Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.

Що стримує нафтовий ринок від різких рухів

Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном «продуктивними» і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.

Ціни нафти: що показує ринок зараз

• WTI (West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти) торгувалася на рівні 91,38 долара за барель.
• Brent (північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир) перебувала на рівні 94,97 долара за барель.
• Добове зростання було мінімальним: +0,1% для WTI та +0,04% для Brent.
• Попри це, котирування залишаються помітно нижчими, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.

Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту

• Ринок бачить ознаки можливого мирного врегулювання між Вашингтоном і Тегераном.
• Водночас фізичні ринки залишаються вкрай напруженими, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.
• Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це не прибере дефіцит у короткі строки.

Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту

Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти місяці. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.

Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти

• Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів.
• Покупці в Азії та Європі активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.
• Ця боротьба за альтернативні обсяги підштовхує ціни вгору у світі.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів. Ринок активно демонструє посилення диверсифікації джерел: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.
• Логістична стійкість. Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.
• Сценарії на випадок блокади або масованих ударів. Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.

Що це означає для захисту критичної інфраструктури

• Військова складова. Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.
• Економічний вимір. Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні місяці для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.

Що це означає для ціноутворення

• Структура ціни. На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.
• Конкуренція за ресурси. Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.

«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.

У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: крихким дипломатичним оптимізмом і дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько 49 тис. тонн, москва скасувала імпортні мита та перейшла до вилучення енергетичних активів у олігархів. Паралельно фіксується ураження 16 із 38 НПЗ і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. барелів на добу, що зумовлює дефіцити пального та перебої на ринку.

Причини й наслідки паливної кризи на росії

1) Вихідні факти

• Імпорт бензину: білорусь збільшила залізничні постачання до росії приблизно вчетверо — до ~49 000 тонн у вересні (екстрене закриття «дір» у внутрішньому балансі пального).
• Мита: москва скасувала/урізала імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків (щоб знизити «цінову підлогу» для імпортерів і прискорити приватні ввезення).
• Адміністративний тиск: держава вилучила Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передала в держконтроль (спроба прямого управління критичною інфраструктурою).
• Масштаб пошкоджень: уражено 16 із 38 російських НПЗ; експорт нафтопродуктів зменшився приблизно на 170 тис. б/д.
• Оперативні збої: на АЗС у Бєлгороді заборонено каністри; у Волгограді на заправках «Газпром» немає пального; «Яр-Нафть» і «Волга-Нафть» без бензину; в окупованому Донецьку — черги та дефіцит А-92/А-95.
• Ескалація ударів: заява про намір України масштабувати удари по логістиці та паливній інфраструктурі; у відкритих звітах фіксуються потрапляння в нафтоб’єкти кожні 1–2 дні.

2) Зв’язки

• Серійні удари по НПЗ → фізична втрата переробних потужностей → дефіцит бензину/дизелю всередині країни.
• Дефіцит переробки → падіння експортних відвантажень (≈ –170 тис. б/д) → перекроювання потоків (вивільнення місця для імпорту, зменшення пропозиції в експорті).
• Імпортні «латки» (49 тис. т з білорусі) → тимчасове пом’якшення дефіциту на АЗС, але не відновлення втраченої потужності НПЗ.
• Скасування мит → зниження бар’єрів входу для приватних імпортерів → короткострокове нарощення імпорту, але сигнал недовіри до власної переробки.
• Вилучення активів → вручне управління (деталі постачання, ремонт, персонал) → політичні ризики (опір мереж впливу олігархів) і невизначеність ефективності.

3) Висновки щодо впливу на ринки нафти й нафтопродуктів

• Ринки нафтопродуктів у Євразії: скорочення російської переробки та експорту приблизно на 170 тис. б/д ущільнює пропозицію у регіоні, посилюючи ціновий тиск на бензин/дизель. Імпорт до росії (~49 тис. т за вересень лише з білорусі) перерозподіляє регіональні потоки, підвищуючи конкуренцію за вільні партії.
• Цінові сигнали: скасування мит у росії зменшує чисті нетбек-ціни для імпортерів на внутрішній ринок росії, перетягуючи частину обсягів із сусідніх ринків та локально стабілізуючи внутрішні ціни, але за рахунок жорсткішої конкуренції за товар у регіоні.
• Логістичний фактор: ураження НПЗ + обмеження трубопроводів/залізниці/портів не переналаштовуються миттєво, тож імпорт «накладається» поверх дефіциту без вирішення структурної проблеми — це підвищує волатильність і ризик періодичних «вибухів» дефіциту.
• Структурний тренд: якщо удари кожні 1–2 дні зберігаються, а ремонт/запчастини/інженери не відновлюють потужність, ринок отримає тривалу «дірку» в пропозиції, що підпирає премії у цінах на нафтопродукти та зменшує гнучкість експорту з росії.
• Політичний ризик-преміум: вилучення активів і «ручне управління» створюють регуляторну невизначеність для ринку постачання/сервісу (запчастини, інженери), що знижує ймовірність швидкого відновлення переробки.

4) Хронологія й ключові дії

• Вересень: білорусь збільшує постачання бензину росії приблизно вчетверо до ~49 000 тонн.
• Після екстреного імпорту: москва скасовує/урізає імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків.
• Далі: вилучення Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передача під держконтроль.
• Поточні наслідки: дефіцити на АЗС у низці регіонів, падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. б/д, уражено 16 із 38 НПЗ.

5) Стан «на землі»

• Бєлгород: заборона заправки в каністри (обмеження генераторів для населення).
• Волгоград: на АЗС «Газпром» немає пального.
• «Яр-Нафть», «Волга-Нафть»: без бензину.
• Окупований Донецьк: черги, зникнення А-92/А-95.

6) Оцінка ефективності заходів

• Імпорт і мита — лише «патч»: зменшують дефіцит у моменті, але не відновлюють фізичну переробку.
• Вилучення активів — критично залежить від доступу до запчастин, інженерів, техобслуговування. Без цього зміна власності «косметична».
• Імовірний базовий сценарій — довша фаза раціонування на внутрішньому ринку та менша експортна гнучкість.

Джерело: Terminal

За матеріалами: euromaidanpress.com

Українська дронова кампанія вивела з ладу до 17% нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — 41% бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до ≈10% і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на 0,6% кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до 1,5%. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.

Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи

1) Центральний вузол

• Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків → інфляція ~10%, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.

2) Факти

• Дрони України вивели з ладу до 17% НПЗ росії.
• Оборонні та силові видатки: 41% усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».
• Інфляція: близько 10%; Центробанк підвищує ставки для стримування.
• ВВП I кв. 2025: -0,6% кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (тоді економіка падала на 1,4% р/р).
• Орієнтир зростання від уряду: 1,5% (заява міністерства фінансів).
• Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до 5 трлн рублів (еквівалент $62 млрд).
• Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на 30%+ — з 45 до 60 руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до ~75% від колишнього рівня.

3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти

3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»

• Втрата 17% переробки → падіння внутрішньої пропозиції → дефіцит і зростання цін.
• Наслідок для конкуренції всередині рф: перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.
• Ринкова логіка: дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.

3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»

• Менше внутрішньої переробки → потенційне зростання імпорту/перенаправлення постачання сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.
• Вплив на світову конкуренцію: регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують тимчасову перевагу.

3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»

• 41% бюджету на оборону → перетік ресурсів у військовий сектор → вузькі місця у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.
• Підвищені ставки → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.
• Для ринку нафти: вища собівартість і ризик-премії → зменшення цінової агресивності експорту з рф у короткому періоді.

3.4. Гілка «Очікування та ризики»

• Озвучено ризики стагнації/рецесії; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.
• Імовірні податкові підвищення (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → +10–15% до цін понад поточну інфляцію.
• Структурний висновок: слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → зниження інвестицій у нафтопереробку та логістику, що довше утримуватиме дефіцити.

4) Цінові та соціальні ефекти

• Споживачі: падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).
• Ринок праці: військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, деформуючи зарплатні очікування.
• Політична економія: дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.

5) Прямі цитати

«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст

«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії

«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор

«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін

«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)

6) Аналітичні висновки для ринку нафти

• Короткостроково: внутрішній дефіцит пального в рф підтримує високі регіональні ціни на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.
• Середньостроково: поєднання високих ставок, можливих податкових підвищень і пріоритету військових видатків стримує інвестиції у переробку та логістику, що зберігатиме структурну напругу пропозиції.
• Конкуренція: виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.

7) Хронологія подій та заяв

• Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT: публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.
• Офіційні коментарі: фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com