Хвиля скасованих мегапроєктів у сфері водню не є провалом, а свідчить про перехід до зрілої фази розвитку. На зміну гучним планам приходять реалістичні, економічно обґрунтовані й масштабовані рішення для «важких» секторів, де декарбонізація є найскладнішою.

Галузь водню стає меншою за обсягами, але якіснішою за структурою. Справжній успіх — не в кількості мегапроєктів, а у створенні десятків ефективних рішень для важкої промисловості. Це сигнал прогресу, а не поразки: хай погані ідеї зникнуть, а реальні рішення формують майбутнє.

Перехід від гіпербол до реальності

• Світовий попит на водень у 2023 році склав 97 млн тонн, з яких лише менше 1 млн тонн припало на низьковуглецевий водень.
• За чотири роки світова потужність електролізерів, що отримали остаточне інвестиційне рішення (FID), зросла у сім разів, до 20 ГВт.
• В Європі FID пройшло 3 ГВт електролізерів, що мають виробляти близько 415 тис. тонн відновлюваного водню щороку.
• У сегменті блакитного водню з 1,8 млн тонн на рік планів FID отримали лише 400 тис. тонн, а решта 1,4 млн тонн було скасовано через відсутність економічної доцільності.

Приклади робочих проєктів

• Engie Yuri у Пілбарі, Австралія: 10 МВт електролізер, 18 МВт сонячних панелей і 8 МВт акумулятор. Виробництво — 640 тонн зеленого водню щороку для аміачного виробництва Yara.
• mosaHYc у Європі: інвестиції €110 млн, транскордонний трубопровід між Францією та Німеччиною, введення в експлуатацію заплановано на 2025 рік, у складі мережі протяжністю 700 км до 2030 року.
• H2Med/Barmar (Барселона — Марсель): ціль — транспортування 2 млн тонн водню щороку до 2030 року, що становитиме близько 10% попиту ЄС. FID очікується у 2028 році.
• Lubmin, Німеччина: термінал Hoegh Evi для імпорту аміаку з подальшою конверсією у водень. Ціль — ціна $3–3,5/кг у 2027 році, проти нинішніх $8–10/кг у Європі.

Чому це важливо

• Скасовані мегапроєкти були економічно необґрунтовані: відсутність технологій, масштабів або зрозумілого споживача.
• Нові проєкти орієнтуються на існуючі промислові процеси (аміак, метанол, нафтопереробка, металургія).
• Вартість блакитного водню у Європі — €3,76–4,41/кг, що значно нижче за зелений водень (€6–8/кг).

Сектор стає більш прагматичним

• Європейський Hydrogen Bank фінансує проєкти з реальним внеском у скорочення викидів.
• ЄС підтримує інфраструктуру, зокрема трубопровід Barmar.
• Німеччина через KfW фінансує термінал Lubmin, роблячи ставку на імпорт дешевшого аміаку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Shell, Aker BP та Enbridge відмовилися від участі в глобальній ініціативі Science Based Targets initiative через проєкт стандарту, який забороняє нові розробки родовищ. Розробка стандарту зупинена, але організація заперечує тиск з боку нафтогазової галузі.

Напруга між енергетичними корпораціями та кліматичними стандартами загострюється

Низка провідних енергетичних компаній — Shell, норвезька Aker BP та канадська Enbridge — вийшли зі складу консультативної групи Science Based Targets initiative (SBTi), що формує глобальні стандарти скорочення викидів. Причиною стало положення проєкту стандарту, який фактично забороняв нові нафтогазові розробки після подання кліматичного плану або після 2027 року.

• Документ передбачав різке скорочення видобутку викопного пального, що викликало занепокоєння щодо реалістичності досягнення цілей Net Zero.
• Shell заявила, що стандарт «не відображає позицію галузі в будь-якій суттєвій формі», попри збереження мети досягти Net Zero до 2050 року.
• Aker BP вказала на обмеженість впливу на процес, але наголосила, що це не є ознакою ослаблення її кліматичних амбіцій.
• Enbridge відмовилась коментувати ситуацію.

SBTi призупинила роботу над стандартом для нафти й газу

Після резонансних виходів компаній організація SBTi оголосила про «призупинення» роботи над стандартом для нафтогазової галузі, посилаючись на «внутрішні ресурси». Водночас було заперечено твердження про вплив галузі на це рішення.

«Немає жодних підстав вважати, що рішення було спричинене тиском з боку індустрії», — повідомили в SBTi.

Окремо зазначено, що SBTi також відклала та пом’якшила рекомендації для фінансових установ, зокрема щодо термінів припинення фінансування компаній, які розробляють нові родовища — з 2025 року їх перенесли на 2030 рік після призначення нового CEO Девіда Кеннеді.

Зростаючий розрив між кліматичними рамками та енергетичними інтересами

Ключова розбіжність полягає в тому, що спалювання викопного пального залишається основним чинником глобального потепління, і науковці сходяться на думці, що обмеження зростання температури до 1,5°C є критично важливим.

Водночас компанії обережно ставляться до стандартів, які можуть призвести до різкого згортання геологорозвідки, посилаючись на ризики для енергетичної безпеки, інвесторів і спроможності задовольнити майбутній попит.

«Чим більше ми відкладаємо, тим більше прикриття надаємо великим нафтовим компаніям», — зазначив один з учасників процесу, якого цитує Financial Times.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Каліфорнія стикається з загрозою дефіциту бензину через закриття двох великих нафтопереробних заводів. Уряд штату пропонує реформи для підвищення конкуренції та гнучкості ринку бензину без послаблення екологічних стандартів. План передбачає збір коштів на електрифікацію транспорту за рахунок продажу менш екологічного бензину у разі кризового браку.

Кроки для реформування бензинового ринку Каліфорнії

Каліфорнія вже не є ізольованим «пальним островом» — закриття нафтопереробних заводів означає, що до 15% пального доведеться імпортувати. Це змінює правила гри:

• Низка компаній зосередила контроль над ринком — 5 компаній контролюють 98% потужностей, а після 2026 року їх залишиться 3 на понад 90% ринку.
• Висока концентрація ринку підвищує ризики різких цінових стрибків для споживачів.
• Фізичні та регуляторні бар’єри обмежують постачання альтернативного бензину.

Пропозиція збільшення гнучкості через добровільну програму

Каліфорнійська Енергетична комісія розглядає програму дозволу обмеженого використання звичайного бензину США (non-CARBOB) у разі дефіциту:

• Компанії платитимуть 25 центів за галон до спеціального фонду.
• Фонд фінансуватиме заміну старих авто на електромобілі.
• Аналіз показав, що при заміні 50 000 автомобілів старше 2004 року зростання забруднення від більш брудного бензину буде повністю компенсовано.

Ціль програми — не скасувати екостандарти, а тимчасово пом’якшити вимоги за умови фінансування переходу на чистий транспорт. Це допоможе уникнути різких стрибків цін, залишаючи курс на відмову від нафтопродуктів.

Важливість адаптації регулювання

Нинішні регуляції були запроваджені в 1990-х і вже не відповідають сучасним технологіям.

• Сучасні авто менш чутливі до складу пального.
• Ринок США наблизився за стандартами до каліфорнійського.
• Основні переваги жорстких стандартів зараз — для найстаріших авто.

У підсумку, Каліфорнія прагне оновити регулювання, щоб врахувати зміни на ринку та захистити споживачів і довкілля. Програма з добровільним внеском до фонду стане тимчасовим містком до більш стійкої моделі постачання.

Джерело інформації: Terminal

За матеріалами: California Energy Commission, Union of Concerned Scientists

Додаткові джерела інформації: Greenlining Institute, California Air Resources Board (CARB)

Замовити тижневий звіт по ринку

Близький Схід є основним регіоном світу, де електроенергія традиційно виробляється шляхом спалювання нафтопродуктів. Проте в останні роки розгорнуто активні зусилля щодо збільшення постачання природного газу, що дозволить суттєво знизити споживання нафти в енергетиці протягом прогнозованого періоду.

Використання нафти

Очікується, що використання сирої нафти, мазуту та газойлю у виробництві електроенергії скоротиться на дві третини до кінця десятиліття. У 2024 році обсяг споживання нафти в енергетиці в регіоні оцінювався майже у 1,7 млн барелів на добу, з яких 670 тис. — мазут, 710 тис. — сира нафта і 280 тис. — газойль. Якщо заявлені проєкти буде реалізовано, то до 2030 року цей показник зменшиться на 1,1 млн барелів на добу — до 540 тис., завдяки запуску нових газових та відновлюваних об’єктів. При цьому на частку Саудівської Аравії припаде близько 1 млн барелів цього скорочення.

Відновлювана генерація

Рідкі вуглеводні досі відіграють важливу роль у країнах регіону — особливо в Саудівській Аравії, Іраку, Кувейті та Ірані — для покриття пікових навантажень або забезпечення базового навантаження у районах з обмеженим доступом до газу. Однак розвиток використання недозадіяних газових ресурсів та ВДЕ в Саудівській Аравії й Іраку сприятиме зменшенню цієї залежності. Це також матиме позитивний вплив на якість повітря, економіку та дозволить звільнити нафту для експорту.

Найамбітніші плани реалізує Саудівська Аравія, яка активно інвестує у газову та відновлювану генерацію з метою задоволення зростаючого попиту на електроенергію та повного припинення спалювання нафти на електростанціях. Програма «Liquid Displacement Programme» передбачає заміщення близько 1 млн барелів нафти на добу, що споживається в енергетиці, опрісненні води та сільському господарстві, природним газом, ВДЕ та електрифікацією до 2030 року.

Нові газові електростанції

Поточний прогрес включає введення в експлуатацію або будівництво нових газових електростанцій. За останніми даними, у 2024 році споживання сирої нафти та мазуту в Саудівській Аравії залишалося на рівні 2023 року, попри зростання показника охолоджувальних градусо-днів (CDD) на 6% через аномально спекотне літо. Проте основний ефект від інвестицій очікується в останні роки цього десятиліття.

В Іраку система електропостачання перебуває під тиском, і навіть імпорт електроенергії та газу з сусідніх країн не дозволяє уникнути масштабного спалювання сирої нафти та мазуту. Країна планує поліпшити ситуацію завдяки більш ефективному використанню власного газу та інвестиціям у сонячну енергетику. Зокрема, проєкт GGIP у співпраці з TotalEnergies дозволить відбирати газ із нафтового родовища Ратауї, який наразі факелується. Такі проєкти, за прогнозами, зменшать споживання нафти в Іраку на близько 100 тис. барелів на добу у 2024–2030 роках.

Температурні коливання — головний драйвер споживання

Попит на електроенергію та, відповідно, виробництво з використанням нафти значно зросли у 2024 році через аномальну спеку. Системи кондиціонування повітря є основним чинником пікового споживання енергії, тож періоди високих температур і підвищення CDD напряму пов’язані з різким зростанням споживання нафти. Екстремальні погодні умови мали помітний вплив на регіональний та глобальний попит у 2024 році, і ймовірно, що температурні коливання продовжуватимуть викликати нерівномірне навантаження на Близькому Сході в середньостроковій перспективі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

У 2024 році нафтогазова промисловість залишилася головним джерелом викидів метану, попри існування економічно обґрунтованих технологій для їх зменшення. Успішне зниження викидів потребує більшої прозорості, нових інвестицій та міжнародного партнерства.

Метан: ключова загроза та втрачені можливості

У 2024 році сумарні глобальні викиди метану, пов’язані з видобутком, транспортуванням і споживанням викопного палива, склали близько 120 млн тонн.

• Понад 65% викидів (приблизно 80 млн тонн) припадало на активні операції у нафтовидобутку та газовій галузі.
• Ще 35 млн тонн – на вугільну промисловість.
• Окремо зафіксовано 8 млн тонн від закинутих свердловин і шахт.

Попри посилення глобальних ініціатив, таких як Global Methane Pledge, Oil and Gas Decarbonization Charter та OGMP 2.0, досі половина галузі не має цілей досягнення нульових викидів метану. До того ж, найбільші емітенти не долучилися до глобальних зобов’язань.

Економічна доцільність і бар’єри

Близько 40% викидів у 2024 році можна було уникнути шляхом застосування доступних технологій із нормативною прибутковістю понад 15%. Це перевищує звичні пороги окупності, які застосовуються нафтовими компаніями при капітальних інвестиціях.

• Деякі технології мають високі стартові витрати та потребують додаткової інфраструктури для транспортування уловленого газу.
• Багато рішень здатні окупитися менш ніж за рік.

Однак компанії часто уникають інвестування, навіть за вигідних умов. Серед основних причин:

• Недооцінка масштабів проблеми або відсутність інформації про технологічні рішення.
• Конкуренція з іншими пріоритетами у бюджетах компаній.
• Поділ відповідальності та вигод: власники обладнання або газу можуть не мати прямої фінансової зацікавленості в зниженні викидів.
• Складність залучення капіталу, особливо у країнах, що розвиваються.
• Обмежений доступ до персоналу та сервісів для реалізації проєктів.

Потреба у зовнішній підтримці

У випадках високої вартості рішень та браку фінансування може знадобитися зовнішня підтримка. Наприклад:

• Існує фонд Global Flaring and Methane Reduction (GFMR) під егідою Світового банку.
• Проте загальний обсяг зовнішнього фінансування скорочення метану в нафтовому секторі поки що менше 1 млрд доларів США.
• Це лише частина необхідних інвестицій, однак вона здатна сприяти залученню більшого обсягу приватного капіталу.

Зниження викидів метану — один із найшвидших та найдоступніших способів обмеження глобального потепління. Необхідна лише політична воля та фокус на вигідних рішеннях.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

• IEA Methane Tracker 2024

Додаткові джерела інформації:

• Global Methane Initiative
• World Bank – GFMR Program

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

For the scandal to become loud, it must be prepared quietly.

(Unknown Author)

In conflict situations, a showdown is sometimes necessary. In the atmosphere of a big scandal, which guarantees close attention of mass media and the public, many events go faster, while the prize is substantial and undeniable. A little showdown helps to resolve a small issue, while big and loud one – an issue much bigger. It is true though that most of the «events that disgrace participants and put them in an awkward position,» and «incidents that violate the established order by cursing and fighting» (this is how «scandal» is interpreted in dictionaries) are quickly forgotten, concerning only losers in the aftermath. And since there were few real winners in 2016, it is useful to recall the most high profile events of 2016, which will continue to affect Ukrainian and global energy markets in the future.

In order not to be deemed subjective, the editorial staff of Terminal offered that the industry experts from among STC Psychea’s personnel and attracted specialists grade 69 events that could affect the country’s fuel and energy complex and its future development. The evaluation was conducted on a ten-point scale using the system of expert evaluation PsycheaExpertus.

As it turned out, three events were given the highest scores by experts representing different industry sectors:

• blocking LPG imports by Ukraine’s law enforcement agencies (sector: liquefied gas, degree of influence: 8 of 10, more details in the column «Falling through»);
• establishing a premium to the «green tariff» for the use of Ukraine-produced equipment (sector: wind power, degree of influence: 7 of 10);
• signing of the Paris Climate Agreement (sector: solar energy, degree of influence: 7 of 10, variance of sectoral experts’ estimates: 0).

Such a choice evidences a trend of recent years – the shift in the interest of energy market participants toward non-traditional and renewable fuel and energy sources.

Nevertheless, while the opinions of analysts from different industry sectors were almost the same for the first two events (the variance of scores was 4.0 and 1.0, respectively), they differed significantly with regard to the Paris Climate Agreement (the variance of estimates by experts from different sectors was 21.8). This comes as no surprise, given the ambiguous attitude of a number of countries and experts to this document (more details in the column «Is it about the climate»).

As a consequence, in the general ranking, the climate agreement was pushed down by last year’s start of exports of American natural gas. Although the United States is still very far from achieving full energy self-sufficiency, the emergence of American hydrocarbons on the world market means the beginning of the expansionist phase of the «shale revolution,» which until now has not been recognized by individual experts, as evidenced by the considerable (12.3) variance of estimates (more in the column «Unburst bubble»).

Even more misunderstandings were caused by the assessment of Ukraine’s accession to the International Renewable Energy Agency (IRENA, variance: 37.6). The suspicions of the survey participants were not groundless. It turned out that our country has submitted a membership application and will only be able to join the organization after the approval of 144 member states and the adoption of the relevant law, the draft of which has not even been submitted to the Verkhovna Rada (more in the column «Saying does not mean doing»).

Pretty much the same story happened with the «adoption» of the law on incentive gas production rent (sector: extraction, degree of influence: 6 of 10, variance of the sectoral experts’ estimates: 0). Contrary to any logic, this bill was rejected by the Verkhovna Rada, jeopardizing the achievement of the goal, so phantom anyway, of increasing from 15 bcm to 20 bcm by 2020 the gas output by enterprises with a state share of ownership (more details in the column «No carrots this time»).

The facts mentioned above have confirmed the truth not too pleasant for Ukraine: over the past three years, government officials have become accustomed to wishful thinking, confusing the products of politics with its results and shamelessly presenting as their achievements the work they must perform anyway, in accordance with their official duties (more in the column «Back at the bottom of the ladder»).

Still, sectoral experts continue to believe that at least one of the 120 policy documents adopted over the past twenty years will be implemented. Moreover, the draft of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 submitted to the Managing Committee was completed using this very PsycheaFuel 2.2 system. However, doubts remain (more detail in the column «Lament for the Strategy»).

Read full article — The Cream of Energy Industry.