<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; crack spread</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/crack-spread/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Dec 2025 09:44:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crack spread]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[international]]></category>
		<category><![CDATA[liquid fuels]]></category>
		<category><![CDATA[oil/petroleum]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[крек-спред]]></category>
		<category><![CDATA[міжнародні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[нафта/нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[рідкі палива]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153420</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br />З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі. Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br /><p>З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі.</p>
<p>Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська гавань та узбережжя Мексиканської затоки США. На цих ринках дизельні crack spread’и проти Dated Brent уперше більш ніж за рік перевищили <strong>$1 за галон</strong>, що засвідчує надзвичайно високі прибутки тих НПЗ, які залишаються в строю, та структурний дефіцит дизельного палива.</p>
<h2>Карта впливів: дизель, санкції, НПЗ та європейський ринок</h2>
<h3>1. Стрибок маржі переробки дизеля та структура ціни</h3>
<p>Crack spread — ключовий індикатор того, скільки заробляє НПЗ на переробці сирої нафти в готовий продукт.</p>
<ul>
<li><strong>Механіка маржі</strong>
<ul>
<li>Crack spread для дизеля розраховується як різниця між спотовою ціною галона дизпалива та спотовою ціною галона сирої нафти (Dated Brent).</li>
<li>Чим вищий crack spread, тим більша частка ціни кінцевого продукту припадає саме на переробку та дефіцит пропозиції, а не на базову вартість сировини.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Різкий ріст у жовтні–листопаді 2025 року</strong>
<ul>
<li>З середини жовтня до середини листопада crack spread’и на:
<ul>
<li>ARA-хабі в Європі,</li>
<li>Нью-Йоркській гавані,</li>
<li>узбережжі Мексиканської затоки США</li>
</ul>
<p>підскочили <strong>понад $1 за галон</strong> — <em>уперше більш ніж за рік</em>.</li>
<li>Станом на 26 листопада 2025 року маржі залишаються поблизу річних максимумів, що сигналізує про затяжний період напруження на ринку дизеля.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для ціноутворення в Європі</strong>
<ul>
<li>ARA-хаб виступає <strong>ключовим ціновим орієнтиром</strong> для європейських ринків дизпалива.</li>
<li>Зростання crack spread’ів у ARA означає:
<ul>
<li>перенесення дефіциту з глобальної переробки безпосередньо у ціну на оптових європейських хабах,</li>
<li>підвищення базової маржі для нафтотрейдерів та НПЗ, які можуть фізично доставити продукт до Північно-Західної Європи.</li>
</ul>
</li>
<li>Ринки змушені <strong>конкурувати за обмежені обсяги</strong>, підвищуючи премії до Dated Brent і посилюючи роль маржі переробки у структурі кінцевої ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Санкції ЄС проти росії: переформатування джерел постачання дизеля</h3>
<p>Європейська політика санкцій поетапно трансформує карту постачання нафтопродуктів, створюючи структурну напруженість на ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Еволюція санкцій</strong>
<ul>
<li>Кінець 2022 – початок 2023 років:
<ul>
<li>ЄС забороняє імпорт сирої нафти та нафтопродуктів із російських НПЗ, включно з дизельним паливом, як реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
</li>
<li>Липень 2025 року:
<ul>
<li>Додаткові санкції ЄС включають <strong>заборону імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти</strong>, навіть якщо переробка відбувається за межами території росії.</li>
</ul>
</li>
<li>Жовтень 2025 року:
<ul>
<li>ЄС посилює обмеження проти основних російських нафтових компаній <strong>«Роснефть» (Rosneft), «Лукойл» (Lukoil) та «Газпром нефть» (Gazprom Neft)</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Новий вектор: обмеження «обхідного» дизеля</strong>
<ul>
<li>Останній пакет санкцій орієнтований на зниження вартості російської сирої нафти шляхом:
<ul>
<li>цільового тиску на НПЗ у <strong>Туреччині</strong> та <strong>Індії</strong>,</li>
<li>які закуповували <em>дисконтовану</em> російську нафту та реекспортували нафтопродукти, зокрема дизель, до ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li>Таким чином, ЄС намагається перекрити <strong>«сіру» схему імпорту дизеля російського походження</strong>, навіть якщо формально постачальником виступає третя країна.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на глобальну пропозицію</strong>
<ul>
<li>Нові обмеження додатково скорочують доступний на ринку дизель:
<ul>
<li>зменшуючи привабливість переробки російської сирої нафти для НПЗ у Туреччині та Індії,</li>
<li>стимулюючи пошук альтернативних сортів сирої нафти та інших маршрутів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Це створює <strong>тиск на європейських покупців</strong>, які змушені переключатися на інші джерела — Близький Схід, США та Африку — за вищими цінами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Удари по російській інфраструктурі та глобальна логістична стійкість</h3>
<p>Атаки України по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі демонструють, наскільки вразливими є вузлові об’єкти енергетики для військового впливу та як швидко це перетворюється на глобальний ціновий сигнал.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення експорту російських нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Обстріли НПЗ та експортних терміналів у росії скоротили <strong>експортні обсяги пального</strong>, включно з дизелем.</li>
<li>Без дешевих російських ресурсів:
<ul>
<li>країни, які продовжували імпортувати з росії, змушені конкурувати за обмежені обсяги на світовому ринку,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію та піднімає crack spread’и.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для захисту критичної інфраструктури</strong>
<ul>
<li>Ситуація показує, що <strong>втрата навіть частини переробних потужностей однієї держави</strong> суттєво впливає на глобальний баланс дизеля.</li>
<li><em>Військова складова</em>:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи та експортні термінали фактично є стратегічними цілями, удар по яких одразу відображається у зростанні міжнародних цін.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Економічна складова</em>:
<ul>
<li>залежність від обмеженої кількості великих НПЗ та маршрутів експорту збільшує <strong>системний ризик</strong> для імпортозалежних ринків, зокрема європейського.</li>
</ul>
</li>
<li>Країни-імпортери змушені враховувати, що <strong>локалізований військовий ризик</strong> миттєво перетворюється на глобальний ціновий шок для дизеля.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Близький Схід, Нігерія та роль резервних потужностей у диверсифікації постачання</h3>
<p>Події навколо НПЗ поза межами росії оголили обмеженість «запасу міцності» глобальної переробної інфраструктури.</p>
<ul>
<li><strong>Аварійна зупинка НПЗ Al Zour у Кувейті</strong>
<ul>
<li>НПЗ Al Zour вийшов на повну потужність у 2023 році та став <strong>важливим джерелом пального для Європи</strong> після запровадження імпортної заборони на російські нафтопродукти.</li>
<li>З кінця жовтня 2025 року триває <strong>тривалий простій Al Zour</strong>, що:
<ul>
<li>суттєво обмежує доступні обсяги дизеля та інших нафтопродуктів,</li>
<li>посилює дефіцит на ринку Європи, яка раніше частково компенсувала відмову від російських постачань за рахунок цього НПЗ.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштабні ремонти на НПЗ Близького Сходу</strong>
<ul>
<li>Період активних планових ремонтів у регіоні супроводжується:
<ul>
<li>тимчасовим скороченням переробки на кількох великих НПЗ,</li>
<li>додатковим зниженням доступної пропозиції дизеля на світовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li>У результаті <strong>Близький Схід</strong>, який мав відігравати роль одного з компенсаторів втрат російського дизеля, сам стає джерелом додаткової напруги у ланцюгах постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактор НПЗ Dangote у Нігерії</strong>
<ul>
<li>Щодо ходу ремонтних робіт на великому НПЗ Dangote у Нігерії надходять <strong>суперечливі повідомлення</strong>.</li>
<li>Ця невизначеність:
<ul>
<li>обмежує очікування ринку щодо швидкого нарощування постачань з боку Західної Африки,</li>
<li>підвищує тиск на інші маршрути постачання в атлантичному басейні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок для європейської диверсифікації</strong>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля дедалі більше залежить від:
<ul>
<li>переробних потужностей Близького Сходу (зокрема Al Zour),</li>
<li>нових проєктів у Західній Африці (Dangote),</li>
<li>та експорту НПЗ атлантичного басейну, насамперед зі США.</li>
</ul>
</li>
<li>Будь-які збої в роботі цих вузлових НПЗ миттєво зменшують логістичну стійкість та звужують можливості диверсифікації постачання для ЄС.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Роль НПЗ США та перерозподіл потоків у атлантичному басейні</h3>
<p>На тлі обмежень у росії та на Близькому Сході, а також невизначеності в Африці, НПЗ узбережжя Мексиканської затоки США стають одним з ключових стабілізуючих, але водночас і цінових факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Підвищений попит на продукцію НПЗ США</strong>
<ul>
<li>Попит на продукти з НПЗ, які залишаються в роботі, зростає:
<ul>
<li>особливо це стосується НПЗ узбережжя Мексиканської затоки,</li>
<li>які забезпечують <strong>основний обсяг експортних постачань нафтопродуктів зі США</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стійкий міжнародний попит за умов стислої пропозиції дає змогу цим НПЗ отримувати вигоду від підвищених crack spread’ів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Експорт бензину та дистилятів зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Експорт бензину зі США</strong> вийшов на <strong>найвищий рівень за рік</strong> (за даними Weekly Petroleum Status Report та суднових трекінгових даних Vortexa).</li>
<li><strong>Експорт дистилятного пального</strong> (включаючи дизель):
<ul>
<li>у листопаді перебуває <strong>на підвищених рівнях</strong>,</li>
<li>перевищує середні показники за останні п’ять років (2020–2024).</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для європейського ціноутворення та конкуренції</strong>
<ul>
<li>Оскільки НПЗ США можуть працювати і на внутрішній, і на зовнішній ринок:
<ul>
<li>європейські покупці вимушені <strong>конкурувати з іншими імпортерами</strong> за американські обсяги,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію в атлантичному басейні та підвищує роль ARA і Нью-Йорка як референтних хабів.</li>
</ul>
</li>
<li>Високі crack spread’и стимулюють зростання експорту зі США, але водночас:
<ul>
<li>підтягують внутрішні ціни на дизель у США до світових рівнів,</li>
<li>обмежують можливість Європи отримувати дешевший ресурс, якщо на глобальному рівні пропозиція залишається стислою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>6. Логістична стійкість та стратегічні уроки для європейського ринку</h3>
<p>Комбінація санкцій, військових дій і ремонтних простоїв НПЗ формується в своєрідну «стрес-тестову» карту для європейського ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Концентрація ризиків</strong>
<ul>
<li>Одночасний вплив трьох факторів:
<ul>
<li>санкції ЄС проти росії та продуктів російського походження,</li>
<li>удари по російській інфраструктурі, що зменшують експорт,</li>
<li>тривалі простої та ремонти НПЗ у Кувейті й на Близькому Сході, а також невизначеність щодо Dangote в Нігерії,</li>
</ul>
<p><strong>підкреслює залежність ЄС від обмеженої кількості критичних вузлів</strong> у глобальній переробній мережі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарне планування</strong>
<ul>
<li>Фіксація crack spread’ів <strong>понад $1 за галон</strong> у кількох ключових хабах одночасно свідчить, що:
<ul>
<li>маржа переробки вже включає в себе премію за <em>ризик постійних перебоїв</em>,</li>
<li>ринок закладає можливість подальших збоїв без потреби у нових шоках пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Для Європи це означає, що:
<ul>
<li>підтримання <strong>достатніх стратегічних запасів дизеля</strong> стає критичним елементом енергетичної безпеки,</li>
<li>планування сценаріїв із врахуванням одночасних збоїв на кількох великих НПЗ вже не є теоретичним завданням, а віддзеркалює поточний досвід кінця 2025 року.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розосередження постачання та інфраструктурних маршрутів</strong>
<ul>
<li>Залежність ЄС:
<ul>
<li>від конкретних НПЗ (Al Zour, російські заводи, Dangote),</li>
<li>та від обмеженої кількості морських маршрутів атлантичного басейну,</li>
</ul>
<p>показує, що кожен із цих елементів є <strong>критичною інфраструктурою в широкому міжнародному сенсі</strong>.</li>
<li>Події 2022–2025 років демонструють:
<ul>
<li>перехід від моделі, де росія була основним постачальником дизеля в Європу,</li>
<li>до більш складної, <strong>але й більш крихкої системи</strong>, що спирається на Близький Схід, Африку та США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Підсумкові висновки для європейського ринку дизеля</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітика стала ключовим драйвером маржі</strong>
<ul>
<li>Санкції ЄС, удари по російських НПЗ та зупинка Al Zour у Кувейті разом призвели до найвищих за рік марж переробки дизеля та crack spread’ів понад $1 за галон у головних хабах атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ЄС замінив російське джерело, але отримав нові вузькі місця</strong>
<ul>
<li>Відмова від російських постачань дизеля означала переорієнтацію на Близький Схід, Африку та США.</li>
<li>Збої в роботі цих НПЗ показали, що <strong>ризики просто перерозподілені, а не усунуті</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>НПЗ США відіграють роль «балансуючої ланки», але за високою ціною</strong>
<ul>
<li>Рекордні обсяги експорту бензину та підвищений експорт дистилятів зі США (вище середнього рівня 2020–2024 років) частково компенсують дефіцит в Європі, але одночасно підтягують цінову планку для всього атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура енергетики стала глобальним ціновим «детонатором»</strong>
<ul>
<li>Удари по російських об’єктах та простої на Близькому Сході засвідчили, що кожен великий НПЗ є елементом міжнародної енергетичної безпеки, а не лише внутрішньої інфраструктури окремої держави.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=66764">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a>.</p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br /><p>З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі.</p>
<p>Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська гавань та узбережжя Мексиканської затоки США. На цих ринках дизельні crack spread’и проти Dated Brent уперше більш ніж за рік перевищили <strong>$1 за галон</strong>, що засвідчує надзвичайно високі прибутки тих НПЗ, які залишаються в строю, та структурний дефіцит дизельного палива.</p>
<h2>Карта впливів: дизель, санкції, НПЗ та європейський ринок</h2>
<h3>1. Стрибок маржі переробки дизеля та структура ціни</h3>
<p>Crack spread — ключовий індикатор того, скільки заробляє НПЗ на переробці сирої нафти в готовий продукт.</p>
<ul>
<li><strong>Механіка маржі</strong>
<ul>
<li>Crack spread для дизеля розраховується як різниця між спотовою ціною галона дизпалива та спотовою ціною галона сирої нафти (Dated Brent).</li>
<li>Чим вищий crack spread, тим більша частка ціни кінцевого продукту припадає саме на переробку та дефіцит пропозиції, а не на базову вартість сировини.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Різкий ріст у жовтні–листопаді 2025 року</strong>
<ul>
<li>З середини жовтня до середини листопада crack spread’и на:
<ul>
<li>ARA-хабі в Європі,</li>
<li>Нью-Йоркській гавані,</li>
<li>узбережжі Мексиканської затоки США</li>
</ul>
<p>підскочили <strong>понад $1 за галон</strong> — <em>уперше більш ніж за рік</em>.</li>
<li>Станом на 26 листопада 2025 року маржі залишаються поблизу річних максимумів, що сигналізує про затяжний період напруження на ринку дизеля.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для ціноутворення в Європі</strong>
<ul>
<li>ARA-хаб виступає <strong>ключовим ціновим орієнтиром</strong> для європейських ринків дизпалива.</li>
<li>Зростання crack spread’ів у ARA означає:
<ul>
<li>перенесення дефіциту з глобальної переробки безпосередньо у ціну на оптових європейських хабах,</li>
<li>підвищення базової маржі для нафтотрейдерів та НПЗ, які можуть фізично доставити продукт до Північно-Західної Європи.</li>
</ul>
</li>
<li>Ринки змушені <strong>конкурувати за обмежені обсяги</strong>, підвищуючи премії до Dated Brent і посилюючи роль маржі переробки у структурі кінцевої ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Санкції ЄС проти росії: переформатування джерел постачання дизеля</h3>
<p>Європейська політика санкцій поетапно трансформує карту постачання нафтопродуктів, створюючи структурну напруженість на ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Еволюція санкцій</strong>
<ul>
<li>Кінець 2022 – початок 2023 років:
<ul>
<li>ЄС забороняє імпорт сирої нафти та нафтопродуктів із російських НПЗ, включно з дизельним паливом, як реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
</li>
<li>Липень 2025 року:
<ul>
<li>Додаткові санкції ЄС включають <strong>заборону імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти</strong>, навіть якщо переробка відбувається за межами території росії.</li>
</ul>
</li>
<li>Жовтень 2025 року:
<ul>
<li>ЄС посилює обмеження проти основних російських нафтових компаній <strong>«Роснефть» (Rosneft), «Лукойл» (Lukoil) та «Газпром нефть» (Gazprom Neft)</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Новий вектор: обмеження «обхідного» дизеля</strong>
<ul>
<li>Останній пакет санкцій орієнтований на зниження вартості російської сирої нафти шляхом:
<ul>
<li>цільового тиску на НПЗ у <strong>Туреччині</strong> та <strong>Індії</strong>,</li>
<li>які закуповували <em>дисконтовану</em> російську нафту та реекспортували нафтопродукти, зокрема дизель, до ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li>Таким чином, ЄС намагається перекрити <strong>«сіру» схему імпорту дизеля російського походження</strong>, навіть якщо формально постачальником виступає третя країна.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на глобальну пропозицію</strong>
<ul>
<li>Нові обмеження додатково скорочують доступний на ринку дизель:
<ul>
<li>зменшуючи привабливість переробки російської сирої нафти для НПЗ у Туреччині та Індії,</li>
<li>стимулюючи пошук альтернативних сортів сирої нафти та інших маршрутів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Це створює <strong>тиск на європейських покупців</strong>, які змушені переключатися на інші джерела — Близький Схід, США та Африку — за вищими цінами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Удари по російській інфраструктурі та глобальна логістична стійкість</h3>
<p>Атаки України по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі демонструють, наскільки вразливими є вузлові об’єкти енергетики для військового впливу та як швидко це перетворюється на глобальний ціновий сигнал.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення експорту російських нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Обстріли НПЗ та експортних терміналів у росії скоротили <strong>експортні обсяги пального</strong>, включно з дизелем.</li>
<li>Без дешевих російських ресурсів:
<ul>
<li>країни, які продовжували імпортувати з росії, змушені конкурувати за обмежені обсяги на світовому ринку,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію та піднімає crack spread’и.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для захисту критичної інфраструктури</strong>
<ul>
<li>Ситуація показує, що <strong>втрата навіть частини переробних потужностей однієї держави</strong> суттєво впливає на глобальний баланс дизеля.</li>
<li><em>Військова складова</em>:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи та експортні термінали фактично є стратегічними цілями, удар по яких одразу відображається у зростанні міжнародних цін.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Економічна складова</em>:
<ul>
<li>залежність від обмеженої кількості великих НПЗ та маршрутів експорту збільшує <strong>системний ризик</strong> для імпортозалежних ринків, зокрема європейського.</li>
</ul>
</li>
<li>Країни-імпортери змушені враховувати, що <strong>локалізований військовий ризик</strong> миттєво перетворюється на глобальний ціновий шок для дизеля.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Близький Схід, Нігерія та роль резервних потужностей у диверсифікації постачання</h3>
<p>Події навколо НПЗ поза межами росії оголили обмеженість «запасу міцності» глобальної переробної інфраструктури.</p>
<ul>
<li><strong>Аварійна зупинка НПЗ Al Zour у Кувейті</strong>
<ul>
<li>НПЗ Al Zour вийшов на повну потужність у 2023 році та став <strong>важливим джерелом пального для Європи</strong> після запровадження імпортної заборони на російські нафтопродукти.</li>
<li>З кінця жовтня 2025 року триває <strong>тривалий простій Al Zour</strong>, що:
<ul>
<li>суттєво обмежує доступні обсяги дизеля та інших нафтопродуктів,</li>
<li>посилює дефіцит на ринку Європи, яка раніше частково компенсувала відмову від російських постачань за рахунок цього НПЗ.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштабні ремонти на НПЗ Близького Сходу</strong>
<ul>
<li>Період активних планових ремонтів у регіоні супроводжується:
<ul>
<li>тимчасовим скороченням переробки на кількох великих НПЗ,</li>
<li>додатковим зниженням доступної пропозиції дизеля на світовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li>У результаті <strong>Близький Схід</strong>, який мав відігравати роль одного з компенсаторів втрат російського дизеля, сам стає джерелом додаткової напруги у ланцюгах постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактор НПЗ Dangote у Нігерії</strong>
<ul>
<li>Щодо ходу ремонтних робіт на великому НПЗ Dangote у Нігерії надходять <strong>суперечливі повідомлення</strong>.</li>
<li>Ця невизначеність:
<ul>
<li>обмежує очікування ринку щодо швидкого нарощування постачань з боку Західної Африки,</li>
<li>підвищує тиск на інші маршрути постачання в атлантичному басейні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок для європейської диверсифікації</strong>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля дедалі більше залежить від:
<ul>
<li>переробних потужностей Близького Сходу (зокрема Al Zour),</li>
<li>нових проєктів у Західній Африці (Dangote),</li>
<li>та експорту НПЗ атлантичного басейну, насамперед зі США.</li>
</ul>
</li>
<li>Будь-які збої в роботі цих вузлових НПЗ миттєво зменшують логістичну стійкість та звужують можливості диверсифікації постачання для ЄС.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Роль НПЗ США та перерозподіл потоків у атлантичному басейні</h3>
<p>На тлі обмежень у росії та на Близькому Сході, а також невизначеності в Африці, НПЗ узбережжя Мексиканської затоки США стають одним з ключових стабілізуючих, але водночас і цінових факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Підвищений попит на продукцію НПЗ США</strong>
<ul>
<li>Попит на продукти з НПЗ, які залишаються в роботі, зростає:
<ul>
<li>особливо це стосується НПЗ узбережжя Мексиканської затоки,</li>
<li>які забезпечують <strong>основний обсяг експортних постачань нафтопродуктів зі США</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стійкий міжнародний попит за умов стислої пропозиції дає змогу цим НПЗ отримувати вигоду від підвищених crack spread’ів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Експорт бензину та дистилятів зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Експорт бензину зі США</strong> вийшов на <strong>найвищий рівень за рік</strong> (за даними Weekly Petroleum Status Report та суднових трекінгових даних Vortexa).</li>
<li><strong>Експорт дистилятного пального</strong> (включаючи дизель):
<ul>
<li>у листопаді перебуває <strong>на підвищених рівнях</strong>,</li>
<li>перевищує середні показники за останні п’ять років (2020–2024).</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для європейського ціноутворення та конкуренції</strong>
<ul>
<li>Оскільки НПЗ США можуть працювати і на внутрішній, і на зовнішній ринок:
<ul>
<li>європейські покупці вимушені <strong>конкурувати з іншими імпортерами</strong> за американські обсяги,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію в атлантичному басейні та підвищує роль ARA і Нью-Йорка як референтних хабів.</li>
</ul>
</li>
<li>Високі crack spread’и стимулюють зростання експорту зі США, але водночас:
<ul>
<li>підтягують внутрішні ціни на дизель у США до світових рівнів,</li>
<li>обмежують можливість Європи отримувати дешевший ресурс, якщо на глобальному рівні пропозиція залишається стислою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>6. Логістична стійкість та стратегічні уроки для європейського ринку</h3>
<p>Комбінація санкцій, військових дій і ремонтних простоїв НПЗ формується в своєрідну «стрес-тестову» карту для європейського ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Концентрація ризиків</strong>
<ul>
<li>Одночасний вплив трьох факторів:
<ul>
<li>санкції ЄС проти росії та продуктів російського походження,</li>
<li>удари по російській інфраструктурі, що зменшують експорт,</li>
<li>тривалі простої та ремонти НПЗ у Кувейті й на Близькому Сході, а також невизначеність щодо Dangote в Нігерії,</li>
</ul>
<p><strong>підкреслює залежність ЄС від обмеженої кількості критичних вузлів</strong> у глобальній переробній мережі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарне планування</strong>
<ul>
<li>Фіксація crack spread’ів <strong>понад $1 за галон</strong> у кількох ключових хабах одночасно свідчить, що:
<ul>
<li>маржа переробки вже включає в себе премію за <em>ризик постійних перебоїв</em>,</li>
<li>ринок закладає можливість подальших збоїв без потреби у нових шоках пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Для Європи це означає, що:
<ul>
<li>підтримання <strong>достатніх стратегічних запасів дизеля</strong> стає критичним елементом енергетичної безпеки,</li>
<li>планування сценаріїв із врахуванням одночасних збоїв на кількох великих НПЗ вже не є теоретичним завданням, а віддзеркалює поточний досвід кінця 2025 року.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розосередження постачання та інфраструктурних маршрутів</strong>
<ul>
<li>Залежність ЄС:
<ul>
<li>від конкретних НПЗ (Al Zour, російські заводи, Dangote),</li>
<li>та від обмеженої кількості морських маршрутів атлантичного басейну,</li>
</ul>
<p>показує, що кожен із цих елементів є <strong>критичною інфраструктурою в широкому міжнародному сенсі</strong>.</li>
<li>Події 2022–2025 років демонструють:
<ul>
<li>перехід від моделі, де росія була основним постачальником дизеля в Європу,</li>
<li>до більш складної, <strong>але й більш крихкої системи</strong>, що спирається на Близький Схід, Африку та США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Підсумкові висновки для європейського ринку дизеля</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітика стала ключовим драйвером маржі</strong>
<ul>
<li>Санкції ЄС, удари по російських НПЗ та зупинка Al Zour у Кувейті разом призвели до найвищих за рік марж переробки дизеля та crack spread’ів понад $1 за галон у головних хабах атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ЄС замінив російське джерело, але отримав нові вузькі місця</strong>
<ul>
<li>Відмова від російських постачань дизеля означала переорієнтацію на Близький Схід, Африку та США.</li>
<li>Збої в роботі цих НПЗ показали, що <strong>ризики просто перерозподілені, а не усунуті</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>НПЗ США відіграють роль «балансуючої ланки», але за високою ціною</strong>
<ul>
<li>Рекордні обсяги експорту бензину та підвищений експорт дистилятів зі США (вище середнього рівня 2020–2024 років) частково компенсують дефіцит в Європі, але одночасно підтягують цінову планку для всього атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура енергетики стала глобальним ціновим «детонатором»</strong>
<ul>
<li>Удари по російських об’єктах та простої на Близькому Сході засвідчили, що кожен великий НПЗ є елементом міжнародної енергетичної безпеки, а не лише внутрішньої інфраструктури окремої держави.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=66764">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a>.</p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/yevropejskij-rinok-naftoproduktiv-zrostannya-marzhi-dizelya-ta-aviapalnogo-tisk-na-benzinovij-segment/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/yevropejskij-rinok-naftoproduktiv-zrostannya-marzhi-dizelya-ta-aviapalnogo-tisk-na-benzinovij-segment/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 Aug 2025 18:30:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crack spread]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіапаливо]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[котирування]]></category>
		<category><![CDATA[мазут]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Роттердам+]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153094</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29828-Європейський_Союз.jpg" alt="Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент"/><br />Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення. Європейський ринок нафтопродуктів Стан бензинового сегменту Середня маржа бензину (gasoline crack spread) [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29828-Європейський_Союз.jpg" alt="Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення.</p>
<h2>Європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Стан бензинового сегменту</h3>
<ul>
<li>Середня маржа бензину (gasoline crack spread) у Роттердамі відносно Brent склала <strong>$20,76/бар.</strong>, що на <strong>1¢</strong> більше м/м, але на <strong>$1,59</strong> менше р/р.</li>
<li>Зростання обсягів переробки нафтопереробними заводами та пригнічений експорт до Західної Африки і США спричинили надлишок бензину, що тисне на рентабельність.</li>
<li>Маржа бензину залишається під тиском через збільшення пропозиції та слабший попит з боку ключових імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка авіаційного пального</h3>
<ul>
<li>Маржа авіапального/гасу у Роттердамі проти Brent зросла четвертий місяць поспіль, досягнувши <strong>$23,76/бар.</strong> — це на <strong>$3,75</strong> вище м/м та на <strong>$5,23</strong> вище р/р.</li>
<li>Зростання зумовлене скороченням виходу авіапального, адже НПЗ збільшили виробництво газойлю через його дефіцит.</li>
<li>Очікується подальший приріст попиту завдяки відновленню авіаперевезень у Європі.</li>
</ul>
<h3>Позиції дизельного та газойлевого ринку</h3>
<ul>
<li>Маржа газойлю у Роттердамі проти Brent досягла <strong>$28,31/бар.</strong> — зростання на <strong>$7,54</strong> м/м і на <strong>$10,50</strong> р/р, найвищий рівень за 17 місяців.</li>
<li>Ціни на газойль у Європі зросли на <strong>$7,14</strong> м/м (до $10,33 у попередньому місяці), але залишились на <strong>$3,80</strong> нижче р/р.</li>
<li>Фактори підтримки: низькі запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США, позитивний ринковий настрій у Північно-Західній Європі.</li>
<li>Водночас збільшення постачання та зниження побоювань щодо обсягів із Близького Сходу можуть тиснути на маржу у майбутньому.</li>
</ul>
<h3>Сегмент мазуту (Fuel Oil 1.0%)</h3>
<ul>
<li>Маржа Fuel Oil 1.0% у Роттердамі проти Brent у липні становила <strong>$2,47</strong>, що на <strong>61¢</strong> більше м/м та на <strong>$11,61</strong> більше р/р.</li>
<li>Підтримка надходила від стабілізації попиту після падіння у попередньому місяці, а також від потреби у конверсії палива у США, зростання запитів на сумішеву сировину та генерацію електроенергії на Близькому Сході.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ринок дизеля та авіапального у Європі демонструє стійке зростання завдяки дефіциту пропозиції та відновленню попиту.</li>
<li>Бензиновий сегмент перебуває під тиском через надлишкову пропозицію та слабкий експорт.</li>
<li>Сегмент мазуту отримує підтримку з боку глобального попиту на конверсію палива та енергогенерацію.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29828-Європейський_Союз.jpg" alt="Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення.</p>
<h2>Європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Стан бензинового сегменту</h3>
<ul>
<li>Середня маржа бензину (gasoline crack spread) у Роттердамі відносно Brent склала <strong>$20,76/бар.</strong>, що на <strong>1¢</strong> більше м/м, але на <strong>$1,59</strong> менше р/р.</li>
<li>Зростання обсягів переробки нафтопереробними заводами та пригнічений експорт до Західної Африки і США спричинили надлишок бензину, що тисне на рентабельність.</li>
<li>Маржа бензину залишається під тиском через збільшення пропозиції та слабший попит з боку ключових імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка авіаційного пального</h3>
<ul>
<li>Маржа авіапального/гасу у Роттердамі проти Brent зросла четвертий місяць поспіль, досягнувши <strong>$23,76/бар.</strong> — це на <strong>$3,75</strong> вище м/м та на <strong>$5,23</strong> вище р/р.</li>
<li>Зростання зумовлене скороченням виходу авіапального, адже НПЗ збільшили виробництво газойлю через його дефіцит.</li>
<li>Очікується подальший приріст попиту завдяки відновленню авіаперевезень у Європі.</li>
</ul>
<h3>Позиції дизельного та газойлевого ринку</h3>
<ul>
<li>Маржа газойлю у Роттердамі проти Brent досягла <strong>$28,31/бар.</strong> — зростання на <strong>$7,54</strong> м/м і на <strong>$10,50</strong> р/р, найвищий рівень за 17 місяців.</li>
<li>Ціни на газойль у Європі зросли на <strong>$7,14</strong> м/м (до $10,33 у попередньому місяці), але залишились на <strong>$3,80</strong> нижче р/р.</li>
<li>Фактори підтримки: низькі запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США, позитивний ринковий настрій у Північно-Західній Європі.</li>
<li>Водночас збільшення постачання та зниження побоювань щодо обсягів із Близького Сходу можуть тиснути на маржу у майбутньому.</li>
</ul>
<h3>Сегмент мазуту (Fuel Oil 1.0%)</h3>
<ul>
<li>Маржа Fuel Oil 1.0% у Роттердамі проти Brent у липні становила <strong>$2,47</strong>, що на <strong>61¢</strong> більше м/м та на <strong>$11,61</strong> більше р/р.</li>
<li>Підтримка надходила від стабілізації попиту після падіння у попередньому місяці, а також від потреби у конверсії палива у США, зростання запитів на сумішеву сировину та генерацію електроенергії на Близькому Сході.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ринок дизеля та авіапального у Європі демонструє стійке зростання завдяки дефіциту пропозиції та відновленню попиту.</li>
<li>Бензиновий сегмент перебуває під тиском через надлишкову пропозицію та слабкий експорт.</li>
<li>Сегмент мазуту отримує підтримку з боку глобального попиту на конверсію палива та енергогенерацію.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/yevropejskij-rinok-naftoproduktiv-zrostannya-marzhi-dizelya-ta-aviapalnogo-tisk-na-benzinovij-segment/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/crack-spread/feed/ ) in 0.22422 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 9:45 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 10:45 pm UTC -->