<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ціноутворення</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/cinoutvorennya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 16 Nov 2026 09:47:02 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта різко подорожчала через ризики постачання з Близького Сходу, але скоротила зростання після заяви Трампа</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/09/nafta-rizko-podorozhchala-cherez-riziki-postachannya-z-blizkogo-sxodu-ale-skorotila-zrostannya-pislya-zayavi-trampa/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/09/nafta-rizko-podorozhchala-cherez-riziki-postachannya-z-blizkogo-sxodu-ale-skorotila-zrostannya-pislya-zayavi-trampa/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 Oct 2026 05:37:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[fuel pricing]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155556</guid>
		<description><![CDATA[Reuters повідомило 8 жовтня 2026 року, що нафтові ціни спершу зросли більш ніж на 5% через загострення напруги на Близькому Сході та ризики постачання, але потім скоротили приріст після заяви президента США Дональда Трампа про відсутність атаки на Іран до проміжних виборів. Волатильність нафти залишається ключовим фактором для ціноутворення на нафтопродукти За даними Reuters від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Reuters повідомило 8 жовтня 2026 року, що нафтові ціни спершу зросли більш ніж на 5% через загострення напруги на Близькому Сході та ризики постачання, але потім скоротили приріст після заяви президента США Дональда Трампа про відсутність атаки на Іран до проміжних виборів.</p>
<h3>Волатильність нафти залишається ключовим фактором для ціноутворення на нафтопродукти</h3>
<p>За даними Reuters від 8 жовтня 2026 року, Brent піднімався більш ніж на 5 доларів за барель — до 103,73 долара за барель, а WTI зростав до 91 долара за барель. Пізніше ціни скоротили зростання після заяви президента США Дональда Трампа, що США не атакуватимуть Іран до проміжних виборів.</p>
<p>Reuters повідомило, що первинний стрибок був пов’язаний зі страхами щодо можливої військової дії проти Ірану та перебоями у видобутку в Мексиканській затоці США через ураган Isaias. За даними агентства, Shell, Chevron і BP зупиняли платформи, що зачепило близько 25% видобутку в затоці.</p>
<p>Агентство також зазначило, що ризики залишаються підвищеними: атаки Ірану на судноплавство в Ормузькій протоці досягли найвищого рівня від початку війни, а через цей маршрут проходить близько 20% світових перевезень нафти й пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rises-middle-east-supply-concerns-persist-amid-shipping-attacks-2026-10-08/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Reuters повідомило 8 жовтня 2026 року, що нафтові ціни спершу зросли більш ніж на 5% через загострення напруги на Близькому Сході та ризики постачання, але потім скоротили приріст після заяви президента США Дональда Трампа про відсутність атаки на Іран до проміжних виборів.</p>
<h3>Волатильність нафти залишається ключовим фактором для ціноутворення на нафтопродукти</h3>
<p>За даними Reuters від 8 жовтня 2026 року, Brent піднімався більш ніж на 5 доларів за барель — до 103,73 долара за барель, а WTI зростав до 91 долара за барель. Пізніше ціни скоротили зростання після заяви президента США Дональда Трампа, що США не атакуватимуть Іран до проміжних виборів.</p>
<p>Reuters повідомило, що первинний стрибок був пов’язаний зі страхами щодо можливої військової дії проти Ірану та перебоями у видобутку в Мексиканській затоці США через ураган Isaias. За даними агентства, Shell, Chevron і BP зупиняли платформи, що зачепило близько 25% видобутку в затоці.</p>
<p>Агентство також зазначило, що ризики залишаються підвищеними: атаки Ірану на судноплавство в Ормузькій протоці досягли найвищого рівня від початку війни, а через цей маршрут проходить близько 20% світових перевезень нафти й пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rises-middle-east-supply-concerns-persist-amid-shipping-attacks-2026-10-08/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/09/nafta-rizko-podorozhchala-cherez-riziki-postachannya-z-blizkogo-sxodu-ale-skorotila-zrostannya-pislya-zayavi-trampa/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>EIA підвищила прогноз Brent до $105 за барель у четвертому кварталі 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/eia-pidvishhila-prognoz-brent-do-105-za-barel-u-chetvertomu-kvartali-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/eia-pidvishhila-prognoz-brent-do-105-za-barel-u-chetvertomu-kvartali-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Oct 2026 06:12:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil forecasts]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз EIA]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155534</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31434-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="EIA підвищила прогноз Brent до $105 за барель у четвертому кварталі 2026 року"/><br />Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту через скорочення глобальних запасів і напруженість на ринку пального. Brent у четвертому кварталі 2026 року, за прогнозом EIA, має в середньому становити близько $105 за барель, а середня ціна за 2026 рік — близько $98 за барель. Офіційний прогноз США зафіксував вищу цінову базу для нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31434-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="EIA підвищила прогноз Brent до $105 за барель у четвертому кварталі 2026 року"/><br /><p>Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту через скорочення глобальних запасів і напруженість на ринку пального. Brent у четвертому кварталі 2026 року, за прогнозом EIA, має в середньому становити близько $105 за барель, а середня ціна за 2026 рік — близько $98 за барель.</p>
<h3>Офіційний прогноз США зафіксував вищу цінову базу для нафти й моторного пального</h3>
<p>Reuters 6 жовтня повідомило, що EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння глобальних запасів і посилення напруженості на ринку дизельного пального. За оновленою оцінкою, Brent у четвертому кварталі 2026 року в середньому коштуватиме близько $105 за барель. Це на $14 вище за попередню оцінку EIA.</p>
<p>За підсумками 2026 року EIA очікує середню ціну Brent на рівні близько $98 за барель, що на 8% вище за прогноз попереднього місяця. Агентство також вказало, що ціни на нафту й пальне різко зросли через американсько-ізраїльську війну з Іраном, яка порушила нафтові потоки через Ормузьку протоку.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світових постачань нафти. EIA очікує, що з розширенням обхідних рішень скорочення видобутку сирої нафти зменшиться з 4,5 млн барелів на добу в четвертому кварталі 2026 року до 2,7 млн барелів на добу в першому кварталі 2027 року.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів прогноз EIA важливий як орієнтир для сировинної складової ціни. Вища база Brent збільшує тиск на собівартість переробки й імпортну ціну бензинів, якщо цей чинник не компенсується нижчими логістичними витратами або слабшим попитом.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-eia-hikes-oil-price-forecasts-again-iran-war-drains-global-stockpile-2026-10-06/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31434-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="EIA підвищила прогноз Brent до $105 за барель у четвертому кварталі 2026 року"/><br /><p>Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту через скорочення глобальних запасів і напруженість на ринку пального. Brent у четвертому кварталі 2026 року, за прогнозом EIA, має в середньому становити близько $105 за барель, а середня ціна за 2026 рік — близько $98 за барель.</p>
<h3>Офіційний прогноз США зафіксував вищу цінову базу для нафти й моторного пального</h3>
<p>Reuters 6 жовтня повідомило, що EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння глобальних запасів і посилення напруженості на ринку дизельного пального. За оновленою оцінкою, Brent у четвертому кварталі 2026 року в середньому коштуватиме близько $105 за барель. Це на $14 вище за попередню оцінку EIA.</p>
<p>За підсумками 2026 року EIA очікує середню ціну Brent на рівні близько $98 за барель, що на 8% вище за прогноз попереднього місяця. Агентство також вказало, що ціни на нафту й пальне різко зросли через американсько-ізраїльську війну з Іраном, яка порушила нафтові потоки через Ормузьку протоку.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світових постачань нафти. EIA очікує, що з розширенням обхідних рішень скорочення видобутку сирої нафти зменшиться з 4,5 млн барелів на добу в четвертому кварталі 2026 року до 2,7 млн барелів на добу в першому кварталі 2027 року.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів прогноз EIA важливий як орієнтир для сировинної складової ціни. Вища база Brent збільшує тиск на собівартість переробки й імпортну ціну бензинів, якщо цей чинник не компенсується нижчими логістичними витратами або слабшим попитом.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-eia-hikes-oil-price-forecasts-again-iran-war-drains-global-stockpile-2026-10-06/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/eia-pidvishhila-prognoz-brent-do-105-za-barel-u-chetvertomu-kvartali-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco і Sonatrach підвищили жовтневі ціни LPG</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/02/saudi-aramco-i-sonatrach-pidvishhili-zhovtnevi-cini-lpg/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/02/saudi-aramco-i-sonatrach-pidvishhili-zhovtnevi-cini-lpg/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 02 Oct 2026 05:08:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Mediterranean LPG]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Sonatrach]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений нафтовий газ]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155487</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31396-LPG.png" alt="Saudi Aramco і Sonatrach підвищили жовтневі ціни LPG"/><br />Saudi Aramco та алжирська Sonatrach підвищили офіційні ціни реалізації LPG на жовтень. Для європейського й чорноморського напрямів ключове значення мають ціни Sonatrach, які використовують як орієнтир для Середземномор’я та Чорноморського регіону, включно з Туреччиною. Жовтневі індикатори LPG зросли через вищі ціни на нафту та попит на світових ринках Saudi Aramco підвищила офіційні ціни реалізації скрапленого [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31396-LPG.png" alt="Saudi Aramco і Sonatrach підвищили жовтневі ціни LPG"/><br /><p>Saudi Aramco та алжирська Sonatrach підвищили офіційні ціни реалізації LPG на жовтень. Для європейського й чорноморського напрямів ключове значення мають ціни Sonatrach, які використовують як орієнтир для Середземномор’я та Чорноморського регіону, включно з Туреччиною.</p>
<h3>Жовтневі індикатори LPG зросли через вищі ціни на нафту та попит на світових ринках</h3>
<p>Saudi Aramco підвищила офіційні ціни реалізації скрапленого нафтового газу на жовтень на 9–11%, повідомили трейдери Reuters 1 жовтня. За даними агентства, рішення пов’язане зі зростанням цін на нафту та вищим попитом на світових ринках.</p>
<p>Жовтнева ціна Saudi Aramco на пропан зросла на 55 доларів за метричну тонну — до 680 доларів за тонну. Ціна на бутан підвищилася на 70 доларів за тонну — до 730 доларів за тонну. Reuters зазначає, що ціни Saudi Aramco використовують як орієнтир для контрактів на постачання LPG із Близького Сходу до Азійсько-Тихоокеанського регіону.</p>
<p>Алжирська Sonatrach підвищила жовтневі ціни LPG на 20–23%. Ціна пропану зросла на 110 доларів за тонну — до 670 доларів за тонну, а бутану — на 140 доларів за тонну, до 750 доларів за тонну.</p>
<p>Для європейського ринку важливий саме алжирський індикатор. Reuters прямо зазначає, що ціни Sonatrach використовують як бенчмарки для Середземноморського та Чорноморського регіону, включно з Туреччиною. Це робить жовтневе підвищення релевантним для учасників ринку, які відстежують імпортні орієнтири LPG у південній Європі та чорноморському напрямі.</p>
<p>LPG — це скраплений нафтовий газ, до якого належать пропан і бутан. У матеріалі Reuters зазначено, що LPG використовують як автомобільне пальне, паливо для опалення та сировину для нафтохімії. Різниця між пропаном і бутаном пов’язана, зокрема, з різними температурами кипіння.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-sonatrach-raise-lpg-prices-october-2026-10-01/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31396-LPG.png" alt="Saudi Aramco і Sonatrach підвищили жовтневі ціни LPG"/><br /><p>Saudi Aramco та алжирська Sonatrach підвищили офіційні ціни реалізації LPG на жовтень. Для європейського й чорноморського напрямів ключове значення мають ціни Sonatrach, які використовують як орієнтир для Середземномор’я та Чорноморського регіону, включно з Туреччиною.</p>
<h3>Жовтневі індикатори LPG зросли через вищі ціни на нафту та попит на світових ринках</h3>
<p>Saudi Aramco підвищила офіційні ціни реалізації скрапленого нафтового газу на жовтень на 9–11%, повідомили трейдери Reuters 1 жовтня. За даними агентства, рішення пов’язане зі зростанням цін на нафту та вищим попитом на світових ринках.</p>
<p>Жовтнева ціна Saudi Aramco на пропан зросла на 55 доларів за метричну тонну — до 680 доларів за тонну. Ціна на бутан підвищилася на 70 доларів за тонну — до 730 доларів за тонну. Reuters зазначає, що ціни Saudi Aramco використовують як орієнтир для контрактів на постачання LPG із Близького Сходу до Азійсько-Тихоокеанського регіону.</p>
<p>Алжирська Sonatrach підвищила жовтневі ціни LPG на 20–23%. Ціна пропану зросла на 110 доларів за тонну — до 670 доларів за тонну, а бутану — на 140 доларів за тонну, до 750 доларів за тонну.</p>
<p>Для європейського ринку важливий саме алжирський індикатор. Reuters прямо зазначає, що ціни Sonatrach використовують як бенчмарки для Середземноморського та Чорноморського регіону, включно з Туреччиною. Це робить жовтневе підвищення релевантним для учасників ринку, які відстежують імпортні орієнтири LPG у південній Європі та чорноморському напрямі.</p>
<p>LPG — це скраплений нафтовий газ, до якого належать пропан і бутан. У матеріалі Reuters зазначено, що LPG використовують як автомобільне пальне, паливо для опалення та сировину для нафтохімії. Різниця між пропаном і бутаном пов’язана, зокрема, з різними температурами кипіння.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-sonatrach-raise-lpg-prices-october-2026-10-01/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/02/saudi-aramco-i-sonatrach-pidvishhili-zhovtnevi-cini-lpg/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/azijski-pokupci-platyat-vishhi-premi%d1%97-za-naftu-cherez-napruzhennya-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/azijski-pokupci-platyat-vishhi-premi%d1%97-za-naftu-cherez-napruzhennya-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 12:14:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asian demand]]></category>
		<category><![CDATA[crude premiums]]></category>
		<category><![CDATA[physical oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[премії на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[фізичний ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31246-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході"/><br />Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину. Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31246-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину.</p>
<h3>Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання</h3>
<p>За даними Reuters, спотові премії на сорти Dubai та Oman минулого тижня досягли найвищого рівня з березня. Премії на нафту із Західної Африки, США та Латинської Америки також піднялися до багатомісячних максимумів.</p>
<p>Південнокорейська SK Energy минулого тижня купила 4 млн барелів американської WTI з постачанням у грудні з премією близько $24 за барель до листопадових свопів ICE Brent. GS Caltex придбала 2 млн барелів американської нафти з подібною премією до листопадового Dubai на умовах доставки. Для порівняння, минулого місяця премія становила близько $13 за барель до Dubai з доставкою.</p>
<p>Китайські незалежні НПЗ, за даними Reuters, обмежені через скорочення доступу до іранської та російської нафти. Компанія Shenchi купила al-Shaheen приблизно на $23 за барель вище Dubai з доставкою.</p>
<blockquote><p>«На відміну від березня, коли нафти не було, зараз нафта є, але ми маємо платити значно вищі ціни», — заявив трейдер азійської НПЗ Reuters.</p></blockquote>
<p>Три азійські НПЗ працюють на повну потужність, щоб скористатися сильною маржею на нафтопродукти й нафтохімію. Reuters також наводить оцінку трьох трейдерів, що через Ормузьку протоку проходить 6–8 млн барелів на добу, а потоки нафти через перевалку ship-to-ship поза протокою тривають.</p>
<p>S&amp;P Global Energy, за даними Reuters, очікує, що в базовому сценарії ціна нафти наступного року буде трохи нижче $100 за барель, але може піднятися до $120 у разі тривалих перебоїв. Wood Mackenzie прогнозує Brent біля $110 наприкінці 2026 року або на початку 2027 року за умови збереження поточних обмежень.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asias-oil-traders-seeing-no-quick-end-middle-east-war-stay-bullish-prices-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31246-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину.</p>
<h3>Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання</h3>
<p>За даними Reuters, спотові премії на сорти Dubai та Oman минулого тижня досягли найвищого рівня з березня. Премії на нафту із Західної Африки, США та Латинської Америки також піднялися до багатомісячних максимумів.</p>
<p>Південнокорейська SK Energy минулого тижня купила 4 млн барелів американської WTI з постачанням у грудні з премією близько $24 за барель до листопадових свопів ICE Brent. GS Caltex придбала 2 млн барелів американської нафти з подібною премією до листопадового Dubai на умовах доставки. Для порівняння, минулого місяця премія становила близько $13 за барель до Dubai з доставкою.</p>
<p>Китайські незалежні НПЗ, за даними Reuters, обмежені через скорочення доступу до іранської та російської нафти. Компанія Shenchi купила al-Shaheen приблизно на $23 за барель вище Dubai з доставкою.</p>
<blockquote><p>«На відміну від березня, коли нафти не було, зараз нафта є, але ми маємо платити значно вищі ціни», — заявив трейдер азійської НПЗ Reuters.</p></blockquote>
<p>Три азійські НПЗ працюють на повну потужність, щоб скористатися сильною маржею на нафтопродукти й нафтохімію. Reuters також наводить оцінку трьох трейдерів, що через Ормузьку протоку проходить 6–8 млн барелів на добу, а потоки нафти через перевалку ship-to-ship поза протокою тривають.</p>
<p>S&amp;P Global Energy, за даними Reuters, очікує, що в базовому сценарії ціна нафти наступного року буде трохи нижче $100 за барель, але може піднятися до $120 у разі тривалих перебоїв. Wood Mackenzie прогнозує Brent біля $110 наприкінці 2026 року або на початку 2027 року за умови збереження поточних обмежень.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asias-oil-traders-seeing-no-quick-end-middle-east-war-stay-bullish-prices-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/azijski-pokupci-platyat-vishhi-premi%d1%97-za-naftu-cherez-napruzhennya-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>   EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння світових запасів на 400 млн барелів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/10/eia-pidvishhila-prognoz-cin-na-naftu-pislya-padinnya-svitovix-zapasiv-na-400-mln-bareliv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/10/eia-pidvishhila-prognoz-cin-na-naftu-pislya-padinnya-svitovix-zapasiv-na-400-mln-bareliv/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Sep 2026 08:03:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent forecast]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG pricing]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз EIA]]></category>
		<category><![CDATA[ціни пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155250</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31204-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="   EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння світових запасів на 400 млн барелів"/><br />Reuters 9 вересня 2026 року повідомило, що Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту на 2026 і 2027 роки. Причина — швидке скорочення світових запасів через втрату близькосхідного постачання. За оцінкою EIA, глобальні запаси нафти з початку року зменшилися приблизно на 400 млн барелів. Скорочення запасів і простої близькосхідного видобутку стали підставою для [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31204-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="   EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння світових запасів на 400 млн барелів"/><br /><p>Reuters 9 вересня 2026 року повідомило, що Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту на 2026 і 2027 роки. Причина — швидке скорочення світових запасів через втрату близькосхідного постачання. За оцінкою EIA, глобальні запаси нафти з початку року зменшилися приблизно на 400 млн барелів.</p>
<h3>Скорочення запасів і простої близькосхідного видобутку стали підставою для перегляду прогнозу Brent і WTI в бік підвищення</h3>
<p>Управління енергетичної інформації США, за повідомленням Reuters, підвищило прогноз цін на нафту, оскільки світові запаси швидко скорочуються під тиском втрати постачання з Близького Сходу під час війни з Іраном. EIA зазначило у Short-Term Energy Outlook, що глобальні запаси нафти з початку року впали приблизно на 400 млн барелів і мають знижуватися далі до кінця 2026 року.</p>
<p>За оновленим прогнозом EIA, середня спотова ціна Brent у 2026 році становитиме близько $91/барель. Це майже на 5% вище за попередній прогноз агентства на 2026 рік. Прогноз для WTI підвищено до $84,65/барель, також майже на 5% порівняно з попередньою оцінкою.</p>
<p>Reuters зазначило, що різке зростання цін на нафту й пальне стало найбільш помітним наслідком більш ніж шести місяців війни з Іраном для глобальних енергетичних ринків. У матеріалі вказано, що Тегеран обмежував нафтові потоки через Ормузьку протоку та атакував енергетичну інфраструктуру сусідніх країн у відповідь на удари США.</p>
<h4>Обсяги простоїв залишаються значними</h4>
<p>За даними Reuters, EIA оцінило простої близькосхідного видобутку у серпні на рівні 6,7 млн барелів на добу проти 5 млн барелів на добу в липні. Серед причин названо атаки на саудівський експорт через Баб-ель-Мандеб і падіння відвантажень із Янбу.</p>
<p>EIA очікує, що у четвертому кварталі простої на Близькому Сході становитимуть у середньому близько 5,7 млн барелів на добу. Агентство також повідомило, що регіональний видобуток і експорт не повернуться до доконфліктного рівня до другого кварталу наступного року. Reuters уточнило, що звіт EIA був завершений 3 вересня, до останньої ескалації, яка 9 вересня підняла Brent вище $100/барель.</p>
<p>Для ринку LPG повідомлення має значення через загальний механізм ціноутворення на енергетичні продукти: скорочення запасів і вищі ціни на нафту змінюють зовнішнє цінове середовище для нафтопродуктів. Окремого прогнозу щодо LPG у повідомленні Reuters про EIA не наведено.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-eia-hikes-oil-price-forecasts-iran-war-drains-global-stockpile-2026-09-09/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31204-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="   EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння світових запасів на 400 млн барелів"/><br /><p>Reuters 9 вересня 2026 року повідомило, що Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту на 2026 і 2027 роки. Причина — швидке скорочення світових запасів через втрату близькосхідного постачання. За оцінкою EIA, глобальні запаси нафти з початку року зменшилися приблизно на 400 млн барелів.</p>
<h3>Скорочення запасів і простої близькосхідного видобутку стали підставою для перегляду прогнозу Brent і WTI в бік підвищення</h3>
<p>Управління енергетичної інформації США, за повідомленням Reuters, підвищило прогноз цін на нафту, оскільки світові запаси швидко скорочуються під тиском втрати постачання з Близького Сходу під час війни з Іраном. EIA зазначило у Short-Term Energy Outlook, що глобальні запаси нафти з початку року впали приблизно на 400 млн барелів і мають знижуватися далі до кінця 2026 року.</p>
<p>За оновленим прогнозом EIA, середня спотова ціна Brent у 2026 році становитиме близько $91/барель. Це майже на 5% вище за попередній прогноз агентства на 2026 рік. Прогноз для WTI підвищено до $84,65/барель, також майже на 5% порівняно з попередньою оцінкою.</p>
<p>Reuters зазначило, що різке зростання цін на нафту й пальне стало найбільш помітним наслідком більш ніж шести місяців війни з Іраном для глобальних енергетичних ринків. У матеріалі вказано, що Тегеран обмежував нафтові потоки через Ормузьку протоку та атакував енергетичну інфраструктуру сусідніх країн у відповідь на удари США.</p>
<h4>Обсяги простоїв залишаються значними</h4>
<p>За даними Reuters, EIA оцінило простої близькосхідного видобутку у серпні на рівні 6,7 млн барелів на добу проти 5 млн барелів на добу в липні. Серед причин названо атаки на саудівський експорт через Баб-ель-Мандеб і падіння відвантажень із Янбу.</p>
<p>EIA очікує, що у четвертому кварталі простої на Близькому Сході становитимуть у середньому близько 5,7 млн барелів на добу. Агентство також повідомило, що регіональний видобуток і експорт не повернуться до доконфліктного рівня до другого кварталу наступного року. Reuters уточнило, що звіт EIA був завершений 3 вересня, до останньої ескалації, яка 9 вересня підняла Brent вище $100/барель.</p>
<p>Для ринку LPG повідомлення має значення через загальний механізм ціноутворення на енергетичні продукти: скорочення запасів і вищі ціни на нафту змінюють зовнішнє цінове середовище для нафтопродуктів. Окремого прогнозу щодо LPG у повідомленні Reuters про EIA не наведено.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-eia-hikes-oil-price-forecasts-iran-war-drains-global-stockpile-2026-09-09/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/10/eia-pidvishhila-prognoz-cin-na-naftu-pislya-padinnya-svitovix-zapasiv-na-400-mln-bareliv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сім країн ОПЕК+ зберегли рівні видобутку на жовтень без змін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/09/155242/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/09/155242/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Sep 2026 07:47:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel pricing]]></category>
		<category><![CDATA[market balance]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[баланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155242</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31197-OPEC.jpg" alt="Сім країн ОПЕК+ зберегли рівні видобутку на жовтень без змін"/><br />ОПЕК 6 вересня 2026 року повідомила, а 8 вересня рішення залишалося ключовим фактором для ринку, що сім країн ОПЕК+ збережуть обов’язкові рівні видобутку на жовтень 2026 року на рівні вересня. Рішення стосується Саудівської Аравії, росії, Іраку, Кувейту, Казахстану, Алжиру та Оману. Після попереднього підвищення на 188 тис. барелів на добу сім країн ОПЕК+ взяли паузу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31197-OPEC.jpg" alt="Сім країн ОПЕК+ зберегли рівні видобутку на жовтень без змін"/><br /><p>ОПЕК 6 вересня 2026 року повідомила, а 8 вересня рішення залишалося ключовим фактором для ринку, що сім країн ОПЕК+ збережуть обов’язкові рівні видобутку на жовтень 2026 року на рівні вересня. Рішення стосується Саудівської Аравії, росії, Іраку, Кувейту, Казахстану, Алжиру та Оману.</p>
<h3>Після попереднього підвищення на 188 тис. барелів на добу сім країн ОПЕК+ взяли паузу в зміні рівнів видобутку</h3>
<p>Сім країн ОПЕК+, які раніше оголошували додаткові добровільні коригування у квітні та листопаді 2023 року, провели віртуальну зустріч 6 вересня 2026 року. Учасниками були Саудівська Аравія, росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман. Предметом обговорення стали глобальні ринкові умови та прогноз.</p>
<p>За офіційним повідомленням ОПЕК, сім країн вирішили зберегти на жовтень 2026 року обов’язкові рівні видобутку, встановлені для вересня 2026 року. Це означає, що після попереднього коригування на вересень група не оголосила нового збільшення для жовтня.</p>
<p>У серпні ці самі країни погодили коригування видобутку на 188 тис. барелів на добу на вересень 2026 року. ОПЕК пояснювала тодішнє рішення колективним зобов’язанням підтримувати стабільність нафтового ринку. Жовтневе рішення, навпаки, зафіксувало паузу в зміні рівнів видобутку.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів рішення ОПЕК+ має значення через вплив сирої нафти на вартість переробки, котирування моторних палив і маржу НПЗ. Джерело не наводить окремих оцінок впливу на LPG, але рішення виробників сирої нафти є частиною цінового фону для всього комплексу нафтової сировини та нафтопродуктів.</p>
<p>ОПЕК також повідомила, що сім країн продовжать проводити щомісячні зустрічі для оцінки ринкових умов, дотримання домовленостей та компенсацій. Наступну зустріч заплановано на 4 жовтня 2026 року.</p>
<blockquote><p>ОПЕК: «Сім країн-учасниць вирішили зберегти обов’язковий видобуток вересня 2026 року для жовтня 2026 року, як зазначено в таблиці».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/pr-detail/613-6-september-2026.html">OPEC</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31197-OPEC.jpg" alt="Сім країн ОПЕК+ зберегли рівні видобутку на жовтень без змін"/><br /><p>ОПЕК 6 вересня 2026 року повідомила, а 8 вересня рішення залишалося ключовим фактором для ринку, що сім країн ОПЕК+ збережуть обов’язкові рівні видобутку на жовтень 2026 року на рівні вересня. Рішення стосується Саудівської Аравії, росії, Іраку, Кувейту, Казахстану, Алжиру та Оману.</p>
<h3>Після попереднього підвищення на 188 тис. барелів на добу сім країн ОПЕК+ взяли паузу в зміні рівнів видобутку</h3>
<p>Сім країн ОПЕК+, які раніше оголошували додаткові добровільні коригування у квітні та листопаді 2023 року, провели віртуальну зустріч 6 вересня 2026 року. Учасниками були Саудівська Аравія, росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман. Предметом обговорення стали глобальні ринкові умови та прогноз.</p>
<p>За офіційним повідомленням ОПЕК, сім країн вирішили зберегти на жовтень 2026 року обов’язкові рівні видобутку, встановлені для вересня 2026 року. Це означає, що після попереднього коригування на вересень група не оголосила нового збільшення для жовтня.</p>
<p>У серпні ці самі країни погодили коригування видобутку на 188 тис. барелів на добу на вересень 2026 року. ОПЕК пояснювала тодішнє рішення колективним зобов’язанням підтримувати стабільність нафтового ринку. Жовтневе рішення, навпаки, зафіксувало паузу в зміні рівнів видобутку.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів рішення ОПЕК+ має значення через вплив сирої нафти на вартість переробки, котирування моторних палив і маржу НПЗ. Джерело не наводить окремих оцінок впливу на LPG, але рішення виробників сирої нафти є частиною цінового фону для всього комплексу нафтової сировини та нафтопродуктів.</p>
<p>ОПЕК також повідомила, що сім країн продовжать проводити щомісячні зустрічі для оцінки ринкових умов, дотримання домовленостей та компенсацій. Наступну зустріч заплановано на 4 жовтня 2026 року.</p>
<blockquote><p>ОПЕК: «Сім країн-учасниць вирішили зберегти обов’язковий видобуток вересня 2026 року для жовтня 2026 року, як зазначено в таблиці».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/pr-detail/613-6-september-2026.html">OPEC</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/09/155242/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейські запаси пального рухаються до багаторічних мінімумів на тлі високої маржі переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/yevropejski-zapasi-palnogo-ruxayutsya-do-bagatorichnix-minimumiv-na-tli-visoko%d1%97-marzhi-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/yevropejski-zapasi-palnogo-ruxayutsya-do-bagatorichnix-minimumiv-na-tli-visoko%d1%97-marzhi-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 08:21:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel margins]]></category>
		<category><![CDATA[European fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline margins]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[маржа бензину]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154485</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30714-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейські запаси пального рухаються до багаторічних мінімумів на тлі високої маржі переробки"/><br />Європейський дизельний ринок може ще більше затягнутися через поєднання перебоїв у постачанні та низьких запасів. Матеріал важливий і для бензинів: маржа переробки бензину та дизпального раніше цього місяця підскочила до нових рекордних рівнів після ескалації на Близькому Сході. Європейський ринок дорожнього пального отримує ціновий тиск із боку запасів, НПЗ і логістики За повідомленням OilPrice.com, Morgan [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30714-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейські запаси пального рухаються до багаторічних мінімумів на тлі високої маржі переробки"/><br /><p>Європейський дизельний ринок може ще більше затягнутися через поєднання перебоїв у постачанні та низьких запасів. Матеріал важливий і для бензинів: маржа переробки бензину та дизпального раніше цього місяця підскочила до нових рекордних рівнів після ескалації на Близькому Сході.</p>
<h3>Європейський ринок дорожнього пального отримує ціновий тиск із боку запасів, НПЗ і логістики</h3>
<p>За повідомленням OilPrice.com, Morgan Stanley очікує подальшого зниження європейських дизельних запасів до багаторічних мінімумів наприкінці року. Хоча основний акцент матеріалу зроблено на дизельному сегменті, OilPrice.com прямо зазначає, що маржа переробки бензину та дизпального на початку місяця зросла до нових рекордних рівнів.</p>
<p>Причинами названо повторну ескалацію на Близькому Сході, заборону росії на експорт дизпального та скорочення глобальних запасів пального. У Європі дизельна маржа переробки перевищила $60 за барель після російської заборони експорту, запровадженої для пом’якшення внутрішньої паливної кризи, спричиненої серією українських ударів по російських НПЗ.</p>
<p>Для бензинового ринку висновок полягає не у прямому дефіциті одного продукту, а в загальній напрузі сегменту дорожнього пального. Якщо НПЗ стикаються з обмеженнями сировини, логістики або ремонтів, наростити випуск бензину швидко складно. Саме тому висока маржа переробки стає індикатором того, що споживачі конкурують за обмежені обсяги готового пального.</p>
<blockquote><p>«На відміну від сирої нафти, рафіновані продукти мають значно менше варіантів пом’якшення ситуації. Кілька близькосхідних НПЗ залишаються під впливом поточного конфлікту, тоді як російські експортні обмеження на дизель і далі стримують глобальну доступність», — сказав Оле Гансен, керівник стратегії товарних ринків Saxo Bank.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Europe-Faces-Diesel-Crunch-as-Inventories-Head-Toward-Multi-Year-Lows.amp.html" target="_blank">OilPrice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30714-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейські запаси пального рухаються до багаторічних мінімумів на тлі високої маржі переробки"/><br /><p>Європейський дизельний ринок може ще більше затягнутися через поєднання перебоїв у постачанні та низьких запасів. Матеріал важливий і для бензинів: маржа переробки бензину та дизпального раніше цього місяця підскочила до нових рекордних рівнів після ескалації на Близькому Сході.</p>
<h3>Європейський ринок дорожнього пального отримує ціновий тиск із боку запасів, НПЗ і логістики</h3>
<p>За повідомленням OilPrice.com, Morgan Stanley очікує подальшого зниження європейських дизельних запасів до багаторічних мінімумів наприкінці року. Хоча основний акцент матеріалу зроблено на дизельному сегменті, OilPrice.com прямо зазначає, що маржа переробки бензину та дизпального на початку місяця зросла до нових рекордних рівнів.</p>
<p>Причинами названо повторну ескалацію на Близькому Сході, заборону росії на експорт дизпального та скорочення глобальних запасів пального. У Європі дизельна маржа переробки перевищила $60 за барель після російської заборони експорту, запровадженої для пом’якшення внутрішньої паливної кризи, спричиненої серією українських ударів по російських НПЗ.</p>
<p>Для бензинового ринку висновок полягає не у прямому дефіциті одного продукту, а в загальній напрузі сегменту дорожнього пального. Якщо НПЗ стикаються з обмеженнями сировини, логістики або ремонтів, наростити випуск бензину швидко складно. Саме тому висока маржа переробки стає індикатором того, що споживачі конкурують за обмежені обсяги готового пального.</p>
<blockquote><p>«На відміну від сирої нафти, рафіновані продукти мають значно менше варіантів пом’якшення ситуації. Кілька близькосхідних НПЗ залишаються під впливом поточного конфлікту, тоді як російські експортні обмеження на дизель і далі стримують глобальну доступність», — сказав Оле Гансен, керівник стратегії товарних ринків Saxo Bank.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Europe-Faces-Diesel-Crunch-as-Inventories-Head-Toward-Multi-Year-Lows.amp.html" target="_blank">OilPrice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/yevropejski-zapasi-palnogo-ruxayutsya-do-bagatorichnix-minimumiv-na-tli-visoko%d1%97-marzhi-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський індикатор пропану Argus CIF ARA залишився в центрі уваги ринку перед завершенням червневого контракту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/yevropejskij-indikator-propanu-argus-cif-ara-zalishivsya-v-centri-uvagi-rinku-pered-zavershennyam-chervnevogo-kontraktu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/yevropejskij-indikator-propanu-argus-cif-ara-zalishivsya-v-centri-uvagi-rinku-pered-zavershennyam-chervnevogo-kontraktu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 05:40:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Argus]]></category>
		<category><![CDATA[CIF ARA]]></category>
		<category><![CDATA[European LPG]]></category>
		<category><![CDATA[pricing]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[європейський LPG]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154198</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30530-LPG.png" alt="Європейський індикатор пропану Argus CIF ARA залишився в центрі уваги ринку перед завершенням червневого контракту"/><br />На 29 червня 2026 року Barchart показував котирування European Propane CIF ARA Argus Swap Jun ’26 на NYMEX із позначкою 546.24s та зміною +1.94. Для ринку LPG це важливий біржовий орієнтир, прив’язаний до північно-західноєвропейського вузла Amsterdam–Rotterdam–Antwerp. Що показав ринковий індикатор Barchart опублікував дані щодо European Propane CIF ARA Argus Swap Jun ’26, біржовий код JPSM26. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30530-LPG.png" alt="Європейський індикатор пропану Argus CIF ARA залишився в центрі уваги ринку перед завершенням червневого контракту"/><br /><p>На 29 червня 2026 року Barchart показував котирування European Propane CIF ARA Argus Swap Jun ’26 на NYMEX із позначкою 546.24s та зміною +1.94. Для ринку LPG це важливий біржовий орієнтир, прив’язаний до північно-західноєвропейського вузла Amsterdam–Rotterdam–Antwerp.</p>
<h4>Що показав ринковий індикатор</h4>
<p>Barchart опублікував дані щодо European Propane CIF ARA Argus Swap Jun ’26, біржовий код JPSM26. У картці інструмента зазначено біржу NYMEX, point value $100 та дату експірації 30 червня 2026 року. У переліку пов’язаних інструментів для JPSM26 було наведено значення 546.24s із зміною +1.94.</p>
<p>Індикатор CIF ARA використовується для оцінки вартості пропану з доставкою до району Amsterdam–Rotterdam–Antwerp. Для європейського ринку LPG такі котирування важливі як база для хеджування, контрактних формул і порівняння фізичних цін із біржовими орієнтирами.</p>
<p>Окремо CME Group публікує сторінки для European Propane CIF ARA (Argus) та European Butane CIF ARA (Argus) futures. Для ринку це означає, що пропан і бутан, ключові компоненти LPG, мають окремі біржові інструменти, пов’язані з оцінками Argus.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/futures/quotes/JPSM26">Barchart</a>, <a href="https://www.cmegroup.com/markets/energy/petrochemicals/european-propane-cif-ara-argus-swap.html">CME Group</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30530-LPG.png" alt="Європейський індикатор пропану Argus CIF ARA залишився в центрі уваги ринку перед завершенням червневого контракту"/><br /><p>На 29 червня 2026 року Barchart показував котирування European Propane CIF ARA Argus Swap Jun ’26 на NYMEX із позначкою 546.24s та зміною +1.94. Для ринку LPG це важливий біржовий орієнтир, прив’язаний до північно-західноєвропейського вузла Amsterdam–Rotterdam–Antwerp.</p>
<h4>Що показав ринковий індикатор</h4>
<p>Barchart опублікував дані щодо European Propane CIF ARA Argus Swap Jun ’26, біржовий код JPSM26. У картці інструмента зазначено біржу NYMEX, point value $100 та дату експірації 30 червня 2026 року. У переліку пов’язаних інструментів для JPSM26 було наведено значення 546.24s із зміною +1.94.</p>
<p>Індикатор CIF ARA використовується для оцінки вартості пропану з доставкою до району Amsterdam–Rotterdam–Antwerp. Для європейського ринку LPG такі котирування важливі як база для хеджування, контрактних формул і порівняння фізичних цін із біржовими орієнтирами.</p>
<p>Окремо CME Group публікує сторінки для European Propane CIF ARA (Argus) та European Butane CIF ARA (Argus) futures. Для ринку це означає, що пропан і бутан, ключові компоненти LPG, мають окремі біржові інструменти, пов’язані з оцінками Argus.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/futures/quotes/JPSM26">Barchart</a>, <a href="https://www.cmegroup.com/markets/energy/petrochemicals/european-propane-cif-ara-argus-swap.html">CME Group</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/yevropejskij-indikator-propanu-argus-cif-ara-zalishivsya-v-centri-uvagi-rinku-pered-zavershennyam-chervnevogo-kontraktu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Паливний ринок України взимку 2026 року: між імпортною залежністю та критичною стійкістю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/04/palivnij-rinok-ukra%d1%97ni-vzimku-2026-roku-mizh-importnoyu-zalezhnistyu-ta-kritichnoyu-stijkistyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/04/palivnij-rinok-ukra%d1%97ni-vzimku-2026-roku-mizh-importnoyu-zalezhnistyu-ta-kritichnoyu-stijkistyu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Feb 2026 11:33:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy poverty]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[price formation]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[winter risks]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична бідність]]></category>
		<category><![CDATA[зимові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153570</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30101-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Паливний ринок України взимку 2026 року: між імпортною залежністю та критичною стійкістю"/><br />Зимовий період 2026 року став серйозним випробуванням для паливного ринку України. Повна імпортозалежність, високі ціни, логістичні обмеження та воєнні ризики сформували ситуацію, у якій дизель, бензин і скраплений газ опинилися в зоні максимального системного ризику. Кількісні індикатори свідчать: без превентивних рішень ринок входить у фазу підвищеної вразливості. Паливний ринок України взимку 2026 року Загальна оцінка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30101-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Паливний ринок України взимку 2026 року: між імпортною залежністю та критичною стійкістю"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Зимовий період 2026 року став серйозним випробуванням для паливного ринку України. Повна імпортозалежність, високі ціни, логістичні обмеження та воєнні ризики сформували ситуацію, у якій дизель, бензин і скраплений газ опинилися в зоні максимального системного ризику. Кількісні індикатори свідчать: без превентивних рішень ринок входить у фазу підвищеної вразливості.</p>
<h3>Паливний ринок України взимку 2026 року</h3>
<h4>Загальна оцінка ситуації</h4>
<p>Станом на початок 2026 року Україна <strong>практично повністю залежить від імпорту</strong> моторних палив і скрапленого газу. Зниження внутрішніх виробничих потужностей та війна перетворили зимовий сезон на повноцінний стрес-тест.</p>
<ul>
<li><strong>Бензин</strong> у роздрібі подорожчав до <strong>близько 67 грн/л</strong>.</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> — до <strong>73 грн/л</strong>.</li>
<li><strong>LPG</strong> демонструє підвищену чутливість до морозів і логістики.</li>
</ul>
<p>За методологією <em>RISK-EU</em> Україна перебуває в <strong>критичній зоні ризику</strong> за всіма трьома видами палива. Ризиковий індекс для дизеля становить <strong>25 із 25 можливих балів</strong>, що відповідає максимальному рівню загрози.</p>
<h4>Дизельне пальне як ключовий ресурс</h4>
<p>У січні 2026 року дизель став найбільш проблемним сегментом. Низькі температури, тривалі відключення електроенергії та масове використання генераторів спричинили <strong>зростання споживання більш ніж на 20%</strong> за умов повної імпортозалежності.</p>
<ul>
<li>У листопаді–грудні 2025 року імпортовано <strong>рекордні обсяги</strong> пального напередодні підвищення акцизів.</li>
<li>У сільській місцевості дизель <strong>перерозподіляється</strong> з виробничих потреб на генератори.</li>
<li>Виникають вторинні ризики: <em>зниження продуктивності агросектору</em> та зростання витрат.</li>
</ul>
<h4>Якість дизеля та морозний фактор</h4>
<p>За температури <strong>–25°C</strong> стандартні суміші втрачають текучість через парафінізацію. Дефіцитним стає навіть європейський <em>арктичний дизель Class F</em>, розрахований на <strong>–32°C</strong>.</p>
<p>Відсутність роботи українських НПЗ обмежує можливості виробництва зимових сумішей, що призводить до <strong>збоїв логістики</strong> та неритмічного постачання АЗС у морозний період.</p>
<h4>Ціни та конкуренція</h4>
<ul>
<li>Преміальні мережі утримують ціни близько <strong>62,99 грн/л</strong>.</li>
<li>Дискаунтери — <strong>51–54 грн/л</strong>.</li>
<li>Різниця <strong>10–12 грн/л</strong> вказує на структурні проблеми конкуренції.</li>
</ul>
<p>За оцінками Центру Разумкова, націнка у преміальних мережах може бути <strong>завищена щонайменше на 5 грн/л</strong>. Сукупне податкове навантаження (ПДВ та акциз) становить <strong>42–47%</strong> вартості літра.</p>
<h4>Бензин: логістичні вузькі місця</h4>
<p>У великих містах ситуація залишається відносно стабільною, однак ризики зберігаються.</p>
<ul>
<li>А-95 коштує <strong>57–60 грн/л</strong>, преміальні марки — до <strong>69 грн/л</strong>.</li>
<li>Ключова загроза — <strong>порушення південного імпортного коридору</strong>.</li>
</ul>
<p>Порти Рені та Ізмаїл забезпечують до <strong>60% імпорту світлих нафтопродуктів</strong>. Замерзання Дунаю за <em>–25°C</em> може призвести до втрати найстабільнішого каналу постачання.</p>
<h4>Каскадний попит і гуртові ціни</h4>
<ul>
<li>А-95 на гуртовому ринку: <strong>+10,8%</strong> (самовивіз) та <strong>+18,3%</strong> (FCA).</li>
<li>Зимове дизпальне: <strong>+14,5%</strong>.</li>
<li>LPG: <strong>+1,9%</strong>.</li>
</ul>
<p>Стриманіше зростання в роздробі свідчить про <strong>накопичення потенціалу</strong> для подальшого коригування цін на АЗС.</p>
<h4>LPG: фізичні та якісні обмеження</h4>
<p>За температур нижче <strong>–25°C</strong> стандартна суміш 50/50 пропан-бутан втрачає ефективність: бутан не випаровується, а тиск у системі падає на <strong>30–40%</strong>.</p>
<ul>
<li>Ризик зупинки транспорту та котлів у приватному секторі.</li>
<li>Залежність від дунайських терміналів ще вища, ніж у бензину.</li>
<li>Постачання некондиційних сумішей знижує енергетичну цінність на <strong>10–15%</strong>.</li>
</ul>
<h4>Соціально-економічний вимір</h4>
<p>Середня заробітна плата в Україні становить <strong>24 292,9 грн </strong>(ПФУ). Заправка 50 л бензину на преміальній АЗС обходиться приблизно у <strong>3000 грн</strong>, або <strong>12,4% місячного доходу</strong>.</p>
<p>Для сільських домогосподарств це формує <strong>ризик енергетичної бідності</strong>, який посилюється підвищенням акцизів з 1 січня 2026 року:</p>
<ul>
<li>Бензин: з <strong>271,7</strong> до <strong>300,8 євро/т</strong>.</li>
<li>Дизель: з <strong>215,7</strong> до <strong>253,8 євро/т</strong>.</li>
</ul>
<p>Це додає до роздрібної ціни <strong>2–3 грн/л</strong> за умов обмеженої платоспроможності споживачів.</p>
<h4>Висновки для України в умовах війни</h4>
<ul>
<li><strong>Ринок нафтопродуктів</strong>: критична потреба у диверсифікації імпорту та формуванні резервів арктичного дизеля щонайменше на <strong>30 діб</strong>.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: захист дунайського напрямку, інвестиції в логістику та страхування воєнних ризиків.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: необхідність прозорості структури ціни, контролю маржі та запобігання концентрації ринку.</li>
</ul>
<p>Паливний сектор України взимку 2026 року балансує між функціонуванням у логіці національної безпеки та ризиком системних збоїв. За температур <strong>–25°C</strong> дефіцит або непридатність палива може паралізувати генераторну інфраструктуру й транспорт, посиливши соціальну напругу та інфляцію.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong></p>
<p><a href="https://razumkov.org.ua/statti/palyvnyi-gamsel" target="_blank">razumkov.org.ua</a></p>
<p><a href="https://t.me/fuelrisk_ua/239" target="_blank">fuelrisk_ua</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30101-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Паливний ринок України взимку 2026 року: між імпортною залежністю та критичною стійкістю"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Зимовий період 2026 року став серйозним випробуванням для паливного ринку України. Повна імпортозалежність, високі ціни, логістичні обмеження та воєнні ризики сформували ситуацію, у якій дизель, бензин і скраплений газ опинилися в зоні максимального системного ризику. Кількісні індикатори свідчать: без превентивних рішень ринок входить у фазу підвищеної вразливості.</p>
<h3>Паливний ринок України взимку 2026 року</h3>
<h4>Загальна оцінка ситуації</h4>
<p>Станом на початок 2026 року Україна <strong>практично повністю залежить від імпорту</strong> моторних палив і скрапленого газу. Зниження внутрішніх виробничих потужностей та війна перетворили зимовий сезон на повноцінний стрес-тест.</p>
<ul>
<li><strong>Бензин</strong> у роздрібі подорожчав до <strong>близько 67 грн/л</strong>.</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> — до <strong>73 грн/л</strong>.</li>
<li><strong>LPG</strong> демонструє підвищену чутливість до морозів і логістики.</li>
</ul>
<p>За методологією <em>RISK-EU</em> Україна перебуває в <strong>критичній зоні ризику</strong> за всіма трьома видами палива. Ризиковий індекс для дизеля становить <strong>25 із 25 можливих балів</strong>, що відповідає максимальному рівню загрози.</p>
<h4>Дизельне пальне як ключовий ресурс</h4>
<p>У січні 2026 року дизель став найбільш проблемним сегментом. Низькі температури, тривалі відключення електроенергії та масове використання генераторів спричинили <strong>зростання споживання більш ніж на 20%</strong> за умов повної імпортозалежності.</p>
<ul>
<li>У листопаді–грудні 2025 року імпортовано <strong>рекордні обсяги</strong> пального напередодні підвищення акцизів.</li>
<li>У сільській місцевості дизель <strong>перерозподіляється</strong> з виробничих потреб на генератори.</li>
<li>Виникають вторинні ризики: <em>зниження продуктивності агросектору</em> та зростання витрат.</li>
</ul>
<h4>Якість дизеля та морозний фактор</h4>
<p>За температури <strong>–25°C</strong> стандартні суміші втрачають текучість через парафінізацію. Дефіцитним стає навіть європейський <em>арктичний дизель Class F</em>, розрахований на <strong>–32°C</strong>.</p>
<p>Відсутність роботи українських НПЗ обмежує можливості виробництва зимових сумішей, що призводить до <strong>збоїв логістики</strong> та неритмічного постачання АЗС у морозний період.</p>
<h4>Ціни та конкуренція</h4>
<ul>
<li>Преміальні мережі утримують ціни близько <strong>62,99 грн/л</strong>.</li>
<li>Дискаунтери — <strong>51–54 грн/л</strong>.</li>
<li>Різниця <strong>10–12 грн/л</strong> вказує на структурні проблеми конкуренції.</li>
</ul>
<p>За оцінками Центру Разумкова, націнка у преміальних мережах може бути <strong>завищена щонайменше на 5 грн/л</strong>. Сукупне податкове навантаження (ПДВ та акциз) становить <strong>42–47%</strong> вартості літра.</p>
<h4>Бензин: логістичні вузькі місця</h4>
<p>У великих містах ситуація залишається відносно стабільною, однак ризики зберігаються.</p>
<ul>
<li>А-95 коштує <strong>57–60 грн/л</strong>, преміальні марки — до <strong>69 грн/л</strong>.</li>
<li>Ключова загроза — <strong>порушення південного імпортного коридору</strong>.</li>
</ul>
<p>Порти Рені та Ізмаїл забезпечують до <strong>60% імпорту світлих нафтопродуктів</strong>. Замерзання Дунаю за <em>–25°C</em> може призвести до втрати найстабільнішого каналу постачання.</p>
<h4>Каскадний попит і гуртові ціни</h4>
<ul>
<li>А-95 на гуртовому ринку: <strong>+10,8%</strong> (самовивіз) та <strong>+18,3%</strong> (FCA).</li>
<li>Зимове дизпальне: <strong>+14,5%</strong>.</li>
<li>LPG: <strong>+1,9%</strong>.</li>
</ul>
<p>Стриманіше зростання в роздробі свідчить про <strong>накопичення потенціалу</strong> для подальшого коригування цін на АЗС.</p>
<h4>LPG: фізичні та якісні обмеження</h4>
<p>За температур нижче <strong>–25°C</strong> стандартна суміш 50/50 пропан-бутан втрачає ефективність: бутан не випаровується, а тиск у системі падає на <strong>30–40%</strong>.</p>
<ul>
<li>Ризик зупинки транспорту та котлів у приватному секторі.</li>
<li>Залежність від дунайських терміналів ще вища, ніж у бензину.</li>
<li>Постачання некондиційних сумішей знижує енергетичну цінність на <strong>10–15%</strong>.</li>
</ul>
<h4>Соціально-економічний вимір</h4>
<p>Середня заробітна плата в Україні становить <strong>24 292,9 грн </strong>(ПФУ). Заправка 50 л бензину на преміальній АЗС обходиться приблизно у <strong>3000 грн</strong>, або <strong>12,4% місячного доходу</strong>.</p>
<p>Для сільських домогосподарств це формує <strong>ризик енергетичної бідності</strong>, який посилюється підвищенням акцизів з 1 січня 2026 року:</p>
<ul>
<li>Бензин: з <strong>271,7</strong> до <strong>300,8 євро/т</strong>.</li>
<li>Дизель: з <strong>215,7</strong> до <strong>253,8 євро/т</strong>.</li>
</ul>
<p>Це додає до роздрібної ціни <strong>2–3 грн/л</strong> за умов обмеженої платоспроможності споживачів.</p>
<h4>Висновки для України в умовах війни</h4>
<ul>
<li><strong>Ринок нафтопродуктів</strong>: критична потреба у диверсифікації імпорту та формуванні резервів арктичного дизеля щонайменше на <strong>30 діб</strong>.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: захист дунайського напрямку, інвестиції в логістику та страхування воєнних ризиків.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: необхідність прозорості структури ціни, контролю маржі та запобігання концентрації ринку.</li>
</ul>
<p>Паливний сектор України взимку 2026 року балансує між функціонуванням у логіці національної безпеки та ризиком системних збоїв. За температур <strong>–25°C</strong> дефіцит або непридатність палива може паралізувати генераторну інфраструктуру й транспорт, посиливши соціальну напругу та інфляцію.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong></p>
<p><a href="https://razumkov.org.ua/statti/palyvnyi-gamsel" target="_blank">razumkov.org.ua</a></p>
<p><a href="https://t.me/fuelrisk_ua/239" target="_blank">fuelrisk_ua</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/04/palivnij-rinok-ukra%d1%97ni-vzimku-2026-roku-mizh-importnoyu-zalezhnistyu-ta-kritichnoyu-stijkistyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МНТ «Південний»: тест для паливного ринку і виклик для держави</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/13/mnt-pivdennij-test-dlya-palivnogo-rinku-i-viklik-dlya-derzhavi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/13/mnt-pivdennij-test-dlya-palivnogo-rinku-i-viklik-dlya-derzhavi/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 13 Dec 2025 19:15:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel import]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[gas stations]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Pivdennyi Oil Terminal]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[АМКУ]]></category>
		<category><![CDATA[державні активи]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[МНТ Південний]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічна інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153444</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30018-Порт_Южный.jpg" alt="МНТ «Південний»: тест для паливного ринку і виклик для держави"/><br />Рішення про майбутнє Морського нафтового термінала «Південний» давно вийшло за межі одного інфраструктурного об’єкта. Це історія не лише про порт, а й про баланс сил на паливному ринку, конкуренцію та роль держави у стратегічній логістиці. Сценарій, який нині обговорюють кулуарно, — залучення до управління потужного приватного гравця, наприклад ОККО. І саме він потребує уважного аналізу. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30018-Порт_Южный.jpg" alt="МНТ «Південний»: тест для паливного ринку і виклик для держави"/><br /><p class="western" align="left">Рішення про майбутнє Морського нафтового термінала «Південний» давно вийшло за межі одного інфраструктурного об’єкта. Це історія не лише про порт, а й про баланс сил на паливному ринку, конкуренцію та роль держави у стратегічній логістиці. Сценарій, який нині обговорюють кулуарно, — залучення до управління потужного приватного гравця, наприклад ОККО. І саме він потребує уважного аналізу.</p>
<h2 class="western" align="left">Чому «Південний» став вузловою точкою</h2>
<p class="western" align="left">Термінал залишається одним із небагатьох морських активів, здатних забезпечити масштабну перевалку нафти та нафтопродуктів. Будувався він ще у далекому 2001 році для проєкту «Одеса-Броди». На думку фахівців в ідеалі Термінал має залишатися у державній власності, а трейдери мають сплачувати держкоманії за послуги за перевалювання. Доступ до терміналу має бути прозорим та рівним для усіх імпортерів. Саме це дозволить не спотворити конкуренцію на гуртовому паливному ринку та, як наслідок, на роздрібному ринку. Але є одне але.</p>
<p class="western" align="left">Формально рішення про створення окремого держпідприємства ухвалене, але за півтора року об’єкт так і не запрацював. Причина — дефіцит бюджету та відсутність чіткої операційної моделі.</p>
<p class="western" align="left">У результаті держава має стратегічний актив, але не може використати його економічний і безпековий потенціал. Саме тут виникає ідея: віддати управління приватному оператору.</p>
<h2 class="western" align="left">Ризики для ринку</h2>
<p class="western" align="left">Передача «Південного» великій вертикально інтегрованій компанії може створити низку проблем:</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Концентрація логістики.</strong> Один оператор контролює ключовий морський вхід, що знижує конкуренцію.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Ціновий вплив.</strong> Контроль перевалки дозволяє формувати маржу не ринком, а доступом до інфраструктури.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Дискримінація доступу.</strong> Формально відкриті правила можуть приховувати різні умови для конкурентів.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Стратегічна вразливість.</strong> Критична інфраструктура залежить від рішень однієї компанії.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Усе це може деформувати ринок навіть без прямого порушення закону.</p>
<h2 class="western" align="left">Хто постраждає найбільше</h2>
<p class="western" align="left">Найвразливішими у такій моделі стають незалежні імпортери та малі мережі АЗС. Для них це означає:</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left">втрату доступу до морського імпорту як інструменту конкуренції;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">зростання бар’єрів і витрат;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">скорочення маржі до рівня, що не дозволяє масштабувати бізнес;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">поступове витіснення з оптового сегмента.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Ринок рухатиметься до моделі кількох домінуючих груп і великої кількості залежних регіональних операторів.</p>
<h2 class="western" align="left">Наслідки для споживачів</h2>
<p class="western" align="left">Для водіїв ефект не буде миттєвим. Але стратегічно ризики очевидні:</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left">менша цінова конкуренція;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">повільніша реакція на падіння світових котирувань;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">розрив між великими брендами та дешевими регіональними АЗС;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">потенційне зростання цін через підвищення оптової складової.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Інакше кажучи, споживач платить не лише за пальне, а й за структуру ринку.</p>
<h2 class="western" align="left">Роль держави та АМКУ</h2>
<p class="western" align="left">Ключове питання — не участь приватного бізнесу, а умови цієї участі.</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left">Держава має зберегти контроль над правилами доступу до «Південного».</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">Потрібні чіткі методики тарифоутворення та недискримінаційний доступ.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">АМКУ повинен оцінювати не лише формальну концентрацію, а й фактичний вплив на суміжні ринки.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">Поведінкові зобов’язання мають стати умовою будь-якої угоди.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Без активної ролі держави та антимонопольного нагляду інфраструктурні рішення перетворюються на ринкові перекоси.</p>
<h2 class="western" align="left">Підсумок</h2>
<p class="western" align="left">Сценарій «велика компанія плюс МНТ Південний» може дати швидкий операційний ефект для держави. Але він несе системні ризики для конкуренції. Можливим він стане лише за умови прозорого регулювання, відкритого доступу і постійного нагляду.</p>
<p class="western" align="left">Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30018-Порт_Южный.jpg" alt="МНТ «Південний»: тест для паливного ринку і виклик для держави"/><br /><p class="western" align="left">Рішення про майбутнє Морського нафтового термінала «Південний» давно вийшло за межі одного інфраструктурного об’єкта. Це історія не лише про порт, а й про баланс сил на паливному ринку, конкуренцію та роль держави у стратегічній логістиці. Сценарій, який нині обговорюють кулуарно, — залучення до управління потужного приватного гравця, наприклад ОККО. І саме він потребує уважного аналізу.</p>
<h2 class="western" align="left">Чому «Південний» став вузловою точкою</h2>
<p class="western" align="left">Термінал залишається одним із небагатьох морських активів, здатних забезпечити масштабну перевалку нафти та нафтопродуктів. Будувався він ще у далекому 2001 році для проєкту «Одеса-Броди». На думку фахівців в ідеалі Термінал має залишатися у державній власності, а трейдери мають сплачувати держкоманії за послуги за перевалювання. Доступ до терміналу має бути прозорим та рівним для усіх імпортерів. Саме це дозволить не спотворити конкуренцію на гуртовому паливному ринку та, як наслідок, на роздрібному ринку. Але є одне але.</p>
<p class="western" align="left">Формально рішення про створення окремого держпідприємства ухвалене, але за півтора року об’єкт так і не запрацював. Причина — дефіцит бюджету та відсутність чіткої операційної моделі.</p>
<p class="western" align="left">У результаті держава має стратегічний актив, але не може використати його економічний і безпековий потенціал. Саме тут виникає ідея: віддати управління приватному оператору.</p>
<h2 class="western" align="left">Ризики для ринку</h2>
<p class="western" align="left">Передача «Південного» великій вертикально інтегрованій компанії може створити низку проблем:</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Концентрація логістики.</strong> Один оператор контролює ключовий морський вхід, що знижує конкуренцію.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Ціновий вплив.</strong> Контроль перевалки дозволяє формувати маржу не ринком, а доступом до інфраструктури.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Дискримінація доступу.</strong> Формально відкриті правила можуть приховувати різні умови для конкурентів.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left"><strong>Стратегічна вразливість.</strong> Критична інфраструктура залежить від рішень однієї компанії.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Усе це може деформувати ринок навіть без прямого порушення закону.</p>
<h2 class="western" align="left">Хто постраждає найбільше</h2>
<p class="western" align="left">Найвразливішими у такій моделі стають незалежні імпортери та малі мережі АЗС. Для них це означає:</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left">втрату доступу до морського імпорту як інструменту конкуренції;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">зростання бар’єрів і витрат;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">скорочення маржі до рівня, що не дозволяє масштабувати бізнес;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">поступове витіснення з оптового сегмента.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Ринок рухатиметься до моделі кількох домінуючих груп і великої кількості залежних регіональних операторів.</p>
<h2 class="western" align="left">Наслідки для споживачів</h2>
<p class="western" align="left">Для водіїв ефект не буде миттєвим. Але стратегічно ризики очевидні:</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left">менша цінова конкуренція;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">повільніша реакція на падіння світових котирувань;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">розрив між великими брендами та дешевими регіональними АЗС;</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">потенційне зростання цін через підвищення оптової складової.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Інакше кажучи, споживач платить не лише за пальне, а й за структуру ринку.</p>
<h2 class="western" align="left">Роль держави та АМКУ</h2>
<p class="western" align="left">Ключове питання — не участь приватного бізнесу, а умови цієї участі.</p>
<ul>
<li>
<p class="western" align="left">Держава має зберегти контроль над правилами доступу до «Південного».</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">Потрібні чіткі методики тарифоутворення та недискримінаційний доступ.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">АМКУ повинен оцінювати не лише формальну концентрацію, а й фактичний вплив на суміжні ринки.</p>
</li>
<li>
<p class="western" align="left">Поведінкові зобов’язання мають стати умовою будь-якої угоди.</p>
</li>
</ul>
<p class="western" align="left">Без активної ролі держави та антимонопольного нагляду інфраструктурні рішення перетворюються на ринкові перекоси.</p>
<h2 class="western" align="left">Підсумок</h2>
<p class="western" align="left">Сценарій «велика компанія плюс МНТ Південний» може дати швидкий операційний ефект для держави. Але він несе системні ризики для конкуренції. Можливим він стане лише за умови прозорого регулювання, відкритого доступу і постійного нагляду.</p>
<p class="western" align="left">Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/13/mnt-pivdennij-test-dlya-palivnogo-rinku-i-viklik-dlya-derzhavi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/cinoutvorennya/feed/ ) in 0.94605 seconds, on Nov 16th, 2026 at 4:09 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 16th, 2026 at 5:09 pm UTC -->