<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; demand</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/demand/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Nov 2025 08:22:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[surplus]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[профіцит]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153359</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br />Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: 4,09 млн барелів на добу (б/д) проти 3,97 млн б/д у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на 6,2 млн б/д, тоді як приріст [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: <strong>4,09 млн барелів на добу (б/д)</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на <strong>6,2 млн б/д</strong>, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.</p>
<h2>Баланс нафти 2025–2026</h2>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>
<ul>
<li>2025: зростання <strong>+790 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: зростання <strong>+770 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li><em>Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>
<ul>
<li>З січня: +<strong>6,2 млн б/д</strong> (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)</li>
<li>Прогноз 2025: +<strong>3,1 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>Прогноз 2026: +<strong>2,5 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
<li><em>Запаси продовжують зростати</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> (попередня оцінка — <strong>3,97 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ризики</strong>
<ul>
<li>Економічні наслідки <strong>тарифної турбулентності</strong></li>
<li>Невизначеність через <strong>шатдаун федерального уряду США</strong></li>
<li>Наслідки нових <strong>санкцій щодо росії</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>
<ul>
<li>Оцінка: <strong>«загалом збалансований»</strong> ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)</li>
<li><em>Коментар ринку:</em> побоювання <strong>неминучого надлишку</strong> тиснуть на ціни</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Тільки цифри</h3>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>:
<ul>
<li>2025: <strong>+790 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: <strong>+770 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>:
<ul>
<li>З січня: <strong>+6,2 млн б/д</strong> (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)</li>
<li>2025: <strong>+3,1 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>2026: <strong>+2,5 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>:
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневій оцінці</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Прямі формулювання МЕА</h3>
<blockquote><p>«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.</p></blockquote>
<h3>Ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифи</strong>: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.</li>
<li><strong>Шатдаун у США</strong>: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.</li>
<li><strong>Санкції щодо росії</strong>: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові <em>змінні для прогнозу</em>.</li>
</ul>
<h3>Позиція OPEC і ринкова реакція</h3>
<ul>
<li>OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як <strong>«загалом збалансований»</strong> (раніше — очікувався дефіцит).</li>
<li><em>Ринковий ефект:</em> очікування надлишку <strong>натиснули на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дисбаланс посилюється</strong>: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що <strong>структурно підтримує профіцит</strong>.</li>
<li><strong>Запаси зростають</strong>: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.</li>
<li><strong>Ризики — асиметричні</strong>: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше <em>пригальмують попит</em>, ніж скоротять пропозицію, що <strong>збільшує імовірність профіциту</strong> у 2025.</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і <strong>підтверджує ризик «надлишку»</strong> у ближчій перспективі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Warns-Oil-Glut-Will-Be-Worse-Than-Expected.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: <strong>4,09 млн барелів на добу (б/д)</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на <strong>6,2 млн б/д</strong>, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.</p>
<h2>Баланс нафти 2025–2026</h2>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>
<ul>
<li>2025: зростання <strong>+790 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: зростання <strong>+770 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li><em>Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>
<ul>
<li>З січня: +<strong>6,2 млн б/д</strong> (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)</li>
<li>Прогноз 2025: +<strong>3,1 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>Прогноз 2026: +<strong>2,5 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
<li><em>Запаси продовжують зростати</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> (попередня оцінка — <strong>3,97 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ризики</strong>
<ul>
<li>Економічні наслідки <strong>тарифної турбулентності</strong></li>
<li>Невизначеність через <strong>шатдаун федерального уряду США</strong></li>
<li>Наслідки нових <strong>санкцій щодо росії</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>
<ul>
<li>Оцінка: <strong>«загалом збалансований»</strong> ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)</li>
<li><em>Коментар ринку:</em> побоювання <strong>неминучого надлишку</strong> тиснуть на ціни</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Тільки цифри</h3>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>:
<ul>
<li>2025: <strong>+790 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: <strong>+770 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>:
<ul>
<li>З січня: <strong>+6,2 млн б/д</strong> (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)</li>
<li>2025: <strong>+3,1 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>2026: <strong>+2,5 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>:
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневій оцінці</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Прямі формулювання МЕА</h3>
<blockquote><p>«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.</p></blockquote>
<h3>Ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифи</strong>: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.</li>
<li><strong>Шатдаун у США</strong>: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.</li>
<li><strong>Санкції щодо росії</strong>: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові <em>змінні для прогнозу</em>.</li>
</ul>
<h3>Позиція OPEC і ринкова реакція</h3>
<ul>
<li>OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як <strong>«загалом збалансований»</strong> (раніше — очікувався дефіцит).</li>
<li><em>Ринковий ефект:</em> очікування надлишку <strong>натиснули на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дисбаланс посилюється</strong>: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що <strong>структурно підтримує профіцит</strong>.</li>
<li><strong>Запаси зростають</strong>: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.</li>
<li><strong>Ризики — асиметричні</strong>: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше <em>пригальмують попит</em>, ніж скоротять пропозицію, що <strong>збільшує імовірність профіциту</strong> у 2025.</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і <strong>підтверджує ризик «надлишку»</strong> у ближчій перспективі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Warns-Oil-Glut-Will-Be-Worse-Than-Expected.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/22/kitaj-zbivaye-z-panteliku-naftovi-rinki-masshtabnim-nakopichennyam-siro%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/22/kitaj-zbivaye-z-panteliku-naftovi-rinki-masshtabnim-nakopichennyam-siro%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Oct 2025 07:01:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventory]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery runs]]></category>
		<category><![CDATA[road fuels]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[teapots]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[накопичення]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153320</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29946-Китай_1.jpg" alt="Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти"/><br />Від березня Китай додає близько 1 млн барелів на добу до запасів, маючи заповнення сховищ близько 60% та план розширення потужностей у 2026 році; новий Енергетичний закон зобов’язує приватні компанії збільшувати комерційні запаси. Це підтримало ціни в діапазоні $60–70/бар., але з ознаками «плато», тож імпорт надалі більше корелюватиме з реальною переробкою, а не зі «складською [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29946-Китай_1.jpg" alt="Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти"/><br /><p>Від березня Китай додає близько 1 млн барелів на добу до запасів, маючи заповнення сховищ близько 60% та план розширення потужностей у 2026 році; новий Енергетичний закон зобов’язує приватні компанії збільшувати комерційні запаси. Це підтримало ціни в діапазоні $60–70/бар., але з ознаками «плато», тож імпорт надалі більше корелюватиме з реальною переробкою, а не зі «складською грою».</p>
<h2>Китайське накопичення нафти — як це впливає на ринки</h2>
<article>
<h3>Що сталося</h3>
<ul>
<li><strong>Нарощування запасів</strong>: від березня темп <em>близько 1 млн бар./добу</em> іде у сховища, а не у кінцеве споживання.</li>
<li><strong>Законодавчий драйвер</strong>: новий <em>Енергетичний закон (січень 2025)</em> зобов’язує приватні компанії тримати більше нафти у комерційних сховищах, фактично роблячи їх «довгостроковими стратегічними партнерами» держави.</li>
<li><strong>Місткість і графік</strong>: <em>~60% заповнення</em> та <em>уповільнення</em> добудови до появи нових ємностей у <em>2026 році</em>; очікується зведення <strong>11 нових майданчиків зберігання</strong> протягом двох років.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Від березня ми побачили дуже вражаючу швидкість накопичення — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Ласерр, керівник досліджень Gunvor (APPEC-2025).</p></blockquote>
<h3>Чому це відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>Енергетична безпека</strong>: пріоритет <em>стабільності постачання</em> у середовищі геополітичної невизначеності.</li>
<li><strong>Цінова мотивація</strong>: <em>нижчі ціни порівняно з 2024</em> та <em>знижки на санкційну нафту</em> з росії та Ірану створили економічний сенс поповнення.</li>
<li><strong>Попри слабкий попит</strong>: імпорт тримався відносно високим <em>без великого відновлення внутрішнього споживання</em> моторних палив.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Масштабні щомісячні прирости запасів стартували у квітні… на тлі невизначеності та нижчих цін», — Емма Лі, головна аналітикиня Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Що з попитом і переробкою</h3>
<ul>
<li><strong>Переробка</strong>: підкреслено <em>плоску динаміку</em> (місцями слабшу р/р), тому різниця між постачанням (видобуток+імпорт) і переробкою йшла в запаси.</li>
<li><strong>Структура учасників</strong>: <em>державні НПЗ</em> показали <strong>плато</strong> у 3-му кварталі; <em>Шаньдунські «чаєварки»</em> (незалежні НПЗ) продовжили нарощення завдяки стабільним потокам з Ірану.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Коротко: зростання китайських запасів виглядає таким, що виходить на плато; імпорт буде ближче слідувати за трендом реального попиту, а не за «складськими іграми»», — Емма Лі, Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Вплив на ціни та структуру світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ціновий діапазон</strong>: накопичення Китаю <em>підтримало</em> міжнародні котирування у <strong>$60–70/бар.</strong> <em>(на тлі торговельних воєн, економічних ризиків і високої пропозиції з ОПЕК+ та поза ОПЕК+)</em>.</li>
<li><strong>Короткострокова опора</strong>: зберігання надлишку <em>пом’якшило</em> ефект від <em>зростання видобутку</em> ОПЕК+ і інших експортерів.</li>
<li><strong>Ризик «після плато»</strong>: за обмеженої місткості до 2026-го <em>темпи запасоутворення</em> можуть сповільнитися, що:
<ul>
<li><em>зменшить</em> «буфер» попиту з боку Китаю;</li>
<li><em>посилить</em> чутливість котирувань до реального споживання та макро-новин;</li>
<li>може <strong>приглушити</strong> підтримку цінового діапазону $60–70/бар., якщо переробка не прискориться.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Структурні наслідки для нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта (бочка)</strong>:
<ul>
<li><strong>+1,0 млн бар./добу</strong> у запаси від березня — ключовий фактор підтримки споту.</li>
<li><strong>~60% заповнення</strong> → <em>менше простору</em> для приростів до запуску нових ємностей у 2026.</li>
<li><strong>11 нових сховищ</strong> за 2 роки → <em>майбутній</em> потенціал для відновлення темпів накопичення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Нафтопродукти</strong>:
<ul>
<li><em>Лаг між бочкою і продуктами</em>: оскільки зростання імпорту не підкріплене переробкою, <strong>вихід продуктів не прискорюється</strong>, тож вплив на <em>спреди продуктів</em> обмежений.</li>
<li>За стабільної/слабкої переробки <strong>експорт/внутрішній випуск</strong> продуктів лишається <em>плоским</em>, а значить підтримка цін на продукти від китайського чинника — <em>помірна</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Торгівельні потоки</strong>:
<ul>
<li><strong>Знижені барелі</strong> з росії та Ірану підсилюють <em>арбітраж у бік Азії</em>, фіксуючи <em>дисконтні диференціали</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Сценарії на найближчі місяці (логічні висновки з наданого матеріалу)</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій «Плато з коротким імпульсом»</strong>:
<ul>
<li>До <em>вводу нових ємностей у 2026</em> прирости запасів обмежені → <strong>ціни менше спираються</strong> на китайське «всмоктування» надлишку.</li>
<li>За <em>падіння цін</em> можливі короткі хвилі активніших закупівель для «середнього завантаження».</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Серійні знижки»</strong>:
<ul>
<li>Збереження <em>дисконтів</em> на санкційні сорти → Китай <strong>оптимізує кошик</strong>, але не нарощує переробку без сигналу попиту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Попит вирішує»</strong>:
<ul>
<li>Якщо <em>внутрішній попит</em> на моторні палива не відновиться, <strong>імпорт більше синхронізується</strong> з переробкою, а не зі складськими операціями.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що відкидає ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Політичні «гіпотези»</strong>: від <em>підготовки до ембарго</em> до <em>планів щодо Тайваню</em> — у публікації це позначено як <strong>спекуляції</strong>, а інвазія «дуже скоро видається малоймовірною» (Робін Міллс).</li>
</ul>
<blockquote><p>«Інвазія на острів у найближчій перспективі видається малоймовірною», — Робін Міллс, Qamar Energy.</p></blockquote>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li><strong>Фредерік Ласерр, Gunvor</strong>: «…дуже вражаюча швидкість накопичення — близько 1 млн бар./добу».</li>
<li><strong>Торіл Босоні, МЕА</strong>: компанії зобов’язані <em>збільшувати комерційні запаси</em>, стаючи «довгостроковими стратегічними партнерами уряду».</li>
<li><strong>Емма Лі, Vortexa</strong>: «…зростання запасів виходить на плато… імпорт буде ближчим до реального попиту».</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Chinas-Crude-Oil-Stockpiling-Baffles-Markets.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29946-Китай_1.jpg" alt="Китай збиває з пантелику нафтові ринки масштабним накопиченням сирої нафти"/><br /><p>Від березня Китай додає близько 1 млн барелів на добу до запасів, маючи заповнення сховищ близько 60% та план розширення потужностей у 2026 році; новий Енергетичний закон зобов’язує приватні компанії збільшувати комерційні запаси. Це підтримало ціни в діапазоні $60–70/бар., але з ознаками «плато», тож імпорт надалі більше корелюватиме з реальною переробкою, а не зі «складською грою».</p>
<h2>Китайське накопичення нафти — як це впливає на ринки</h2>
<article>
<h3>Що сталося</h3>
<ul>
<li><strong>Нарощування запасів</strong>: від березня темп <em>близько 1 млн бар./добу</em> іде у сховища, а не у кінцеве споживання.</li>
<li><strong>Законодавчий драйвер</strong>: новий <em>Енергетичний закон (січень 2025)</em> зобов’язує приватні компанії тримати більше нафти у комерційних сховищах, фактично роблячи їх «довгостроковими стратегічними партнерами» держави.</li>
<li><strong>Місткість і графік</strong>: <em>~60% заповнення</em> та <em>уповільнення</em> добудови до появи нових ємностей у <em>2026 році</em>; очікується зведення <strong>11 нових майданчиків зберігання</strong> протягом двох років.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Від березня ми побачили дуже вражаючу швидкість накопичення — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Ласерр, керівник досліджень Gunvor (APPEC-2025).</p></blockquote>
<h3>Чому це відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>Енергетична безпека</strong>: пріоритет <em>стабільності постачання</em> у середовищі геополітичної невизначеності.</li>
<li><strong>Цінова мотивація</strong>: <em>нижчі ціни порівняно з 2024</em> та <em>знижки на санкційну нафту</em> з росії та Ірану створили економічний сенс поповнення.</li>
<li><strong>Попри слабкий попит</strong>: імпорт тримався відносно високим <em>без великого відновлення внутрішнього споживання</em> моторних палив.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Масштабні щомісячні прирости запасів стартували у квітні… на тлі невизначеності та нижчих цін», — Емма Лі, головна аналітикиня Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Що з попитом і переробкою</h3>
<ul>
<li><strong>Переробка</strong>: підкреслено <em>плоску динаміку</em> (місцями слабшу р/р), тому різниця між постачанням (видобуток+імпорт) і переробкою йшла в запаси.</li>
<li><strong>Структура учасників</strong>: <em>державні НПЗ</em> показали <strong>плато</strong> у 3-му кварталі; <em>Шаньдунські «чаєварки»</em> (незалежні НПЗ) продовжили нарощення завдяки стабільним потокам з Ірану.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Коротко: зростання китайських запасів виглядає таким, що виходить на плато; імпорт буде ближче слідувати за трендом реального попиту, а не за «складськими іграми»», — Емма Лі, Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Вплив на ціни та структуру світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ціновий діапазон</strong>: накопичення Китаю <em>підтримало</em> міжнародні котирування у <strong>$60–70/бар.</strong> <em>(на тлі торговельних воєн, економічних ризиків і високої пропозиції з ОПЕК+ та поза ОПЕК+)</em>.</li>
<li><strong>Короткострокова опора</strong>: зберігання надлишку <em>пом’якшило</em> ефект від <em>зростання видобутку</em> ОПЕК+ і інших експортерів.</li>
<li><strong>Ризик «після плато»</strong>: за обмеженої місткості до 2026-го <em>темпи запасоутворення</em> можуть сповільнитися, що:
<ul>
<li><em>зменшить</em> «буфер» попиту з боку Китаю;</li>
<li><em>посилить</em> чутливість котирувань до реального споживання та макро-новин;</li>
<li>може <strong>приглушити</strong> підтримку цінового діапазону $60–70/бар., якщо переробка не прискориться.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Структурні наслідки для нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта (бочка)</strong>:
<ul>
<li><strong>+1,0 млн бар./добу</strong> у запаси від березня — ключовий фактор підтримки споту.</li>
<li><strong>~60% заповнення</strong> → <em>менше простору</em> для приростів до запуску нових ємностей у 2026.</li>
<li><strong>11 нових сховищ</strong> за 2 роки → <em>майбутній</em> потенціал для відновлення темпів накопичення.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Нафтопродукти</strong>:
<ul>
<li><em>Лаг між бочкою і продуктами</em>: оскільки зростання імпорту не підкріплене переробкою, <strong>вихід продуктів не прискорюється</strong>, тож вплив на <em>спреди продуктів</em> обмежений.</li>
<li>За стабільної/слабкої переробки <strong>експорт/внутрішній випуск</strong> продуктів лишається <em>плоским</em>, а значить підтримка цін на продукти від китайського чинника — <em>помірна</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Торгівельні потоки</strong>:
<ul>
<li><strong>Знижені барелі</strong> з росії та Ірану підсилюють <em>арбітраж у бік Азії</em>, фіксуючи <em>дисконтні диференціали</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Сценарії на найближчі місяці (логічні висновки з наданого матеріалу)</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій «Плато з коротким імпульсом»</strong>:
<ul>
<li>До <em>вводу нових ємностей у 2026</em> прирости запасів обмежені → <strong>ціни менше спираються</strong> на китайське «всмоктування» надлишку.</li>
<li>За <em>падіння цін</em> можливі короткі хвилі активніших закупівель для «середнього завантаження».</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Серійні знижки»</strong>:
<ul>
<li>Збереження <em>дисконтів</em> на санкційні сорти → Китай <strong>оптимізує кошик</strong>, але не нарощує переробку без сигналу попиту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій «Попит вирішує»</strong>:
<ul>
<li>Якщо <em>внутрішній попит</em> на моторні палива не відновиться, <strong>імпорт більше синхронізується</strong> з переробкою, а не зі складськими операціями.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що відкидає ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Політичні «гіпотези»</strong>: від <em>підготовки до ембарго</em> до <em>планів щодо Тайваню</em> — у публікації це позначено як <strong>спекуляції</strong>, а інвазія «дуже скоро видається малоймовірною» (Робін Міллс).</li>
</ul>
<blockquote><p>«Інвазія на острів у найближчій перспективі видається малоймовірною», — Робін Міллс, Qamar Energy.</p></blockquote>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li><strong>Фредерік Ласерр, Gunvor</strong>: «…дуже вражаюча швидкість накопичення — близько 1 млн бар./добу».</li>
<li><strong>Торіл Босоні, МЕА</strong>: компанії зобов’язані <em>збільшувати комерційні запаси</em>, стаючи «довгостроковими стратегічними партнерами уряду».</li>
<li><strong>Емма Лі, Vortexa</strong>: «…зростання запасів виходить на плато… імпорт буде ближчим до реального попиту».</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Chinas-Crude-Oil-Stockpiling-Baffles-Markets.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/22/kitaj-zbivaye-z-panteliku-naftovi-rinki-masshtabnim-nakopichennyam-siro%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 12:06:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[market impact]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153317</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br />Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 06:38:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153292</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних 1,2 млрд барелів — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/analitiki-rozdililisya-chi-nastav-nadlishok-nafti-u-sviti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/analitiki-rozdililisya-chi-nastav-nadlishok-nafti-u-sviti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 05:10:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153284</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29927-Нефть.jpg" alt="Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?"/><br />Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння. Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення Баланс між надлишком і попитом Від 6 до 12 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29927-Нефть.jpg" alt="Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?"/><br /><p>Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння.</p>
<h2>Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення</h2>
<h3>Баланс між надлишком і попитом</h3>
<ul>
<li><strong>Від 6 до 12 млн барелів</strong> близькосхідної нафти залишилися без покупців у листопадовому циклі, за даними Bloomberg.</li>
<li>Індія та Китай не поспішали закуповувати нові партії, що може свідчити про тимчасове охолодження попиту.</li>
<li>Ф’ючерсна крива нафти Abu Dhabi Murban вирівнялася — <em>ознака можливої надлишкової пропозиції</em>.</li>
<li>Водночас очікування підвищення цін на нафту Саудівської Аравії для азійських ринків свідчать про здоровий попит, а не про надлишок.</li>
</ul>
<h3>Позиції аналітиків: суперечливі інтерпретації</h3>
<ul>
<li><strong>Ванда Харі (Vanda Insights)</strong> наголосила, що ринок поки не бачить надлишку:<br />
<blockquote><p>«Надлишок перебільшений. Якщо Китай продовжить закупівлі для запасів — це сигнал зростання попиту» (Ванда Харі, The National)</p></blockquote>
</li>
<li>Харі також відзначила сезонне зростання споживання палива у північній півкулі з початком опалювального сезону.</li>
<li><strong>Філ Флінн (Price Futures Group)</strong> зазначив, що розрив між листопадом і груднем у $1 за барель не підтверджує теорію надлишку.</li>
<li>Аналітик назвав ситуацію «енергетичним чистилищем», де <em>ОПЕК утримує ціни в діапазоні “болю”</em> — достатньо високі для прибутків, але тиснуть на сланцеву нафту США.</li>
</ul>
<h3>Вплив дій ОПЕК і рф на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Чутки про можливе збільшення видобутку ОПЕК були швидко спростовані, що демонструє контрольований інформаційний вплив на ціни.</li>
<li>Додаткові обмеження на експорт пального з боку росії:<br />
<strong>заборона експорту бензину до кінця року та скорочення дизельних постачань</strong>, що потенційно звужує пропозицію на світових ринках.</li>
<li>Причиною частково стали атаки дронів України на російські НПЗ — це фактор, який знижує глобальну пропозицію і посилює конкуренцію за доступні ресурси.</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і динаміка експорту</h3>
<ul>
<li>У серпні експорт перевищував десятирічні середні показники, але попит залишався достатньо сильним, аби поглинути додаткові обсяги.</li>
<li><strong>Марк Тот (Vortexa)</strong> у серпні відзначав, що страхи перенасичення не реалізувалися: навіть збільшення експорту з Саудівської Аравії та ОАЕ не спричинило надлишку.</li>
<li>Попит з Південної Америки (Бразилія, Гайана) також зріс, компенсуючи потенційне перевиробництво.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори та санкційний тиск</h3>
<ul>
<li><strong>G7 готує нові санкції проти росії</strong>, що торкнуться енергетики, фінансів і оборонного сектору, — за оцінкою аналітика MUFG Соджін Кім.</li>
<li>Це створює <em>висхідний тиск на ціни</em>, оскільки ринок очікує можливе скорочення постачань.</li>
<li>Водночас політика адміністрації Трампа щодо стримування цін на пальне в США обмежує цей ефект.</li>
<li>Реакція цін на новини про санкції або плани ОПЕК слабшає, що свідчить: <strong>справжнього надлишку нафти немає</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li>Надлишок нафти наразі не підтверджується фізичними обсягами або падінням цін.</li>
<li>Ринки реагують більше на <em>очікування та інформаційні сигнали</em>, ніж на реальний дисбаланс.</li>
<li>Санкції, зимовий попит і обмеження з боку росії створюють <strong>структурну підтримку цін</strong>.</li>
<li>Рівновага між попитом і пропозицією залишається нестійкою, але тенденції вказують радше на збереження цінового коридору, ніж на колапс.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>США втрачають частку на ринку через контроль ОПЕК над цінами у «діапазоні болю».</li>
<li>Близькосхідні постачальники стикаються з <strong>новими конкурентами з Південної Америки</strong>, зокрема Бразилії та Гайани.</li>
<li>Санкційна політика Заходу проти росії сприяє <em>перерозподілу потоків нафти</em> і посиленню азійського ринку.</li>
</ul>
<h3>Перспектива</h3>
<ul>
<li>Під впливом геополітичних ризиків і сезонного попиту <strong>ціни залишаться стабільними</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Довгостроково ситуація визначатиметься взаємодією між ОПЕК, США та азійськими імпортерами.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Crude-Traders-Split-on-Whether-the-Glut-Has-Arrived.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29927-Нефть.jpg" alt="Аналітики розділилися: чи настав надлишок нафти у світі?"/><br /><p>Звіт Bloomberg про кілька мільйонів барелів близькосхідної нафти, які залишилися непроданими, спровокував дискусію щодо початку світового надлишку. Проте експерти вказують, що фізичний ринок цього поки не відчуває, а зимовий попит і санкційні обмеження можуть утримати ціни від падіння.</p>
<h2>Світовий ринок нафти: суперечливі сигнали насичення</h2>
<h3>Баланс між надлишком і попитом</h3>
<ul>
<li><strong>Від 6 до 12 млн барелів</strong> близькосхідної нафти залишилися без покупців у листопадовому циклі, за даними Bloomberg.</li>
<li>Індія та Китай не поспішали закуповувати нові партії, що може свідчити про тимчасове охолодження попиту.</li>
<li>Ф’ючерсна крива нафти Abu Dhabi Murban вирівнялася — <em>ознака можливої надлишкової пропозиції</em>.</li>
<li>Водночас очікування підвищення цін на нафту Саудівської Аравії для азійських ринків свідчать про здоровий попит, а не про надлишок.</li>
</ul>
<h3>Позиції аналітиків: суперечливі інтерпретації</h3>
<ul>
<li><strong>Ванда Харі (Vanda Insights)</strong> наголосила, що ринок поки не бачить надлишку:<br />
<blockquote><p>«Надлишок перебільшений. Якщо Китай продовжить закупівлі для запасів — це сигнал зростання попиту» (Ванда Харі, The National)</p></blockquote>
</li>
<li>Харі також відзначила сезонне зростання споживання палива у північній півкулі з початком опалювального сезону.</li>
<li><strong>Філ Флінн (Price Futures Group)</strong> зазначив, що розрив між листопадом і груднем у $1 за барель не підтверджує теорію надлишку.</li>
<li>Аналітик назвав ситуацію «енергетичним чистилищем», де <em>ОПЕК утримує ціни в діапазоні “болю”</em> — достатньо високі для прибутків, але тиснуть на сланцеву нафту США.</li>
</ul>
<h3>Вплив дій ОПЕК і рф на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Чутки про можливе збільшення видобутку ОПЕК були швидко спростовані, що демонструє контрольований інформаційний вплив на ціни.</li>
<li>Додаткові обмеження на експорт пального з боку росії:<br />
<strong>заборона експорту бензину до кінця року та скорочення дизельних постачань</strong>, що потенційно звужує пропозицію на світових ринках.</li>
<li>Причиною частково стали атаки дронів України на російські НПЗ — це фактор, який знижує глобальну пропозицію і посилює конкуренцію за доступні ресурси.</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і динаміка експорту</h3>
<ul>
<li>У серпні експорт перевищував десятирічні середні показники, але попит залишався достатньо сильним, аби поглинути додаткові обсяги.</li>
<li><strong>Марк Тот (Vortexa)</strong> у серпні відзначав, що страхи перенасичення не реалізувалися: навіть збільшення експорту з Саудівської Аравії та ОАЕ не спричинило надлишку.</li>
<li>Попит з Південної Америки (Бразилія, Гайана) також зріс, компенсуючи потенційне перевиробництво.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні фактори та санкційний тиск</h3>
<ul>
<li><strong>G7 готує нові санкції проти росії</strong>, що торкнуться енергетики, фінансів і оборонного сектору, — за оцінкою аналітика MUFG Соджін Кім.</li>
<li>Це створює <em>висхідний тиск на ціни</em>, оскільки ринок очікує можливе скорочення постачань.</li>
<li>Водночас політика адміністрації Трампа щодо стримування цін на пальне в США обмежує цей ефект.</li>
<li>Реакція цін на новини про санкції або плани ОПЕК слабшає, що свідчить: <strong>справжнього надлишку нафти немає</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li>Надлишок нафти наразі не підтверджується фізичними обсягами або падінням цін.</li>
<li>Ринки реагують більше на <em>очікування та інформаційні сигнали</em>, ніж на реальний дисбаланс.</li>
<li>Санкції, зимовий попит і обмеження з боку росії створюють <strong>структурну підтримку цін</strong>.</li>
<li>Рівновага між попитом і пропозицією залишається нестійкою, але тенденції вказують радше на збереження цінового коридору, ніж на колапс.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>США втрачають частку на ринку через контроль ОПЕК над цінами у «діапазоні болю».</li>
<li>Близькосхідні постачальники стикаються з <strong>новими конкурентами з Південної Америки</strong>, зокрема Бразилії та Гайани.</li>
<li>Санкційна політика Заходу проти росії сприяє <em>перерозподілу потоків нафти</em> і посиленню азійського ринку.</li>
</ul>
<h3>Перспектива</h3>
<ul>
<li>Під впливом геополітичних ризиків і сезонного попиту <strong>ціни залишаться стабільними</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Довгостроково ситуація визначатиметься взаємодією між ОПЕК, США та азійськими імпортерами.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Crude-Traders-Split-on-Whether-the-Glut-Has-Arrived.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/analitiki-rozdililisya-chi-nastav-nadlishok-nafti-u-sviti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Oct 2025 06:29:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153279</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br />Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти. Глобальний баланс нафти під загрозою ІК: Динаміка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Sep 2025 05:53:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[spare capacity]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова галузь]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[резервні потужності]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153235</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br />OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — +1,3 млн бар./день, на 2026 рік — +1,4 млн бар./день. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на 0,8 та 0,6 млн бар./день, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на понад 0,5 млн бар./день — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br /><p>OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — <em>+1,3 млн бар./день</em>, на 2026 рік — <em>+1,4 млн бар./день</em>. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на <em>0,8</em> та <em>0,6 млн бар./день</em>, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на <em>понад 0,5 млн бар./день</em> — до <em>42,4 млн бар./день</em>. Попри сьоме поспіль «квотне» підвищення OPEC+ на <em>137 тис. бар./день</em>, ціни не впали, оскільки «паперове» збільшення перевищує реальні барелі, які можуть вийти на воду; частина учасників нижче квот і змушена робити компенсаційні скорочення. Ключова невизначеність — чий бік першим «похитнеться»: помірне зростання попиту чи обмежене фактичне розширення пропозиції.</p>
<h2>Баланс попиту й пропозиції нафти 2025–2026</h2>
<article>
<section>
<h3>Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> зростання <strong>+1,3 млн бар./день</strong> (<em>без змін у вересневому MOMR</em>).</li>
<li><strong>Внесок регіонів:</strong> <em>Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки</em> формують основний приріст.</li>
<li><strong>OECD:</strong> <em>≈+0,1 млн бар./день</em> — <strong>незначний внесок</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> очікуване прискорення до <strong>+1,4 млн бар./день</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> <em>+0,8 млн бар./день</em> із боку виробників <strong>США, Бразилії, Канади, Аргентини</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> додатково <em>+0,6 млн бар./день</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює <strong>помірний «вітряний хвіст» для пропозиції</strong>, але його масштаб <em>менший</em>, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів</h3>
<ul>
<li><strong>Серпень (OPEC):</strong> видобуток <strong>42,4 млн бар./день</strong> (<em>+понад 0,5 млн бар./день м/м</em> за вторинними джерелами).</li>
<li><strong>Квоти OPEC+:</strong> <em>+137 тис. бар./день</em> — <strong>сьоме поспіль</strong> щомісячне підвищення.</li>
<li><strong>Фактичний вихід:</strong> <em>низка учасників нижче квот</em>; <strong>Ірак</strong> та <strong>Казахстан</strong> виконують <em>компенсаційні скорочення</em>.</li>
<li><strong>Резервні потужності:</strong> <em>переважно у Саудівській Аравії</em>, менші — в <em>ОАЕ та Кувейті</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> <strong>«Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію</strong>; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — <em>обмежений</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Ціни й реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Реакція на квоти:</strong> попри підвищення на <em>+137 тис. бар./день</em>, <strong>ціни зросли</strong>, а не впали.</li>
<li><em>Причина:</em> ринок <strong>дисконтує розрив</strong> між «паперовими» й <em>фізично доступними</em> барелями.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Обмеження пропозиції та ризики</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <em>уповільнення</em> приросту видобутку.</li>
<li><strong>росія:</strong> <em>плануються нові санкції</em> (ризик для експорту та логістики постачання).</li>
<li><strong>Політика OPEC+:</strong> <em>залишено простір</em> для <strong>реверсу</strong> рішень.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> сукупно ці фактори <strong>звужують «реальний» надлишок</strong> і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Конкуренція за ринки збуту:</strong> зростання не-OPEC+ на <em>1,4 млн бар./день (2025–2026)</em> підсилює <strong>цінову конкуренцію</strong> у <em>Азії та Латинській Америці</em>, де формується попит.</li>
<li><strong>Позиція OPEC+:</strong> наявність <em>концентрованих резервних потужностей</em> у кількох країнах робить <strong>цінову дисципліну</strong> залежною від їхніх рішень.</li>
<li><strong>Логіка «символічних» підвищень:</strong> <em>публічні сигнали</em> OPEC+ коригують очікування трейдерів <strong>без істотного приросту фізичних барелів</strong> — це <em>зменшує ризик демпінгових хвиль</em> і підтримує <strong>стабільність спредів</strong>.</li>
<li><strong>Санкційний фактор:</strong> <em>нові санкції проти росії</em> потенційно <strong>перерозподіляють потоки</strong> на користь виробників з <em>США, Бразилії, Канади, Аргентини</em>, посилюючи їхні частки ринку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Орієнтир на майбутнє</h3>
<ul>
<li><strong>Якщо</strong> темпи зростання попиту збережуться на <em>+1,3–1,4 млн бар./день</em>, а фактичний приріст пропозиції виявиться <em>нижчим за квотний</em>, <strong>спреди залишатимуться підтриманими</strong>.</li>
<li><strong>Якщо</strong> санкційний тиск на росію посилиться, <strong>логістика постачання</strong> переформатується на користь <em>альтернативних постачальників</em> із <strong>Північної та Південної Америки</strong>.</li>
<li><strong>У разі реверсу OPEC+:</strong> <em>швидке «підтягування»</em> пропозиції може стабілізувати ціни, але <strong>конкуренція за маржу переробки</strong> у чутливих регіонах посилиться.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок «тягне канат»</strong> між <em>стабільним, але не вибуховим попитом</em> і <em>зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки»</em>.</li>
<li><strong>Ключ до балансу</strong> — <em>реалізація (а не декларація)</em> барелів і впровадження санкцій.</li>
<li><strong>Для конкуренції</strong>: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах <em>зберігають «важіль» управління цінами</em>, тоді як не-OPEC+ <strong>нарощує частки</strong> у зростальних регіонах збуту.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Demand-Holds-Steady-Supply-Debate-Heats-Up.html" target="_blank" rel="noopener">Oilprice.com</a></p>
</section>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br /><p>OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — <em>+1,3 млн бар./день</em>, на 2026 рік — <em>+1,4 млн бар./день</em>. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на <em>0,8</em> та <em>0,6 млн бар./день</em>, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на <em>понад 0,5 млн бар./день</em> — до <em>42,4 млн бар./день</em>. Попри сьоме поспіль «квотне» підвищення OPEC+ на <em>137 тис. бар./день</em>, ціни не впали, оскільки «паперове» збільшення перевищує реальні барелі, які можуть вийти на воду; частина учасників нижче квот і змушена робити компенсаційні скорочення. Ключова невизначеність — чий бік першим «похитнеться»: помірне зростання попиту чи обмежене фактичне розширення пропозиції.</p>
<h2>Баланс попиту й пропозиції нафти 2025–2026</h2>
<article>
<section>
<h3>Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> зростання <strong>+1,3 млн бар./день</strong> (<em>без змін у вересневому MOMR</em>).</li>
<li><strong>Внесок регіонів:</strong> <em>Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки</em> формують основний приріст.</li>
<li><strong>OECD:</strong> <em>≈+0,1 млн бар./день</em> — <strong>незначний внесок</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> очікуване прискорення до <strong>+1,4 млн бар./день</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> <em>+0,8 млн бар./день</em> із боку виробників <strong>США, Бразилії, Канади, Аргентини</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> додатково <em>+0,6 млн бар./день</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює <strong>помірний «вітряний хвіст» для пропозиції</strong>, але його масштаб <em>менший</em>, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів</h3>
<ul>
<li><strong>Серпень (OPEC):</strong> видобуток <strong>42,4 млн бар./день</strong> (<em>+понад 0,5 млн бар./день м/м</em> за вторинними джерелами).</li>
<li><strong>Квоти OPEC+:</strong> <em>+137 тис. бар./день</em> — <strong>сьоме поспіль</strong> щомісячне підвищення.</li>
<li><strong>Фактичний вихід:</strong> <em>низка учасників нижче квот</em>; <strong>Ірак</strong> та <strong>Казахстан</strong> виконують <em>компенсаційні скорочення</em>.</li>
<li><strong>Резервні потужності:</strong> <em>переважно у Саудівській Аравії</em>, менші — в <em>ОАЕ та Кувейті</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> <strong>«Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію</strong>; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — <em>обмежений</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Ціни й реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Реакція на квоти:</strong> попри підвищення на <em>+137 тис. бар./день</em>, <strong>ціни зросли</strong>, а не впали.</li>
<li><em>Причина:</em> ринок <strong>дисконтує розрив</strong> між «паперовими» й <em>фізично доступними</em> барелями.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Обмеження пропозиції та ризики</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <em>уповільнення</em> приросту видобутку.</li>
<li><strong>росія:</strong> <em>плануються нові санкції</em> (ризик для експорту та логістики постачання).</li>
<li><strong>Політика OPEC+:</strong> <em>залишено простір</em> для <strong>реверсу</strong> рішень.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> сукупно ці фактори <strong>звужують «реальний» надлишок</strong> і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Конкуренція за ринки збуту:</strong> зростання не-OPEC+ на <em>1,4 млн бар./день (2025–2026)</em> підсилює <strong>цінову конкуренцію</strong> у <em>Азії та Латинській Америці</em>, де формується попит.</li>
<li><strong>Позиція OPEC+:</strong> наявність <em>концентрованих резервних потужностей</em> у кількох країнах робить <strong>цінову дисципліну</strong> залежною від їхніх рішень.</li>
<li><strong>Логіка «символічних» підвищень:</strong> <em>публічні сигнали</em> OPEC+ коригують очікування трейдерів <strong>без істотного приросту фізичних барелів</strong> — це <em>зменшує ризик демпінгових хвиль</em> і підтримує <strong>стабільність спредів</strong>.</li>
<li><strong>Санкційний фактор:</strong> <em>нові санкції проти росії</em> потенційно <strong>перерозподіляють потоки</strong> на користь виробників з <em>США, Бразилії, Канади, Аргентини</em>, посилюючи їхні частки ринку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Орієнтир на майбутнє</h3>
<ul>
<li><strong>Якщо</strong> темпи зростання попиту збережуться на <em>+1,3–1,4 млн бар./день</em>, а фактичний приріст пропозиції виявиться <em>нижчим за квотний</em>, <strong>спреди залишатимуться підтриманими</strong>.</li>
<li><strong>Якщо</strong> санкційний тиск на росію посилиться, <strong>логістика постачання</strong> переформатується на користь <em>альтернативних постачальників</em> із <strong>Північної та Південної Америки</strong>.</li>
<li><strong>У разі реверсу OPEC+:</strong> <em>швидке «підтягування»</em> пропозиції може стабілізувати ціни, але <strong>конкуренція за маржу переробки</strong> у чутливих регіонах посилиться.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок «тягне канат»</strong> між <em>стабільним, але не вибуховим попитом</em> і <em>зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки»</em>.</li>
<li><strong>Ключ до балансу</strong> — <em>реалізація (а не декларація)</em> барелів і впровадження санкцій.</li>
<li><strong>Для конкуренції</strong>: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах <em>зберігають «важіль» управління цінами</em>, тоді як не-OPEC+ <strong>нарощує частки</strong> у зростальних регіонах збуту.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Demand-Holds-Steady-Supply-Debate-Heats-Up.html" target="_blank" rel="noopener">Oilprice.com</a></p>
</section>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/07/opec-gotuyetsya-pidvishhiti-vidobutok-u-zhovtni-minimum-%e2%89%88135-tis-bd-mozhlive-rozshirennya-do-200-350-tis-bd/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/07/opec-gotuyetsya-pidvishhiti-vidobutok-u-zhovtni-minimum-%e2%89%88135-tis-bd-mozhlive-rozshirennya-do-200-350-tis-bd/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 07 Sep 2025 11:23:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[market share]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[October 2025]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[output hike]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[жовтень 2025]]></category>
		<category><![CDATA[збільшення видобутку]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[ринкова частка]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153212</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29897-Цена_падение.png" alt="OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д"/><br />OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у 130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д) з потенційним розширенням до 200–350 тис. б/д. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько 2,5 млн б/д, у тому числі плюс 547 тис. б/д у вересні, на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29897-Цена_падение.png" alt="OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д"/><br /><p>OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у <strong>130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д)</strong> з потенційним розширенням до <strong>200–350 тис. б/д</strong>. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько <strong>2,5 млн б/д</strong>, у тому числі <strong>плюс 547 тис. б/д у вересні</strong>, на тлі сигналів про сповільнення попиту та цін <em>близько $65–67/бар.</em></p>
<h2>Сценарії жовтня та наслідки для конкуренції на світовому ринку нафти</h2>
<h3>Обсянги нафти й ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Принципово узгоджено:</strong> стартове збільшення з жовтня на <strong>≈135 тис. б/д</strong> (<em>діапазон 130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Альтернативний сценарій:</strong> можливе розширення кроку до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Кумулятивно з квітня:</strong> +<strong>≈2,5 млн б/д</strong> до квот (<em>близько 2,4% світового попиту</em>).</li>
<li><strong>Вересень:</strong> затверджено <strong>+547 тис. б/д</strong> на місяць перед жовтнем.</li>
<li><strong>Таймлайн рішень:</strong> онлайн-зустріч <strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> для остаточного затвердження.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> <em>Brent</em> коливається близько <strong>$65–67/бар.</strong> на тлі санкцій проти рф та Ірану й ринкових очікувань щодо попиту.</li>
</ul>
<h3>Що саме обговорює OPEC+ на жовтень</h3>
<ul>
<li><strong>Базовий крок</strong>: <strong>130–140 тис. б/д</strong> — мінімальна прибавка, яка сигналізує обережність через ознаки слабшого попиту <em>(поза піком автосезону)</em>.</li>
<li><strong>Розширений крок</strong>: <strong>200–350 тис. б/д</strong> — залежить від оцінки попиту й наявних потужностей окремих країн.</li>
<li><strong>Дисбаланс спроможностей</strong>: реальне збільшення зосередиться у виробників із вільними потужностями, тоді як частина членів наблизилася до меж видобутку.</li>
</ul>
<h3>Наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальна прибавка (≈135 тис. б/д)</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> обережний крок, що <em>не ламає баланс</em>, зменшує ризик надлишкових запасів.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> за поточних <em>$65–67/бар.</em> та ознак слабшого попиту ймовірний <em>боковий діапазон</em> з низькою волатильністю.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> менший крок зберігає простір для <em>Саудівської Аравії та ОАЕ</em> нарощувати частку завдяки резервним потужностям.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розширення до 200–350 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> більш агресивне повернення барелів після <strong>≈2,5 млн б/д</strong> з квітня; підсилює конкуренцію з поза-OPEC+ виробниками.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> з урахуванням сповільнення попиту — <em>підвищує тиск вниз</em> на ціни, але ефект пом’якшують санкції на російську та іранську нафту.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> <em>перерозподіл ринкових ніш</em> у бік виробників із низькою собівартістю; країни з обмеженими потужностями ризикують втрачати частку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вересневий приріст +547 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Логіка:</strong> <em>попередній імпульс пропозиції</em> перед жовтневим кроком — тест ринку на еластичність попиту.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> якщо запаси не зростають суттєво, у жовтні можливий <em>стриманий</em> крок (≈135 тис. б/д); якщо запаси зростуть — <em>менш імовірне</em> верхнє плече 200–350 тис. б/д.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Частка ринку:</strong> продовження повернення барелів з квітня (<strong>≈2,5 млн б/д</strong>) — це <em>стратегія відвоювання частки</em> попри слабший попит.</li>
<li><strong>Цінова дисципліна vs. частка:</strong> менші кроки у жовтні <em>балансують</em> дві цілі: стабільність цін і поступове відтиснення конкурентів із вищими витратами.</li>
<li><strong>Регіональні диспаритети:</strong> санкції на російську нафту та іранські потоки <em>перекроюють маршрути постачання</em>, створюючи цінові диференціали (скидки/премії).</li>
<li><strong>Операційні межі:</strong> країни без запасу потужностей обмежені у прирості, що <em>підсилює роль «якорів» пропозиції</em> — Саудівської Аравії та ОАЕ.</li>
</ul>
<h3>Роль Іраку</h3>
<ul>
<li><strong>Позиція Багдада:</strong> Ірак підтверджує <strong>130–140 тис. б/д</strong> як базовий крок із <em>опціоном</em> до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> за наявності власних мотивацій щодо квот і спроможностей, Ірак <em>зацікавлений</em> у сценарії, який не провокує різкого зниження цін, але дозволяє нарощувати експорт у межах узгоджених квот.</li>
</ul>
<h3>Що далі (таймлайн і ознаки для відстеження)</h3>
<ul>
<li><strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> — віртуальна зустріч для затвердження жовтневого кроку.</li>
<li><strong>Ключові метрики моніторингу:</strong>
<ul>
<li>динаміка комерційних запасів у США та ОЕСР;</li>
<li>спред Brent–WTI і маржа нафтопереробки як <em>індикатори еластичності попиту</em>;</li>
<li>фактичне виконання вересневого <strong>+547 тис. б/д</strong> та розподіл приросту між країнами з вільними потужностями;</li>
<li>маршрути <strong>постачання</strong> під впливом санкцій і знижок на російські барелі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Консолідована таблиця сценаріїв</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальний жовтневий крок:</strong> ≈135 тис. б/д (<em>130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Розширений крок:</strong> 200–350 тис. б/д.</li>
<li><strong>Накопичено з квітня:</strong> ≈2,5 млн б/д.</li>
<li><strong>Вересневий приріст:</strong> +547 тис. б/д.</li>
</ul>
<p>Отже, рішення OPEC+ у жовтні стане тестом на здатність картелю поєднати <strong data-start="1052" data-end="1083">захист цінової стабільності</strong> з <strong data-start="1086" data-end="1123">нарощуванням ринкової присутності</strong>, а ключовим фактором лишається еластичність попиту на тлі слабшої глобальної економіки.</p>
<h3 data-start="0" data-end="48">Прогноз цінових сценаріїв:</h3>
<p data-start="50" data-end="103"><strong data-start="50" data-end="101">1. Сценарій мінімального кроку (≈135 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="104" data-end="329">
<li data-start="104" data-end="162">
<p data-start="106" data-end="162">Ціни <em data-start="111" data-end="118">Brent</em> залишаться у діапазоні <strong data-start="142" data-end="159">$65–70/барель</strong>.</p>
</li>
<li data-start="163" data-end="251">
<p data-start="165" data-end="251">Ринок отримає сигнал про обережність OPEC+, що зменшує ризик надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="252" data-end="329">
<p data-start="254" data-end="329">Волатильність буде низькою, баланс між попитом і пропозицією збережеться.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="331" data-end="386"><strong data-start="331" data-end="384">2. Сценарій розширеного кроку (200–350 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="387" data-end="658">
<li data-start="387" data-end="478">
<p data-start="389" data-end="478">Ймовірне зниження <em data-start="407" data-end="414">Brent</em> до <strong data-start="418" data-end="435">$62–65/барель</strong> через очікування надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="479" data-end="557">
<p data-start="481" data-end="557">Це посилить тиск на виробників із вищою собівартістю, особливо поза OPEC+.</p>
</li>
<li data-start="558" data-end="658">
<p data-start="560" data-end="658">Конкуренція на ринку загостриться, а країни з резервними потужностями зможуть відвоювати частку.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="660" data-end="701"><strong data-start="660" data-end="699">3. Фактори стримування падіння цін:</strong></p>
<ul data-start="702" data-end="923">
<li data-start="702" data-end="796">
<p data-start="704" data-end="796">Санкції проти росії та Ірану продовжать скорочувати обсяги, що реально надходять на ринок.</p>
</li>
<li data-start="797" data-end="923">
<p data-start="799" data-end="923">Якщо попит у Китаї та Індії залишиться стабільним, це підтримає ціни вище <strong data-start="873" data-end="887">$65/барель</strong>, навіть за сценарію 350 тис. б/д.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="925" data-end="1071">Отже, базовий сценарій виглядає як <strong data-start="960" data-end="1005">збереження Brent у коридорі $65–67/барель</strong> із незначними коливаннями залежно від жовтневого рішення OPEC+.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-will-likely-raise-oil-output-further-october-sources-say-2025-09-06/">Reuters: OPEC+ will likely raise oil output further in October</a><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-set-raise-oil-output-further-october-iraq-says-2025-09-07/">Reuters: OPEC+ set to raise oil output further from October</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29897-Цена_падение.png" alt="OPEC+ готується підвищити видобуток у жовтні: мінімум ≈135 тис. б/д, можливе розширення до 200–350 тис. б/д"/><br /><p>OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у <strong>130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д)</strong> з потенційним розширенням до <strong>200–350 тис. б/д</strong>. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько <strong>2,5 млн б/д</strong>, у тому числі <strong>плюс 547 тис. б/д у вересні</strong>, на тлі сигналів про сповільнення попиту та цін <em>близько $65–67/бар.</em></p>
<h2>Сценарії жовтня та наслідки для конкуренції на світовому ринку нафти</h2>
<h3>Обсянги нафти й ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Принципово узгоджено:</strong> стартове збільшення з жовтня на <strong>≈135 тис. б/д</strong> (<em>діапазон 130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Альтернативний сценарій:</strong> можливе розширення кроку до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Кумулятивно з квітня:</strong> +<strong>≈2,5 млн б/д</strong> до квот (<em>близько 2,4% світового попиту</em>).</li>
<li><strong>Вересень:</strong> затверджено <strong>+547 тис. б/д</strong> на місяць перед жовтнем.</li>
<li><strong>Таймлайн рішень:</strong> онлайн-зустріч <strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> для остаточного затвердження.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> <em>Brent</em> коливається близько <strong>$65–67/бар.</strong> на тлі санкцій проти рф та Ірану й ринкових очікувань щодо попиту.</li>
</ul>
<h3>Що саме обговорює OPEC+ на жовтень</h3>
<ul>
<li><strong>Базовий крок</strong>: <strong>130–140 тис. б/д</strong> — мінімальна прибавка, яка сигналізує обережність через ознаки слабшого попиту <em>(поза піком автосезону)</em>.</li>
<li><strong>Розширений крок</strong>: <strong>200–350 тис. б/д</strong> — залежить від оцінки попиту й наявних потужностей окремих країн.</li>
<li><strong>Дисбаланс спроможностей</strong>: реальне збільшення зосередиться у виробників із вільними потужностями, тоді як частина членів наблизилася до меж видобутку.</li>
</ul>
<h3>Наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальна прибавка (≈135 тис. б/д)</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> обережний крок, що <em>не ламає баланс</em>, зменшує ризик надлишкових запасів.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> за поточних <em>$65–67/бар.</em> та ознак слабшого попиту ймовірний <em>боковий діапазон</em> з низькою волатильністю.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> менший крок зберігає простір для <em>Саудівської Аравії та ОАЕ</em> нарощувати частку завдяки резервним потужностям.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розширення до 200–350 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Ринковий сигнал:</strong> більш агресивне повернення барелів після <strong>≈2,5 млн б/д</strong> з квітня; підсилює конкуренцію з поза-OPEC+ виробниками.</li>
<li><strong>Ціновий вектор:</strong> з урахуванням сповільнення попиту — <em>підвищує тиск вниз</em> на ціни, але ефект пом’якшують санкції на російську та іранську нафту.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> <em>перерозподіл ринкових ніш</em> у бік виробників із низькою собівартістю; країни з обмеженими потужностями ризикують втрачати частку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вересневий приріст +547 тис. б/д</strong>:
<ul>
<li><strong>Логіка:</strong> <em>попередній імпульс пропозиції</em> перед жовтневим кроком — тест ринку на еластичність попиту.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> якщо запаси не зростають суттєво, у жовтні можливий <em>стриманий</em> крок (≈135 тис. б/д); якщо запаси зростуть — <em>менш імовірне</em> верхнє плече 200–350 тис. б/д.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Частка ринку:</strong> продовження повернення барелів з квітня (<strong>≈2,5 млн б/д</strong>) — це <em>стратегія відвоювання частки</em> попри слабший попит.</li>
<li><strong>Цінова дисципліна vs. частка:</strong> менші кроки у жовтні <em>балансують</em> дві цілі: стабільність цін і поступове відтиснення конкурентів із вищими витратами.</li>
<li><strong>Регіональні диспаритети:</strong> санкції на російську нафту та іранські потоки <em>перекроюють маршрути постачання</em>, створюючи цінові диференціали (скидки/премії).</li>
<li><strong>Операційні межі:</strong> країни без запасу потужностей обмежені у прирості, що <em>підсилює роль «якорів» пропозиції</em> — Саудівської Аравії та ОАЕ.</li>
</ul>
<h3>Роль Іраку</h3>
<ul>
<li><strong>Позиція Багдада:</strong> Ірак підтверджує <strong>130–140 тис. б/д</strong> як базовий крок із <em>опціоном</em> до <strong>200–350 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> за наявності власних мотивацій щодо квот і спроможностей, Ірак <em>зацікавлений</em> у сценарії, який не провокує різкого зниження цін, але дозволяє нарощувати експорт у межах узгоджених квот.</li>
</ul>
<h3>Що далі (таймлайн і ознаки для відстеження)</h3>
<ul>
<li><strong>6–7 вересня 2025 р.</strong> — віртуальна зустріч для затвердження жовтневого кроку.</li>
<li><strong>Ключові метрики моніторингу:</strong>
<ul>
<li>динаміка комерційних запасів у США та ОЕСР;</li>
<li>спред Brent–WTI і маржа нафтопереробки як <em>індикатори еластичності попиту</em>;</li>
<li>фактичне виконання вересневого <strong>+547 тис. б/д</strong> та розподіл приросту між країнами з вільними потужностями;</li>
<li>маршрути <strong>постачання</strong> під впливом санкцій і знижок на російські барелі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Консолідована таблиця сценаріїв</h3>
<ul>
<li><strong>Мінімальний жовтневий крок:</strong> ≈135 тис. б/д (<em>130–140 тис. б/д</em>).</li>
<li><strong>Розширений крок:</strong> 200–350 тис. б/д.</li>
<li><strong>Накопичено з квітня:</strong> ≈2,5 млн б/д.</li>
<li><strong>Вересневий приріст:</strong> +547 тис. б/д.</li>
</ul>
<p>Отже, рішення OPEC+ у жовтні стане тестом на здатність картелю поєднати <strong data-start="1052" data-end="1083">захист цінової стабільності</strong> з <strong data-start="1086" data-end="1123">нарощуванням ринкової присутності</strong>, а ключовим фактором лишається еластичність попиту на тлі слабшої глобальної економіки.</p>
<h3 data-start="0" data-end="48">Прогноз цінових сценаріїв:</h3>
<p data-start="50" data-end="103"><strong data-start="50" data-end="101">1. Сценарій мінімального кроку (≈135 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="104" data-end="329">
<li data-start="104" data-end="162">
<p data-start="106" data-end="162">Ціни <em data-start="111" data-end="118">Brent</em> залишаться у діапазоні <strong data-start="142" data-end="159">$65–70/барель</strong>.</p>
</li>
<li data-start="163" data-end="251">
<p data-start="165" data-end="251">Ринок отримає сигнал про обережність OPEC+, що зменшує ризик надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="252" data-end="329">
<p data-start="254" data-end="329">Волатильність буде низькою, баланс між попитом і пропозицією збережеться.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="331" data-end="386"><strong data-start="331" data-end="384">2. Сценарій розширеного кроку (200–350 тис. б/д):</strong></p>
<ul data-start="387" data-end="658">
<li data-start="387" data-end="478">
<p data-start="389" data-end="478">Ймовірне зниження <em data-start="407" data-end="414">Brent</em> до <strong data-start="418" data-end="435">$62–65/барель</strong> через очікування надлишкової пропозиції.</p>
</li>
<li data-start="479" data-end="557">
<p data-start="481" data-end="557">Це посилить тиск на виробників із вищою собівартістю, особливо поза OPEC+.</p>
</li>
<li data-start="558" data-end="658">
<p data-start="560" data-end="658">Конкуренція на ринку загостриться, а країни з резервними потужностями зможуть відвоювати частку.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="660" data-end="701"><strong data-start="660" data-end="699">3. Фактори стримування падіння цін:</strong></p>
<ul data-start="702" data-end="923">
<li data-start="702" data-end="796">
<p data-start="704" data-end="796">Санкції проти росії та Ірану продовжать скорочувати обсяги, що реально надходять на ринок.</p>
</li>
<li data-start="797" data-end="923">
<p data-start="799" data-end="923">Якщо попит у Китаї та Індії залишиться стабільним, це підтримає ціни вище <strong data-start="873" data-end="887">$65/барель</strong>, навіть за сценарію 350 тис. б/д.</p>
</li>
</ul>
<p data-start="925" data-end="1071">Отже, базовий сценарій виглядає як <strong data-start="960" data-end="1005">збереження Brent у коридорі $65–67/барель</strong> із незначними коливаннями залежно від жовтневого рішення OPEC+.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-will-likely-raise-oil-output-further-october-sources-say-2025-09-06/">Reuters: OPEC+ will likely raise oil output further in October</a><br />
<a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-set-raise-oil-output-further-october-iraq-says-2025-09-07/">Reuters: OPEC+ set to raise oil output further from October</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/07/opec-gotuyetsya-pidvishhiti-vidobutok-u-zhovtni-minimum-%e2%89%88135-tis-bd-mozhlive-rozshirennya-do-200-350-tis-bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2025 11:00:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fracking]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[trade deficit]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фрекинг]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153174</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br />Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: різким зростанням глобальної пропозиції, слабшим попитом та рекордними запасами нафти. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси. Логіка падіння цін на нафту та бензин Глобальна пропозиція +2,5 млн барелів на добу — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Попит на бензин підтримує акції енергетичних компаній</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/popit-na-benzin-pidtrimuye-akci%d1%97-energetichnix-kompanij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/popit-na-benzin-pidtrimuye-akci%d1%97-energetichnix-kompanij/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2025 08:10:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Exxon]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[нафтогазовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152678</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29540-Доллары.jpg" alt="Попит на бензин підтримує акції енергетичних компаній"/><br />Акції енергетичних компаній різко зросли попри побоювання щодо падіння цін на нафту й газ. Цей рух на ринку пов’язують із сигналами про стійкий попит на бензин. Попит на бензин підтримує енергетичні котирування Акції низки енергетичних компаній демонстрували впевнене зростання на тлі сигналів про високий попит на бензин у США. Це посилило оптимізм інвесторів, компенсуючи вплив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29540-Доллары.jpg" alt="Попит на бензин підтримує акції енергетичних компаній"/><br /><p>Акції енергетичних компаній різко зросли попри побоювання щодо падіння цін на нафту й газ. Цей рух на ринку пов’язують із сигналами про стійкий попит на бензин.</p>
<h3>Попит на бензин підтримує енергетичні котирування</h3>
<p>Акції низки енергетичних компаній демонстрували впевнене зростання на тлі сигналів про високий попит на бензин у США. Це посилило оптимізм інвесторів, <strong>компенсуючи вплив слабших цін на нафту та газ</strong>.</p>
<ul>
<li>Акції Exxon Mobil зросли майже на 3%, попри попередження компанії про можливе зниження прибутку у другому кварталі більш ніж на $1 млрд через падіння цін на нафту і майже на $1 млрд через дешевший природний газ.</li>
<li>Акції Chevron додали близько 4%, реагуючи на загальний позитивний настрій на ринку.</li>
</ul>
<p>Водночас учасники ринку вважають, що скорочення прибутку для Exxon може бути меншим за попередні побоювання, що стало <em>додатковим драйвером</em> зростання котирувань компанії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.morningstar.com/news/dow-jones/202507088548/energy-climbs-on-strong-gasoline-demand-energy-roundup" target="_blank">morningstar.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29540-Доллары.jpg" alt="Попит на бензин підтримує акції енергетичних компаній"/><br /><p>Акції енергетичних компаній різко зросли попри побоювання щодо падіння цін на нафту й газ. Цей рух на ринку пов’язують із сигналами про стійкий попит на бензин.</p>
<h3>Попит на бензин підтримує енергетичні котирування</h3>
<p>Акції низки енергетичних компаній демонстрували впевнене зростання на тлі сигналів про високий попит на бензин у США. Це посилило оптимізм інвесторів, <strong>компенсуючи вплив слабших цін на нафту та газ</strong>.</p>
<ul>
<li>Акції Exxon Mobil зросли майже на 3%, попри попередження компанії про можливе зниження прибутку у другому кварталі більш ніж на $1 млрд через падіння цін на нафту і майже на $1 млрд через дешевший природний газ.</li>
<li>Акції Chevron додали близько 4%, реагуючи на загальний позитивний настрій на ринку.</li>
</ul>
<p>Водночас учасники ринку вважають, що скорочення прибутку для Exxon може бути меншим за попередні побоювання, що стало <em>додатковим драйвером</em> зростання котирувань компанії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.morningstar.com/news/dow-jones/202507088548/energy-climbs-on-strong-gasoline-demand-energy-roundup" target="_blank">morningstar.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/popit-na-benzin-pidtrimuye-akci%d1%97-energetichnix-kompanij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/demand/feed/ ) in 0.34841 seconds, on May 6th, 2026 at 10:10 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 11:10 pm UTC -->