<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; commodities</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/commodities/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 21 Apr 2026 06:41:32 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 09:11:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[carbon]]></category>
		<category><![CDATA[CBAM]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеві викиди]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153521</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br />2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність. Ключові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br /><p>2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.</p>
<h2>Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році</h2>
<h3>Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту</h3>
<ul>
<li>ЄС посилює боротьбу з <strong>вуглецевими викидами</strong> через механізм <em>CBAM</em> – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.</li>
<li>Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення <strong>вуглецевої складової</strong> у ціну.</li>
<li>Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може <strong>суттєво вплинути на обсяги імпорту</strong> у першій половині 2026 року.</li>
<li>Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.</li>
</ul>
<h3>Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі</h3>
<ul>
<li>Директива <em>RED III</em> щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.</li>
<li>Попри нерівномірне впровадження, очікується <strong>зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Основний драйвер – <strong>гідрооброблена рослинна олія (HVO)</strong>, що поступово витісняє традиційні види пального.</li>
</ul>
<h3>Нафта: профіцит і дилема OPEC+</h3>
<ul>
<li>Очікуваний <strong>профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.</li>
<li>Якщо ціни не впадуть до <em>середини діапазону 50 дол за барель</em>, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.</li>
</ul>
<h3>Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи</h3>
<ul>
<li>Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити <strong>європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік</strong>.</li>
<li>Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на <strong>дві третини</strong> – до <strong>близько 120 млн тонн на рік</strong>.</li>
<li>Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.</li>
<li>Це підвищує ризик <strong>цінових сплесків наприкінці зими</strong> та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI</h3>
<ul>
<li>Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.</li>
<li>Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.</li>
<li>Попит з боку <strong>дата-центрів штучного інтелекту</strong> підтримує виробництво.</li>
<li>У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла <strong>1,1 млрд тонн</strong>, а видобуток – <strong>7,8 млрд тонн</strong>, і ці рівні можуть зберегтися.</li>
</ul>
<h3>LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор</h3>
<ul>
<li>Світове постачання <strong>LPG</strong> зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.</li>
<li>Пропан і бутан торгуватимуться зі <strong>значними знижками до нафти</strong>, що вигідно для нафтохімії.</li>
<li>Обмеження попиту пов’язані з:
<ul>
<li>надлишком пропілену;</li>
<li>низьким завантаженням крекінг-установок;</li>
<li>структурною перебудовою галузі.</li>
</ul>
</li>
<li>Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити <strong>короткострокові цінові шоки</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/commodity-market-outlook-trends-risks" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br /><p>2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.</p>
<h2>Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році</h2>
<h3>Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту</h3>
<ul>
<li>ЄС посилює боротьбу з <strong>вуглецевими викидами</strong> через механізм <em>CBAM</em> – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.</li>
<li>Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення <strong>вуглецевої складової</strong> у ціну.</li>
<li>Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може <strong>суттєво вплинути на обсяги імпорту</strong> у першій половині 2026 року.</li>
<li>Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.</li>
</ul>
<h3>Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі</h3>
<ul>
<li>Директива <em>RED III</em> щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.</li>
<li>Попри нерівномірне впровадження, очікується <strong>зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Основний драйвер – <strong>гідрооброблена рослинна олія (HVO)</strong>, що поступово витісняє традиційні види пального.</li>
</ul>
<h3>Нафта: профіцит і дилема OPEC+</h3>
<ul>
<li>Очікуваний <strong>профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.</li>
<li>Якщо ціни не впадуть до <em>середини діапазону 50 дол за барель</em>, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.</li>
</ul>
<h3>Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи</h3>
<ul>
<li>Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити <strong>європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік</strong>.</li>
<li>Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на <strong>дві третини</strong> – до <strong>близько 120 млн тонн на рік</strong>.</li>
<li>Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.</li>
<li>Це підвищує ризик <strong>цінових сплесків наприкінці зими</strong> та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI</h3>
<ul>
<li>Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.</li>
<li>Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.</li>
<li>Попит з боку <strong>дата-центрів штучного інтелекту</strong> підтримує виробництво.</li>
<li>У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла <strong>1,1 млрд тонн</strong>, а видобуток – <strong>7,8 млрд тонн</strong>, і ці рівні можуть зберегтися.</li>
</ul>
<h3>LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор</h3>
<ul>
<li>Світове постачання <strong>LPG</strong> зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.</li>
<li>Пропан і бутан торгуватимуться зі <strong>значними знижками до нафти</strong>, що вигідно для нафтохімії.</li>
<li>Обмеження попиту пов’язані з:
<ul>
<li>надлишком пропілену;</li>
<li>низьким завантаженням крекінг-установок;</li>
<li>структурною перебудовою галузі.</li>
</ul>
</li>
<li>Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити <strong>короткострокові цінові шоки</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/commodity-market-outlook-trends-risks" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта стабілізується після 4% обвалу: ОПЕК переосмислює баланс 2026 року, США знімають ризик шатдауну</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/nafta-stabilizuyetsya-pislya-4-obvalu-opek-pereosmislyuye-balans-2026-roku-ssha-znimayut-rizik-shatdaunu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/nafta-stabilizuyetsya-pislya-4-obvalu-opek-pereosmislyuye-balans-2026-roku-ssha-znimayut-rizik-shatdaunu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Nov 2025 10:22:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153358</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29971-Нефть.jpg" alt="Нафта стабілізується після 4% обвалу: ОПЕК переосмислює баланс 2026 року, США знімають ризик шатдауну"/><br />Світові ціни на нафту зупинили падіння й перейшли до обережного відновлення після приблизно 4% обвалу, спричиненого зміною прогнозів ОПЕК щодо балансу попиту й пропозиції на 2026 рік. Попри ухвалення у США бюджетної угоди, яка припинила шатдаун уряду, ринок сирої нафти залишається зосередженим не на загальному ризик-апетиті, а на сигналах ОПЕК+ та траєкторії попиту, тоді як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29971-Нефть.jpg" alt="Нафта стабілізується після 4% обвалу: ОПЕК переосмислює баланс 2026 року, США знімають ризик шатдауну"/><br /><p>Світові ціни на нафту зупинили падіння й перейшли до обережного відновлення після приблизно 4% обвалу, спричиненого зміною прогнозів ОПЕК щодо балансу попиту й пропозиції на 2026 рік. Попри ухвалення у США бюджетної угоди, яка припинила шатдаун уряду, ринок сирої нафти залишається зосередженим не на загальному ризик-апетиті, а на сигналах ОПЕК+ та траєкторії попиту, тоді як окремі сегменти – зокрема дизель – демонструють стійкіші маржі й попит.</p>
<h2>Фактори впливу на світовий ринок нафти (кінець 2025 – 2026 роки)</h2>
<h3>Стабілізація цін після різкого обвалу</h3>
<p>Після суттєвого падіння котирувань у вівторок ринок нафти в середу перейшов до фази корекції й переоцінки фундаментальних факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> торгувався поблизу <strong>63,08 дол. США за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> – близько <strong>58,80 дол. США за барель</strong> станом на <em>11:01 за східноамериканським часом (ET)</em>.</li>
<li>Попередній день приніс приблизно <strong>4% зниження</strong> цін на нафту.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: ринок перейшов від короткострокової панічної реакції до раціональної переоцінки нових прогнозів ОПЕК і умов попиту, зберігаючи обережність щодо можливого профіциту в 2026 році.</p>
<h3>Головна гілка карти: переоцінка прогнозів ОПЕК та ризик профіциту</h3>
<p>Ключовим тригером обвалу й подальшої стабілізації стали оновлені оцінки ОПЕК щодо ринку нафти у 2026 році.</p>
<ul>
<li>ОПЕК перейшла від попереднього бачення <strong>дефіциту</strong> до більш <strong>нейтрального балансу попиту й пропозиції у 2026 році</strong>.</li>
<li>Ринок враховує <strong>зростання видобутку поза ОПЕК</strong>, що може компенсувати приріст споживання.</li>
<li>До цього додається <strong>поступове збільшення видобутку в рамках ОПЕК+</strong>.</li>
<li><strong>Помірні темпи зростання попиту</strong>, описані в останній оцінці <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, підсилюють побоювання щодо майбутнього профіциту.</li>
</ul>
<p>Таким чином, логіка ринку змістилася від страху дефіциту до обережного очікування <strong>можливого надлишку пропозиції</strong> в середньостроковій перспективі. Це пояснює, чому навіть після відновлення котирувань інвестори зберігають скромні позиції та зосереджуються на наступних рішеннях ОПЕК+ щодо видобутку у 2026 році.</p>
<h3>Роль IEA в корекції очікувань</h3>
<p>Остання оцінка IEA окреслила <strong>м’якшу траєкторію попиту</strong>, що:</p>
<ul>
<li>послаблює аргументи на користь тривалого дефіциту на ринку нафти;</li>
<li>підсилює сценарій, за якого <strong>навіть помірне збільшення видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК</strong> може перевищити приріст попиту;</li>
<li>змушує трейдерів <strong>скорочувати агресивні «бичачі» позиції</strong> та переходити до оборонної тактики.</li>
</ul>
<p>Висновок: поєднання нових даних ОПЕК та IEA формує <strong>консенсус щодо ризику профіциту</strong> у 2026 році, який стає системоутворюючим фактором ринку.</p>
<h3>Макроекономічний фон</h3>
<p>Попри позитивні сигнали з боку макроекономіки США та фінансових ринків, вплив цих факторів на нафтові котирування виявився обмеженим.</p>
<ul>
<li><strong>Ухвалення бюджетної угоди в США</strong> зняло ризик затяжного шатдауну уряду та усунуло одну з макроекономічних загроз.</li>
<li>Індексні фондові ринки США <strong>зросли</strong> завдяки:
<ul>
<li>&lt;strongм’якшим показникам інфляції,</li>
<li><strong>відновленню апетиту до ризику</strong>,</li>
<li><strong>полегшенню після завершення шатдауну</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Прибутковість казначейських облігацій США знизилася</strong>, що зазвичай підтримує ризикові активи.</li>
</ul>
<p>Водночас, <strong>нафта залишилася відірваною від ралі акцій</strong> й продовжувала реагувати насамперед на сигнали щодо пропозиції та попиту.</p>
<p>У матеріалі наголошується, що навіть за сприятливого руху фондових індексів та зниження дохідності облігацій <em>нафта «не підхопила» оптимізм інвесторів</em>, зберігаючи власну фундаментальну логіку ціноутворення.</p>
<h3>Долар, дохідність та товари</h3>
<p>Додатковими чинниками підтримки товарних ринків стали:</p>
<ul>
<li><strong>м’якший долар США</strong>;</li>
<li><strong>нижча прибутковість казначейських облігацій</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці фактори дещо покращили умови для <strong>комодіті</strong>, проте не змінили базового занепокоєння щодо пропозиції нафти у 2026 році. Висновок: <strong>монетарний та валютний фон</strong> чинить <em>допоміжний, але не визначальний</em> вплив на ринок сирої нафти в поточних умовах.</p>
<h2>Поведінка трейдерів</h2>
<p>Реакція учасників ринку на нову конфігурацію ризиків є стриманою та обережною.</p>
<ul>
<li>Після вівторкового обвалу <strong>обсяги відкритих позицій залишаються невеликими</strong>.</li>
<li>Трейдери утримуються від агресивного нарощування ставок на зростання, очікуючи:
<ul>
<li>подальших сигналів ОПЕК+ щодо <strong>обсягів видобутку</strong> у 2026 році;</li>
<li>оновлених прогнозів <strong>попиту на початок 2026 року</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>За даними матеріалу, учасники ринку вважають, що нафта й надалі залишатиметься прив’язаною до рішень ОПЕК+ щодо видобутку та очікувань попиту щонайменше до початку 2026 року, а не до загального «настрою» на фінансових ринках.</p></blockquote>
<p>Логічний висновок: ринок перейшов у режим <strong>очікування та тестування нової рівноваги</strong>, де ключовими орієнтирами стають рішення картелю та динаміка попиту, тоді як макросигнали відіграють другорядну роль.</p>
<h3>Сегмент нафтопродуктів та газу — дизель як опора ринку</h3>
<p>Паралельно з повільним відновленням ф’ючерсів на сиру нафту, окремі сегменти нафтопродуктів демонструють вищу стійкість.</p>
<ul>
<li><strong>Маржі дизельного пального зміцнилися</strong> протягом сесії.</li>
<li>Попит на середні дистиляти (зокрема дизель) в Азії та інших регіонах залишається <strong>стабільно високим</strong>.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на Murban</strong> торгувалися поблизу <strong>65,43 дол. США за барель</strong> на тлі <strong>стійкого азійського попиту</strong> та стабільного попиту на середні дистиляти.</li>
<li><strong>Природний газ</strong> піднявся до рівнів близько <strong>4,62</strong>, отримавши підтримку з боку:
<ul>
<li><strong>раннього сезону опалення</strong>,</li>
<li><strong>знижених запасів у сховищах</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: <strong>дизель та природний газ</strong> нині виконують роль <em>фундаментальних «якорів» попиту</em> в енергетичному комплексі, частково компенсуючи побоювання щодо майбутнього профіциту сирої нафти.</p>
<h3>Регіональний вимір — азійський попит як стабілізуючий фактор</h3>
<p>Азійські ринки залишаються важливим стабілізатором для глобального попиту на нафту.</p>
<ul>
<li>Азійські покупці продовжують <strong>регулярно завантажувати танкери</strong> з нафтою.</li>
<li>Попит на <strong>дизель та авіаційне пальне</strong> (jet fuel) у регіоні залишається <strong>стійким</strong>, особливо на початку зимового сезону.</li>
<li>Стабільний попит з боку Азії підтримує котирування <strong>Murban</strong> та частково <strong>обмежує глибину корекції</strong> на глобальному ринку.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: навіть за умов глобальної переоцінки балансу попиту й пропозиції, <strong>Азія зберігає роль ключового «полюса зростання» попиту</strong> на нафту й нафтопродукти.</p>
<p>Висновок</p>
<p>Ринок нафти на кінець 2025 року входить у фазу <strong>тонкої рівноваги</strong>, де цінова стабілізація після різкого падіння приховує під собою глибоку перебудову очікувань. ОПЕК, IEA, азійський попит, маржі дизелю та газовий фактор формують складну «карту впливів», у центрі якої – питання: чи перетвориться 2026 рік на період <strong>стійкого профіциту</strong> чи ринок зможе зберегти <strong>крихкий баланс</strong>?</p>
<p>За поточними сигналами, <strong>ключ до відповіді</strong> залишається в руках ОПЕК+ та динаміки економічного зростання, яке визначатиме реальний попит на енергоносії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Crude-Prices-Stabilize-After-Selloff-Amid-OPEC-Reassessment-and-US-Funding-Dea.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29971-Нефть.jpg" alt="Нафта стабілізується після 4% обвалу: ОПЕК переосмислює баланс 2026 року, США знімають ризик шатдауну"/><br /><p>Світові ціни на нафту зупинили падіння й перейшли до обережного відновлення після приблизно 4% обвалу, спричиненого зміною прогнозів ОПЕК щодо балансу попиту й пропозиції на 2026 рік. Попри ухвалення у США бюджетної угоди, яка припинила шатдаун уряду, ринок сирої нафти залишається зосередженим не на загальному ризик-апетиті, а на сигналах ОПЕК+ та траєкторії попиту, тоді як окремі сегменти – зокрема дизель – демонструють стійкіші маржі й попит.</p>
<h2>Фактори впливу на світовий ринок нафти (кінець 2025 – 2026 роки)</h2>
<h3>Стабілізація цін після різкого обвалу</h3>
<p>Після суттєвого падіння котирувань у вівторок ринок нафти в середу перейшов до фази корекції й переоцінки фундаментальних факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> торгувався поблизу <strong>63,08 дол. США за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> – близько <strong>58,80 дол. США за барель</strong> станом на <em>11:01 за східноамериканським часом (ET)</em>.</li>
<li>Попередній день приніс приблизно <strong>4% зниження</strong> цін на нафту.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: ринок перейшов від короткострокової панічної реакції до раціональної переоцінки нових прогнозів ОПЕК і умов попиту, зберігаючи обережність щодо можливого профіциту в 2026 році.</p>
<h3>Головна гілка карти: переоцінка прогнозів ОПЕК та ризик профіциту</h3>
<p>Ключовим тригером обвалу й подальшої стабілізації стали оновлені оцінки ОПЕК щодо ринку нафти у 2026 році.</p>
<ul>
<li>ОПЕК перейшла від попереднього бачення <strong>дефіциту</strong> до більш <strong>нейтрального балансу попиту й пропозиції у 2026 році</strong>.</li>
<li>Ринок враховує <strong>зростання видобутку поза ОПЕК</strong>, що може компенсувати приріст споживання.</li>
<li>До цього додається <strong>поступове збільшення видобутку в рамках ОПЕК+</strong>.</li>
<li><strong>Помірні темпи зростання попиту</strong>, описані в останній оцінці <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, підсилюють побоювання щодо майбутнього профіциту.</li>
</ul>
<p>Таким чином, логіка ринку змістилася від страху дефіциту до обережного очікування <strong>можливого надлишку пропозиції</strong> в середньостроковій перспективі. Це пояснює, чому навіть після відновлення котирувань інвестори зберігають скромні позиції та зосереджуються на наступних рішеннях ОПЕК+ щодо видобутку у 2026 році.</p>
<h3>Роль IEA в корекції очікувань</h3>
<p>Остання оцінка IEA окреслила <strong>м’якшу траєкторію попиту</strong>, що:</p>
<ul>
<li>послаблює аргументи на користь тривалого дефіциту на ринку нафти;</li>
<li>підсилює сценарій, за якого <strong>навіть помірне збільшення видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК</strong> може перевищити приріст попиту;</li>
<li>змушує трейдерів <strong>скорочувати агресивні «бичачі» позиції</strong> та переходити до оборонної тактики.</li>
</ul>
<p>Висновок: поєднання нових даних ОПЕК та IEA формує <strong>консенсус щодо ризику профіциту</strong> у 2026 році, який стає системоутворюючим фактором ринку.</p>
<h3>Макроекономічний фон</h3>
<p>Попри позитивні сигнали з боку макроекономіки США та фінансових ринків, вплив цих факторів на нафтові котирування виявився обмеженим.</p>
<ul>
<li><strong>Ухвалення бюджетної угоди в США</strong> зняло ризик затяжного шатдауну уряду та усунуло одну з макроекономічних загроз.</li>
<li>Індексні фондові ринки США <strong>зросли</strong> завдяки:
<ul>
<li>&lt;strongм’якшим показникам інфляції,</li>
<li><strong>відновленню апетиту до ризику</strong>,</li>
<li><strong>полегшенню після завершення шатдауну</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Прибутковість казначейських облігацій США знизилася</strong>, що зазвичай підтримує ризикові активи.</li>
</ul>
<p>Водночас, <strong>нафта залишилася відірваною від ралі акцій</strong> й продовжувала реагувати насамперед на сигнали щодо пропозиції та попиту.</p>
<p>У матеріалі наголошується, що навіть за сприятливого руху фондових індексів та зниження дохідності облігацій <em>нафта «не підхопила» оптимізм інвесторів</em>, зберігаючи власну фундаментальну логіку ціноутворення.</p>
<h3>Долар, дохідність та товари</h3>
<p>Додатковими чинниками підтримки товарних ринків стали:</p>
<ul>
<li><strong>м’якший долар США</strong>;</li>
<li><strong>нижча прибутковість казначейських облігацій</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці фактори дещо покращили умови для <strong>комодіті</strong>, проте не змінили базового занепокоєння щодо пропозиції нафти у 2026 році. Висновок: <strong>монетарний та валютний фон</strong> чинить <em>допоміжний, але не визначальний</em> вплив на ринок сирої нафти в поточних умовах.</p>
<h2>Поведінка трейдерів</h2>
<p>Реакція учасників ринку на нову конфігурацію ризиків є стриманою та обережною.</p>
<ul>
<li>Після вівторкового обвалу <strong>обсяги відкритих позицій залишаються невеликими</strong>.</li>
<li>Трейдери утримуються від агресивного нарощування ставок на зростання, очікуючи:
<ul>
<li>подальших сигналів ОПЕК+ щодо <strong>обсягів видобутку</strong> у 2026 році;</li>
<li>оновлених прогнозів <strong>попиту на початок 2026 року</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>За даними матеріалу, учасники ринку вважають, що нафта й надалі залишатиметься прив’язаною до рішень ОПЕК+ щодо видобутку та очікувань попиту щонайменше до початку 2026 року, а не до загального «настрою» на фінансових ринках.</p></blockquote>
<p>Логічний висновок: ринок перейшов у режим <strong>очікування та тестування нової рівноваги</strong>, де ключовими орієнтирами стають рішення картелю та динаміка попиту, тоді як макросигнали відіграють другорядну роль.</p>
<h3>Сегмент нафтопродуктів та газу — дизель як опора ринку</h3>
<p>Паралельно з повільним відновленням ф’ючерсів на сиру нафту, окремі сегменти нафтопродуктів демонструють вищу стійкість.</p>
<ul>
<li><strong>Маржі дизельного пального зміцнилися</strong> протягом сесії.</li>
<li>Попит на середні дистиляти (зокрема дизель) в Азії та інших регіонах залишається <strong>стабільно високим</strong>.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на Murban</strong> торгувалися поблизу <strong>65,43 дол. США за барель</strong> на тлі <strong>стійкого азійського попиту</strong> та стабільного попиту на середні дистиляти.</li>
<li><strong>Природний газ</strong> піднявся до рівнів близько <strong>4,62</strong>, отримавши підтримку з боку:
<ul>
<li><strong>раннього сезону опалення</strong>,</li>
<li><strong>знижених запасів у сховищах</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: <strong>дизель та природний газ</strong> нині виконують роль <em>фундаментальних «якорів» попиту</em> в енергетичному комплексі, частково компенсуючи побоювання щодо майбутнього профіциту сирої нафти.</p>
<h3>Регіональний вимір — азійський попит як стабілізуючий фактор</h3>
<p>Азійські ринки залишаються важливим стабілізатором для глобального попиту на нафту.</p>
<ul>
<li>Азійські покупці продовжують <strong>регулярно завантажувати танкери</strong> з нафтою.</li>
<li>Попит на <strong>дизель та авіаційне пальне</strong> (jet fuel) у регіоні залишається <strong>стійким</strong>, особливо на початку зимового сезону.</li>
<li>Стабільний попит з боку Азії підтримує котирування <strong>Murban</strong> та частково <strong>обмежує глибину корекції</strong> на глобальному ринку.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: навіть за умов глобальної переоцінки балансу попиту й пропозиції, <strong>Азія зберігає роль ключового «полюса зростання» попиту</strong> на нафту й нафтопродукти.</p>
<p>Висновок</p>
<p>Ринок нафти на кінець 2025 року входить у фазу <strong>тонкої рівноваги</strong>, де цінова стабілізація після різкого падіння приховує під собою глибоку перебудову очікувань. ОПЕК, IEA, азійський попит, маржі дизелю та газовий фактор формують складну «карту впливів», у центрі якої – питання: чи перетвориться 2026 рік на період <strong>стійкого профіциту</strong> чи ринок зможе зберегти <strong>крихкий баланс</strong>?</p>
<p>За поточними сигналами, <strong>ключ до відповіді</strong> залишається в руках ОПЕК+ та динаміки економічного зростання, яке визначатиме реальний попит на енергоносії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Crude-Prices-Stabilize-After-Selloff-Amid-OPEC-Reassessment-and-US-Funding-Dea.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/nafta-stabilizuyetsya-pislya-4-obvalu-opek-pereosmislyuye-balans-2026-roku-ssha-znimayut-rizik-shatdaunu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові енергетичні ринки у липні: коливання цін та геополітичні виклики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitovi-energetichni-rinki-u-lipni-kolivannya-cin-ta-geopolitichni-vikliki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitovi-energetichni-rinki-u-lipni-kolivannya-cin-ta-geopolitichni-vikliki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 16:42:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[товарні ринки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153081</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29817-вугілля.jpg" alt="Світові енергетичні ринки у липні: коливання цін та геополітичні виклики"/><br />У липні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився на 0,6% м/м, головно через падіння цін на природний газ у ЄС, попри зростання цін на газ у США, австралійське вугілля та середню ціну нафти. У річному вимірі індекс скоротився на 13,5% через зниження вартості австралійського вугілля та нафти, хоча подорожчання газу в США та ЄС [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29817-вугілля.jpg" alt="Світові енергетичні ринки у липні: коливання цін та геополітичні виклики"/><br /><p>У липні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився на <strong>0,6% м/м</strong>, головно через падіння цін на природний газ у ЄС, попри зростання цін на газ у США, австралійське вугілля та середню ціну нафти. У річному вимірі індекс скоротився на <strong>13,5%</strong> через зниження вартості австралійського вугілля та нафти, хоча подорожчання газу в США та ЄС частково компенсувало ці втрати. На ф’ючерсному ринку зберігався переважно «бичачий» настрій, що проявилось у зростанні чистих довгих позицій і відкритого інтересу.</p>
<h3>Світовий енергетичний ринок зберігає високу чутливість до політичних і логістичних чинників; попри окремі сегменти зростання, загальна динаміка вказує на структурний тиск і потребу в стратегічних запасах для зниження ризиків.</h3>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Динаміка цін на основні енергетичні товари</h2>
<p><strong data-start="52" data-end="98">Динаміка цін на основні енергетичні товари</strong> – Липень 2025 року ознаменувався змішаними тенденціями: австралійське вугілля та газ у США зростали в ціні, тоді як європейський газ та нафта залишалися під тиском, демонструючи залежність ринків від геополітики та сезонних факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Вугілля (Австралія)</strong> — зростання на <strong>3,5% м/м</strong>, третій місяць поспіль. Підтримку цінам забезпечили підвищений імпорт з Китаю та Індії перед зимовим попитом, а також стратегічне накопичення запасів великими енергокомпаніями на тлі тарифної невизначеності. У річному вимірі ціна впала на <strong>17,9%</strong>.</li>
<li><strong>Вугілля (США)</strong> — стабільна ціна <em>місяць до місяця</em> через сталий попит на електроенергію та обмежений експорт. У річному вимірі ціна зросла на <strong>4,0%</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна нафти</strong> — незначне зростання на <strong>0,1% м/м</strong> при зниженні на <strong>16,9% р/р</strong>. Ринок отримував суперечливі сигнали з фундаментальних факторів, що утримувало ціни в діапазоні.</li>
<li><strong>Природний газ (США)</strong> — зростання на <strong>5,6% м/м</strong> після чотирьох місяців падіння завдяки збільшенню експорту LNG та нижчим рівням запасів. Середні щотижневі запаси газу підвищилися на <strong>7,9% м/м</strong>, але знизилися на <strong>4,9% р/р</strong>, що свідчить про вищий рівень споживання. У річному вимірі ціна зросла на <strong>53,8%</strong>.</li>
<li><strong>Природний газ (Європа, TTF)</strong> — падіння на <strong>6,0% м/м</strong> після двох місяців зростання через геополітичну напруженість і ремонтні зупинки в Норвегії. Водночас збільшення імпорту LNG зі США знизило премію за геополітичний ризик. Запаси в ЄС на кінець липня досягли <strong>68,6%</strong> (проти <strong>58,9%</strong> у червні), що є зростанням на <strong>9,8 в.п.</strong>. У річному вимірі ціна підвищилася на <strong>12,3%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Вплив тарифної політики США</h2>
<p>Липневі оголошення про нові тарифи США створили додаткову невизначеність на товарних ринках. Ціни на більшість неенергетичних товарів виграли від «авансового» імпорту перед введенням тарифів. Проте на енергетичні ринки ці новини тиснули через побоювання зниження попиту.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Світовий енергетичний індекс у липні опустився до <strong>91,7</strong> пунктів, що відображає тиск з боку газового сегменту ЄС.</li>
<li>Австралійське вугілля демонструє стабільне зростання м/м, але річні показники залишаються значно нижчими.</li>
<li>Різке подорожчання газу в США <em>(понад 50% р/р)</em> свідчить про структурні зміни в балансі попиту і пропозиції.</li>
<li>Європейський газовий ринок зберігає чутливість до геополітичних подій, але високі запаси знижують ризики дефіциту в найближчій перспективі.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.worldbank.org/" target="_blank">World Bank</a>, <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29817-вугілля.jpg" alt="Світові енергетичні ринки у липні: коливання цін та геополітичні виклики"/><br /><p>У липні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився на <strong>0,6% м/м</strong>, головно через падіння цін на природний газ у ЄС, попри зростання цін на газ у США, австралійське вугілля та середню ціну нафти. У річному вимірі індекс скоротився на <strong>13,5%</strong> через зниження вартості австралійського вугілля та нафти, хоча подорожчання газу в США та ЄС частково компенсувало ці втрати. На ф’ючерсному ринку зберігався переважно «бичачий» настрій, що проявилось у зростанні чистих довгих позицій і відкритого інтересу.</p>
<h3>Світовий енергетичний ринок зберігає високу чутливість до політичних і логістичних чинників; попри окремі сегменти зростання, загальна динаміка вказує на структурний тиск і потребу в стратегічних запасах для зниження ризиків.</h3>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Динаміка цін на основні енергетичні товари</h2>
<p><strong data-start="52" data-end="98">Динаміка цін на основні енергетичні товари</strong> – Липень 2025 року ознаменувався змішаними тенденціями: австралійське вугілля та газ у США зростали в ціні, тоді як європейський газ та нафта залишалися під тиском, демонструючи залежність ринків від геополітики та сезонних факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Вугілля (Австралія)</strong> — зростання на <strong>3,5% м/м</strong>, третій місяць поспіль. Підтримку цінам забезпечили підвищений імпорт з Китаю та Індії перед зимовим попитом, а також стратегічне накопичення запасів великими енергокомпаніями на тлі тарифної невизначеності. У річному вимірі ціна впала на <strong>17,9%</strong>.</li>
<li><strong>Вугілля (США)</strong> — стабільна ціна <em>місяць до місяця</em> через сталий попит на електроенергію та обмежений експорт. У річному вимірі ціна зросла на <strong>4,0%</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна нафти</strong> — незначне зростання на <strong>0,1% м/м</strong> при зниженні на <strong>16,9% р/р</strong>. Ринок отримував суперечливі сигнали з фундаментальних факторів, що утримувало ціни в діапазоні.</li>
<li><strong>Природний газ (США)</strong> — зростання на <strong>5,6% м/м</strong> після чотирьох місяців падіння завдяки збільшенню експорту LNG та нижчим рівням запасів. Середні щотижневі запаси газу підвищилися на <strong>7,9% м/м</strong>, але знизилися на <strong>4,9% р/р</strong>, що свідчить про вищий рівень споживання. У річному вимірі ціна зросла на <strong>53,8%</strong>.</li>
<li><strong>Природний газ (Європа, TTF)</strong> — падіння на <strong>6,0% м/м</strong> після двох місяців зростання через геополітичну напруженість і ремонтні зупинки в Норвегії. Водночас збільшення імпорту LNG зі США знизило премію за геополітичний ризик. Запаси в ЄС на кінець липня досягли <strong>68,6%</strong> (проти <strong>58,9%</strong> у червні), що є зростанням на <strong>9,8 в.п.</strong>. У річному вимірі ціна підвищилася на <strong>12,3%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Вплив тарифної політики США</h2>
<p>Липневі оголошення про нові тарифи США створили додаткову невизначеність на товарних ринках. Ціни на більшість неенергетичних товарів виграли від «авансового» імпорту перед введенням тарифів. Проте на енергетичні ринки ці новини тиснули через побоювання зниження попиту.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Світовий енергетичний індекс у липні опустився до <strong>91,7</strong> пунктів, що відображає тиск з боку газового сегменту ЄС.</li>
<li>Австралійське вугілля демонструє стабільне зростання м/м, але річні показники залишаються значно нижчими.</li>
<li>Різке подорожчання газу в США <em>(понад 50% р/р)</em> свідчить про структурні зміни в балансі попиту і пропозиції.</li>
<li>Європейський газовий ринок зберігає чутливість до геополітичних подій, але високі запаси знижують ризики дефіциту в найближчій перспективі.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.worldbank.org/" target="_blank">World Bank</a>, <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitovi-energetichni-rinki-u-lipni-kolivannya-cin-ta-geopolitichni-vikliki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на етанол у Європі знижуються попри активність на паперовому ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/152644/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/152644/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 07 Jul 2025 14:26:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[biofuel]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[trading]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[котирування]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152644</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29513-Етанол_1.png" alt="Ціни на етанол у Європі знижуються попри активність на паперовому ринку"/><br />Європейський спотовий ринок етанолу завершив тиждень зі зниженням цін на фоні конкуренції між учасниками торгів. Попри високу активність на паперовому ринку, спотові котирування продовжують демонструвати тиск через доступніші пропозиції. Цінова динаміка і торги Фізична оцінка спотового ринку T2 Ethanol FOB ARA наприкінці тижня знизилася на €8.25/куб.м — до €589.75/куб.м на фоні конкурентної середньої пропозиції на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29513-Етанол_1.png" alt="Ціни на етанол у Європі знижуються попри активність на паперовому ринку"/><br /><p>Європейський спотовий ринок етанолу завершив тиждень зі зниженням цін на фоні конкуренції між учасниками торгів. Попри високу активність на паперовому ринку, спотові котирування продовжують демонструвати тиск через доступніші пропозиції.</p>
<h3>Цінова динаміка і торги</h3>
<p>Фізична оцінка спотового ринку T2 Ethanol FOB ARA наприкінці тижня знизилася на €8.25/куб.м — до €589.75/куб.м на фоні конкурентної середньої пропозиції на €590/куб.м.</p>
<ul>
<li>На середину липня (12–16 липня) були зафіксовані пропозиції та угоди по €590/куб.м і €589/куб.м.</li>
<li>На паперовому ринку спостерігалася активність із різними періодами поставок:
<ul>
<li>Серпень/вересень: угоди на +€2/куб.м</li>
<li>Вересень/листопад: +€4/куб.м</li>
<li>Вересень/грудень: +€7/куб.м</li>
<li>Q4/Q1: +€10/куб.м</li>
<li>Вересень: зростання з €600/куб.м до €601/куб.м</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Маржі переробки</h3>
<p>Теоретичні спотові маржі переробки для кукурудзяних заводів знизилися на €9.22/куб.м — до €143.30/куб.м. <strong>Для пшениці також зафіксовано падіння маржі на €5.77/куб.м — до €162.13/куб.м.</strong></p>
<h3>Висновок</h3>
<p>Європейський ринок етанолу продовжує демонструвати високий рівень ліквідності на паперових угодах попри тиск конкурентних пропозицій у фізичному сегменті. Зниження маржі переробки підсилює ризики для виробників у найближчій перспективі.</p>
<h3>Джерело:</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.qcintelligence.com/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></h3>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29513-Етанол_1.png" alt="Ціни на етанол у Європі знижуються попри активність на паперовому ринку"/><br /><p>Європейський спотовий ринок етанолу завершив тиждень зі зниженням цін на фоні конкуренції між учасниками торгів. Попри високу активність на паперовому ринку, спотові котирування продовжують демонструвати тиск через доступніші пропозиції.</p>
<h3>Цінова динаміка і торги</h3>
<p>Фізична оцінка спотового ринку T2 Ethanol FOB ARA наприкінці тижня знизилася на €8.25/куб.м — до €589.75/куб.м на фоні конкурентної середньої пропозиції на €590/куб.м.</p>
<ul>
<li>На середину липня (12–16 липня) були зафіксовані пропозиції та угоди по €590/куб.м і €589/куб.м.</li>
<li>На паперовому ринку спостерігалася активність із різними періодами поставок:
<ul>
<li>Серпень/вересень: угоди на +€2/куб.м</li>
<li>Вересень/листопад: +€4/куб.м</li>
<li>Вересень/грудень: +€7/куб.м</li>
<li>Q4/Q1: +€10/куб.м</li>
<li>Вересень: зростання з €600/куб.м до €601/куб.м</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Маржі переробки</h3>
<p>Теоретичні спотові маржі переробки для кукурудзяних заводів знизилися на €9.22/куб.м — до €143.30/куб.м. <strong>Для пшениці також зафіксовано падіння маржі на €5.77/куб.м — до €162.13/куб.м.</strong></p>
<h3>Висновок</h3>
<p>Європейський ринок етанолу продовжує демонструвати високий рівень ліквідності на паперових угодах попри тиск конкурентних пропозицій у фізичному сегменті. Зниження маржі переробки підсилює ризики для виробників у найближчій перспективі.</p>
<h3>Джерело:</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.qcintelligence.com/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></h3>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/152644/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту Brent обвалюються: реакція ринку на відтермінування Трампом удару по Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/cini-na-naftu-brent-obvalyuyutsya-reakciya-rinku-na-vidterminuvannya-trampom-udaru-po-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/cini-na-naftu-brent-obvalyuyutsya-reakciya-rinku-na-vidterminuvannya-trampom-udaru-po-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 07:24:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152405</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29380-Трамп.jpg" alt="Ціни на нафту Brent обвалюються: реакція ринку на відтермінування Трампом удару по Ірану"/><br />Після заяви Білого дому підтримати рішення про удар по Ірану через два тижні, світові ціни на нафту Brent знижуються, віддаючи частину недавнього зростання. Ф’ючерси на Brent зазнали падіння на 3,7 % — до $75,96 за баррель. WTI впала на 0,9 % до $72,86 за баррель через вихідний в США. Ціни на нафту залишаються на рівні другого тижня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29380-Трамп.jpg" alt="Ціни на нафту Brent обвалюються: реакція ринку на відтермінування Трампом удару по Ірану"/><br /><p>Після заяви Білого дому підтримати рішення про удар по Ірану через два тижні, світові ціни на нафту Brent знижуються, віддаючи частину недавнього зростання.</p>
<h3>Ф’ючерси на Brent зазнали падіння на <strong>3,7 %</strong> — до $75,96 за баррель. WTI впала на <strong>0,9 %</strong> до $72,86 за баррель через вихідний в США. Ціни на нафту залишаються на рівні другого тижня зростання завдяки геополітичній напрузі на Близькому Сході. Прогнозується можливе обмеження постачань з Ірану — члена ОПЕК, який посідає 3‑тє місце за обсягами експорту. У США запаси нафти скоротились більш ніж на 10 млн баррелей наприкінці минулого тижня — підтримка цін. Підвищення попиту очікується у зв&#8217;язку з початком активного літнього сезону подорожей.</h3>
<p>Білий дім оприлюднив, що рішення щодо удару по Ірану відкладається на два тижні — це дозволяє ринку позбутися частини геополітичної премії :contentReference[oaicite:0]{index=0}. Президент США підтримує збереження можливості продовження переговорів щодо ядерної програми Тегерана. Напруга в регіоні залишається високою, зокрема через можливі подальші удари Ізраїлю по ядерних об’єктах Ірану.</p>
<h3>В Україні це падіння позначається на внутрішніх цінах — за останні три дні вартість бензину і дизельного пального на заправках зросла у попередній період через підвищення ціни Brent. Також це вплинуло на ціну природного газу — понад 31 500 грн/тис. куб м.</h3>
<p>Якщо США і союзники таки нанесуть удар по Ірану після двотижневого періоду, варто очікувати новий сплеск цін Brent. Зменшення запасів у США зміцнює вразливість ринку до змін попиту й пропозиції. Для споживачів в Україні це означає потенційне нове зростання внутрішніх цін на нафтопродукти</p>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://ru.investing.com/news/commodities-news/article-2801400" target="_blank">Investing.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://ua-energy.org/uk/news" target="_blank">Українська Енергетика</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://espreso.tv/energetyka" target="_blank">Espreso.tv</a></h3>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29380-Трамп.jpg" alt="Ціни на нафту Brent обвалюються: реакція ринку на відтермінування Трампом удару по Ірану"/><br /><p>Після заяви Білого дому підтримати рішення про удар по Ірану через два тижні, світові ціни на нафту Brent знижуються, віддаючи частину недавнього зростання.</p>
<h3>Ф’ючерси на Brent зазнали падіння на <strong>3,7 %</strong> — до $75,96 за баррель. WTI впала на <strong>0,9 %</strong> до $72,86 за баррель через вихідний в США. Ціни на нафту залишаються на рівні другого тижня зростання завдяки геополітичній напрузі на Близькому Сході. Прогнозується можливе обмеження постачань з Ірану — члена ОПЕК, який посідає 3‑тє місце за обсягами експорту. У США запаси нафти скоротились більш ніж на 10 млн баррелей наприкінці минулого тижня — підтримка цін. Підвищення попиту очікується у зв&#8217;язку з початком активного літнього сезону подорожей.</h3>
<p>Білий дім оприлюднив, що рішення щодо удару по Ірану відкладається на два тижні — це дозволяє ринку позбутися частини геополітичної премії :contentReference[oaicite:0]{index=0}. Президент США підтримує збереження можливості продовження переговорів щодо ядерної програми Тегерана. Напруга в регіоні залишається високою, зокрема через можливі подальші удари Ізраїлю по ядерних об’єктах Ірану.</p>
<h3>В Україні це падіння позначається на внутрішніх цінах — за останні три дні вартість бензину і дизельного пального на заправках зросла у попередній період через підвищення ціни Brent. Також це вплинуло на ціну природного газу — понад 31 500 грн/тис. куб м.</h3>
<p>Якщо США і союзники таки нанесуть удар по Ірану після двотижневого періоду, варто очікувати новий сплеск цін Brent. Зменшення запасів у США зміцнює вразливість ринку до змін попиту й пропозиції. Для споживачів в Україні це означає потенційне нове зростання внутрішніх цін на нафтопродукти</p>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://ru.investing.com/news/commodities-news/article-2801400" target="_blank">Investing.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://ua-energy.org/uk/news" target="_blank">Українська Енергетика</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://espreso.tv/energetyka" target="_blank">Espreso.tv</a></h3>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/cini-na-naftu-brent-obvalyuyutsya-reakciya-rinku-na-vidterminuvannya-trampom-udaru-po-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Огляд енергетичних товарних ринків – травень 2025</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/oglyad-energetichnix-tovarnix-rinkiv-traven-2025/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/oglyad-energetichnix-tovarnix-rinkiv-traven-2025/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2025 11:34:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[trends]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152280</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29298-Енергетика_150_на_150.png" alt="Огляд енергетичних товарних ринків – травень 2025"/><br />У травні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився вчетверте поспіль, втративши 4,4% у місячному вимірі, що відображає зниження цін на нафту та газ у США, попри зростання на вугілля та газ у Європі. За даними Світового банку та OPEC індекс цін на енергоресурси знижувався четвертий місяць поспіль і в травні впав на 4,4% порівняно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29298-Енергетика_150_на_150.png" alt="Огляд енергетичних товарних ринків – травень 2025"/><br /><p>У травні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився вчетверте поспіль, втративши 4,4% у місячному вимірі, що відображає зниження цін на нафту та газ у США, попри зростання на вугілля та газ у Європі. За даними Світового банку та OPEC індекс цін на енергоресурси знижувався четвертий місяць поспіль і в травні впав на 4,4% порівняно з квітнем.</p>
<h3>Зниження пояснюється падінням середніх цін на нафту і природний газ у США, частково компенсоване зростанням цін на вугілля в Австралії та США, а також газ у Європі. У річному вимірі індекс втратив 18,1%, головним чином через падіння цін на австралійське вугілля і нафту, хоча зростання цін на американське вугілля, природний газ у США та ЄС пом&#8217;якшило цей спад.</h3>
<h3>Таблиця 1 – Ціни на енергоносії</h3>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Товар</th>
<th>Одиниця</th>
<th>Бер 25</th>
<th>Квіт 25</th>
<th>Трав 25</th>
<th>Зміна, м/м (%)</th>
<th>Зміна, р/р (%)</th>
<th>2024</th>
<th>2025</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Енергетичний індекс*</td>
<td>Індекс</td>
<td style="text-align: center;">95.1</td>
<td style="text-align: center;">87.9</td>
<td style="text-align: center;">84.1</td>
<td style="text-align: center;">-4.4</td>
<td style="text-align: center;">-18.1</td>
<td style="text-align: center;">104.0</td>
<td style="text-align: center;">93.9</td>
</tr>
<tr>
<td>Вугілля, Австралія</td>
<td>дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">9.9</td>
<td style="text-align: center;">9.4</td>
<td style="text-align: center;">10.0</td>
<td style="text-align: center;">5.9</td>
<td style="text-align: center;">-26.5</td>
<td style="text-align: center;">12.6</td>
<td style="text-align: center;">10.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Вугілля, США</td>
<td>дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">6.7</td>
<td style="text-align: center;">6.9</td>
<td style="text-align: center;">6.9</td>
<td style="text-align: center;">0.5</td>
<td style="text-align: center;">4.9</td>
<td style="text-align: center;">6.6</td>
<td style="text-align: center;">6.8</td>
</tr>
<tr>
<td>Нафта, середня</td>
<td>дол./барель</td>
<td style="text-align: center;">70.7</td>
<td style="text-align: center;">65.9</td>
<td style="text-align: center;">62.7</td>
<td style="text-align: center;">-4.8</td>
<td style="text-align: center;">-23.0</td>
<td style="text-align: center;">82.2</td>
<td style="text-align: center;">70.3</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: left;">Природний газ, США</td>
<td style="text-align: center;">дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">22.3</td>
<td style="text-align: center;">18.4</td>
<td style="text-align: center;">16.9</td>
<td style="text-align: center;">-8.4</td>
<td style="text-align: center;">46.2</td>
<td style="text-align: center;">11.0</td>
<td style="text-align: center;">20.5</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: center;">Природний газ, Європа</td>
<td style="text-align: center;">дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">71.6</td>
<td style="text-align: center;">62.7</td>
<td style="text-align: center;">63.1</td>
<td style="text-align: center;">0.6</td>
<td style="text-align: center;">15.2</td>
<td style="text-align: center;">49.2</td>
<td style="text-align: center;">71.9</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><em>* Індекс цін на енергетичні товари Світового банку (2010 = 100). Джерела: Світовий банк і ОПЕК.</em></p>
<p>Ціни на австралійське вугілля у травні відновилися після шести місяців падіння, зростаючи на 5,9% м/м. Зростання підтримано попитом з Азії, особливо з Китаю та Індії, а також перебоями в поставках через погодні умови в Австралії. В ЄС ціни підтримувалися сезонним поповненням запасів перед зростанням попиту влітку. У річному вимірі ціни впали на 26,5%.</p>
<p>У США ціни на вугілля зросли вдруге поспіль, піднявшись на 0,5% м/м. Причинами стали інтерес з боку країн ЄС та стабільний внутрішній попит, який утримував ціни. У річному вимірі зростання склало 4,9%.</p>
<p>Середні ціни на нафту знижуються четвертий місяць поспіль. У травні зниження склало 4,8% м/м, на фоні песимістичних настроїв через глобальні макроекономічні ризики. У річному вимірі зниження склало 23,0%.</p>
<p>Ціни на природний газ (Henry Hub) в США знизилися третій місяць поспіль — на 8,4% м/м через м’яку погоду та низький попит на опалення. Водночас високі запаси підтримують пропозицію. Попри місячне зниження, ціни зросли на 46,2% у річному вимірі.</p>
<p>Середня ціна на майданчику TTF зросла на 0,6% у травні. Ріст підтримали обмежена пропозиція через технічне обслуговування в Норвегії та геополітична премія ризику. Водночас високі запаси (48,4% у травні проти 39,5% у квітні) та низький сезонний попит частково обмежили ріст. У річному вимірі ціни зросли на 15,2%.</p>
<p><strong>Джерело</strong>: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами</strong>: <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29298-Енергетика_150_на_150.png" alt="Огляд енергетичних товарних ринків – травень 2025"/><br /><p>У травні 2025 року індекс цін на енергоносії знизився вчетверте поспіль, втративши 4,4% у місячному вимірі, що відображає зниження цін на нафту та газ у США, попри зростання на вугілля та газ у Європі. За даними Світового банку та OPEC індекс цін на енергоресурси знижувався четвертий місяць поспіль і в травні впав на 4,4% порівняно з квітнем.</p>
<h3>Зниження пояснюється падінням середніх цін на нафту і природний газ у США, частково компенсоване зростанням цін на вугілля в Австралії та США, а також газ у Європі. У річному вимірі індекс втратив 18,1%, головним чином через падіння цін на австралійське вугілля і нафту, хоча зростання цін на американське вугілля, природний газ у США та ЄС пом&#8217;якшило цей спад.</h3>
<h3>Таблиця 1 – Ціни на енергоносії</h3>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Товар</th>
<th>Одиниця</th>
<th>Бер 25</th>
<th>Квіт 25</th>
<th>Трав 25</th>
<th>Зміна, м/м (%)</th>
<th>Зміна, р/р (%)</th>
<th>2024</th>
<th>2025</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Енергетичний індекс*</td>
<td>Індекс</td>
<td style="text-align: center;">95.1</td>
<td style="text-align: center;">87.9</td>
<td style="text-align: center;">84.1</td>
<td style="text-align: center;">-4.4</td>
<td style="text-align: center;">-18.1</td>
<td style="text-align: center;">104.0</td>
<td style="text-align: center;">93.9</td>
</tr>
<tr>
<td>Вугілля, Австралія</td>
<td>дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">9.9</td>
<td style="text-align: center;">9.4</td>
<td style="text-align: center;">10.0</td>
<td style="text-align: center;">5.9</td>
<td style="text-align: center;">-26.5</td>
<td style="text-align: center;">12.6</td>
<td style="text-align: center;">10.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Вугілля, США</td>
<td>дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">6.7</td>
<td style="text-align: center;">6.9</td>
<td style="text-align: center;">6.9</td>
<td style="text-align: center;">0.5</td>
<td style="text-align: center;">4.9</td>
<td style="text-align: center;">6.6</td>
<td style="text-align: center;">6.8</td>
</tr>
<tr>
<td>Нафта, середня</td>
<td>дол./барель</td>
<td style="text-align: center;">70.7</td>
<td style="text-align: center;">65.9</td>
<td style="text-align: center;">62.7</td>
<td style="text-align: center;">-4.8</td>
<td style="text-align: center;">-23.0</td>
<td style="text-align: center;">82.2</td>
<td style="text-align: center;">70.3</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: left;">Природний газ, США</td>
<td style="text-align: center;">дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">22.3</td>
<td style="text-align: center;">18.4</td>
<td style="text-align: center;">16.9</td>
<td style="text-align: center;">-8.4</td>
<td style="text-align: center;">46.2</td>
<td style="text-align: center;">11.0</td>
<td style="text-align: center;">20.5</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: center;">Природний газ, Європа</td>
<td style="text-align: center;">дол./boe</td>
<td style="text-align: center;">71.6</td>
<td style="text-align: center;">62.7</td>
<td style="text-align: center;">63.1</td>
<td style="text-align: center;">0.6</td>
<td style="text-align: center;">15.2</td>
<td style="text-align: center;">49.2</td>
<td style="text-align: center;">71.9</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><em>* Індекс цін на енергетичні товари Світового банку (2010 = 100). Джерела: Світовий банк і ОПЕК.</em></p>
<p>Ціни на австралійське вугілля у травні відновилися після шести місяців падіння, зростаючи на 5,9% м/м. Зростання підтримано попитом з Азії, особливо з Китаю та Індії, а також перебоями в поставках через погодні умови в Австралії. В ЄС ціни підтримувалися сезонним поповненням запасів перед зростанням попиту влітку. У річному вимірі ціни впали на 26,5%.</p>
<p>У США ціни на вугілля зросли вдруге поспіль, піднявшись на 0,5% м/м. Причинами стали інтерес з боку країн ЄС та стабільний внутрішній попит, який утримував ціни. У річному вимірі зростання склало 4,9%.</p>
<p>Середні ціни на нафту знижуються четвертий місяць поспіль. У травні зниження склало 4,8% м/м, на фоні песимістичних настроїв через глобальні макроекономічні ризики. У річному вимірі зниження склало 23,0%.</p>
<p>Ціни на природний газ (Henry Hub) в США знизилися третій місяць поспіль — на 8,4% м/м через м’яку погоду та низький попит на опалення. Водночас високі запаси підтримують пропозицію. Попри місячне зниження, ціни зросли на 46,2% у річному вимірі.</p>
<p>Середня ціна на майданчику TTF зросла на 0,6% у травні. Ріст підтримали обмежена пропозиція через технічне обслуговування в Норвегії та геополітична премія ризику. Водночас високі запаси (48,4% у травні проти 39,5% у квітні) та низький сезонний попит частково обмежили ріст. У річному вимірі ціни зросли на 15,2%.</p>
<p><strong>Джерело</strong>: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами</strong>: <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/oglyad-energetichnix-tovarnix-rinkiv-traven-2025/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/cini-na-naftu-vpali-na-2-cherez-neviznachenist-na-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/cini-na-naftu-vpali-na-2-cherez-neviznachenist-na-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Apr 2025 05:44:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[economic growth]]></category>
		<category><![CDATA[global demand]]></category>
		<category><![CDATA[Iran nuclear deal]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade tensions]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[глобальний попит]]></category>
		<category><![CDATA[економічне зростання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[сировина]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна угода з Іраном]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149435</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28948-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку"/><br />Ціни на нафту різко знизилися в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та WTI впали майже на 3%. Ринок реагує на можливість прогресу в переговорах між США та Іраном щодо ядерної угоди, а також на занепокоєння щодо глобального попиту. Водночас інвестори стурбовані торговою війною та критикою ФРС з боку Дональда Трампа. Ціни на нафту різко впали в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28948-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку"/><br /><p><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та WTI впали майже на 3%. Ринок реагує на можливість прогресу в переговорах між США та Іраном щодо ядерної угоди, а також на занепокоєння щодо глобального попиту</strong>.</p>
<p>Водночас інвестори стурбовані торговою війною та критикою ФРС з боку Дональда Трампа.</p>
<p>Ціни на нафту різко впали в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та West Texas Intermediate (WTI) знизилися майже на 3%. Ринок реагує на сприйнятий прогрес у ядерних переговорах між США та Іраном, а також на посилення занепокоєнь щодо глобального попиту.</p>
<p>Brent crude торгувався на рівні $66,59 за барель (–2,2%), тоді як американський еталон WTI втратив 1,92%, опустившись до $63,44. Учасники ринку не впевнені, як оцінити вплив стрімкого розвитку подій у торговій війні на тлі того, що аналітики інтерпретують як позитивний крок у відході від військових загроз.</p>
<p>Раніше повідомлялося, що США та Іран досягли згоди щодо розробки рамкової угоди про потенційну ядерну угоду. Її укладення може призвести до зняття санкцій і повернення іранської нафти на міжнародні ринки.</p>
<p>Водночас інвесторські настрої погіршуються через триваючі торгові напруження та побоювання щодо економічного зростання. Нова хвиля критики Федерального резерву від президента США Дональда Трампа посилила побоювання щодо незалежності центробанку та його впливу на фінансову стабільність. Ці фактори сприяли загальному зростанню ризикової огиди, що вплинуло як на сировину, так і на фондові ринки.</p>
<p>Учасники ринку також уважно стежать за майбутніми економічними показниками США, зокрема за попередніми даними PMI у сфері виробництва та послуг за квітень. Ці дані можуть дати додаткові підказки щодо стану економіки та потенційного впливу на попит на нафту.</p>
<p>У найближчій перспективі ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться нестабільними, оскільки трейдери оцінюють геополітичну ситуацію та її вплив на динаміку постачання та попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28948-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку"/><br /><p><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та WTI впали майже на 3%. Ринок реагує на можливість прогресу в переговорах між США та Іраном щодо ядерної угоди, а також на занепокоєння щодо глобального попиту</strong>.</p>
<p>Водночас інвестори стурбовані торговою війною та критикою ФРС з боку Дональда Трампа.</p>
<p>Ціни на нафту різко впали в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та West Texas Intermediate (WTI) знизилися майже на 3%. Ринок реагує на сприйнятий прогрес у ядерних переговорах між США та Іраном, а також на посилення занепокоєнь щодо глобального попиту.</p>
<p>Brent crude торгувався на рівні $66,59 за барель (–2,2%), тоді як американський еталон WTI втратив 1,92%, опустившись до $63,44. Учасники ринку не впевнені, як оцінити вплив стрімкого розвитку подій у торговій війні на тлі того, що аналітики інтерпретують як позитивний крок у відході від військових загроз.</p>
<p>Раніше повідомлялося, що США та Іран досягли згоди щодо розробки рамкової угоди про потенційну ядерну угоду. Її укладення може призвести до зняття санкцій і повернення іранської нафти на міжнародні ринки.</p>
<p>Водночас інвесторські настрої погіршуються через триваючі торгові напруження та побоювання щодо економічного зростання. Нова хвиля критики Федерального резерву від президента США Дональда Трампа посилила побоювання щодо незалежності центробанку та його впливу на фінансову стабільність. Ці фактори сприяли загальному зростанню ризикової огиди, що вплинуло як на сировину, так і на фондові ринки.</p>
<p>Учасники ринку також уважно стежать за майбутніми економічними показниками США, зокрема за попередніми даними PMI у сфері виробництва та послуг за квітень. Ці дані можуть дати додаткові підказки щодо стану економіки та потенційного впливу на попит на нафту.</p>
<p>У найближчій перспективі ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться нестабільними, оскільки трейдери оцінюють геополітичну ситуацію та її вплив на динаміку постачання та попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/cini-na-naftu-vpali-na-2-cherez-neviznachenist-na-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/commodities/feed/ ) in 0.30504 seconds, on Apr 21st, 2026 at 7:25 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 21st, 2026 at 8:25 pm UTC -->