<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; coal demand</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/coal-demand/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Парадокс Net Zero: як Європа скорочує викиди, експортуючи їх до Азії та Африки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/04/paradoks-net-zero-yak-yevropa-skorochuye-vikidi-eksportuyuchi-%d1%97x-do-azi%d1%97-ta-afriki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/04/paradoks-net-zero-yak-yevropa-skorochuye-vikidi-eksportuyuchi-%d1%97x-do-azi%d1%97-ta-afriki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Feb 2026 11:18:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[coal demand]]></category>
		<category><![CDATA[emissions outsourcing]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[net zero]]></category>
		<category><![CDATA[аутсорсинг викидів]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[нульові викиди]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153569</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30100-двуокись_углерода.png" alt="Парадокс Net Zero: як Європа скорочує викиди, експортуючи їх до Азії та Африки"/><br />Попри рекордні інвестиції в енергетичний перехід і гучні обіцянки скорочення викидів, західні економіки фактично переклали значну частину вуглецевого навантаження на країни Азії та Африки. Це допомагає Європі та іншим розвиненим державам демонструвати «зелені» успіхи, але водночас підтримує зростання споживання вугілля та залежність від викопного палива у країнах, де зосереджене важке виробництво. Аутсорсинг викидів як основа [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30100-двуокись_углерода.png" alt="Парадокс Net Zero: як Європа скорочує викиди, експортуючи їх до Азії та Африки"/><br /><p>Попри рекордні інвестиції в енергетичний перехід і гучні обіцянки скорочення викидів, західні економіки фактично переклали значну частину вуглецевого навантаження на країни Азії та Африки. Це допомагає Європі та іншим розвиненим державам демонструвати «зелені» успіхи, але водночас підтримує зростання споживання вугілля та залежність від викопного палива у країнах, де зосереджене важке виробництво.</p>
<h3>Аутсорсинг викидів як основа «зеленого» прогресу</h3>
<p>Країни Заходу вже понад десять років є рушіями політики <em>net zero</em> – досягнення балансу між викидами та їх поглинанням. Водночас ключові галузі з високими викидами були винесені за межі Європи та інших розвинених економік.</p>
<ul>
<li><strong>Цементна промисловість</strong> майже повністю зосереджена в Азії: Китай виробив близько <strong>2 млрд тонн</strong> цементу у 2023 році, Індія – друге місце, Вʼєтнам – третє.</li>
<li>У <strong>топ-10</strong> світових виробників цементу немає жодної європейської країни.</li>
<li>Єдиною західною державою у списку є США – <strong>90 млн тонн</strong> на рік, що у понад <em>20 разів менше</em>, ніж у Китаю.</li>
</ul>
<p>Такий підхід дозволив Європі формально знизити власні викиди, але глобально вони не зменшилися – виробництво просто перемістилося туди, де енергія дешевша й екологічні обмеження слабші.</p>
<h3>Інвестиції в перехід і рекорди вугілля</h3>
<p>У 2024 році світові інвестиції в енергетичний перехід – електромережі, електромобілі, вітрову та сонячну енергетику, акумулятори та енергоефективність – сягнули <strong>2,4 трлн доларів</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>49%</strong> цих коштів припало на Китай.</li>
<li>Більшість решти інвестицій забезпечили західні країни, які можуть фінансово дозволити собі відхід від нафти, газу та вугілля.</li>
</ul>
<p>Водночас Китай та інші економіки, залежні від важкої промисловості, <strong>не відмовляються від викопного палива</strong>. Саме це пояснює парадоксальну тенденцію:</p>
<ul>
<li>Світовий попит на вугілля у 2024 році досяг рекордних <strong>8,77 млрд тонн</strong>, згодом оцінку підвищили до <strong>понад 8,8 млрд тонн</strong>.</li>
<li>У 2025 році, за даними Міжнародного енергетичного агентства, попит зріс ще більше – до <strong>8,85 млрд тонн</strong>.</li>
</ul>
<h3>Енергетичний перехід, який живиться вугіллям</h3>
<p>Ще одна ключова суперечність полягає в тому, що сам «зелений» перехід потребує продукції з високими викидами.</p>
<ul>
<li>Фундаменти вітрових турбін вимагають <strong>великих обсягів цементу</strong>.</li>
<li>Конструкції турбін та інфраструктура – <strong>значних обсягів сталі</strong>.</li>
<li>Ці матеріали переважно виробляються з використанням <em>дешевої енергії вугілля</em>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, енергетичний перехід у буквальному сенсі частково <strong>підживлює економіки</strong>, залежні від викопного палива, в Азії, Африці та Південній Америці.</p>
<h3>ШІ, дата-центри та новий попит на енергію</h3>
<p>Додатковим драйвером попиту на вуглеводні стала стрімка розбудова дата-центрів для штучного інтелекту.</p>
<ul>
<li>Економіки Заходу дедалі більше орієнтуються на <strong>ШІ та цифрові сервіси</strong>.</li>
<li>Водночас саме <strong>цемент, сталь і вугілля</strong> забезпечують фізичну основу цієї інфраструктури.</li>
<li>Оператори дата-центрів відкрито використовують будь-які джерела енергії, здатні забезпечити <em>цілодобове постачання</em>.</li>
</ul>
<p>У результаті формується глибокий розрив між країнами, що роблять ставку на високі технології, та тими, чия економіка тримається на базових матеріалах. Проте саме другі фактично <strong>енергетично підтримують</strong> перших.</p>
<h3>Висновок</h3>
<p>Європа та інші західні економіки змогли скоротити власні викиди значною мірою завдяки <strong>деіндустріалізації</strong> та жорстким вуглецевим квотам, які зробили важке виробництво неконкурентним. Проте глобально це не вирішило проблему – викиди були просто переміщені.</p>
<p>Досвід Китаю наочно демонструє: <em>енергетичний перехід так само залежить від дешевої й доступної енергії</em>, як і традиційна промисловість. І поки ця залежність зберігається, світовий попит на вугілля та інші вуглеводні залишатиметься високим, попри всі декларації про «нульові викиди».</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/The-Net-Zero-Paradox-No-One-Admits.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30100-двуокись_углерода.png" alt="Парадокс Net Zero: як Європа скорочує викиди, експортуючи їх до Азії та Африки"/><br /><p>Попри рекордні інвестиції в енергетичний перехід і гучні обіцянки скорочення викидів, західні економіки фактично переклали значну частину вуглецевого навантаження на країни Азії та Африки. Це допомагає Європі та іншим розвиненим державам демонструвати «зелені» успіхи, але водночас підтримує зростання споживання вугілля та залежність від викопного палива у країнах, де зосереджене важке виробництво.</p>
<h3>Аутсорсинг викидів як основа «зеленого» прогресу</h3>
<p>Країни Заходу вже понад десять років є рушіями політики <em>net zero</em> – досягнення балансу між викидами та їх поглинанням. Водночас ключові галузі з високими викидами були винесені за межі Європи та інших розвинених економік.</p>
<ul>
<li><strong>Цементна промисловість</strong> майже повністю зосереджена в Азії: Китай виробив близько <strong>2 млрд тонн</strong> цементу у 2023 році, Індія – друге місце, Вʼєтнам – третє.</li>
<li>У <strong>топ-10</strong> світових виробників цементу немає жодної європейської країни.</li>
<li>Єдиною західною державою у списку є США – <strong>90 млн тонн</strong> на рік, що у понад <em>20 разів менше</em>, ніж у Китаю.</li>
</ul>
<p>Такий підхід дозволив Європі формально знизити власні викиди, але глобально вони не зменшилися – виробництво просто перемістилося туди, де енергія дешевша й екологічні обмеження слабші.</p>
<h3>Інвестиції в перехід і рекорди вугілля</h3>
<p>У 2024 році світові інвестиції в енергетичний перехід – електромережі, електромобілі, вітрову та сонячну енергетику, акумулятори та енергоефективність – сягнули <strong>2,4 трлн доларів</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>49%</strong> цих коштів припало на Китай.</li>
<li>Більшість решти інвестицій забезпечили західні країни, які можуть фінансово дозволити собі відхід від нафти, газу та вугілля.</li>
</ul>
<p>Водночас Китай та інші економіки, залежні від важкої промисловості, <strong>не відмовляються від викопного палива</strong>. Саме це пояснює парадоксальну тенденцію:</p>
<ul>
<li>Світовий попит на вугілля у 2024 році досяг рекордних <strong>8,77 млрд тонн</strong>, згодом оцінку підвищили до <strong>понад 8,8 млрд тонн</strong>.</li>
<li>У 2025 році, за даними Міжнародного енергетичного агентства, попит зріс ще більше – до <strong>8,85 млрд тонн</strong>.</li>
</ul>
<h3>Енергетичний перехід, який живиться вугіллям</h3>
<p>Ще одна ключова суперечність полягає в тому, що сам «зелений» перехід потребує продукції з високими викидами.</p>
<ul>
<li>Фундаменти вітрових турбін вимагають <strong>великих обсягів цементу</strong>.</li>
<li>Конструкції турбін та інфраструктура – <strong>значних обсягів сталі</strong>.</li>
<li>Ці матеріали переважно виробляються з використанням <em>дешевої енергії вугілля</em>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, енергетичний перехід у буквальному сенсі частково <strong>підживлює економіки</strong>, залежні від викопного палива, в Азії, Африці та Південній Америці.</p>
<h3>ШІ, дата-центри та новий попит на енергію</h3>
<p>Додатковим драйвером попиту на вуглеводні стала стрімка розбудова дата-центрів для штучного інтелекту.</p>
<ul>
<li>Економіки Заходу дедалі більше орієнтуються на <strong>ШІ та цифрові сервіси</strong>.</li>
<li>Водночас саме <strong>цемент, сталь і вугілля</strong> забезпечують фізичну основу цієї інфраструктури.</li>
<li>Оператори дата-центрів відкрито використовують будь-які джерела енергії, здатні забезпечити <em>цілодобове постачання</em>.</li>
</ul>
<p>У результаті формується глибокий розрив між країнами, що роблять ставку на високі технології, та тими, чия економіка тримається на базових матеріалах. Проте саме другі фактично <strong>енергетично підтримують</strong> перших.</p>
<h3>Висновок</h3>
<p>Європа та інші західні економіки змогли скоротити власні викиди значною мірою завдяки <strong>деіндустріалізації</strong> та жорстким вуглецевим квотам, які зробили важке виробництво неконкурентним. Проте глобально це не вирішило проблему – викиди були просто переміщені.</p>
<p>Досвід Китаю наочно демонструє: <em>енергетичний перехід так само залежить від дешевої й доступної енергії</em>, як і традиційна промисловість. І поки ця залежність зберігається, світовий попит на вугілля та інші вуглеводні залишатиметься високим, попри всі декларації про «нульові викиди».</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/The-Net-Zero-Paradox-No-One-Admits.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/04/paradoks-net-zero-yak-yevropa-skorochuye-vikidi-eksportuyuchi-%d1%97x-do-azi%d1%97-ta-afriki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/coal-demand/feed/ ) in 0.31845 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 8:25 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 9:25 am UTC -->