Упродовж 2020 року Держекоінспекцією здійснено 848 заходів з контролю якості пального на АЗС та АГЗС. Це на 37% більше у порівнянні з 2019 роком.

Повідомляє ДЕІ.

За результатами заходів контролю посадовими особами Держекоінспекції прийнято 979 рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, обмеження продукції на ринку) та нараховано адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 7 573 465 грн.

«Під час заходів контролю у понад 30% випадків встановлено ознаки фальсифікації документів, зокрема паспортів якості на яких відсутні печатки, підписи уповноважених осіб лабораторій, які мають проводити експертизу, зазначення органу з оцінки відповідності, який не наділений такими повноваженнями, найменування лабораторій які не є акредитованими та уповноваженими проводити відповідні дослідження, інші. Відсутність оформлених належним чином документів завжди є однією з ознак невідповідності продукції встановленим вимогам та обігу неякісного пального на ринку», — наголосив очільник ДЕІ Андрій Мальований.

Раніше Термінал писав, що Україна продовжила спецмито на російські дизпальне, вугілля і скраплений газ.

Уряд ухвалив рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію України, а натомість буде створено Державну природоохоронну службу.

Як повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, профільне Міністерство протягом останніх років крок за кроком напрацьовувало нормативно-правову базу для створення ефективної сучасної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища.

«Відсутність належного контролю за порушеннями екологічного законодавства та тотальна корупція – найбільші проблеми у сфері довкілля. Я про це говорив із перших днів перебування на посаді Міністра. Точкові реагування на екологічні інциденти точно не ті методи, які дозволяють системно боротися з браконьєрами і недобросовісними екоінспекторами. Реформа цієї структури назріла давно, але вона не є такою простою, як видається на перший погляд. Адже важливо не лише змінити назву, але у першу чергу залучити до роботи людей, які справді вболівають за довкілля, та надати їм необхідне матеріально-технічне оснащення, щоб люди мали змогу належно і в повному обсязі виконувати свої посадові обов’язки, а не боротися з мораторіями на перевірку бізнесу», – прокоментував урядове рішення Остап Семерак.

Він також зазначив, що у 2017 році Уряд схвалив розроблену Мінприроди Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. У 2018 році було розроблено і передано до Парламенту законопроект про Державну природоохоронну службу, проте він досі не розглядався. Зараз спільно з громадськістю на завершальному етапі робота щодо законопроекту про державний екологічний контроль, який також передбачає реформування екологічної інспекції.

«Ми розуміли, що на момент ухвалення цих документів маємо бути готові до практичної частини реалізації реформи екологічного контролю. Тому паралельно запустили пілотний проект, який передбачав ліквідацію 12 із 23 територіальних органів Державної екологічної інспекції України, які діяли на обласному рівні, та створення натомість 5 нових округів», – пояснив Міністр екології та природних ресурсів.

Загалом новою структурою Державної природоохоронної служби передбачено створення 10 міжрегіональних територіальних органів (Карпатського, Поліського, Придніпровського, Північно-Західного, Столичного, Східного, Причорноморського, Подільського, Центрального та Південно-Східного) та повну ліквідацію 23 територіальних підрозділів ДЕІ.