Міністерство енергетики спільно з Держенергоефективності розробили розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року».

Інформує Міненерго.

Проєктом розпорядження передбачено:

• визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік;
•  схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
• затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.

До роботи над проєктом плану безпосередньо долучалися експерти Проєкту EU4Energy Governance.

Проєктом акту передбачено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності (співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо).

Особливістю плану є необхідність підвищення енергоефективності не тільки в контексті кінцевого споживання енергії, але і на етапах виробництва та транспортування енергії.

Прийняття плану дозволить запровадити європейські механізми скорочення енергоспоживання, сприяти економії видатків на оплату енергоносіїв, зменшенню обсягу шкідливих викидів у довкілля, посиленню конкурентоспроможності економіки, масштабуванню бізнесу в сфері будівництва та суміжних галузях, використанню більш сучасних технологічних рішень.

Раніше «Термінал» писав, що Україна та Фінляндія розглядають можливості розширення співпраці у сфері енергоефективності та декарбонізації.

Досягнення цього KPI можливе за рахунок заходів, окреслених в Національному плані дій з енергоефективності до 2020-2030 років.

На цьому на засіданні Уряду наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідного розпорядження.

«Ми запроваджуємо нові підходи до середньострокового планування державної політики з енергоефективності на виконання вимог Директиви 2012/27/ЄС щодо встановлення цільових показників скорочення первинного/кінцевого енергоспоживання. Так, енергоспоживання первинної енергії в Україні у 2020 має не перевищувати 101,3 тис. тонн нафтового еквіваленту, а кінцеве – 55,5 тис. тонн. Зменшення енергоспоживання – це наше зобов’язання, яке імплементує Україну в європейський простір і наближає до енергонезалежності», – зазначив Геннадій Зубко.

Так, одним з ефективних інструментів, який вплине на відсотки зменшення енергоспоживання в житловому секторі, є Фонд енергоефективності, який запрацював цього року.

Віце-прем’єр-міністр повідомив, що наразі розробляється Національний план з енергоефективності з визначеними KPI до 2030 року.

Читайте в «Терміналі», енергоефективні та «зелені» проекти — ключ до ЕКО-трансформації бізнесу — Савчук.

У 2019 р. у співпраці з Держенергоефективності впроваджено вже 140 місцевих програм здешевлення «теплих кредитів». На їхню реалізацію виділено більше 140 млн грн із місцевих бюджетів.

Про це повідомила прес-служба Держенергоефективності.

Це додаткова підтримка до 400 млн грн державного фінансування «теплих кредитів» у цьому році.

Партнерство із місцевою владою триває. Лише у квітні ц.р. прийнято 24 нові місцеві програми, а на їх реалізацію виділено 7,5 млн грн із місцевих бюджетів.

Саме завдяки державній та місцевій підтримці родини мають унікальну можливість заощаджувати до 80% витрат на енергоефективні заходи.

Наприклад:

-  ОСББ «Шевченка-105» (Житомир) взяло в банку більше 340 тис. грн на заміну вікон і дверей. Близько 200 тис. грн повернула держава, 72 тис. грн – місто, 34 тис. грн – область. Для ОСББ проект обійшовся всього у 35 тис. гривень;

-  ОСББ «Конякіна 29А» (Луцьк) витратило на утеплення 1,3 млн грн, з яких 500 тис. грн відшкодовано із держбюджету. Місто взяло на себе компенсацію відсотків за «теплим кредитом».

Як бачимо, синергія зусиль Уряду та місцевої влади у співфінансуванні «теплих кредитів» стимулює населення до енергоефективності.

Про це також свідчать дані моніторингу, зокрема, за останні 3 роки:

- у 8 разів зріс попит на «теплі кредити» (із 194 ОСББ у 2015 р. до понад 1 600 у 2018 році);

- населення та ОСББ впроваджують більш комплексні енергоефективні заходи (середній кредит ОСББ зріс у 3,5 рази: із 85 тис грн у 2015 р. до майже 300 тис грн у 2018 році).

ОТГ також почали цікавитися перевагами «теплих кредитів». Так, після запровадження місцевої програми відшкодування 30% суми «теплого кредиту» для ОСББ у Лозівській ОТГ (Харківщина) попит на енергоефективні заходи в ОТГ зріс у 3 рази, а обсяг залучених коштів у цьому напрямі – у 7 разів: із 230 тис. грн у 2017 р. до 1,5 млн грн у 2018 році.

«Тож, закликаю мерів міст, голів обласних та районних державних адміністрацій, а також голів ОТГ впроваджувати місцеві програми здешевлення «теплих кредитів», щоб сім’ї мали можливість підготуватися до опалювального сезону!», — прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

«Термінал» писал, за перші дні травня близько 6 тис. родин залучили понад 40 млн грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи.

Минулого тижня, навіть попри свята, українські родини поспішили взяти участь в державній програмі з енергоефективності та отримали в банках більше 40 млн грн «теплих кредитів».

Про це повідомляється на сайті «Держенергоефективності».

Як пише прес-служба агекнції, це зокрема :

- більше 23 млн грн – на утеплення приватних будинків;

- 17 млн грн – для ОСББ;

- понад 1 млн грн – на твердопаливні котли.

Цікаво, що попит на програму  лишається особливо високим серед ОСББ.

Так, минулого тижня «теплі кредити» видано для ще 65 ОСББ. Це близько 5 тис. родин, які об’єдналися і прийняли рішення приводити будинки до ладу та створювати комфортні умови проживання.

Загалом, у 2019 р. близько 43 тис. родин вже отримали в банках 540 млн грн «теплих кредитів». Це більше половини від усього прогнозованого обсягу кредитування у ц.р. – 1,1 млрд грн «теплих кредитів» (за наявного бюджетного фінансування у розмірі 400 млн гривень).

«Тож, поки є можливість, поспішайте скористатися державною та місцевою підтримкою, щоб зробити свої оселі енергоефективними до нового опалювального сезону!», — прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Читайте в «Терміналі», закон про енергоефективність: Зубко очікує €30 мільярдів інвестицій.

Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.

Так, компанія «Beijing TUS-Clean Energy Co., Ltd.» входить до холдингу «TUS-Holdings», має більше 30 дочірніх компаній та великий портфель «зелених» проектів за різними напрямами.

Зокрема, основна ідея компанії – створити інноваційну систему екологічно «чистої» енергії, яка має ґрунтуватися на принципі «інновації + промислові потужності + інвестиції» та включати в себе спеціалізовані компанії, науково-дослідні інститути, регіональні енергетичні платформи та фонди.

Такий  підхід до розвитку відновлюваної енергетики важливий для України, де встановлюється все більше нових потужностей, а ресурсний потенціал величезний.

Ознайомившись із досягненнями та планами розбудови «зеленої» енергетики, сторони досягли згоди сфокусуватися на таких питаннях:

• cтимулювання будівництва заводів з генерації енергії із сміття;
• встановлення потужностей з виробництва рідких біопалив;
• cтворення фонду «зелених» інвестицій;
• встановлення заводів з виробництва обладнання для «зелених» об’єктів.

 «Термінал» писав, впроваджуючи проекти з енергоефективності та відновлюваної енергетики, промислові підприємства будуть у виграші.

Впроваджуючи проекти з енергоефективності та відновлюваної енергетики, промислові підприємства будуть у виграші.

Про це сказав Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

За його словами це допоможе:

• зменшити енергоспоживання і шкідливі викиди;
• оптимізувати витрати;
• забезпечити себе «чистою» енергією та навіть заробити на ній;
• ефективно утилізувати відходи;
• і головне – підвищити свою конкурентоздатність на ринку.

Сьогодні ринок «зелених» проектів активно розвивається і має чимало пропозицій (встановлення біогазових установок, теплових насосів, геліоколекторів, СЕС, ВЕС, інших об’єктів з використанням місцевих видів палива).

Цікавим рішенням для промислових підприємств може бути ЕСКО.

«Крім цього, ми спільно з Українсько-данським енергетичним центром працюємо над законопроектом щодо імплементації механізму державної підтримки енергоефективності у промисловості. Інструмент співфінансування енергоефективних заходів буде для підприємств ще одним стимулом до
ЕКО-трансформації», — прокоментував Голова Держенергоефективності С.Савчук.

Раніше «Термінал» писав, понад млрд євро «зелених» інвестицій було залучено у проекти відновлюваної енергетики.

Фінляндія та Україна об’єднали зусилля і заснували спільний фонд для розробки проектів у відновлюваній енергетиці та енергоефективності.

Про це повідомляє прес-служба «Держенергоефективності».

«Фінсько-український трастовий фонд — результат плідної співпраці МЗС Фінляндії та Держенергоефективності, започаткованої підписанням відповідного Меморандуму у 2017 р. під час візиту Президента України П. Порошенка до Фінляндії», — пояснив Костянтин Гура, радник Голови Держенергоефективності, презентуючи Фонд на семінарі щодо кращих механізмів розвитку «чистої» енергетики на основі досвіду скандинавських країн.

Також безпосередню роль у заснуванні Фонду відіграло НЕФКО, з яким Держенергоефективності підписало Угоду щодо заснування такої інституції.

Уряд Фінляндії виділив 6 млн євро для роботи Фонду впродовж 5 років.

Також передбачається надання підтримки під час розробки законодавства та реалізація пілотних проектів.

Координатором Фонду в Україні є Держенергоефективності.

Крім цього, компанія «Finnish Consulting Group» (FCG) була залучена НЕФКО для управління та координації практичної роботи, пов’язаної з розробкою, оцінкою та впровадженням проектів.

Читайте в «Терміналі», на прес-конференції керівник «Держенергоефективності» Сергій Савчук презентував ключові здобутки, яких вдалося досягти завдяки плідній роботі над розвитком сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики впродовж останніх 4 років.

На прес-конференції керівник «Держенергоефективності» Сергій Савчук презентував ключові здобутки, яких вдалося досягти завдяки плідній роботі над розвитком сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики впродовж останніх 4 років.

Про це повідомляє прес-служба «Держенергоефективності».

«Одне з важливих досягнень – скорочення споживання газу на 6 млрд м³ у рік населенням, бюджетною сферою та підприємствами ТКЕ у 2017 р. порівняно із 2014 роком (без тимчасово окупованих територій). Це означає, що 1,2 млрд євро залишається в економіці країні щороку», — наголосив Голова та додав, що це абсолютний успіх, що дає Україні можливість:

• ставати енергонезалежною, економічно міцною;
• створювати нові робочі місця завдяки проектам із заміщення газу;
• поповнювати місцеві бюджети;
• зменшувати оплату за енергоносії українськими родинами.

Такому результату також сприяло встановлення додатково близько 2 000 МВт потужностей, що генерують тепло «не з газу». У такі проекти інвестовано понад 460 млн євро.

А ще  впродовж останніх 4 років вдалося:

• понад 1,1 млрд євро залучених «зелених» інвестицій у проекти відновлюваної енергетики;
• 6 млрд м³ заощадженого газу у рік;
• 1,2 млрд євро щорічної економії на закупівлі газу;
• 190 укладених ЕСКО-контрактів;
• 7 млрд грн. інвестицій в утеплення житла.

Наступна стратегічна ціль – досягти щорічного скорочення споживання ще 5 млрд м3 газу до 2022 року.

Важлива ініціатива «Держенергоефективності», яка успішно запрацювала і допомогла населенню заощаджувати на енергоресурсах, — це програма «теплих кредитів». Завдяки цій програмі лише за невеликий період, із кінця 2014 р. і по сьогодні, в енергоефективність житлових будинків інвестовано 7 млрд гривень. Програмою скористалося понад 500 тис. родин, а держава відшкодувала їм 2,3 млрд гривень.

Крім цього, програма дозволила скоротити близько 230 млн м³ газу у рік.

Окрім «теплих кредитів», «Держенергоефективності» ініціювало впровадження альтернативного механізму утеплення будівель та житлових будинків – ЕСКО. Завдяки ефективним законодавчим змінам ринок ЕСКО запрацював в Україні. На сьогодні вже укладено 190 ЕСКО-договорів на суму майже 200 млн гривень.

Читайте в «Терміналі», експерти видання «Bloomberg»  прогнозують, що у 2050 р. в електрогенерацію з різних джерел енергії буде залучено 11,5 трлн доларів інвестицій, з яких 8,4 трлн доларів припадатиме на вітрову та сонячну енергетику.

На Житомирщині литовська група компаній «Modus Grupe» має намір встановити сонячну електростанцію потужністю 35 МВт вартістю 30 млн євро.

Про це повідомляє прес-служба «Енергоефективності».

Реалізація проекту передбачається у другій половині 2019 року.

Як відомо, у портфелі «Modus Grupe» — сонячні станції у Литві і Білорусі. Низка таких проектів впроваджується в Іспанії та Польщі.

Окрім СЕС, компанія займається встановленням ще й біогазових станцій.

Як інформує компанія, «Modus Grupe» перебуває у постійному пошуку нових можливостей для інвестування у «зелені» проекти по всій Європі. Сьогодні у фокусі уваги компанії – саме Україна із значним потенціалом розвитку відновлюваної енергетики та сприятливим законодавчим полем.

Також, реалізація зазначеного проекту СЕС стане ще одним кроком для зміцнення партнерства України та Литви у «чистій» енергетиці, закріпленого підписанням відповідного Меморандуму у грудні 2017 року.

«Термінал» писав, Держенергоефективності та Міністерство енергетики та промисловості Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) підписали Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики.

Експерти видання «Bloomberg»  прогнозують, що у 2050 р. в електрогенерацію з різних джерел енергії буде залучено 11,5 трлн доларів інвестицій, з яких 8,4 трлн доларів припадатиме на вітрову та сонячну енергетику.

Про це повідомляється на сайті «Держенергоефективності».

Очікується, що до 2050 р. майже 50% всієї електроенергії у світі буде вироблено саме сонячними та вітроелектростанціями. Цьому сприятиме здешевлення технологій та обладнання для таких електростанцій, а також електроакумулюючих систем.