Агентство з охорони довкілля США (EPA) скасувало посилені норми щодо викидів ртуті та інших токсичних речовин із вугільних електростанцій. Регулятор повертає галузь до стандартів 2012 року, що раніше забезпечили скорочення викидів ртуті майже на 90%.

Що означає рішення EPA для енергетики США

Федеральне Агентство з охорони довкілля США (Environmental Protection Agency, EPA) оголосило про скасування посиленого правила Mercury and Air Toxics Standards (MATS) — стандартів щодо ртуті та токсичних викидів у повітря.

Що саме змінено

• Скасовано правило 2024 року, яке посилювало контроль за викидами ртуті.
• Повернення до стандартів 2012 року.
• Майже 90% скорочення викидів ртуті уже було досягнуто завдяки нормам 2012 року.
• Очікувана економія — сотні мільйонів доларів для галузі.

Ртуть — токсичний метал, який потрапляє в атмосферу з викидів електростанцій, осідає з опадами та накопичується у харчовому ланцюгу через рибу. Вона шкодить розвитку мозку дітей і підвищує ризики серцевих нападів у дорослих.

Позиція уряду

«Сьогоднішні дії EPA виправляють помилки попередньої адміністрації та повертають галузь до ефективних стандартів MATS, які проклали шлях до енергетичного домінування США», — заявив заступник адміністратора EPA Девід Фотоуї.

У 2012 році запроваджені стандарти дозволили скоротити викиди ртуті майже на 90%. Адміністрація Джо Байдена намагалася ще більше посилити ці вимоги.

Позиція галузі

Представники вугільної індустрії стверджують, що надмірне регулювання робило роботу електростанцій занадто дорогою та стимулювало їх закриття.

«Скасування правила MATS 2024 року є важливим кроком для підтримки надійного та доступного електропостачання», — заявила генеральна директорка America’s Power Мішель Бладворт.

Ширша стратегія дерегуляції

• Оголошено про «найбільшу дерегуляцію в історії США».
• Продовжено строки виконання екологічних норм для десятків станцій.
• Скасовано висновок про загрозу кліматичних змін для здоров’я.
• Підкреслюється роль вугілля в умовах зростання попиту через центри обробки даних.

Адміністрація наголошує, що вугільні станції забезпечують стабільну генерацію під час пікових навантажень та штормів, особливо на тлі зростання попиту з боку центрів обробки даних.

Водночас екологічні організації вважають рішення кроком назад у боротьбі зі зміною клімату.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Associated Press

7,2 трлн юанів інвестицій у чисту енергію за рік, понад 11% ВВП і темпи зростання утричі вищі за економіку загалом — Китай демонструє світове лідерство у ВДЕ. Водночас понад 80% первинної енергії та більш як 60% електрогенерації країни досі забезпечують викопні ресурси. Вугілля, нафта і газ залишаються фундаментом енергетичної безпеки та промисловості.

Дві реальності однієї енергосистеми

Інвестиційний вибух у «новій трійці»

За останнє десятиліття сектор відновлюваної енергетики та чистих технологій став найдинамічнішим в економіці Китаю:

• 7,2 трлн юанів (близько $1 трлн) інвестицій у 2025 році;
• понад 11% ВВП країни;
• зростання утричі швидше за економіку загалом;
• понад 90% приросту інвестицій забезпечили сонячна енергетика, акумулятори та електромобілі — так звана «нова трійця».

Лише за рік встановлено 315 ГВт сонячних і 119 ГВт вітрових потужностей — більше, ніж у решті світу разом.

80% балансу — за викопним паливом

Попри «зелений» ривок, викопні ресурси формують основу енергетики:

• >80% первинного енергоспоживання;
• >60% виробництва електроенергії.

Вугілля: опора системи й джерело викидів

Вугілля — наріжний камінь китайської енергетики та важкої промисловості:

• понад 50% електрогенерації;
• 60–70% первинного енергоспоживання;
• більш як 4 млрд тонн споживання на рік — це понад 50% світового попиту;
• 474 млн тонн імпорту у 2023 році — історичний рекорд.

У 2024 році розпочато будівництво 94,5 ГВт нових вугільних ТЕС та відновлено проєкти ще на 3,3 ГВт — максимум за 10 років. Це підкріплює енергобезпеку та металургію, але посилює викиди і забруднення повітря.

«Суворо контролювати» розширення вугілля та «поетапно скорочувати» його споживання — позиція керівництва Китаю

Нафта: імпортна залежність і нарощування власного видобутку

Нафта забезпечує близько 20% енергобалансу та є критичною для транспорту і нафтохімії:

• 16,3–16,4 млн барелів на добу споживання (друге місце у світі);
• 11,1 млн бар./добу імпорту у 2024 році — близько 74% попиту;
• прогноз на 2025 рік — 16,74 млн бар./добу середнього попиту.

Ключові постачальники — росія, Саудівська Аравія та Ірак. Імпорт із росії перевищує 2 млн бар./добу (понад 20% імпорту). Близько 900 тис. бар./добу надходить трубопроводами, решта — морем, зокрема із застосуванням «тіньового флоту».

Водночас Китай нарощує власний видобуток: з 3,8 млн бар./добу у 2020 році до рекордних 4,3 млн бар./добу у 2025-му. Понад 60% приросту п’ять років поспіль забезпечує шельф — завдяки інвестиціям державних компаній.

Програма «Семирічний план дій» (2019–2025) спрямована на збільшення внутрішнього видобутку. Проте висока собівартість на зрілих родовищах означає, що імпорт і надалі закриватиме значний дефіцит.

Газ: «місток» до декарбонізації

Природний газ виконує роль перехідного палива:

• ~428 млрд куб. м споживання у 2024 році (проти 330 млрд куб. м у 2020-му);
• Китай — третій у світі споживач газу;
• імпорт СПГ може зрости майже до 76 млн тонн (+10% р/р) після падіння приблизно на 10% у 2025 році.

Постачання СПГ забезпечують Австралія, Катар і росія. Значні обсяги надходять трубопроводами з росії та Туркменістану.

Рідкісноземельна перевага

Домінування у чистій енергетиці підкріплює контроль над рідкісноземельними елементами:

• 60–70% світового видобутку;
• понад 90% переробки та рафінації.

Неодим і диспрозій критично важливі для постійних магнітів в електродвигунах та вітротурбінах (особливо офшорних безредукторних). Ітрій, лантан і церій застосовують у спеціалізованих інверторах та компонентах сонячних систем.

Висновок

Китай демонструє парадоксальну модель: світове лідерство у ВДЕ базується на потужному фундаменті викопної генерації та імпортної сировини. Масштабні інвестиції у «зелену» економіку не скасовують стратегічної ролі вугілля, нафти й газу, які забезпечують промисловість, стабільність мережі та енергетичну безпеку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.

Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році

Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту

• ЄС посилює боротьбу з вуглецевими викидами через механізм CBAM – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.
• Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення вуглецевої складової у ціну.
• Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може суттєво вплинути на обсяги імпорту у першій половині 2026 року.
• Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.

Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі

• Директива RED III щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.
• Попри нерівномірне впровадження, очікується зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8% у 2026 році.
• Основний драйвер – гідрооброблена рослинна олія (HVO), що поступово витісняє традиційні види пального.

Нафта: профіцит і дилема OPEC+

• Очікуваний профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу.
• OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на 1,65 млн барелів на добу.
• Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.
• Якщо ціни не впадуть до середини діапазону 50 дол за барель, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.

Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи

• Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік.
• Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на дві третини – до близько 120 млн тонн на рік.
• Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.
• Це підвищує ризик цінових сплесків наприкінці зими та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.

Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI

• Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.
• Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.
• Попит з боку дата-центрів штучного інтелекту підтримує виробництво.
• У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла 1,1 млрд тонн, а видобуток – 7,8 млрд тонн, і ці рівні можуть зберегтися.

LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор

• Світове постачання LPG зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.
• Пропан і бутан торгуватимуться зі значними знижками до нафти, що вигідно для нафтохімії.
• Обмеження попиту пов’язані з:
  • надлишком пропілену;
  • низьким завантаженням крекінг-установок;
  • структурною перебудовою галузі.
• Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити короткострокові цінові шоки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media

Індія достроково досягла 50% у структурі електрогенерації з невикопних джерел, але продовжує залежати від вугілля, яке забезпечує близько 70% її енергосистеми. Попри амбіційні цілі — 500 ГВт безвуглецевої потужності до 2030 року та досягнення нульових викидів до 2050 року, країна потребує колосальних міжнародних інвестицій — близько 13 трильйонів доларів. Цей баланс між екологічними прагненнями та економічною реальністю має безпосередній вплив на світові ринки нафти й нафтопродуктів.

Енергетичний вибір Індії — зелений курс чи залежність від вугілля?

1. Енергетичний баланс і виклики

• 50% електрогенерації Індії — з відновлюваних джерел, що на 5 років раніше за офіційну ціль.
• 70% електроенергії все ще виробляється з вугілля — найвуглецевішого енергоносія.
• Близько дві третини домогосподарств живуть у стані енергетичної бідності.
• Ненадійна система розподілу призводить до частих відключень та використання дизельних генераторів, що підвищує попит на нафту.

2. Стратегічні цілі та міжнародна залежність

• Індія прагне 500 ГВт невикопної потужності до 2030 року.
• Для досягнення нульових викидів до 2050 року необхідні інвестиції обсягом 13 трильйонів доларів США.
• На COP28 у 2023 році індійський міністр наголосив, що країни, які зараз критикують Індію, самі колись покладалися на вугілля і перенесли свої виробничі потужності до Азії.

«Індія має право на розвиток, як колись мали розвинені країни, які також користувалися вугіллям» — представник індійського уряду на COP28.

3. Промисловість і важка енергетика

• Важка промисловість Індії — сталь, цемент, хімія — складна для декарбонізації.
• Дослідження вказують: впровадження сонячних панелей і систем утилізації тепла може суттєво скоротити викиди.
• Розвиток зеленої енергетики зменшує потребу у нафті та дизельному пальному, однак короткостроково зростання дизельного споживання можливе через енергетичну нестабільність.

4. Інвестиції в майбутнє

• Індія активно розвиває ядерну енергетику, зелений водень та гідроенергію.
• За словами експерта Ашвіні Свейна: «Індія рухається шляхом “усеохопного підходу” — збільшуючи як викопні, так і невикопні потужності відповідно до зростання попиту».
• У 2024 році дослідження Wood Mackenzie оцінило потенціал Індії як «низьковуглецевої економічної наддержави», здатної досягти нульових викидів на два десятиліття раніше — до 2050 року.

5. Висновки

• Збільшення частки відновлюваної енергії в Індії може зменшити попит на нафту у середньостроковій перспективі.
• Проте поточна енергетична нестабільність і використання дизельних генераторів тимчасово підвищують попит на нафтопродукти.
• У разі успішного залучення інвестицій Індія може стати орієнтиром для країн, що розвиваються, формуючи нову модель зеленої економіки без втрати темпів зростання.

6. Обгрунтування

• Енергетичний перехід Індії має подвійний ефект: короткостроково підтримує нафтовий попит через нестабільність електропостачання, але довгостроково — скорочує його.
• Вартість переходу — $13 трлн — визначає потребу у глобальному фінансуванні та формує нову геоенергетичну взаємозалежність.
• Для ринків нафти це означає можливу структурну зміну попиту: зростання в короткій перспективі й поступове скорочення після 2030 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.

Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.

Промисловий драйвер

• Генерація електроенергії у серпні зросла на 4% (аналіз Reuters даних Grid India).
• Виробнича активність досягла максимуму з 2008 року.
• PMI у промисловості (HSBC, S&P Global) зафіксував найшвидше поліпшення за 17,5 років.

S&P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».

Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.

Зовнішні бар’єри

• США підвищили тарифи на індійські товари на 50%.
• Чверть цього підвищення пов’язана з закупівлею Індією російської нафти.

Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».

Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.

Вугільна енергетика та відновлювані джерела

• У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.
• У травні вугілля впало до мінімуму з часів локдаунів 2020 року через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.
• Індія достроково на 5 років виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.

Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.

Висновки

• Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує попит на нафту.
• Торговельні бар’єри з боку США можуть посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти.
• У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може знизити структурний попит на нафту, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

У липні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився на 0,6% м/м, головно через падіння цін на природний газ у ЄС, попри зростання цін на газ у США, австралійське вугілля та середню ціну нафти. У річному вимірі індекс скоротився на 13,5% через зниження вартості австралійського вугілля та нафти, хоча подорожчання газу в США та ЄС частково компенсувало ці втрати. На ф’ючерсному ринку зберігався переважно «бичачий» настрій, що проявилось у зростанні чистих довгих позицій і відкритого інтересу.

Світовий енергетичний ринок зберігає високу чутливість до політичних і логістичних чинників; попри окремі сегменти зростання, загальна динаміка вказує на структурний тиск і потребу в стратегічних запасах для зниження ризиків.

Динаміка цін на основні енергетичні товари

Динаміка цін на основні енергетичні товари – Липень 2025 року ознаменувався змішаними тенденціями: австралійське вугілля та газ у США зростали в ціні, тоді як європейський газ та нафта залишалися під тиском, демонструючи залежність ринків від геополітики та сезонних факторів.

• Вугілля (Австралія) — зростання на 3,5% м/м, третій місяць поспіль. Підтримку цінам забезпечили підвищений імпорт з Китаю та Індії перед зимовим попитом, а також стратегічне накопичення запасів великими енергокомпаніями на тлі тарифної невизначеності. У річному вимірі ціна впала на 17,9%.
• Вугілля (США) — стабільна ціна місяць до місяця через сталий попит на електроенергію та обмежений експорт. У річному вимірі ціна зросла на 4,0%.
• Середня ціна нафти — незначне зростання на 0,1% м/м при зниженні на 16,9% р/р. Ринок отримував суперечливі сигнали з фундаментальних факторів, що утримувало ціни в діапазоні.
• Природний газ (США) — зростання на 5,6% м/м після чотирьох місяців падіння завдяки збільшенню експорту LNG та нижчим рівням запасів. Середні щотижневі запаси газу підвищилися на 7,9% м/м, але знизилися на 4,9% р/р, що свідчить про вищий рівень споживання. У річному вимірі ціна зросла на 53,8%.
• Природний газ (Європа, TTF) — падіння на 6,0% м/м після двох місяців зростання через геополітичну напруженість і ремонтні зупинки в Норвегії. Водночас збільшення імпорту LNG зі США знизило премію за геополітичний ризик. Запаси в ЄС на кінець липня досягли 68,6% (проти 58,9% у червні), що є зростанням на 9,8 в.п.. У річному вимірі ціна підвищилася на 12,3%.

Вплив тарифної політики США

Липневі оголошення про нові тарифи США створили додаткову невизначеність на товарних ринках. Ціни на більшість неенергетичних товарів виграли від «авансового» імпорту перед введенням тарифів. Проте на енергетичні ринки ці новини тиснули через побоювання зниження попиту.

Висновки

• Світовий енергетичний індекс у липні опустився до 91,7 пунктів, що відображає тиск з боку газового сегменту ЄС.
• Австралійське вугілля демонструє стабільне зростання м/м, але річні показники залишаються значно нижчими.
• Різке подорожчання газу в США (понад 50% р/р) свідчить про структурні зміни в балансі попиту і пропозиції.
• Європейський газовий ринок зберігає чутливість до геополітичних подій, але високі запаси знижують ризики дефіциту в найближчій перспективі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: World Bank, OPEC

Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів.

Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін

Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у 2025–2040 роках на рівні 53,8 млрд злотих, що дорівнює приблизно 74 злотим збитку на кожну вироблену МВт*год. Це означало б зростання кінцевих тарифів для споживачів або постійні дотації з бюджету.

Особливо важливо, що модель NABE спиралася на застарілі дані 2022 року, коли ціна електроенергії на оптовому ринку перевищувала 1100 злотих/МВт*год через енергокризу, спричинену війною в Україні. На середину 2025 року ціна впала до близько 415 злотих/МВт*год, а ринок демонструє сильну волатильність через ріст відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

• Зміна структури ринку: у червні 2025 року частка ВДЕ вперше перевищила вугілля в електрогенерації Польщі.
• Зниження попиту на субсидії: компанії здатні залучати фінансування без відокремлення вугілля через облігації чи project finance.

Податкове навантаження та потреба нових інструментів

Відмова від NABE не знімає викликів податкового навантаження й фінансової стабільності енергосистеми. Залишається потреба у створенні механізмів для фінансування перехідних рішень:

• Механізм декарбонізації – одночасна підтримка нових низькоемісійних установок і тимчасове фінансування вугільних електростанцій у межах однієї групи.
• Ринок потужності – компенсація готовності до виробництва для забезпечення безпеки енергопостачання.
• Механізм еластичності (non-fossil flexibility) – стимулювання гнучких низьковуглецевих резервів.

Однак усі ці інструменти потребують погодження Європейської Комісії як дозволеної державної допомоги. Зокрема, механізм декарбонізації був би неможливий у разі централізації активів у NABE, через ризик антиконкурентних практик.

«Структура ринку енергії в Польщі вже змінилася, а стратегія NABE базувалася на реаліях трирічної давнини», – зазначено у звіті урядового Зеcполу.

Перспективи після 2028 року

Згідно з чинним і планованим європейським законодавством, після 2028 року державна підтримка для високоемісійних джерел буде заборонена. Польща муситиме вести інтенсивні переговори на рівні ЄС для отримання тимчасових виключень, аби уникнути ризику дефіциту потужностей і стрибка цін на електроенергію після 2029 року.

Рекомендації звіту включають скасування урядової ухвали №44/2022 щодо виділення вугільних активів і створення нового Зеcполу з розробки стратегії трансформації польської електроенергетики з урахуванням кліматичних цілей ЄС. У новому органі будуть представники енергетичного відомства, держактивів, фінансів і сировинної політики, а пріоритетом стане розробка фінансово збалансованих механізмів для підтримки існуючих вугільних потужностей до їх безпечного виведення з експлуатації.

Джерело:  Terminal

За матеріалами: WNP.PL

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Попри зростання виробництва вугілля в США на початку 2025 року, споживання в електроенергетиці збільшується ще швидше. Це призведе до зниження запасів на кінець літа та створить тиск на ринок у 2026 році.

Прогноз споживання і запасів вугілля у 2025 році

У 2025 році споживання вугілля у США зросте більше, ніж його виробництво, що спричинить скорочення запасів. За оцінками Управління енергетичної інформації США (EIA), запаси вугілля у секторі електроенергетики складали 124 мільйони коротких тонн (MMst) на початок літа (1 червня), що на 12% менше, ніж торік.

Низькі запаси пояснюються значним зменшенням запасів у першому кварталі 2025 року:

• Споживання вугілля у 1Q25 склало 109 MMst — на 20% більше, ніж у 1Q24.
• Водночас виробництво зросло лише на 2% у порівнянні з 1Q24.

Очікування на літо 2025 року

Влітку запаси вугілля традиційно зменшуються через підвищений попит генераторів. Водночас цього року зниження очікується менш значним, ніж минулого літа.

• Наприкінці червня спекотна погода підвищила загальне виробництво електроенергії в США, що призвело до невеликого збільшення виробництва на вугіллі порівняно з червнем 2024 року.
• Прогноз Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США передбачає, що липень 2025 року буде дещо прохолоднішим за липень 2024 року, що компенсує підвищене споживання у червні.

У підсумку: EIA прогнозує, що виробництво і споживання вугілля у США протягом літніх місяців (червень–вересень) залишаться приблизно на рівні минулого літа. Проте очікується менший обсяг експорту вугілля, що пом’якшить темпи скорочення запасів.

• Очікуване скорочення запасів влітку 2025 року — 8 MMst (завершення вересня на рівні 116 MMst) проти минулорічного зниження на 17 MMst.

Перспектива на 2026 рік

Прогноз EIA свідчить про прискорення зниження запасів у 2026 році, коли виробництво вугілля впаде на 9%, а споживання зменшиться на 6%.

«Ми очікуємо, що у 2026 році зниження запасів знову пришвидшиться на тлі скорочення виробництва і споживання вугілля», — зазначено у прогнозі EIA.

Джерело: Terminal

За матеріалами: U.S. Energy Information Administration – Short-Term Energy Outlook

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Попри різке падіння постачання газу до Європи, російські чиновники вивчають можливість перенаправити надлишкові ресурси на забезпечення енергопостачання AI‑дата‑центрів або криптомайнінгу.

Зниження експорту та потенційне рішення

• Обсяг експорту впав з приблизно 0,5 млрд м³/день до мінімального рівня після припинення роботи Nord Stream і скорочення постачання до ЄС.
• Міністр з розвитку Далекого Сходу та Арктики Алексєй Чекунков заявив: “раніше півмільярда кубометрів газу щодня йшло на Захід, тепер — ні, і питання, що з ним робити, є дуже нагальним.”
• У травні Чекунков запропонував використовувати надлишковий газ для майнінгу криптовалюти: “Встановлюйте енергетичні установки та запускайте майнінг.”
• Перший заступник міністра енергетики Павло Сорокін натомість наполягає, що газ більше не є дешевим ресурсом для подібних ініціатив.
• Сорокін зазначив, що доцільніше використовувати вугілля для енергозабезпечення дата-центрів: “Можемо будувати електростанції на вугільних копальнях — це дозволяє економити $50–60/т на транспорті та електропередачі.”
• Газові ресурси планується спрямувати на виробництво добрив, розвиток газоємних галузей і виконання зобов’язань на Далекому Сході.

Наслідки та стратегічний зсув

• У 2024 році Газпром видобув 416 млрд м³ газу, але продав лише 361,7 млрд м³ — надлишок зберігається в системі.
• За словами Сорокіна, “залишкові запаси спадщини СРСР виснажуються, і нові джерела, як-от Сахалін і Кірінське, дуже дорогі”.
• Розглядаються нові моделі енергозабезпечення з фокусом на вугіллі та зменшенні газової залежності для нестратегічних проєктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com, Reuters – Russia faces gas surplus as European exports collapse, Interfax – Павло Сорокін про дороговизну видобутку газу

Додаткові джерела інформації:

• Upstream – позиція Чекункова
• Gas Outlook – глобальні тренди зростання попиту на газ через AI

У травні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився вчетверте поспіль, втративши 4,4% у місячному вимірі, що відображає зниження цін на нафту та газ у США, попри зростання на вугілля та газ у Європі. За даними Світового банку та OPEC індекс цін на енергоресурси знижувався четвертий місяць поспіль і в травні впав на 4,4% порівняно з квітнем.

Зниження пояснюється падінням середніх цін на нафту і природний газ у США, частково компенсоване зростанням цін на вугілля в Австралії та США, а також газ у Європі. У річному вимірі індекс втратив 18,1%, головним чином через падіння цін на австралійське вугілля і нафту, хоча зростання цін на американське вугілля, природний газ у США та ЄС пом’якшило цей спад.

Таблиця 1 – Ціни на енергоносії

* Індекс цін на енергетичні товари Світового банку (2010 = 100). Джерела: Світовий банк і ОПЕК.

Ціни на австралійське вугілля у травні відновилися після шести місяців падіння, зростаючи на 5,9% м/м. Зростання підтримано попитом з Азії, особливо з Китаю та Індії, а також перебоями в поставках через погодні умови в Австралії. В ЄС ціни підтримувалися сезонним поповненням запасів перед зростанням попиту влітку. У річному вимірі ціни впали на 26,5%.

У США ціни на вугілля зросли вдруге поспіль, піднявшись на 0,5% м/м. Причинами стали інтерес з боку країн ЄС та стабільний внутрішній попит, який утримував ціни. У річному вимірі зростання склало 4,9%.

Середні ціни на нафту знижуються четвертий місяць поспіль. У травні зниження склало 4,8% м/м, на фоні песимістичних настроїв через глобальні макроекономічні ризики. У річному вимірі зниження склало 23,0%.

Ціни на природний газ (Henry Hub) в США знизилися третій місяць поспіль — на 8,4% м/м через м’яку погоду та низький попит на опалення. Водночас високі запаси підтримують пропозицію. Попри місячне зниження, ціни зросли на 46,2% у річному вимірі.

Середня ціна на майданчику TTF зросла на 0,6% у травні. Ріст підтримали обмежена пропозиція через технічне обслуговування в Норвегії та геополітична премія ризику. Водночас високі запаси (48,4% у травні проти 39,5% у квітні) та низький сезонний попит частково обмежили ріст. У річному вимірі ціни зросли на 15,2%.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF