Візит путіна до Індії для саміту з Нарендрою Моді стає спробою кремля закріпити енергетичні, оборонні та економічні зв’язки з одним із ключових клієнтів російської нафти, тоді як західні санкції посилюють тиск на російський енергетичний сектор. Індія, третій у світі імпортер та споживач нафти, з одного боку зменшує імпорт російської сировини під впливом санкцій США, а з іншого — розширює участь у російських upstream-активах, цивільній ядерній енергетиці та оборонних програмах, одночасно вибудовуючи альтернативні логістичні коридори та платіжні механізми.

Структура інтересів: нафта, оборона, ядерна співпраця та торгівля

Індія та росія входять у фазу перегляду балансу взаємозалежності, де ключовими вузлами є:

• енергетика (морські постачання нафти, частки в родовищах, дивіденди, ядерне паливо);
• оборонні програми (S-400, Су-30, потенційні Су-57);
• цивільна ядерна енергетика (шестиблоковий проєкт на 6000 МВт у Куданкуламі);
• торгівля та платіжні механізми (ціль у $100 млрд, розрахунки рупія–рубль);
• логістика та індустріальна кооперація (МТК, морський маршрут Ченнаї–Владивосток, рідкоземельні елементи, добрива, алюміній).

Системна карта інтересів Індії та росії в енергетиці й безпеці

1. Нафтова взаємозалежність на тлі санкцій

Базовий контекст

• росія залишається провідним постачальником нафти до Індії, яка є третім за величиною імпортером і споживачем нафти у світі.
• Морські постачання російської нафти до Індії — критичне джерело доходів для москви, але санкції Заходу з 2022 року почали відчутно обмежувати продажі.
• Після посилення санкцій США проти двох найбільших російських нафтових виробників — «Роснєфть» та «Лукойл» — імпорт індійської нафти у поточному місяці має досягти мінімуму щонайменше за три роки.

Поведінка індійських нафтопереробників

• Частина індійських НПЗ повністю припинила імпорт російської нафти через санкційний тиск.
• Indian Oil Corp (IOC) продовжує купувати російську нафту, але лише в несанкціонованих контрагентів.
• Bharat Petroleum Corp перебуває на фінальній стадії переговорів щодо нових замовлень.
• Reliance Industries, найбільший індійський покупець російської нафти, заявила, що перероблятиме лише обсяги, які прибудуть після 22 листопада, причому на заводі, орієнтованому на внутрішній ринок.

Nayara Energy як тест на стійкість логістики

• Nayara Energy, індійський НПЗ з російською участю (частково належить «Роснєфті»), зараз працює виключно на російській нафті, оскільки інші постачальники відійшли.
• москва прагне, щоб Індія збільшила локальні продажі пального Nayara та завантаження її потужностей.

Висновки для енергетичної безпеки

• Санкційний тиск уже змінює структуру постачання, змушуючи Індію:
  • зменшувати імпорт російської нафти (мінімум за три роки);
  • перерозподіляти обсяги між державними й приватними НПЗ залежно від санкційних ризиків;
  • опрацьовувати нові схеми закупівель через несанкціонованих трейдерів та довгострокові контракти.
• Водночас для росії збереження індійського ринку стає критичним, оскільки:
  • Індія — найбільший клієнт російської морської нафти;
  • втрата такого покупця поглибила б цінові знижки та логістичні витрати москви.

2. Upstream-активи: довгі гроші, короткі ризики

Долі індійських часток у російських родовищах

• ONGC прагне зберегти 20% частку у проєкті Sakhalin-1 на Далекому Сході росії.
• Консорціум Oil India, Indian Oil, Bharat PetroResources має:
  • 23,9% у JSC Vankorneft;
  • 29,9% у Tass Yuryakh Neftegazodobycha.
• ONGC Videsh, закордонне «крило» ONGC, володіє 26% у JSC Vankorneft.
• Oil India має 50% у ліцензійному блоці License 61 у росії.

Фінансові складові

• Мільйони доларів дивідендів, що належать індійським компаніям від цих активів, застрягли в російських банках.

Висновки щодо інвестиційної та енергетичної безпеки

• Індія, попри санкційні ризики, не виходить з російських upstream-проєктів, фіксуючи довгостроковий доступ до ресурсів.
• Блокування дивідендів:
  • зменшує фінансову привабливість цих активів;
  • підштовхує до пошуку альтернативних платіжних каналів та компенсаційних механізмів (у т.ч. через розрахунки в рупіях).

3. Цивільна ядерна енергетика: Куданкулам як опорний проєкт

Конфігурація проєкту

• Індія та росія мають партнерство у цивільній ядерній енергетиці з будівництва шести енергоблоків по 1000 МВт кожен на АЕС Куданкулам у штаті Тамілнад.
• Два енергоблоки уже працюють, чотири — в стадії будівництва.
• росія забезпечуватиме паливо для всього проєкту.
• Обговорюються нові майданчики для розміщення:
  • великих російських енергоблоків;
  • малих модульних реакторів.

Енергетичні та інфраструктурні висновки

• Куданкулам формує щонайменше 6000 МВт інстальованої потужності у рамках індо-російської співпраці — це:
  • зменшує залежність Індії від імпорту викопного палива;
  • диверсифікує енергетичний баланс за рахунок базової безвуглецевої генерації.
• Постачання палива з росії означає, що:
  • ядерна генерація частково прив’язана до російських ланцюгів постачання;
  • система безпеки Індії потребує паралельного розвитку альтернативних постачальників та запасів палива (у межах дозволеного міжнародними угодами).

4. Оборона: Су-30, Су-57 та S-400 як елемент геополітичного балансу

Поточні можливості

• Винищувачі Су-30 російського виробництва складають більшість з 29 індійських винищувальних ескадрилій.
• росія запропонувала Індії свій найсучасніший винищувач Су-57, який, за даними двох індійських посадовців, буде предметом обговорення на поточному саміті.
• Індія вже має три дивізіони російської С-400 і розглядає можливість закупівлі ще двох за угодою 2018 року, поставки за якою ще тривають.

«Індія, ймовірно, обговорюватиме закупівлю додаткових установок російської системи протиповітряної оборони С-400», — сказав минулого тижня секретар Міністерства оборони Раджеш Кумар Сінґх.

Висновки для критичної інфраструктури та військової складової

• Залежність ВПС Індії від платформ російського походження (Су-30, потенційно Су-57) означає:
  • глибоку інтеграцію у російські ланцюги постачання запчастин і сервісу;
  • необхідність балансувати між санкційними ризиками та потребами у модернізації парку.
• Розгортання додаткових комплексів S-400 посилює:
  • захист критичної інфраструктури (військові бази, енергетичні об’єкти, вузли управління);
  • стримуючий потенціал Індії у регіоні.

5. Торгівля, платіжні механізми та індустріальна диверсифікація

Торговельна динаміка

• Індія та росія поставили мету збільшити двосторонню торгівлю до $100 млрд до 2030 року.
• За короткий період:
  • торгівля зросла більш ніж у п’ять разів — з близько $13 млрд у 2021 році до понад $68 млрд у 2024–2025 роках, насамперед завдяки імпорту енергоносіїв Індією;
  • за період з квітня по серпень обсяг торгівлі знизився до $28,25 млрд через низькі ціни на нафту.

Платіжні механізми: рупія–рубль

• Індія та росія розширили розрахунки в рупіях та рублях, щоб:
  • захистити торгівлю від санкцій;
  • зменшити залежність від валют третіх країн.
• Уряд Індії та Резервний банк Індії:
  • спростили такі платежі;
  • дозволили інвестувати надлишкові залишки рупій у такі активи, як державні цінні папери.

Диверсифікація поза традиційною «нафта–зброя»

• Підписаний цього року пакт про промислову кооперацію розширює співпрацю до сфер:
  • алюміній;
  • добрива;
  • залізниці;
  • гірничі технології;
  • рідкоземельні елементи.
• Сторони працюють над посиленням транспортної та логістичної зв’язаності:
  • через Міжнародний транспортний коридор «Північ–Південь» (МТК);
  • через <strongзапропонований морський маршрут «Ченнаї–Владивосток» для прискорення торгівлі з Центральною Азією та Європою.

Висновки для економічної та логістичної стійкості

• Різке зростання торгівлі до понад $68 млрд показує, що:
  • енергетичний компонент домінує в двосторонньому балансі;
  • кожна зміна цін на нафту миттєво відбивається на статистиці (падіння до $28,25 млрд упродовж кількох місяців).
• Розрахунки в рупіях–рублях:
  • пом’якшують вплив доларових санкцій;
  • перенаправляють фінансові ризики у площину валютного контролю й управління надлишковими залишками.
• Індустріальна диверсифікація та розвиток МТК і морського маршруту Ченнаї–Владивосток посилюють:
  • логістичну стійкість двосторонньої торгівлі;
  • зменшують залежність від окремих «вузьких місць» традиційних морських шляхів.

6. Торговельні угоди та регуляторне середовище

Вільна торгівля з ЄАЕС

• Індія та росія працюють над угодою про зону вільної торгівлі з Євразійським економічним союзом, щоб:
  • знизити тарифи;
  • пом’якшити нетарифні бар’єри;
  • розширити доступ до ринків для ключових товарів.

Регуляторні висновки

• Створення ЗВТ з ЄАЕС:
  • інституціоналізує вже існуючу енергетичну залежність через зниження бар’єрів;
  • може посилити роль індійських компаній у російських ланцюгах постачання енергоносіїв та сировини.

Висновок

Ключові стратегічні зміни

• Нафта та енергетика:
  • Індія прагне зберегти доступ до дешевої російської нафти, але знижує обсяги імпорту під тиском санкцій і ризиків вторинних санкцій.
  • росія, втрачаючи маневр у відносинах із Заходом, поглиблює залежність від індійського ринку, пропонуючи додаткові активи, знижки та інфраструктурні проєкти.
• Upstream та ядерна енергетика:
  • Індія послідовно утримує значні частки у російських родовищах, формуючи ресурсну базу на десятиліття.
  • Куданкулам з шістьма блоками по 1000 МВт стає опорною точкою ядерної співпраці, де росія не лише будує, а й постачає паливо.
• Оборона й критична інфраструктура:
  • Домінування Су-30 у ВПС Індії та потенційні закупівлі Су-57 і додаткових S-400 укріплюють військову складову критичної інфраструктури, але підвищують залежність від російських технологій.
• Фінанси та торгівля:
  • Стрибок двосторонньої торгівлі з $13 млрд до понад $68 млрд за три–чотири роки показує нафтову надконцентрацію у структурі обмінів.
  • Розрахунки рупія–рубль із можливістю вкладення надлишків у державні папери створюють нову фінансову архітектуру під санкційним тиском.
• Логістика та індустрія:
  • МТК «Північ–Південь» і морський маршрут Ченнаї–Владивосток переформатовують транспортні осі, відкриваючи додаткові виходи на Центральну Азію та Європу.
  • Промислова кооперація у галузях алюмінію, добрив, рідкоземельних елементів та залізниць зменшує надмірну концентрацію співпраці на нафті та озброєннях.

Джерела

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту знизилися приблизно на 1% попри попереднє зростання, оскільки ринок одночасно реагує на невизначеність навколо мирних перемовин Україна–росія, нові атаки на російську енергетичну інфраструктуру та рішення ОПЕК+ залишити видобуток незмінним у першому кварталі 2026 року.

Ризики для нафтового ринку

Вихідні ринкові параметри

• Динаміка цін
  • Brent:
    • зниження на 1,14%;
    • мінус 72 центів за барель;
    • фіксація на рівні $62,45 за барель.

     

• WTI (США):
  • зниження на 1,15%;
  • мінус 68 центів за барель;
  • фіксація на рівні $58,64 за барель.

Обидва бенчмарки напередодні зростали більш ніж на 1%, що підкреслює волатильність на тлі змін геополітичних сигналів.

• Баланс ринку
  • Ринок одночасно закладає:
    • ризики профіциту постачання (побоювання надлишкової пропозиції);
    • загрози розривів постачання через атаки на інфраструктуру та нові геополітичні напруження.

Мирний план Україна–росія та риторика москва

• Кремлівські перемовини з американським спецпосланцем
  • У фокусі інвесторів — мирні перемовини Україна–росія.
  • Президент рф Владімір Путін провів зустріч у Кремлі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем президента США Джаредом Кушнером.
  • Ринок розглядає ці контакти як потенційний тригер для пом’якшення обмежень на російські енергетичні постачання.
• Очікування ринку та ризики розчарування

  • «Ціни на нафту стримуються очікуваннями прориву в мирних перемовинах щодо України, який міг би зняти обмеження з російських постачань», — зазначив старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Клейтон Сігл.

  • «Але ці надії, ймовірно, будуть зруйновані, і ринок зіткнеться з ще більшими ризиками дестабілізації, оскільки енергетика залишається під ударом з обох боків», — додав він.

  • Такий коментар розкриває подвійну логіку ринку:
    • якщо обмеження на російські постачання будуть зняті — це підсилює сценарій профіциту та тиску на ціни;
    • якщо перемовини проваляться, ризики нових атак та санкцій можуть знову підвищити премію за ризик у ціні нафти.
• Ескалаційна риторика перед перемовинами
  • Безпосередньо перед зустріччю Путін:
    • пригрозив європейським державам, заявивши, що у випадку початку війни з росією москва «готова до бою»;
    • погрожував перекрити Україні вихід до моря у відповідь на атаки дронів на танкери «тіньового флоту» рф у Чорному морі.
  • Така риторика:
    • посилює ризики для морської логістики чорноморського регіону;
    • загострює питання стратегічної глибини морських маршрутів для європейських споживачів нафти та нафтопродуктів, які використовують чорноморський коридор.

Індія як ключовий клієнт російської нафти

• Плани Путіна
  • Путін готується до двохденного візиту до Індії, який має розпочатися у четвер.
  • Мета візиту:
    • просування додаткових обсягів російської нафти;
    • продажі ракетних систем і винищувачів;
    • відновлення енергетичних та оборонних зв’язків, які постраждали через тиск США на Індію.
• Реакція ринку на риторику

  • «Змішані заяви спричинили невеликий струс на ринку нафти, спочатку демонструючи впевненість, що росія й надалі постачатиме нафту до Індії», — сказав старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн.

  • «Однак коментарі Путіна дали зрозуміти, що мирна угода може бути не такою близькою, як сподівався ринок», — додав Флінн.

  • Ці заяви показують, що:
    • сталість російських обсягів у індійському напрямку поки сприймається ринком як базова гіпотеза;
    • часовий горизонт мирної угоди лишається невизначеним, що підтримує премію за ризик у цінах.

Фізичні ризики: удари дронами та чорноморська логістика

• Атаки на інфраструктуру росії
  • Нещодавні атаки на російську інфраструктуру посилюють ризики для фізичних потоків нафти:
    • українська атака дронами у суботу вразила термінал Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі;
    • у понеділок консорціум повідомив про відновлення відвантажень із одного швартового пристрою чорноморського термінала;
    • російський танкер під прапором рф із соняшниковою олією також заявив про атаку дрона біля турецького узбережжя.
  • Ці фактори:
    • підсилюють тему вразливості морської інфраструктури до безпілотних ударів;
    • держать у полі зору ринку ризик розширення ударів на нафтові й нафтопродуктові постачання.
• Чорне море як зона напруги
  • Погрози Путіна позбавити Україну доступу до моря логічно пов’язуються з:
    • контролем чорноморських маршрутів постачання;
    • статусом так званого «тіньового флоту» рф, який використовується для обходу санкцій.
  • Ризики:
    • посилення страхових премій для суден у регіоні;
    • потенційні затримки або перенаправлення маршрутів із Чорного моря до інших басейнів.

Венесуельський фактор та повітряний простір

• Нова невизначеність навколо Венесуели
  • Дональд Трамп заявив, що повітряний простір над Венесуелою та навколо неї слід вважати закритим.
  • Венесуела при цьому є великим виробником нафти, а отже:
    • будь-які обмеження на повітряний простір можуть ускладнювати логістику персоналу, обладнання та послуг для енергетичного сектору;
    • це додає ще один елемент геополітичної премії у глобальні ціни на нафту.
• Поєднання ризиків
  • Тиск від можливого профіциту постачання врівноважується:
    • атаками на російську інфраструктуру;
    • напруженням у відносинах США–Венесуела.
  • Результат — мережа взаємопов’язаних геополітичних вузлів, в якій кожен новий інцидент може змістити баланс між очікуваннями профіциту та дефіциту.

Рішення ОПЕК+ і перспектива 2026 року

• Політика видобутку
  • ОПЕК+ на засіданнях у неділю домовилася залишити рівні видобутку нафти незмінними у першому кварталі 2026 року.
  • Це рішення:
    • відображає сповільнення спроб групи повернути частку ринку;
    • вказує на побоювання можливого надлишку пропозиції у 2026 році.
• Логіка картелю
  • Залишаючи видобуток незмінним, ОПЕК+:
    • фактично балансує між загрозою падіння цін (за сценарію надлишкової пропозиції);
    • та потребою не допустити надмірного зміцнення конкурентів, які могли б швидко наростити частку ринку.

Висновки та обмеження

1. Можливі зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів

• Факти, релевантні Європі
  • Путін звертається до «європейських держав» із погрозами щодо можливого воєнного протистояння.
  • Згадуються Чорне море та атаки на російську інфраструктуру й «тіньовий флот» у цьому регіоні.
  • Термінал Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі відновлює відвантаження з одного швартового після атаки дронами.
• Що це означає для європейського ринку
  • Чорноморська логістика, на яку впливають атаки дронами та погрози щодо моря, є критично важливою для маршрутів енергопостачання, які пов’язуються з європейськими споживачами.
  • Однак:
    • у матеріалі немає конкретних даних про обсяги постачання до ЄС;
    • відсутні показники щодо диверсифікації джерел, рівня стратегічних запасів чи конкретних сценаріїв у випадку блокади.
  • Тому на основі цього матеріалу можна лише зафіксувати, що:
    • ризики для чорноморської логістики зростають через поєднання дронових атак і погроз перекриття доступу до моря;
    • але кількісно оцінити диверсифікацію джерел, стійкість логістики чи рівень стратегічних запасів у Європі неможливо.

2. Захист критичної інфраструктури

• Військовий вимір
  • Фіксується використання дронових атак проти:
    • термінала Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі;
    • російського танкера під прапором рф біля узбережжя Туреччини.
  • Це підтверджує:
    • військову вразливість портів, нафтотерміналів і танкерів на ключових маршрутах;
    • перехід до асиметричних методів впливу на енергетичну інфраструктуру через безпілотні засоби.
• Економічний та регуляторний вимір
  • • повторювані атаки дронами та риторика щодо моря демонструють ризик концентрації критичних потужностей у зоні бойових дій;
    • щодо інструментів економічного й регуляторного захисту (інвестиції, страхування, політика розосередження) дані поки що відсутні.

3. Темпи зростання/падіння ВВП, експорт, податкові надходження

• Обмеження даних
  • У матеріалі відсутні:
    • будь-які показники ВВП окремих країн чи ЄС у цілому;
    • дані щодо експорту нафти, нафтопродуктів або іншої продукції у розрізі країн;
    • інформація про податкові надходження від енергетики.
  • Наведені лише:
    • динаміка цін на Brent та WTI у відсотках і доларах;
    • якісні оцінки ризиків і очікувань учасників ринку.
• Висновок у межах джерела
  • На основі цієї публікації можна:
    • зафіксувати підвищену волатильність ринку нафти через геополітичні фактори;
    • відзначити, що така волатильність теоретично важлива для ВВП, експорту та бюджетів країн-експортерів і імпортерів.
  • Втім через повну відсутність конкретних макроекономічних даних у статті:
    • неможливо зробити обґрунтовані кількісні висновки щодо темпів зростання/падіння ВВП;
    • неможливо оцінити зміни в експорті чи податкових надходженнях для будь-якої європейської країни.

Підсумок

• Глобальна ціна на нафту
  • Короткострокове зниження Brent і WTI приблизно на 1,1–1,2%.
  • Попереднє зростання на понад 1% підкреслює нервову реакцію ринку на кожен новий сигнал щодо війни та санкцій.
• Геополітичні вузли
  • Мирний план Україна–росія: очікування ринку на пом’якшення обмежень проти російської нафти стикаються з ескалаційною риторикою Путіна.
  • Індія: потенційне закріплення ролі ключового покупця російської нафти через візит Путіна.
  • Венесуела: оголошення про «закритий» повітряний простір створює нову невизначеність для великого виробника.
  • Чорне море: серія атак дронами по інфраструктурі рф і «тіньовому флоту» підкреслює фізичні ризики для морських маршрутів.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту знизилися на азійських торгах у четвер на тлі сигналів про прогрес у мирній угоді між україною та росією та очікувань ключового засідання ОПЕК+, що посилює побоювання профіциту ринку у 2026 році.

Вплив мирної угоди та рішень ОПЕК+ на світові ціни на нафту

Поточна ринкова реакція: корекція цін після технічного відскоку

На початку азійських торгів у четвер котирування нафти продовжили зниження, демонструючи, що короткостроковий технічний відскок не змінив фундаментальної оцінки ринку.

• West Texas Intermediate (WTI) знизився приблизно на 0,55% до рівня 58,33 долара США за барель.
• Brent Crude втратив близько 0,48%, торгуючись на рівні 62,83 долара США за барель.
• Напередодні, у середу, ціни відновлювалися від мінімумів за один місяць, однак аналітики пов’язують це переважно з покриттям коротких позицій і технічними покупками, а не зі зміною фундаментальних факторів.

Таким чином, ринок залишається вразливим до подальшого зниження, а останні рухи цін виглядають більшою мірою як корекційні, ніж як початок нового висхідного тренду.

Мирна угода Україна–росія як потенційний фактор додаткової пропозиції

Ключовим фактором тижня для нафтового ринку став очевидний прогрес у домовленостях щодо мирної угоди між україною та росією.

• Спецпредставник США Стів Віткофф готується до поїздки до москви наступного тижня, що свідчить про активізацію дипломатичних зусиль.
• Повідомляється, що україна погодилася на мирну угоду, залишилося уточнити лише «деякі незначні деталі».
• Ринок закладає в очікування розблокування додаткових обсягів російської нафти, що може посилити вже наявні значні світові запаси.

Перспектива мирної угоди, яка відкриє шлях для додаткового постачання російської нафти та посилить вже й так значні глобальні запаси, і надалі тиснутиме на ціни протягом тижня, — зазначає Чарльз Кеннеді (Oilprice.com).

Отже, сама по собі політична деескалація, яка знижує геополітичну премію в ціні на нафту, у цьому випадку одночасно формує ризик подальшого профіциту пропозиції, що для ринку виявляється «ведмежим» сигналом.

Курс на профіцит до 2026 року

Попри надії на додатковий попит, пов’язаний із пом’якшенням монетарної політики США чи сезонними чинниками, стратегічна картина лишається зміщеною в бік надлишкової пропозиції.

• Оцінки, на які орієнтується ринок, передбачають профіцит на нафтовому ринку у 2026 році.
• Якщо мирна угода відкриє шлях до стабільного збільшення постачання з росії, це посилить уже закладений у прогнози сценарій надлишку.
• Поєднання високих запасів та структурного профіциту обмежує потенціал стійкого зростання цін навіть у разі короткострокових «відскоків».

У результаті ринок реагує на політичні новини не як на чинник дефіциту, а як на сигнал можливого довготривалого «надлишку барелів», що тисне на ціни вже зараз.

Засідання ОПЕК+: додатковий рівень невизначеності

Ситуацію ускладнює те, що ринок одночасно готується до ключового засідання ОПЕК+, запланованого на неділю.

• Учасники ринку уважно стежать за будь-якими сигналами щодо квот видобутку та стратегії управління пропозицією.
• Поточні очікування полягають у тому, що ОПЕК+ навряд чи змінить політику видобутку на перший квартал та групові рівні видобутку на 2026 рік.
• За відсутності нових обмежень видобутку об’єднання навряд чи стане противагою до потенційного збільшення пропозиції з росії.

Таким чином, рішення або навіть відсутність рішучих дій з боку ОПЕК+ можуть підсилити «ведмежий» настрій, якщо ринок не отримає сигналів про агресивніше стримування пропозиції.

Тонка ліквідність та ризики короткострокової волатильності

Додатковим фактором, що підвищує вразливість ринку, стає сезонний чинник — святковий період Дня подяки у США.

• Очікується, що торгівля залишатиметься тонкою у зв’язку зі зменшенням активності учасників ринку.
• За такої ліквідності ціни на нафту залишаються особливо чутливими до негативних новин або до посилення «ведмежих» очікувань.
• Якщо не з’явиться чіткий драйвер попиту, нафта залишається вразливою до подальшого зниження.

У сукупності прогрес на мирному треку, очікування профіциту у 2026 році, невизначеність навколо рішень ОПЕК+ та тонка ліквідність створюють комбінацію факторів, що системно працюють проти зростання цін.

Структура причинно-наслідкових зв’язків: інтелектуальна карта впливів

• Геополітика: прогрес мирної угоди україна–росія
  • Очікування мирної угоди → зниження геополітичної премії у ціні нафти.
  • Можливе зняття частини обмежень для російської нафти → зростання пропозиції.
  • Збільшення пропозиції за умов значних запасів → «ведмежий» тиск на котирування.
• Фундаментальні фактори ринку
  • Прогнозований профіцит у 2026 році → формування довгострокового «стелі» для цін.
  • Короткострокові відскоки, зумовлені технічними факторами (short covering) → нестійкі цінові рухи.
  • Відсутність чіткого, підтвердженого зростання попиту → обмежений потенціал для «бичачого» тренду.
• Політика ОПЕК+
  • Очікування збереження чинної політики на I квартал → відсутність потужного запобіжника проти профіциту.
  • Стабільні групові рівні видобутку на 2026 рік → консервація поточної рівноваги сил на пропозиційній стороні.
• Ринкове середовище
  • Тонка ліквідність під час Дня подяки → підвищена чутливість ринку до негативних новин.
  • Відсутність чіткого каталізатора попиту → вразливість до подальшого зниження WTI та Brent.

У підсумку ринок нафти входить у період підвищеної невизначеності із переважанням ризиків зниження цін, де навіть позитивні з політичної точки зору новини про мир можуть мати «ведмежий» економічний ефект через очікування додаткового постачання та структурного профіциту у 2026 році.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Світові ціни на нафту знову пішли донизу після відновлення експорту через російський чорноморський хаб Новоросійськ, що нівелювало понад 2% зростання котирувань за попередній тиждень і загострило увагу ринку на поєднанні надлишкової пропозиції, санкційних ризиків та ударів України по російській нафтова інфраструктурі.

Ринок нафти після відновлення роботи порту Новоросійськ

1. Зниження цін на нафту: реакція на відновлення експорту

На початку азійських торгів у понеділок відбулося помітне коригування котирувань після двох днів простою порту Новоросійськ. Відновлення відвантажень із ключового експортного вузла зняло гострий ризик скорочення пропозиції, що одразу відобразилося на цінах.

• Brent: ф’ючерси з постачанням найближчого місяця знизилися на 0,64 долара — до рівня 63,75 долара США за барель.
• WTI: котирування впали на 0,66 долара — до 59,43 долара США за барель порівняно із закриттям попередньої торгової сесії.
• Попередній тиждень обидва бенчмарки завершили з підвищенням більш як на 2%, що було безпосередньо пов’язано із зупинкою робіт у Новоросійську та сусідньому терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.
• Відновлення завантаження танкерів у Новоросійську підтверджене галузевими джерелами та даними LSEG, що сигналізує про послаблення миттєвого тиску на пропозицію.

Логіка ринку проста: як тільки ключовий вузол експорту знову починає працювати, дефіцитні очікування слабшають, а ціни коригуються вниз.

2. Порт Новоросійськ як вузлова точка ризику для ринку

Порт Новоросійськ у Чорному морі залишається одним із критично важливих центрів експорту російської нафти. Навіть короткострокова, дводенна зупинка операцій продемонструвала чутливість ринку до будь-яких збоїв у цьому хабі.

• Дводенна зупинка операцій у порту:
  • спершу спровокувала зростання котирувань більш як на 2% для Brent і WTI;
  • після відновлення відвантажень привела до швидкого відкату цін.
• Наявність поруч терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму посилює концентрацію експортних ризиків у цьому регіоні.
• Факт відновлення експорту свідчить, що операційні ризики можуть бути тимчасовими, але їхнє поєднання з геополітичними чинниками створює складний фон для трейдерів.

3. Війна проти України: удари по нафтова інфраструктурі росії

На тлі відновлення експорту з Новоросійська геополітичні ризики не зникають. Україна продовжує кампанію ударів по російській нафтова інфраструктурі, що підкреслює нестійкість логістики експорту.

• Українські сили продовжують удари по нафтова інфраструктурі росії, підтримуючи високий рівень ризиків для ринку.
• Останній зафіксований епізод: удар по Рязанському нафтопереробному заводу у суботу.
• Такі атаки:
  • підривають стабільність експорту з російської території;
  • змушують трейдерів закладати у ціни премію за воєнний ризик, навіть коли фізичне постачання відновлюється.

Попри локальне послаблення напруги після відновлення роботи порту, воєнний фактор залишається системним джерелом невизначеності для ринку.

4. Санкції та законодавчий тиск: загроза для російського експорту

До воєнних ризиків додається санкційний компонент, який стає дедалі жорсткішим. Нафтова галузь росії стикається з перспективою поглиблення санкцій Заходу та потенційного вторинного тиску на країни, що продовжують з нею співпрацювати.

• Поглиблення санкцій після 21 листопада:
  • західні обмеження проти Lukoil і Rosneft мають посилитися після 21 листопада;
  • це створює ризики для фінансування, страхування та логістики постачання російської нафти.
• Законодавчий тиск з боку США:
  • американські посадовці розглядають можливість ухвалення законодавства, яке дозволить карати будь-яку країну, що продовжує бізнес із росією у нафтовому секторі;
  • це загрожує розширенням кола адресатів санкцій — від компаній до цілих держав.
• Санкції посилюють:
  • юридичну невизначеність для трейдерів і логістичних операторів;
  • ризики перебудови маршрутів постачання та структури світового ринку нафти.

Сукупність воєнних ударів та санкцій створює довготривалий фон, у якому будь-яке відновлення експорту може виявитися лише тимчасовим полегшенням для ринку.

5. Надлишкова пропозиція: рішення OPEC+ і зростання видобутку у США

На противагу ризикам дефіциту, ринок відчуває зростаючий тиск з боку пропозиції. Це пов’язано з рішеннями OPEC+ щодо видобутку та помірним посиленням активності бурових робіт у США.

• OPEC+:
  • ринок сприймає поточні рівні видобутку як такі, що підживлюють ризики надлишкової пропозиції на тлі нестабільного попиту;
  • очікування подальшого нарощування виробництва посилюють тиск на ціни.
• США: зростання активності бурових установок:
  • кількість бурових установок у США зросла на 3 — до 417 одиниць упродовж тижня до 14 листопада;
  • дані компанії Baker Hughes свідчать про помірне пожвавлення видобувної активності у США;
  • це підтримує тренд на поступове збільшення пропозиції зі сторони американських виробників.

Поєднання рішень OPEC+ та зростання бурової активності у США формує фон, за якого будь-які короткострокові перебої в російському експорті ринок сприймає радше як тимчасовий фактор, а не як стратегічний дефіцит.

6. Суперечливі сигнали та вразливість ринку

Сукупність чинників створює для учасників ринку складний набір сигналів. З одного боку — постійна загроза інфраструктурних атак і санкцій, з іншого — відчутний ризик надлишкової пропозиції.

• Ринок одночасно стикається з:
  • військово-геополітичними ризиками (удари по нафтова інфраструктурі росії, війна проти України);
  • санкційним тиском (поглиблення обмежень щодо Lukoil і Rosneft, потенційне покарання країн-партнерів росії);
  • факторами надлишкової пропозиції (рішення OPEC+, зростання бурових установок у США до 417 одиниць).
• Відновлення експорту з Новоросійська:
  • зняло миттєвий ризик дефіциту, що спровокував падіння котирувань Brent і WTI;
  • але не усунуло базові вразливості ринку, пов’язані з війною, санкціями та структурою пропозиції.
• Учасники ринку залишаються у режимі підвищеної пильності, оскільки:
  • будь-який новий збій або санкційне рішення може швидко змінити баланс;
  • надлишкова пропозиція здатна обмежувати масштаб зростання цін навіть у разі нових перебоїв постачання.

Фактичний результат для ринку — короткострокове зниження цін на тлі відновлення експорту та довгострокова невизначеність, підживлювана війною, санкціями й політикою OPEC+.

7. Часова рамка подій та ключові числові орієнтири

Події розгортаються у стислі терміни, а ринок швидко реагує на сигнали, що надходять із Чорного моря, Вашингтона та з американських сланцевих родовищ.

• 16 листопада 2025 року — дата публікації авторського матеріалу Чарльза Кеннеді про ситуацію на ринку нафти.
• Дводенна зупинка роботи порту Новоросійськ у Чорному морі, після якої відновлені відвантаження.
• Субота — удар України по Рязанському НПЗ, що підкреслює триваючу кампанію проти нафтова інфраструктури росії.
• 14 листопада — станом на цю дату:
  • бурові установки у США — 417 одиниць;
  • тижневе збільшення — +3 установки.
• Після 21 листопада — очікуване поглиблення санкцій проти Lukoil та Rosneft.
• Brent — 63,75 долара США за барель після зниження на 0,64 долара.
• WTI — 59,43 долара США за барель після падіння на 0,66 долара.

Ці числові показники окреслюють рамку ринку, який перебуває між загрозою нових перебоїв постачання та трендом на нарощування пропозиції.

Висновки

Відновлення експорту через Новоросійськ продемонструвало, що навіть короткі зупинки ключових портів росії здатні тимчасово змінювати цінову траєкторію, проте нинішня конфігурація ринку не дозволяє цим коливанням перерости у стійкий висхідний тренд.

• Короткостроково:
  • ринок реагує зниженням цін на відновлення постачання з Новоросійська;
  • премія за ризик, закладена через дводенну зупинку та воєнні дії, частково знімається.
• Середньостроково:
  • удари України по нафтова інфраструктурі росії та санкції Заходу зберігають високий рівень невизначеності для експорту з росії;
  • OPEC+ та зростання бурової активності у США підтримують ризики надлишкової пропозиції.
• Для трейдерів та аналітиків:
  • ключовим залишається моніторинг портової інфраструктури (зокрема Новоросійськ і термінал Каспійського трубопровідного консорціуму);
  • важливими орієнтирами виступають:
    • динаміка санкцій після 21 листопада проти Lukoil та Rosneft;
    • подальші зміни кількості бурових установок у США від рівня 417 одиниць.

Ринок входить у новий тиждень із нижчими цінами на нафту, але з тим самим набором хронічних ризиків, які можуть у будь-який момент знову перевести котирування у фазу зростання.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oilprice.com

Дві індійські нафтопереробні компанії закупили на спотовому ринку загалом 5 млн барелів нафти з США, Іраку та ОАЕ з постачанням у січні, реагуючи на планові з 21 листопада санкції США проти Rosneft та Lukoil, які забезпечують приблизно половину експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни. Водночас зафіксовано нестандартні логістичні маневри санкціонованих танкерів поблизу індійського узбережжя і озвучено наміри Індії укласти довгострокові контракти з Анголою.

Заміщення російської нафти

Імпортні угоди на січень

• Hindustan Petroleum Corp. (HPCL): придбано 2 млн барелів WTI (США) + 2 млн барелів Murban (ОАЕ) — разом 4 млн барелів.
• Mangalore Refinery and Petrochemicals (MRPL): придбано 1 млн барелів Basra Medium (Ірак).
• Усі поставки — у січні (за повідомленням джерел, на які посилається Reuters).

Тригер змін у портфелі постачання

• Санкції США проти Rosneft та Lukoil оголошені минулого місяця, набувають чинності 21 листопада.
• Ці дві компанії забезпечують близько 50% експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни.
• Ринок відреагував терміновим пошуком альтернатив і спробами знайти лазейки для доступу до зниженої російської нафти.

Логістика і ризики: маневри танкерів

• Два танкери під санкціями ЄС і Британії здійснили ship-to-ship-перевалку біля індійського узбережжя (повідомлення Bloomberg).
• Ailana — простоював кілька тижнів, після перевалки вирушив до росії.
• Fortis — після приймання вантажу попрямував до Кочі (Індія).
• Висновок: зберігаються операційні та санкційні ризики щодо тіньової логістики.

Стратегія диверсифікації: Африка

• Ангола визначена як ключовий партнер для енергетичної безпеки Індії.
• Озвучено прагнення до довгострокових контрактів на купівлю нафти й газу та інтерес до критичних мінералів.

Акценти

• Обсяг заміщення (5 млн барелів) уже законтрактований на січень: це миттєва відповідь на санкційний дедлайн 21 листопада, що підтверджує високу залежність від постачання з росії та операційну гнучкість індійських НПЗ.
• Географічна диверсифікація (США — WTI, ОАЕ — Murban, Ірак — Basra Medium) зменшує цінові та політичні ризики, але потребує переналаштування логістики і зміни блендів у переробці.
• STS-операції біля Індії вказують на паралельне збереження каналів доступу до дисконтної російської нафти, що посилює регуляторні ризики для імпортерів і трейдерів.
• Фокус на Анголі як на довгостроковому постачальнику та джерелі критичних мінералів демонструє структурний зсув у політиці імпорту Індії — від короткострокових спотових угод до стабільних контрактів.

Факти

• 5 млн барелів — сумарні закупівлі на січень.
• HPCL: 2 млн барелів WTI + 2 млн барелів Murban.
• MRPL: 1 млн барелів Basra Medium.
• 21 листопада — дата набуття чинності санкцій США на Rosneft і Lukoil.
• ~50% — частка експорту нафти росії, яку забезпечують ці дві компанії.
• Ailana → росія після перевалки; Fortis → Кочі з отриманим вантажем.

«Роль Анголи в енергетичній безпеці Індії є дуже важливою. Індія є великим покупцем ангольської нафти та газу. Наші нафтогазові компанії прагнуть укласти з Анголою довгостроковий контракт на купівлю». — Президент Індії Драупаді Мурму

Кроки переходу від короткострокових дій до довгострокової стратегії

• Негайний етап (січень):
  • Заміщення російських обсягів на 5 млн барелів зі США, ОАЕ та Іраку.
  • Зменшення залежності від санкційно-уразливих потоків.
• Середньостроково:
  • Оптимізація логістики і маржин по суміші WTI/Murban/Basra Medium.
  • Керування ризиком санкцій та STS-операцій у регіоні.
• Довгостроково:
  • Договори з Анголою на стабільні постачання енергоресурсів.
  • Інвестиції в критичні мінерали задля стійких ланцюгів постачання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

У 2025 році Китай наростив запаси сирої нафти до 1,2–1,3 млрд барелів (стратегічні + комерційні резерви), що фактично пом’якшує наслідки збоїв постачання, зокрема через американські санкції проти Rosneft і Lukoil, та утримує світові ціни в діапазоні 60–70 дол./бар. Підвищення імпорту нафти за січень–вересень 2025 р. становило +2,6% р/р, при цьому драйвером була саме акумуляція запасів, а не відновлення попиту на пальне.

Китайські запаси як страховка нафтового ринку

• Масштаб запасів
  • Сукупно: 1,2–1,3 млрд барелів (стратегічні + комерційні).
  • Функція: буфер проти короткострокових збоїв постачання.
• Ринковий ефект
  • Підтримка цін у $60–$70/бар.
  • Нейтралізація ризику «надлишку» попри зростання видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК+.
• Санкційний контекст США
  • Ціль: Rosneft, Lukoil.
  • Китай як найбільший покупець російської нафти має «подушку», щоб пом’якшити удар.
• Динаміка імпорту та запасів
  • Імпорт за 9 міс.: +2,6% р/р.
  • З березня–квітня: постійно підвищені обсяги імпорту задля поповнення резервів.
  • Темп накопичення: до ~1 млн бар./добу з березня (оцінка конференції APPEC 2025).
  • Оцінка ЕІА: ~900 тис. бар./добу зростання запасів у січні–серпні.
• Поводження ринку Китаю
  • Державні компанії Sinopec, PetroChina, CNOOC тимчасово призупинили закупівлі російської нафти (очікування роз’яснень по санкціях).
  • Незалежні НПЗ ймовірно продовжать закупівлі, але обережніше.
• Перспектива
  • Продовження накопичення «вглиб 2026 року».
  • Комерційні сховища як де-факто довгостроковий «стратегічний» партнер держави.
  • Ключова контрольна дата санкцій: 21 листопада.

Що сталося

• Китай у 2025 році значно наростив запаси сирої нафти: 1,2–1,3 млрд барелів у стратегічних і комерційних резервуарах.
• Ці обсяги формують «страхову сітку» для світового ринку на тлі нових санкцій США проти Rosneft і Lukoil.
• Світові ціни на нафту втримуються у $60–$70/бар., що пов’язано саме зі складанням запасів, а не зі зростанням попиту.

Чому це важливо

• Буфер проти шоків: Аналітики відзначають, що запаси Китаю здатні компенсувати короткострокові перебої постачання, зокрема через санкції.
• Стабілізація цін: Додатковий попит у вигляді накопичення резервів виймає барелі з глобального ринку, утримуючи ціни від падіння нижче $60/бар.
• Гнучкість імпорту: Китай як найбільший покупець російської нафти має можливість згладжувати ефект санкцій, не повністю зупиняючи імпорт.

Кількісні орієнтири

• +2,6% р/р — приріст середнього імпорту сирої нафти за січень–вересень 2025.
• ~1,0 млн бар./добу — темп складання із березня (оцінка на APPEC 2025).
• ~900 тис. бар./добу — зростання запасів у січні–серпні за оцінкою ЕІА.
• $60–$70/бар. — діапазон міжнародних цін, який підтримує саме накопичення запасів.

Як змінюються потоки нафти

На тлі переналаштування світових потоків через санкції США проти двох найбільших виробників російської нафти, Китайська «подушка» дозволяє країні уникати різких цінових шоків і перебоїв постачання, навіть якщо імпорт коригуватиметься в короткостроковому періоді.

Що кажуть учасники ринку

«Поточні стратегічні резерви та комерційні запаси Китаю вже забезпечують відчутний буфер проти короткострокових перебоїв постачання», — Келлі Сюй, стратег з товарних ринків та енергетики, Alpine Macro.

«Із березня ми спостерігаємо дуже вражаючий темп складання — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Лассєр, глобальний керівник з досліджень і аналітики, Gunvor (APPEC 2025, Сінгапур, вересень).

«Хоча наші оцінки базуються на обмеженій інформації, вони підтверджують, що зростання запасів у Китаї не потрапляло на глобальний ринок, підтримуючи ціни на сиру нафту», — Управління енергетичної інформації США (ЕІА).

Поведенка державних і приватних гравців у Китаї

• Sinopec, PetroChina, CNOOC — за повідомленнями, призупинили закупівлі російської нафти до прояснення санкційних ризиків.
• Незалежні НПЗ — ймовірно продовжать купувати російську нафту, але з більшою обережністю.

Ключові орієнтири

• 21 листопада — дата набуття чинності санкцій (заплановано); очікується, що накопичені запаси Китаю обмежать короткострокові стрибки цін.
• 2026 рік — за оцінками, продовження накопичення в стратегічні та комерційні резерви.

Висновки

• Китайські резерви ≡ «ринковий стабілізатор»: масштаби запасів (1,2–1,3 млрд бар.) забезпечують реальний вплив на баланс попиту й пропозиції, особливо під час санкційних шоків.
• Ціновий «коридор» $60–$70/бар.: підтримується вилученням барелів на складування; ринок менше реагує на зростання видобутку ОПЕК+ та інших експортерів.
• Політика запасів > короткостроковий імпорт: поведінка державних і приватних компаній у Китаї адаптивна, але стратегічна лінія — накопичення — лишається незмінною.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває понад 1,2 млрд барелів нафти й конденсату, що збігається з послабленням цін — WTI знизився до $56,84 (-1,22%), Brent — до $60,55 (-1,26%). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до $50/бар.

Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку

Як ринок опинився в точці надлишку

• 1,24 млрд барелів нафти й конденсату в дорозі в тиждень до 17 жовтня — багаторічний максимум (оцінка Vortexa).
• Нарощення постачання з боку OPEC+ і не-OPEC+ експортерів одночасно посилює тиск на ціни.
• Зростання експорту з Америк, зокрема зі Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії.
• Довші маршрути з Атлантики в басейн Тихого океану через вигідну арбітражну економіку після звуження Brent–Dubai EFS наприкінці серпня — на початку вересня.
• Скасування (unwinding) скорочень OPEC+ вже відобразилося у вересневому стрибку експорту до 22 млн бар./день — максимуму за 29 місяців (за Vortexa).
• США: середній видобуток сирої нафти зріс до 13,636 млн бар./день — історичний максимум.

Що це означає для цін на нафту

• Негайний ефект: ціни WTI — $56,84 (-1,22%), Brent — $60,55 (-1,26%), що відображає надлишок у фізичних потоках.
• Короткострокова інерція: збереження довгих рейсів підтримуватиме високі обсяги «нафти в дорозі», продовжуючи тиск на спот.
• Базовий сценарій аналітиків: імовірне формування значного надлишку наприкінці року — на початку наступного з ризиком просідання до $50/бар.

Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів

• Контанго/спред EFS: звуження Brent–Dubai EFS стимулює перенаправлення барелів на довгі відстані, що:
  • збільшує затримки у доставці та обсяги в дорозі,
  • тисне на спотові ціни у Атлантиці,
  • пом’якшує дефіцити у Тихоокеанському басейні.
• OPEC+/OPEC-8: часткове відновлення обсягів веде до 29-місячного максимуму експорту — фактор м’якого ринку.
• Америка (США, Гаяна, Бразилія): нарощення проєктів і рекордний видобуток США підсилюють конкуренцію сортів у Європі та Азії.
• Сезонність попиту: період слабшого сезонного попиту накладається на збільшення постачання, підсилюючи ризики контанго та накопичення запасів.

«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, розмотування скорочень OPEC+ уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день», — Сав’є Танг, аналітик Vortexa.

Вплив на ринки

1) Ціни на сиру нафту

• Факт: WTI $56,84; Brent $60,55 — ринкова реакція на 1,24 млрд барелів у дорозі та розмотування скорочень OPEC+.
• Висновок: баланс зміщується в бік надлишку, що збільшує ймовірність подальшого зниження до $50/бар. за умов збереження поточних трендів.

2) Фізичні потоки та нафтопродукти

• Факт: довші Атлантика → Тихий океан маршрути через звуження Brent–Dubai EFS.
• Обґрунтування: за незмінного добового експорту зростає «нафта в дорозі», що:
  • пом’якшує ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,
  • створює вікна арбітражу для азійських НПЗ,
  • тисне на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди перепливає додаткова сировина.

3) Роль США, Гаяни та Бразилії

• Факт: США збільшили середній видобуток до 13,636 млн бар./день — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни підживлюють експорт; Бразилія нарощує постачання.
• Висновок: агресивний приріст не-OPEC+ створює додатковий конкурсний тиск на сорти Brent-зв’язки і підтримує низхідний тренд спотових диференціалів.

4) Короткостроковий ринковий сценарій

• Ймовірність контанго: за тривалого надлишку в дорозі та високого експорту OPEC+/Америк ринок тяжітиме до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.
• Ризик $50/бар.: реалізується за умов збереження 1,2+ млрд барелів у дорозі, високого видобутку США та сезонно м’якшого попиту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти

Поточна динаміка експорту та доходів

• За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили 13,35 млрд дол., що на 230 млн дол. менше, ніж у серпні.
• Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на 210 тис. барелів на добу (б/д) — до 7,4 млн б/д.
• Зростання обсягів експорту сирої нафти (на 370 тис. б/д) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.

«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.

Вплив воєнних дій та обмежень експорту

• За оцінками Reuters, морський експорт пального рф у вересні впав на 17,1% у порівнянні з серпнем.
• росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.
• Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив 760 тис. б/д — це найнижчий сезонний рівень з 2017 року.

«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку Vortexa Мік Штраутманн.

Реакція світових ринків

• Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.
• Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла дворічних максимумів у Європі та 18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі.
• Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.

Аналітичні висновки

• Зниження доходів рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.
• Диверсифікація постачання у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.
• Цінова турбулентність у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.

Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію

• Скорочення експорту з рф створює вікно можливостей для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.
• Тривале зниження доходів стимулює перерозподіл ринкових часток і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.
• Як наслідок, формується тенденція до реструктуризації енергетичних потоків і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.

Прогноз

• IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від темпів відновлення нафтопереробних заводів після атак безпілотників.
• Ймовірне збереження дефіциту дистилятів у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних 1,2 млрд барелів — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.

Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю

1. Зростання обсягів нафти у морі

• За даними Vortexa, у морі нині перебуває 1,2 млрд барелів сирої нафти, що є найвищим показником з 2016 року.
• Як зазначає Bloomberg, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.
• Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.

2. Ознаки зниження попиту

• Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.
• Це означає, що попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції.
• Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.

3. Китайська стратегія накопичення

• Китай будує 11 нових сховищ для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на 169 млн барелів.
• Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано 180–190 млн барелів ємності.
• Китай накопичує до 1 млн барелів щодня попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.

4. Причини такого підходу

• Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: Сланцева нафта США сповільнює зростання, коли ціни падають.
• OPEC+ поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.
• За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.

5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій

• Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору росії призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.
• Це демонструє, що трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання.
• Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.

6. Висновки

• Глобальний ринок нафти входить у фазу надлишкових запасів, що тисне на ціни.
• Китайська політика накопичення знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.
• Зменшення «резервних потужностей» OPEC+ створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.
• Ринки залишаються надзвичайно чутливими до політичних і санкційних сигналів.

«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.

Підсумок: надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.

Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани

Санкційний удар Вашингтона

• Дата оголошення: 9 жовтня 2025 року.
• Кількість підсанкційних: близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.
• Основна мета: перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.
• Ключовий фігурант: Shandong Jincheng Petrochemical Group — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.
• Також під санкціями: Rizhao Shihua Crude Oil Terminal у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери Kongm, Big Mag та Voy.

«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Розширення санкційного фронту

• Це вже четвертий раунд санкцій США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.
• Попередні раунди торкалися понад 115 компаній, осіб і суден, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.
• Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.

Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку

• США не продовжили санкційне послаблення для сербського НПЗ NIS, пов’язаного з «Газпром нефть».
• НПЗ забезпечує близько 80% пального Сербії.
• Через це постачання через хорватський трубопровід JANAF опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до 15 жовтня.
• Хорватський оператор JANAF попередив про можливі втрати близько €18 млн доходів.
• Президент Сербії зазначив, що резерви пального вистачать лише до листопада.

Вплив на конкуренцію та ринок нафти

• Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.
• Китайські «чайники» можуть тимчасово зберігати закупівлі, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.
• Рішення США щодо Балкан створює дефіцит пального у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.
• Сумарний ефект двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.

Геополітичний сигнал

• Санкції збігаються в часі з крихким перемир’ям у Газі і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.
• Вашингтон демонструє, що санкційна політика не послабиться навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.
• Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.

Висновки

• Дії США спрямовані на економічну ізоляцію Ірану через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.
• Паралельно — послаблення енергетичних важелів москви у регіонах, які залежать від її постачань.
• Для Китаю це означає підвищення вартості ризику у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.
• Для Європи — тимчасовий дефіцит нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.
• Для глобального ринку — зростання волатильності та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com