У Німеччині намітився розкол у керівництві через несподіваний розворот у бік атомної енергії. Попри багаторічну опозицію до ядерної генерації, країна демонструє відкритість до її ролі у досягненні кліматичних цілей та зміцненні енергетичної безпеки.

Від історичної опозиції до нової стратегії

Німеччина все виразніше сигналізує про відкритість до атомної енергії – це кардинальний зсув від традиційно негативного ставлення до цього виду генерації. Такий підхід формується на тлі ширшого глобального тренду повернення інтересу до атомної енергії як частини безпечного та низьковуглецевого енергетичного ландшафту.

• Міністерка економіки Катаріна Райхе приєдналася до зустрічі прихильників атомної енергії в ЄС, проігнорувавши захід, присвячений відновлюваній енергетиці, що підкреслило розбіжності у німецькому уряді.
• Водночас міністр довкілля Карстен Шнайдер залишається різко проти атомної енергії. За його словами:
  

  «Ми вирішили відмовитися від атомної енергії. Це також прийнято суспільством. Жодних подальших зобов’язань перед атомною промисловістю не буде»

• У 2023 році Німеччина вивела з експлуатації свої останні три атомні електростанції.

Причини зміни політики

Історична опозиція до атомної енергії сформувалася під впливом політичних подій повоєнної доби – з недовіри до технократії, екологічних та безпекових побоювань, страхів щодо поширення ядерної зброї та загального спротиву концентрованій владі після досвіду нацистської диктатури.

Проте тепер країна змушена переосмислювати підходи через наслідки війни рф проти України, яка оголила залежність німецької економіки від енергоресурсів кремля. До вторгнення росії Німеччина покривала близько 50% своїх потреб у природному газі з російського напрямку.

Європейський і глобальний контекст

Ця зміна в Німеччині вписується у ширший тренд повернення до атомної енергії в Європі:

• Італія та Данія розпочали процес скасування 40-річної заборони на ядерну генерацію.
• Іспанія сигналізує про готовність продовжити роботу АЕС, запланованих до виведення з експлуатації.

Глобально атомна енергія визнається одним із найсильніших рішень для поєднання потреб енергетичної безпеки з кліматичними зобов’язаннями. Атомна генерація має нульові викиди вуглецю й може впроваджуватися практично будь-де, особливо завдяки розвитку малих модульних реакторів.

У червні Світовий банк скасував власну заборону на фінансування атомних проєктів, що сприятиме поширенню таких технологій у країнах, що розвиваються, і, ймовірно, підштовхне інші банки розвитку наслідувати цей приклад.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Стрімке зростання штучного інтелекту (ШІ) супроводжується значною зміною енергоспоживання дата-центрів, що викликає занепокоєння щодо навантаження на енергосистеми та можливостей задовольнити зростаючий попит.

Експерти діляться на два табори: одні вважають цю проблему перебільшеною через майбутні технологічні прориви, інші попереджають про ризики для енергобезпеки та кліматичних цілей. У урядів і технологічних лідерів постає виклик — забезпечити енергією розвиток ШІ, зберігаючи баланс між економікою, екологією та безпекою.

Минулого тижня представники технологічного сектору звернулися до Конгресу США із закликом збільшити виробництво енергії для задоволення стрімкого попиту, спричиненого штучним інтелектом. Енергетичні потреби дата-центрів, які вже є значними, продовжують різко зростати, і, за прогнозами, ця тенденція посилиться у найближчі роки. На тлі цього галузеві експерти лобіють підвищення енерговиробництва, щоб американський технологічний сектор міг зберігати конкурентоспроможність із Китаєм.

«Нам потрібна енергія в усіх формах, — заявив Ерік Шмідт, колишній генеральний директор Google, який нині очолює аналітичний центр Special Competitive Studies Project, що спеціалізується на технологіях та безпеці. — Відновлювана, невідновлювана, будь-яка. Вона має бути доступною, і якнайшвидше».

Забезпечення достатньої кількості енергії для потреб ШІ без загрози енергобезпеці є пріоритетом для обох політичних партій США, проте існують розбіжності щодо методів досягнення цієї мети. У 2023 році Джо Байден підписав указ із масштабними політичними цілями, спрямованими на «безпечний та відповідальний розвиток і використання ШІ». Однак Дональд Трамп, який прийшов до влади на початку цього року, скасував цей указ, назвавши його «надмірно обтяжливим» і таким, що «загрожує технологічному лідерству США». Натомість він робить акцент на «забезпеченні та просуванні домінування США у сфері ШІ», а не на відповідальному розвитку.

Глобальна гонка у сфері ШІ вимагатиме колосальних обсягів електроенергії. У 2024 році дата-центри споживали близько 1,5% світового обсягу електроенергії. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що до 2030 року цей показник подвоїться. За даними Nature, «за моделями МЕА, у 2030 році дата-центри споживатимуть 945 терават-годин (ТВт·год), що приблизно еквівалентно нинішньому річному споживанню електроенергії в Японії. Для порівняння, у 2024 році дата-центри використали 415 ТВт·год, або близько 1,5% від загального світового споживання».

Це стрімке зростання вже створює тиск на енергосистеми в усьому світі. Багато країн, зокрема Ірландія, Саудівська Аравія та Малайзія, не мають достатніх потужностей для забезпечення електроенергією навіть запланованих дата-центрів. У США недавнє дослідження показало, що уряд має інвестувати мільярди доларів у генерування та передачу електроенергії в найближчі роки, щоб задовольнити попит. Якщо цього не станеться, вартість електроенергії для американців може зрости на 70%.

Крім того, зростання енергоспоживання може підірвати глобальні кліматичні угоди, якщо воно призведе до збільшення виробництва викопного палива. Google вже визнав, що забезпечення енергією своїх амбіцій у сфері ШІ може суперечити його цілі досягти нульових викидів до 2030 року. У 2024 році компанія повідомила, що її вуглецеві викиди зросли на 50% за останні п’ять років.

«Коли дивишся на цифри, вони вражають, — зазначив Джейсон Шоу, голова Комісії з громадських послуг Джорджії, у коментарі The Washington Post минулого року. — Це змушує задуматися: як ми опинилися в такій ситуації? Чому прогнози були настільки неточними? Це виклик, якого ми ще ніколи не бачили».

Водночас деякі експерти вважають, що побоювання щодо колапсу енергосистем через ШІ та неможливості досягнення цілей декарбонізації є перебільшеними, а паніка навколо них — класичною «мальтузіанською помилкою». У світі триває гонка за підвищення ефективності ШІ, і частина фахівців вірить, що технологічні прориви значно зменшать навантаження на енергосистеми.

Як зазначила Крістіна Шім, керівниця напряму сталого розвитку IBM, у своїй колонці для Fortune: «Загострення уваги на енергоспоживанні ШІ має сенс — це допомагає визначити виклик і мобілізувати зусилля для його подолання. Але варто зважувати масштаб проблеми на тлі неймовірно швидких інновацій, які вже відбуваються».

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com