілізацією</strong>, враховуючи досвід 2019 року.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iranintl.com/en/202508262099" target="_blank">iranintl.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/iran-gotuyetsya-do-pidvishhennya-cin-na-benzin-riziki-dlya-vnutrishno%d1%97-stabilnosti-ta-naftovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на дизельне паливо в Європі впали до мінімуму за три роки, зменшуючи витрати логістичних компаній</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/151836/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/151836/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 May 2025 09:02:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[diesel fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[freight rates]]></category>
		<category><![CDATA[freight transport]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[вантажні перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151836</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29094-бензовоз_1.jpg" alt="Ціни на дизельне паливо в Європі впали до мінімуму за три роки, зменшуючи витрати логістичних компаній"/><br />Стабільне зниження цін на дизельне паливо в Європі з початку 2025 року зумовило позитивні зміни в логістичному секторі. Водночас структурні виклики в галузі залишаються чинниками ризику для її розвитку. Цінова динаміка: дизель дешевшає, логістика адаптується Середня ціна дизельного палива в ЄС у травні 2025 року становила €1,52 за літр, що є найнижчим показником з травня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29094-бензовоз_1.jpg" alt="Ціни на дизельне паливо в Європі впали до мінімуму за три роки, зменшуючи витрати логістичних компаній"/><br /><p>Стабільне зниження цін на дизельне паливо в Європі з початку 2025 року зумовило позитивні зміни в логістичному секторі. Водночас структурні виклики в галузі залишаються чинниками ризику для її розвитку.</p>
<h3>Цінова динаміка: дизель дешевшає, логістика адаптується</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна дизельного палива в ЄС у травні 2025 року становила €1,52 за літр</strong>, що є найнижчим показником з травня 2022 року.</li>
<li><strong>У Франції зафіксоване зниження цін на 6,6% з початку року, у Нідерландах — на 8,1%.</strong></li>
<li><em>У Великій Британії ціна знизилася до 138,8 пенсів за літр — мінімум з липня 2021 року.</em></li>
</ul>
<h3>Вплив на галузь логістики</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення витрат на перевезення</strong> сприяє підвищенню конкурентоспроможності логістичних компаній.</li>
<li><strong>Ціни на паливо безпосередньо впливають на паливні надбавки</strong> у контрактах, забезпечуючи певну стабільність витрат для замовників.</li>
<li><em>У першому кварталі 2025 року спотові тарифи знизилися на 3,8 пункту, контрактні — на 2,3 пункту.</em></li>
</ul>
<h3>Структурні виклики залишаються</h3>
<ul>
<li><strong>Брак водіїв: понад 426 000 вакансій у ЄС</strong>.</li>
<li><strong>Зниження реєстрацій нових вантажівок на 16%</strong> у першому кварталі 2025 року.</li>
<li><em>Слабкий попит на товари й послуги обмежує підвищення тарифів навіть попри зменшення витрат.</em></li>
</ul>
<blockquote><p>«Зниження цін на дизельне паливо зменшує витрати на логістику, але слабкий попит на ринку обмежує можливості для підвищення тарифів», — зазначив аналітик Nathaniel Donaldson.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зниження цін на дизельне паливо принесло тимчасове полегшення для логістичних компаній, але структурні проблеми, такі як нестача водіїв та зниження попиту, залишаються актуальними», — підкреслив Майкл Кловер, керівник відділу комерційного розвитку Ti.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.ti-insight.com/briefs/european-road-freight-rates-fall-again-in-q1-2025/" target="_blank">Ti Insight</a>, <a href="https://www.eurostat.europa.eu/" target="_blank">Eurostat</a>, <a href="https://www.rha.uk.net/news/news-blogs-and-press-releases/news-updates/detail/uk-fuel-prices-drop-to-2021-levels" target="_blank">RHA UK</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29094-бензовоз_1.jpg" alt="Ціни на дизельне паливо в Європі впали до мінімуму за три роки, зменшуючи витрати логістичних компаній"/><br /><p>Стабільне зниження цін на дизельне паливо в Європі з початку 2025 року зумовило позитивні зміни в логістичному секторі. Водночас структурні виклики в галузі залишаються чинниками ризику для її розвитку.</p>
<h3>Цінова динаміка: дизель дешевшає, логістика адаптується</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна дизельного палива в ЄС у травні 2025 року становила €1,52 за літр</strong>, що є найнижчим показником з травня 2022 року.</li>
<li><strong>У Франції зафіксоване зниження цін на 6,6% з початку року, у Нідерландах — на 8,1%.</strong></li>
<li><em>У Великій Британії ціна знизилася до 138,8 пенсів за літр — мінімум з липня 2021 року.</em></li>
</ul>
<h3>Вплив на галузь логістики</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення витрат на перевезення</strong> сприяє підвищенню конкурентоспроможності логістичних компаній.</li>
<li><strong>Ціни на паливо безпосередньо впливають на паливні надбавки</strong> у контрактах, забезпечуючи певну стабільність витрат для замовників.</li>
<li><em>У першому кварталі 2025 року спотові тарифи знизилися на 3,8 пункту, контрактні — на 2,3 пункту.</em></li>
</ul>
<h3>Структурні виклики залишаються</h3>
<ul>
<li><strong>Брак водіїв: понад 426 000 вакансій у ЄС</strong>.</li>
<li><strong>Зниження реєстрацій нових вантажівок на 16%</strong> у першому кварталі 2025 року.</li>
<li><em>Слабкий попит на товари й послуги обмежує підвищення тарифів навіть попри зменшення витрат.</em></li>
</ul>
<blockquote><p>«Зниження цін на дизельне паливо зменшує витрати на логістику, але слабкий попит на ринку обмежує можливості для підвищення тарифів», — зазначив аналітик Nathaniel Donaldson.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зниження цін на дизельне паливо принесло тимчасове полегшення для логістичних компаній, але структурні проблеми, такі як нестача водіїв та зниження попиту, залишаються актуальними», — підкреслив Майкл Кловер, керівник відділу комерційного розвитку Ti.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.ti-insight.com/briefs/european-road-freight-rates-fall-again-in-q1-2025/" target="_blank">Ti Insight</a>, <a href="https://www.eurostat.europa.eu/" target="_blank">Eurostat</a>, <a href="https://www.rha.uk.net/news/news-blogs-and-press-releases/news-updates/detail/uk-fuel-prices-drop-to-2021-levels" target="_blank">RHA UK</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/151836/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на пальне до кінця року будуть нижчими за торішні &#8212; НБУ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/10/24/cini-na-palne-do-kincya-roku-budut-nizhchimi-za-torishni-nbu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/10/24/cini-na-palne-do-kincya-roku-budut-nizhchimi-za-torishni-nbu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Oct 2019 12:26:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[НБУ]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=130981</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19378-заправка.jpg" alt="Ціни на пальне до кінця року будуть нижчими за торішні &#8212; НБУ"/><br />Ціни на паливо до кінця року будуть нижчими, ніж минулого року, через міцний курс гривні, а овочі будуть дорожчати через низьку пропозицію. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19378-заправка.jpg" alt="Ціни на пальне до кінця року будуть нижчими за торішні &#8212; НБУ"/><br /><p>Ціни на паливо до кінця року будуть нижчими, ніж минулого року, через міцний курс гривні, а овочі будуть дорожчати через низьку пропозицію. <span id="more-130981"></span></p>
<p>Про це заявив голова Нацбанку Яків Смолій на брифінгу, <a href="https://www.unn.com.ua/uk/news/1831826-tsini-na-palne-do-kintsya-roku-budut-nizhchimi-za-torishni-nbu">пише</a> УНН.</p>
<p>&#171;Базова інфляція уповільнюватиметься до кінця 2019 року суттєвіше, ніж передбачалося раніше, а ціни на паливо залишатимуться нижчими минулорічних через міцніший обмінний курс гривні. З іншого боку, на ціни в бік зростання буде тиснути вплив несприятливих погодних умов на пропозицію овочів. Відповідно, зважаючи на взаємокомпенсуючий вплив цих чинників, прогноз Національного банку з інфляції на кінець 2019 року є незмінним&#187;, &#8212; зазначив Смолій.</p>
<p>За його словами, подальше уповільнення інфляції до 5% у 2020-2021 роках, як і цього року, зумовлюватимуть досить жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки її реальне значення залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань.</p>
<p>Раніше &#171;Термінал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/nbu-dal-prognoz-na-neft-i-drugie-syrevye-tovary/">писав</a>, НБУ прогнозує стабільність світових цін на сировину.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19378-заправка.jpg" alt="Ціни на пальне до кінця року будуть нижчими за торішні &#8212; НБУ"/><br /><p>Ціни на паливо до кінця року будуть нижчими, ніж минулого року, через міцний курс гривні, а овочі будуть дорожчати через низьку пропозицію. <span id="more-130981"></span></p>
<p>Про це заявив голова Нацбанку Яків Смолій на брифінгу, <a href="https://www.unn.com.ua/uk/news/1831826-tsini-na-palne-do-kintsya-roku-budut-nizhchimi-za-torishni-nbu">пише</a> УНН.</p>
<p>&#171;Базова інфляція уповільнюватиметься до кінця 2019 року суттєвіше, ніж передбачалося раніше, а ціни на паливо залишатимуться нижчими минулорічних через міцніший обмінний курс гривні. З іншого боку, на ціни в бік зростання буде тиснути вплив несприятливих погодних умов на пропозицію овочів. Відповідно, зважаючи на взаємокомпенсуючий вплив цих чинників, прогноз Національного банку з інфляції на кінець 2019 року є незмінним&#187;, &#8212; зазначив Смолій.</p>
<p>За його словами, подальше уповільнення інфляції до 5% у 2020-2021 роках, як і цього року, зумовлюватимуть досить жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки її реальне значення залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань.</p>
<p>Раніше &#171;Термінал&#187; <a href="%20http://oilreview.kiev.ua/2019/06/18/nbu-dal-prognoz-na-neft-i-drugie-syrevye-tovary/">писав</a>, НБУ прогнозує стабільність світових цін на сировину.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/10/24/cini-na-palne-do-kincya-roku-budut-nizhchimi-za-torishni-nbu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/cini-na-palivo/feed/ ) in 0.36386 seconds, on May 26th, 2026 at 1:09 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 26th, 2026 at 2:09 am UTC -->