Європейська нафтопереробна галузь опинилася під структурним тиском через стрімке зростання вартості викидів CO₂ за системою EU‑ETS, дорожнечу газу та нові екологічні вимоги (IMO, Sulphur Emission Control Areas). Це змушує операторів модернізуватися — інвестувати в зелені технології, оптимізувати виробництво MGO та VLSFO, спрямовувати зусилля на енергоефективність і зелений водень. У результаті слабкі заводи можуть опинитися на межі рентабельності або перейти в режим імпортного терміналу.

Основні виклики

• EU‑ETS – викиди CO₂: ціна дозволів зросла з ≈ 30 € /т у 2021 до ≈ 70 € /т сьогодні, що додає до вартості ≈ 1–2 $ /барель; безкоштовні квоти скорочуються на 20 % до 2025 і на 40 % до 2030 року.
• Природний газ + CO₂: у Середземномор’ї в 2022 р. це коштувало близько 9 $ /барель після енергетичної кризи, спричиненої війною в Україні.
• Судноплавство у EU‑ETS: з 2024 р. 100 % внутрішніх та 50 % зовнішніх морських рейсів включені до системи, що підвищує логістичні витрати для інтегрованих ланцюгів «нафта→переробка→експорт».
• IMO 2020 + SECAs: розширення зон ЕМСА і обмежень на сірку змушують виробляти більше MGO/VLSFO — виграш для складних НПЗ, загроза для простих.
• Довгострокові тренди: Fit for 55, FuelEU Maritime, CBAM та інші пакети політик стимулюють інвестиції в біопаливо, зелений водень, енергоефективність — старі заводи не витримають, нові працюватимуть гнучкіше.

Висновок

Європейська нафтопереробка проходить фазу глибокого переналаштування. Зростання вуглецевих витрат, дорожнеча газу, регуляторні новації від EU‑ETS, IMO та Fit for 55 ускладнюють бізнес‑моделі менш ефективних НПЗ. Щоб вижити, підприємства змушені модернізуватися: вкладати в десульфуризацію, зелений водень, ефективність та переробку біо-/електропалив. Слабкі невеликі підприємства ризикують закриттям або переходом до імпортної інфраструктури.

За даними IEA, регіони, такі як Сінгапур чи узбережжя Мексиканської затоки США, демонструють значно нижчі питомі вуглецеві витрати, що створює асиметрію в глобальній конкуренції.

Очевидно, що майбутнє галузі потребує системних інвестицій у декарбонізацію, водневі технології та енергоефективність. Водночас критично важливо зберігати ринкову логіку та підтримку виробників у перехідний період.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку

Заступник міністра енергетики Максим Немчинов взяв участь у форумі «Україна30. Екологія», у секції «Запобігання промисловому забрудненню».
Про це пише пресслужба Міненерго.

«На сьогодні ми не перевищуємо наші міжнародні зобов’язання по жодному з викидів. Але вже починаючи з 2025 року, якщо ми нічого не будемо робити, ми будемо перевищувати ці показники, і це призведе до порушення наших зобов’язань», — зазначив Максим Немчинов.

Зараз у Нацплані передбачено модернізацію понад 90 установок. Сумарно для виконання НПСВ на цих установках операторам необхідно інвестувати до 4,3 млрд євро. До прикладу: в Європі за 1990-2016 роки інвестовано в екомодернізацію шляхом державної допомоги: Німеччина – 19 млрд євро, Польща – 11 млрд євро, Чехія – 7 млрд євро.

«Зараз міністерство працює над розробленням механізм фінансування заходів з екомодернізації – внаслідок чого ми будемо проводити екологічну модернізацію обладнання», — підсумував Максим Немчинов.

За його словами, надалі необхідно йти шляхом оптимізації обладнання, яке працює на вугіллі, та його модернізації в тій кількості, яка необхідна для безпечної та сталої роботи енергетичної системи. Вся інша генерація має будуватися вже з урахуванням екологічних вимог і не використовувати викопні види палива.

«Термінал» писав, Європейський союз підтримує мету України щодо зниження викидів CO2 в рамках Другого національно визначається внеску України (НОВ2) в Паризькій хартії по клімату на 65% до 2030 року і виступає проти її зниження.

Європейський союз підтримує мету України щодо зниження викидів CO2 в рамках Другого національно визначається внеску України (НОВ2) в Паризькій хартії по клімату на 65% до 2030 року і виступає проти її зниження.

Про це пише видання Green Deal.

«ЄС підтримує запропоновану мету зі скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року в порівнянні з 1990 роком і проти її ослаблення», — йдеться в повідомленні Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів, опублікованому за підсумками перших переговорів української та європейської сторін, присвячених реалізації стратегії Green Deal.

Відзначається, що ЄС готовий допомогти Україні у створенні системи реінвестування зібраних коштів за викиди парникових газів в програми по декарбонізації та зменшення енергетичної бідності. Крім того, в ЄС вважають, що все що стосуються НОВ2 документи, зокрема Національний план з енергетики та клімату й Енергетична стратегія України, повинні узгоджуватися між собою.

Європейська сторона також висловила побоювання щодо потенційного зростання викидів в транспортному і промисловому секторах, відкладання основних інвестицій в екомодернізацію промисловості на наступні десятиліття, відсутність планів зі збільшення ціни за викиди, відсутністю в НОВ2 тез щодо відмови від субсидування вугільної промисловості.

Читайте в «Терміналі», Україні знадобиться щонайменше EUR102 млрд до 2030 року для реалізації запропонованого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів проєкту Другого визначеного національно внеску (НОВ2) до Паризької угоди, що передбачає зниження викидів парникових газів (ПГ) на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Китай активно работает над технологиями улавливания, сжатия и закачки углекислого газа в подземные геологические пласты для хранения CO2 вместо выброса в атмосферу.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

КНР лидирует в качестве крупнейшего в мире источника выбросов углекислого и других парниковых газов. Согласно данным за 2017 год, в Китае было выброшено в атмосферу 10,877 млрд тонн CO2. Большая часть выбросов CO2 происходит на угольных электростанциях или в результате химических процессов, например при производстве синтетического аммиака, метанола и удобрений. Теперь страна стремится улавливать часть CO2.

Недавно построенный объект в водоносных горизонтах под городом Ордос в автономном районе Внутренняя Монголия позволит улавливать не менее 100 тыс. тонн парниковых газов в год. Этот проект является частью инициативы, запущенной государственной корпорацией CHN Energy Investment Corp во Внутренней Монголии, которая остается одной из наиболее зависимых от ископаемого топлива и угля провинций Китая.

На сегодняшний день, объект в Ордосе может улавливать до 90% CO2, выделяющегося при использовании ископаемого топлива в местном производстве электроэнергии. Углекислый газ, образующийся при сжигании угля, после улавливания будет сжижаться.Сжиженный СО2 будет закачиваться через скважины в водоносные горизонты на глубине от 1500 до 2500 метров.

Хотя долгосрочное хранение CO2 является относительно новой концепцией, три дополнительных объекта также функционируют или находятся на поздних стадиях строительства в Китае. Кроме того, еще восемь объектов по всей стране находятся в раннем этапе планирования и разработки, а большинство из них предназначены для улавливания выбросов от электростанций.

«Терминал» писал, концентрация углекислого газа в атмосфере достигла показателя 415,26 частей на миллион, впервые в истории человечества превысив рекордно высокое значение в 415 частей. Об этом говорится в заявлении ученых из Национального управления океанических и атмосферных исследований США.

Концентрация углекислого газа в атмосфере достигла показателя 415,26 частей на миллион, впервые в истории человечества превысив рекордно высокое значение в 415 частей. Об этом говорится в заявлении ученых из Национального управления океанических и атмосферных исследований США.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

В начале 2019 года концентрация углекислого газа составляла 410 частей на миллион. Это показатель постоянно растет — исследователи подсчитали, что если уровень выбросов CO2 останется на уровне 37 млн т в год, к началу XXII концентрация вырастет до 1 200–1 300 частей.

Увеличение доли углекислого газа в атмосфере волнует ученых из-за его теплопоглощающих свойств. Земля и океан на планете поглощают и выделяют тепло, и это тепло задерживается молекулами углекислого газа. Увеличение концентрации парниковых газов приводит к повышению температуры на поверхности планеты.

Трехкратный рост концентрации углекислого газа в атмосфере — до 1 300 частей CO2 на миллион — может привести к исчезновению слоя слоисто-кучевых облаков над океаном. Это событие, которое может произойти в XXII веке, приведет к нагреванию океана на 8 °С, выяснили ранее ученые из Лаборатории реактивного движения НАСА.

А исследователи из Национального управления океанических и атмосферных исследований США установили, что глобальные изменения климата происходят не из-за естественных причин — согласно их оценке, деятельность человека стала причиной этого процесса с вероятностью 99,9999%.