Український «Енергоатом» і американська компанія Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків на українських АЕС загальною вартістю 30 мільярдів доларів. Ці гроші планують залучити у вигляді інвестицій. Наскільки реальними є підписані меморандуми, коли будуть побудовані перші реактори, та чому в Україні не треба будувати приватні атомні електростанції.

З цього приводу  думками  поділився директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.

— Ці підписані угоди в США мають якесь реальне значення та вплив на енергетичний сектор у нашій країні?

— По-перше, угод ніяких немає, є лише декларація про наміри. Тобто там немає якихось конкретних домовленостей, є лише згода продовжити співпрацю в цих напрямках. Чесно кажучи, стосовно малих ядерних реакторів була така собі домовленість ще попередньо. Частина енергетичної делегації вже була проінформована, що такої домовленості можна досягти, тому що це дуже потрібно українській енергетиці, оскільки саме малі ядерні реактори можуть допомогти збалансувати об’єднану енергетичну систему, на відміну від великих ядерних реакторів.

Вони не можуть змінювати потужність упродовж доби чи впродовж місяця. Тобто немає можливості просто взяти і зменшити виробіток електричної енергії на атомній електростанції. Можна лише її відімкнути від об’єднаної енергетичної системи так, щоби вона працювала вхолосту.

Натомість малі ядерні реактори, модульні ядерні реактори можуть балансувати потужність у достатньо великому діапазоні. На жаль, лише американські компанії володіють відповідними технологіями.

Проте це не буде завтра, навіть не післязавтра, тому що ці технології потрібно ще доопрацювати, вивести в промислову площину. Крім того, потрібно буде після їхнього доопрацювання отримати спеціальну ліцензію, щоби їх можна було в Україні впровадити, побудувати.

Щодо великої «угоди» між «Енергоатомом» і Westinghouse про побудову п’яти ядерних реакторів на загальну суму 30 млрд доларів — це щось дуже дивне. Ці названі цифри не відповідають історії побудови ядерних реакторів типу АР-1000, тому що зараз намагаються добудувати в Америці два реактори такого типу. Один із них має бути запущений на тестову експлуатацію в цьому році. Інший — у наступному році. Так от, на їхню побудово американці витратили близько 10 років та понад 25 млрд доларів. На два реактори. Тому не можна казати, що вже щось у нас буде збудовано навіть через п’ять років. У найкращому разі, якщо ця угода набуде якихось реальних обрисів, то ми зможемо сподіватися на добудову одного з реакторів, наприклад, на базі Хмельницької атомної електростанції десь після 2035 року в найкращому випадку.

— Westinghouse не свої гроші вкладатиме? Чому меморандум підписали з приватною компанією?

Я взагалі є дуже великим супротивником будь-якого акціонування чи приватизації українських атомних електростанцій. На мою думку, атомна генерація в Україні має перебувати під стовідсотковим контролем та управлінням виключно держави. Ніякі приватні атомні електростанції в Україні з її дуже сумною ядерною історією будуватися не можуть. Це, на мою думку, нісенітниця.

Крім того, прописані в декларації наміри настільки примарні та розмиті, що я б взагалі зараз не став би говорити про якийсь прорив в енергетичній сфері. Це, до речі, стосується й декларації, яку було підписано Міністерствами енергетики України та Сполучених Штатів Америки. Якщо просто прочитати цю декларацію, то, окрім бажання щось робити в майбутньому спільно, нічого конкретного не сказано. Окрім того, що сторони домовилися зустрітися на так званій інавгураційній зустрічі в майбутньому, і все. Тобто це політичні домовленості, які є доволі очікуваними, а результатів найближчі 10 років очікувати не варто.

ДБР спільно зі спецпідрозділом СБУ провели масштабну операцію щодо викриття та затримання членів злочинної організації, яка розкрадала вугілля та інше майно з вантажних вагонів «Укрзалізниці».

Про це пише пресслужба ДБР.

За даними слідства, це злочинне утворення було добре організоване, мало чітку структуру та ієрархію. До організації входило понад 30 осіб з-поміж правоохоронців, працівників залізниці та цивільних громадян. Щоб пограбувати потяг, його зупиняли у визначеному місці члени банди, які працювали у воєнізованій охороні залізниці. Потім інші учасники організації перевантажували вугілля у вантажівки.

Угруповання мало у своєму розпорядженні десятки вантажівок, якими вони караваном вивозили викрадене. За один раз група могла вкрасти до 100 тонн вугілля , на операцію витрачалось лише від 30 хв до 1 години.

Працівники поліції у Запорізькій області, які входили до угруповання, забезпечували «прикриття» від правоохоронних органів.

За попередніми підрахунками, на крадіжках вугілля ділки мали мільйонні прибутки.

Фіксація слідчими ДБР злочинної діяльності організації тривала майже рік. Було проведено великий обсяг роботи щодо документування членів угруповання, встановлення всього злочинного ланцюга до самої верхівки організації.

Робота на всіх етапах цієї масштабної спецоперації постійно контролювалася  керівництвом ДБР.

«Термінал» писав, ДБР проводило слідчі дії в Міненерго.

Державне бюро розслідувань проводить слідчі дії в межах кримінального провадження, розпочатого за зверненням Міністерства енергетики.

Про це пише пресслужба Міністрества.

Міністерство звернулося до ДБР 29 січня 2021 року за результатами внутрішнього аудиту.

«Предметом перевірки був процес передачі в експлуатацію газорозподільних мереж та їх складових, що належать державі і питання надходження коштів за цю експлуатацію до державного бюджету. Аудит проводився за період з квітня 2017 по січень 2021 р», – йдеться у повідомленні.

У Міненерго наголосили, що надають максимальне сприяння співробітникам ДБР у проведенні слідства.

Прогнозним балансом електричної енергії на 2020 рік «передбачено виведення підприємства державного сектору економіки атомної галузі в резерв та роботу на зниженій потужності енергоблоків. Натомість збільшено обсяг закупівлі електроенергії у приватних компаній. У зв’язку  з цим Державне бюро розслідувань (ДБР) почало досудове розслідування за фактом можливих неправомірних дій посадових осіб Мінекоенерго в зв’язку зі зниженням потужності енергоблоків АЕС України на користь збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній.

З цього приводу  думками на сторінці у Фейсбук поділився директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.

Як відомо, існує два види генерації: базова і маневрена. Перша забезпечує сталу, постійну, незмінну генерацію електричної енергії впродовж доби (24/7). Друга дозволяє контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби і триваліших періодів часу. До базової генерації відносять, в основному, АЕС і ГЕС. До маневреної — ТЕС і ГАЕС. Потужностей першого виду генерації в Україні в надлишку. Потужності другого — в дефіциті.

Основними споживачами базової генерації є покупці, які забезпечують великий, постійний, стабільний попит. Це, насамперед, промислові підприємства, що працюють в режимі 24/7. Споживачі ТЕС — в основному «негарантовані» покупці (прийшли — увімкнули, пішли — вимкнули; потрібно — придбали, не потрібно — ні).

Промислове виробництво в Україні скоротилося приблизно на 10 %. І це відбулося не через запровадження карантинних заходів (тобто не через коронавірус), а внаслідок реалізації політики, спрямованої на деіндустріалізацію нашої держави. Згадайте: хто з політиків, які при владі, щось казав про необхідність зведення нових металургійних, хімічних, машино- чи суднобудівних підприємств? Натомість усі розповідають про «Україну — аграрну державу».

«Отже, надлишок базової генерації зріс і, через коронавірус, зростатиме й надалі.

Нагадаю: контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби, маневруючи енергоблоками АЕС, — це як забивати гвіздок мікроскопом. Отже, АЕС станції не здатні збільшувати виробіток щоранку і щовечора і зменшувати його щоночі. Теоретично, вночі енергію можна «складувати», але акумулюючих потужностей в Україні також не вистачає, окільки численні «активісти» не хочуть добудови ГАЕС.
Тому рішення перевести три блоки АЕС у резерв є цілком логічним, оскільки це відповідає згаданому вище 10-відсотковому скороченню споживання з боку промислових підприємств. Підкреслюю: не заглушити, не вивести з експлуатації, а перевести в резерв до відновлення обсягів промислового виробництва (якщо за нинішньої політики воно колись відновиться).

Нагадаю: вранішні й вечірні піки споживання електроенергії нікуди не зникли. Адже кількість українців, які щоденно вмикають і вимикають електроприлади, за рік не змінилася. Більше того, додалася необхідність чимось компенсувати небаланси, які виникли через непродумане (як на мене — злочинне) введення в експлуатацію станцій на ВДЕ (насамперед, СЕС). Чому непродумане? Тому що сонце і вітер «працюють» не завжди. А які станції можуть контрольовано збільшувати обсяг виробництва електроенергії, коли сідає сонечко або вщухає вітер? Ті, що в дефіциті, — ТЕС і ГАЕС. І, на жаль, більшість ТЕС дійсно приватні.

До речі, згадайте, що постійно кажуть наші політики?

«Що держава нездатна ефективно управляти власністю, тому державні АЕС і ГЕС варто якнайшвидше приватизувати! І тепер ті ж самі можновладці щось розповідають про «злочинне збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній»?

Отже, якщо й висувати звинувачення до влади, то в цьому (конкретно цьому) питанні — не до чинної. Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні. І промислове виробництво в Україні скоротилося задовго до появи коронавірусу. І не ДТЕК — причина виникнення проблеми. Вона — в неспроможності колишньої (і нинішньої) влади до стратегічного планування, нездатності чітко відокремити інтереси держави й суб’єктів господарювання, нехтуванням пріоритету енергетичної безпеки на догоду іноземному «інвесторові», точніше фінансовому спекулянту, здатному на будь-який злочин заради трьохсот відсотків прибутку.

Следователи Хмельницкого теруправления Государственного бюро расследований получили доступ (с правом изъятия) к лицензионным делам крупнейших игроков энергорынка Украины, которые находятся в главном управлении Государственной налоговой службы в Ровенской области.

Об этом свидетельствует постановление суда, текстом которого располагает OilPoint.

В частности следователи получили доступ к лицензионным делам компаний «Укрнафта», WOG, «СОКАР», ОККО, «Энергоатом», «Укрзализныця», Shell и UPG.

Такие документы следователи ГБР потребовали в рамках уголовного дела по ч.1 ст.364 УК Украины (злоупотребление властью или служебным положением). Соответствующую санкцию 1 апреля этого года дал Хмельницкий горрайонный суд.

Согласно тексту постановления, следователи ГБР утверждают, что должностные лица Ровенского областного управления ГФС (ныне — ГНС) организовали противоправный механизм выдачи налогоплательщикам лицензий на право продажи горючего.

При этом ряд компаний в период 1 июля 2019 — 1 января 2020 гг. якобы неправомерно получили лицензию на торговлю горючим, потому что не подали полный перечень необходимых для лицензирования документов, в частности сертификаты о принятии объектов в эксплуатацию.

Такие документы следователи ГБР потребовали, чтобы установить число лиц, якобы незаконно выдававших лицензии на торговлю горючим. А также — чтобы установить сумму ущерба от такой деятельности для экономики Украины.

В итоге, Хмельницкий горрайонный суд открыл доступ к лицензионным делам, лежащим в Ровенском ГУ ГНС, таких компаний:

• «Национальная атомная энергогенерирующая компания «Энергоатом»;

• ПАО «Укрнафта»;

• АО «Укрзализныця» и ее обособленное подразделение «Локомотивное депо Здолбунов»;

• ООО «Сокар Петролеум»;

• «Укрпалетсистем» — владельца сети заправок UPG;

• «Вест Петрол Маркет» — владельца бренда WOG;

• «ОККО-Ритейл»;

• «АМИК-Украина»;

• «Альянс Холдинг» — владелец сети Shell;

• «Частная фирма «Укравтогаз» — «дочка» «Нафтогаза», которая занимается эксплуатацией 90 автомобильных газонаполнительных компрессорных станций (АГНКС) по всей территории Украины общей мощностью 687 500 000 кубометров.

• «ПодилляНафтоЗбут» — владелец сети АЗС Chipo.

• ПАО «Ривнеазот», входящая в состав Ostchem Group Фирташа.

Под прицелом следователей ГБР также оказались: компания «АЗС-СЕРВИС», которая занимается ремонтом и обслуживанием АЗС; «Пропан», дочернее предприятие ОАО «Житомиргаз», принадлежащий Дмитрию Фирташу.

Кроме того, ООО «Газресурс» — основателем которого значится Андрей Кучков, который, по данным «Наших денег», является зятем Николая Злочевского, экс-министра экологии Януковиче и владельца Burisma.

«Газресурс» довольно часто фигурирует в закупках «Укрзализныци», в частности этот трейдер в конце января этого года выиграл 3 лота стоимостью 105 600 000 гривен на поставку газа для УЗ. Переплата составила минимум 14%.

Также следователи заинтересовались небольшими региональными сетями АЗС — «Авиаком Ровно», «Захидэнергопостач», «Доминант Торг», ООО «Фирма Клюква», «Люкспромгаз», «Статус Ойл» и «Нефте торговая фирма «Укр-Петроль».